Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/19882/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.02.2021.
Дата набрання законної сили: 25.01.2021
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		25 січня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі: 
		головуючого судді  ОСОБА_1 
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участю секретаря  ОСОБА_4 
		прокурорів  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		потерпілої  ОСОБА_8 
		представника потерпілої  ОСОБА_9 
		захисника  ОСОБА_10 
		обвинуваченого  ОСОБА_11 
		розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду кримінальне провадження № 12019100080005529стосовно
		 
		ОСОБА_11 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, без місця реєстрації та постійного місця проживання, не судимого,
		обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 152 КК України за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_11 та його захисника  адвоката ОСОБА_12 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 24 грудня 2019 року,-
		 
		 ВСТАНОВИЛА:
		 
		Цим вироком, ОСОБА_11 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 152 КК України та йому призначено покарання:
		- за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі;
		- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;
		- за ч. 1 ст. 152 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
		- за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі;
		- за ч. 2 ст. 152 КК України у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, обвинуваченому  ОСОБА_11 призначено остаточне покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 задоволено частково та стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_11 на її користь матеріальну шкоду на суму 18735 гривень та моральну шкоду на суму 100000 гривень, а всього 118735 гривень.
		Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
		 
		Згідно вироку, суд визнав доведеним, що ОСОБА_11 10 квітня 2019 року, приблизно о 05 годині 30 хвилин, перебуваючи в приміщенні «Хостелу», розташованого по бульвару Дружби Народів, 6 у м. Києві, вирішив вчинити крадіжку чужого майна, яке належить ОСОБА_13 .
		З метою виконання свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_11 , продовжуючи знаходитись в спальному приміщенні вказаного «Хостелу», скориставшись тим, що за його діями ніхто з оточуючих не спостерігає, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, взяв мобільний телефон, марки «Huawei P smart +», що належав ОСОБА_13 . В подальшому, заволодівши в такий спосіб майном ОСОБА_13 , ОСОБА_11 розпорядився на власний розсуд, чим завдав останньому, матеріальної шкоди на загальну суму 7500 гривень 00 копійок.
		Крім цього, ОСОБА_11 10 квітня 2019 року, близько 05 години 30 хвилин, знаходячись в приміщенні «Хостелу», розташованого по бульвару Дружби Народів, 6 у м. Києві, вирішив повторно вчинити крадіжку чужого майна, яке належить ОСОБА_14 .
		З метою виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_11 , знаходячись в спальному приміщенні вказаного «Хостелу», та скориставшись тим, що за його діями ніхто з оточуючих не спостерігає, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, взяв під спальним ліжком ОСОБА_14 мобільний телефон, марки «Xiaomi mi 8 lite».В подальшому заволодівши в такий спосіб майном ОСОБА_14 , ОСОБА_11 розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав останньому матеріальної шкоди на загальну суму 6416 гривень 00 копійок.
		Крім цього, ОСОБА_11 на початку червня 2019 року, перебуваючи в приміщенні магазину «Комісійка», розташованого по вул. Васильківська, 15/14 в м. Києві, вирішив повторно вчинити крадіжку чужого майна, яке належить ТОВ «Комісійка».
		З метою виконання свого злочинного умислу, направленого на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_11 , скориставшись тим, що за його діями ніхто з оточуючих не спостерігає, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, взяв планшет, марки «IPAD mini 2 retina 16 GB 3G», який знаходився на прилавку та належить ТОВ «Комісійка».Заволодівши в такий спосіб майном останніх, ОСОБА_11 розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав ТОВ «Комісійка» матеріальної шкоди на загальну суму 2500 гривень 00 копійок.
		Крім цього, ОСОБА_11 29 липня 2019 року близько 23 години 17 хвилин, керуючи легковим автомобілем марки «Рено Логан», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під`їхав до ОСОБА_15 , яка очікуючи маршрутне таксі, перебувала на зупинці громадського транспорту «Академмістечко» в напрямку м. Ірпінь Київської області та запропонував ОСОБА_15 підвезти останню до м. Ірпінь Київської області, на що вона погодилась та присіла на переднє праве пасажирське сидіння.
		Цього ж дня, близько 23 години 30 хвилин, ОСОБА_11 рухаючись на зазначеному автомобілі марки «Рено Логан» реєстраційний номер НОМЕР_1 , разом з ОСОБА_15 по Ірпінській автомагістралі, вирішив зупинитись на узбіччі поряд з лісовою зоною з метою справити свої природні потреби, під час чого у ОСОБА_11 , виник злочинний умисел вступити в статеві зносини з ОСОБА_15 без її згоди. Відразу після цього, ОСОБА_11 повернувся за кермо вказаного автомобілю, закрив всі дверцята на центральний замок, з`їхав з автомагістралі до лісової зони, проїхав приблизно сто метрів і зупинив свій автомобіль. З метою реалізації свого злочинного умисну, спрямованого на зґвалтування ОСОБА_15 , із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я, що виражалось у нанесенні ударів долонею своєї руки по обличчю потерпілої, користуючись подавленою до опору волею останньої та відсутністю сторонніх осіб і перевагою у фізичній силі, умисно вступив у статеві зносини з ОСОБА_15 оральним способом.
		Крім цього, ОСОБА_11 29 липня 2019 року близько 23 години 17 хвилин, рухаючись на зазначеному автомобілі марки «Рено Логан» реєстраційний номер НОМЕР_1 разом з ОСОБА_15 по Ірпінській автомагістралі, вирішив зупинитись на узбіччі поряд з лісовою зоною з метою справити свої природні потреби, під час чого ОСОБА_11 , з метою обернення на свою користь чужого майна та в подальшому особистого збагачення, вирішив відкрито викрасти особисте майно у своєї пасажирки ОСОБА_15 .
		Відразу після цього, ОСОБА_11 , повернувся за кермо вказаного автомобіля та з метою виконання свого злочинного умислу направленого на відкрите викрадення чужого майна із застосуванням насильства, закрив всі дверцята на центральний замок, з`їхав з автомагістралі до лісової зони, проїхав приблизно сто метрів, зупинив свій автомобіль, та діючи умисно, з корисливих мотивів, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я, що виражалось у нанесенні ударів долонею своєї руки по обличчю ОСОБА_15 , повторно, відкрито заволодів мобільним телефоном марки «Хонор 6ц», вартість якого складає 6000 гривень.
		В подальшому заволодівши в такий спосіб майном ОСОБА_15 , ОСОБА_11 направився на зазначеному автомобілі у невідомому напрямку, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_15 , матеріальної шкоди на суму 6000 гривень 00 копійок.
		Крім цього, ОСОБА_11 30 липня 2019 року близько 23 години 35 хвилин, рухаючись на зазначеному автомобілі марки «Рено» разом з ОСОБА_8 по Ірпінській автомагістралі, вирішив зупинитись на узбіччі поряд з лісовою зоною з метою справити свої природні потреби, під час чого у ОСОБА_11 , виник злочинний умисел вступити в статеві зносини з ОСОБА_8 без її згоди. Відразу після цього, ОСОБА_11 повернувся за кермо вказаного автомобілю, закрив всі дверцята на центральний замок, з`їхав з автомагістралі до лісової зони, проїхав приблизно сто метрів, зупинив свій автомобіль та діючи повторно, з метою реалізації свого злочинного умислу спрямованого на зґвалтування ОСОБА_8 , із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я, що виражалось у нанесенні ударів долонею своєї руки по обличчю потерпілої, користуючись подавленою до опору волею останньої та відсутністю сторонніх осіб і перевагою у фізичній силі, умисно та повторно вступив у статеві зносини з ОСОБА_8 оральним способом.
		Крім цього, ОСОБА_11 30 липня 2019 року близько 23 години 10 хвилин, рухаючись на автомобілі марки «Рено Логан» реєстраційний номер НОМЕР_1 разом з ОСОБА_8 по Ірпінській автомагістралі, вирішив зупинитись на узбіччі поряд з лісовою зоною з метою справити свої природні потреби, під час чого ОСОБА_11 , з метою обернення на свою користь чужого майна та в подальшому особистого збагачення, вирішив повторно відкрито викрасти особисте майно у своєї пасажирки ОСОБА_8 .
		Відразу після цього, ОСОБА_11 , повернувся за кермо вказаного автомобіля та з метою виконання свого злочинного умислу направленого на повторне відкрите викрадення чужого майна із застосуванням насильства, закрив всі дверцята на центральний замок, з`їхав з автомагістралі до лісової зони, проїхав приблизно сто метрів, зупинив свій автомобіль, діючи умисно та повторно, з корисливих мотивів, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я, що виражалось у нанесенні ударів долонею своєї руки по обличчю ОСОБА_8 , повторно, відкрито заволодів грошовими коштами ОСОБА_8 на загальну суму 4110 гривень, які він перерахував з її особистого рахунку «ПриватБанку» на іншу банківську картку за допомогою мобільного телефону останньої, після чого забрав її мобільний телефон марки «Айфон 6-с» вартістю 14200 гривень.
		В подальшому, заволодівши у такий спосіб майном ОСОБА_8 , ОСОБА_11 направився на зазначеному автомобілі у невідомому напрямку, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_8 , матеріальної шкоди на загальну суму 18310 гривень 00 копійок.
		Внаслідок фізичного насильства з боку ОСОБА_11 потерпілій ОСОБА_8 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді забійної рани нижньої губи зліва та підшкірної гематоми шкіри, які за ступенем тяжкості відносять до легкого тілесного ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		 
		В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_11  адвокат ОСОБА_12 посилаючись на незаконність вироку Святошинського районного суду м. Києва від 24 грудня 2019 року стосовно ОСОБА_11  просить його скасувати та ухвалити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_11 за епізодами злочинної діяльності, передбаченими ч. 1 та ч. 2 ст. 152 КК України та призначити менш суворе покарання. 
		В обґрунтування доводів поданої апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції не враховано те, що ОСОБА_11 заперечував свою причетність до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 152 КК України, вину не визнав, проте суд, не дивлячись на заперечення обвинуваченим своєї причетності до згвалтування потерпілих, визнав його винним за вказаними злочинами.
		Вважає, що висновки суду про винуватість ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 152 КК України не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а тому враховуючи заперечення обвинуваченим своєї винуватості, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 152 КК України, враховуючи пом`якшуючі покарання обставини у вигляді щирого каяття та активного сприяння у розкритті кримінальних правопорушень, сторона захисту вважає, що ОСОБА_11 за епізодами, передбаченими ч. 1 та ч. 2 ст. 152 КК України слід виправдати, а за вчинення решти кримінальних правопорушень останній заслуговує на менш суворе покарання. 
		 
		В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_11 просить скасувати вирок Святошинського районного суду м. Києва від 24 грудня 2019 року, оскільки він не погоджується з тим, що його звинувачують у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 152 КК України, вину свою не визнає. При цьому вказує, що працював таксистом і коли були вчинені ці злочини , він мав заказ на таксі і був в іншій частині міста. Вважає, що два злочини по згвалтуванню потерпілих схожі між собою, нібито їх хтось придумав. 
		 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника ОСОБА_10 на підтримку доводів поданих апеляційних скарг, які уточнили апеляційні вимоги та просили вирок суду в частині визнання ОСОБА_11 винним за ч.1,ч.2 ст. 152 КК України скасувати і в цій частині кримінальне провадження закрити за відсутністю складу злочину, а в іншій частині пом`якшити покарання; пояснення потерпілої ОСОБА_8 , її представника та думку прокурора, які заперечували проти поданих апеляційних скарг сторони захисту; перевіривши матеріали кримінального провадження № 12019100080005529 та апеляційні доводи, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_11 та захисника  ОСОБА_12 задоволенню не підлягають з наступних підстав.
		 
		За приписами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто таким, що ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права та дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджуються доказами дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України, з наведенням мотивів та підстав його ухвалення.
		Ухвалюючи вирок, суд, у відповідності зі ст. 368 КПК України, повинен вирішити питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
		Переглядаючи вирок суду першої інстанції в межах поданої апеляційної скарги, з точки зору його законності та обґрунтованості, колегія суддів вважає, що вказані вимоги кримінального процесуального закону під час розгляду кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_11 та при ухваленні вироку, судом були дотримані.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, суд першої інстанції провівши в межах висунутого обвинувачення судовий розгляд даного кримінального провадження та за встановлених фактичних обставин, за яких ОСОБА_11  вчинив кримінальні правопорушення, дійшов висновку про його винуватість у вчиненнітаємного викрадення чужого майна (крадіжка); повторному вчиненні таємного викрадення чужого майна; у вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних з оральним проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої (згвалтування); у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого повторно; у вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних з оральним проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої (зґвалтування), вчинене повторно, з наведенням у вироку доказів встановлених під час досудового розслідування та досліджених в судовому засіданні, який ґрунтується на показаннях потерпілих  ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , а також інших наведених у вироку письмових доказах, зокрема протоколах про прийняття заяв від потерпілих про вчиненні стосовно них кримінальних правопорушень; протоколах огляду місця подій; протоколах пред`явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколах огляду речей вилучених у ОСОБА_11 ; протоколах проведення слідчих експериментів; протоколах про відібрання біологічних зразків від 01.08.2019 року; висновках експертів Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 10-1610 від 25.10.2019 року, № 10-1612 від 25.10.2019 року, № 10-1611 від 04.11.2019 року, № 10-1613 від 21.10.2019 року, № 10-1608 від 16.10.19 року; висновках експертів Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи; висновках судово-психіатричного експерта № 524 від 19.09.2019 року.
		За результатами апеляційного перегляду даного кримінального провадження, колегія суддів дійшла до переконання, що викладені у вироку суду першої інстанції висновки про винуватість обвинуваченого  ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 152 КК України ґрунтуються на сукупності зібраних у даному кримінальному провадженні та всебічно досліджених судом в ході судового розгляду справи доказах, які є взаємоузгодженими між собою, відповідають фактичним обставинам справи і цим доказам суд першої інстанції дав правильну та об`єктивну оцінку.
		 
		Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_11 своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 152 КК України, як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду вироку за апеляційними скаргами сторони захисту, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вина ОСОБА_11 у вчинених цих кримінальних правопорушень повністю доведена дослідженими судом першої інстанції та наведеними у вироку доказами, зокрема:
		- показаннями потерпілої ОСОБА_8 , яка в суді першої інстанції розповіла про обставини, що відбулися 30 липня 2019 року після того, як приблизно о 23 годині 20 хвилин вона поверталася додому в м. Ірпінь з навчання і біля стації метро «Академмістечко» стояв автомобіль «Рено Логан», на якому був напис «Уклон», поруч стояв ОСОБА_11 , якого вона на той час не знала та який запитав, чи їде вона до м. Ірпінь. Вона відповіла, що так, він відразу її попередив, що працюють лише дверцята переднього сидіння, тобто задні дверцята не працюють. Вона не сприйняла це, як щось не звичайне, оскільки це був автомобіль служби таксі «Уклон», що її заспокоювало. Коли вони рухались по Новоірпінській дорозі, ОСОБА_11 повідомив, що хоче зупинитися, оскільки йому потрібно в туалет, вони зупинилися, він пішов за автомобіль, а повернувшись, сів на водійське сидіння та почав до неї приставати, хватав її за ноги, вона намагалися відкрити автомобіль, а він одразу натиснув на педаль газу, та повернув автомобіль до лісу, дверцята з її сторони вже були закриті. Коли зупинився сказав їй чого він хоче від неї, після чого вийшов з автомобіля, обійшов автомобіль, підійшов до дверей з її сторони, відкрив їх, та своїм тілом закрив їй вихід. ОСОБА_11 поводив себе агресивно, погрожував їй та сказав, що якщо вона погодиться орально його задовольнити, то він її відпустить живою, після чого вдарив її кулаком в ліву частину обличчя та почав душити, і вона під таким натиском погодилася зробити те, що він хотів, оскільки сприйняла його погрози, як загрозу для свого життя. Під час орального проникнення, який відбувався без презерватива, ОСОБА_11 висловлював коментарі, які принижували її гідність і факт природного завершення вказаного статевого проникнення відбувся в ротову порожнину, хоча вона просила цього не робити, але він наполягав, торкався її грудей. Також пояснила, що під час зґвалтування ОСОБА_11 не роздягався, лише приспустив шорти, а коли все закінчилося, він змусив її перекинути йому гроші на картку за допомогою додатку «Приват24» з її телефона. Вона ввела пароль на своєму телефоні до додатку «Приват24» та номер карти, який їй диктував ОСОБА_11 , проте оскільки в лісі був поганий зв`язок, вона не змогла перевести йому гроші. Після чого, ОСОБА_11 забрав у неї її телефон та вже самостійно переводив кошти собі на карту. Він пересадив її на заднє сидіння, а сам пішов щось шукати в багажнику. Вона не могла втекти, оскільки всі двері були закриті. Він перевів з її картки 4050 гривень, а коли повернувся, відкрив дверцята, після чого відпустив її. Вийшовши з лісу, вона пішла в напрямку м. Ірпіня;
		Аналогічні показання потерпіла ОСОБА_8 дала і в ході апеляційного розгляду кримінального провадження. 
		- показаннями потерпілої ОСОБА_15 , яка в судовому засіданні суду першої інстанції підтвердила за яких обставин 29 липня 2019 року вона була зґвалтована обвинуваченим ОСОБА_11 , який підвозив її до м. Ірпінь від станції метро «Академмістечко» на автомобілі, на якому був напис «Уклон» По дорозі ОСОБА_11 запитав дозволу зупинитися та сходити в туалет, на що вона не заперечувала. Зупинившись на Новоірпінській дорозі, ОСОБА_11 відійшов, а коли повернувся, то був в агресивному стані, відкрив дверцята та повідомив про свої наміри. Вона розуміючи, яка склалася ситуація, намагалася бути спокійною та погоджуватися з ним, оскільки дані події розцінювала, як загрозу своєму життю, після чого відбувся статевий зв`язок оральним способом, без презерватива і факт природного завершення вказаного статевого зв`язку відбувся в ротову порожнину. Обвинувачений її не бив, фізичного насильства не було, він застосовував психологічний тиск. Коли все закінчилося, ОСОБА_11 схватив її сумку, шукав там гроші, проте їх там не було. Забрав її телефон марки «Хонор 6ц», вартість якого складає 6000 гривень. В цей час з автомобіля почав іти дим, і коли ОСОБА_11 вийшов з автомобіля подивитися, що відбувається, вона вибігла з автомобіля, та побігла в сторону лісу. В подальшому вона посеред дороги зупинила маршрутку, попросила телефон у незнайомого хлопця та зателефонувала батьку, який її потім забрав. Ввечері вона вже звернулася із заявою до поліції. Телефон їй не повернутий, вартість не відшкодована; 
		- протоколом огляду місця події від 31 липня 2019 року, разом з ілюстративною таблицею, згідно якого, за участю ОСОБА_8 , оглянуто ділянку місцевості в м. Києві по Новоірпінській дорозі, яка пролягає приблизно за 2 км від вул. Г.Наумова в м. Києві, де виявлено сліди коліс транспортного засобу, сліди людини, дві серветки з матерчатої тканини, та квиток на проїзд у громадському транспорті серії АЕК №264073 ;
		- протоколом огляду місця події від 31 липня 2019 року, разом з ілюстративною таблицею, та оглянутим в судовому засіданні відеозаписом, згідно якого в присутності ОСОБА_11 , по АДРЕСА_1 на автомобільній стоянці оглянуто автомобіль «Рено Логан» реєстраційний номер НОМЕР_1 , та вилучено змиви із керма автомобіля, ручної коробки, мікрочастки із середнього пасажирського сидіння, чохол з переднього сидіння. Також вилучено автомобіль «Рено Логан» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ключі від зазначеного автомобіля, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ;
		- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_11 від 31 липня 2019 року, разом з ілюстративною таблицею та відеозаписом затримання, який оглянуто в судовому засідання, та його обшуком;
		- копією виписки АТ КБ «ПриватБанк» по картці ОСОБА_8 за період 31 липня 2019 року, з якої вбачається переказ коштів з картки на суми 1050 гривень та 3060 гривень;
		- копіями документів щодо належності мобільного телефону марки «Айфон 6-с» ОСОБА_8 ;
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 31 липня 2019 року разом з відеозаписом оглянутим в судовому засіданні, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_8 розповіла та показала про обставини вчинення відносно неї злочину, що мав місце 30 липня 2019 року приблизно о 23 годині, в Київському лісництві неподалік м. Ірпінь Київської області;
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 01 серпня 2019 року, разом з відеозаписом оглянутим в судовому засіданні, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_8 впізнала під № 3 особу, який вчинив дії сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням без добровільної згоди потерпілої особи  ОСОБА_11 ;
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 17 жовтня 2019 року разом з відеозаписом оглянутим в судовому засіданні, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_8 розповіла про обставини події, що мали місце 30 липня 2019 року, за адресою: м. Київ, близько 2 км від вул. Г.Наумова;
		- висновком експерта Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи № 042-1905-2019 від 18 жовтня 2019 року, відповідно до якого, дані наданої медичної документації свідчать про те, що при зверненні за медичною допомогою 31 липня 2019 року у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мали місце такі тілесні ушкодження: забійна рана нижньої губи зліва; підшкірні гематоми шкіри (локалізація та кількість гематом в наданій медичній документації не зазначені). Локалізація, морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинені вони травмуючою дією тупого(их) предмету(тів), характерні особливості травмуючої поверхні якого (яких) в ушкодженнях не відобразились (забійна рана - однократною травмуючою дією тупого предмета, встановити внаслідок скількох травматичних дій тупих предметів спричинені підшкірні гематоми не є можливим), могли утворитись в указаний термін, не виключено у спосіб, на який вказує потерпіла ОСОБА_8 в протоколі слідчого експерименту від 17 жовтня 2019 року. Вказані ушкодження відноситься долегкихтілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я;
		- протоколом про відібрання біологічних зрізків від 01 серпня 2019 року, відповідно до якого у ОСОБА_8 відібрано зразок букального епітелію з метою проведення молекулярно-генетичної експертизи;
		- висновком експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 10-1611 від 04 листопада 2019 року, відповідно до якого на наданій на дослідження кофті (об`єкти №№ 1,4,5) виявлена сперма та кров людини, на кофті (об`єкти №№ 2,3) виявлена кров людини, сперма не виявлена. Встановлені генетичні ознаки (ДНК-профілі) слідів крові та сперми на кофті (об`єкти №№ 1,4,6) на слідів крові на кофті (об`єкти №№ 2,3), (таблиця 1.1, додаток 1). Генетичні ознаки (ДНК - профілі) слідів крові на кофті (об`єкти №№ 2,3) збігаються між собою, не збігаються з генетичними ознаками (ДНК - профілем) зразка букального епітелію ОСОБА_11 та належать особі жіночої генетичної статі. Походження вищевказаних слідів крові від ОСОБА_11 виключається. Генетичні ознаки (ДНК - профілі) слідів крові та сперми на кофті (об`єкти №№ 1,4,5)збігаються між собою, є змішаними, містять генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_11 та особи жіночої генетичної статі, ДНК - профіль якої, встановлений у об`єктах №№ 2,3;
		- висновком експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 10-1612 від 25 жовтня 2019 року, відповідно до якого у наданих на дослідження зрізах нігтьових пластин з рук ОСОБА_8 (об`єкти №№ 1-10) виявлені клітини з ядрами. Встановлені генетичні ознаки (ДНК - профілі) клітин з ядрами, виявлених у зрізах нігтьових пластин з рук потерпілої ОСОБА_8 (об`єкти №№ 1-10), (таблиця 1.1, додаток 1). Генетичні ознаки (ДНК - профіль) клітин з ядрами, виявлених у зрізах нігтьових пластин рук потерпілої ОСОБА_8 (об`єкти №№ 1-7,9) збігаються між собою, не збігаються з генетичними ознаками (ДНК - профілем) зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_11 та належать особі жіночої генетичної статі. Походження вищевказаних клітин з ядрами від ОСОБА_17 виключається. Генетичні ознаки (ДНК - профілі) клітин з ядрами, виявлених у зрізах нігтьових пластин з рук потерпілої ОСОБА_8 (об`єкти №№ 8,10) є змішаними, містять генетичні ознаки зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_11 та особи жіночої генетичної статі, ДНК  профіль якої встановлений в об`єктах №№ 1-7,9;
		- інформаційною карткою на річ, зброю, документ від 31 липня 2019 року, відповідно до якої у ОСОБА_15 викрадено мобільний телефон «Хонор 6ц»;
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 01 серпня 2019 року, разом з відеозаписом оглянутим в судовому засіданні, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_15 впізнала під № 4 особу, яка 29.07.2019 року вчинила зґвалтування та забрала її речі - ОСОБА_11 ;
		- висновком експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 10-1610 від 25.10.2019 року, відповідно до якого на наданій на дослідження коробці сірників (об`єкт № 1) виявлені клітини з ядрами, на сірниках (об`єкти №№ 2-29) клітини з ядрами не виявлені. Встановлені генетичні ознаки (ДНК - профіль) клітин з ядрами, виявлених на коробці сірників (об`єкт № 1), (таблиця 1.1, додаток 1). Генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на коробці сірників (об`єкт № 1) збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_11 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку букального епітелію підозрюваного ОСОБА_11 та в об`єкті № 1 складає 1,21 х 10-37. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 8,28 х 10.36осіб. Генетичні ознаки (ДНК - профіль) клітин з ядрами, виявлених на коробці сірників (об`єкт № 1) не збігаються з генетичними ознаками (ДНК - профілем) зразка букального епітелію ОСОБА_8 та належать особі чоловічої генетичної статі. Походження вищевказаних клітин з ядрами від ОСОБА_8 виключається. Генетичні ознаки (ДНК - профіль) клітин з ядрами, виявлених на коробці сірників (об`єкт № 1) не збігаються з генетичними ознаками (ДНК - профілем) зразка букального епітелію ОСОБА_15 та належать особі чоловічої генетичної статі. Походження вищевказаних клітин з ядрами від ОСОБА_15 виключається;
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 01 серпня 2019 року разом з відеозаписом оглянутим в судовому засіданні, відповідно до якого підозрюваний ОСОБА_11 розповів про події які мали місце 29 липня 2019 року та 30 липня 2019 року за адресою: м. Київ, Новоірпінська дорога в напрямку м. Ірпінь, та стосуються потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_15 .
		Таким чином, показання потерпілих та інші письмові докази, суд першої інстанції обгрунтовано визнав належними та допустимими доказами, оскільки отримані вони були в порядку встановленому кримінальним процесуальним кодексом України, які у розумінні ст. 84 КПК України є процесуальними джерелами доказів, сукупність яких дала можливість суду дійти висновку про доведеність винуватості ОСОБА_11 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка); повторному вчиненні таємного викрадення чужого майна; у вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних з оральним проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої (згвалтування); у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненому повторно; у вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних з оральним проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої (зґвалтування), вчиненому повторно та правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 152 КК України.
		 Отже, доводи апеляційних скаргзахисника та обвинуваченого ОСОБА_11 про те, що його вина у вчиненні дій сексуального характеру стосовно потерпілих ОСОБА_15 і ОСОБА_8 органом досудового розслідування не доведена та просили кримінальне провадження в частині визнання його винним за ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 152 КК України закрити, апеляційний суд, з огляду на вищевикладене, вважає їх безпідставними, оскільки на переконання колегії суддів, спрямовані вони на уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.
		Щодо доводів апеляційних скарг сторони захисту про пом`якшення ОСОБА_11 покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 186 КК України, колегія суддів, з огляду на положення ч. 2 ст. 65 КК України, згідно якої особі яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, не вбачає підстав для їх задоволення.
		 Згідно положень ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом порядку обмеження прав і свобод засудженого.
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_11 покарання, суд першої інстанції, у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, які згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, обставини за яких вони були вчиненні, дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не судимий, не одружений, не працює, постійного місця проживання не має та за відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання призначив обвинуваченому ОСОБА_11 покарання, яке за своїм видом та розміром відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів та його особі. 
		При цьому, враховуючи вимоги ч. 1ст. 70 КК України, суд першої інстанції правильно призначив покарання за кожний злочин окремо, а потім визначив остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_11 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		За викладеним, колегія суддів зважаючи на конкретні обставини справи, з урахуванням вищезазначених фактів і даних про особу обвинуваченого ОСОБА_11 вважає вирок суду законним та обґрунтованим, погоджується з його висновком про призначення останньому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років, оскільки саме таке покарання, на переконання суду апеляційної інстанції, є необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
		Процесуальних порушень як під час досудового розслідування, так і під час розгляду провадження в суді першої інстанції, які б давали підстави для зміни чи скасування вироку, апеляційним судом не встановлено.
		 
		Керуючись ст.ст.405, 407 КПК України, колегія суддів,-
		 
		 
		 У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_11 та його захисника  адвоката ОСОБА_12  залишити без задоволення, а вирок Святошинського районного суду м. Києва від 24 грудня 2019 року, у кримінальному провадженні № 12019100080005529 стосовно  ОСОБА_11 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 152 КК України без зміни. 
		 
		Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
		 
		 
		 
		Судді: __________________ ____________________ __________________
		  ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...