Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/25034/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; гарантування вкладів фізичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 18.02.2021. Зареєстровано: 19.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.02.2021.
Дата набрання законної сили: 18.02.2021
Номер судового провадження: К/9901/31673/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 лютого 2021 року 
		м. Київ
		справа № 640/25034/19
		адміністративне провадження № К/9901/31673/20
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Чиркіна С.М.,
		суддів:                Бевзенка В.М., Шарапи В.М., 
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.04.2020 (головуючий суддя: Вєкуа Н.Г.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 (головуючий суддя: Ганечко О.М., судді: Василенко Я.М.,          Шурко О.І.) у справі №640/25034/19 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта банк», третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
		В С Т А Н О В И В:
		І. РУХ СПРАВИ
		У грудні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» (далі - Уповноважена особа Фонду або відповідач), третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО), в якому просив:
		визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо невключення відомостей про ОСОБА_1 до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Дельта Банк» за рахунок коштів ФГВФО;
		зобов`язати відповідача внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладних має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Дельта Банк» за рахунок коштів ФГВФО шляхом внесення відомостей щодо ОСОБА_1 на суму  90 000 грн.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.04.2020, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020, позовну заяву залишено без розгляду у зв`язку з пропуском, встановленого статтею 122 КАС України, строку звернення з позовом до суду.
		23.11.2020 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, надіслана 19.11.2020 в якій скаржник просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Ухвалою Верховного Суду від 11.01.2021 відкрито касаційне провадження у справі.
		На адресу Верховного Суду від третьої особи надійшов відзив на касаційну скаргу.
		Відповідач процесуальним правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.
		Ухвалою Верховного Суду від 17.02.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
		ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.02.2015 між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях №001-08503-130215. Відповідно до умов зазначеного договору, банк прийняв від позивача грошову суму в розмірі 90000 грн. 
		Постановою правління Національного банку України «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» № 150 від 02.03.2015 ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.
		02.03.2015 Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» № 51, на підставі якого з 03.03.2015 розпочато процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015 включно та призначено Уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.
		До рішення Виконавчої дирекції Фонду № 51 від 02.03.2015 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» було внесено зміни, відповідно до яких, пункт 2 цього рішення викладений у такій редакції: «Тимчасову адміністрацію запровадити строком на шість місяців з 03.03.2015 по 02.09.2015 включно».
		Рішенням Виконавчої дирекції Фонду «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у AT «Дельта Банк» № 147 від 03.08.2015 строки здійснення тимчасової адміністрації у AT «Дельта Банк» продовжено по 02.10.2015 включно.
		15.09.2015 протоколом засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями AT «Дельта Банк», призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT «Дельта Банк» від 29.05.2015 № 408, затверджено результати перевірки якою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України від 23.02.2012 №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (надалі - Закон №4452-VI), та перелік відповідних правочинів викладено в додатку № 1 до вказаного протоколу. Також, відповідно до зазначеного протоколу запропоновано Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT «Дельта Банк» видати відповідний наказ щодо виявлення договорів банківського вкладу (депозиту), за якими кошти на вкладі рахунки були перераховані іншими фізичними особами, та які є нікчемними згідно пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI та щодо застосування наслідків такої нікчемності.
		Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT «Дельта Банк» Кадировим В.В. 16.09.2015 видано наказ      № 813 «Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями».
		02.10.2015 Національним банком України прийнято постанову №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк».
		На виконання постанови Правління Національного банку України 02.10.2015 №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Дельта банк», Фондом гарантуванням вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 № 181 «Про початок процедури ліквідації AT «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».
		Відсутність позивача у Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Дельта Банк» за рахунок коштів ФГВФО зумовила звернення з цим позовом до суду.
		ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
		В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на те, що він є вкладником банку        в розумінні положень Закону №4452-VI, а тому набув право бути включеним до Переліку рахунків, з подальшою виплатою коштів в межах гарантованої суми відшкодування. Вважає, що віднесення договору банківського рахунку до нікчемних на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
		В обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду вказує на те, що про порушення своїх прав дізнався лише 15.11.2019 (ненадання відповіді на поданий попередньо представником позивача адвокатський запит). До цього з позовом до суду не звертався, оскільки розумів, що його право на відшкодування коштів за вкладом захищено державою.
		IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем пропущений  шестимісячний строк звернення до суду без поважних на те причин. 
		Під час судового розгляду, з метою перевірки викладених відповідачем та третьою особою обставин у клопотаннях про залишення позову без розгляду щодо звернення позивача ще у 2016 році з подібними позовними вимогами до Івано-Франківського окружного адміністративного суду, суд першої інстанції направив до названого суду судовий запит з проханням надати копію позовної заяви з додатками ОСОБА_1 по справі № 809/660/16. Із наданих Івано-Франківським окружним адміністративним судом документів (а. с. 52 - 70) судом першої інстанції встановлено, що у даній справі та у справі №809/660/16 вимоги пов`язані з договором банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях №001-08503-130215 від 13.02.2015, на звернення з приводу якого (невнесення позивача до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів вкладу за рахунок Фонду), йому ще в грудні 2015 році була надана відповідь про визнання правочину нікчемним. В спростування тверджень позивача про те, що відносини між ним та відповідачем носять триваючий характер, суди попередніх інстанцій виходили з того, що стверджуване позивачем порушення є вчиненим з моменту подання до Виконавчої дирекції Фонду переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.
		Окремо суд першої інстанції звернув увагу представника позивача на положення частини шостої статті 44 КАС України, згідно із якою за введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
		V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
		Касаційна скарга обґрунтованим тим, що відносини позивача і відповідача носять триваючий характер. Також скаржник наполягає на тому, що про порушення своїх прав та інтересів дізнався з листопада 2019 року коли відповідач на попередньо поданий запит не надав відповіді. Крім того, справа №809/660/16 по суті не розглянута (позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 155 КАС України), а тому позивач мав законні (легітимні) очікування щодо виплати коштів за вкладом. Окремо скаржник просить при вирішенні справи врахувати позицію Верховного Суду, викладену в постанові №826/9675/17 від 24.12.2019.
		Третя особа подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить Верховний Суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. В обґрунтування своєї позиції стверджує, що про порушення своїх прав позивач дізнався в грудні 2015 року у зв`язку з чим ще у 2016 року реалізував право на судовий захист. Наполягає, що звернення з аналогічним позовом до суду реалізовано із порушенням процесуальних строків, у зв`язку з чим судами обґрунтовано застосовано до спірних правовідносин наслідки, встановлені статтею 123 КАС України.
		VI. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права встановив таке.
		Пунктами 6, 7 частини п`ятої статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
		Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.
		Отже, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на пред`явлення позову, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов`язків, вимог закону і суду, зокрема стосовно належного оформлення позовної заяви, в тому числі подання її у строки, встановлені КАС України або іншими законами, для чого особа має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
		Відповідно до положень статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Верховний Суд зазначає, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
		Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
		Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що позовні вимоги ОСОБА_1 у справі №809/660/16 мотивовані тим, що він є вкладником ПАТ «Дельта Банк» в розумінні Закону №4452-VI, проте не був включений до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок ФГВФО у зв`язку з чим звернувся до Банку за інформацією. З повідомлень Банку від 02.12.2015 №05-3158662 та від 24.12.2015 №053212401, надісланих на його адресу, вбачається, що підставою для невнесення позивача до Переліку вкладників слугував висновок Уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину (договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» №001-08503-130215).
		Тобто, суди встановили, що правовідносини у цій справі та у справі №809/660/16 виникли у зв`язку з невнесенням позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок ФГВФО.
		Відповідно, про порушення своїх прав та інтересів спірними правовідносинами позивач дізнався у грудні 2015 року, про що особисто вказав у позовній заяві поданій до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
		За встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість тверджень позивача про те, що про порушення своїх прав та інтересів останній дізнався лише у листопаді 2019 року.
		Доводи про те, що в межах спірних правовідносин порушення прав позивача має триваючий характер, є безпідставними, оскільки, відповідно до частин другої, п`ятої статті 27 Закону №4452-VI, Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
		Таким чином, законом визначені строки для формування Уповноваженою особою Фонду повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також для затвердження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб реєстру вкладників для здійснення виплат. Відповідно такий строк закінчився ще на час вручення позивачу повідомлення про нікчемність (грудень 2015 року).
		Інших об`єктивних чинників, які свідчили про неможливість своєчасного звернення з цим позовом до суду, скаржником не наведено.
		Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
		Відповідно до положень частини четвертої статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, Верховний Суд не знаходить підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду та погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для застосування до позивача наслідків, встановлених пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України.
		Правова позиція щодо застосування норм права у схожих правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №140/1832/19, від 05.02.2020 у справі №1.380.2019.002838 та від 19.08.2020 у справі №520/5566/19.
		Посилання скаржника на висновок Верховного Суду, сформований в постанові №826/9675/17 від 24.12.2019, колегія суддів оцінює критично, оскільки правовідносини, що виникли у цій справі та у справі №826/9675/17 не є тотожними. Зокрема, у названій справі висновок про порушення позивачем строків звернення до суду ґрунтується на припущеннях суду апеляційної інстанції, в той час, як у цій справі з позовної заяви, поданій у справі №809/660/16, достеменно встановлено період (грудень 2015 року), з якого позивач дізнався про нікчемність правочину.
		Інших доводів які б спростували правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій скаржником не наведено.
		Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд 
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 у справі №640/25034/19 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді Верховного Суду:                                                            С. М. Чиркін
		                                                                                          В. М. Бевзенко
		                                                                                          В. М. Шарапа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...