Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 295/2309/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 15.02.2021. Зареєстровано: 15.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.02.2021.
Дата набрання законної сили: 25.10.2021
Результат оскарження 19.09.2022 Касаційний кримінальний суд Верховного Суду: скасовано рішення апеляційної інстанції повністю і передано справу на новий розгляд
Номер судового провадження: 1-кп/295/290/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016060020007407

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №295/2309/17
		Категорія 3
		1-кп/295/290/21
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15.02.2021 року м. Житомир
		 
		Богунський районний суд м. Житомира
		в складі: 
		головуючого  судді             ОСОБА_1 
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3                    
		секретарів судового
		засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження № 12016060020007407 про обвинувачення 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, одруженого, має трьох неповнолітніх дітей, офіційно непрацюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше судимого:
		17.07.2003 Богунським районним судом м. Житомира за ст.ст. 185 ч.3, 263 ч.2,70 КК України до 3 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки;
		26.11.2003 Богунський районний судом м. Житомира за ст.ст. 152 ч.3, 153 ч.2, 186 ч.2,70,71 КК України до 7 років 3 місяців позбавлення волі;
		01.12.2014 Богунським районним судом м. Житомира за ст. 187 ч.3 КК України до 7 років позбавлення волі;
		30.08.2018 апеляційний суд Житомирської області за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі,
		 
		за 15 ч.2, 115 ч.1 КК України,
		з участю: 
		прокурора         ОСОБА_8 
		обвинуваченого         ОСОБА_7 
		захисника ОСОБА_9 
		 
		в с т а н о в и в :    
		02.12.2016 приблизно о 16 год. 50 хв. під час спілкування в телефонному режимі, між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , досягнуто згоди про зустріч поблизу будинку № 127 по вул. Покровській в м. Житомирі.
		В подальшому, цього ж дня приблизно о 16 год. 59 хв. ОСОБА_7 прибув на обумовлене місце, а саме ділянку місцевості поблизу свого місця проживання, а саме будинку АДРЕСА_3 , де відповідно до раніше досягнутої домовленості зустрівся з ОСОБА_10 . В ході спілкування, між останніми виникла словесна суперечка, яка переросла у штовханину, під час якої ОСОБА_10 наніс декілька ударів молотком по голові ОСОБА_7 , у зв`язку з чим у останнього виник злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 . Відштовхнувши ОСОБА_10 від себе на відстань близько 1м., ОСОБА_7 маючи можливість залишити місце події, дістав з правої кишені своєї куртки гладкоствольний револьвер «SAFARI» mod 820G, калібру 9 мм R, який призначений для відстрілу патронів, споряджених метальними снарядами «несмертельної дії», серії НОМЕР_1 , після чого,здійснив два пострілі в напрямку ОСОБА_10 . 
		В результаті вказаних злочинних дій ОСОБА_7 спричинив ОСОБА_10 тілесне ушкодження у вигляді рани на обличчі, скалково-вдавленого перелому кісток склепіння черепа, геморогічного забою головного мозку, внутрішньо мозкового крововиливу, дотичного поранення м`яких тканин голови зліва, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя.
		   Обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково, цивільний позов визнав повністю та показав, що 02.12.2016 біля 16 год. перебував вдома, йому зателефонував ОСОБА_11 , в ході розмови виник словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_11 у грубій формі почав вимагати щоб він вийшов у двір. ОСОБА_12 , погодившись вийшов у двір, де побачив групу з п`ятьох чоловіків, від яких вийшов ОСОБА_11 і за метр від нього, без будь-яких пояснень почав розмахувати молотком, удар прийшовся у лобну частину, а він почав закриватися руками та відходити, але ОСОБА_11 схопив його за куртку та наніс ще 4-5 ударів по голові, вуху та намагався його повалити на землю, у зв`язку з цим він поліз у кишеню за пістолетом. Йому вдалося вирватися з рук ОСОБА_11 і перебуваючи півобертом двічі вистрелив в останнього, забрав з його рук молоток і пішов до квартири вмитися, оскільки йшла кров. Вдома він змив кров з голови, набрав води і вийшов у двір де був ОСОБА_11 , якого облив водою, від чого останній захропів, а тому він його припідняв і крикнув до людей щоб викликали швидку. Попросив знайомого ОСОБА_13 потримати ОСОБА_11 , а він ще раз побіг по воду, виніс, облив останнього і коли побачив, що під`їхала швидка пішов додому. Пояснив, що молоток забрав до квартири як доказ того, що його бив ОСОБА_11 . Пояснив, що пістолет знайшов, дозвіл на його носіння не мав, пістолет був у нього завжди в кишені куртки, яку він одягнув коли виходив на зустріч. Зазначив, що в ОСОБА_11 не цілився, а здійснив постріли перебуваючи у положенні боком, коли ухилявся від ударів. Ствердив, що умислу вбивати ОСОБА_11 не мав, а вистрелив у останнього з ціллю самозахисту. Щиро розкаюється у вчиненому злочині.
		   Вина ОСОБА_7 у спричиненні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_14 доведена безпосередньо дослідженими під час судового розгляду доказами.
		   Потерпілий ОСОБА_10 показав, що ОСОБА_12 є його троюрідним братом, в цілому взаємовідносини нормальні. 02.12.2016 розмовляв з ОСОБА_15 по телефону, під час розмови виник словесний конфлікт, але причину не пам`ятає і домовилися зустрітися біля будинку, де проживає ОСОБА_15 . Коли йшли назустріч один одному почув перший постріл, який його не зачепив, зустрілися, почали сперечатися, шарпали один одного за одяг, потім був другий постріл в голову, внаслідок чого втратив свідомість. Ствердив, що у нього в руках не було нічого, чи було щось в руках у ОСОБА_15 теж не бачив, але коли чув постріли вони були вдвох, сторонніх не було. Зазначив, що обвинувачений його провідував у лікарні, надавав матеріальну допомогу на лікування, просив пробачення. Претензій до ОСОБА_15 немає і просить його не карати.
		   Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показала, що 02.12. о 17 год. домовилася про зустріч з ОСОБА_11 біля будинку № 129 по вул. Покровській. Приїхавши до місця зустрічі почала чекати і побачила потасовку двох чоловіків біля будинку АДРЕСА_4 , зрозуміла, що це ОСОБА_11 і ОСОБА_15 , останні шарпали один одного, але не підходила до них. Почула спочатку перший постріл, а потім другий, ОСОБА_11 впав, а ОСОБА_15 втік і вона одразу підбігла до ОСОБА_11 , в цей час на вулицю знову вибіг ОСОБА_15 , який вилив на ОСОБА_11 відро води і знову забіг до під`їзду та більше не виходив. Було викликано швидку та поліцію. Зазначила, що не бачила чи було щось в руках у ОСОБА_11 та ОСОБА_15 , але коли останні стояли один навпроти одного бачила спалах. Також показала, що їй відомо зі слів ОСОБА_11 , що у останнього з ОСОБА_15 були постійні конфлікти.
		   Свідок ОСОБА_17 показала, що працює медичною сестрою в обласній лікарні, куди швидкою доставлено потерпілого від поранення в голову. За повідомленням в картці швидкої та з лінії 102, що стріляв родич на ім`я ОСОБА_18 .
		   Свідок ОСОБА_19 показав, що працював в патрульній поліції, точної дати не пам`ятає перебував на чергуванні разом з Вигівським та було отримано виклик про стрільбу на вул. Покровській. Прибувши на місце, виявили потерпілого, який лежав на землі, була пошкоджена голова, йшла кров. Коли прибула карета швидкої, занесли потерпілого до автомобіля, останній був без свідомості. Від присутніх дізналися, що був конфлікт між чоловіками, чули стрільбу і чоловік, який стріляв втік до під`їзду будинку та живе на першому поверсі. Зайшли до під`їзду, на їх стук двері відчинив обвинувачений, в квартирі була ще жінка та собака. Викликали СОГ, відомо, що у ОСОБА_15 знайшли пристрій для відстрілу куль. Зазначив, що не пам`ятає чи були у ОСОБА_15 тілесні ушкодження, бачив лише його червоне обличчя.
		   Допитаний свідок ОСОБА_20 показав, що працює поліцейським і прибув за викликом на вул. Покровську, де вже були інші патрульні та карета швидкої допомоги. Дізналися квартиру, куди втік чоловік, який стріляв, куди вони прослідували, двері відчинив ОСОБА_15 , вів себе адекватно, не чинив супротив, пояснив, що з братом був конфлікт, в ході якого здійснив вистріли. Не пам`ятає чи були у ОСОБА_15 видимі тілесні ушкодження. 
		   Під час огляду місця події від 02.12.2016 біля будинку АДРЕСА_3 виявлено на снігу калюжу речовини бурого кольору, на повороті до під`їзду № 8 зазначеного будинку та вхідних дверях, у під`їзді виявлено плями бурого кольору (т.2 а.с.38).
		   За висновком судово-медичної експертизи № 69 від 12.01.2017 у ОСОБА_10 виявлено тілесні ушкодження у вигляді рани на обличчі, скалково-вдавленого перелому кісток склепіння черепа, геморогічного забою головного мозку, внутрішньо мозкового крововиливу, дотичного поранення м`яких тканин голови зліва, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя. Враховуючи локалізацію та кількість виявлених тілесних ушкоджень вважає, що було здійснено два постріли (т.2 а.с.54). 
		   При огляді місця події від 02.12.2016 квартири АДРЕСА_5 виявлено молоток з дерев`яним руків`ям, предмет ззовні схожий на пістолет типу револьвер з маркуванням «SAFARI» mod 820G, калібру 9 мм R, серії НОМЕР_1 , сокиру, предмет схожий на біту (т.2 а.с.57).
		   Згідно висновку судової цитологічної експертизи № 291/ц від 22.12.2016 при дослідженні молотка, вилученого під час огляду місця події 02.12.2016, слідів крові та клітин не виявлено (т.2 а.с.67).
		   За висновком судової імунологічної експертизи № 13 від 16.01.2017 на змивах руків`я предмету схожого на пістолет виявлено кров, яка може походити як від ОСОБА_21 так і ОСОБА_22 (т.2 а.с.79).
		За висновком судової балістичної експертизи № 1/26 від 27.02.2017 вилучений у ОСОБА_23 револьвер є ручною гладкоствольною вогнепальною зброєю, який призначений для відстрілу патронів, споряджених метальними снарядами «несмертельної дії» калібру 9 мм. R та 9 мм. Р.А. Конструкція револьвера не дозволяє здійснити постріли штатними патронами до бойової зброї без внесення змін у конструкцію патронів або револьвера. Револьвер виготовлений промисловим способом в Україні (т.2 а.с.83). 
		Під час проведення слідчого експерименту свідок ОСОБА_16 розповіла та показала про обставини події, які відбулися 02.12.2016, які є аналогічними з показами, які свідок надала під час допиту безпосередньо суду (т.2 а.с.90).
		Згідно висновку судової медичної експертизи № 2882 від 07.12.2016 у ОСОБА_7 виявлено синці на волосистій частині голови, садно на чолі, синець та садно на лівій вушній раковині, які утворилися від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, виявлені тілесні ушкодження не могли утворитися внаслідок падіння з положення стоячи (т.2 а.с.155).
		За висновком судової імунологічної експертизи № 661 від 21.07.2020 у змивах з дверей в під`їзд та у змивах зі сходів в під`їзді походження крові від ОСОБА_7 не виключається (т.2 а.с.199).
		Згідно висновку комплексної медико-балістичної експертизи № 160 від 31.12.2020 встановити механізм спричинення ушкоджень у ОСОБА_10 не представилося можливим, однак спричинення поранення його в результаті дотичної дії снаряду, що випущений при пострілі з пристрою для відстрілу гумових куль, в тому числі і Safari 820 G не виключається. Сліпе поранення лівої лобної ділянки з дірчастим переломом лобної кістки зліва з наявністю стороннього тіла в кінці раневого каналу утворився від дії кулі випущеної при пострілі з пристрою для відстрілу гумових куль, яким міг бути Safari 820 G. В зв`язку з ушкодженням шкіри, не прикритої одягом проведення експериментальних пострілів з метою встановлення відстані пострілів при експертизі живих осіб неможливе. Згідно літературних даних при експериментальних пострілах на трупному матеріали, з відстані 1 м. при пострілах для відстрілу гумових куль утворювалися проникаючі поранення черепа. В момент спричинення сліпого поранення з вхідним отвором лобної клітки зліва ОСОБА_10 був повернутий до дульного зрізу пристрою для відстрілу гумових куль обличчям. Висловитися якою стороною голови, за умови пострілу, був повернений ОСОБА_11 при утворенні ушкодження м`яких тканин лівої тім`яної ділянки до дульного зрізу пристрою не представляється можливим. Утворення виявлених у ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, за обставин вказаних обвинуваченим в ході слідчого експерименту не виключається (т.2 а.с.245). 
		Твердження ОСОБА_7 про те, що не мав умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень спростовано дослідженими в судовому засіданні доказами. Під час конфлікту ОСОБА_7 відштовхнувшись від ОСОБА_10 , перебуваючи на відстані понад 1 м. мав можливість залишити місце конфлікту, однак застосував зброю та здійснив постріли в напрямку ОСОБА_10 , що характеризує неспівмірність заходу для меж необхідної оборони та не відповідає небезпечності посягання та обстановці захисту, що свідчить про наявність умислу на спричинення тілесних ушкоджень.
		Виходячи з наведеного, суд вважає вину обвинуваченого доведеною повністю та кваліфікує його умисні дії за ст. 121 ч.1 КК, які виразились у нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння. 
		Органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_7 були кваліфіковані за ст. ст. 15 ч.2, 115 ч.1 КК України які виразились у вчиненні закінченого замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині  вбивство, за наступних обставин.
		Протягом тривалого часу у ОСОБА_7 на побутовому ґрунті були неприязні відносини з його троюрідним братом ОСОБА_10 
		02.12.2016 приблизно о 16 год. 50 хв. ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, спілкувався в телефонному режимі ОСОБА_10 . Під час телефонної розмови між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 досягнуто згоди про зустріч поблизу будинку № 127 по вул. Покровській в м. Житомирі.
		За вказаних обставин у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині ОСОБА_10 . З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що зустрінеться з ОСОБА_10 , з метою заподіяння тілесних ушкоджень, які б привели до смерті взяв із собою гладкоствольний револьвер «SAFARI» mod 820G, калібру 9 мм R, який призначений для відстрілу патронів, споряджених метальними снарядами «несмертельної дії», серії НОМЕР_1 , законні підстави зберігання, користування та носіння якого у ОСОБА_7 відсутні.
		В подальшому, цього ж дня приблизно о 16 год. 59 хв. продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_7 прибув на обумовлене місце, а саме ділянку місцевості поблизу свого місця проживання, а саме будинку АДРЕСА_3 , де відповідно до раніше досягнутої домовленості зустрівся з ОСОБА_10 . В ході спілкування, на ґрунті неприязних відносин ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що його дії є протиправними та кримінально-караними, дістав з правої кишені своєї куртки, раніше підготовлене ним знаряддя вчинення злочину, а саме гладкоствольний револьвер «SAFARI» mod 820G, калібру 9 мм R, який призначений для відстрілу патронів, споряджених метальними снарядами «несмертельної дії», серії НОМЕР_1 , після чого розуміючи, що внаслідок здійснення пострілів в життєво важливі органи людини з невеликої відстані, може бути спричинена смерть, бажаючи настання наслідків у вигляді смерті потерпілого, здійснив два постріли з вищевказаного пристрою з відстані приблизно 1-12 метри в голову ОСОБА_10 з метою заподіяння смерті останнього.
		В результаті вказаних злочинних дій ОСОБА_7 спричинив ОСОБА_10 тілесне ушкодження у вигляді рани на обличчі, скалково-вдавленого перелому кісток склепіння черепа, геморогічного забою головного мозку, внутрішньо мозкового крововиливу, дотичного поранення м`яких тканин голови зліва, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя та при ненаданні своєчасної кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги призвели б до смерті ОСОБА_10 .
		В подальшому ОСОБА_7 , вважаючи що вчинив всі дії, які необхідні для доведення злочину до кінця, місце вчинення кримінального правопорушення залишив, зберігаючи при собі знаряддя вчинення злочину.
		Однак, злочин не було закінчено з причин, що не залежали від волі ОСОБА_7 , а саме смерть ОСОБА_10 не настала у зв`язку із своєчасним наданням кваліфікованої невідкладної медичної допомоги.
		   Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року № 2, питання про умисел необхідно вирішувати виходячи з сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження ставлення винного до її настання характеризується необережністю.
		   Судом встановлено, що причиною виниклого конфлікту були дії потерпілого, який почав наносити удари обвинуваченому по голові, що підтверджено оглядом місця події, а саме виявлено кров як біля під`їзду, на ручці під`їзду, так і в самому під`їзді та згідно висновку судово-медичної експертизи, під час якої у ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження в області голови, вуха. Згідно висновку імунологічної експертизи, виявлена кров біля під`їзду, на ручці під`їзду та у під`їзді не виключається походження крові від ОСОБА_7 . Як вбачається з показів свідків ОСОБА_16 . ОСОБА_7 , після того, як ОСОБА_24 впав, до нього не підходив, а одразу побіг до під`їзду, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що виявлена кров належить саме ОСОБА_7 , при цьому достеменно встановлено, що ОСОБА_24 до під`їзду не підходив. 
		Про відсутність умислу на вчинення вбивства свідчить і поведінка обвинуваченого після вчинених дій, зокрема після здійснення пострілів добровільно припинив вчиняти інші дії, побіг до квартири, звідки двічі виносив воду, якою відливав потерпілого. В послідуючому, розповів про всі фактичні обставини і зазначав, що не мав умислу на вбивство, така незмінна позиція обвинуваченого і під час судового розгляду. 
		   Під час судового розгляду, як потерпілий, так і обвинувачений показали, що між ними були нормальні взаємовідносини. Як пояснив у судовому засіданні потерпілий 02.12.2016 під час спілкування між ними виникла словесна суперечка, але причину він не пам`ятає, у зв`язку з чим між ними почалася штовханина, під час якої останньому були спричинені тяжкі тілесні ушкодження.
		   При здійсненні пострілів у бік ОСОБА_10 , що спричинили йому тяжкі тілесні ушкодження, обвинувачений повинен був передбачити небезпечні наслідки свого діяння, а тому суд кваліфікує дії обвинуваченого за ст. 121 ч.1 КК України, як скоєння умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння. 
		   Суд вважає, що висновки захисту про наявність в діях обвинуваченого складу злочину, передбаченого ст. 124 КК України, не знайшли свого підтвердження, Так зібраними доказами не доведено, що дії потерпілого містили реальну загрозу для життя обвинуваченого, останній мав можливість залишити місце події та не здійснювати пострілі.
		   Органом досудового слідства обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого встановлено вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння. Суд вважає, що зазначена обтяжуюча обставина підлягає виключенню за наступних підстав.
		   Досудове слідство, лише з показів обвинуваченого встановило, що обвинувачений вживав спиртні напої. Незважаючи на те, в той же день останній був затриманий, органом досудового слідства не було вжито заходів на проведення огляду останнього, зокрема забору аналізів сечі та крові, на наявність чи відсутність етилового спирту.
		   З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що доказів про перебування обвинуваченого в стані алкогольного сп`яніння, під час вчинення злочину, не здобуто. 
		   Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання  ст. 65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який згідно з ч.5 ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обвинувачений ОСОБА_7 щиро розкаявся. Цю обставину суд визнає такою, що пом`якшує його покарання.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є рецидив злочину.
		При цьому суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий, критично ставиться до вчиненого. 
		Також судом враховується й думка потерпілого, який просив обвинуваченого суворого не карати, оскільки він його пробачив. 
		З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню інших злочинів, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, а тому обирає йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті.
		Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-УІІІ (пряма дія вказаного Закону).
		За таких обставин, оскільки кримінальне правопорушення ОСОБА_7 вчинено в грудні 2016 році, суд відповідно до ч.5 ст. 72 КК України застосовує Закон № 838-УІІІ .
		Цивільний позов Житомирської місцевої прокуратури і інтересах держави про відшкодування витрат, понесених за лікування потерпілого в сумі 4596 грн. 79 коп., підлягають до задоволення, оскільки підтверджені довідкою КУ «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського».
		Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз, суд в порядку ст. 124 КПК України, стягує з обвинуваченого.
		Питання про речові докази, суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
		Підстав для обрання запобіжного заходу не вбачається.
		Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		у х в а л и в :
		    ОСОБА_7  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України призначити йому покарання за цим законом - 6 років позбавлення волі.
		 
		На підставі ч.4 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень, з урахуванням вироку апеляційного суду Житомирської області від 30.08.2018, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вказаним вироком, визначити остаточне покарання у виді 6 (шести) років 3 місяців позбавлення волі.
		 
		Початок строку покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.
		 
		Відповідно до вимог ч.5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 02.12.2016по 02.03.2017 та зарахувати у строк покарання відбуте покарання за вироком апеляційного суду Житомирської області від 30.08.2018 з 12.07.2018 по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		 
		Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави, в особі Департаменту фінансів Житомирської обласної державної адміністрації, витрати, пов`язані із стаціонарним лікуванням потерпілого, в сумі 4596(чотиритисячі п`ятсотдев`яносто шість)грн.79коп. 
		 
		Речові докази: змиви речовини бурого кольору, які знаходяться в матеріалах судового провадження (т2. а.с.201)  знищити; змиви з рук, зрізи нігтьових пластин, молоток, револьвер «SAFARI» mod 820G, предмет схожий на біту, які зберігаються в камери схову Житомирського РУП (м. Житомир)  знищити (т,2 а.с.152); одяг ОСОБА_7 (куртка, штани, кросівки), три мобільні телефони, які зберігаються в камери схову Житомирського РУП (м. Житомир) (т.2 а.с.148)  повернути ОСОБА_7 , а в разі не запиту знищити. 
		 
		   Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		 
		   Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		   Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
		 
		   Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий-суддя ОСОБА_1 
		 
		Судді ОСОБА_2 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...