Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 409/1289/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.02.2021.
Дата набрання законної сили: 10.02.2021
Номер судового провадження: 51-5653км20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42018131580000023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		10 лютого 2021 року
		м. Київ
		справа № 409/1289/18
		провадження № 51-5653 км 20
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора ОСОБА_5 ,
		в режимі відеоконференції 
		захисника ОСОБА_6 ,
		засудженого ОСОБА_7 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який приймав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, на ухвалу Луганського апеляційного суду від 20 серпня 2020 року щодо ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за 
		№ 42018131580000023, за обвинуваченням 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Босове Білокуракинського району Луганської області, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 191 КК України.
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Старобільського районного суду Луганської області від 24 вересня 2019 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 366 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн, з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування та займатись діяльністю, пов`язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік; за ч. 3 ст. 191 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування та займатись діяльністю, пов`язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки.
		На підставі частин 1 та 2 ст. 70 КК України шляхом складання призначених покарань, остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі на строк 
		3 роки з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування та займатись діяльністю, пов`язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки зі штрафом у розмірі 
		200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.
		Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу у розмірі 
		200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн, ухвалено виконувати самостійно.
		Стягнуто зі ОСОБА_7 витрати на проведення судової економічної експертизи 
		№ 784 від 22.03.2018 року в сумі 5 720 грн; судово-економічної експертизи 
		№ 1992-1994 від 12.06.2018 року в сумі 6 864 грн, почеркознавчої експертизи № 53 від 17.04.2018 року в сумі 1 716 грн.
		Цивільний позов задоволено в повному обсязі, стягнуто зі ОСОБА_7 на користь Лозно-Олександрівської селищної ради 82776,68 грн. Звернуто в рахунок задоволення позовних вимог арешт на майно  автомобіль марки «Renault Logan», що належить ОСОБА_7 ,накладений ухвалою слідчого судді Білокуракинського районного суду Луганської області від 23.06.2018 року.
		Вирішено питання щодо речових доказів у провадженні.
		Ухвалою Луганського апеляційного суду від 20 серпня 2020 року вирок суду першої інстанції змінено, виключено вказівку про визнання винним та засудження ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 191 та за ст. 70 КК України.
		Закрито кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 191 КК України у зв`язку з тим, що не встановлені достатні докази для доведення його винуватості в суді і вичерпані можливості їх отримати.
		Ухвалено вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 1 ст. 366 КК України до штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн, з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування та займатись діяльністю, пов`язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік.
		ВідмовленоЛозно-Олександрівській селищній раді у задоволенні цивільного позову до ОСОБА_7 у розмірі 82 776,68 грн.
		Скасовано арештна автомобіль марки «Renault Logan», що належить ОСОБА_7 ,накладений ухвалою слідчого судді Білокуракинського районного суду Луганської області від 23 червня 2018 року.
		Виключено з вироку вказівку про стягнення зі ОСОБА_7 витрат на проведення судової економічної експертизи № 784 від 22 березня 2018 року в сумі 5720 грн та судово-економічної експертизи № 1992-1994 від 12 червня 2018 року в сумі 6 864 грн і віднесено ці витрати на рахунок держави.
		Стягнуто зі ОСОБА_7 на користь держави витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи № 53 від 17 квітня 2018 року у розмірі 1 716 грн.
		У решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
		За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_7  визнано винуватим у тому, що у період з квітня 2016 по грудень 2017 року, перебуваючи в приміщенні адміністративної будівлі Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області, розташованій за адресою: Луганська область, Білокуракинський район, с. Солідарне, вул. Центральна, 6, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а також складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та внесення до них завідомо неправдивих відомостей, усвідомлюючи, що в порушення Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» № 268 від 09 березня 2006 року, питання про преміювання голови Солідарненської сільської ради на розгляд сесій не виносилось, надавав усні вказівки секретарю вказаної сільської ради ОСОБА_8 вносити завідомо неправдиві відомості в тексти протоколів та рішень сесії Солідарненської сільської ради про позитивне голосування депутатів зазначеної ради за преміювання голови Солідарненської сільської ради Білокуракинського району. ОСОБА_8 , будучи не обізнаною про злочинний умисел ОСОБА_7 , виготовляла тексти вищевказаних документів на своєму робочому місці, після чого передавала на підпис ОСОБА_7 , який їх підписував та скріплював гербовою печаткою органу місцевого самоврядування, надававши статус офіційного документа. В подальшому ОСОБА_7 передавав вказані офіційні документи для здійснення нарахування собі премії бухгалтеру Солідарненської сільської ради, яка будучи не обізнаною про злочинність дій ОСОБА_7 , здійснила відрахування з бюджету Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області за період з квітня 2016 по грудень 2017 року на загальну суму 82 776,68 грн, з якої сума нарахованої премії на особистий банківський рахунок № НОМЕР_1 ПАТ «Ощадбанк» голови Солідарненської сільської ради ОСОБА_7 становила 67 849,74 грн та перераховано до бюджету єдиного соціального внеску на нараховану ОСОБА_7 премію  14 926,94 грн. 
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що з урахуванням підтвердженого апеляційним судом факту вчинення ОСОБА_7 складання, видачі та підробки офіційних документів, які в подальшому слугували підставою для нарахування на його особистий рахунок премій з бюджетних коштів та їх отримання протягом 2016-2017 років, відповідно до розрахункових платіжних відомостей Солідарненської сільської ради із зазначенням їх розмірів, висновок апеляційного суду про недоведеність винуватості за ч. 3 ст. 191 КК України є необґрунтованим. Крім того, не було розглянуто усіх доводів апеляційної скарги прокурора з наведенням належного спростування щодо безпідставного виключення судом першої інстанції кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 191 КК України. Як наслідок, без аргументованої відповіді залишилось твердження сторони обвинувачення про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження щодо кваліфікації дій обвинуваченого за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 191 КК України, у зв`язку з повторністю злочинів. Також, апеляційним судом було безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про призначення додаткової 
		судово-економічної експертизи, з наведенням передбачених законодавством підстав.
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор підтримав доводи касаційної скарги, просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Засуджений ОСОБА_7 та його захисник  ОСОБА_6 , посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги, просили оскаржуване судове рішення залишити без зміни. 
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення на предмет неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість при перегляді судових рішень виходить з фактичних обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.
		Ухвала апеляційного суду  це рішення стосовно законності й обґрунтованості вироку, що перевіряється в апеляційному порядку, і вона повинна відповідати вимогам ст.ст.370, 419 КПК України.
		Як зазначено в ч. 2 ст. 419 КПК України, у разі залишення апеляційної скарги без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, з яких апеляцію визнано необґрунтованою. На виконання цієї вимоги в ухвалі слід проаналізувати, зіставивши з наявними у справі та додатково поданими матеріалами, всі наведені в апеляційній скарзі доводи і обґрунтувати кожен із них.
		Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
		До того ж суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК України), і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК України. Водночас, у певних випадках дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
		Недотримання наведених положень є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою скасування судового рішення.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, апеляційний суд в оскаржуваній ухвалі зазначив про обґрунтованість засудження ОСОБА_7 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, за складання, видачу та підробку офіційних документів, які в подальшому слугували підставою для нарахування на його особистий рахунок премій з бюджетних коштів та їх отримання протягом 2016-2017 років, відповідно до розрахункових платіжних відомостей Солідарненської сільської ради із зазначенням їх розмірів.
		Крім цього, за наслідками апеляційного розгляду частково задоволено вимоги апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , виключено із сукупності доказів, наданих стороною обвинувачення, акт № 15-21/3 від 29 травня 2018 року позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Солідарненської сільради та висновок судово-економічної експертизи № 1992-1994 від 12 червня 2018 року, які визнані недопустимими доказами, при цьому зазначено, що інших доказів недостатньо для доведення в суді винуватості ОСОБА_7 за 
		ст. 191 КК України і вичерпані можливості їх отримати.
		Разом з тим, апеляційний суд не дав належної оцінки іншим доказам сторони обвинувачення за ст. 191 КК України, а саме: рішенням сесій Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області № 8/6 від 19.04.2016 року, № 10/6 від 21.07.2016 року,№ 13/7 від 11.11.2016 року, № 14/2 від 01.12.2016 року, № 17/2 від 22.02.2017 року, № 18/3 від 20.03.2017 року, № 19/3 від 10.04.2017 року, № 21/2 від 10.05.2017 року, № 23/3 від 08.06.2017 року, № 24/2 від 19.06.2017 року, № 25/2 від 02.08.2017 року, № 27/2 від 12.09.2017 року, № 28/6 від 09.10.2017 року, № 29/4 від 09.11.2017 року, № 30/6 від 01.12.2017 року про преміювання сільського голови ОСОБА_7 (т. 2, а. п. 8-22), протоколам до них (т. 2, а. п. 23-80, 88-91), розрахунковим платіжним відомостям про нарахування ОСОБА_7 премій за період з травня 2016 року по грудень 2017 року (т. 2, а. п. 93-103, 109, 112, 116), а також висновку почеркознавчої експертизи№ 53 від 17.04.2018року про те, що підписи від імені ОСОБА_7 в графі «сільський голова ОСОБА_7 » в рішеннях сесій Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області за номерами 17/2; 18/3; 19/3; 21/2; 23/2; 24/2; 25/2; 28/6; 29/4; 30/6; 8/6; 10/6; 13/7; 14/2 виконані ОСОБА_7 (т. 2, а. п. 182-189).
		З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що розмір заподіяної матеріальної шкоди за ст. 191 КК України можливо встановити без спеціальних знань, шляхом проведення простих арифметичних розрахунків, з урахуванням належної оцінки долучених до матеріалів кримінального провадження рішень сесій Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області, протоколів до них, а також розрахункових платіжних відомостей по кожному епізоду обвинувачення.
		Наведене узгоджується з висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 25 листопада 2019 року у провадженні № 51-10433кмо18(справа № 420/1667/18), а саме, що імперативність 
		п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України у редакції Закону № 1261-VII щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.
		З урахуванням викладеного, ухвалу суду апеляційної інстанції не можна визнати законною, обґрунтованою і вмотивованою, її зміст не відповідає вимогам 
		статей 370, 419КПК України, а процедуру апеляційного перегляду було здійснено формально без додержання приписів ст. 2 цього Кодексу.
		Допущені порушення норм процесуального права ставлять під сумнів правильність застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, а тому й відповідно висновки апеляційного суду про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 191 КК України та про необгрунтованість доводів апеляційної скарги прокурора щодо необхідності кваліфікації його дій також за ч. 2 
		ст. 191 КК України, є передчасними. 
		З огляду на наведене, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга прокурора  частковому задоволенню.
		У зв`язку з тим, що ухвала підлягає скасуванню з наведених підстав, інші доводи касаційної скарги необхідно перевірити при новому розгляді у суді апеляційної інстанції.
		При новому розгляді апеляційному суду необхідно врахувати викладене, належним чином перевірити доводи апеляційних скарг, надати правову оцінку всім обставинам, щоналежать до предмета доказування та ухвалити судове рішення, яке відповідатиме вимогам статей 370, 419 КПК України.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд 
		ухвалив:
		Касаційну скаргу прокурора, який приймав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, задовольнити частково.
		Ухвалу Луганського апеляційного суду від 20 серпня 2020 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.  
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...