Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/1489/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 16.02.2021. Зареєстровано: 17.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.02.2021.
Дата набрання законної сили: 18.11.2022
Результат оскарження 18.11.2022 Апеляційний суд Одеської області: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/523/615/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019160490003716

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Суворовський районнийсуд містаОдеси Справа № 523/1489/20
		Провадження №1-кп/523/615/21
		В И Р О К
		І м е н е м У к р а ї н и
		 
		16.02.2021 року м. Одеса
		 
		Колегія суддів Суворовського районного суду м. Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , прокурорів Одеської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , потерпілої ОСОБА_9 , обвинуваченого та його захисників  адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду кримінальне провадження №12019160490003716 від 01 жовтня 2019 року, із звинувачення
		 
		ОСОБА_12 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Богачівці Кривоозерського району Миколаївської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, працевлаштованого, не має судимості в силу ст.89 КК України, не зареєстрованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.129, ч.1 ст.115 КК України,
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		З середини серпня 2018 року (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_12 почали спільно проживати та вести спільний побут за адресою: АДРЕСА_2 , де на той час проживала ОСОБА_13 .
		З середини серпня 2019 року (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) між ОСОБА_13 та ОСОБА_12 склались неприязні стосунки на побутовому ґрунті, у зв`язку з чим вони розірвали взаємовідносини, а ОСОБА_12 був змушений змінити місце проживання. Після чого, ОСОБА_12 почав регулярно телефонувати ОСОБА_13 , а також приходити за місцем її проживання з метою примирення та відновлення стосунків, але остання була категорично проти цього.
		У зв`язку з вищевикладеним у ОСОБА_12 виник прямий умисел на здійснення погрози вбивством ОСОБА_13 , з метою примушування останньої до відновлення їх стосунків.
		Так, починаючи із вищезазначеного часу до 30 вересня 2019 року ОСОБА_12 , знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи з особистих мотивів, що виникли на ґрунті ревнощів, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на здійснення погрози вбивством, усвідомлюючи, що погрожує вбивством, та що ця погроза здатна викликати у ОСОБА_13 реальні побоювання за своє життя, і бажаючи цього, здійснював телефонні дзвінки з мобільних телефонів на номер, яким постійно користувалась ОСОБА_13 , а також при особистих зустрічах, шляхом усних погроз, перебуваючи у збудженому психічному стані, поводячи себе агресивно, висловлював свій намір на здійснення її вбивства шляхом підпалу будинку, в якому остання проживає.
		Зазначеними погрозами вбивством він викликав у ОСОБА_13 почуття страху і тривоги, необхідність звернення про допомогу до своїх родичів і знайомих, до правоохоронних органів, а також конкретні і реальні побоювання за своє життя у зв`язку із можливістю виконання ним цієї погрози, оскільки він раніше з нею спільно проживав протягом тривалого часу в одному будинку, достеменно знав структуру вказаного будинку, розташування предметів побуту всередині будинку, шляхів підходу і відходу до зазначеного будинку, а також зважаючи на дуже наполегливе бажання ОСОБА_12 бути разом з ОСОБА_13 та висловлення останнім про те, що вона буде або з ним, або ні з ким.
		Окрім того, у зв`язку з неодноразовими відмовами ОСОБА_13 у примиренні та відновленні стосунків з ОСОБА_12 , у останнього в період часу з 30 вересня 2019 року до 01 жовтня 2019 року виник умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_13 . 
		З метою реалізації зазначеного умислу ОСОБА_12 , будучи здатним повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, близько 20 години 30 хвилин 01 жовтня 2019 року прибув за місцем мешкання ОСОБА_13 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , зайшов через хвіртку на територію вказаного домоволодіння, після чого, діючи з особистих мотивів, що виникли на ґрунті ревнощів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення її смерті, підійшов до тильної сторони будинку, невстановленим предметом пошкодив металеву сітку, якою було закрито вікно, що веде до приміщення комори, підпалив за допомогою невстановленого джерела запалювання невстановлений предмет, який закинув у вказане вікно, достовірно знаючи, що в тому місці, куди виходить дане вікно всередині будинку, зберігалась значна кількість легкозаймистих речей, а саме одягу та інших предметів побуту, та що в подальшому такі його дії призведуть до виникнення пожежі. Таким чином, ОСОБА_12 шляхом занесення відкритого джерела запалювання на горючі матеріали спричинив пожежу та охоплення полум`ям предметів домашнього побуту та внутрішньої частини будинку АДРЕСА_2 в приміщенні комори. У зв`язку з пожежею внаслідок отруєння моноксидом вуглецю (чадним газом) настала смерть ОСОБА_13 .
		В результаті протиправних дій ОСОБА_12 . ОСОБА_13 загинула на місці події, а ОСОБА_12 з місця злочину зник.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_12  вину у зазначеному не визнав та показав, що з 2018 року став сумісно проживати із раніше знайомою ОСОБА_13 в її домоволодінні по АДРЕСА_2 . За ініціативи останньої наприкінці літа 2019 року такі відносини було розірвано, після чого він залишив це житло, проте протягом наступних чотирьох місяців намагався відновити фактичні шлюбні відносини, про що неодноразово їй телефонував. Припускає, що в своєму спілкуванні допускав по відношенню до неї різні гарячкуваті, образливі слова, але без здійснення погроз вбивством.
		В день загибелі ОСОБА_13 він декілька разів безрезультатно телефонував їй, близько 19 години проходив по АДРЕСА_2 , в тому числі поруч з її будинком, будь-кого із сторонніх осіб не бачив, мав при собі лише невелику сумку через плече, на відстані близько 2,5 - 3 км від зазначеного будинку виявив факт пожежі на сміттєвому звалищі, про що, перебуваючи в районі ДЦ «Молода гвардія», зателефонував диспетчеру пожежної служби, після чого дістався орендованого житла по АДРЕСА_3 , зібрав власні речі та виїхав в район ринку «Привоз», де о 22 годині 40 хвилин його було затримано правоохоронцями. 
		Щодо обстановки в будинку загиблої обвинувачений в суді підтвердив, що з часів сумісного проживання був обізнаним з тим, що в так званій комірці зберігалися старі картонні коробки, зошити, пластикові пляшки, які інколи використовувалися для паління в печі.
		Окрім того ОСОБА_12 показав, що під час спільного з ним проживання загальний стан здоров`я ОСОБА_13 погіршився (скаліоз, проблеми з серцем, артеріальним тиском, сонливість тощо), у зв`язку із чим, вона перебувала у пригніченому стані, приймала знеболювальні препарати та в подальшому, після розриву стосунків, могла неадекватно сприймати його намагання помиритися.
		Будь-яку власну причетність до пожежі в домоволодінні ОСОБА_13 та її загибелі ОСОБА_12 заперечив та заявив, що обмовив себе під час досудового розслідування внаслідок застосованого до нього співробітниками поліції фізичного та психологічного насильства.
		 
		Незважаючи наотримані показаннявинуватість ОСОБА_12  у вчинених діяннях доводиться наступною сукупністю доказів.
		 
		Мати ОСОБА_13 - потерпіла ОСОБА_14 в суді показала, що деякий час її донька проживала сумісно з обвинуваченим в іншому будинку, розташованому на єдиній території їх домоволодіння. Після розриву стосунків з серпня 2019 року обвинувачений став систематично телефонувати доньці з номерів № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , висловлювати погрози вбивством шляхом підпалу будинку. Донька записувала такі телефонні розмови на диктофон, давала їй їх прослуховувати. Донька дуже побоювалася таких погроз, зверталася за захистом до правоохоронців, стан її здоров`я внаслідок цих погроз погіршувався, у зв`язку із чим, їй декілька разів викликали швидку допомогу, а також вона користувалася послугами психолога.
		Потерпіла особисто була очевидцем гучного словесного конфлікту, виниклого за декілька днів до трагедії між її донькою та ОСОБА_12 біля хвіртки домоволодіння, в присутності колишнього чоловіка доньки. Незважаючи на віддалене перебування від місця конфлікту потерпіла почула, як обвинувачений погрожував доньці словами: «Запалаєш, не дістанешся нікому», що дуже доньку налякало.
		В момент загибелі доньки потерпіла, перебуваючи у власному будинку, отримала від неї вхідний телефонний виклик, після чого вийшла на подвір`я, де виявила в будинку доньки ознаки пожежі, яку загасили прибулі правоохоронці та сусіди. Після відчинення вхідних дверей біля одного із вікон було виявлено тіло загиблої доньки.
		 
		Колишній чоловік ОСОБА_13  свідок ОСОБА_15  в суді показав, що під час вищезазначеного гучного словесного конфлікту між колишньою дружиною та ОСОБА_12 біля хвіртки її домоволодіння, він особисто почув, як обвинувачений погрожував першій, що їй не жити.
		 
		Свідок ОСОБА_16 в суді показав, що будучи сусідом загиблої, за 20-30 хвилин до пожежі побачив біля домоволодіння інших сусідів чоловіка, який тримав в руках пакет та прискіпливо придивлявся в бік будинку ОСОБА_13 . Незважаючи на те, що обличчя цього чоловіка свідок не розгледів, ОСОБА_16 вважає, що за ознаками статури це був саме обвинувачений.
		 
		Свідок ОСОБА_17 в суді показав, що будучи оперуповноваженим територіального органу поліції, за день до трагедії до 23 години перебував в домоволодінні ОСОБА_13 , де, реагуючи на її офіційне звернення про переслідування колишнім співмешканцем та його погрози розправою, безрезультатно очікував прибуття ОСОБА_12 . Наступного дня він підтримував телефонний зв`язок із заявницею, яка з 20 години 52 хвилини йому декілька разів телефонувала і повідомляла, що перебуває в будинку та бачить ОСОБА_12 спочатку біля паркану свого домоволодіння, потім у хвіртці, а в подальшому бачить, як той зайшов у двір та підпалив її будинок, після чого зв`язок припинився.
		Свідок негайно виїхав до місця події, де близько 21 години побачив раніше візуально незнайомого йому обвинуваченого, який йшов в зустрічному напрямку із пакетом в руках в декількох десятках метрів від будинку ОСОБА_13 . Через декілька хвилин свідок виявив пожежу в зазначеному будинку, після відчинення дверей та потрапляння всередину якого, в одній із дальній кімнат було також виявлено труп ОСОБА_13 .
		 
		Як вбачається з протоколу прийняттязаяви провчинене кримінальнеправопорушення від 30 вересня 2019 року ОСОБА_13 , будучи попередженою про відповідальність, передбачену ст.383 КК України, просить територіальний орган поліції прийняти міри до ОСОБА_12 , який систематично погрожує їй фізичною розправою шляхом пробиття голови, раніше підпалював її будинок. Всі погрози вона вважає реальними, побоюється за життя як власне, так і неповнолітньої доньки (т.1 а.с.178-179).
		 
		Згідно змісту письмової заяви від 30 серпня 2019 року №464 ОСОБА_13 повідомляє керівнику Одеської місцевої прокуратури №4, що на протязі останнього тижня ОСОБА_12 цілодобово в телефонному режимі та при особистих зустрічах погрожує фізичною розправою їй та доньці, проникає до будинку, шкодить її майну, примушує забрати з органу поліції раніше подані заяви про його неправомірні дії (т.1 а.с.191).
		 
		Як вбачається з рапорту чергового територіального органу поліції (ЄО №31092) в період часу з 18 години 09 хвилин до 18 години 36 хвилин 25 серпня 2019 року виїжджав патруль за телефонним повідомленням жінки на ім`я ОСОБА_18 про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , громадянський чоловік на ім`я ОСОБА_19 (т. НОМЕР_1 ) дебоширіть в будинку подруги заявниці (т.1 а.с.192).
		 
		Згідно змісту письмової заяви від 25 серпня 2019 року ОСОБА_13 , будучи попередженою про відповідальність, передбачену ст.ст.383, 384 КК України, просить територіальний орган поліції прийняти міри до ОСОБА_12 , який близько 18 години цієї ж доби без її відому прийшов до будинку та налякав її малолітню доньку (т.1 а.с.193).
		 
		Згідно змісту письмової заяви від 26 серпня 2019 року ОСОБА_13 , будучи попередженою про відповідальність, передбачену ст.ст.383, 384 КК України, просить територіальний орган поліції прийняти міри до ОСОБА_12 , який близько 17 години цієї ж доби влаштував дебош за місцем її проживання, погрожував розправою, розбив електролічильник (т.1 а.с.196).
		 
		Як вбачається з роздруківки черговим територіального органу поліції о 21 годині 03 хвилини 01 жовтня 2019 року прийнято телефонне повідомленням від співробітника цього ж органу поліції про те, що чоловік, який нібито перебуває у розшуку, підпалив свій будинок з дружиною за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.192).
		 
		Відповідно до іншої роздруківки черговим територіального органу поліції о 22 годині 52 хвилини 01 жовтня 2019 року прийнято телефонне повідомленням з органів охорони здоров`я, що внаслідок пожежі за адресою: АДРЕСА_2 , загинула ОСОБА_13 , 1976 р.н. (т.1 а.с.239).
		 
		Як вбачається з відповіді ГУ ДСНС України в Одеській області від 17 жовтня 2019 року №05/4601/19 на запит слідчого перше повідомлення про загорання приватного будинку за адресою: АДРЕСА_4 , надійшло до чергової зміни ОКЦ ГУ ДСНС України в Одеській області від оператора «102» о 21 годині 07 хвилин 01 жовтня 2019 року. Крім того, о 21 годині 38 хвилин з абонентського телефонного номеру НОМЕР_2 зателефонував громадянин, який не представився, та додатково повідомив про пожежу по АДРЕСА_2 (т.2 а.с.74-75).
		 
		Згідно письмових заяв ОСОБА_9 від 01 жовтня 2019 року та ОСОБА_20 від 02 жовтня 2019 року співробітникам поліції надано дозволи на огляд будинку за адресою: АДРЕСА_2 , та проведення в ньому інших слідчих дій (т.1 а.с.241, т.2 а.с.44).
		 
		Як вбачається з протоколу проведеногоогляду місцяподії від 02 жовтня 2019 року: на підвіконні кімнати №5 вищезазначеного будинку було виявлено труп ОСОБА_13 ; на віконному отворі, що веде до приміщення, яке використовувалося як комірна всередині будинку, виявлено сліди термічного ураження; металева сітка вказаного віконного отвору мала сліди пошкодження; з вищезазначеного будинку вилучено, зокрема, післяпожежне сміття, фрагменти поліетиленового пакету із слідами термічного впливу, вищезазначену металеву сітку та мобільний телефон потерпілої (т.1 а.с.242-249, т.2 а.с.1-14).
		 
		Правомірність проведеного у невідкладному випадку огляду вищезазначеного житла перевірена та підтверджена ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2019 року (с.2 а.с.50).
		 
		Згідно висновку судово-медичноїекспертизи №60(560) від 04 листопада 2019 року на трупі ОСОБА_13 виявлені термічні опіки 10-12% поверхні тіла І-ІІ ступеня: голови, верхніх та нижніх кінцівок, які виникли внаслідок дії надмірно високої температури при пожежі. Смерть ОСОБА_13 знаходиться у причинному зв`язку з пожежею та настала внаслідок отруєння моноксидом вуглецю (т.2 а.с.164-168).
		 
		Відповідно до протоколу ОСОБА_12 було затримано о 23 годині 30 хвилин 01 жовтня 2019 року за підозрою у вчиненні вбивства. Підстава затримання  безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин. У затриманого виявлено та вилучено предмети одягу, взуття, мобільний телефон з сім-картою № НОМЕР_2 . Під час складання протоколу о 04 годині 30 хвилин 02 жовтня 2019 року захисником виявлено на обличчі ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді синців (т.2 а.с.27-30).
		 
		Вилучені з місця події та при затриманні ОСОБА_12 мобільні телефони, предмети одягу, взуття, металева сітка та пожежне сміття було оглянуто, із встановленням їх індивідуально-визначених ознак, та долучено до кримінального провадження в якості речових доказів (т.2 а.с.52-55, 193-197).
		 
		Безпосереднім оглядом в судовому засіданні металевої сітки встановлено наявність на ній прямолінійних розрізів, які поділяють сітку на чотири прямокутні фрагменти.
		 
		Як вбачається з деталізації отриманих шляхом тимчасового доступу телефонних з`єднань абонента № НОМЕР_2 (вилученого у обвинуваченого телефону): 1) в період з 17 вересня 2019 року до 01 жовтня 2019 року ним здійснювалось 411 вихідних з`єднань з абонентом № НОМЕР_3 (телефон ОСОБА_13 ),з яких 191 з`єднання  01 жовтня 2019 року (тобто в день її загибелі); 2) в період з 20 години 09 хвилин до 21 години 29 хвилин абонент № НОМЕР_2 ( ОСОБА_12 ) перебуває в зоні покриття базових станцій, наближених до місця скоєння злочину, розташованих за адресами: АДРЕСА_5 ; 43 Лінія,24 (т.2 а.с.112-161).
		Таким чином, всупереч показань обвинуваченого останній не залишав місце проживання ОСОБА_13 після 19 години 01 жовтня 2019 року, а також перебував в безпосередній близькості до нього і в момент власного дзвінка про пожежу, яка мала місце саме по АДРЕСА_2 . 
		 
		Відповідно до висновку експерта №231-Ф від 19 листопада 2019 року вилучене з місця події пожежне сміття містить сліди дистилятних продуктів переробки нафти (бензин, газ, дизельне пальне) (т.2 а.с.180-186).
		 
		Як вбачається з висновку експерта №51 від 19 грудня 2019 року причиною виникнення пожежі у житловому будинку по АДРЕСА_6 , було занесення відкритого джерела запалювання на горючі матеріали. Осередок знаходився біля віконного отвору приміщення кладової (комори) зазначеного житлового будинку. Найбільш ймовірним джерелом запалювання могла бути дія відкритого джерела запалювання у вигляді полум`я сірника, запальнички або іншого подібного за потужністю джерела запалювання. Полум`я розповсюджувалось по горючих матеріалах, які знаходились в приміщенні кладової (комори) та на горючі матеріали житлового будинку (т.2 а.с.200-226).
		 
		Як вбачається із висновку комісійної,амбулаторної,комплексної,судової психолого-психіатричноїекспертизи від 12 грудня 2019 року №526 ОСОБА_12 в період часу вчинення інкримінованих діянь на хронічне психічне захворювання, недоумство, інший, в тому числі тимчасовий розлад психічної діяльності не страждав, був здатен повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час не страждає на будь-який психічний розлад, недоумство або хронічне психічне захворювання. За психічним станом може предстати перед слідством та судом, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Особистість ОСОБА_12 характеризується примітивністю, низькими (в нижніх межах вікової норми) ітелектуально-мнестичними характеристиками, недостатньою сформованістю системи інтересів та інтеріоризованих соціальних норм та правил. За своєю глибиною та виразністю виявлені у підекспертного індивідуально-психологічні особливості не перевищують загальностатистичної норми характерологічних відхилень. Такі характеріологічні прояви як агресивність, збудливість, схильність до застрягань на актуально значимих переживаннях, зовнішньозвинувачувальні способи емоційного реагування в ситуаціях конфлікту, фрустрації могли вплинути на його поведінку, полегшуючи реалізацію асоціальних проявів та емоційної напруги в безпосередній поведінці, але не позбавляли можливості ОСОБА_12 усвідомлювати характер і значення вчинків, що коїть та їх можливі наслідки, в тому числі і правові (т.2 а.с.227-232).
		 
		Суд погоджується із стороною захисту в частині неможливості використання в якості обвинувальних доказів: диску із здійсненими ОСОБА_13 записами телефонних розмов із обвинуваченим та їх печатних роздруківок (оскільки ОСОБА_13 , не будучи уповноваженою особою на зняття охоронюваної законом інформації із засобу зв`язку, самостійно діяла не випадково, а цілеспрямовано), а також протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_12 із висновком психологічної експертизи (оскільки неможливо спростувати показання обвинуваченого про не добровільність його участі в даній процесуальній дії внаслідок можливо застосованого правоохоронцями насильства  через не завершення досудового розслідування органом Державного бюро розслідувань в кримінальному провадженні, розпочатому за заявою сторони захисту). Водночас зазначені обставини не спричинюють виправдання ОСОБА_12 . 
		 
		З урахуванням сукупності вищевикладених досліджених доказів суд вважає доведеним поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_12 наступного.
		З середини серпня 2018 року (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_13 та ОСОБА_12 почали спільно проживати та вести спільний побут за адресою: АДРЕСА_2 , де на той час проживала ОСОБА_13 .
		З середини серпня 2019 року (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) між ОСОБА_13 та ОСОБА_12 склались неприязні стосунки на побутовому ґрунті, у зв`язку з чим вони розірвали взаємовідносини, а ОСОБА_12 був змушений змінити місце проживання. Після чого, ОСОБА_12 почав регулярно телефонувати ОСОБА_13 , а також приходити за місцем її проживання з метою примирення та відновлення стосунків, але остання була категорично проти цього.
		У зв`язку з вищевикладеним у ОСОБА_12 виник прямий умисел на здійснення погрози вбивством ОСОБА_13 , з метою примушування останньої до відновлення їх стосунків.
		Так, починаючи із вищезазначеного часу до 30 вересня 2019 року ОСОБА_12 , знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи з особистих мотивів, що виникли на ґрунті ревнощів, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на здійснення погрози вбивством, усвідомлюючи, що погрожує вбивством, та що ця погроза здатна викликати у ОСОБА_13 реальні побоювання за своє життя, і бажаючи цього, здійснював телефонні дзвінки з мобільних телефонів на номер, яким постійно користувалась ОСОБА_13 , а також при особистих зустрічах, шляхом усних погроз, перебуваючи у збудженому психічному стані, поводячи себе агресивно, висловлював свій намір на здійснення її вбивства шляхом підпалу будинку, в якому остання проживає.
		Зазначеними погрозами вбивством він викликав у ОСОБА_13 почуття страху і тривоги, необхідність звернення про допомогу до своїх родичів і знайомих, до правоохоронних органів, а також конкретні і реальні побоювання за своє життя у зв`язку із можливістю виконання ним цієї погрози, оскільки він раніше з нею спільно проживав протягом тривалого часу в одному будинку, достеменно знав структуру вказаного будинку, розташування предметів побуту всередині будинку, шляхів підходу і відходу до зазначеного будинку, а також зважаючи на дуже наполегливе бажання ОСОБА_12 бути разом з ОСОБА_13 та висловлення останнім про те, що вона буде або з ним, або ні з ким.
		Зазначені дії ОСОБА_12 суд кваліфікує: за ч.1 ст.129 КК України, як погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози
		 
		Окрім того, у зв`язку з неодноразовими відмовами ОСОБА_13 у примиренні та відновленні стосунків з ОСОБА_12 , у останнього в період часу з 30 вересня 2019 року до 01 жовтня 2019 року виник умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_13 . 
		З метою реалізації зазначеного умислу ОСОБА_12 , будучи здатним повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, близько 20 години 30 хвилин 01 жовтня 2019 року прибув за місцем мешкання ОСОБА_13 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , зайшов через хвіртку на територію вказаного домоволодіння, після чого, діючи з особистих мотивів, що виникли на ґрунті ревнощів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення її смерті, підійшов до тильної сторони будинку, невстановленим предметом пошкодив металеву сітку, якою було закрито вікно, що веде до приміщення комори, підпалив за допомогою невстановленого джерела запалювання невстановлений предмет, який закинув у вказане вікно, достовірно знаючи, що в тому місці, куди виходить дане вікно всередині будинку, зберігалась значна кількість легкозаймистих речей, а саме одягу та інших предметів побуту, та що в подальшому такі його дії призведуть до виникнення пожежі. Таким чином, ОСОБА_12 шляхом занесення відкритого джерела запалювання на горючі матеріали спричинив пожежу та охоплення полум`ям предметів домашнього побуту та внутрішньої частини будинку АДРЕСА_2 в приміщенні комори. У зв`язку з пожежею внаслідок отруєння моноксидом вуглецю (чадним газом) настала смерть ОСОБА_13 .
		В результаті протиправних дій ОСОБА_12 . ОСОБА_13 загинула на місці події, а ОСОБА_12 з місця злочину зник.
		Зазначені дії ОСОБА_12 суд кваліфікує: за ч.1 ст.115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. 
		 
		Процесуальні витрати, пов`язані із загальною вартістю проведених експертиз, в розмірі 22923,16 грн, відповідно до положення ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
		 
		При призначенніпокарання обвинуваченому суд констатує про відсутність обставин, які б пом`якшували чи обтяжували йому покарання. 
		Суд також враховує наступні дані про обвинуваченого: відсутність незнятої та непогашеної судимості, працевлаштування на будівництві, не перебування на диспансерному обліку в закладах охорони здоров`я, наявність на утриманні матері з інвалідністю 2 групи, його посередню характеристику за місцем ув`язнення.
		Разом з цим, визначальним при призначенні покарання суд вказує на: категоричне невизнання ОСОБА_12 вини у вчинених діяннях; підвищену суспільну небезпеку вчиненого, оскільки його умисні протиправні дії призвели до непоправних наслідків у вигляді смерті людини, тоді як відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя, здоров`я та безпека належать до найвищих соціальних цінностей; а також позицію потерпілої про призначення ОСОБА_12 суворого покарання. 
		З врахуванням викладеного суд вважає, що вищезазначені обставини не дозволяють застосувати до обвинуваченого після призначення остаточного покарання положення ст.ст.69, 75 і 76 КК України та обумовлює необхідність подальшої ізоляції ОСОБА_12 від суспільства, з наступним поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу, тобто призначення остаточного реального покарання у виді позбавлення волі.
		Долю речових доказів слід вирішити у відповідності з вимогами ст.100 КПК України, із скасуванням накладеного на них арешту.
		Керуючись ст.ст.368, 374 КПК України, колегія суддів, 
		 
		у х в а л и л а:
		 
		 
		 
		ОСОБА_12  визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.129, ч.1 ст.115 КК України, призначивши покарання:
		- за ч.1 ст.129 КК України  у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;
		- за ч.1 ст.115 КК України  у виді позбавлення волі на строк 14 (чотирнадцять) років.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю вищезазначених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням визначити  ОСОБА_12  остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 14 (чотирнадцять) років.
		На підставі ч.5 ст.72 цього ж кодексу зарахувати ОСОБА_12 в строк відбутого покарання час його попереднього ув`язнення в даному кримінальному провадженні в період з 01 жовтня 2019 року до дня набрання вироком законної сили, у співвідношенні відповідності одного дня попереднього ув`язнення одному дню позбавлення волі.
		Застосований до ОСОБА_12 запобіжний захід залишити попередній - тримання під вартою.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_12 рахувати з 01 жовтня 2019 року.
		Стягнути із ОСОБА_12 накористь держави процесуальні витрати в розмірі 22923 (двадцять дві тисячі дев`ятсот двадцять три) грн 16 коп.
		Після набрання вироком законної сили визнані в якості речових доказів:
		- диск із звукозаписами телефонних розмов  зберігати в матеріалах судового провадження;
		- мобільні телефони, вилучені з місця події та при затриманні підозрюваного  вважати повернутимичи повернути відповідно потерпілій та засудженому;
		- предмети одягу та взуття ОСОБА_12  повернути засудженому;
		- післяпожежне сміття,фрагменти поліетиленовогопакету,ватні тампони,пошкоджену металевусітку - знищити встановленим порядком.
		Арешт, накладений на вищезазначені речові докази  скасувати.
		Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_12  в той же строк з моменту вручення його копії.
		Копію вироку негайно вручити учасникам судового розгляду.
		 
		Головуючий ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		Судді ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...