Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/15148/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; оренди.
Надіслано для оприлюднення: 18.02.2021. Зареєстровано: 18.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.02.2021.
Дата набрання законної сили: 11.03.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
		          _________________________________________________________________
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"16" лютого 2021 р.                                                                      Справа № 910/15148/20 
		 
		м. Хмельницький 
		 
		Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Устінової А.П., розглянувши справу
		 
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Поінт", м. Київ
		 
		до фізичної особи-підприємця Брушневського Сергія Сергійовича, м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області
		 
		про стягнення заборгованості за договором суборенди №49 від 01.04.2017 року у розмірі 207 715,47 грн., 42 628,35 грн. пені, 10 674,49 грн. 3% річних та 9 284,39 грн. інфляційних збитків, 
		 
		за участю представників сторін:
		позивача: не з`явився; 
		відповідача: Карєпова Г.А. - згідно ордеру серії ВХ №1008548 від 01.02.2021 року;  
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом, у якому просить стягнути з ФОП Брушневського С.С.  заборгованість за договором суборенди №49 від 01.04.2017 року у розмірі 207 715,47 грн., 42 628,35 грн. пені, 10 674,49 грн. 3% річних та 9 284,39 грн. інфляційних збитків. Вимоги мотивує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з своєчасної та повної сплати орендних платежів та відшкодування комунальних та інших послуг.  
		Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.10.2020 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Поінт", м. Київ до фізичної особи-підприємця Брушневського Сергія Сергійовича, м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області про стягнення заборгованості за договором суборенди №49 від 01.04.2017 року у розмірі 207 715,47 грн., 42 628,35 грн. пені, 10 674,49 грн. 3% річних та 9 284,39 грн. інфляційних збитків, передано за підсудністю до Господарського суду Хмельницької області. 
		Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 18.11.2020 року відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Поінт", м. Київ до фізичної особи-підприємця Брушневського Сергія Сергійовича, м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області про стягнення заборгованості за договором суборенди №49 від 01.04.2017 року у розмірі 207 715,47 грн., 42 628,35 грн. пені, 10 674,49 грн. 3% річних та 9 284,39 грн. інфляційних збитків, призначено підготовче засідання.
		Ухвалою суду від 18.01.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. 
		Повноважний представник позивача на судове засідання не з`явився, 08.02.2021 року надіслав клопотання  з проханням проводити розгляд справи без участі представника позивача.  
		Представник відповідача під час судового розгляду справи позов визнає частково на суму 65332,11 грн. заборгованості по орендній платі за нежитлові приміщення площею 235,8 кв.м. згідно договору №39 від 01.04.2017 року, а також погоджується та визнає право позивача на застосування санкції у вигляді нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочення сплати виключно орендних платежів згідно п. 8.2. договору та в межах строків, визначених п. 6 ст. 232 ГК України. В решті позову заперечує з мотивів того, що у деталізації рахунків за комплексне обслуговування приміщення вказані лише нарахування за електроенергію без вказівки на конкретне приміщення. Окрім того, такі деталізації не надавались відповідачу, а окремі акти наданих послуг не підписувались зі сторони ФОП Брушневського С.С., що свідчить про відсутність первинного документу, який би підтверджував надання послуг. Звертає увагу і на відсутності банківських виписок, з яких би можливо було б встановити розмір платежів, здійснених позивачем. 
		Додатково зауважує на відсутності у позивача ліцензій відповідно до ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», а також те, що останній не є постачальником комунальних послуг. Окрім того, у рахунках, які отримував суборендар, не містилась інформація щодо окремих наданих послуг по комплексному обслуговуванню та комунальних платежах, а окремі рахунки щодо компенсації комунальних послуг позивач не виставляв.    
		Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. 
		01.04.2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Поінт» (орендар) та фізичною особою-підприємцем Брушневським Сергієм Сергійовичем  (суборендар) укладено договір №49 (далі - договір), за умовами якого орендар передає суборендарю, а суборендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення: 1-ий поверх площею 31,4 кв.м., підвал площею 204,4 кв.м. №257, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Композитора Мейтуса, 4-А, загальною площею 235,8 кв.м. (відповідно до технічного паспорту), на умовах, визначених даним договором (п. 1.1. договору). 
		Приміщення знаходиться у володінні та користуванні орендаря у відповідності до договору оренди №17 від 01.04.2017 року між орендарем і ТОВ «Територіальне міжгосподарче об`єднання «Ліко-Холдінг» (п. 1.2. договору). 
		Згідно п. 1.3. договору приміщення суборендар планує використовувати як майстерня ремонту побутової техніки. 
		Приміщення повинно бути передано орендодавцем та прийнято в суборенду не пізніше 1 квітня 2017 року. Передача приміщення здійснюється за актом приймання-передачі, підписання якого свідчить про фактичну передачу його в оренду (п. 2.1., 2.2. договору). 
		У п. 3.1. договору передбачено, що строк його дії починає свій перебіг з дати підписання договору сторонами і  діє до 30 червня 2017 року. 
		Строк дії цього договору можу бути змінено за взаємною згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою сторін (п. 3.2. договору).
		За умовами п. 4.1. договору орендна плата за 1 календарний місяць становить: з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення по 30 червня 2017 року - 7441,85 грн. (п. 4.1.1. договору). Сторони погоджують, що по завершенню вказаного у п. 4.1.1. періоду, а надалі по завершенню кожного року орендного користування орендар має право змінити щомісячну плату шляхом коригування на коефіцієнт (І). При цьому розмір орендної плати буде розраховуватись за формулою: ОП = ОПІ * (І + І), де ОП - розмір орендної плати у місяць: І - коефіцієнт коригування орендної плати, що встановлюється в межах 30%; ОПІ - розмір орендної плати, передбачений п. 4.1.1. даного договору. 
		Сторони погоджуються, що у разі росту курсу долара США до гривні більше, ніж на 30% в порівнянні з днем укладення договору, коефіцієнт зміни орендної плати (І) буде розраховуватися як співвідношення курсу долара США до гривні, встановленого НБУ на дату виставлення рахунку, до курсу долара США до гривні, встановленого НБУ на день укладення договору, то орендна плата буде розраховуватись за формулою: ОП = ОПІ * (К1/К2), де ОП - розмір орендної плати у місць; ОПІ - розмір орендної плати, передбачений п. 4.1.1. даного договору; К1 - курс долара США до гривні, встановлений НБУ до курсу долара США до гривні на день виставлення рахунку; К2 - курс долара США до гривні, встановлений НБУ на день укладання договору, що становить 26,97 грн. за 1 дол. США. 
		При цьому орендар повинен направити за місцезнаходженням суборендаря, вказаного в даному договорі, повідомлення про розмір коефіцієнту, який буде застосуватись для розрахунку орендної плати. Термін прийняття до розгляду такого повідомлення становить 14 календарних днів з дня відправлення листа. Протягом вказаного періоду суборендар має право внести свої пропозиції по визначенню розміру коефіцієнта коригування орендної плати, та на підтвердження погодження зміни орендної плати суборендар та орендар мають укласти додаткову угоду. У разі, якщо суборендар ухиляється в будь-який спосіб від укладення додаткової угоди та не надає жодної відповіді на 15 день з дня відправлення листа орендна плата нараховуватиметься у порядку, передбаченому в п. 4.2. договору. 
		У п. 4.3. договору сторонами погоджено, що орендна плата сплачується суборендарем не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним на розрахунковий рахунок орендодавця, незалежно від того, чи отримав суборендар рахунок-фактуру. 
		Орендна плата сплачується за весь час суборенди приміщення, а саме від дня фактичного отримання приміщення за актом приймання-передачі приміщення в оренду до дня його фактичного повернення орендодавцю за актом повернення приміщення. Якщо акт повернення приміщення не підписано своєчасно суборендарем, то він продовжує сплачувати орендну плату та інші платежі (п. 4.4. договору). 
		Відповідно до п. 4.5. договору в розмір орендної плати не включені комунальні та інші послуги, які необхідні для забезпечення діяльності суборендаря (плата за користування електро-, теплоенергією та іншими комунальними послугами), які відшкодовуються ним окремо на підставі показників лічильників та виставлених орендодавцем рахунків, або на підставі відповідних договорів, укладених, з письмового дозволу орендодавця, з постачальниками послуг. 
		Факт надання послуг з суборенди щомісячно підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг, підписаного сторонами. Суборендар, що користується приміщенням, не вправі відмовитися від підписання акту прийому-передачі наданих послуг. Надіслані орендодавцем акти прийому-передачі наданих послуг вважається підписаними протягом п`яти робочих днів з дня надсилання (п. 4.6. договору). 
		За положеннями п. 6.1.1. договору суборендар зобов`язується здійснювати орендні платежі та інші платежі, передбачені цим договором. 
		У п. 7.1. договору зазначено, що у день закінчення строку суборенди суборендар зобов`язаний передати орендарю приміщення за актом приймання-передачі приміщення. У разі невиконання вказаного у п. 7.1. договору, суборендар сплачує подвійну вартість орендної плати та інших платежів передбачених договором відповідно дням, які пройдуть до передачі приміщення за актом повернення приміщення (п. 7.2. договору). 
		Згідно п. 8.2. договору орендар має право вимагати від суборендаря за прострочення внесення орендних платежів сплати, крім простроченої орендної плати, також пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми такої заборгованості за кожний день прострочення. 
		Договір підписано сторонами та скріплено печаткою позивача. 
		ТОВ «Сервіс-Поінт» за актом приймання-передачі об`єкту оренди від 01.04.2017 року передало, а ФОП Брушневський С.С. прийняв нежитлові приміщення: 1-ий поверх площею 31,4 кв.м., підвал площею 204,4 кв.м. №257, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Композитора Мейтуса, 4-А, загальною площею 235,8 кв.м. 
		01.07.2017 року між сторонами договору укладено додатковий договір №1 до договору суборенди №49 від 01.04.2017 року, згідно якого сторони дійшли згоди викласти п. 3.1., п. 4.1. та п. 4.2. у новій редакції, продовживши дію договору до 30.06.2018 року та погодивши, що орендна плата за 1 календарний місяць становить: з 01.07.2017 року по 30.06.2018 року - 8502,95 грн. 
		У додатковому договорі №2 від 01.10.2017 року до договору суборенди №49 від 01.04.2017 року сторони передбачили, що суборендар доручає, а орендар зобов`язується надавати комплексне обслуговування об`єкту оренди, а саме: загальне прибирання, догляд за ним, усунення сміття та інші суміжні послуги допоміжного характеру; щомісячна вартість наданих послуг погоджується сторонами шляхом підписання актів прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт). При цьому, суборендар щомісячно (08-10 числа місяця, наступного за звітним) отримує у орендаря акт надання послуг та рахунок на оплату за отримані послуги. Наслідки неодержання вказаних документів покладаються на суборендаря. Оплата за надані послуги здійснюється споживачем щомісячно не пізніше 20 числа наступного за звітним місяцем на підставі виставленого рахунку. 
		02.07.2018 року між ФОП Брушневським С.С. та ТОВ «Сервіс-Поінт» укладено додатковий договір №3 до договору суборенди №49 від 01.04.2017 року, у якому сторони погодили продовжити дію договору до 31.08.2018 року із сплатою орендної плати в розмірі 8502,95 грн., а також передбачили сплату орендної плати за перший та останній місяць користування приміщенням у розмірі, визначеному п. 4.1. договору, не залежно від дати підписання акту приймання-передачі об`єкта оренди. 
		У додатковому договорі №3 від 01.09.2018 року продовжено дію договору №49 від 01.04.2017 року до 31.10.2018 року, та у додатковому договорі №5 від 01.11.2018 року - до 31.12.2018 року зі сплатою орендної плати з 01.11.2018 року по 31.12.2018 року в розмірі 10870,38 грн. 
		На виконання умов договору позивачем виставлялись відповідачу рахунки на плату: №33 від 30.04.2017 року на суму 7441,85 грн.; №63 від 31.05.2017 року на суму 7441,85 грн.; №135 від 30.06.2017 року на суму 7441,85 грн.; №236 від 11.07.2017 року на суму 8502,95 грн.; №213 від 31.07.2017 року на суму 8502,95 грн.; №340 від 31.08.2017 року на суму 8502,95 грн.; №450 від 30.09.2017 року на суму 8502,95 грн.; №594 від 31.10.2017 року на суму 9093,90 грн.; №706 від 30.11.2017 року на суму 9200,94 грн.; №817 від 31.12.2017 року на суму 12763,82 грн.; №28 від 31.01.2018 року на суму 22598,67 грн.; №151 від 28.02.2018 року на суму 27217,83 грн.; №268 від 31.03.2018 року на суму 30311,08 грн.; №397 від 30.04.2018 року на суму 33449,29 грн.; №530 від 31.05.2018 року на суму 28516,63 грн.; №684 від 30.06.2018 року на суму 26700,95 грн.; №789 від 31.07.2018 року на суму 15414,98 грн.; №942 від 31.08.2018 року на суму 14069,91 грн.; №1078 від 30.09.2018 року на суму 9167,25 грн.; №1190 від 31.10.2018 року на суму 9079,42 грн.; №1402 від 30.11.2018 року на суму 11968,58 грн.
		Між сторонами у справі підписано акти надання послуг за договором №49 від 01.04.2017 року: №33 від 30.04.2017 року на суму 7441,85 грн.; №63 від 31.05.2017 року на суму 7441,85 грн.; №122 від 30.06.2017 року на суму 7441,85 грн.; №205 від 31.07.2017 року на суму 8502,95 грн.; №327 від 31.08.2017 року на суму 8502,95 грн.; №407 від 30.09.2017 року на суму 8502,95 грн.; №571 від 31.10.2017 року на суму 9093,90 грн.; №645 від 30.11.2017 року на суму 9200,94 грн.; №776 від 31.12.2017 року на суму 12763,82 грн.; №6 від 31.01.2018 року на суму 22598,67 грн.; №127 від 28.02.2018 року на суму 27217,83 грн.; №244 від 31.03.2018 року на суму 30311,08 грн.; №374 від 30.04.2018 року на суму 33449,29 грн.; №502 від 31.05.2018 року на суму 28516,63 грн.; №653 від 30.06.2018 року на суму 26700,95 грн.; №916 від 31.08.2018 року на суму 14069,91 грн. та №1486 від 31.12.2018 року на суму 12764,29 грн. Окрім того, акти надання послуг №706 від 31.07.2018 року на суму 15414,98 грн.; №1166 від 31.10.2018 року на суму 9079,42 грн.; №1341 від 30.11.2018 року на суму 11968,58 грн. та №17 від 16.01.2019 року на суму 7955,45 грн., згідно відомості контролю за відправленням для підпису та отримання (повернення) підписаних актів надання послуг, не повернуті суборендарем; акт №1059 від 30.09.2018 року на суму 9167,25 грн. не підписано зі сторони відповідача. 
		ТОВ «Сервіс-Поінт» звертався до ФОП Брушневського С.С. із претензіями щодо сплати 156594,64 грн. та 221947,74 грн. заборгованості по договору №49 від 01.04.2017 року (отримані відповідачем 26.07.2018 року та 02.11.2018 року відповідно). 
		В свою чергу, ФОП Брушневський С.С. у заявах від 21.01.2018 року та 06.01.2019 року, адресованих позивачу, просив погодити графік погашення наявної заборгованості.
		Проте, у зв`язку з невиконанням ФОП Брушневським С.С. своїх зобов`язань з оплати, позивач звернувся з даним позовом до суду. 
		Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
		За загальними положеннями цивільного законодавства зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
		Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
		Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського Кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.
		Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).
		У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.
		За нормами ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Матеріалами справи стверджується, що 01.04.2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Поінт» та фізичною особою-підприємцем Брушневським Сергієм Сергійовичем укладено договір №49, за умовами якого позивач передав відповідачу, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення: 1-ий поверх площею 31,4 кв.м., підвал площею 204,4 кв.м. №257, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Композитора Мейтуса, 4-А, загальною площею 235,8 кв.м. (відповідно до технічного паспорту), на умовах, визначених даним договором.   
		Договір суборенди за своєю правовою природою є договором піднайму і підпадає під правове регулювання норм ст. 759-786 Цивільного кодексу України.
		Згідно зі ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
		За змістом ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
		Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
		Положеннями ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
		Сторонами у п. 4.1.1. договору погоджено, що орендна плата за 1 календарний місяць становить: з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення по 30 червня 2017 року - 7441,85 грн. В подальшому, між сторонами укладались додаткові договори №1 від 01.07.2017 року, згідно якого орендна плата з 01.07.2018 року по 30.06.2018 року становила 8502,95 грн., та №5 від 01.11.2018 року, за положеннями якого розмір орендної плати з 01.11.2018 року по 31.12.2018 року становив 10870,38 грн. Також у додатковому договорі №2 від 01.10.2017 року сторонами передбачено надання ТОВ «Сервіс-Поінт» послуг позивачу по комплексному обслуговуванню, які підлягають оплаті ФОП Брушневським С.С.  
		Окрім того, за положеннями п. 4.5. договору в розмір орендної плати не включені комунальні та інші послуги, які необхідні для забезпечення діяльності суборендаря (плата за користування електро-, теплоенергією та іншими комунальними послугами), які відшкодовуються ним окремо на підставі показників лічильників та виставлених орендодавцем рахунків, або на підставі відповідних договорів, укладених, з письмового дозволу орендодавця, з постачальниками послуг. 
		Позивачем на виконання умов договору виставлялись відповідачу рахунки на оплату, а також акти надання послуг на загальну суму 328107,39 грн. 
		Враховуючи положення п. 4.3., п. 4.4., п. 4.6. договору, п. 3 додаткового договору №2 від 01.10.2017 року, згідно яких орендна плата сплачується за весь час суборенди приміщення, а саме від дня фактичного отримання приміщення за актом приймання-передачі приміщення в оренду до дня його фактичного повернення орендодавцю за актом повернення приміщення; якщо акт повернення приміщення не підписано своєчасно суборендарем, то він продовжує сплачувати орендну плату та інші платежі, суд приходить до висновку про виникнення обов`язку у відповідача сплатити вказану вище суму орендних платежів, відшкодування комунальних послуг та послуг за комплексне обслуговування приміщень на користь ТОВ «Сервіс-Поінт».  
		Щодо заперечень відповідача в частині платежів за комплексне обслуговування приміщення та за комунальні послуги, а також не підписання окремих актів ФОП Брушневським С.С., суд приймає до уваги положення п. 4.5.1. договору, згідно якого на суборендаря покладено обов`язок відшкодування комунальних та інших послуг, які необхідні для діяльності суборендаря, на підставі показників лічильників та виставлених орендодавцем рахунків ( у випадку не укладення договору з постачальником послуг). В свою чергу, суборендар, що користується приміщенням, не вправі відмовитися від підписання акту прийому-передачі наданих послуг, а надіслані орендодавцем акти прийому-передачі наданих послуг вважається підписаними протягом п`яти робочих днів з дня надсилання (п. 4.6. договору). Також, у додатковому договорі №2 від 01.12.2017 року сторонами погоджено сплату суборендарем наданих орендодавцем послуг з комплексного обслуговування об`єкту оренди, вартість яких погоджується у актах прийому-передачі наданих послуг; при цьому, наслідки неодержання вказаних документів покладаються на суборендаря.
		Відповідачем без зауважень підписано акти наданих послуг, які, окрім оренди нежитлового приміщення, включали ( з жовтня 2017 року) комплексне обслуговування приміщень, зокрема, акт №571 від 31.01.2017 року із вартістю послуг за комплексне обслуговування приміщень в розмірі 590, 95 грн.; акт №645 від 30.11.2017 року із вартістю послуг за комплексне обслуговування приміщень в розмірі 697,99 грн.; №776 від 31.12.2017 року із вартістю послуг за комплексне обслуговування приміщень в розмірі 4260,67 грн.; №6 від 31.01.2018 року із вартістю послуг за комплексне обслуговування приміщень в розмірі 14095,72 грн.; №127 від 28.02.2018 року із вартістю послуг за комплексне обслуговування приміщень в розмірі 18714,88 грн.; №244 від 31.03.2018 року із вартістю послуг за комплексне обслуговування приміщень в розмірі 21808,13 грн.; №374 від 30.04.2018 року із вартістю послуг за комплексне обслуговування приміщень в розмірі 24946,34 грн.; №502 від 31.05.2018 року із вартістю послуг за комплексне обслуговування приміщень в розмірі 20013,68 грн.; №653 від 30.06.2018 року із вартістю послуг за комплексне обслуговування приміщень в розмірі 18198,00 грн.; №916 від 31.08.2018 року із вартістю послуг за комплексне обслуговування приміщень в розмірі 5566,96 грн.; №1486 від 31.12.2018 року із вартістю послуг за комплексне обслуговування приміщень в розмірі 1893,91 грн. 
		При цьому, із відомості контролю за відправленням для підпису та отримання (повернення) підписаних актів надання послуг по суборендарю ФОП Брушневському С.С. вбачається, що акт №760 від 31.07.2018 року із вартістю послуг за комплексне обслуговування приміщень в розмірі 6912,03 грн., надісланий відповідачу 01.08.2018 року, проте, не повернуто останнім. Аналогічно акт №№1166 від 31.01.2018 року надіслано 06.11.2018 року, акт №1341 від 30.11.2018 року - 03.12.2018 року та акт №17 від 16.01.2019 року - 16.01.2019 року, які не повернуті ФОП Брушневським С.С. З огляду на відсутність заперечень суборендарем та положення п. 4.6. договору, такі акти вважаться підписані останнім. 
		Щодо заперечень відповідача в частині відсутності у позивача ліцензії на надання житлово-комунальних послуг суд зауважує, що в даних правовідносинах ТОВ «Сервіс-Поінт» не виступає безпосередньо надавачем комунальних послуг, а на суборендодавця покладено обов`язок з відшкодування позивачу вже понесених ним витрат по сплаті комунальних послуг. Окрім того, відповідачем також не надано доказів того, що на відповідача покладено обов`язок з відшкодування вартості електроенергії за неналежні йому на праві суборенди приміщення, в той час, як відповідні акти із вказівкою на суми відшкодування підписувались останнім без зауважень; доказів наявності відповідних заперечень зі сторони ФОП Брушневського С.С. під час дії договору учасниками справи не надано. Натомість, у відповідь на претензії ТОВ «Сервіс-Поінт» відповідач звертався до позивача із заявами лише щодо можливого погашення наявної заборгованості.     
		Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).
		Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.
		Оскільки матеріали справи не містять та учасниками справи, зокрема, відповідачем, не надано доказів сплати коштів суборендарем в розмірі 207715, 47 грн., тому, з огляду на положення п. 4.3. договору та п. 4 додаткового договору №2 від 01.10.2017 року, відповідна сума підлягає стягненню з ФОП Брушневського С.С. в судовому порядку. 
		Існування вказаної заборгованості у визначеній сумі також не спростовано відповідачем, який зауважує на відсутності банківських виписок, в тому числі, шляхом самостійного надання доказів сплати у випадку їх наявності.    
		Позивач також просить суд стягнути з відповідача 42 628,35 грн. пені, 10 674,49 грн. 3% річних та 9 284,39 грн. інфляційних збитків згідно поданих розрахунків. 
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
		Згідно із п. 3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
		Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Нормами ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
		Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
		Водночас, у відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
		Згідно із ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
		Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін (постанова ВС від 10.09.2020 року у справі 916/1777/19). 
		Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (постанови ВС від 12.06.2018 року у справі 910/4164/17 та від 22.11.2018 року у справі №    903/962/17).
		Сторонами у п. 8.2. договору передбачено, що орендар має право вимагати від суборендаря за прострочення внесення орендних платежів сплати, крім простроченої орендної плати, також пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми такої заборгованості за кожний день прострочення. 
		Тобто, сторонами у договорі передбачено спосіб нарахування пені, що кореспондується із положеннями ст. 549 ЦК України, а не інший термін нарахування пені до певної дати або події, тому у позивача виникло право на нарахування пені лише на прострочену орендну плату та протягом 6 місяців від кожної чергової дати прострочення сплати.  
		З огляду на вимоги ст. 79, 86 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно здійснює перерахунок, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем) (п. 59 постанови палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду ВС від 16.03.2020 № 922/1658/19).
		Із поданого позивачем розрахунку пені вбачається, що відповідні нарахування здійснено за період з 02.10.2019 року по 02.10.2020 року. При цьому, заборгованість по останньому платежу з орендної плати ( за січень 2019 року) в розмірі 5610,62 грн. виникла, з огляду на положення п. 4.3. договору, 11.02.2019 року. Тобто, строк нарахування пені по останньому платежу орендної плати сплив 11.08.2019 року. Оскільки, як зазначалося вище, суд повинен здійснювати перерахунок сум, заявлених до стягнення, не виходячи за період, визначений позивачем, а в період з 02.10.2019 року по 02.10.2020 року відсутні підстави для нарахування пені по причині спливу шестимісячного строку, визначеного ст. 232 ГК України, суд відмовляє в стягненні 42628,35 грн. пені в повному обсязі. 
		Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
		Судом здійснено перерахунок 3% річних за період з 16.01.2019 року по 02.10.2020 року та встановлено наступне. За положеннями п. 4.4. договору, якщо акт повернення приміщення не підписано своєчасно суборендарем, то він продовжує сплачувати орендну плату та інші платежі. При цьому, орендна плата сплачується не пізніше 10 числа, наступного за звітним, а надані послуги з обслуговування об`єкту оренди - не пізніше 20 числа, наступного за звітним місяцем (інших термінів у договорі не передбачено). Таким чином, сплата орендної плати за січень 2019 року в розмірі 5610,52 грн. мала бути здійснена не пізніше 10.02.2019 року, сплата послуг за обслуговування приміщення -  не пізніше 20.02.2019 року. Аналогічно кошти за обслуговування приміщень за грудень 2018 року на суму 1893,91 грн. підлягали сплаті не пізніше 20.01.2019 року. Таким чином, нарахування 3% річних за період з 16.01.2019 року по 20.01.2019 року можливе на суму 197866,11 грн., що становитиме 81,31 грн.; за період з 21.01.2019 року по 10.02.2019 року на суму 199760,02 грн. = 344,79 грн.; за період з 11.02.2019 року по 20.02.2019 року на суму 205370,54 грн. = 151,92 грн.; з 21.02.2019 року по 02.10.2020 року на суму 207715,47 грн. = 10059,90 грн. На загальну суму 10637,92 грн. В стягненні 36,57 грн. 3% річних суд відмовляє. 
		Щодо розміру втрат від інфляції суд враховує позицію ВС, викладену в постанові від 20.11.2020 року у справі №910/13071/19, за положеннями якої зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).
		Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.
		Водночас, частиною першою статті 8 ЦК України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
		Частиною п`ятою статті 4 ЦК України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.
		Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
		З метою реалізації Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).
		Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
		Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
		Така правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.
		Статтею 625 ЦК України передбачено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.
		Об`єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі №910/13071/19 роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
		Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
		Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
		- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
		- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
		Таким чином, оскільки до 21.01.2019 року існував борг в розмірі 197866,11 грн., на відповідну суму нараховується інфляція за січень 2019 року, яка становить 1978,66 грн.; до 21.02.2019 року існував борг в розмірі 205370,54 грн., тому на вказану суму нараховується інфляція за лютий 2019 року, яка становить 1026,85 грн. Інфляція за період з березня 2019 року по жовтень 2020 року, нарахована на суму боргу 207715,47 грн., склала 10919,87 грн. На загальну суму 13925,38 грн. Оскільки позивачем заявлено до стягнення 9284,39 грн., що в межах суми, допустимої до стягнення, вимога про стягнення 9284,39 грн. втрат від інфляції підлягає задоволенню в повному обсязі. 
		З всього вищевикладеного, позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Поінт", м. Київ до фізичної особи-підприємця Брушневського Сергія Сергійовича, м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області про стягнення заборгованості за договором суборенди №49 від 01.04.2017 року у розмірі 207 715,47 грн., 42 628,35 грн. пені, 10 674,49 грн. 3% річних та 9 284,39 грн. інфляційних збитків, суд задовольняє частково та з відповідача на користь позивача слід стягнути 207 715,47 грн. основного боргу, 9284,39 грн. втрат від інфляції та 10 637,92 грн. 3% річних. В стягненні 36,57 грн. 3% річних та 42628,35 грн. пені суд відмовляє. 
		Витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог. 
		Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 231, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд - 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Поінт", м. Київ до фізичної особи-підприємця Брушневського Сергія Сергійовича, м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області про стягнення заборгованості за договором суборенди №49 від 01.04.2017 року у розмірі 207 715,47 грн., 42 628,35 грн. пені, 10 674,49 грн. 3% річних та 9 284,39 грн. інфляційних збитків, задовольнити частково. 
		 
		Стягнути з фізичної особи-підприємця Брушневського Сергія Сергійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Поінт» (03189, м. Київ, вул. Маршала Конєва, 8, оф. 70, код 40782610) 207 715,47 грн. (двісті сім тисяч сімсот п`ятнадцять грн. 47 коп.) заборгованості, 9 284,39 грн. (дев`ять тисяч двісті вісімдесят чотири грн. 39 коп.) втрат від інфляції, 10 637,92 грн. (десять тисяч шістсот тридцять сім грн. 92 коп.) 3% річних, 3414, 57 грн. ( три тисячі чотириста чотирнадцять грн. 57 коп.) витрат по сплаті удового збору. 
		Видати наказ. 
		 
		В стягненні 36,57 грн. 3% річних та 42 628,35 грн. пені відмовити. 
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.  
		 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне судове рішення складено 18.02.2021 року
		 
		Суддя                                                                                                                М.В. Музика 
		 
		  
		Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/.
		 
		 
		Віддрук. у 3 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (03189, м. Київ, вул. Маршала Конєва, 8, офіс №70) - рек. з пов. про вручення; 3 - відповідачу (АДРЕСА_1) - рек. з пов. про вручення

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...