Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/7062/18 : Окремі процесуальні питання; Інші процесуальні питання.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.02.2021.
Дата набрання законної сили: 08.02.2021
Номер судового провадження: 61-22232ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		08 лютого 2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 127/7062/18
		провадження № 61-22232св19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
		 
		учасники справи:
		позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Екофарм»,
		відповідач - ОСОБА_1 ,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Екофарм» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 липня 2019 року в складі судді Луценко Л. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року в складі колегії суддів: Матківської М. В., Войтка Ю. Б., Марчук В. С.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У березні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Екофарм» (далі - ТОВ «НВК «Екофарм») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про захист ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
		 
		Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в соціальній мережі «Фейсбук» на сторінці «ОСОБА_2 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 був розміщений допис, в якому поширювалась негативна інформація про противірусні препарати, серед яких було відмічено лікарський засіб «ІНФОРМАЦІЯ_6». Серед іншого було зазначено (цитата, мовою оригіналу): «Тут нам на подмогу приходит первая группа фуфломицинов: Противовирусные. Препаратов здесь куча, но главное помнить: при ОРВИ нет эффективных лекарств, достоверно сокращающих симптомы хотя бы на день или профилактирующих осложнения! Так что смело отметаем все средства с припиской «противовирусные». Сюда относятся: интерфероны «Виферон, Лаферобион), индукторы интерферонов (Изоприназин, Циклоферон, Протефлазид и ещё миллион), НПВС с противовирусным действием (Амизон), всякие Арбидолы, Амиксины… Всех не вспомнить - их легион. Видите надпись противовирусный - бегите».
		Після розміщення зазначеного допису в соціальній мережі «Фейсбук», інформація з посиланням на першоджерело з`явилась у мережі «Інтернет», зокрема на сайті ІНФОРМАЦІЯ_14 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 від ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_5  від ІНФОРМАЦІЯ_16.
		У опублікованій відповідачем статті містяться неправдиві та оманливі твердження щодо препарату, який виробляє позивач. Зокрема, у цій статті відповідач стверджує, що препарат «ІНФОРМАЦІЯ_6», який виробляє позивач, є «фуфломіцином» тобто таким, який на думку автора не є ефективними ліками, які зменшують симптоми і ускладнення хвороби, тому на думку відповідача слід не застосовувати всі засоби з позначкою «противірусні» у тому числі «ІНФОРМАЦІЯ_6».
		Поширена відповідачем інформація є недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, а також дискредитує та порочить ділову репутацію виробника препарату « ІНФОРМАЦІЯ_6 »  - ТОВ «НВК «Екофарм».
		Відповідач, поширивши в мережі Інтернет недостовірну інформацію щодо препарату «ІНФОРМАЦІЯ_6», посягнув на товарний знак, що належить ТОВ «НВК «ЕКОФАРМ», тим самим вчинив дії, спрямовані на зниження престижу та підрив довіри до діяльності компанії, чим завдав позивачу втрат немайнового характеру, що настали внаслідок приниження його ділової репутації, як виробника лікарських засобів.
		Позивач визначив розмір немайнової шкоди, завданої підприємству в зв`язку із недоотриманням валового продукту в силу втрати частки внутрішнього ринку та втрачені можливості, та оцінив її у 1 000 000 грн.
		З урахуванням уточнення позовних вимог, позивач просив визнати зміст і назву статті « ІНФОРМАЦІЯ_7 », яка розміщена ОСОБА_1 у соціальній мережі «Фейсбук» на сторінці «ОСОБА_2 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2, недостовірною інформацією та такою, що порушує особисті немайнові права ТОВ «НВК «Екофарм» щодо товарного знаку «ІНФОРМАЦІЯ_6»; зобов`язати ОСОБА_1 видалити вказану статтю та спростувати недостовірну інформацію щодо препарату, поширену ним                           ІНФОРМАЦІЯ_1 на сторінці «ОСОБА_2 » в соціальній мережі «Фейсбук» у спосіб, в який вона була поширена; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «НВК «Екофарм» 1 000 000 грн у якості відшкодування за завдану діловій репутації шкоду та судові витрати.
		 
		Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
		 
		Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12 липня                     2019 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року, у задоволенні позову ТОВ «НВК «Екофарм» відмовлено.
		 
		Судові рішення мотивовані тим, що дії відповідача у вигляді його думок, критичних висловлювань, ідей, оціночних суджень, вчинені ним у порядку реалізації конституційного права на свободи вираження думки і слова. У спірній статті відповідачем з урахуванням стилістики поширеної інформації у вигляді сатирично забарвлених висловлювань були поширені оціночні судження, а тому ця інформація не підлягає спростуванню.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
		 
		У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року до Верховного Суду,  ТОВ «НВК «Екофарм» просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та  ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.  
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій формально підійшли до вирішення спору, неповно встановили обставини справи та не надали належної оцінки поданим позивачем доказам, зокрема і щодо ефективності препарату «ІНФОРМАЦІЯ_6», а також неправильно оцінили ці докази, які, на переконання заявника, є належними та допустимими. Подані позивачем докази, зокрема висновок експерта № 9290 від 26 квітня                        2019 року, підтверджують, що фрагменти спірної публікації відповідача викладені у формі фактичного твердження, а не оціночного судження, а тому підлягають спростуванню. Крім того, відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ якщо суб`єктивна думка була висловлена у брутальній у формі, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
		 
		Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
		 
		Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
		 
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 14 січня 2021 року справу призначено судді-доповідачеві.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		Згідно із реєстраційним посвідченням на лікарський засіб № UA/4220/01/01 на підставі рішення про державну перереєстрацію лікарського засобу, затвердженого наказом МОЗ України від 17 лютого 2016 року № 104, лікарський засіб ІНФОРМАЦІЯ_6, краплі, перереєстрований в Україні терміном на 5 років. Заявником є: ТОВ «НВК «ЕКОФАРМ». Реєстраційне посвідчення оформлене 19 лютого 2016 року та діє на всій території України до ІНФОРМАЦІЯ_9 .
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 в соціальній мережі «Фейсбук» на сторінці «ОСОБА_2 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 був розміщений допис наступного змісту: «Приветствую тебя, дорогой читатель. Сегодня на приеме мне задали отличный вопрос: как понять, что назначили фуфломицин? Вот я и решил сделать сборный пост-путеводитель. Вместить в формат ІНФОРМАЦІЯ_15 всю ересь с аптечной полки тяжело, но я постараюсь выделить самые важные пункты касательно острых заболеваний верхних, и немножко нижних, дыхательных путей. Пост однозначно заслуживает быть сохранённым, ну и лайка он точно стоит. Вирусные инфекции, особенно у детей дошкольного возраста, - адово распространённая штука, мне ли вам рассказывать? Наверное самое сокровенное желание - прервать или помочь скорее выздороветь. Тут нам на подмогу приходит первая группа фуфломицинов: Противовирусные. Препаратов здесь куча, но главное помнить: при ОРВИ нет эффективных лекарств, достоверно сокращающих симптомы хотя бы на день или профилактирующих осложнения! Так что смело отметаем все средства с припиской «противовирусные». Сюда относятся: интерфероны «Виферон, Лаферобион), индукторы интерферонов (Изоприназин, Циклоферон, Протефлазид и ещё миллион), НПВС с противовирусным действием (Амизон), всякие Арбидолы, Амиксины… Всех не вспомнить - их легион. Видите надпись противовирусный - бегите» (а.с. 23-26, т.1).
		 
		Відповідно до висновку № 18-1288 від 04 червня 2018 року, наданого доктором філологічних наук, доцентом кафедри журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України ОСОБА_5 на замовлення позивача: «Слово фуфломіцин має виразну негативну семантику, кваліфікує окремі препарати «ліки» як такі, що не лікують. Слово фуфломіцин застосовано безпосередньо до власної назви ІНФОРМАЦІЯ_6 . У тексті назву ІНФОРМАЦІЯ_6 вжито у негативному контексті»                    (а.с. 82-84, т. 1).
		 
		Відповідно до висновку № 84 від 05 червня 2018 року члена-кореспондента Національної академії наук України, доктора економічних наук, професора, завідуючого кафедрою виробничого та інвестиційного менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України ОСОБА_7 щодо мінімального розміру збитків ТОВ «НВК «ЕКОФАРМ»: «У 2017 році нанесено шкоду через недоотримання 1 723 907 грн валового продукту в силу втрати частки внутрішнього ринку; втрачені можливості склали 31,5 тис. доларів США, через припинення погодження протоколу про наміри для заключення контракту на поставку продукції. Оцінювання ефекту репутаційних втрат ТОВ «НВК «ЕКОФАРМ» за показниками втраченого прибутку, інвестиційних можливостей, моральних втрат може значно збільшити обсяг завданої шкоди від публікації статті ОСОБА_1 » (а. с. 90-92, т. 1).
		 
		Згідно із висновком за результатами проведення семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи № 2629 від 10 вересня 2018 року, проведеною за заявою ОСОБА_1 . Київською незалежною судово-експертною установою: «Висловлювання ОСОБА_1 щодо препарату «ІНФОРМАЦІЯ_6», наведене у його дописі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 ?» на сторінці «ОСОБА_2 » у соціальній мережі «Фейсбук» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10, є оціночним судженням, а не фактичним твердженням. Визначено, що суб`єктивна думка, висловлена ОСОБА_1 , у дописі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 ?» на сторінці «ОСОБА_2 » у соціальній мережі «Фейсбук» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_11, не має форми брутальної, принизливої чи непристойної, не принижує ділову репутацію                    ТОВ «НВК «ЕКОФАРМ» (а.с. 200-210, т. 1).
		 
		Відповідно до висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 25819/25820/18-39 від 16 травня 2019 року, наданого на виконання ухвали Вінницького міського суду Вінницької області                                      від 30 жовтня 2018 року про призначення судової експертизи: «У тексті ОСОБА_1 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 », розмішеної на його сторінці «ОСОБА_2 » у соціальній мережі «Facebook» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_12, вжиті оказіональне утворення фуфломицин та розмовний елемент ересь, що є мовними засобами, які мають виражену негативну семантику і принижують значення та роль медичного препарату « ІНФОРМАЦІЯ_13 », а використання у публічному просторі мовного засобу зі стилістично-зниженим жаргонним компонентом фуфло надає мовленнєвим діям автора грубої (з погляду мовної культури) форми.
		 
		Мовні засоби, що виступають у якості непристойної форми вираження думки, у даному тексті статті відсутні.
		 
		Інформація стосовно препарату «ІНФОРМАЦІЯ_6», яка містить у тексті статті ОСОБА_1 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 », розмішеної на його сторінці «ОСОБА_2 » у соціальній мережі «Facebook» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_12, є інформацією негативного характеру, яка, серед іншого, містить відомості про те, що медичний препарат « ІНФОРМАЦІЯ_6 », як і інші противірусні засоби, є неефективним;
		 
		Інформація негативного характеру щодо препарату « ІНФОРМАЦІЯ_6 », яка міститься в тексті статті ОСОБА_1 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 », розмішеної на його сторінці «ОСОБА_2 » у соціальній мережі «Facebook» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_12, а саме:
		 
		- інформація про те, що медичний препарат « ІНФОРМАЦІЯ_6 », як інші противірусні засоби, є дуже поганим, неякісним, не вартим уваги лікарським препаратом, продуктом несумлінної роботи, ліками-брехнею, непотребом, яка міститься у висловлюванні: «Вместить в формат ІНФОРМАЦІЯ_15 всю ересь с аптечной полки тяжело, но я постараюсь выделить самые важные пункты касательно острых заболеваний верхних и немножко нижних, дыхательныхпутей.», - викладена у формі оціночного судження;
		 
		- інформація про те, що медичний препарат « ІНФОРМАЦІЯ_6 », як інші противірусні засоби, - це ліки, про лікувальні властивості яких склалися неправильна думка і хибне уявлення, яка міститься у висловлюванні «Тут нам на подмогу приходит первая группа фуфломицинов: Противовирусные.», - викладена у формі оціночного судження;
		 
		- інформація про те, що лікування препаратом «ІНФОРМАЦІЯ_6», як і іншими противовірусними препаратами, не призводить до потрібних результатів у лікуванні ГРВІ, а саме не зменшує симптоми цих захворювань та не запобігає виникненню на їх основі нових захворювань, що міститься у висловлюванні: «При ОРВИ нет эффективных лекарств, достоверно сокращающих симптомы хотя бы на день или профилактирующих осложнения!», - викладена у формі фактичного твердження, що містить дані, які можна перевірити на відповідність їх дійсності;
		 
		Питання: «Чи є твердження ОСОБА_1 у його статті «Как понять, что назначили фуфломицин?» такими, що мають на меті зміну ставлення невизначеного кола осіб до препарату «ІНФОРМАЦІЯ_6» з позитивного або нейтрального на негативне?» експертами не вирішувалося.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		 
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
		 
		Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
		 
		Згідно із статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		 
		Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		 
		Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
		 
		Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.
		 
		Частиною першою статті 277 ЦК України встановлено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		 
		Юридичним складом, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист честі та гідності, спростування недостовірної інформації є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;                                 в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		 
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		 
		Свобода дотримуватися своїх поглядів є основною передумовою інших свобод, гарантованих статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( далі - Конвенція). Поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів.
		 
		Вимогу підтвердити доказами оціночні судження неможливо задовольнити. Така вимога порушує свободу висловлювання своєї думки, яка (свобода) є найважливішою частиною того права, яке забезпечується статтею 10 Конвенції (справа «Лінгенс проти Австрії, 1986 рік).
		 
		Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		 
		За практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті              17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, межі свободи вираження думок залежать від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені. У свою чергу національна влада може втрутитися у процес реалізації норми статті 10 Конвенції, якщо, зокрема, це передбачено законом, направлено на захист репутації або інших прав осіб  і є необхідним у демократичному суспільстві.
		 
		Вирішуючи спір у цій справі, суди попередніх інстанцій виходили із того, що дії відповідача у вигляді його думок, критичних висловлювань, ідей, оціночних суджень, вчинені ним у порядку реалізації конституційного права на свободу вираження думки і слова. 
		 
		Установивши, що відповідачем були поширені оціночні судження з урахуванням стилістики поширеної відповідачем інформації у вигляді сатирично забарвлених висловлювань, без посилань на конкретні факти, суди дійшли правильного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, врахувавши при цьому неможливість доведення правдивості оціночних суджень, що узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною у пункті 46 рішення у справі LINGENS V. AUSTRIA (08 JULY, Серія А, № 103), де зазначено, що наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна.
		 
		Разом із тим суди підставно узяли до уваги висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 25819/25820/18-39                        від 16 травня 2019 року, наданий на виконання ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 30 жовтня 2018 року про призначення судової експертизи, у якому зазначено, що поширена відповідачем негативна інформація відносно позивача викладена у формі оціночного судження.
		 
		При цьому суди, надаючи аналіз поширеної відповідачем інформації, врахували розуміння відомостей фактичного характеру, відмежувавши їх від думок, критичних висловлювань, ідей, оціночних суджень, висловлених відповідачем у порядку реалізації конституційного права на свободи вираження думки і слова.
		 
		З огляду на викладене, доводи касаційної скарги про неврахування судами того, що відповідач, розповсюджуючи недостовірну інформацію, діяв недобросовісно та без урахування точних і достовірних даних, не ґрунтуються на матеріалах справи.
		 
		За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені із дотриманням балансу між необхідністю втручання суду у процес реалізації особою права на свободу вираження поглядів та захистом особистих немайнових благ позивача, які охороняються цивільним законодавством.
		 
		Стилістика інформації та застосовані мовні обороти не мають стверджувального характеру з посиланням на конкретні факти стосовно вказаного лікарського засобу, що є підставою для висновку про те, що баланс між приватним інтересом щодо захисту репутації позивача та публічним інтересом мати можливість ознайомитись із суб`єктивним поглядом стосовно певних лікарських засобів порушено не було.  
		 
		Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій неповно встановили обставини справи та не надали належної оцінки поданим позивачем доказам, зокрема і щодо ефективності препарату «ІНФОРМАЦІЯ_6», а також неправильно оцінили ці докази, які, на переконання заявника, є належними та допустимими, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суд касаційної інстанції в силу вимог статті 400 ЦПК України позбавлений можливості встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Таким чином доводи касаційної скарги про порушення судами норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими.
		 
		Інші доводи касаційної скарги були предметом розгляду судів та додаткового правового аналізу не потребують, на законність судових рішень не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками судів, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи.
		 
		Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками судів з їх оцінкою.
		 
		Із урахуванням того, що інші доводи касаційної скарги є ідентичними доводам апеляційної скарги заявника, яким судом апеляційної інстанції надана належна оцінка, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням судами обставин, що мають значення для справи, відповідністю висновків судів обставинам справи, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Екофарм» залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 липня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року  - без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                            О. В. Білоконь
		                                                                                                           
		О. М. Осіян 
		                                                                                                        
		Н. Ю. Сакара

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...