Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 295/136/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; інші клопотання.
Надіслано для оприлюднення: 16.02.2021. Зареєстровано: 16.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2021.
Дата набрання законної сили: 08.02.2021
Номер судового провадження: 11-сс/4805/50/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020060020003985

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УКРАЇНА 
		Житомирський апеляційний суд
		 
		   Справа №295/136/21 Головуючий у 1-й інст.  ОСОБА_1  
		   Категорія ст. 422 КПК України Доповідач                 ОСОБА_2   
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   08 лютого 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду в складі:
		 
		головуючого  судді:         ОСОБА_2 
		суддів:                 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		з участю секретаря:         ОСОБА_5 
		захисника:                 ОСОБА_6 
		підозрюваного              ОСОБА_7 
		прокурора:                 ОСОБА_8 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 11 січня 2021 року у кримінальному провадженні № 12020060020003985, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про направлення особи до медичного закладу для проведення стаціонарної психіатричної експертизи,
		 
		встановила:
		 
		11.01.2021 року ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира у задоволенні клопотання слідчого СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 про примусове направлення підозрюваного ОСОБА_7 до медичного закладу для проведення судово- психіатричної експертизи, в рамках кримінального провадження № 12020060020003985, внесеного до ЄРДР за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України  відмовлено.
		 
		В апеляційнійскарзі прокурор ОСОБА_8 ,просить скасуватиухвалу слідчогосудді тапостановити нову,якою направити підозрюваного ОСОБА_7  доКНП «Обласниймедичний центрпсихічного здоров`я»Житомирської обласної,для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи.
		Вказує, що ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання є передчасною, необґрунтованою і підлягає скасуванню.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що рішення слідчого щодо направлення ОСОБА_7 до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи є виправданим, обґрунтованим та об`єктивним, оскільки слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності.
		Вказує, що під час проведення досудового розслідування, на підставі постанови слідчого від 18.12.2020 відносно підозрюваного ОСОБА_7 призначено судово-психіатричну експертизу, яку доручено провести судово-психолого-психіатричній експертній комісії при КНП «Обласному медичному центрі психічного здоров`я» Житомирської обласної ради.
		В подальшому, згідно повідомлення КНП «Обласний медичний центр психічного здоров`я» Житомирської обласної ради від 23.12.2020 №866 встановлено, що 22.12.2020 доставлений для проведення судово-психіатричної експертизи підозрюваний ОСОБА_7 категорично відмовився від проходження вказаної експертизи
		ОСОБА_7 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого, насильницького злочину, який вчинений заздалегідь підготовленим предметом «металева фомка» та канцелярськими ножицями у життєво -важливу частину тіла потерпілої, а саме лицьову частину голови (під око).
		Під час досудового розслідування ОСОБА_7 звернувся до поліції з письмовою заявою, в якій власноручно виклав фактичні обставини події та механізм нанесення ударів металевою фомкою по голові ОСОБА_10 , однак не зазначив про нанесення удару ножицями. Крім того, слідчим допитано в якості підозрюваного ОСОБА_7 , який пояснив, що не може дати покази у зв`язку із психічним станом, та зазначив, що надасть їх, коли йому стане краще.
		Вважає, що дані обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що особа до або під час скоєння злочину могла перебувати в такому психічному стані, який обмежував її повною мірою усвідомлювати свої дії і керувати ними.
		 
		Заслухавши доповідача, доводи прокурора в підтримання апеляційної скарги, думку підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали клопотання слідчого, колегія суддів приходить до такого висновку.
		 
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, СВ ЖитомирськогоРУП ГУНПв Житомирській здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020060020003985 від 19 листопада 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
		 
		Згідно до повідомленої підозри 19.11.2020 приблизно о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи на своєму робочому місці, що за адресою: м. Житомир, вул. Домбровського, 28, а саме в одному із офісних приміщень стоматології «ІМАКС`на ґрунті довготривалих неприязних відносин з ОСОБА_10 реалізуючи свій злочинний умисел направлений на протиправне позбавлення життя ОСОБА_10 та бажаючи настання смерті останньої, заздалегідь заготовленим предметом, що приніс з собою, зовні схожим на металеву фомку, який тримав руці, безперешкодно зайшов до приміщення квартири, що за адресою: АДРЕСА_1 в якій проживає ОСОБА_10 .
		В подальшому ОСОБА_7 , помітив ОСОБА_10 , яка сиділа поблизу вікна спиною до вхідних дверей зазначеної квартири. Підійшовши до останньої наніс два удари зазначеною вище металевою фомкою в ділянку правої височної долі голови. Від завданих ударів потерпіла ОСОБА_10 впала на підлогу. Після цього ОСОБА_7 продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на умисне вбивство ОСОБА_10 , схопив з поверхні столу канцелярські ножиці та наніс одне проникаюче ушкодження в ділянку правого ока.
		В результаті протиправних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження, які відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя
		Після цього ОСОБА_7 , розуміючи, що виконав всі дії спрямовані на протиправне позбавлення життя ОСОБА_10 , місце скоєння злочину залишив, тримаючи знаряддя вчинення злочину при собі.
		Таким чином, як зазначає слідчий у клопотанні, ОСОБА_7 , виконав усі дії, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, однак злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, у зв`язку з тим, що ОСОБА_10 була своєчасно надана швидка медична допомога.
		 
		27.11.2020 за слідчим СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
		 
		Слідчий суддя дійшов висновку, що у ході розгляду клопотання сторона обвинувачення не довела наявність відомостей, які викликають сумнів щодо осудності, обмеженої осудності підозрюваного, або існування обставин, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну робу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними.
		 
		Колегія суддівне може погодитись з такими мотивами слідчого судді, оскільки слідчий у клопотанні достатньо обґрунтував свої доводи щодо необхідності визначення психічного стану підозрюваного ОСОБА_7 .
		Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
		Відповідно до протоколу допиту підозрюваного від 27.11.2020 року, ОСОБА_7 від дачі показів відмовився та послався на свій психічний стан.
		 
		Пунктом 3 ч.2 ст. 242 КПК України передбачено обов`язкове звернення до експерта для проведення експертизи для визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності.
		 
		Згідно з п.2 ч.1 ст. 509 КПК України слідчий, прокурор зобов`язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Такими обставинами, зокрема, є поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього, яка була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті тощо).
		 
		ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні замаху на вбивство з застосуванням металевого предмету схожого на фомку та ножиць, він відмовився надавати показання вказавши на свій психічний стан, в своїй власноручній заяві від 27.11.2020 р. він зізнався про вчинення ним кримінального правопорушення, разом з тим, повідомив про обставини, які частково суперечать зібраним доказам, щодо використаних знарядь, а також не повідомив про мотиви своїх дій.
		 
		   За таких обставин, апеляційний суд вважає, що такі невмотивовані, 
		неадекватні та неконтрольовані дії особи можуть свідчити про наявність сумнівів щодо спроможності ОСОБА_7 , усвідомлювати значення своєї поведінки внаслідок психічної хвороби або тимчасового розладу душевної діяльності, а тому слідчий суддя прийшов до хибного висновку про відсутність підстав для призначення судово  психіатричної експертизи.
		 
		Разом з тим, колегія суддів не знаходить підстав для скасування ухвали слідчого судді про відмову в призначенні стаціонарної судово  психіатричної експертизи.
		 
		Так, відповідно до ч.2 ст.509 КПК України у разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців.
		 
		В матеріалах справи відсутні данні, що свідчать про необхідність тривалого спостереження за підозрюваним ОСОБА_7 .
		 
		Проведення судово-психіатричної експертизи регламентується Порядком проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженим Наказом Міністерства охорони здоров`я України 08 травня 2018 року №865 (далі Порядок).
		 
		Відповідно до п. 6 Порядку, за формою проведення СПЕ може бути амбулаторною, стаціонарною.    
		 
		Тому, вирішуючи питання про направлення особи до медичного закладу для проведення стаціонарної психіатричної експертизи, слідчий суддя має керуватись висновком амбулаторної експертизи про необхідність здійснення тривалого спостереження та дослідження особи.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, на підставі постанови слідчого СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області від 18.12.2020 року відносно підозрюваного ОСОБА_7 призначено судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено судово-психолого-психіатричній експертній комісії при КНП «Обласному медичному центрі психічного здоров`я» Житомирської обласної ради.
		 
		Відповідно до повідомлення КНП «Обласному медичному центрі психічного здоров`я» Житомирської обласної ради від 23.12.2020 року № 866 вбачається, що доставлений для проведення експертизи підозрюваний ОСОБА_7 категорично відмовився від проведення призначеної експертизи, а зазначена причина не входить до переліку причин, за якими неможливо проведення амбулаторної психіатричної експертизи, визначених у п.18 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи. Отже, амбулаторну психіатричну експертизу фактично не було проведено.
		 
		Згідно до ч.3 ст. 242 КПК України примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи здійснюється за ухвалою слідчого судді, суду.
		 
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскільки амбулаторна психіатрична експертиза не проводилась, питання про примусове залучення ОСОБА_7 для проведення психіатричної експертизи за ухвалою слідчого судді, суду не вирішувалося, клопотання про необхідність призначення стаціонарної психіатричної експертизи є передчасним, а тому підстави для скасування рішення слідчого судді про відмову у задоволенні вказаного клопотання у колегії суддів відсутні.
		 
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
		постановила:
		 
		Апеляційну скаргу прокурора Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 11 січня 2021 року у кримінальному провадженні № 12020060020003985, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про направлення особи до медичного закладу для проведення стаціонарної психіатричної експертизи - без змін.
		 
		Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...