Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/16734/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності; про права на винахід, корисну модель, промисловий зразок.
Надіслано для оприлюднення: 15.02.2021. Зареєстровано: 15.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.02.2021.
Дата набрання законної сили: 09.02.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"09" лютого 2021 р.           Справа№ 910/16734/20
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Грека  Б.М.
		суддів:            Полякова Б.М. 
		          Отрюха Б.В. 
		 
		 
		за участюсекретаря судового засідання Ковган О.І.за участю представниківвідповідно до протоколу судового засідання від 09.02.2020розглянувши апеляційну скаргу Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH)на ухвалуГосподарського суду міста Києва від 13.11.2020у справі№910/16734/20 Господарського суду міста Києваза позовомБаєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH)до   1). Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України»  2). Міністерства охорони здоров`я України 3). Компанії «Торрент Фармасьютікалз Лімітед» (Torrent Pharmaceuticals Limited) про  захист порушених прав інтелектуальної власності
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2020 (суддя Картавцева Ю.В.) у задоволенні заяви Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH) про забезпечення позову відмовлено.
		Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH) звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH) про забезпечення позову.
		Відповідно до витягу з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 08.12.2020, зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 апеляційну скаргу Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.11.2020 у справі №910/16734/20 залишено без руху, надано строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, а саме подання до Північного апеляційного господарського суду доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
		16.12.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшов супровідний лист скаржника про усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарженнявідкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.11.2020 у справі №910/16734/20, справу призначено до розгляду.
		У зв`язку з відпусткою судді Сотнікова С.В., відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 25.01.2021 для розгляду справи №910/16734/20 визначено колегію суддів у складі: Грек Б.М. (головуючий, суддя-доповідач), судді: Отрюх Б.В., Поляков Б.М.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 прийнято справу №910/16734/20 до провадження у складі колегії суддів: головуючого судді - Грека Б.М., суддів: Отрюха Б.В., Полякова Б.М.
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 розгляд справи №910/16734/20 відкладено на 09.02.2021.
		Учасники справи про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, направленням на їх адреси місцезнаходження копій ухвали суду. З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд скарги, так як сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, учасниками якої вони є.
		Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 13.11.2020 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення, з наступних підстав.
		Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Як вбачається з матеріалів справи, Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх (Bayer Intellectual Property Gmbh) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України", Міністерства охорони здоров`я України, Компанії "Торрент Фармасьютікалз Лімітед" про захист порушених прав інтелектуальної власності.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок державної реєстрації лікарського засобу під торговими назвами «Ріроксатор 10», «Ріроксатор 15», «Ріроксатор 20» компанією "Торрент Фармасьютікалз Лімітед" (Torrent Pharmaceuticals Limited) будуть порушені права інтелектуальної власності позивача на винахід, з огляду на що позивач просить суд:
		- зобов`язати Компанію «Торрент Фармасьютікалз Лімітед» припинити порушення прав Команії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» на винахід «ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗГОРТАННЮ КРОВІ» за патентом України № 73339;
		- заборонити компанії «Торрент Фармасьютікалз Лімітед» незаконно здійснювати підготовку до використання винаходу «ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗГОРТАННЮ КРОВІ» за патентом України № 73339, права на який належать Компанії Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх;
		- зобов`язати Державне підприємство «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» рекомендувати Міністерству охорони здоров`я України відмовити Компанії «Торрент Фармасьютікалз Лімітед» в реєстрації лікарського засобу під торговими назвами «Ріроксатор 10», «Ріроксатор 15», « Ріроксатор 20 », поданого на реєстрацію 08 вересня 2020 року;
		- зобов`язати Міністерство охорони здоров`я України видати наказ про відмову Компанії Торрент Фармасьютікалз Лімітед в реєстрації лікарського засобу під торговими назвами «Ріроксатор 10», «Ріроксатор 15», «Ріроксатор 20», поданого на реєстрацію 08 вересня 2020 року.
		Також позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд заборонити Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" видавати висновок про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу під торговими назвами "Ріроксатор 10", "Ріроксатор 15", "Ріроксатор 20" до набрання рішенням у справі законної сили; заборонити Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" вносити будь-які зміни до реєстраційних матеріалів лікарського засобу під торговими назвами "Ріроксатор 10", "Ріроксатор 15", "Ріроксатор 20", в тому числі і такі, що мають наслідком зміну назви лікарського засобу, зміну заявника або виробника, їх найменування тощо.
		Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні цієї заяви, виходив з того, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист прав інтелектуальної власності позивача за захистом яких він звернувся з даним позовом до суду та може спричинити виникнення інших судових справ у майбутньому, зокрема, у разі здійснення державної реєстрації спірного лікарського засобу позивач буде змушений звертатися до відповідача 1 та відповідача 2 з новим позовом з іншим предметом та позовними вимогами.
		Місцевий господарський суд зазначив, що однією з позовних вимог у даній справі є вимога щодо зобов`язання відповідача 1 рекомендувати відповідачу 2 відмовити в реєстрації спірного лікарського засобу, разом з тим у заяві про забезпечення позову позивач просить суд заборонити відповідачу 1 видавати висновок про рекомендацію до реєстрації спірного лікарського засобу.
		Разом з цим, позивачем до заяви про забезпечення позову не надано доказів щодо підготовки відповідачем 3 заяв (вчинення дій), які свідчать про намір та/або можливість      внесення змін до матеріалів реєстраційної справи      лікарського засобу під торговими назвами "Ріроксатор 10", "Ріроксатор 15", "Ріроксатор 20", як підставу для заборони Державному підприємству «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» вносити будь-які зміни до реєстраційних матеріалів зазначеного лікарського засобу, в тому числі і такі, що мають наслідком зміну назви лікарського засобу, зміну заявника або виробника, їх найменування тощо.
		Відтак, місцевий господарський суд, враховуючи, що заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, які за змістом є тотожними заявленим позовним вимогам (заборона видавати висновок про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу), що суперечить імперативним приписам   ст. 137 ГПК України, а також, враховуючи, що заявником не надано доказів на підтвердження вчинення відповідачем 3 дій, які свідчать про намір внесення змін до матеріалів реєстраційної справи      лікарського засобу, тобто, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову у визначений спосіб порушить його права та в подальшому утруднить виконання рішення суду чи унеможливить його виконання, дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх (Bayer Intellectual Property Gmbh) про забезпечення позову, а відтак, про наявність правових підстав для відмови у задоволенні зазначеної заяви.
		В своїй апеляційній скарзі позивач зазначив, що йому належать права на винахід за патентом України № 73339 , який використовується при виробництві та продажі лікарського засобу «Ксарелто» (Хarelto) діючою речовиною якого є «ривароксабан» (Rivaroxaban). З метою припинення порушення права інтелектуальної власності, позивач звернувся до господарського суду, та 18.11.2020 подав заяву про залишення без розгляду позовних вимог до Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» рекомендувати Міністерству охорони здоров`я України відмовити Компанії «Торрент Фармасьютікалз Лімітед» в реєстрації лікарського засобу під торговими назвами «Ріроксатор 10», «Ріроксатор 15», «Ріроксатор 20», поданих на реєстрацію 08.09.2020.
		Відтак, актуальним предметом позову в даній справі є три матеріально-правові вимоги: зобов`язання Компанії «Торрент Фармасьютікалз Лімітед» припинити порушення прав позивача на винахід «ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗГОРТАННЮ КРОВІ» за патентом України № 73339;
		- заборону компанії «Торрент Фармасьютікалз Лімітед» незаконно здійснювати підготовку до використання винаходу « ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗГОРТАННЮ КРОВІ » за патентом України № 73339, права на який належать позивачу;
		- зобов`язання Міністерство охорони здоров`я України видати наказ про відмову Компанії Торрент Фармасьютікалз Лімітед в реєстрації лікарського засобу під торговими назвами «Ріроксатор 10», «Ріроксатор 15», «Ріроксатор 20», поданого на реєстрацію 08.09.2020.
		Позивач зазначає, що саме по собі звернення до суду не перешкоджає можливості відповідача-3 реалізувати свій намір та зареєструвати лікарський засіб, оскільки саме на підставі висновків Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу під торговими назвами «Ріроксатор 10», «Ріроксатор 15», «Ріроксатор 20» Міністерство охорони здоров`я України видає наказ про державну реєстрацію лікарського засобу.
		Після державної реєстрації відповідачем-3 відповідного лікарського засобу він набуде право на ввезення та реалізацію лікарського засобу під торговими назвами «Ріроксатор 10», «Ріроксатор 15», «Ріроксатор 20» (який містить діючу речовину «рівароксабан», захищену згідно з патентом України № 73339 ) на територію України, а видання висновку про реєстрацію може відбутись в будь-який момент під час розгляду судом справи, відтак позивач вважає обґрунтованим переконання в тому, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити ефективний захист порушених прав інтелектуальної власності.
		Позивач також зазначає, що суть заявленого заходу забезпечення позову зводиться до того, щоб відповідач-1 утримався від вчинення дій, направлених на видання висновку про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу, і позивач об`єктивно позбавлений можливості надати докази плекання відповідачем-3 наміру внести зміни до матеріалів реєстраційної справи. Висновки Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» не носять для учасників правовідносин обов`язкового характеру, однак є єдиною та неодмінною передумовою для прийняття Міністерством охорони здоров`я України відповідного рішення щодо реєстрації лікарського засобу, а обрані способи забезпечення позову в жодній мірі не є втручанням до господарської діяльності відповідача-1 чи обмеженням його господарської діяльності щодо проведення експертизи реєстраційних матеріалів.
		У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-1 зазначає, що метою експертизи лікарського засобу є встановлення ефективності, безпеки та якості лікарського засобу, а повноваження саме в реєстрації лікарського засобу має МОЗ України, а не Центр. Чинним законодавством визначено підстави, за яких лікарський засіб не може бути рекомендований до державної реєстрації, однією з яких є рішення суду, яким буде встановлено порушення прав інтелектуальної власності за патентом.
		Відповідач-1 також зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Центру видавати висновок про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу під торговими назвами «Ріроксатор 10», «Ріроксатор 15», «Ріроксатор 20» призведе до фактичного обмеження та втручання до дискреційних повноважень Центру та МОЗ України в процедурі реєстрації лікарського засобу, у якій перевіряється, зокрема, якість та безпечність лікарського засобу.
		Крім того, відповідач-1 зазначає, що Центр лише здійснює експертизу наданих заявником матеріалів та надає відповідні обґрунтовані рекомендації МОЗ України, тому надання цих висновків ні в якому разі не може мати наслідком порушення прав учасників правовідносин і ускладнити виконання рішення у разі задоволення позову, оскільки тільки рішення МОЗ України, яке ґрунтується на цих висновках, створює для осіб певні права та обов`язки, а зазначеними заборонами суд фактично обмежить господарську діяльність Центру по проведенню експертизи реєстраційних матеріалів, тобто відбудеться пряме втручання в таку діяльність, і Центр не наділений повноваженнями щодо внесення змін до реєстраційних матеріалів на лікарський засіб.
		У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-3 підтримує доводи відповідача-1, та зазначає, що вжиття запропонованого позивачем заходу забезпечення позову не відповідає як суті забезпечувальних заходів, так і їх меті а також є втручанням до дискреційних повноважень Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» та Міністерства охорони здоров`я України щодо контролю за безпечним обігом лікарських засобів шляхом їх реєстрації, до прийняття відповідного рішення держаним органом - підставність якого може бути перевірена судом в процедурі оскарження відповідного рішення державного органу.
		Державне підприємство «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» не розглядає заяви щодо внесення змін до реєстраційних матеріалів на лікарський засіб, а розгляд заяв здійснюється безпосередньо Міністерством охорони здоров`я України. Вимоги позивача направлені на блокування та подальше припинення процедури реєстрації торгової марки відповідача-3. При цьому позивач стверджує про наявність порушення відповідачем-3 прав інтелектуальної власності, проте фактів такого порушення жодним чином не доведено.
		Заблокувавши дії щодо реєстрації торгової марки відповідача-3 шляхом вжиття заходів забезпечення позову, суд порушив би права відповідача-3, а позивач, в свою чергу, фактично вирішив би питання по суті спору.
		В матеріалах справи відсутні підтвердження протиправних дій відповідача-3, а позовні вимоги та вимоги заяви про забезпечення позову є суб`єктивною позицією позивача. 
		Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає, що згідно з ч. 1, 2   ст. 9 Закону України "Про лікарські засоби", лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених цим Законом. Державна реєстрація лікарських засобів проводиться на підставі заяви, поданої до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.
		Порядок проведення експертизи матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення регулюється однойменним Порядком, затвердженим   наказом Міністерства охорони здоров`я України №426 від 26.08.2005р. (далі - Порядок № 426) та   Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію)" від 26.05.2005р. № 376   (далі - Порядок № 376).
		Відповідно до п. 16 ч. 1 розділу II Порядку № 426, державна реєстрація готового лікарського засобу - процедура, яка проводиться відповідно до вимог чинного законодавства з метою допуску лікарського засобу до медичного застосування в Україні та внесення його до Державного реєстру лікарських засобів України.
		Пунктом 2 Порядку № 376 передбачено, що державна реєстрація лікарського засобу здійснюється Міністерством охорони здоров`я України (далі - МОЗ) на підставі заяви та результатів експертизи реєстраційних матеріалів на такий засіб, проведеної Державним експертним центром МОЗ у визначеному МОЗ порядку.
		Висновок Державного експертного центру МОЗ щодо ефективності, безпеки та якості лікарського засобу - це узагальнений результат експертизи (попередньої та/або спеціалізованої) матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб з наданням рекомендацій щодо його державної реєстрації, внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб протягом дії реєстраційного посвідчення чи його нової реєстрації або щодо відмови в реєстрації, внесенні змін до матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб протягом дії реєстраційного посвідчення. Експертиза реєстраційних матеріалів на лікарський засіб - це попередня та спеціалізована експертиза реєстраційних матеріалів на лікарський засіб з метою підготовки вмотивованих висновків та рекомендацій щодо прийняття рішення про можливість його державної реєстрації, перереєстрації, внесення змін до реєстраційних матеріалів або щодо відмови у державній реєстрації, у перереєстрації, внесенні змін до реєстраційних матеріалів на лікарський засіб; (пп. 8, 21 п. 1 розділу ІІ Порядку № 426).
		Проведення експертизи лікарського засобу, що подається на державну реєстрацію, включає такі етапи: попередня експертиза комплектності матеріалів реєстраційного досьє лікарського засобу відповідно до типу лікарського засобу та вимог, визначених у пункті 4 цього розділу; спеціалізована експертиза матеріалів реєстраційного досьє лікарського засобу, що проводиться з метою складання вмотивованого висновку щодо ефективності, безпеки та якості лікарського засобу (п. 2 розділу ІV Порядку № 426).
		Отже, в силу приписів розділу VI Порядку №426, відповідач-1 не наділений повноваженнями щодо внесення змін до реєстраційних матеріалів на лікарський засіб. Як зазначалось вище, функція відповідача-1 полягає, зокрема, у проведенні експертизи матеріалів про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб, за результатами якої саме МОЗ, а не відповідач-1 приймає відповідне рішення. Разом з тим, вимоги заяви щодо заборони вчиняти певні дії є втручанням в господарську діяльність відповідача-1, що в свою чергу недопустимо.
		Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (частини перша і третя статті 137).
		Тобто, положення статей   136,   137 ГПК України   пов`язують вжиття господарським судом заходів забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень   статті 73 ГПК України      як гарантії ефективності задоволення вимог позивача (заявника) за результатами розгляду спору по суті.
		Згідно з приписами пункту 1 частини першої статі 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета позову - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
		Отже, забезпечення позову - це по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
		Північний апеляційний господарський суд звертає увагу, що метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
		При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
		Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
		Разом з тим, частиною 11   статті 137 ГПК України      передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
		Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення із заявленими позивачем (кредитором) вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
		Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що позивачем не обґрунтовано та не доведено належними доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходу до забезпечення позову, та що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для відмови в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.
		Апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду, що вжиття таких заходів до забезпечення позову, як заборона Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" видавати висновок про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу під торговими назвами "Ріроксатор 10", "Ріроксатор 15", "Ріроксатор 20" до набрання рішенням у справі законної сили; заборона Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" вносити будь-які зміни до реєстраційних матеріалів лікарського засобу під торговими назвами "Ріроксатор 10", "Ріроксатор 15", " Ріроксатор 20 ", в тому числі і такі, що мають наслідком зміну назви лікарського засобу, зміну заявника або виробника, їх найменування тощо, призведе до фактичного обмеження дискреційних повноважень Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" в процедурі реєстрації лікарського засобу, у якій перевіряється, зокрема, якість та безпечність лікарського засобу, та по суті є втручанням в господарську діяльність Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України", а заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, які за змістом є тотожними заявленим позовним вимогам (заборона видавати висновок про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу), що суперечить імперативним приписам ст. 137 ГПК України.
		За таких обставин, запропоновані позивачем заходи забезпечення позову не відповідають меті заходів до забезпечення позову, встановлених статтею 137 ГПК України   та не є співмірними з заявленими позовними вимогами, оскільки, як зазначалося вище, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.
		Крім того, як вбачається з позовної заяви, вимоги сформульовані як: зобов`язати Компанію «Торрент Фармасьютікалз Лімітед» припинити порушення прав Команії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» на винахід «ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗГОРТАННЮ КРОВІ» за патентом України № 73339;
		- заборонити компанії «Торрент Фармасьютікалз Лімітед» незаконно здійснювати підготовку до використання винаходу «ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗГОРТАННЮ КРОВІ» за патентом України № 73339, права на який належать Компанії Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх;
		- зобов`язати Державне підприємство «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України» рекомендувати Міністерству охорони здоров`я України відмовити Компанії «Торрент Фармасьютікалз Лімітед» в реєстрації лікарського засобу під торговими назвами «Ріроксатор 10», «Ріроксатор 15», « Ріроксатор 20 », поданого на реєстрацію 08 вересня 2020 року;
		- зобов`язати Міністерство охорони здоров`я України видати наказ про відмову Компанії Торрент Фармасьютікалз Лімітед в реєстрації лікарського засобу під торговими назвами «Ріроксатор 10», «Ріроксатор 15», «Ріроксатор 20», поданого на реєстрацію 08 вересня 2020 року (а.с. 16). 
		Разом з тим, в апеляційній скарзі позовні вимоги сформульовані наступним чином: заборонити Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" видавати висновок про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу під торговими назвами «Ріроксатор 10», «Ріроксатор 15», «Ріроксатор 20» до набрання рішенням у справі законної сили. Заборонити Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" вносити будь-які зміни до реєстраційних матеріалів лікарського засобу під торговими назвами «Ріроксатор 10», «Ріроксатор 15», «Ріроксатор 20», в тому числі і такі, що мають наслідком зміну назви лікарського засобу, зміну заявника або виробника, їх найменування тощо.
		Таким чином, апеляційна скарга подана з інших матеріально-правових підстав, аніж позовна заява, оскільки в позовній заяві порушені інші питання, аніж в апеляційній скарзі.
		Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає, що місцевим господарським судом вірно враховано та застосовано норми Закону при прийнятті оскарженої ухвали.
		Відповідно статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
		Оскаржуване судове рішення суду першої інстанції є таким, що вимогам закону відповідає
		Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Проніна та інші проти України" від 18.07.2006 зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може прийматись як вимоги подавати детальну відповідь на кожний аргумент.
		У рішенні у справі "Сутяжник проти Росії" (заява № 8269/02) від 23.07.2009, Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише з підстав порушення незначних правил при розгляді та задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки.
		Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, скаржник не подав належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. Доводи скаржника спростовуються матеріалами справи та встановленими обставинами. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
		 
		Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH) залишити без задоволення.
		Ухвалу Господарського міста Києва від 13.11.2020 по справі №910/16734/20 залишити без змін.
		Матеріали справи №910/16734/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, встановлені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                            Б.М. Грек 
		 
		Судді                                                                                Б.М. Поляков
		 
		                                                                                Б.В. Отрюх
		 
		Повний текст складено 12.02.2021

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...