Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 338/9/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 17.02.2021. Зареєстровано: 17.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 18.02.2021.
Дата набрання законної сили: 18.03.2021
Номер судового провадження: 1-кп/338/63/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020090000000784

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		Справа № 338/9/21
		16 лютого 2021 року              смт.Богородчани
		 
		Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
		в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , 
		секретаря         ОСОБА_2 ,
		       прокурора         ОСОБА_3 , 
		    захисника         ОСОБА_4 ,    
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани кримінальне провадження № 12020090000000784 стосовно:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, на утриманні троє неповнолітніх дітей, який працює як будівельник за цивільно-правовими угодами, не судимого,
		який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України;
		 
		встановив:
		 
		ОСОБА_5 допустив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_6 .
		Злочин вчинено при таких обставинах:
		11 листопада 2020 року близько 7 год.30 хв. у світлу пору доби, ОСОБА_5 , керуючи власним автомобілем марки ВАЗ 2101 р.н.з. НОМЕР_1 , рухався ділянкою дороги Р-38 Богородчани-Гута км.17+950, що в с.Раковець у напрямку селища Богородчани Богородчанського району Івано-Франківської області. В салоні автомобіля ВАЗ 2101 на передньому пасажирському сидінні знаходився пасажир ОСОБА_7 , а на задньому сидінні - пасажири ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . При цьому обвинувачений допустив порушення вимог п.12.1, 12.4 ПДР та не обрав безпечну швидкість. Зокрема, водій ОСОБА_5 рухався зі швидкістю не менше 75-81 км/год., що перевищувала максимально допустиму швидкість для даної ділянки дороги  50 км/год. При цьому, водій проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не справився з керуванням та виїхав на ліве узбіччя, внаслідок чого автомобіль втратив керованість, з`їхав за межі проїзної частини дороги праворуч і допустив наїзд лівою боковою частиною автомобіля на дерево та перекинувся у ставок. 
		Внаслідок порушення ОСОБА_5 правил дорожнього руху відбулась дорожньо-транспортна пригода в результаті якої пасажир автомобіля неповнолітній ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у виді закритої тупої травми грудної клітки та її органів з переломами ребер зліва: 1, 2 ребра по середньо-ключичній лінії, 4,5,6,7 ребра по задній пахвовій лінії, 2,3,4,5,6,7 ребра по біля хребтовій лінії, забоями, розривами легеневої тканини лівої легені, крововиливами в міжреберні м`язи, розривами пристінкової плеври та крововиливами в ліву плевральну порожнину. Також потерпілому були заподіяні: закрита тупа травма живота та його органів з множинними розривами тканини селезінки та крововиливом у ліву плевральну порожнину; закрита тупа травма заочеревинного простору та його органів з розривами тканини лівої нирки та крововиливами в жирову капсулу лівої нирки; закрита тупа травма тазу з переломом правої клубової кістки та крововиливом в навколишні м`які тканини; садна в ділянках голови та лівого колінного суглоба. Вказані тілесні ушкодження супроводжувались масивною внутрішньою крововтратою, утворились від дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як таких, які є небезпечні для життя в момент спричинення. 
		Внаслідок поєднаної закритої тупої травми грудної клітки, живота, заочеревинного простору та їх органів, тазу із забоями та розривами внутрішніх органів, множинними переломами кісток скелету, яка ускладнилась масивною внутрішньою крововтратою та розвитком травматичного шоку наступила смерть ОСОБА_6 . 
		 
		В судовому засіданні ОСОБА_5 за інкримінованим обвинуваченням свою вину визнав повністю та пояснив, що близько 7 год. зранку 11 листопада 2020 року виїхав з дому із с.Пороги на роботу у с.Підгір`я, де разом з односельчанами працював на будівництві. Попередньо співробітники попросили його взяти того дня машину аби добратись разом на роботу, оскільки ОСОБА_9 , який попередньо возив їх своєю машиною, повідомив, що його авто вийшло з ладу. У с.Пороги він підібрав пасажирів ОСОБА_11 , який сів на переднє пасажирське сидіння та ОСОБА_12 , який сидів позаду пасажира. По дорозі в с.Яблунька він підібрав ОСОБА_13 і ОСОБА_14 , який сидів на задньому сидінні позаду водія. Близько 7 год.30 хв., рухаючись центральною дорогою через с.Раковець Богородчанського району Івано-Франківської області, ОСОБА_11 помітив собаку, і скрикнув, попередивши його. Він побачив, як справа на ліво перд автомбілем вискочило кілька собак. Маючи намір уникнути наїзду на тварину, різко вивернув кермо вліво. Однак внаслідок такого маневру виїхав на узбіччя, задню частину автомобіля занесло, машина втратила керованість і злетіла з дороги та вдарилась у придорожнє дерево, а звіти її відкинуло у ставок, який знаходився поруч з дорогою. Після ДТП усі відразу покинули автомобіль, а ОСОБА_6 , який втратив свідомість, він виніс з машини і відразу став надавити йому допомогу. На місце події негайно викликали швидку медичну допомогу, однак она приїхала лише через 30 хв. У вчиненому щиро розкаявся. Вказав, що визнає свою вину у тому, що допустив порушення правил дорожнього руху, перевищивши дозволену швидкість, оскільки рухався у населеному пункті зі швидкістю близько 70-80 км/год. Також винен у тому, що не правильно зреагував на зміну дорожньої обстановки. Просив при призначенні покарання врахувати, що є єдиним годувальником у сім`ї і на його утриманні перебуває троє дітей та дружина.
		В ході судового розгляду обвинувачений та решта учасників судового провадження погодилися з тим, щоб не досліджувати докази стосовно фактичних обставин справи, які ніхто не оспорює.
		Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено добровільність та істинність позиції обвинуваченого, а також роз`яснено учасникам процесу, що вони будуть позбавлені можливості оспорювати фактичні обставини справи, які не досліджуються судом, в апеляційному порядку.
		За таких обставин суд вважає вину обвинуваченого доведеною, а його дії кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, оскільки ОСОБА_5 допустив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_6 . 
		Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд виходить з таких міркувань.
		Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. За змістом ч.2,3 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженої особи, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. 
		Як встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_5 щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення. Відразу після скоєного вживав активних дій аби надати допомогу потерпілому. Перелічені обставини, відповідно до п.1, 2-1 ч.1 ст.66 КК України є обставинами, які пом`якшують покарання. Крім того, відповідно до ч.2 ст.66 КК України суд вважає, що до пом`якшуючих покарання обставин слід віднести і наявність на утриманні обвинуваченого трьох малолітніх дітей.
		Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено. 
		Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, суд виходить із сукупності всіх встановлених обставин справи в цілому. Зокрема враховує, що злочин, який інкриміновано ОСОБА_5 , хоч і віднесений відповідно до ч.5 ст.12 КК України до категорії тяжких, однак вчинений із необережності. Законодавцем тяжкість злочину пов`язана із тяжкістю наслідків, що настали.
		Потерпіла ОСОБА_15 подала суду заяву у якій зазначила, що коштів на відшкодування заподіяної моральної та майнової шкоди від ОСОБА_5 не отримувала. Має намір звернутись за відшкодуванням до страхової компанії у встановленому законом порядку. Стосовно призначення покарання просила суд визначити його у межах санкції передбаченої ч.2 ст.286 КК України, наполягаючи на позбавленні ОСОБА_5 права керування транспортними засобами. 
		Згідно досудової доповіді, підготовленої органом пробації, ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченого є низькою. Ризик подальшої небезпеки обвинуваченого для суспільства також визначений як низький, а тому за висновком органу пробації виправлення особи можливе без ізоляції від суспільства. 
		Відповідно до ст. 75 ч. 1 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		ОСОБА_5 позитивно характеризується за місцем проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, усвідомив скоєне, у скоєному щиро розкаюється. 
		Виходячи з наведеного, принципу індивідуалізації покарання, з урахуванням того, що злочин вчинений з необережності і виправлення особи можливе без відбування покарання, яке буде призначене у межах, визначених санкцією ч.2 ст.286 КК України, суд вважає за можливе призначити покарання, встановивши іспитовий строк протягом якого буде здійснюватися безпосередній контроль за поведінкою засудженого. Крім того, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на максимальний строк, визначений санкцією статті. Таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення особи попередження нових злочинів.
		Долю речових доказів вирішити у порядку ст.100 КПК України.
		На обвинуваченого слід покласти понесені витрати на проведення судових експертиз у справі на загальну суму 2615,20 грн.
		Керуючись ст.ст.370- 374 КПК України, суд,
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити покарання у виді позбавленні волі строком на 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
		На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 2 роки. 
		На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
		Речовий доказ  автомобіль марки ВАЗ 2101 р.н.з. НОМЕР_1 , який зберігається на території майданчика Богородчанського ВП ГУНП в Івано-Франківській області повернути ОСОБА_5 . 
		Стягнути з ОСОБА_5 2615,20 грн. понесених витрат на проведення судових експертиз на користь держави. 
		Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...