Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/2498/18 (911/2833/20) : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; майнові спори, стороною в яких є боржник, з них:; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна.
Надіслано для оприлюднення: 17.02.2021. Зареєстровано: 17.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 18.02.2021.
Дата набрання законної сили: 09.02.2021
Номер судового провадження: //911/2498/18 (911/2833/20)

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
		 
		УХВАЛА
		 
		"09" лютого 2021 р. м. Київ Справа № 911/2498/18 (911/2833/20) 
		 
		за заявою Приватного акціонерного товариства «Росава» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91; код ЄДРПОУ 30253385) 
		до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміорі» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91; код ЄДРПОУ 39848510)
		та відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Росава Тайерс» (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. «А», кім. 602; код ЄДРПОУ 37517747)
		про усунення перешкод у користуванні майном та визнання правочинів недійсними
		 
		у відокремленому провадженні в межах справи № 911/2498/18
		за заявою Голови ліквідаційної комісії Приватного акціонерного товариства «Росава» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91; код ЄДРПОУ 30253385)
		до боржника Приватного акціонерного товариства «Росава» (09108, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91; код ЄДРПОУ 30253385)
		про банкрутство
		Суддя Наріжний С.Ю.
		За участю секретаря Булгакової О.В.
		За участю представників сторін:
		від ПрАТ «Росава»: ліквідатор арбітражний керуючий Комлик І.С.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		у провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/2498/18 про банкрутство ПрАТ «Росава», провадження в якій відкрите ухвалою суду від 27.11.2018.
		Постановою Господарського суду Київської області від 04.12.2018 визнано банкрутом ПрАТ «Росава» та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою суду від 24.06.2020 ліквідатором ПрАТ «Росава» призначено арбітражного керуючого Комлика І.С.
		На даний час у справі триває ліквідаційна процедура.
		28.09.2020 до суду надійшла заява ПрАТ «Росава» від 25.09.2020 б/№ (вх. № 2872/20) до відповідачів ТОВ «Преміорі» та ТОВ «Росава Тайерс» про усунення перешкод у користуванні майном.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.09.2020 відкрито відокремлене провадження № 911/2498/18 (911/2833/20) за вказаною позовною заявою за правилами загального позовного провадження в межах справи № 911/2498/18 про банкрутство ПрАТ «Росава»; підготовче засідання призначено на 27.10.2020; встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.
		23.10.2020 до суду надійшла заява ліквідатора ПрАТ «Росава» від 23.10.2020 б/№ (вх. № 23154/20) про зміну предмету позову.
		Вказана заява прийнята до розгляду в судовому засіданні 27.10.2020, у зв`язку з чим постановлено в подальшому дане відокремлене провадження здійснювати відповідно до позовних вимог, викладених в заяві від 23.10.2020 б/№ про зміну предмету позову.
		Ухвалою суду від 27.10.2020 підготовче засідання відкладено на 17.11.2020.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.11.2020 закрито підготовче провадження у справі; призначено справу до розгляду по суті на 01.12.2020.
		Судом встановлено, що у зв`язку з відсутністю фінансування та забезпечення поштовими марками Господарським судом Київської області з 04.11.2020 було тимчасово припинено відправку поштової кореспонденції суду, про що на офіційному веб-сайті суду було розміщене відповідне інформаційне повідомлення.
		Копія ухвали суду від 17.11.2020 була опублікована в ЄДРСР 19.11.2020. Також інформація щодо дати та часу розгляду справи була опублікована на веб-сайті «Судова влада України».
		Крім цього з матеріалів справи вбачається, що з метою своєчасного вирішення справи ліквідатором Банкрута арбітражним керуючим Комликом І.С. було направлено на адреси Відповідачів 1, 2 копію ухвали суду від 17.11.2020, на підтвердження чого надано поштові накладні та описи вкладення в цінний лист.
		В судовому засіданні 01.12.2020 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення розгляду справи по суті на 08.12.2020, про що Відповідачів 1, 2 повідомлено ухвалою суду від 01.12.2020.
		Ухвалою суду від 08.12.2020 розгляд справи відкладено на 22.12.2020.
		Ухвалою суду від 22.12.2020 розгляд справи відкладено на 26.01.2021.
		Ухвалою суду від 26.01.2021 розгляд справи відкладено на 09.02.2021.
		09.02.2021 в судове засідання з`явився ліквідатор Банкрута. Представники Відповідачів 1, 2 в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
		Зокрема, згідно відомостей з веб-сайту АТ «Укрпошта», відповідне поштове відправлення № 0103269883336 (адресоване ТОВ «Преміорі») вручене Відповідачу 1 - 02.02.2021; поштове відправлення № 0103269883298 (адресоване ТОВ «Росава Тайерс») вручене Відповідачу 2 - 01.02.2021.
		Судом встановлено, що в ході підготовчого провадження у даній справі Відповідачі 1, 2 жодного разу не направили в судові засідання уповноважених представників.
		Отже, враховуючи, що Відповідачами 1, 2 не повідомлено суд про наявність поважних причин неявки судове засідання, суд відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України вважає можливим здійснювати розгляд даної справи за відсутності представників Відповідачів 1, 2.
		Представник Позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просив суд задовольнити заяву, зокрема:
		-визнати недійсним Договір оренди майна № 833 від 01.04.2020, укладений між ПрАТ «Росава» та ТОВ «Преміорі»; 
		-визнати недійсним Договір суборенди майна № 1000 від 02.04.2020, укладений між ТОВ «Преміорі» та ТОВ «Росава Тайерс»;
		-зобов`язати ТОВ «Преміорі» усунути перешкоди в користуванні майном, що належить ПрАТ «Росава» на праві власності та є предметом оренди згідно Договору оренди майна № 833 від 01.04.2020;
		-зобов`язати ТОВ «Росава Тайерс» усунути перешкоди в користуванні майном, що належить ПрАТ «Росава» на праві власності та є предметом суборенди згідно Договору суборенди майна № 1000 від 02.04.2020;
		-заборонити ТОВ «Преміорі» чинити перешкоди ПрАТ «Росава» та ліквідатору ПрАТ «Росава» арбітражному керуючому Комлику І.С. в користуванні та доступі до майна, розташованого за адресою: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, 91 та 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, 83, яке є предметом оренди згідно Договору оренди майна № 833 від 01.04.2020;
		-заборонити ТОВ «Росава Тайерс» чинити перешкоди ПрАТ «Росава» та ліквідатору ПрАТ «Росава» арбітражному керуючому Комлику І.С. в користуванні та доступі до майна, розташованого за адресою: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, 91 та 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, 83, яке є предметом суборенди згідно Договору суборенди майна № 1000 від 02.04.2020;
		-зобов`язати ТОВ «Преміорі» звільнити нежитлові приміщення, що є предметом оренди згідно Договору оренди майна № 833 від 01.04.2020 та повернути все орендоване майно його власнику - ПрАТ «Росава»;
		-зобов`язати ТОВ «Росава Тайерс» звільнити нежитлові приміщення, що є предметом суборенди згідно Договору суборенди майна № 1000 від 02.04.2020 та повернути все орендоване майно його власнику - ПрАТ «Росава».
		Узагальнені доводи Позивача є наступними.
		Щодо Договору оренди майна № 833 від 01.04.2020 Позивач зазначає підставою недійсності вказаного договору те, що відповідне майно передане попереднім ліквідатором Банкрута в оренду Відповідачу 1 без погодження із заставними кредиторами (Національним Банком України та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста»), чим порушено вимоги ст. 9 Закону України «Про іпотеку», ст. 203, 586 ЦК України.
		Крім цього Позивач зазначає, що Договір оренди майна № 833 від 01.04.2020 укладено на невигідних умовах для ПрАТ «Росава», оскільки майно передане в оренду за цінами, нижчими від ринкових.
		Щодо Договору суборенди майна № 1000 від 02.04.2020 Позивач зазначає підставою недійсності вказаного договору також те, що передача майна в суборенду відбулась без погодження орендодавця, отже порушено ст. 203, 761, 774 ЦК України.
		Щодо позовних вимог про усунення перешкоди в користуванні майном, заборону чинити Позивачу перешкоди в користуванні та доступі до майна та зобов`язання звільнити майно та повернути все орендоване майно його власнику - ПрАТ «Росава» Позивач зазначає, що ліквідатором направлено Відповідачу 1 повідомлення про відмову від Договору оренди майна № 833 від 01.04.2020 та Відповідачам 1, 2 вимоги про повернення орендованого майна, проте вказані вимоги залишені без задоволення, майно перебуває у фактичному володінні ТОВ «Преміорі» і ТОВ «Росава Тайерс», що унеможливлює виконання ліквідатором ПрАТ «Росава» арбітражним керуючим Комликом І.С. своїх повноважень.
		Судом встановлено, що Відповідачі 1, 2 протягом підготовчого провадження не скористались правом подачі відзивів на заяву.
		Згідно ст. 219 ГПК України, після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його оголошення.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 КУзПБ, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
		Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
		Згідно ст. 42 КУзПБ, за результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника господарський суд постановляє ухвалу.
		У судовому засіданні 09.02.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
		Детально розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази та заслухавши доводи представника Позивача суд встановив наступне.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.11.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Росава».
		Постановою Господарського суду Київської області від 04.12.2018 визнано банкрутом ПрАТ «Росава» та відкрито ліквідаційну процедуру, яка триває на даний час. Ухвалою суду від 24.06.2020 ліквідатором ПрАТ «Росава» призначено арбітражного керуючого Комлика І.С.
		Разом з тим, 01.04.2020 між ПрАТ «Росава» в особі ліквідатора товариства арбітражного керуючого Дьоміної С.С. (орендодавець) та ТОВ «Преміорі» (орендар) укладено договір оренди майна № 833, відповідно до умов якого (п. 1.1.) з метою захисту та забезпечення збереження (підтримання) майна та об`єктів нерухомості орендаря в належному стані під час процедури ліквідації ПрАТ «Росава», з метою недопущення знецінення вказаного майна та обладнання, орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове володіння та користування, нежитлові будівлі та основні засоби, відповідно до переліку орендованого майна, що затверджений в Додатках № 1 та № 2 до Договору.
		Майно, що зазначене в п. 1.1. цього Договору, розташоване за адресами, вказаними в Додатках № 1 та № 2, та іменується разом в подальшому за текстом цього договору - Майно (п. 1.2. Договору).
		Згідно п. 1.3. Договору № 833, цільове призначення майна: майно передається в оренду орендодавцем орендарю для використання в господарській діяльності орендаря.
		Розділом 2 Договору № 833 визначено, що майно повинно бути передане орендодавцем та прийняте орендарем у строк не пізніше 30 календарних днів з моменту укладання цього договору, з обов`язковим складанням Акту приймання-передачі, в якому зазначається технічний стан майна. Майно вважається переданим орендодавцем орендарю з моменту підписання та скріплення печатками сторін Акту приймання-передачі майна.
		Даний договір оренди укладений сторонами на 1 рік та може бути продовжений за згодою сторін (п. 3.1. Договору № 833).
		Відповідно до п. 4.1., 4.3. Договору № 833, розмір орендної плати за користування орендованим майном складає 932000,00 грн без ПДВ на місяць. Орендна плата сплачується орендодавцеві незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.
		Даний договір набуває чинності з моменту підписання акту приймання-передачі майна в оренду і діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків (п. 12.1. Договору № 833).
		06.04.2020 між ПрАТ «Росава» в особі ліквідатора товариства арбітражного керуючого Дьоміної С.С. та ТОВ «Преміорі» складено, підписано та скріплено печатками сторін Акти № 1 та № 2 приймання-передачі майна за Договором оренди № 833 від 01.04.2020.
		Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що 02.04.2020 між ТОВ «Преміорі» (орендар) та ТОВ «Росава Тайерс» (суборендар) укладено Договір суборенди майна № 1000, відповідно до умов якого (п. 1.1.) орендар передає, а суборендар приймає в тимчасове володіння та користування майно відповідно до переліку, що затверджений в Додатках № 1, № 2 та № 3 до Договору.
		Майно, що зазначене в п. 1.1. цього Договору, розташоване за адресами, вказаними в Додатках № 1, № 2 та № 3, та іменується разом в подальшому за текстом цього договору - Майно (п. 1.2. Договору).
		Згідно п. 1.3. Договору № 1000, цільове призначення майна: майно передається в суборенду орендарем суборендарю для використання в господарській діяльності суборендаря.
		Розділом 2 Договору № 1000 визначено, що майно повинно бути передане орендарем та прийняте суборендарем у строк не пізніше 30 календарних днів з моменту укладання цього договору, з обов`язковим складанням Акту приймання-передачі, в якому зазначається технічний стан майна. Майно вважається переданим орендарем суборендарю з моменту підписання та скріплення печатками сторін Акту приймання-передачі майна.
		Даний договір суборенди укладений сторонами строком з 02.04.2020 по 31.12.2020 (п. 3.1. Договору № 1000).
		Відповідно до п. 4.1., 4.3., 4.4. Договору № 1000, розмір плати суборенди за користування майном за місяць становить 900000,00 грн без ПДВ. Орендна плата сплачується орендодавцеві незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа наступного місяця.
		Даний договір набуває чинності з моменту підписання акту приймання-передачі майна в суборенду і діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків (п. 12.1. Договору № 1000).
		Дослідивши вказані договори оренди та суборенди, а також Додатки № 1, № 2 до Договору № 833 і Акти приймання-передачі майна від 06.04.2020, судом встановлено, що за Договором № 833 від 01.04.2020 попереднім ліквідатором ПрАТ «Росава» арбітражним керуючим Дьоміною С.С. передано в оренду ТОВ «Преміорі» рухоме та нерухоме майно Боржника, що складає цілісний майновий комплекс Боржника та в подальшому ТОВ «Преміорі» передано вказане майно в суборенду ТОВ «Росава Тайерс».
		Суд зазначає, що стаття 59 КУзПБ надає ліквідатору у справі про банкрутство право на укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані. Проте укладення відповідних договорів повинно здійснюватись з дотриманням вимог чинного законодавства, у т.ч. ЦК України, Закону України «Про заставу», Закону України «Про іпотеку».
		Щодо доводів Позивача про те, що майно передане в оренду за цінами, нижчими від ринкових, судом встановлено, що Позивачем не додано до заяви доказів на підтвердження вказаних обставин. 
		Разом з тим, спірне майно ПрАТ «Росава» є предметом застави і іпотеки та забезпечує грошові вимоги кредиторів у даній справі - Національного Банку України та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста».
		Згідно ст. 9 Закону України «Про іпотеку», іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.
		Відповідно до ч. 2 ст. 586 ЦК України, заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Таким чином, оскільки забезпеченими кредиторами ПрАТ «Росава» у даній справі є Національний Банк України та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» на підставі відповідних договорів іпотеки та застави, передача ліквідатором Банкрута майна ПрАТ «Росава», що є предметом застави і іпотеки, в оренду ТОВ «Преміорі» повинна була здійснюватись виключно за погодженням із заставними кредиторами.
		Однак арбітражним керуючим Дьоміною С.С. не було дотримано вказаних вище вимог Закону України «Про іпотеку» і ЦК України щодо погодження із забезпеченими кредиторами передачі майна ПрАТ «Росава» в оренду ТОВ «Преміорі».
		Вказані обставини щодо відсутності погодження заставних кредиторів були предметом дослідження суду при розгляді питання про відсторонення арбітражного керуючого Дьоміної С.С. від виконання повноважень ліквідатора Банкрута 24.06.2020 та стали однією з підстав відсторонення арбітражного керуючого Дьоміної С.С.
		Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що ліквідатор ПрАТ «Росава» арбітражний керуючий Комлик І.С. звернувся до НБУ та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» з відповідними листами про надання інформації щодо надання згоди на передачу майна Банкрута в оренду ТОВ «Преміорі».
		Національний Банк України листом від 14.08.2020 № 63-0005/42602 та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» листом від 25.09.2020 № 25/09-20 повідомили ліквідатора Банкрута про те, що ними не надавалась згода на передачу заставного майна ПрАТ «Росава» в оренду ТОВ «Преміорі».
		Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
		Відповідно до ст. 216, 236 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
		Частиною 3 статті 12 Закону України «Про іпотеку» визначено, що правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.
		Вказані вище обставини щодо передачі арбітражним керуючим Дьоміною С.С. рухомого та нерухомого майна ПрАТ «Росава» в оренду ТОВ «Преміорі» без погодження із заставними кредиторами Національним Банком України та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» свідчать про порушення вимог ст. 9 Закону України «Про іпотеку», ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 586 ЦК України при укладенні оспорюваного правочину, відтак Договір оренди № 833 від 01.04.2020 є недійсним з моменту його укладення в силу спеціальної норми ч. 3 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» та загальних норм ст. 215, 216, 236 ЦК України і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
		Щодо Договору суборенди № 1000 від 02.04.2020 Позивач зазначає окремою підставою визнання недійсним даного договору те, що майно передане в суборенду без згоди власника - ПрАТ «Росава».
		Згідно ч. 1 ст. 761 ЦК України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
		Статтею 774 ЦК України встановлено, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
		З аналізу положень статей 761, 774 ЦК України вбачається, що договір суборенди (піднайму) є похідним від договору оренди (найму) і може зберігати свою чинність виключно протягом строку дії договору оренди (найму). У разі втрати чинності договором оренди припиняються права наймача на орендоване майно, зокрема право передавати його в суборенду. Відтак договір суборенди припиняється одночасно з припиненням договору оренди, незалежно від підстав його припинення. Дія договору суборенди поза межами договору оренди суперечить природі договору суборенди (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 18.03.2018 у справі № 910/17082/17).
		Отже, враховуючи, що Договір оренди № 833 від 01.04.2020 є недійсним та не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсним Договору суборенди № 1000 від 02.04.2020.
		Крім цього суд зазначає, що частиною 1 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.
		Таким чином, ст. 42 КУзПБ регулює відносини, що виникли між боржником, кредитором та іншими особами з приводу дій боржника щодо розпорядження своїм майном, вчинені в так званий «підозрілий» період до відкриття провадження у справі про банкрутство або після відкриття провадження у справі про банкрутство. Вказана стаття визначає підстави оспорювання майнових дій боржника з метою забезпечення зберігання майна в інтересах кредиторів або повернення майна боржника, у разі його вибуття, до ліквідаційної маси.
		Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. У період протягом трьох років, що передували відкриттю процедури банкрутства або після відкриття справи про банкрутство дії щодо будь-якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів є підозрілими і можуть становити втручання у право власності кредиторів, відтак відчуження майна боржником повинно здійснюватися з огляду на права кредиторів щодо забезпечення їх вимог активами боржника, а неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами щодо розпорядження майном як власника, за умови, що відчуження майна призводить завідомо до зменшення обсягу платоспроможності боржника і наносить шкоду кредиторам.
		Оскільки, період часу з моменту виникнення грошового зобов`язання у боржника у тому числі при загрозі неплатоспроможності або при надмірній заборгованості до дня порушення справи про його банкрутство є підозрілим періодом, а правочини (договори, майнові дії) боржника, що вчинені у цей період часу є сумнівними, ст. 42 КУзПБ встановлено правову презумпцію сумнівності правочинів та майнових дій боржника, що вчинені ним протягом вказаного у Кодексі строку, тому будь-який правочин боржника щодо відчуження ним свого майна може бути визнаний недійсним на підставі наведеної норми, а майнові дії спростовані із застосуванням наслідків передбачених цією нормою.
		Така правова позиція щодо правильного застосування норми права висловлена Верховним Судом у постановах від 13.02.2019 у справі № 04/01/5026/1089/2011, від 30.01.2019 у справі № 910/6179/17, від 23.04.2019 у справі № 19/5009/2383/11, від 30.01.2019 у справі № 910/7827/17.
		При розгляді спорів в поряду ст. 42 КУзПБ, належить брати до уваги, що дії боржника, зокрема, але не виключно щодо безоплатного відчуження майна, відчуження майна за ціною значно нижче ринкової, для цілей не спрямованих на досягнення розумної ділової мети або про прийняття на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, або відмова від власних майнових вимог, якщо вони вчинені у підозрілий період, можуть свідчити про намір ухилення від розрахунків із контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам.
		Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.
		З огляду на сферу регулювання Кодексу України з процедур банкрутства загалом і за змістом зазначених норм статті 42 Кодексу, вони є спеціальними по відношенню до загальних, установлених ЦК підстав для визнання правочинів недійсними, тобто ці норми передбачають додаткові, специфічні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 910/1405/14.
		Проаналізувавши матеріали справи в сукупності та оцінивши подані докази суд дійшов висновку про те, що вказані вище обставини щодо передачі майна ПрАТ «Росава» в оренду за Договором оренди № 833 з порушенням вимог ст. 9 Закону України «Про іпотеку», ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 586 ЦК України при укладенні оспорюваного правочину, а також подальша передача майна в суборенду ТОВ «Росава Тайерс», свідчать про зловживання правами щодо розпорядження майном Боржник та мають ознаки фраудаторного правочину, укладено з наміром ухилення від розрахунків із контрагентами та спрямований на завдання шкоди кредиторам.
		Враховуючи все викладене вище суд дійшов висновку про визнання недійсними Договору оренди № 833 від 01.04.2020, укладеного між ПрАТ «Росава» та ТОВ «Преміорі», а також Договору суборенди № 1000 від 02.04.2020, укладеного між ТОВ «Преміорі» та ТОВ «Росава Тайерс».
		Щодо позовних вимог про усунення перешкод у користуванні майном та зобов`язання Відповідачів 1, 2 звільнити нежитлові приміщення та повернути все орендоване (суборендоване) майно власнику ПрАТ «Росава», суд зазначає наступне.
		Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Згідно ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317 та ч. 1 ст. 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
		Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).
		За змістом статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		Відповідно до ч. 1 ст. 61 КУзПБ, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
		Як вбачається з матеріалів справи, арбітражний керуючий Комлик І.С. звертався до ТОВ «Преміорі» з листами від 10.07.2020 № 10/07-01 про відмову від договору оренди та оплату заборгованості, а також від 19.08.2020 № 19/08-01 щодо негайного повернення майна, в яких вимагав повернути орендоване майно. Крім цього арбітражний керуючий Комлик І.С. звертався до ТОВ «Росава Тайерс» з вимогою від 24.09.2020 № 24/09-01 про негайне повернення майна.
		Проте вказані вимоги ліквідатора залишені Відповідачами 1, 2 без реагування та задоволення.
		Отже судом встановлено, що на даний час ліквідатор ПрАТ «Росава» арбітражний керуючий Комлик І.С. позбавлений права в повній мірі виконувати свої повноваження, передбачені ст. 61 КУзПБ, зокрема прийняти до свого відання майно Боржника, провести його інвентаризацію, вчиняти дії, направлені на продаж майна, з підстав того, що спірне майно ПрАТ «Росава» перебуває у фактичному володінні ТОВ «Преміорі» та ТОВ «Росава Тайерс».
		Відповідачами 1, 2 протягом розгляду справи не спростовано вказані вище твердження Позивача про порушення його прав внаслідок укладення договорів оренди № 833 від 01.04.2020 та суборенди № 1000 від 02.04.2020.
		Оскільки судом вище встановлено, що ТОВ «Преміорі» та ТОВ «Росава Тайерс» не мають законних прав користування майном, що належить ПрАТ «Росава» на праві власності, такі дії Відповідачів 1, 2 фактично є безпідставним користуванням чужим майном, що в свою чергу обмежує право вільного володіння та встановлює перешкоди у реалізації прав законного власника даного майна, зокрема унеможливлює проведення ліквідатором інвентаризації активів Боржника та здійснення процедури продажу спірного майна.
		Таким чином суд вважає, що ефективним способом захисту прав ПрАТ «Росава» є зобов`язання Відповідачів 1, 2 усунути перешкоди в користуванні майном, що належить ПрАТ «Росава» на праві власності та є предметом оренди (суборенди) згідно Договорів № 833 від 01.04.2020 та № 1000 від 02.04.2020; зобов`язання Відповідачів 1, 2 звільнити нежитлові приміщення, що є предметом оренди згідно Договорів № 833 від 01.04.2020 та № 1000 від 02.04.2020 та повернути все майно його власнику - ПрАТ «Росава».
		В той же час, щодо позовних вимог про заборону Відповідачам 1, 2 чинити перешкоди ліквідатору ПрАТ «Росава» арбітражному керуючому Комлику І.С. в користуванні та доступі до спірного майна, суд зазначає, що Позивачем не наведено обґрунтування вказаних позовних вимог та не доведено того, що дані позовні вимоги можуть ефективно захистити порушені права Позивача, враховуючи конкретні обставини справи та зміст заявлених позовних вимог в їх сукупності. Отже вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню.
		Згідно ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Статтями 76, 77, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Враховуючи зазначене вище суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ПрАТ «Росава» від 25.09.2020 б/№ (вх. № 2872/20) до ТОВ «Преміорі» та ТОВ «Росава Тайерс» про усунення перешкод у користуванні майном та визнання правочинів недійсними, зокрема в частині визнання недійсними Договору оренди № 833 від 01.04.2020, Договору суборенди № 1000 від 02.04.2020; зобов`язання ТОВ «Преміорі» та ТОВ «Росава Тайерс» усунути перешкоди в користуванні майном, що належить ПрАТ «Росава» на праві власності та є предметом наведених договорів оренди та суборенди, а також зобов`язання ТОВ «Преміорі» та ТОВ «Росава Тайерс» звільнити нежитлові приміщення, що є предметом договорів оренди № 833 від 01.04.2020 і суборенди № 1000 від 02.04.2020 та повернути все орендоване майно його власнику - ПрАТ «Росава».
		В іншій частині заяви суд відмовляє у зв`язку з необґрунтованістю і недоведеністю.
		Судовий збір у сумі 16816,00 грн відповідно ст. 129 ГПК України покладається судом на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог та підлягає стягненню на користь Позивача наступним чином: з ТОВ «Преміорі» у сумі 8408,00 грн та з ТОВ «Росава Тайерс» у сумі 8408,00 грн.
		Керуючись ст. 129, 232-235, 255, п. 17.5. розділу ХІ ГПК України, ст. 7, 42 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		1.Заяву ПрАТ «Росава» від 25.09.2020 б/№ (вх. № 2872/20) до ТОВ «Преміорі» та ТОВ «Росава Тайерс» про усунення перешкод у користуванні майном та визнання правочинів недійсними задовольнити частково.
		2.Визнати недійсним Договір оренди майна № 833 від 01.04.2020, укладений між ПрАТ «Росава» та ТОВ «Преміорі».
		3.Визнати недійсним Договір суборенди майна № 1000 від 02.04.2020, укладений між ТОВ «Преміорі» та ТОВ «Росава Тайерс».
		4.Зобов`язати ТОВ «Преміорі» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91; код ЄДРПОУ 39848510) усунути перешкоди в користуванні майном, що належить ПрАТ «Росава» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91; код ЄДРПОУ 30253385) на праві власності та є предметом оренди згідно Договору оренди майна № 833 від 01.04.2020.
		5.Зобов`язати ТОВ «Росава Тайерс» (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. «А», кім. 602; код ЄДРПОУ 37517747) усунути перешкоди в користуванні майном, що належить ПрАТ «Росава» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91; код ЄДРПОУ 30253385) на праві власності та є предметом суборенди згідно Договору суборенди майна № 1000 від 02.04.2020.
		6.Зобов`язати ТОВ «Преміорі» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91; код ЄДРПОУ 39848510) звільнити нежитлові приміщення, що є предметом оренди згідно Договору оренди майна № 833 від 01.04.2020 та повернути все орендоване майно його власнику - ПрАТ «Росава» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91; код ЄДРПОУ 30253385).
		7.Зобов`язати ТОВ «Росава Тайерс» (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. «А», кім. 602; код ЄДРПОУ 37517747) звільнити нежитлові приміщення, що є предметом суборенди згідно Договору суборенди майна № 1000 від 02.04.2020 та повернути все орендоване майно його власнику - ПрАТ «Росава» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91; код ЄДРПОУ 30253385).
		8.В іншій частині заяви відмовити.
		9.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміорі» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91; код ЄДРПОУ 39848510) на користь Приватного акціонерного товариства «Росава» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91; код ЄДРПОУ 30253385) 8408 (вісім тисяч чотириста вісім) грн 00 коп. судового збору.
		10.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росава Тайерс» (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. «А», кім. 602; код ЄДРПОУ 37517747) на користь Приватного акціонерного товариства «Росава» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91; код ЄДРПОУ 30253385) 8408 (вісім тисяч чотириста вісім) грн 00 коп. судового збору.
		11.Видати накази.
		12.Копію ухвали надіслати сторонам.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати складення та підписання повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області.
		Повний текст ухвали виготовлено і підписано 16.02.2021.
		 
		 
		Суддя С.Ю. Наріжний

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...