Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/14638/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 15.02.2021. Зареєстровано: 16.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2021.
Дата набрання законної сили: 19.05.2021
Результат оскарження 19.05.2021 Апеляційний суд міста Києва: скасовано рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 2/756/304/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		15.02.2021 Справа № 756/14638/18
		  
		Справа пр. № 2/756/304/21
		ун. № 756/14638/18
		 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		04 лютого 2021 року Оболонський районний суд м. Києва в складі: 
		головуючого - судді Андрейчука Т.В.,
		                                        за участю секретаря судового засідання - Чепур Н.К.,
		учасники справи: 
		                                        представники позивача     -           Гулак М.В. ,
		                                                                                                                           Конончук З.В. ,
		                                        представник відповідача                   -            Аполонов В.С.,
		розглянувши у загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Служби автомобільних доріг у Миколаївській області, державного підприємства "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державне агентство автомобільних доріг України, про відшкодування шкоди, - 
		в с т а н о в и в:
		 
		       У листопаді 2018 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідачів Служби автомобільних доріг у Миколаївській області, державного підприємства "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"), товариства з обмеженою відповідальністю "Знаки УА" (далі - ТОВ "Знаки УА") про відшкодування шкоди.
		       Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва Васалатія К.А. від 12 листопада 2018 року було відкрито провадження у цивільній справі № 756/14638/18 за позовом ОСОБА_3 .
		       Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 серпня 2019 року цивільну справу № 756/14638/18 за позовом ОСОБА_3 передано на розгляд судді Андрейчуку Т.В.
		       Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що він є власником автомобіля
		Mercedes Benz С 250В, д.н.з. НОМЕР_1 .
		       14 серпня 2018 року на 49 км + 231 м автодороги Н-24 "Благовіщенськ-Миколаїв" автомобіль Mercedes Benz С 250D, д.н.з. НОМЕР_1 , яким кермував водій ОСОБА_3 , потрапив у вибоїну, унаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Стосовно позивача працівниками Національної поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП.
		       Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 10 вересня 2018 року у справі № 752/17740/18 встановлено, що ОСОБА_3 не порушував Правила дорожнього руху, а подія дорожньо-транспортної пригоди відбулась у зв`язку з невідповідністю дорожнього знаку 1.12 "Вибоїна" п. 33 Правил дорожнього руху, розташованого на 49 км + 231 м автодороги Н-24 "Благовіщенськ-Миколаїв", вимогам п. 10.1.13 ДСТУ 4100-2014 "Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування". У зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_3 складу адміністративного проступку провадження у справі було закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
		       У результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 14 серпня 2018 року, автомобіль Mercedes Benz С 250D, д.н.з. НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження. Як стверджував позивач, вартість ремонту пошкодженого автомобіля склала 59277,00 грн. також він витратив 27000,00 грн на професійну правничу допомогу при розгляді справи про адміністративне правопорушення № 752/17740/18, 6200,00 грн він сплатив за проведення автотехнічного дослідження. 
		       Зазначаючи про те, що шкода йому була спричинена спільними діями Служби автомобільних доріг у Миколаївській області, ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", ТОВ "Знаки УА", позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів збитки у сумі 92477,00 грн (59277,00 грн + 27000,00 грн + 6200,00 грн = 92477,00 грн), а також 5000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. Також ОСОБА_3 просив суд присудити з відповідачів судовий збір у сумі 1514,77 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 54000,00 грн.
		       У ході розгляду справи представник позивача Гулак М.В. подав до суду заяву про залишення без розгляду позову його довірителя в частині вимог до відповідача ТОВ "Знаки УА". 
		       Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 26 лютого 2020 року залишено без розгляду позов ОСОБА_3 в частині вимог до відповідача ТОВ "Знаки УА". 
		       Відповідач Служба автомобільних доріг у Миколаївській області подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила суд відмовити ОСОБА_3 у задоволенні його позовних вимог. 
		       Свою правову позицію відповідач аргументував тим, що 21 березня 2018 року Службою автомобільних доріг в Миколаївській області (замовник) та ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (підрядник) було укладено договір № 1-Б, згідно з яким підрядник взяв на себе обов`язок здійснювати експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення в Миколаївській області, зокрема автомобільної дороги Н-24 "Благовіщенськ-Миколаїв" з 43 км + 580 м до 111 км + 204 м. Цим договором передбачена відповідальність виконавця за незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно з діючими нормативами при виконанні послуг, якщо ці порушення виникли з вини виконавця та призвели до дорожньо-транспортної пригоди, а також перед третіми особами, в тому числі щодо відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою. 
		       Отже, на думку Служби автомобільних доріг у Миколаївській області, вона є неналежним відповідачем у справі. Належним відповідачем є водій вантажівки, яка закрила видимість ОСОБА_3 дорожнього знаку 1.12 "Вибоїна" п. 33 Правил дорожнього руху.
		       Також відповідач вказував на те, що витрати, понесені ОСОБА_3 у зв`язку з розглядом справи про адміністративне правопорушення № 752/17740/18, не є збитками у розумінні ст. 22 ЦК України, а заявлені до стягнення збитки у сумі 59277,00 грн нічим не обґрунтовані.
		       З цих підстав Служба автомобільних доріг у Миколаївській області просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог, пред`явлених до неї, а також відмовити у компенсації витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з їх необґрунтованістю та не співмірними з складністю справи та виконаної адвокатами роботи.
		       ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" відзив на позовну заяву до суду не подало.
		       Позивач ОСОБА_3 подав до суду відповідь на відзив Служби автомобільних доріг у Миколаївській області, в якому зазначив про необґрунтованість доводів відповідача, наведених у відзиві.
		       У запереченнях на відповідь на відзив Служба автомобільних доріг у Миколаївській області наголосила на тому, що вона є неналежним відповідачем у справі, позаяк обов`язок здійснювати експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення в Миколаївській області, зокрема автомобільної дороги Н-24 "Благовіщенськ-Миколаїв" з 43 км + 580 м до 111 км + 204 м, за договором від 21 березня 2018 року № 1-Б покладено на ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".
		       Залучене судом до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державне агентство автомобільних доріг України пояснення щодо позову чи відзиву до суду не подало.
		       У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги свого довірителя з підстав, зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив, просили суд позов ОСОБА_3 задовольнити.
		       Представник відповідача Служби автомобільних доріг у Миколаївській області у судовому засіданні заперечував проти позову ОСОБА_3 з мотивів, наведених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.
		       Представник відповідача ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в судове засідання повторно не з`явився, відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за відсутності його представника.
		       Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, третя особа про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася, про причини неявки в судове засідання свого представника суд не повідомила.
		       Заслухавши вступні слова представників позивача, представника відповідача Служби автомобільних доріг у Миколаївській області, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд дійшов такого висновку.
		       Судом з`ясовано, що 14 серпня 2018 року на 49 км + 231 м автодороги Н-24 "Благовіщенськ-Миколаїв" автомобіль Mercedes Benz С 250D, д.н.з. НОМЕР_1 , яким кермував водій ОСОБА_3 , потрапив у вибоїну, унаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження (т. 1, а. с. 15, 28-30, т. 2, а. с. 83-84).
		       Працівниками Національної поліції було інкриміновано ОСОБА_3 порушення п. п. 2.3, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху та складено стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, який скеровано на розгляд Голосіївському районному суду м. Києва. 
		       У цьому протоколі було зазначено, що водій ОСОБА_3 не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та при виявленні перешкоди - вибоїни, яку він спроможний був виявити, не вжив заходів щодо зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу або безпечного об`їзду перешкоди та здійснив наїзд на вибоїну, яка була позначена дорожнім знаком 1.12 "Вибоїна" п. 33 Правил дорожнього руху (т. 1, а. с. 15). 
		       Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 10 вересня 2018 року у справі № 752/17740/18 встановлено, що ОСОБА_3 не порушував Правила дорожнього руху, а подія дорожньо-транспортної пригоди відбулась у зв`язку з невідповідністю дорожнього знаку 1.12 "Вибоїна" п. 33 Правил дорожнього руху, розташованого на 49 км + 231 м автодороги Н-24 "Благовіщенськ-Миколаїв", вимогам п. 10.1.13 ДСТУ 4100-2014 "Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування". У зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_3 складу адміністративного проступку провадження у справі було закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП (т. 1, а. с. 28-30, т. 2, а. с. 83-84).
		       Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої винесено таку постанову, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
		       Усі інші обставини, в тому числі розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню, повинні бути доведені сторонами, та іншими особами, що беруть участь у справі в загальному порядку.
		       Таким чином, преюдиційними є обставини, встановлені згаданою постановою суду щодо того, що ОСОБА_3 , кермуючи автомобілем Mercedes Benz С 250D, д.н.з. НОМЕР_1 , не порушував вимог п. п. 2.3, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху. 
		       Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової та моральної шкоди іншій особі.
		       Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22 ЦК України).
		       За положеннями ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		       Тлумачення ст. ст. 11, 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про компенсацію збитків є заподіяння їх іншій особі.
		       Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування шкоди підлягають такі обставини: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вина останнього в заподіянні шкоди.
		       Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. У цьому випадку саме на позивача покладено обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди.
		       Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 грудня 2018 року у справі № 902/320/17).
		       Ст. 1 Закону України Закону України "Про автомобільні дороги" (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що автомобільна дорога - це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безпечного та зручного руху транспортних засобів.
		       За змістом ст. 7 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності.
		       Відповідно до положень ст. 10 Закону України "Про автомобільні дороги" управління автомобільними дорогами загального користування здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення.
		       Основними обов`язками органу державного управління автомобільними дорогами загального користування є, зокрема, організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення відповідно до державних будівельних норм і стандартів, а також переліків об`єктів та обсягів бюджетних коштів на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування, затверджених Кабінетом Міністрів України; здійснення контролю за станом автомобільних доріг загального користування державного значення, виявлення аварійно-небезпечних місць (ділянок) та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод і здійснення заходів щодо їх ліквідації (ст. 11 Закону України "Про автомобільні дороги").
		       Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про автомобільні дороги" орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом.
		       За приписами ст. 9 Закону України "Про дорожній рух" (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить, зокрема розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів; передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
		       Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про дорожній рух" власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
		       Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони (далі - Правила) затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року №198 (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		       За змістом п. 2 Правил ремонт і утримання дорожніх об`єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору, а тих, що перебувають у комунальній власності, - відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями.
		       П. 1 Положення про Державне агентство автомобільних доріг України (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 439 (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства.
		       Основними завданнями Укравтодору є реалізація державної політики у сфері дорожнього господарства та здійснення державного управління автомобільними дорогами загального користування, здійснення управління об`єктами державної власності (п. 3 Положення).
		       За змістом п. п. 5, 11 Правил передбачено, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації, користувачі дорожніх об`єктів та спеціалізовані служби організації дорожнього руху зобов`язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, сприяти збільшенню пропускної спроможності дорожніх об`єктів, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об`єктів, забрудненню навколишнього середовища. Власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг.
		       Отже, у розумінні наведених положень у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами (такий правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 686/5458/17, від 24 жовтня 2018 року у справі № 465/11817/16-ц).
		       Водночас нормою ст. 9 Закону України "Про дорожній рух" власникам доріг або уповноваженим ними органам дозволено передавати права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам.
		       Автомобільна дорога Н-24 "Благовіщенськ-Миколаїв" протяжністю 178,7 км від 43 км + 580 м до 111 км + 240 м, від 114 км + 834 м до 225 км + 844 м знаходиться на балансі Служби автомобільних доріг в Миколаївській області.
		       З метою забезпечення виконання покладених на неї обов`язків щодо експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Миколаївської області Службою автомобільних доріг у Миколаївській області (замовник) 21 березня 2018 року було укладено з ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (підрядник) договір № 1-Б (т. 2, а. с. 1-9).
		       За умовами вказаного договору підрядник взяв на себе обов`язок здійснювати експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Миколаївської області, технічних засобів організації дорожнього руху, інженерних споруд та придорожніх насаджень на строк з 21 березня 2018 року до 31 грудня 2018 року. Підрядник повинен надати передбачені цим договором послуги, якість яких відповідає умовам та вимогам нормативних документів, зазначених у п. 1.2 договору, та іншим чинним нормативним актам, зокрема ДСТУ 4100-2014 "Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування". Відповідальність за якість наданих послуг несе підрядник (п. п. 1.1, 1.4, 2.1, 10.1 договору від 21 березня 2018 року № 1-Б).
		       Відповідно до умов договору від 21 березня 2018 року № 1-Б Служба автомобільних доріг у Миколаївській області надала завдання ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" виконати роботи з ліквідації аварійної ямковості на ділянці автодороги Н-24 "Благовіщенськ-Миколаїв" від 43 км + 580 м до 68 км + 707 м. Якщо ямковість не буле ліквідована, замовник надав підряднику завдання встановити попереджувальні дорожні знаки про небезпеку (1.10 "Нерівна дорога" або 1.12 "Вибоїна", 7.2.1 "Зона дії" п. 33 Правил дорожнього руху) (т. 2, а. с. 11-13, 18). 
		       Проте підрядник не виконав завдання замовника, не усунув ямковість, зокрема на 49 км + 231 м автодороги Н-24 "Благовіщенськ-Миколаїв", а встановлений ним попереджувальний знак 1.12 "Вибоїна" п. 33 Правил дорожнього руху не відповідав вимогам п. 10.1.13 ДСТУ 4100-2014 "Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування". Унаслідок такої бездіяльності підрядника ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" і трапилась 14 серпня 2018 року дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Mercedes Benz С 250D, д.н.з. НОМЕР_1 , під кермуванням ОСОБА_3 .
		       Розділом VII договору від 21 березня 2018 року № 1-Б передбачена відповідальність сторін за договором. Так, згідно з п. 7.2.1 договору від 21 березня 2018 року № 1-Б підрядник несе відповідальність за незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно з діючими нормативами при наданні послуг, якщо ці порушення виникли з вини підрядника та/або призвели до дорожньо-транспортної пригоди.
		       Відповідно до пп. "ж" п. 6.3.3 договору від 21 березня 2018 року № 1-Б у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди внаслідок неналежного виконання умов цього договору з вини підрядника він несе за це відповідальність та бере на себе зобов`язання з врегулювання спорів, пов`язаних з такою дорожньо-транспортною пригодою, розгляд справ у судових органах, відшкодування збитків, інших витрат, пов`язаних із врегулюванням таких спорів. 
		       Нормами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України на сторін справи покладено обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		       Усупереч наведеним законодавчим приписами відповідачем ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" не надано доказів на підтвердження того, що дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Mercedes Benz С 250D, д.н.з. НОМЕР_1 , під кермуванням ОСОБА_3 , трапилась не унаслідок неналежного виконання зобов`язання з ремонту та експлуатації автомобільної дороги.
		       Отже, обов`язок з відшкодування шкоди, спричиненої позивачеві пошкодженням його транспортного засобу, слід покласти на відповідача ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (такий висновок суду узгоджується з правовими позиціями, викладеними Верховним Судом у постановах від 12 вересня 2018 року у справі № 686/5458/17, від 24 жовтня 2018 року у справі № 465/11817/16-ц, від 15 квітня 2019 року у справі № 924/133/18, від 24 липня 2019 року у справі № 137/1426/16-ц, від 23 вересня 2020 року у справі № 569/18043/17).
		       Унаслідок згаданої дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 14 серпня 2018 року, автомобіль Mercedes Benz С 250D, д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_3 , отримав механічні пошкодження. 
		       Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		За змістом п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
		       Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків).
		Згідно зі звітом про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, від 19 вересня 2018 року № 535/09-18, складеним товариством з обмеженою відповідальністю "Клевер Експерт" (далі - ТОВ "Клевер Експерт"), вартість відновлювального ремонту автомобіля Mercedes Benz С 250D, д.н.з. НОМЕР_1 , становить 28701,73 грн (т. 1, а. с. 37-64). Цей висновок відповідає вимогам ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та п. п. 4.3, 4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/209.
		Суд звертає увагу на те, що оцінювач в акті огляду транспортного засобу вказав, що пошкоджено диск та гуму переднього лівого колеса, а також амортизатор переднього лівого колеса автомобіля Mercedes Benz С 250D, д.н.з. НОМЕР_1 (т. 1, а. с. 48).
		       Ураховуючи викладене, суд не приймає до уваги при визначенні розміру збитків, заподіяних ОСОБА_3 пошкодженням його автомобіля, акт виконаних робіт, складений спільним підприємством товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний Дім Україна - Мерседес Бенц" (далі - СП ТОВ "Автомобільний Дім Україна - Мерседес Бенц"), оскільки в переліку запасних частин, які необхідно замінити, вказано ті, які не пов`язані з пошкодженнями транспортного засобу, спричиненими у результаті дорожньої-транспортної пригоди 14 серпня 2018 року (заміна двох передніх амортизаторів, хоча був пошкоджений лише один, заміна задніх амортизаторів та пружини, які взагалі не були пошкоджені тощо).
		       Жодних доказів на спростування розміру збитків, спричинених власнику автомобіля Mercedes Benz С 250D, д.н.з. НОМЕР_1 , визначених у звіті про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, від 19 вересня 2018 року № 535/09-18, складеному ТОВ "Клевер Експерт", відповідачем ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" суду не надано. 
		       Також ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" не скористалося своїм правом та не заявило у ході розгляду справи в суді клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, а отже відповідач не довів, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mercedes Benz С 250D, д.н.з. НОМЕР_1 , визначено ТОВ "Клевер Експерт" у звіті від 19 вересня 2018 року № 535/09-18, неправильно.
		       Враховуючи те, що для відновлення автомобіля ОСОБА_3 окремі вузли, деталі та комплектуючі підлягали заміні, суд дійшов висновку, що розмір збитків, заподіяних ОСОБА_3 пошкодженням його транспортного засобу, становить 28701,73 грн та підлягає стягненню з відповідача ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".
		       Поряд з цим суд відмовляє ОСОБА_3 у стягненні з відповідача 6200,00 грн, сплачених за проведення автотехнічного дослідження, та 27000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у рамках розгляду Голосіївським районним судом м. Києва від 10 вересня 2018 року у справі № 752/17740/18, позаяк ці витрати не є тотожними реальним збиткам (грошовій вартості втраченого майна та додаткових витрат на його відновлення) (такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду від 01 червня 2020 року у справі № 910/12945/19).
		Ч. 1 ст. 23 ЦК України особі гарантоване право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. 
		П. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
		За положеннями ч. 1 ст. 1167 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. 
		       Право особи на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає за умови наявності такої шкоди, протиправності діяння її заподіювача, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Вирішуючи питання про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		       Позивачеві ОСОБА_3 заподіяно моральної шкоди у зв`язку з пошкодженням у результаті дорожньо-транспортної пригоди належного йому на праві власності автомобіля. Шкоду спричинено унаслідок протиправної, винної бездіяльності відповідача ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України").
		       Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		       Розмір відшкодованої шкоди повинен відповідати правовідносинам сторін, їх ступеню вини, потребам та можливостям здійснити дійсні відшкодування шкоди без постановлення будь-кого зі сторін у скрутне становище.
		       Враховуючи характер та обсяг душевних страждань, яких зазнав позивач у зв`язку з пошкодженням у результаті дорожньо-транспортної пригоди належного йому на праві власності автомобіля, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, виходячи з засад розумності та справедливості, суд приходить до висновку про необхідність визначити розмір відшкодування моральної шкоди ОСОБА_3 у розмірі 2000,00 грн та стягнути цю суму з відповідача ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь позивача.
		       Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
		       Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		       За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		       Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		       На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, відповідачем було надано договір про надання правової допомоги від 27 вересня 2018 року, укладений між ОСОБА_3 та адвокатами Гулаком М.В., Конончук З.В. , та додатки до нього; акт здавання-приймання послуг від 09 листопада 2018 року, адвокатське досьє та платіжні доручення про переказ коштів (т. 1, а. с. 70-77).
		       Відповідач Служба автомобільних доріг у Миколаївській області заперечувала проти компенсації позивачеві витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з їх необґрунтованістю та не співмірністю зі складністю справи та виконаної адвокатами роботи.
		       Водночас за змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		       Згідно з ч. ч. 3, 5, 9 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
		       Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
		       У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
		       Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 3, 5, 9 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року справі № 922/445/19, від 22 листопада 2019 року у справі № 910/906/18 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19).
		       В акті здавання-приймання послуг від 09 листопада 2018 року відсутній детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами Гулаком М.В. , Конончук З.В. , у документі, названому "адвокатське досьє" не зазначено вартість години послуг адвокатів, не визначена вона і у договорі про надання правової допомоги від 27 вересня 2018 року. Таким чином, суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість витрат на професійну правничу допомогу, а тому відмовляє у їх компенсації (такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, сформульованій у постанові від 24 березня 2020 року у справі № 1740/2428/18).
		       Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених вимог. 
		       Судовий збір, який підлягав сплаті ОСОБА_3 про зверненні до суду з позовом, становив 974,77 грн (59277,00 грн + 27000,00 грн + 6200,00 грн + 5000,00 грн х 1% = 974,77 грн). Витрати на професійну правничу допомогу були помилково були віднесені ОСОБА_3 до позовних вимог, а тому вони не включаються до розрахунку ціни позову. Отже, компенсації з ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь позивача підлягає судовий збір у сумі 307,02 грн пропорційно до задоволених вимог (30701,73 грн (28701,73 грн + 2000,00 грн) / 97477,00 грн (59277,00 грн + 27000,00 грн + 6200,00 грн + 5000,00 грн х 1% = 974,77 грн) х 974,77 грн = 307,02 грн). 
		       Керуючись ст. ст. 2-5, 10-13, 19, 81-82, 89, 200, 206, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
		в и р і ш и в:
		 
		       Позов ОСОБА_3 до Служби автомобільних доріг у Миколаївській області, державного підприємства "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державне агентство автомобільних доріг України, про відшкодування шкоди - задовольнити частково.
		       Стягнути з державного підприємства "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (зареєстроване місцезнаходження юридичної особи: Миколаївська область, м. Миколаїв, вулиця Галини Петрової, 2-А; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 31159920) на користь ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) збитки у сумі 28701 (двадцять вісім тисяч сімсот одна) гривня 73 (сімдесят три) копійки, відшкодування моральної шкоди у сумі 2000 (дві тисячі) гривень 00 (нуль) копійок.
		       У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
		       Стягнути з державного підприємства "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (зареєстроване місцезнаходження юридичної особи: Миколаївська область, м. Миколаїв, вулиця Галини Петрової, 2-А; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 31159920) на користь ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 307 (триста сім) гривень 02 (дві) копійки.
		       Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги. 
		       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                         Т.В. Андрейчук
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Повний текст рішення виготовлено 15 лютого 2021 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...