Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 488/80/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 16.02.2021. Зареєстровано: 17.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.02.2021.

Номер судового провадження: 1-кп/488/219/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020155050000398

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		справа № 488/80/21
		провадження № 1-кп/488/219/21
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   16.02.2021 року                         м. Миколаїв
		Корабельний районний суд м. Миколаєва в складі: 
		головуючої у справі - судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження №12020155050000398 від 04.12.2020 року відносно обвинуваченого:
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миколаєва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, фактично працюючого охоронцем, який перебуває у фактичних шлюбних стосунках, має на утриманні малолітнього сина  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше несудимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
		- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,
		 
		з участю сторін кримінального провадження: 
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_3 ,
		захисника  ОСОБА_6 ,
		представника малолітнього потерпілого ОСОБА_7  ОСОБА_8 ,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		03 грудня 2020 року близько 22:00 години ОСОБА_3 та малолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є сином цивільної дружини ОСОБА_3  ОСОБА_9 та вважає ОСОБА_3 своїм батьком, і виховується та утримується останнім, знаходились за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 .
		У цей час ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_7 із вимогою лягти спати, однак дитина не послухалася, на прохання не відреагувала. Приблизно через 10-15 хвилин ОСОБА_3 повторно звернувся до пасинка з вимогою лягти спати, однак дитина почала вередувати, через що обвинувачений, з метою покарання, поставив дитину в кут ванної кімнати та наніс долонею удар в область потилиці. Коли повернулися до кімнати, ОСОБА_7 не бажав слухатись обвинуваченого та мати ОСОБА_9 , яка також просила сина лягти відпочивати, у зв`язку з чим ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій наніс ОСОБА_7 не менше 30 ударів ременем, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 легкі тілесні ушкодження, що призвели до короткострокового розладу здоров`я у вигляді численних синців волосяної частини голови, завушної ділянки справа, на обличчі, шиї, спині, обох сідниць та правому стегні.
		Вказане діяння передбачає кримінальну відповідальність за ч. 2ст. 125 КК України.
		В ході судового розгляду справи ОСОБА_3 свою вину за висунутим обвинуваченням визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся. Пояснив, що проживає спільно із ОСОБА_9 у цивільному шлюбі. Винаймають однокімнатну квартиру. На його утриманні, окрім дружини, знаходиться малолітній син ОСОБА_9 - ОСОБА_10 , 2018 р.н, а також його син - ОСОБА_11 , 2020 р.н. Працює охоронцем позмінно. В грудні через недостатність працівників часто мав виходити на роботу навіть не у свою зміну, через що дуже втомлювався. 03 грудня 2020 року вранці прийшов зі зміни втомлений, зміг поспали всього дві години. Ввечері дружина збирала його на роботу, а він намагався вкласти ОСОБА_12 спати, але останній не хотів слухатись, на його прохання лягти не реагував, бешкетував, бив ногами по полу. У покарання за такі дії він поставив ОСОБА_12 у кут в ванній кімнаті, але дитина не заспокоювалась і не бажала слухатись. Тоді він наніс удар долонею по потилиці дитині, намагаючись добитись слухняності, але ОСОБА_12 продовжував бешкетувати, не стримавшись, він взяв ремінь та останнім наніс ОСОБА_12 приблизно 15 ударів у різні частини тіла, зокрема по спині, сідниці та по ногам. Обвинувачений запевняє, що такі події мали місце вперше, раніше дитині ніколи тілесних ушкоджень не наносив, про скоєне щиро шкодує, просить вибачення у матері дитини та просив таке у дитини. Розуміє протиправність свого вчинку, та карає себе за те, що не зміг впоратись з емоціями. Продовжує проживати з ОСОБА_9 та дітьми, намагається приділяти їм весь свій вільний час.
		Свідок ОСОБА_9 в ходісудового розглядупояснила,що проживаєіз ОСОБА_3 у цивільномушлюбі,спільно виховуютьїї сина ОСОБА_13 2018року народженнята їхспільного сина ОСОБА_14 ,2020року народження.Зазначила,що ОСОБА_12 іноді проявляєнеслухняність.Так,03.12.2020року приблизноо 22годині вониз чоловікомнамагалися вкласти ОСОБА_12 спати.Вона першазвернулася досина звимогою лягтиспати,однак останнійне послухався.Оскільки воназаймалася малолітнімсином ОСОБА_14 ,то втрутивсяобвинувачений татакож просив ОСОБА_12 лягтивідпочивати,але дитинане реагувала.Раніше ОСОБА_15 вдавалося вгамовуватисина словами,але цьогоразу дитинане заспокоювалася. ОСОБА_15 повторивсвою вимогувже упідвищеному тоніприблизно через10-15хвилин,але ОСОБА_12 почав плакати,не хотівслухатись,через що ОСОБА_15 поставив ОСОБА_12 вкут уванній кімнаті,однак дитинапродовжувала бешкетувати,через що ОСОБА_15 долонеювдарив ОСОБА_12 по сідниціприблизно 3-4рази.Оскільки почавплакати ОСОБА_16 ,то вонавідволіклася ів цейчас почулазвуки лупцювання,а колиобернулася,то побачилаяк ОСОБА_15 наносив ОСОБА_12 удари ременемпо спині,сідницях таногах,але беззначного зусилля.Вона втрутиласята заспокоїла  ОСОБА_15 . Приблизно о 23 годині до них додому прибули працівники поліції, які повідомили про скаргу сусідки з приводу плачу дитини та можливого нанесення їй тілесних ушкоджень. Вона пояснила про обставини, що відбулися. Наступного дня, у її присутності дитина була оглянута лікарем, після чого вони направились додому. Дитина госпіталізована не була, та такого не потребувала. Наступного дня гралася як звичайно. Не виказувала скарг на болі. Її чоловік дуже шкодував про вчинене, просив вибачення у неї та дитини. Пояснив, що вчинив так через нервовий зрив.
		Окрім пояснень щодо обставин подій, які мали місце 03.12.2020 року, ОСОБА_9 також охарактеризувала ОСОБА_3 як люблячого батька та чоловіка, який важко працює, весь дохід витрачає на потреби сім`ї, та весь свій вільний час приділяє їй та дітям. До ОСОБА_12 обвинувачений ставиться як до рідного сина, приділяє йому увагу, при поверненні з роботи приносить гостинці та дитина чекає на нього. Пояснила, що такі події сталися вперше, раніше ОСОБА_15 ніколи не наносив ОСОБА_12 тілесних ушкоджень. 
		На підтвердження інкримінованого кримінального правопорушення стороною обвинувачення також надано письмові докази, зокрема на підтвердження часу та місця скоєного свідчить рапорт про отримання та реєстрацію повідомлення, що надійшло 03.12.2020 року о 23-32 годині від ОСОБА_17 про вчинення насильства над дитиною у сусідній квартирі.
		Час, місце та спосіб скоєного ОСОБА_3 діяння також підтверджується даними протоколу прийняття заяви від ОСОБА_9 від 04.12.2020 року, відповідно до якої 03.12.2020 року приблизно о 22 годині, перебуваюячи за адресою: АДРЕСА_2 , співмешканець ОСОБА_3 спричинив тілесні ушкодження її дитині малолітньому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		За даними копії свідоцтва про народження, ОСОБА_7 дійсно народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір`ю останнього є ОСОБА_9 .
		Стосовно тяжкості тілесних ушкоджень, то відповідно до висновку експерта №1524 розпочатого 04.12.2020 року та завершеного 17.12.2020 року, при безпосередньому огляді малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у останнього виявлено тілесні ушкодження у вигляді численних синців волосяної частини голови, завушної ділянки зправа, на обличчі, шиї, спині, обох сідницях та правому стегні, які могли утворитися від неодноразової дії тупими твердими предметами.
		Дані тілесні ушкодження утворилися внаслідок не менше тридцяти ударних дій тупим твердим предметом, з давністю їх утворення від біля 2-3 діб до часу огляду до однієї доби.
		По ступеню тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я. Утворення даних тілесних ушкоджень при паданні тіла з положення стоячи на площину виключається.
		За заявою від 05.12.2020 року, ОСОБА_3 добровільно видано шкіряний ремінь, яким він наніс тілесні ушкодження малолітньому ОСОБА_18 , що визнаний речовим доказом у справі.
		Дослідивши надані стороною обвинувачення письмові докази, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 за висунутим обвинуваченням, зокрема нанесенні потерпілому ОСОБА_7 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		Стосовно доводів захисника про відсутність у висновку експерта мотивованого пояснення, з якого експерт дійшов висновку про те, що виявлені у ОСОБА_7 тілесні ушкодження потягли короткочасний розлад здоров`я, та з урахуванням п. 2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, відповідно яких такими є ушкодження тривалістю понад шести днів, та необхідним кваліфікувати дії обвинуваченого за ч.1 ст. 125 КК України, то захисником чи обвинуваченим не ставилося питання щодо призначення додаткової експертизи.
		Окрім того, відповідно до п. 4.6 наведеного вище Положення, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я 17.01.1995 року за №6, судово-медичний експерт, оцінюючи строки порушення анатомічної цілості тканини і органів та їх функцій, виходить із звичайної їх тривалості, навіть у тих випадках, коли потерпілий не звертався за медичною допомогою. 
		Як слідує з висновку експерта, останній проведено лікарем судово-медичним експертом ОСОБА_19 , яка має стаж експертної роботи двадцять три роки, лікарем судово-медичним експертом  ОСОБА_20 , який має стаж роботи тридцять років. Кваліфікація даних експертів не викликає сумніву у вірності наданої ними оцінки тілесних ушкоджень, а стаж роботи - щодо досвіду експертів зі звичайної тривалості виявлених ушкоджень. 
		За наведеного, висновок експертів не викликає у суду сумніву щодо вірності визначення виду та тяжкості тілесних ушкоджень, що були спричинені малолітньому ОСОБА_7 .
		При призначенніпокарання ОСОБА_3 ,виходячи звимог ст.ст.50 і 65 КК України,суд бередо уваги,що обвинуваченимскоєно кримінальнеправопорушення,що належитьдо кримінальнихпроступків,дані проособу винного,який раніше не судимий, працює, має на утриманні дружину та двох малолітніх дітей. Також приймає до уваги поведінку обвинуваченого до та після вище вказаних подій, зокрема з пояснень свідка ОСОБА_9 , обвинувачений ставиться до неї та дітей з турботою, дбає про них, утримує, весь свій вільний час приділяє сім`ї.
		Суд також враховує щире каяття обвинуваченого у скоєному, який пояснив, що дуже шкодує та корить себе за такий вчинок, зробив для себе відповідні висновки.
		Виходячи з мети покарання (ст.50 КК України), з урахуванням принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, яке повинно бути адекватним характеру вчинених дій, враховуючи особу винного та скоєного ним кримінального проступку, щирого каяття, суд вважає можливим виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нового кримінального проступку з призначенням покарання у виді штрафу. При цьому, вирішуючи питання щодо розміру даного штрафу, суд вважає необхідним його призначення у мінімальному розмірі, передбаченому ч.2 ст. 125 КК України з огляду на те, що його заробіток є єдиним доходом його сім`ї, зокрема дружини та двох малолітніх дітей, та більш обтяжливе покарання матиме негативні наслідки на матеріальне становище даної родини.
		Долю речових доказів вирішити відповідно до приписів ст. 100 КПК України.
		 
		Керуючись ст. ст. 366, 367, 374 КПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		    ОСОБА_3  визнати винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.
		   Міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 не обиралася.
		   Речові докази: спецпакет №ЕХР0168419 з чоловічим шкіряним ременем, який зберігається в камері зберігання речових доказів Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області  знищити.
		   Вирок може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд м.Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору та не пізніше наступного дня направити представнику потерпілого.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...