Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/5346/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 15.02.2021. Зареєстровано: 16.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2021.
Дата набрання законної сили: 26.01.2021
Номер судового провадження: А/857/14978/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/5346/20 пров. № А/857/14978/20
		Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: 
		головуючого судді Довгополова О.М., 
		суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,
		з участю секретаря судового засідання Марцинковської О.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги Виконавчого комітету Львівської міської ради та ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
		 
		суддя (судді) в суді першої інстанції  Клименко О.М.,
		час ухвалення рішення: 11:49:48,
		місце ухвалення рішення  м. Львів,
		дата складання повного тексту рішення: 06 листопада 2020 року,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення №357 від 24.04.2020 про відмову у наданні дозволу на перепоховання на Широкореченському військово-меморіальному комплексі у м. Єкатеринбурзі Російської Федерації тлінних останків ОСОБА_2 , похованого у 1960 році на Пагорбі Слави у м. Львові, зобов`язання повторно розглянути її заяву від 13.08.2019 та прийняти рішення про надання дозволу на перепоховання останків ОСОБА_2 з ОСОБА_3 у м. Львові на Широкореченському військово-меморіальному комплексі у м. Єкатеринбурзі.
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 357 від 24 квітня 2020 року «Про розгляд питання перепоховання тлінних останків ОСОБА_2 ». Зобов`язано Виконавчий комітет Львівської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 серпня 2019 року, подану її законним представником ОСОБА_4 про надання дозволу на перепоховання останків ОСОБА_2 з Пагорбу Слави у м. Львові на Широкореченському військово-меморіальному комплексі у м. Єкатеринбурзі. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 1261,20 грн сплаченого судового збору відповідно до квитанції № 18-3412064/С від 18 червня 2020 року.
		Рішення мотивоване тим, що заява представника позивача про надання дозволу на перепоховання останків ОСОБА_2 розглянута відповідачем формально, без аналізу документів, які подані заявницею, без урахування імперативного обов`язку обґрунтування свого рішення.
		Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, Виконавчий комітет Львівської міської ради та ОСОБА_1 подали апеляційні скарги.
		Виконавчий комітет Львівської міської ради в апеляційній скарзі, з посиланням на неповне з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині задоволення позовних вимог та в цій частині прийняти нове рішення - про відмову задоволенні позовних вимог.
		Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при прийнятті рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 24.04.2020 №357 «Про розгляд питання переховання тлінних останків ОСОБА_2 » такий діяв як колегіальний орган, голосування проходило за більшістю голосів у спосіб та у межах, які передбачені чинним законодавством України, Положенням про виконавчий комітет Львівської міської ради (затверджене ухвалою Львівської міської ради №1478 від 09.02.2017, Регламентом про Виконавчий комітет Львівської міської ради (затверджене рішенням Львівської міської ради № 903 від 13.10.2017).
		ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду в частині відмови в задоволенні позову є незаконним та необгрунтованим. Просить його скасувати в цій частині та прийняти нове рішення, яким задоволити позов у повному обсязі.
		Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд дійшов помилкових висновків про те, що прийняття рішення про зобов`язання відповідача видати дозвіл на перепоховання ОСОБА_2 передбачає втручання суду у дискреційні повноваження такого органу. Також вважає помилковими висновки суду про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. 
		Позивач подала відзив на апеляційну скаргу відповідача, просила залишити її без задоволення, а судове рішення в частині задоволення позовних вимог залишити без змін.
		Представник позивача Заворотнюк М.С. у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги позивача, просив задовольнити її з підстав, що у ній наведені та заперечив щодо доводів апеляційної скарги відповідача.
		Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).
		Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 13.08.2019 представник ОСОБА_1 - Ільчишин Т.Я. подав до Виконавчого комітету Львівської міської ради, а саме  Управління інженерного господарства департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради заяву про надання дозволу на перепоховання останків ОСОБА_2 з Пагорбу Слави у м. Львові на Широкореченському військово-меморіальному комплексі у м. Єкатеринбурзі.
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 у справі № 1.380.2019.004688, яке набрало законної сили 19.12.2019, судом, в тому числі вирішено: «Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Львівської міської ради щодо нерозгляду заяви від 13.08.2019 року ОСОБА_1 поданої її законним представником ОСОБА_4 про надання дозволу на перепоховання останків ОСОБА_2 з Пагорбу Слави у м. Львові на Широкореченському військово-меморіальному комплексі у м. Єкатеринбурзі. Зобов`язати Виконавчий комітет Львівської міської ради розглянути заяву від 13.08.2019 року ОСОБА_1 поданої її законним представником ОСОБА_4 про надання дозволу на перепоховання останків ОСОБА_2 з Пагорбу Слави у м. Львові на Широкореченському військово-меморіальному комплексі у м. Єкатеринбурзі.».
		Розглянувши звернення громадянки ОСОБА_1 - племінниці ОСОБА_2 , враховуючи рішення Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам`яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій від 27.10.2017, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 (у справі № 1.380.2019.004688) Виконавчим комітетом Львівської міської ради було прийнято рішення №357 від 24.04.2020 «Про розгляд питання перепоховання тлінних останків ОСОБА_2 », яким було відмовлено у наданні дозволу на перепоховання на Широкорєченському військово-меморіальному комплексі у м. Єкатиринбурзі Російської Федерації тлінних останків ОСОБА_2 , похованого у 1960 році на Пагорбі Слави у м. Львові.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.
		Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України, визначає, згідно преамбули, Закон України «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі  Закон № 280/97-ВР).
		Правові засади здійснення в Україні діяльності з поховання померлих, врегулювання відносин, що виникають після смерті (загибелі) особи, щодо проведення процедури поховання, а також встановлення гарантії належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого та збереження місця поховання визначені Законом України «Про поховання та похоронну справу» від 10 липня 2003 року №1102-ІV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №1102).
		Частиною 1 статті 21 Закону №1102 передбачено, що перепоховання останків померлих допускається у виняткових випадках за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі письмового звернення особи, яка здійснила поховання, висновку органу санітарно-епідеміологічної служби, лікарського свідоцтва про смерть, дозволу виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради на поховання останків на іншому кладовищі.
		Відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону №1102 під час перепоховання останків померлих контроль за дотриманням безпечних умов праці протягом усього терміну ведення робіт здійснює виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської ради.
		Державним комітетом України з питань житлово - комунального господарства з метою реалізації положень Закону №1102 затверджено Порядок утримання кладовищ та інших місць поховань № 193 від 19.11.2003 року (далі  Порядок №193).
		Вимогами п. 2.12 Порядку №193 встановлено, що перепоховання останків померлих допускається у виняткових випадках при наявності обґрунтованої причини.
		Для прийняття рішення щодо здійснення перепоховання останків померлого користувач місця поховання подає такі документи: заяву користувача з обґрунтуванням причин перепоховання; висновок місцевого закладу санепідемслужби про можливість ексгумації; лікарське свідоцтво про смерть; дозвіл виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради на поховання останків на іншому кладовищі.
		За результатами розгляду поданих документів виноситься рішення про перепоховання останків померлого на інше місце поховання чи, у разі відсутності підстав, видається користувачу обґрунтована письмова відмова.
		Відтак, як вірно зазначено судом першої інстанції, рішення про перепоховання останків померлого на інше місце поховання за результатами розгляду поданих документів приймає виконавчий орган місцевого самоврядування, відмова можлива лише у разі відсутності підстав, при цьому така відмова має бути належно обґрунтована.
		Також наведеними нормами визначено вичерпний перелік документів, які подаються для прийняття рішення щодо здійснення перепоховання останків померлого. 
		Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , с. Зирянка, Пермська губернія - помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , Боратин (Бродівський район), Львівська область - радянський диверсант - розвідник, агент НКВС, партизан. ОСОБА_2 є Героєм Радянського Союзу та похований у АДРЕСА_1 ).
		ОСОБА_2 є родичем ОСОБА_1 , зокрема її рідним дядьком, що підтверджується копіями архівної довідки від 22.07.2019 № 1269/03-08, свідоцтвом про шлюб №547, довідкою про укладання шлюбу №1275, свідоцтвом про народження ОСОБА_1 , довідкою про народження №1274.
		ОСОБА_1 13.08.2019 через свого представника Ільчишина Т.Я. звернулася до Виконавчого комітету Львівської міської ради із заявою про надання дозволу на перепоховання останків ОСОБА_2 з Пагорбу Слави у м. Львові на Широкореченському військово-меморіальному комплексі у м. Єкатеринбурзі, ближче до її місця проживання через похилий вік, а також набуття чинності Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
		До заяви долучено копії документів:
		- протокол засідання Державної міжвідомчої Комісії у справах увічнення пам`яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій від 27 жовтня 2017 року, за даними якого Комісія не заперечує щодо ексгумації та перевезення останків ОСОБА_2 до місця проживання заявниці. Пропозиція щодо перепоховання підтримана Українським інститутом національної пам`яті;
		- довідка органу Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яка є правонаступником та виконує функції Державної санітарно - епідеміологічної служби, від 6 серпня 2019 року № 06-3-23/5807, що видана на підставі п. 28 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. № 667, про те, що Головне управління Держспоживслужби у Львівській області не заперечує проти перевезення останків ОСОБА_2 для перепоховання за місцем проживання заявника. Згідно з вимогами статті 29 Закону України «Про поховання та похоронну справу» та п. 5.6 ДСанПіН 2.2.2.028-99 перевезення останків може здійснюватися будь-яким транспортом;
		- рішення голови м. Єкатеринбурга як голови виконавчої влади м. Єкатеринбурга від 08 серпня 2019 року №0111/01-17/449;
		- лист-погодження губернатора Свердловської області від 26 лютого 2018 року №01-01-72/2864.
		Питання про надання дозволу на перепоховання останків ОСОБА_2 виносилося на засідання Виконавчого комітету Львівської міської ради 07.02.2020, проте його розгляд перенесено у зв`язку з необхідністю отримання відповіді від Служби безпеки України та Міністерства закордонних справ України.
		Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, серед переліку документів, передбачених статтею 21 Закону №1102 та п. 2.12 Порядку № 193 таких відповідей не передбачено.
		Наведене також підтверджується листом № 5/1/4-3084 (а.с. 88) Служби безпеки України, зі змісту якого слідує, що вирішення питань, порушених у зверненні, не відноситься до компетенції Служби безпеки України.
		Разом з тим, при прийнятті спірного рішення №357 від 24.04.2020 «Про розгляд питання перепоховання тлінних останків ОСОБА_2 », яким було відмовлено у наданні дозволу на перепоховання на Широкорєченському військово-меморіальному комплексі у м. Єкатиринбурзі Російської Федерації тлінних останків ОСОБА_2 відповідачем було враховано Рішення Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам`яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій від 27.11.2017 року та Лист Міністерства культури, молоді та спорту України від 28.02.2020 №3329/6.11.2.
		Однак такі також не передбачені у переліку необхідних документів, передбачених статтею 21 Закону №1102 та п. 2.12 Порядку № 193.
		Крім того, у рішенні Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам`яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій від 27.11.2017 комісія не заперечує щодо ексгумації та перевезення останків ОСОБА_2 до м. Єкатеринбург, Свердловська область, Російська Федерація, для перепоховання. 
		А як вірно враховано судом, Міністерство культури, молоді та спорту України не є уповноваженим на вирішення питань щодо перепоховання.
		Судом також враховано, що всупереч вимогам статті 21 Закону №1102 та статті 2 КАС України спірне рішення відповідача не містить ані обґрунтованих посилань на законодавство, ані мотивів відмови, з яких було б за можливе встановити причини прийняття саме такого рішення. В оскаржуваному рішенні не вказано посилань на документи, які подані заявницею, чому вони прийняті/не прийняті до уваги, позивачці не роз`яснено, не обґрунтовано, з урахуванням яких підстав виконавчий комітет дійшов висновку про відсутність виняткових випадків для перепоховання.
		Жодного аналізу виняткових обставин, які наведені у заяві ОСОБА_1 від 13 серпня 2019 року, а саме: похилий вік позивачки, яка не в змозі самостійно відвідувати місце поховання, підтримувати його належний стан та вшановувати пам`ять ОСОБА_2 ; право на особисту гідність та повагу до приватного життя, незалежно від зміни у висвітленні певних історичних подій спірне рішення не містить. Не надав оцінці відповідач й інформації щодо неодноразових актів вандалізму на місці поховання ОСОБА_2 .
		Враховуючи наведене, вірним є висновок суду першої інстанції про наявність достатніх та беззаперечних підстав для визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 357 від 24 квітня 2020 року «Про розгляд питання перепоховання тлінних останків ОСОБА_2 ».
		А тому безпідставними є покликання відповідача у апеляційній скарзі про законність та обгрунтованість його рішення.
		Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб`єкта владних повноважень в межах такої перевірки.
		У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		Враховуючи викладене, підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання Виконавчого комітету Львівської міської ради прийняти рішення про надання дозволу на перепоховання останків ОСОБА_2 з ОСОБА_3 у м. Львові на Широкореченському військово-меморіальному комплексі у м. Єкатеринбурзі немає.
		Відтак, безпідставними є доводи позивача у апеляційній скарзі про помилковість висновків суду щодо дискреційних повноважень відповідача.
		Щодо доводів позивача про помилковість висновків суду про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, то такі теж є безпідставними, адже згідно положень статті 382 КАС України встановлення такого є правом, а не обов`язком суду.
		З урахуванням наведеного, оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
		Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду  без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. 
		Колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду  без змін. 
		Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд  
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційні скарги Виконавчого комітету Львівської міської ради та ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 380/5346/20 залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим   В. В. Святецький  Повне судове рішення у зв`язку з перебуванням судді Святецького В.В. у відпустці 
		складено 15 лютого 2021 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...