Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/12440/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 15.02.2021. Зареєстровано: 16.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2021.
Дата набрання законної сили: 18.03.2021
Номер судового провадження: 1-кп/201/505/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020040650001794

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Справа № 201/12440/20
		Провадження № 1-кп/201/505/2021
		ВИРОК
		Іменем України
		15 лютого 2021 року              м. Дніпро 
		 
		Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження №12020040650001794 по обвинуваченню:
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, працюючого неофіційно, розлученого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		 
		-18.10.2012 року вироком Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська за ч.1 ст. 164 КК України до 1 року обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік
		-08.08.2016 року вироком Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська за ч.1 ст.309 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік
		-01.04.2020 року вироком Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська за ч.1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік
		-13.07.2020 року вироком Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України до двох років позбавлення волі. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.04.2020 року у виді одного року позбавлення волі, більш суворим покаранням, призначеним вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.07.2020 року, і остаточно призначено покарання у виді двох років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, а також виконає покладені на нього обов`язки
		-11.01.2021 року вироком Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309 КК України до двох років обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України,за сукупністю вироків частково приєднано до покарання, призначеного за цим вироком, невідбуту частину покарання, призначену за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.07.2020 року, і остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 1 місяць.
		 
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України
		 
		В судовому засіданні приймали участь:
		прокурор                 ОСОБА_4 
		обвинувачений             ОСОБА_3 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене і визнане судом доведеним
		ОСОБА_3 , 22.10.2020 року, в невстановленому місці та у невстановлений час, зустрівся разом із невстановленою в ходу досудового слідства особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, де у останніх виник злочинний умисел, направлений на викрадення кабельно-провідникової продукції, поєднаний з проникненням у сховище, вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб, після чого останні, розподіливши ролі кожного учасника, направились на місце скоєння злочину, а саме за адресою: АДРЕСА_2 .
		Далі прибувши на місце, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , останні відповідно до відведених кожному злочинних ролей, почали реалізовувати злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у сховище, вчинене повторно групою осіб, та діючи умисно з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, згідно розподілених злочинних ролей кожного, згідно котрих ОСОБА_3 , стояв на вулиці, та спостерігав за обстановкою на вулиці, а в цей час невстановлена в ході досудового слідства особа, використовуючи невстановлений в ході досудового слідства металевий предмет, шляхом піддягання металевої кришки люку колодязя, який перешкоджав доступ до сховища для зберігання кабелів діючих ліній зв`язку, проникла до підземної кабельної каналізації, розташованої за адресою АДРЕСА_2 , таким чином проникла до сховища, яке відведено для зберігання матеріальних цінностей, а саме кабельної продукції.
		Далі, перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_3 та невстановлена в ході досудового слідства особа, продовжили реалізовувати злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, та діючи умисно з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, та відповідно до відведених кожному злочинних ролей, а саме ОСОБА_3 спостерігав за обстановкою на вулиці, а невстановлена особа в цей час за допомогою заздалегідь підготовленого ножа перерізала частину кабельної траси інв. №0309904, котра належить ПАТ «Укртелеком», а саме два фрагменти кабелю марки ТПП 50x2x0,4 кожний довжиною 56 метрів, загальною вартістю 6276,48 гривень, та далі, витягнувши його з люку на вулицю, передала його ОСОБА_3 , котрий почав його тягнути далі по вулиці Чернишевського. Таким чином останні викрали фрагменти кабельної продукції та намагались зникнути з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим, однак довести свій злочинний умисел до кінця не зміг, з причин, що не залежали від його волі, так як був помічений співробітниками поліції.
		Таким чином, ОСОБА_3 та невстановлена в ході досудового слідства особа, вчинили крадіжку кабельної продукції, а саме: кабелю ТПП 50x2x0,4 довжиною 56 метрів, та кабелю ТПП 50x2x0,4 довжиною 56 метрів, спричинивши майнову шкоду ПАТ «Укртелеком» на загальну суму 6276,48 грн.
		Умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднаному з проникненням у сховище, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, досудовим слідством кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч. 3 ст. 185 КК України.
		 
		2. Позиція обвинуваченого
		Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні злочину повністю та підтвердив його вчинення при викладених вище обставинах, щиро розкаявся у вчиненому, просив суд його суворо не карати.
		 
		3.Позиція потерпілого
		Представник потерпілого ПАТ «Укртелеком» ОСОБА_5 надав суду заяву, в якій просив проводити судовий розгляд без його участі та призначити покарання на розсуд суду.
		 
		4. Докази, які були досліджені судом
		Прокурор надав усне клопотання про розгляд справи у скороченому провадженні, на підставі частини 3ст. 349 КПК України, проти якого обвинувачений не заперечував.
		На підставі ч. 3ст. 349 КПК України, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, а також те, що обвинувачений не оспорює всі обставини справи, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.
		Судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву в добровільності та істинності його позиції немає. Сторонам судового провадження роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. 
		При цьому, суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідив документи, які характеризують особу обвинуваченого та документи, які підтверджують процесуальні витрати.
		 
		5.Висновок суду про винуватість обвинуваченого
		Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст.15 ч. 3 ст. 185 КК України, повністю та об`єктивно доведена.
		Суд вважає, що умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднаному з проникненням у сховище, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, досудовим слідством кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч. 3 ст. 185 КК України, вірно.
		 
		6.Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд
		Під час вчинення кримінального правопорушення, за даним кримінальним провадженням, обвинувачений був осудний у розумінніст. 19 КК України.
		При призначенні покарання обвинуваченому, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК Українита роз`ясненнями, що містяться в п.1постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»(з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч.2ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.
		Зазначене узгоджується із положеннямист. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, щокожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.
		При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну метупокарання і стримування від вчинення нових злочинів.
		Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
		Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, виходячи з положень ч. 5 ст. 12 КК України, віднесено законом до категорії тяжкого злочину.
		Обставинами, які, відповідно дост. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставин, які, відповідно дост.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченому, при судовому розгляді справи не встановлено.
		При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який є тяжким злочином, його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров`я, неперебування його на обліку у лікарів нарколога і психіатра, рівень культури та освіти, його соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними. 
		Крім того, суд враховує стать та вік обвинуваченого, а також його особу, який є раніше неодноразово судимим, останній раз за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.01.2021 року.
		Відповідно до вимогст. 65 КК України, виходячи з загальних засад призначення покарання, з урахуванням ступені тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, конкретних обставин його вчинення, наслідків вчиненого, даних про особу обвинуваченого, необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів є покарання у вигляді позбавлення волі.
		Призначаючи обвинуваченому зазначене вище покарання, суд виходить із того, що воно є достатнім для його виправлення і перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення передбачених ч.2ст.50 КК Україницілей покарання.
		Разом з цим судом встановлено, що вироком Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 11.01.2021 року  ОСОБА_3 засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України до двох років обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України,за сукупністю вироків частково приєднано до покарання, призначеного за цим вироком, невідбуту частину покарання, призначену за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.07.2020 року, і остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 1 місяць. Вирок набрав чинності 11.02.2021 року.
		Тому на підставі ч. 4 ст. 70 КК України,за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, слід частково приєднати до покарання, призначеного за цим вироком, покарання, призначене вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.01.2021 року.
		При цьому підстав для застосуванняст. 69 КК Українипри призначенні покарання суд не вбачає.
		 
		7.Вирішення питання щодо цивільного позову
		У даному кримінальному провадженні потерпілим до обвинуваченого цивільного позову про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої злочином, пред`явлено не було.
		 
		8.Вирішення питання про долю речових доказів
		Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку, передбаченомустаттею 100 КПК України, а саме: речовий доказ  два фрагменти кабелю кожний довжиною 56 метрів, визнаний речовим доказом та переданий на відповідальне зберігання представнику ПАТ «Укртелеком», залишити ПАТ «Укртелеком», як власнику.
		 
		9.Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
		14.01.2021 року ОСОБА_3 судом обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце проживання - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22.00 год. по 07.00 год. наступного дня. На підставі ч. 5ст. 194 КПК Українипокладено на ОСОБА_3 обов`язки: прибувати до суду за кожним його викликом; не відлучатися із м. Дніпро без дозволу суду; утримуватися від спілкування з свідками у цьому кримінальному провадженні; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи. Строк дії запобіжного заходу:з 14.01.2021 року до 14.03.2021 року включно.
		Тому запобіжний захід, обраний ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту, слід залишити в силі строком до 14.03.2021 року включно.
		У кримінальному провадженні є процесуальні витрати в розмірі 170,00 грн, у зв`язку із проведенням судово-товарознавчої експертизи, які слід стягнути із обвинуваченого.
		Керуючись ст.ст. 369-376 КПК України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		На підставі ч. 4 ст. 70 КК України,за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, частково приєднати до покарання, призначеного за цим вироком, покарання, призначене за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.01.2021 року у виді одного місяця позбавлення волі, і остаточно призначити  ОСОБА_3 покаранняу виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 1 (один) місяць.
		 
		Запобіжний захід, обраний ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту,  залишити в силі строком до 14.03.2021 року включно.
		Початок строку відбування покарання відраховувати з моменту затримання ОСОБА_3 після набрання цим вироком законної сили.
		Речові докази - два фрагменти кабелю кожний довжиною 56 метрів - залишити ПАТ «Укртелеком», як власнику.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі170,00 грн.
		Цивільний позов не заявлений.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
		Потерпілому роз`яснити право на отримання в суді копії вироку.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Суддя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...