Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/829/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Охорона навколишнього природного середовища.
Надіслано для оприлюднення: 15.02.2021. Зареєстровано: 16.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2021.
Дата набрання законної сили: 07.03.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		09.02.2021 справа № 914/829/19 
		Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Пукач М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, м.Львів 
		до відповідача: Державного підприємства Львівський військовий лісокомбінат, м.Львів
		про стягнення шкоди.
		Ціна позову  348473,04грн.
		За участю представників:
		від прокуратури: не з`явився;
		від позивача: не з`явився;
		від відповідача: Мандій Володимир Іванович  адвокат;
		Заяв про відвід не поступало.
		Розгляд справи судом.
		На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області до Державного підприємства Львівський військовий лісокомбінат про стягнення шкоди в розмірі 348473,04грн.
		Ухвалою суду від 13.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 28.05.2019р. Ухвалою суду від 28.05.2019 року відкладено підготовче засідання на 18.06.19 року. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.06.2019 року клопотання від 18.06.2019р. (вх.№1622/19 від 18.06.2019р.) про зупинення провадження у справі задоволено, зупинено провадження у справі №914/829/19 до закінчення перегляду справи №587/430/16-ц Великою Палатою Верховного Суду. Ухвалою суду від 15.10.2019 року провадження у справі №914/829/19 поновлено, продовжено строк розгляду підготовчого провадження у справі та підготовче засідання призначено на 12.11.2019р. Ухвалою суду від 12.11.2019р. відкладено підготовче засідання на 03.12.2019р. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.12.2019р. зупинено провадження у справі №914/829/19 до закінчення перегляду справи №912/2385/18 Великою Палатою Верховного Суду. 
		Ухвалою суду від 23.07.2020р. провадження у справі №914/829/19 поновлено та підготовче засідання призначено на 15.09.2020р. Враховуючи вжиті державою карантинні заходи, положення п.4 Розділу Х Прикінцевих положень ГПК України, розумні строки розгляду спору, з метою забезпечення реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та обов`язків, подані клопотання, ухвалами суду від 15.09.2020р., від 13.10.2020р., від 03.11.2020р., 24.11.2020р. розгляд справи відкладався на 15.12.2020р. Ухвалою суду від 15.12.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судове засідання на 26.01.2021р. В судовому засіданні 26.01.2021р. за участі повноважних представників учасників справи оголошено перерву до 09.02.2021р.
		В судове засідання 09.02.2021р. прокурор та позивач явки повноважних представників не забезпечили. Прокурора та позивача належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується протоколом судового засідання від 26.01.2021р. та повідомленням від 26.01.2021р. про оголошення перерви у судовому засіданні. 
		26.01.2021р. відповідачем заявлено клопотання за вх.№256/21 від 26.01.2021р. про залучення до справи єдиного можливого відповідача ДП «Магерівський лісгосп» утвореного шляхом виділення з ДП Львівський військовий лісокомбінат ДП «Магерівський лісгосп». Дане клопотання обґрунтоване тим, що зі складу державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» виділено структурні підрозділи  Костопільський військовий лісгосп, Магерівський військовий лісгосп, Волинський військовий лісгосп та створено на їх базі державні підприємства, до яких перейшло у відповідній частині майно, права та обов`язки. До клопотання долучено наказ Міністерства оборони України №233 від 15.05.2019р. «Про виділ із складу державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» деяких структурних підрозділів і створення на їх базі державних підприємств» згідно до якого, наказано виділити зі складу державного підприємства Львівський військовий лісокомбінат структурні підрозділи, а саме: Костопільський військовий лісгосп, Магерівський військовий лісгосп, Волинський військовий лісгосп та створити на їх базі державні підприємства Костопільський військовий лісгосп, Магерівський військовий лісгосп, Волинський військовий лісгосп, до яких переходять за розподільчим балансом у відповідній частині майно, права та обов`язки, у тому числі щодо здійснення охорони, захисту, використання та відтворення лісів на закріплених лісових земельних ділянках.
		Представники прокуратури та позивача заперечили проти задоволення заявленого клопотання та проти заміни чи залучення до справи відповідача -ДП «Магерівський лісгосп» .
		Відповідно до ч.1-3 ст. 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
		Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.
		Враховуючи вищевказані правові норми, те, що процесуальним законодавством не встановлено право відповідача заявляти клопотання про залучення до участі у справі чи про заміну відповідача, та те, що підготовче провадження закрито ухвалою суду від 15.12.2020р., судом враховуючи вимоги ст 48 ГПК України, відмовлено у задоволенні клопотання вх.№256/21 від 26.01.2021р. у зв`язку із безпідставністю та необґрунтованістю заявлення.
		Щодо покликань відповідача на правонаступництво усіх прав та обов`язків ДП «Львівський військовий лісокомбінат» ДП «Магерівський військовий лісгосп», то суд зазначає. Відповідно до ч.4 ст.91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Згідно із інформацією з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ ДП «Львівський військовий лісокомбінат» перебуває у стані припинення, запис про припинення вказаної юридичної особи відсутній. Відповідачем долучено наказ Міністерства оборони №233 від 15.05.2019р. «Про виділ із складу державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» деяких структурних підрозділів і створення на їх базі державних підприємств», де зазначено про виділ зі складу державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» структурних підрозділів. Документів визначених ст. 107 ЦК України, зокрема передавального акту, в якому закріплено правонаступництво щодо всіх зобов`язань підприємства, що припиняється, усіх його кредиторів та боржників, чи щодо зобов`язання, стосовно яких між сторонами виник спір, не надано. Відтак, ДП «Львівський військовий лісокомбінат» наділено необхідною цивільною правоздатністю та дієздатністю. 08.02.2021р. від відповідача подано пояснення за вх.№3045/21 від 08.02.2021р.
		В судове засідання 09.02.2021р. відповідач явку повноважного представника забезпечив, який проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву за вх.№21553/19 від 24.05.2019 року та заявив клопотання за вх.№522/21 від 09.02.2021р., в якому на підставі ст.239 ГПК України просить суд при прийнятті рішення відстрочити виконання рішення на 12 місяців. Дане клопотання обґрунтоване важким матеріальним становищем відповідача та перебуванням в стані реорганізації. В підтвердження обставин зазначених у клопотанні за вх.№522/21 від 09.02.2021р., подано заключну виписку АТ КБ «Приватбанк» по рахунку ДП Львівський військовий лісокомбінат за 09.02.2021р., згідно інформації зазначеній у документі - залишок на поточному рахунку становить 3,65грн.
		Відповідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов`язку суду щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, враховуючи те, що неявка представників прокуратури та позивача не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників прокуратури та позивача та за наявними у справі матеріалами.
		Позиції учасників справи.
		Прокурор обґрунтовує позовні вимоги наступним. Прокурор зазначає, що Військовою прокуратурою Львівського гарнізону у травні 2018 року зареєстровано кримінальне провадження № 42018140410000155 за фактом здійснення незаконної порубки дерев у Кам`янка-Бузькому лісництві Магерівського військового лісгоспу ДП «Львівський військовий лісокомбінат» та неналежного виконання службових обов`язків щодо збереження лісу посадовими особами вказаного лісгоспу. У ході розслідування кримінального провадження встановлено, що у травні та вересні 2018 року у виділах 1, 2, 3, 4, 5 кварталу № 129 Кам`янка-Бузького лісництва Магерівського військового лісгоспу ДП «Львівський військовий лісокомбінат» виявлено незаконне зрізання 15 дерев породи сосна чим спричинено шкоду навколишньому природному середовищу у розмірі 348473,04 грн. За результатами досудового розслідування кримінальне провадження скеровано для розгляду до Шевченківського районного суду м. Львова та вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 17 січня 2019 року майстра лісу Кам`янка-Бузького лісництва Магерівського військового лісгоспу ДП «Львівський військовий лісокомбінат» ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, тобто у неналежному виконанні своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді незаконної порубки лісу у 129 кварталі Кам`янка-Бузького лісництва Магерівського військового лісгоспу ДП «Львівський військовий лісокомбінат» та спричинення шкоди на суму 348473,04 грн. Прокурор зазначає, що з матеріалів, наданих Львівською державною лісовпорядною експедицією вбачається, що державне підприємство «Львівський військовий лісокомбінат» в особі його структурного підрозділу - Магерівського військового лісгоспу на підставі матеріалів лісовпорядкування є постійним лісокористувачем лісового фонду на території кварталу № 129 Кам`янка-Бузького лісництва Магерівського військового лісгоспу ДП «Львівський військовий лісокомбінат». Таким чином, на думку прокурора, державне підприємство «Львівський військовий лісокомбінат» зобов`язано відшкодувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу незаконною вирубкою лісу, що наданий у користування вказаного підприємства. Обставини справи та вина працівника підприємства-відповідача у допущенні незаконної рубки, як зазначає прокурор, встановлена вироком Шевченківського районного суду м. Львова. З огляду на вищевикладене прокурор просить позов задоволити.
		Позивач у поясненнях за вх.№46364/19 від 08.11.2019р. зазначає, що Інспекція була позбавлена можливості звернутись з відповідним позовом про відшкодування шкоди до суду, оскільки заходи державного нагляду (контролю) Інспекцією не проводились, а оригінали матеріалів, що підтверджують вчинення незаконної рубки перебували в межах кримінального провадження.
		Відповідач у відзиві на позовну заяву за вх.№21553/19 від 24.05.2019р. зазначає, що позов по своїй суті є необгрунтованим, оскільки мав бути заявлений у кримінальному провадженні до винної в незаконній порубці лісу особи, яка органом досудового слідства встановлена та вироком суду визнана винною, та ДП «Львівський військовий лісокомбінат» мав бути визнаний цивільним позивачем у вказаному кримінальному провадженні. Також відповідач зазначає про недоведеність прокурором підстав для заявлення позову в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, з огляду на що просить закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору або залишити позов без розгляду. 
		У поясненнях за вх.№3045/21 від 08.02.2021р. відповідач зазначає, що у відповідності до наказу Міністерства оборони України №531 від 11.10.2019 «Про реорганізацію державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат», прийнято рішення припинити юридичну особу ДП «Львівський військовий лісокомбінат», реорганізувавши його шляхом приєднання до ДП «Магерівський військовий лісгосп». Згідно п.2 наказу Міністерства оборони України №531 від 11.10.2019 «Про реорганізацію державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат», правонаступником усіх прав та обов`язків ДП «Львівський військовий лісокомбінат» визначено ДП «Магерівський військовий лісгосп». Відповідач зазначає, що відсутність в ЄДР запису про припинення ДП «Львівський військовий лісокомбінат» жодним чином не свідчить про те, що правонаступництво не відбулося, а свідчить лиш про перебування відповідача у процедурі припинення (передавального акту або розподільчого балансу не подано). Відповідач зазначає, що постійним лісокористувачем ділянки лісового фонду де зафіксовано самовільну вирубку дерев є ДП Магерівський військововий лісгосп. Також відповідач зазначає, що відповідно до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України №371 від 05.10.2017 затверджено розрахункові лісосіки, згідно яких вбачається, що ДП Магерівський військововий лісгосп є постійним лісокористувачем лісосік.
		Обставини, встановлені судом.
		Згідно із ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
		Вимогами ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі №1-1/99 з урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. 
		Як вбачається із матеріалів справи, позов заявлено Заступником військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області. Прокурор у позові зазначає, що діє згідно з ст. 131-1 Конституції України, а саме звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області як органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах, оскільки вказаний орган належним чином не здійснює захист інтересів держави. Прокурором у поясненнях за вх.№26809/20 від 15.09.2020р. зазначено, що про факт незаконної порубки лісу у 129 кварталі Кам`янко-бузького лісництва Магерівського лісгоспу ДП «Львівський військовий лісокомбінат» Державній екологічній інспекції у Львівській області стало відомо не пізніше 4 грудня 2018 року, про що свідчать документи наявні у справі (лист ДЕІ у Львівській області від 4 грудня 2018 року з розрахунками заподіяної шкоди). Позов прокурором подано до суду 24 квітня 2019 року, тобто майже через п`ять місяців. Упродовж вказаного періоду, як зазначає прокурор, у позивача було достатньо часу для самостійного звернення до суду з відповідним позовом, проте цього зроблено не було, а тому згідно з позицією Великої палати Верховного суду викладеною у постанові від 26 травня 2020 у справі №912/2385/18 це є достатнім доказом невжиття заходів уповноваженою особою та, відповідно підставою для представництва прокурором інтересів держави у цих спірних відносинах. Крім того, прокурор зазначає, що до звернення до суду, а саме 16 квітня 2019 року прокурор повідомив про свій намір Державну екологічну інспекцію у Львівській області відповідним листом, який є у матеріалах справи.
		З огляду на викладене, а також враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 щодо питань представництва прокурором інтересів держави в особі позивача в суді, обставини справи, суд дійшов до висновку, що прокурором доведено підставність звернення з відповідним позовом. Відтак, клопотання за вх.№21553/19 від 24.05.2019р., за вх.№22024/19 від 28.05.2019р. про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, враховуючи тривале нездійснення Державною екологічною інспекцією у Львівській області захисту інтересів держави в зв`язку з чим прокурор, відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», звернувся із позовом до суду з метою захисту порушених інтересів держави, а також враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18, щодо питань представництва прокурором інтересів держави в особі позивача в суді, дані клопотання задоволенню не підлягають.
		Згідно із протоколами №8 від 25.05.2018р., №12 від 10.09.2018р. про адміністративне правопорушення, складеного спеціалістом Магерівського лісгоспу ДП «Львівський військовий лісокомбінат» інженером з 03 лісу Магерівського лісгоспу Кунинець В.В., вказано порушення ст.65 незаконна порубка п.1 ст.105 Лісового кодексу України, внаслідок якого державі заподіяна шкода незаконна порубка лісу в кількості 14 дерев сосни сироростучої, 1 дерево сосни сухостійної, 1 дерево дуба сироростучого та 15 дерев сосни сироростучої. Актами огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 25.05.2018 року та від 10.09.2018р. в кварталі 129 виділ 1, 2, 3, 4, 5, складених спеціалістами Магерівського лісгоспу ДП «Львівський військовий лісокомбінат» інженером з 03 лісу Магерівського лісгоспу Кунинець В.В., головним лісничим Магерівського лісгоспу Домінік А.П., головним інженером Магерівського лісгоспу Шеремета Н.Р., Польових переліковох відомостей пнів зрізаних дерев та розрахунків розміру шкоди заподіяної лісу внаслідок вирубування дерев, встановлено, що на території, що належить до володіння Магерівський лісгосп ДП «Львівський військовий Лісокомбінат» було виявлено пні породи сосна у кількості 15 пнів діаметром, см: 32, 36, 36, 36, 40, 40, 44, 44, 50, 50, 56, 56, 56, 60, 80 і дуб у кількості 1 пень діаметром, см: 70 та пні породи сосна у кількості 15 пнів діаметром, см: 28, 32, 32, 36, 40, 40, 44, 44, 44, 44, 44, 48, 48, 48, 60.
		Згідно із розрахунками Магерівського лісгоспу ДП «Львівський військовий лісокомбінат» розмір шкоди нанесений в кварталі 129 виділ 1,2,3,4,5 пл. 1,2 га Камянко-Бузького лісництва Магерівського лісгоспу (Брюховичі) внаслідок незаконної рубки дерев здійсненої невідомими забудовниками становитиь 217433,82грн.; розмір шкоди нанесений в кварталі 129 виділ 1, пл. 0,2 га Камянко-Бузького лісництва Магерівського лісгоспу (Брюховичі) внаслідок незаконної рубки дерев здійсненої невідомими забудовниками становитиь 215962,87грн., всього 433396,69грн., розрахунок проведено на основі Постанови КМУ № 541 від 24.07.2013 року.
		Відповідно до розрахунку Державної екологічної інспекції у Львівській області розмір шкоди заподіяної лісу внаслідок незаконного вирубування дерев в кварталі 129 виділ 1 на площі 0,2 га Кам`янко-Бузького лісництва Магерівського лісгоспу ДП «Львівський військовий лісокомбінат» становить 171099,21грн.; розмір шкоди заподіяної лісу внаслідок незаконного вирубування дерев в кварталі 129 виділ 1, 2, 3, 4, 5 на площі 1,2 га Кам`янко-Бузького лісництва Магерівського лісгоспу ДП «Львівський військовий лісокомбінат» становить 177373,83грн., всього на загальну суму 348473,04грн. Розрахунок проведено з врахуванням «Порядку проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008р. №665.
		19.06.2018 року зареєстровано кримінальне провадження № 42018140410000155 за фактом здійснення незаконної порубки дерев у Кам`янка-бузькому лісництві Магерівського військового лісгоспу ДП «Львівський військовий лісокомбінат» та неналежного виконання службових обов`язків щодо збереження лісу посадовими особами ДП «Львівський військовий лісокомбінат».
		Вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 17.01.2019 у справі №466/253/19 встановлено, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду майстра лісу обходу №1 Кам`янка-Бузького лісництва Магерівського лісгоспу ДП «Львівський військовий лісокомбінат» та являючись службовою особою, в період з січня по жовтень 2018 року, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, будучи зобов`язаним проводити заходи з охорони лісів від незаконних рубок та документування порушень лісового законодавства не проводив перевірки стану охорони лісу у ввіреному йому обході, не вживав заходів по попередженню та припиненню незаконних рубок, не оглядав місця вчинення рубок лісу, не повідомляв лісничому Кам`янка-Бузького лісництва факти незаконних рубок у ввіреному йому обході, а також про факти самозахоплення земель держлісфонду Магерівського лісгоспу невідомими особами, не виявляв осіб, винних в порушеннях лісового законодавства та не вживав заходів до притягнення їх до відповідальності, внаслідок чого невстановленими досудовим слідством особами у виділах 1-5 кварталу №129 Кам`янка-Бузького лісництва, що на території Брюховицької селищної ради за період з січня по жовтень 2018 року здійснено самовільне рубання 31 дерева різних порід, чим спричинено шкоду лісовому господарству в сумі 348 473,04 грн., що у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками, згідно з приміткою до ст.364 КК України.
		Вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 17.01.2019 у справі №466/253/19 визнано винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади майстра лісу на лісогосподарських підприємствах усіх форм власності терміном на 1(один) рік та на підставі ст.75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
		Доказів повного чи часткового відшкодування шкоди державі учасником справи станом на час розгляду справи по суті суду не подано.
		Відповідно до ч.6 ст.75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою..
		Відповідно до частини 1 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
		Частиною 2 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено перелік порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища, за які може наступати відповідальність.
		Згідно із частиною 3 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
		Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (частина 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
		Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" також передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
		Згідно із статтею 70 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначення складу екологічних правопорушень і злочинів, порядок притягнення винних до адміністративної та кримінальної відповідальності за їх вчинення встановлюються Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним кодексом України.
		Відповідно до статті 16 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.
		Згідно із частиною 1 статті 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
		Статтею 19 Лісового кодексу України визначено права та обов`язки постійних лісокористувачів. Так, постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів.
		Відповідно до статті 63 Лісового кодексу України ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
		Згідно з пунктом 5 статті 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані, серед іншого: здійснювати охорону лісів незаконних рубок.
		Статтею 86 Лісового кодексу України врегульовано порядок організації охорони і захисту лісів, який передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів в тому числі від незаконних рубок.
		Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.
		Відповідно до статті 89 Лісового кодексу України охорону і захист лісів на території України здійснюють: державна лісова охорона, яка діє у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства та підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління; лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів. Державна лісова охорона має статус правоохоронного органу. Порядок діяльності державної лісової охорони та лісової охорони визначається положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
		Згідно із статтею 90 Лісового кодексу України основними завданнями державної лісової охорони є, зокрема забезпечення охорони лісів від незаконних рубок.
		Відповідно до положень статті 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.
		Згідно із статтею 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
		Відповідно до 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування. 
		Як вбачається із матеріалів справи, зокрема наданих Львівською державною лісовпорядною експедицією листом №411/01-04 від 29.10.2018 на запит начальника управління захисту економіки у Львівській області ДЗЕ НП України, державне підприємство «Львівський військовий лісокомбінат в особі його структурного підрозділу - Магерівського військового лісгоспу на підставі матеріалів лісовпорядкування є постійним лісокористувачем лісового фонду на території кварталу № 129 Кам`янка-Бузького лісництва Магерівського військового лісгоспу ДП «Львівський військовий лісокомбінат». 
		Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).
		Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи: 1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. 2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). 3. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. 4. Вина особи, що завдала шкоду.
		Виходячи зі змісту норм статей 19, 64, 86, 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.
		Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.
		Отже, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 09.09.2018 у справі №909/976/17.
		З врахуванням вищенаведеного, доведення прокурором в інтересах держави в особі позивача факту заподіяння шкоди державі, причинно-наслідкового зв`язку із заподіяною шкодою та діями відповідача, визначення позивача як органу, уповноваженого від імені держави здійснювати конкретні функції у правовідносинах, пов`язаних із захистом інтересів держави, а також права на захист інтересів держави в особі позивача шляхом подання позову до суду та участі в судових засіданнях з метою такого захисту, беручи до уваги встановлені вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 17.01.2019 у справі №466/253/19 обставини справи, в тому числі факт спричинення шкоди державі, та те що ДП Львівський військовий лісокомбінат як лісокористувач не забезпечило охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустило самовільну вирубку лісу, чим заподіяно матеріальну шкоду лісовому фонду України, суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі позивача до відповідача про стягнення 348473,04грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства є обґрунтованими та мотивованими, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення. 
		Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
		Частинами 1, 3, 4 ст. 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сімї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Згідно із ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення. Враховуючи обставини зазначені у клопотанні відповідача про відстрочку виконання рішення, обставини, що ускладнюють виконання відповідачем даного рішення у справі, його матеріальний та фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, зважаючи на те, що відстрочка виконання рішення сприятиме, як можливості продовження господарської діяльності відповідача та зробить реальною можливість отримання боргу позивачем, суд виходячи із інтересів обох сторін, прийшов до висновку про часткове задоволення заявленого відповідачем клопотання про відстрочку виконання судового рішення на три місяці.
		Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 130, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		Позов задоволити.
		Стягнути з Державного підприємства Львівський військовий лісокомбінат (79034, м.Львів, вул.Луганська, 3, ідентифікаційний код 07361304) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області (79026, м.Львів, вул.Стрийська, буд.98, ідентифікаційний код 38057086) 348473грн. 04коп. шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства рахунок, відкритий в Головному управлінні Державного казначейства України у Львівській області за балансовим рахунком 3311 «Кошти які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами» Плану розрахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій» із подальшим розподілом 50% - до спеціального фонду місцевого бюджету Брюховицької сільської ради, 30% - до спеціального фонду Державного бюджету України та 20% - до спеціального фонду обласного бюджету Львівської області.
		Стягнути з Державного підприємства Львівський військовий лісокомбінат (79034, м.Львів, вул.Луганська, 3, ідентифікаційний код 07361304) на користь Військової прокуратури Західного регіону України (79007, м.Львів, вул.Клепарівська, 20, ідентифікаційний код 38326057, р/р 35210081082783, Державна казначейська служба м.Київ, МФО 820172) 5227,10грн.  судового збору.
		Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
		Відстрочити виконання судового рішення у справі №914/829/19 на три місяці.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
		Повне рішення складено 15.02.2021р.
		 
		Суддя С.В. Іванчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...