Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 712/14455/16-к : Окремі процесуальні питання; Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Надіслано для оприлюднення: 15.02.2021. Зареєстровано: 15.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.02.2021.
Дата набрання законної сили: 14.09.2021
Результат оскарження 14.09.2021 Черкаський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-о/712/8/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 712/14455/16-к
		Провадження № 1-кп/712/149/17
		 
		Вирок
		Іменем України
		 
		12 лютого 2021року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
		 
		головуючого: судді - ОСОБА_1 
		при секретарі - ОСОБА_2 
		з участю: прокурора  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		захисника  ОСОБА_5 
		потерпілих  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		засудженого  ОСОБА_8 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси заяву про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 липня 2017 року, яким засуджено ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Черкаси, українця, гр.України, з середньою освітою, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , за ч.1 ст.296, ч.2 ст.121 КК України,-
		В С Т А Н О В И В :
		Засуджений 04.12.2020 звернувсядо судуз заявоюпро переглядвироку Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 липня 2017 року (з доповненням від 27 січня 2021року), яким його засуджено  за ч.1 ст.296, ч.2 ст.121 КК України за нововиявленими обставинами, у якій посилається, як на нововиявлену обставину, а саме на наявність висновку комісійної судово-медичної експертизи № 122\к від 13.11.2020, яка проведена КЗКОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» в межах досудового слідства у кримінальному провадженні № 1202000000000663 щодо неналежного виконання професійних обов`язків медичними працівниками КЗ «Третя міська лікарня ШМД», що полягає у несвоєчасному наданні медичної допомоги ОСОБА_10 , внаслідок чого останній помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування вказаної заяви вказує, що його засуджено, зокрема за ч. 2 ст. 121 КК України, а саме як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого. Однак,відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 122\к від 13.11.2020, яка проведена КЗКОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» трупу ОСОБА_11 причина його смерті є черепно-мозкова травма у вигляді переломупотиличної кістки, крововиливівнад тапід твердумозкову оболонку,під м`якумозкову оболонку,крововиливів уречовину головногомозку імозочку тау шлуночкимозку,тобто міжспричиненням вказаноїтравми танастанням смертітравмованого вбачаєтьсяпрямий причинно-наслідковийзв`язок. Дана травма виникла внаслідок падіння з вертикального або близького до нього положення з ударом потиличною частиною голови (зоною розташування крововиливу у м`які покриви голови з внутрішнього боку в потиличній ділянці справа) об тверду поверхню, внаслідок чого виникли крововиливи у м`які покрови голови, епідуральна гематома, лінійний перелом потиличної кістки і крововилив у праву півкулю мозочку в зоні прикладання травмуючої сили (удару) та ушкодження головного мозку на протилежній стороні - зони полюсів лобних та скроневих часток обох півкуль головного мозку. Також додатково вказав, як обставину перегляду вироку Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 липня 2017 року за нововиявленими обставинами внесення в ЄРДР 26 січня 2021 року відносно експерта ОСОБА_12 відомостей про порушення кримінальної справи стосовно останнього за ч.1 ст. 384 КК України, а саме за завідомо неправдивий судово-медичний висновок експертизи трупа ОСОБА_10 від 17.10.16. Вважає кваліфікацію не вірною, і просить перекваліфікувати з ч.2 ст. 121 КК України на ч. 1 ст. 119 КК України.                                У судовому засіданні, захисник засудженого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_13 підтримала заяву з підстав, зазначених у ній, надала аналогічні пояснення.                                                        Засуджений ОСОБА_8 в судовомузасіданні позиціюзахисника підтримав вповному обсязі,від додаткових пояснень відмовився, вказавши, що підтримує пояснення надані раніше суду при винесенні вироку від 17.07.2017 та при розгляді справи в апеляційній інстанції.                                     Прокурор просив в задоволенні заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами відмовити, вирок залишити без змін, вказавши, що вказані стороною захисту підстави, як нововиявлені, а саме: внесення в ЄРДР 26 січня 2021 року відносно експерта ОСОБА_12 відомостей про порушення кримінальної справи стосовно останнього за ч.1 ст. 384 КК України та результати проведеної комісійної судово-медичної експертизи № 122\к від 13.11.2020 не є нововиявленими обставинами.                                                    Відповідно до ст. 459 КПК України, судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Нововиявленими обставинами, зокрема, визнаються: обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.                                                Згідно ст. 460 КПК України, учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.                                Відповідно до ч. 1 ст.467 КПК України за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.                                                Згідно вироку Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.07.2017, встановлено, що 15.10.2016 р., приблизно о 03 год. 53 хв., ОСОБА_8 , перебуваючи за адресою м.Черкаси, бульвар Шевченка, 145, тобто біля входу в нічний розважальний заклад «Reflection», знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, виказуючи свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільних норм, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, де в ході відпочинку вживав алкогольні напої, в обстановці проведення публічного заходу, на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, в результаті сварки з раніше невідомим йому ОСОБА_10 , яка розпочалася всередині закладу, а в подальшому на вулиці, біля центрального входу в заклад, з хуліганських мотивів, виражених в явній неповазі до суспільства, показуючи свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки, а саме до оточуючих людей, які відпочивали у вказаному розважальному закладі, порушуючи громадський порядок, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи власні дії, з хуліганських спонукань, в присутності відвідувачів та працівників закладу, наніс потерпілому ОСОБА_10 декілька ударів невезначеної сили коліном ноги в область тулуба та рукою в область голови, від останнього удару рукою в область голови потерпілий впав на землю та вдарився потиличною частиною голови об асфальт. У наслідок цього, потерпілому ОСОБА_10 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя та які спричинили черепно-мозкову травму у вигляді крововиливів над та під твердою мозковою оболонкою, крововиливів під м`які мозкові оболонки півкуль головного мозку та мозочка, забою речовини головного мозку та мозочка, перелому потиличної кістки, що призвели до настання смерті потерпілого.                    Заслухавши захисника, засудженого, думку прокурора, який підтримав кваліфікацію дій ОСОБА_8 за ч.2 ст.121 КК України та ч.1 ст.296 КК України, провівши за клопотанням учасників кримінального провадження дослідження доказів, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи сторони захисту та сторони обвинувачення, суд приходить до наступного.             Відповідно до ст. 370 КПК України, вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.                                        Так, відповідно до п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» у випадках, коли особа, яка позбавила потерпілого життя чи заподіяла йому тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення (злочинна самовпевненість), або ж не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була й могла їх передбачити (злочинна недбалість), її дії слід розглядати як убивство через необережність чи заподіяння необережного тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження і кваліфікувати відповідно за ст. 119 чи ст. 128 КК. Не можна, зокрема, розглядати як умисне вбивство випадки, коли смерть потерпілого настала від ушкодження, одержаного при падінні від поштовху чи удару, якщо винний не бажав або свідомо не припускав настання таких наслідків. Такі дії, залежно від змісту суб`єктивної сторони злочину, можуть кваліфікуватись як убивство через необережність чи як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.                                        Тобто специфіка вбивства з необережності полягає в його суб`єктивній стороні: воно має місце лише при необережній формі вини, яка може виступати у вигляді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості.                    Розмежування понять умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК), і вбивства через необережність (ч. 1 ст. 119 КК) здебільшого здійснюється за їх суб`єктивною стороною. Зміст і характер інтелектуального та вольового критеріїв вини у зазначених злочинах обумовлюються усвідомленням особою характеру вчиненого злочинного діяння, передбаченням його негативних наслідків та ставленням до них, у зв`язку з чим у даному випадку слід ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. При цьому питання про умисел необхідно вирішувати з огляду на сукупність усіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень.                                    У цьому контексті необхідно виходити з правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 28 травня 2015 року у справі № 5-25кс15. Зокрема, в разі якщо особа, цілеспрямовано завдаючи удару, не конкретизує у своїй свідомості, яку саме шкоду здоров`ю (тяжкість тілесних ушкоджень) буде фактично спричинено ним потерпілому, то в цьому випадку така особа діє з невизначеним (неконкретизованим) умислом, за якого вона хоча й бажає заподіяти або свідомо припускає можливість заподіяння шкоди здоров`ю потерпілого, але при цьому не конкретизує точними межами у своїй свідомості ступеня тяжкості цієї шкоди - у таких випадках винувата особа має відповідати за фактично отриманий результат (заподіяну шкоду). Що стосується смерті потерпілого, то тут присутня лише необережна форма вини, оскільки хоча особа і не бажала цієї смерті і навіть свідомо не припускала такої можливості, але повинна була і могла передбачити, що внаслідок її злочинних дій може бути і такий наслідок, як смерть потерпілого.        З матеріалів справи вбачається, що під час суперечки ОСОБА_8 умисно ударив потерпілого кулаком в обличчя від чого той упав і внаслідок удару потилицею об асфальт отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер у лікарні.    Згідно висновку судово-медичної експертизи № 03-01/777 від 17.10.2016 р., потерпілому ОСОБА_10 спричинені наступні тілесні ушкодження: черепно-мозкова травма у вигляді крововиливів над та під твердою мозковою оболонкою, крововиливів під м`які мозкові оболонки півкуль головного мозку та мозочка, забою речовини головного мозку та мозочка, перелому потиличної кістки, крововиливу в м`які тканини голови, синців та саден на голові, крововиливів та ушкоджень слизової оболонки нижньої губи.                                        Тілесні ушкодження: черепно-мозкова травма у вигляді крововиливів над та під твердою мозковою оболонкою, крововиливів під м`які мозкові оболонки півкуль головного мозку та мозочка, забою речовини головного мозку та мозочка, перелому потиличної кістки, крововиливу в м`які тканини голови, синців та саден на голові, крововиливів та ушкоджень слизової оболонки нижньої губи; синці та садна на задній поверхні обох ліктьових суглобів; крововилив в м`які тканини спини; садна на шиї. Такі тілесні ушкоджень: виникли від дії твердих тупих предметів. Черепно-мозкова травма відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Синці та садна на задній поверхні обох ліктьових суглобів, садна на шиї носять ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості. Вказані фактичні обставини встановлені судом при винесені вироку від 17.07.2017, і ніким не оспорюється.                                                     Відповідно до п.27 роз`яснень Пленуму ВСУ № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», водночас треба мати на увазі, що висновки судово-медичних експертиз містять лише медичну оцінку наслідків злочинного діяння і саме в такому розумінні вони повинні оцінюватись судами при вирішенні питання про доведеність винуватості особи у злочині, обставини його вчинення та про його кримінально-правову кваліфікацію.        Судом в ході розгляду заяви про перегляд за нововиявленим обставинами вироку, були досліджені вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.07.2017, ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 08.08.2018, постанову Верховного Суду від 24.04.2019, ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 10.03.2020, за клопотанням сторони захисту було досліджено висновок комісійноїсудово-медичноїекспертизи №122\квід 13.11.2020,яка проведенаКЗКОР «Київськеобласне бюросудово-медичноїекспертизи» вмежах досудового слідствау кримінальномупровадженні №1202000000000663щодо неналежноговиконання професійних обов`язків медичнимипрацівниками КЗ«Третя міська лікарняШМД»,що полягаєу несвоєчасномунаданні медичної допомоги ОСОБА_10 ,внаслідок чого останнійпомер ІНФОРМАЦІЯ_2 ,відповідно доякої  причинасмерті  ОСОБА_11 є черепно-мозкова травма у вигляді переломупотиличної кістки, крововиливівнад тапід твердумозкову оболонку,під м`якумозкову оболонку,крововиливів уречовину головногомозку імозочку тау шлуночкимозку,тобто міжспричиненням вказаноїтравми танастанням смертітравмованого вбачаєтьсяпрямий причинно-наслідковийзв`язок. Дана травма виникла внаслідок падіння з вертикального або близького до нього положення з ударом потиличною частиною голови (зоною розташування крововиливу у м`які покриви голови з внутрішнього боку в потиличній ділянці справа) об тверду поверхню, внаслідок чого виникли крововиливи у м`які покрови голови, епідуральна гематома, лінійний перелом потиличної кістки і крововилив у праву півкулю мозочку в зоні прикладання травмуючої сили (удару) та ушкодження головного мозку на протилежній стороні - зони полюсів лобних та скроневих часток обох півкуль головного мозку.                                         Згідно із даними судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_11 причина його смерті є черепно-мозкова травма у вигляді переломупотиличної кістки, крововиливів над та під тверду мозкову оболонку, під м`яку мозкову оболонку, крововиливів у речовину головного мозку і мозочку та у шлуночки мозку, тобто між спричиненням вказаної травми та настанням смерті травмованого вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок (підсумки 3,4,5. висновку).                    Виходячи з опису морфологічних особливостей тілесних ушкоджень (об`єм та характер вищезгаданої черепно-мозкової травми), локалізації її складови слід вважати,що комплекс встановленої у  ОСОБА_10 черепно-мозкової травми дозволяє стверджувати про те, що вона виникла за імпресійно- інерційним (ударно-протиударним) механізмом внаслідок одноразової дії тупого предмету з необмеженою травмуючою поверхнею контакту - при падінні ОСОБА_10 із вертикального або близького до нього положення на площину (ґрунтове/асфальтне покриття) з контактом правою потиличною ділянкою.                            При імпресійно-інерційному (ударно-протиударниму) механізму ударна хвиля поширюється від місця контакту (удару) голови з травмуючим предметом через мозок до протилежного полюсу (протиудару) зі швидкими перепадами тисків у місцях удару й протиудару з утворенням більш масивних ушкоджень в зоні протиудару.                                                    Дана травма виникла внаслідок падіння з вертикального або близького до нього положення з ударом потиличною частиною голови (зоною розташування крововиливу у м`які покриви голови з внутрішнього боку в потиличній ділянці справа) об тверду поверхню, внаслідок чого виникли крововиливи у м`які покрови голови, епідуральна гематома, лінійний перелом потиличної кістки і крововилив у праву півкулю мозочку в зоні прикладання травмуючої сили (удару) та ушкодження головного мозку на протилежній стороні - зони полюсів лобних та скроневих часток обох півкуль головного мозку.             Проте в вироку Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.07.2017р. міститься посилання на те, що суд доходить до висновку, про те, що черепно-мозкова травма у потерпілого виникла не в результаті його падіння або інших нетравматичних дій щодо потерпілого, а в результаті нанесення йому ударів, до вказаного висновку суд прийшов з урахуванням висновку судово-медичної експертизи № 03-01/777 від 17.10.2016 р., відповідного до якого потерпілому ОСОБА_10 спричинені наступні тілесні ушкодження: черепно-мозкова травма у вигляді крововиливів над та під твердою мозковою оболонкою, крововиливів під м`які мозкові оболонки півкуль головного мозку та мозочка, забою речовини головного мозку та мозочка, перелому потиличної кістки, крововиливу в м`які тканини голови, синців та саден на голові, крововиливів та ушкоджень слизової оболонки нижньої губи, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Інші тілесні ушкодження, згідно з висновком судово-медичної експертизи  синці та садна на задній поверхні обох ліктьових суглобів, садна на шиї,  носять ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості та свідчень допитаного в судовому засіданні в суді першої судово-медичниого експерта ОСОБА_12 , який пояснив, що смерть ОСОБА_10 наступила від забою головного мозку з наступним крововиливом під тверду та м`яку оболонки головного мозку. Забій головного мозку міг виникнути, як від удару кулаком в обличчя потерпілого, так і від падіння потиличною частиною на тверду поверхню, тобто експертом не було конкретизовно сам механізм отримання тілесних ушкоджень, що призвели до смерті ОСОБА_10 , тобто не розмежував від якої травмуючої сили виник забій головного мозку, що і призвело, що судом дії ОСОБА_8 були кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України.                     Також при перегляді за нововиявленими обставнами в судовому засіданні був допитаний експерт ОСОБА_14 завідуючий відділом комісійних судово-медичних експертиз КЗКОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» (який був доповідачем по справі), який пояснив, що є доповідачем по даній експертизі, висновок № 122/К., і вони брали дані стосовно встановлених тілесних ушкоджень, які були зафіксовані у описовій частині судово-медичноїекспертизи №03-01/777від 17.10.2016р. Для проведення судово-медичної експертизи необхідні були оригінали медичних документів, які Їм були надані, медична картка №17345 на ім`я ОСОБА_10 (для проведення вказаної експертизи необхідна), всі вказані документи вказані в дослідній частині експертизи. Вони зазначають, що з-приводу вищевказаних тілесних ушкоджень слід зазначити що їх опис в цілому співпадає і не суперечить при проведенні експертизи експертом по ОСОБА_15 від 17.10.2017 року. Комісія вважала за доцільне при вирішенні питання покладатися на данні, які вказав експерт у судово-медичній експертизі № 03-01/777 від 17.10.2016 р.. У висновку вони вказують, що усі тілесні ушкодження, отримані тупими предметами, вказували механізм. Всі тілесні ушкодження вказані в експертизі.                                        Комплекс встановленої у  ОСОБА_10 черепно-мозкової травми дозволяє стверджувати про те, що вона виникла за імпресійно-інерційним (ударно-протиударним) механізмом внаслідок одноразової дії тупого предмету з необмеженою травмуючою поверхнею контакту - при падінні ОСОБА_10 із вертикального або близького до нього положення на площину (ґрунтове/асфальтне покриття) з контактом правою потиличною ділянкою.                            При імпресійно-інерційному (ударно-протиударниму) механізму ударна хвиля поширюється від місця контакту (удару) голови з травмуючим предметом через мозок до протилежного полюсу (протиудару) зі швидкими перепадами тисків у місцях удару й протиудару з утворенням більш масивних ушкоджень в зоні протиудару.                                                    Дана травма виникла внаслідок падіння з вертикального або близького до нього положення з ударом потиличною частиною голови (зоною розташування крововиливу у м`які покриви голови з внутрішнього боку в потиличній ділянці справа) об тверду поверхню, внаслідок чого виникли крововиливи у м`які покрови голови, епідуральна гематома, лінійний перелом потиличної кістки і крововилив у праву півкулю мозочку в зоні прикладання травмуючої сили (удару) та ушкодження головного мозку на протилежній стороні - зони полюсів лобних та скроневих часток обох півкуль головного мозку.            Ушкодження в ділянці обличчя ОСОБА_10 (синець на нижній повіці правого ока, два синці на підборідді зліва із численними саднами на їх фоні, численні садна в правій виличній ділянці, по крововиливу на слизовій оболонці нижньої губи зліва та справа із численними ушкодженнями слизової оболонки на їх фоні) могли утворитися «від ударів кулаком в обличчя», але не могли призвести до виникнення вищевказаного комплексу черепно-мозкової травми    Ті тілесні ушкодження, які були виявлені у ОСОБА_15 виникли внаслідок одноразової дії тупого предмету, положення на площині. Допомога була надана правильно. При проведенні експертизи експертизи № 03-01/777 від 17.10.2016 р, експерт зробив 15 маркіровок, потрібно було робити більше маркірово для проведення гістології, відповідно до Наказу МОЗ № 6 від 17.01.1995 «Правила проведення судово-медичної експертизи трупів…..», в цьому разі було б встановлено механізм (гістологія), хоча експерт виконав і все вірно, але йому було не достатньо 15 маркірів, і можливо питання стосовно механізму йому на ставилось.                                                        В судовому засіданні при перегляді за нововиявленим обставинами була досліджена, надана стороною захисту, копія довідки № 1261 від 16.07.2020, надана КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» на запит № 21552кл\24\9\4-2020 від 10.07.2020 ст.. слідчого в ОВСГСУ НПУ ОСОБА_16 , відповідно до якої «історія хвороби № 17345 пацієнта ОСОБА_10 іншим правоохоронним органам раніше не надавалася».                                На підставі аналізу й оцінки дослідження доказів, які перевірялись в судовому засіданні, суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про доведеність обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні хуліганства за ч. 1 ст.296 КК України, яке стороною захисту і не оскаржується, і на підставі п.2 ч. 1 ст. 49, ч.4 ст. 74 КК України необхідно звільнити  ОСОБА_8 від кримінального покарання за ч. 1 ст. 296 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, вказана позиція співпадає з позицією апеляційного суду, яка висловлена в ухвалі Кропивницького апеляційного суду від 10.03.2020.            Разом з тим, суд вважає, що кваліфікація дій ОСОБА_8 за ч.2 ст.121 КК України є неправильною.                                             ОСОБА_8 , як під час досудового розслідування так і в судовому засіданні в першій інстанції, так і в апеляційній, пояснював, що він не бажав і не допускав, що наслідком цих незначних і несильних ударів потерпілому буде спричинене тяжке тілесне ушкодження, наносячи несильні удари він переслідував ціль отримання від потерпілого вибачень за отриману раніше образу.                            Відповідно до ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.        У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року та «Коробов проти України» від 21.10.2011року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів, суд як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» і така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.        Суд вважає, що враховуючи висновок комісійної судово-медичної експертизи № 122\к від 13.11.2020, яка проведена КЗКОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» трупу ОСОБА_11 , покази експерта ОСОБА_14  завідуючий відділом комісійних судово-медичних експертиз КЗКОР «Київськеобласне бюросудово-медичноїекспертизи», які на думкусуду є нововиявленимиобставинами (хоча посилання сторони захистуна нововиявленуобставину,як  внесення в ЄРДР 26 січня 2021 року відносно експерта ОСОБА_12 відомостей про порушення кримінальної справи стосовно останнього за ч.1 ст. 384 КК України, яку суд не вважає за нововиявленими обставинами), суд першоїінстанції,при винесенні вирокувід 17.07.2017кваліфікував дії ОСОБА_8 за ч.2ст.121КК України,тільки на підставі висновкусудово-медичноїекспертизи №03-01/777від 17.10.2016р.та допитаногов судовомузасіданні всуді судово-медичногоексперта ОСОБА_12 ,який пояснив,що смерть ОСОБА_10 наступила відзабою головногомозку знаступним крововиливомпід твердута м`якуоболонки головногомозку. Забій головного мозку міг виникнути, як від удару кулаком в обличчя потерпілого, так і від падіння потиличною частиною на тверду поверхню, тобто судово-медичний експерт не розмежував від якої травмуючої сили виник забій головного мозку, що в подальшому і спричинило смерть ОСОБА_10 , - і як наслідок суд не вірно каліфікував дії ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 121 КК України.         Згідно ст.62 Конституції України та ч.3 ст.373 КПК України, обвинувачення та обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.                            Так, відповідно до п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» у випадках, коли особа, яка позбавила потерпілого життя чи заподіяла йому тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення (злочинна самовпевненість), або ж не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була й могла їх передбачити (злочинна недбалість), її дії слід розглядати як убивство через необережність чи заподіяння необережного тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження і кваліфікувати відповідно за ст. 119 чи ст. 128 КК. Не можна, зокрема, розглядати як умисне вбивство випадки, коли смерть потерпілого настала від ушкодження, одержаного при падінні від поштовху чи удару, якщо винний не бажав або свідомо не припускав настання таких наслідків. Такі дії, залежно від змісту суб`єктивної сторони злочину, можуть кваліфікуватись як убивство через необережність чи як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.                                        Тобто специфіка вбивства з необережності полягає в його суб`єктивній стороні: воно має місце лише при необережній формі вини, яка може виступати у вигляді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості.                    Розмежування понять умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК), і вбивства через необережність (ч. 1 ст. 119 КК) здебільшого здійснюється за їх суб`єктивною стороною. Зміст і характер інтелектуального та вольового критеріїв вини у зазначених злочинах обумовлюються усвідомленням особою характеру вчиненого злочинного діяння, передбаченням його негативних наслідків та ставленням до них, у зв`язку з чим у даному випадку слід ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. При цьому питання про умисел необхідно вирішувати з огляду на сукупність усіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень.                                    У цьому контексті необхідно виходити з правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 28 травня 2015 року у справі № 5-25кс15.            З матеріалів справи вбачається, що під час суперечки ОСОБА_8 умисно ударив потерпілого кулаком в обличчя від чого той упав і внаслідок удару потилицею об асфальт отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер у лікарні.    Згідно висновку судово-медичної експертизи № 03-01/777 від 17.10.2016 р., потерпілому ОСОБА_10 спричинені наступні тілесні ушкодження: черепно-мозкова травма у вигляді крововиливів над та під твердою мозковою оболонкою, крововиливів під м`які мозкові оболонки півкуль головного мозку та мозочка, забою речовини головного мозку та мозочка, перелому потиличної кістки, крововиливу в м`які тканини голови, синців та саден на голові, крововиливів та ушкоджень слизової оболонки нижньої губи.                                        Тілесні ушкодження: черепно-мозкова травма у вигляді крововиливів над та під твердою мозковою оболонкою, крововиливів під м`які мозкові оболонки півкуль головного мозку та мозочка, забою речовини головного мозку та мозочка, перелому потиличної кістки, крововиливу в м`які тканини голови, синців та саден на голові, крововиливів та ушкоджень слизової оболонки нижньої губи; синці та садна на задній поверхні обох ліктьових суглобів; крововилив в м`які тканини спини; садна на шиї. Такі тілесні ушкоджень: виникли від дії твердих тупих предметів. Черепно-мозкова травма відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Синці та садна на задній поверхні обох ліктьових суглобів, садна на шиї носять ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості.            Вищевказаний висновок не суперечить і висновку комісійної судово-медичноїекспертизи №122\квід 13.11.2020.                                 Відповідно до п.27 роз`яснень Пленуму ВСУ № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», водночас треба мати на увазі, що висновки судово-медичних експертиз містять лише медичну оцінку наслідків злочинного діяння і саме в такому розумінні вони повинні оцінюватись судами при вирішенні питання про доведеність винуватості особи у злочині, обставини його вчинення та про його кримінально-правову кваліфікацію.        Згідно ст.62 Конституції України та ч.3 ст.373 КПК України, обвинувачення та обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.                            Суд приймає висновок комісійної судово-медичної експертизи № 122\к від 13.11.2020 до уваги з урахуванням всіх доказів в їх сукупності, оскільки даний висновок не протирічить іншим доказам в їх сукупності, що підтверджують вчинення ОСОБА_8 злочину передбаченому ч.1 ст.119 КК України.             ОСОБА_8 категорично заперечував умисел на заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, а тому не визнав своєї винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.                                    З наведеного випливає, що ОСОБА_8 міг усвідомлювати суспільно небезпечний характер свого діяння, але не міг передбачати його суспільно небезпечні наслідки та не бажав настання наслідків у виді смерті й тяжких ушкоджень.                                                    Суд вважає, що смерть потерпілого настала від тілесного ушкодження, отриманого при падінні головою на тверду поверхню після удару обвинуваченим, при цьому ОСОБА_8 не бажав і свідомо не припускав настання наслідків у вигляді смерті.                                                        Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ОСОБА_8 вчинив злочин передбачений ч.1 ст.119 КК України при наступних обставинах.                    15.10.2016 року приблизно о 03 години 53 хвилини, перебуваючи м.Черкаси, бульвар Шевченка, 145, біля входу в нічний розважальний заклад «Reflection» ОСОБА_8 будучи в стані алкогольного сп`яніння, не передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій у вигляді смерті ( падіння потерпілого з подальшим ударом головою об асфальт і внаслідок цього спричинення тяжких тілесних ушкоджень, від яких настала його смерть), хоча повинен був і міг їх передбачати, на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, в результаті сварки з раніше невідомим йому ОСОБА_10 наніс останньому декілька ударів невеликої сили коліном ноги в область тулуба та рукою в область голови, від останнього удару рукою в область голови потерпілий впав на землю та вдарився потиличною частиною голови об асфальт. У наслідок цього, потерпілому ОСОБА_10 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя та які спричинили черепно-мозкову травму у вигляді крововиливів над та під твердою мозковою оболонкою, крововиливів під м`які мозкові оболонки півкуль головного мозку та мозочка, забою речовини головного мозку та мозочка, перелому потиличної кістки, що призвели до настання смерті потерпілого.                    За ч.1 ст.119 КК України суд кваліфікує дії, як вбивство, вчинене через необережність.                                                     Призначаючи покарання ОСОБА_8 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, один з яких відноситься до нетяжких злочинів, а другий до кримінального проступку, особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, має молодий вік. Обставини, які пом`якшують покарання - повне відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає вчинення кримінальних правопорушень особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння.            Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.    Враховуючи те, що ОСОБА_8 вчинив злочин в стані алкогольного сп`яніння, що є обтяжуючою обставиною, суд вважає, що за ч.1 ст.119 КК України ОСОБА_8 слід призначити покарання, у виді позбавлення волі.                                                Водночас суд вважає, що призначене покарання ОСОБА_8 можливо із застосуванням положень ст.75 КК України, тобто звільнення від відбування покарання з випробуванням на певний строк.                                Відповідно до положень ст.75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.        Приймаючи рішення про застосування до ОСОБА_8 положень ст.75 КК України, колегія суддів виходить з наступного.                                Обвинувачений ОСОБА_8 раніше не судимий, вчинив один епізод злочинної діяльності, вчинені злочини не є тяжкими, обвинувачений позитивно характеризується за місцем проживання, його молодий вік (на момент вчинення злочину 21 рік), одружений, незадовільний стан здоров`я, що підтверджується документами медичного характеру з психоневрологічного диспансера та третьої міської лікарні. Також, обвинувачений ОСОБА_8 повністю відшкодував матеріальну та моральну шкоду всім потерпілим, що підтверджується заявами потерпілих та їх показаннями в суді апеляційної інстанції.                        Крім того, суд враховує роз`яснення, наведене у Рішенні Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004, згідно якого Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.                                                У зв`язку з вищенаведеним, вирок Соснівського районного суду м.Черкаси від 17 липня 2017 року необхідно скасувати та постановити новий вирок.                 На підставі викладеного, керуючись статтями 459-467 КПК України, суд, -
		З А С У Д И В :
		Заяву  ОСОБА_8 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 липня 2017 року  задовольнити.                                                Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 липня 2017 року, яким засуджено ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1ст. 296, ч.2 ст.121, ст. 70 КК України, до восьми років позбавлення волі - скасувати.                                        Ухвалити новий вирок, яким визнати  ОСОБА_8 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 296, ч. 1 ст. 119 КК України.                                                        Призначити  ОСОБА_8  покарання за ч.1 ст. 296 КК України у вигляді одного року обмеження волі, на підставі п.2 ч. 1 ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України звільнити  ОСОБА_8 від кримінального покарання за ч. 1 ст. 296 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.                     Призначити ОСОБА_8 за ч.1ст.119КК України покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.                                     На підставіст.75КК України  ОСОБА_17 , звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.        На підставі ч.1п.1,2,ч.3п.2ст.76КК Українизобов`язати  ОСОБА_17  не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації (кримінально-виконавчої інспекції); періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації (кримінально-виконавчої інспекції); повідомляти уповноважений орган з питань пробації (кримінально-виконавчої інспекції) про зміну місця проживання, роботи, навчання..                                                        Звільнити  ОСОБА_17  з-під варти із зали суду негайно.                                                        Зарахувати в строк відбуття покарання строк відбуття покарання з 20.03.2020 по 12.02.2021 включно.                                        Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 80 000,00 грн. (вісімдесят тисяч грн.).                        Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_18 в рахунок відшкодування моральної шкоди 80 000,00 грн. (вісімдесят тисяч грн.).                        Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування моральної шкоди 80 000,00 грн. (вісімдесят тисяч грн.).                Стягнути з ОСОБА_8 витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування в сумі 3704,68 грн., кошти перерахувати: Рахунок  31116115700002, отримувач - УДКСУ у м. Черкассах, ЄДРПОУ отримувача  38031150, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Черкаській області, МФО  854018, ККДБ (код класифікації доходів бюджету)  24060300.
		Речові докази:
		   -6 змивів речовини бурого кольору, які здані до камери схову речових доказів Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області - знищити по набутті даним вироком законної сили;                                                    -електронні носії в кількості 3 шт., які приєднані до матеріалів провадження  залишити при провадженні;                                            - речі потерпілого ОСОБА_10 , які передані під розписку потерпілому ОСОБА_7 - залишити за належністю ОСОБА_7 .                    На вирок протягом 30 діб може бути подана апеляція до Черкаського апеляційного суду. 
		 
		Головуючий:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...