Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/8295/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 19.02.2021.
Дата набрання законної сили: 16.02.2021
Номер судового провадження: 61-18765ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем  України 
		 
		16 лютого 2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 754/8295/19
		провадження № 61-18765св20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Жданової В. С.,                Зайцева А. Ю.,                     
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - ОСОБА_2 ,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року у складі судді Мережко М. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		Описова частина
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
		 
		Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 перебуває  в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 26 квітня 2016 року, від шлюбу мають спільну дитину - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		 
		Зазначає, що сімейне життя не склалось, стосунки з часом погіршились, і в зв`язку з цим подальше підтримання шлюбних відносин є неможливим. Примирення та налагодження стосунків неможливе. Позивач стверджує, що з відповідачем нічого не пов`язує, вони не ведуть спільного господарства та не підтримують подружніх стосунків, з січня 2017 року проживають окремо. Шлюб носить формальний характер
		 
		Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 26 квітня 2016 року, розірвати.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 26 червня 2020 року позов задоволено.
		 
		Шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та                 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 26 квітня 2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис № 622, розірвано.
		 
		Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 подала до суду апеляційну скаргу.
		 
		Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
		 
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто заявнику.
		 
		Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_2 у встановлений судом строк не виправила недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі Київського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху.
		 
		Узагальнені доводи касаційної скарги
		 
		У грудні 2020 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не дав ОСОБА_2   можливості захистити її інтереси та інтереси її сина, оскільки відповідачка на сьогоднішній момент не має грошей для оплати судового збору за подання апеляційної скарги.
		 
		Доводи інших учасників справи
		 
		Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи. 
		 
		12 січня 2021 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
		 
		Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		 
		Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції відповідає.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
		 
		Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
		 
		Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		 
		Апеляційна скарга подається у письмовій формі  (частина перша статті 356 ЦПК України).
		 
		Згідно пункту 3 частини другої статті 356 ЦПК України в апеляційній скарзі, крім іншого, мають бути зазначені повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
		 
		Пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
		 
		Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, яка її подала.
		 
		Встановлено, що ухвалою Київського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: для сплати судового збору за подання апеляційної скарги; для зазначення в апеляційній сказі інших учасників справи. 
		 
		Факт отримання копії вказаної ухвали ОСОБА_2 у касаційній скарзі не заперечує.
		 
		Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
		 
		При цьому, пунктом 7 частини другої статті 43 ЦПК України визначено, що учасники справи повинні виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
		 
		Процесуальний обов`язок  ОСОБА_2 сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, надати документи, що підтверджують таку сплату у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, визначені Законом України «Про судовий збір», Цивільним процесуальним кодексом України та ухвалою Київського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху.
		 
		Повертаючи апеляційну скаргу як неподану, апеляційний суд виходив з того, що вимоги ухвали апеляційного суду від 12 серпня 2020 року у встановлений судом строк не виконані.
		 
		Верховним Судом встановлено, що матеріали справи не містять інформації, що ОСОБА_2   на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 12 серпня 2020 року здійснила будь-які дії, направлені на виправлення недоліків її апеляційної скарги.
		 
		При таких обставинах, встановивши, що ОСОБА_2 не усунула недоліки апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав апеляційну скаргу неподаною та повернув її скаржнику.
		 
		Доводи касаційної скарги про безпідставну відмову апеляційного суду у задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору є необґрунтованими, оскільки судом встановлено, що заявницею не надано достатніх належних та допустимих доказів її тяжкого матеріального стану.
		Крім того, питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 Закону України «Про судовий збір», або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5 вказаного Закону, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
		До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 37 постанови від 14 січня 2021 року при розгляді справи № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
		ОСОБА_2 до осіб, які зазначені в статті 5 Закону України «Про судовий збір», не відноситься, як і не відноситься вказана цивільна справа до справ із предметом спору, охопленим статтею 5 вказаного Закону.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
		 
		 
		 
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                         Є. В. Коротенко
		 
		В. С. Жданова
		 
		А. Ю. Зайцев

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...