Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5015/118/11 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; визнання недійсними результатів аукціону.
Надіслано для оприлюднення: 19.02.2021. Зареєстровано: 19.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.02.2021.
Дата набрання законної сили: 09.02.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
		УХВАЛА
		09.02.2021 справа № 5015/118/11
		м. Львів
		Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. за участю секретаря судового засідання Зубкович Д.С., розглянувши матеріали заяви ПАТ Виробничо-наукова компанія Розточчя СТ від 21.03.2016 р. з врахуванням заяв про уточнення від 18.05.16 р. та від 14.06.16 р. про визнання недійсними результатів аукціону від 17.03.16 р. з продажу корпусу Ж-4, заг. пл. 10369,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 321 та про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23.03.2016 р., укладеного між ТзОВ Управляюча компанія Львівський автонавантажувач та ТзОВ УКР-Алюміній
		у справі № 5015/118/11
		за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Укравтозапчастина, м. Київ,
		про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія Львівський Автонавантажувач, с. Коростів Сколівського району Львівської області,
		за участю представників, що з`явилися:
		заявника (ПАТ "ВНК "Розточчя СТ"):  ОСОБА_1 ,
		ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування": Демідонт Богдан Олегович, ОСОБА_1 - керівник,
		ПАТ "Львівський завод автонавантажувач": Гаврилюк Олександр Романович, 
		ФОП Гаврилюк О.Р.: ОСОБА_2 ,
		ТОВ "Укравтозапчастина":  ОСОБА_3 , 
		Львівський обласний центр зайнятості: Самар Олена Данилівна, 
		 
		встановив:
		у провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа № 5015/118/11 в частині розгляду заяви ПАТ "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" від 21.03.2016 р. про визнання недійсними результатів аукціону від 17.03.2016 р. з продажу корпусу "Ж-4", заг. пл. 10369,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 321, та про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23.03.2016 р., укладеного між ТзОВ "Управляюча компанія "Львівський автонавантажувач" та ТзОВ "УКР-Алюміній". 
		25.11.2020 року від ПАТ Виробничо-наукова компанія Розточчя СТ надійшла заява про зміну предмета позову та про залучення співвідповідачів. Заява обґрунтована тими обставинами, що протягом судового розгляду іншими складом судів відбулися зміни, пов`язані із внесенням змін до опису про нерухоме майно, як розділу Державного реєстру речових прав, та відчуження майна на користь третіх осіб, що не є сторонами спору. Так, зважаючи на факт того, що у процесі судового розгляду недійсності аукціону та договору купівлі-продажу, який було проведено за наслідком проведення аукціону, змінився власник даного майно, а саме будівлі адміністративного корпусу Ж-4, та, у зв`язку, з внесенням змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про будівлю адміністративного корпусу Ж-4, щодо розділу - Опис об`єкта, ПАТ "ВНК "Розточчя СТ" просить прийняти до провадження зміни предмету позовних вимог та викладає позовні вимоги наступним чином:
		1. визнати недійсним аукціон із продажу нерухомого майна банкрута ТОВ «УК ЛА» від 17.03.2016р., а саме будівлі адміністративного корпусу під літ."Ж-4", об`єкт житлової нерухомості: НІ. Загальна площа (кв.м): 10369.6 м.кв. РПВН 130885,, (нова назва, площа та реєстраційний номер; будівля виробничо-промислового корпусу під літ."Ж-4", об`єкт житлової нерухомості: Ні Площа: (кв.м): 10168.7 Реєстраційний номер ОНМ: 884033346101) та застосувати наслідки визнання аукціону недійсним;
		2. визнати недійсним договір купівлі продажу нерухомого майна укладений із переможцем аукціону Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Алюміній", код ЄДРПОУ: 39734621, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, 79040, Львівська обл., м. Львів, вулиця Конюшинна, будинок та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів серія та номер: 718, виданий 24.03.2016, видавник: Юзва Н.Б., приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу та застосувати наслідки недійсності правочину;
		3. витребувати майно: будівлю адміністративного корпусу під літ."Ж-4", об`єкт житлової нерухомості: НІ Загальна площа (кв.м): 10369.6 м.кв. РПВН 130885,/ актуальні реквізити державної реєстрації: назва, площа та реєстраційний номер; будівля виробничо-промислового корпусу під літ."Ж-4", об`єкт житлової нерухомості: Ні Площа: (кв.м): 10168.7 Реєстраційний номер ОНМ: 884033346101 із чужого володіння Товариства і обмеженою відповідальністю "Тібет", код ЄДРПОУ: 20854767, адреса: Україна, 79060, Львівська обл., м. Львів, вулиця Наукова, будинок 58, квартира 27. 
		Одночасно заявник просив залучити співвідповідачами у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Тібет" - власника майна на час подання відповідної заяви і фізичну особу ОСОБА_4 - іпотекодержателя майна. Заявник додатково у поясненнях від 16.12.2020 року стверджує, що Господарський процесуальний кодекс України в попередній редакції, до 15.12.2017 року, не передбачав можливості змінювати предмет позову при повторному розгляді справи, а Кодекс України з процедур банкрутства, який передбачає розгляд заяв в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, вступив в дію 21.10.2019 року, тобто після завершення розгляду попереднім складом суду. Крім цього, заявник вказує, що детальний порядок переходу права власності він отримав19.11.2020 року при отриманні відповідної інформаційної довідки.
		07.12.2020 року ПАТ Виробничо-наукова компанія «Розточчя СТ» подано клопотання про уточнення до заяви про зміну предмета позову та залучення до участі у справі співвідповідачів, відповідно до якого конкретизовано вимогу про витребування майна  «витребувати майно  будівлю виробничо-промислового корпусу під літ. «Ж-4» (об`єкт житлової нерухомості: Ні, площа: (кв.м.): 10168,7 реєстраційний номер ОНМ: 884033346101) із чужого володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Тібет» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» та уточнено співвідповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тібет".
		13.01.2021 року ПАТ Виробничо-наукова компанія «Розточчя СТ» подано клопотання про уточнення до заяви про зміну предмета позову та залучення до участі у справі співвідповідачів, відповідно до якої з урахуванням реєстраційних змін щодо власника майна  будівлі виробничо-промислового корпусу під літ. Ж-4, заявник просив витребувати майно із чужого володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-Мет» і залучити співвідповідачем у справі вказаного суб`єкта.
		ПАТ "Львівський завод автонавантажувач" стосовно поданих заяв з клопотаннями про їх уточнення заперечував, зокрема, з тих підстав, що про зміну власника майна (Товариства з обмеженою відповідальністю «Тібет») заявнику було відомо набагато раніше і саме за його клопотанням вказаного суб`єкта  Товариство з обмеженою відповідальністю «Тібет», як і ОСОБА_4 , було залучено до участі у справі ще в січні 2019 року; кредиторські вимоги заявника, визнані судом в межах справи про банкрутство, погашені повністю, тому факт перебування майна у власності тих чи інших осіб на права заявника жодним чином не впливають; відсутність у боржника чи уповноваженої особи учасників боржника будь-яких перешкод звернення із самостійним позовом про витребування майна із володіння тогочасного власника в окремому позовному провадженні у випадку набрання законної сили рішенням про визнання недійсними результатів аукціону та відповідного договору купівлі-продажу.
		Ліквідатор О.В. Наумова 14.12.2020 року подала відзив на позовну заяву та заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якого підтримала заяву про зміну предмету позов.
		Розглянувши заяву з урахуванням уточнень, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для прийняття до провадження заяви про зміну предмета позову у зв`язку з таким.
		1. Відповідно до ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
		Верховний Суд у Огляді проблемних питань застосування судами окремих положень ГПК України за результатами проведених нарад, семінарів, круглих столів із місцевими та апеляційними судами зазначає, що із системного аналізу наведених норм убачається, що позивач відповідно до норм чинного ГПК України наділений правом змінити предмет або підставу позову при новому розгляді справи тільки у тому разі, якщо суд установить, що це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку зі зміною фактичних обставин справи, а предмет чи підстава позову при первісному розгляді були недостатніми для такого належного захисту. При цьому слід зважати, що чинний ГПК України має на меті забезпечити своєчасний розгляд справ і правову визначеність, унеможливити зловживання процесуальними правами та підвищити ефективність судочинства в цілому, для чого встановлено чіткий порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, визначено стадії судового процесу, запроваджено розумні обмеження, у тому числі щодо права позивача змінити предмет або підстави позову. Саме тому всі процесуальні дії суду та учасників процесу повинні вчинятися своєчасно задля того, щоб під час підготовки справи до розгляду не залишилося невирішених питань, які можуть затримати розгляд справи по суті.
		Суд звертає увагу, що фактичними обставинами справи, з якими заявник пов`язує вимогу про витребування майна, є зміна власника майна, відчуженого на оскаржуваному (оспореному) в даній справі аукціоні. Проте, суд звертає увагу, що про такі обставини заявнику об`єктивно та достовірно було відомо ще при попередньому новому розгляді даної справи (головуюча суддя Гутьєва В.В.), адже згідно з ухвалою суду від 23.05.2019 року залучено учасниками провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія Львівський Автонавантажувач  Товариство з обмеженою відповідальністю «Тібет» та ОСОБА_4 в частині розгляду заяви-скарги ПрАТ Виробничо-наукова компанія Розточчя СТ про визнання недійсними результатів аукціону від 17.03.2016 р. та договору купівлі-продажу від 23.03.2016 р. Відповідні клопотання про залучення таких осіб подавало саме ПрАТ Виробничо-наукова компанія Розточчя СТ 13.03.2019 року та 06.05.2019 року. Тому пояснення заявника про те, що про обставини зміни власника майна йому стало відомо лише 19.11.2020 року не відповідають обставинам справи і не підтверджують позицію заявника. 
		Суд зазначає, що заяв про зміну предмета позову у спосіб доповнення такого вимогою про витребування майна у нового власника заявником з травня 2019 року, коли вже діяла нова редакція Господарського процесуального кодексу України, яка передбачала випадки зміни предмета позову на новому розгляді справи, не подавалось. Суд звертає увагу, що заявник помилково обґрунтовує неможливість звернення із відповідною заявою через дію Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а не Кодексу України із процедур банкрутства, адже, відповідно до п. 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року № 01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» «…Такі майнові спори, за винятком спорів боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника (абзац четвертий частини восьмої статті 23 Закону), розглядаються та вирішуються господарським судом за правилами позовного провадження, передбаченими ГПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, у межах провадження у справі про банкрутство без порушення нових справ.». 
		Проаналізувавши доводи заявника та обставини розгляду заяви про визнання недійсним результатів аукціону та визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, суд зазначає, що зміни, про які зазначає заявник, відбулися ще в 2016 та 2017 роках, тобто на час постановлення ухвали 26.07.2016 року вже відбулася частково зміна власників майна, а на час постановлення ухвали 06.09.2019 року на новому розгляді уже відбулися всі зміни  про власника майна та про зміну площі майна. Чергова зміна власника майна з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тібет» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинь-Мет» відбулася в грудні 2020 року, тобто уже після подання заяви про зміну предмету позову, і стосується не стільки підстав подання такої заяви, скільки особи актуального власника майна. 
		Також суд враховує і ті обставини, що заявник, звертаючись зі скаргою про визнання недійсними результатів аукціону від 17.03.16 р. та про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23.03.2016 р., укладеного між ТзОВ Управляюча компанія Львівський автонавантажувач та ТзОВ УКР-Алюміній, здійснюючи захист своїх прав та інтересів як кредитора, не просив для ефективного захисту застосувати реституцію як наслідок визнання недійсним договору купівлі-продажу до моменту першої зміни власника придбаного на аукціоні майна. Заявник декілька раз (18.05.2016 року, 14.06.2016 року, 20.02.2017 року) уточнював прохальну частину скарги та жодного разу не заявляв про необхідність витребування майна у власника, яким не був переможець аукціону.
		Враховуючи наведене, суд вважає, що відсутні виключні умови, за яких є необхідним і можливим прийняття заяви про зміну предмета позову на стадії нового розгляду заяви ПАТ Виробничо-наукова компанія Розточчя СТ від 21.03.2016 року.
		2. Крім цього, суд зазначає, що одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. 
		У даному випадку вимога заявника про витребування майна у нового власника  Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-Мет» нерозривно пов`язана із зазначеними заявником фактичними обставинами, які не були підставою вимог, що є предметом розгляду на даний час, - визнання недійсними результатів аукціону від 17.03.16 р. з продажу корпусу Ж-4 та про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23.03.2016 р., укладеного між ТзОВ Управляюча компанія Львівський автонавантажувач та ТзОВ УКР-Алюміній. Так, заявник не виключає та не відмовляється від підстав (обставин) наведених у заяві від 21.03.2016 р. з врахуванням заяв про уточнення від 18.05.16 р. та від 14.06.16 р., і теоретично доповнює такі підстави новими  зміною власника майна. Проте, така обставина зміни власника майна фактично на існуючий предмет позову не впливає, натомість є важливою та стосується саме вимоги про витребування майна. Тому суд доходить висновку про те, що подана заява є новою позовною вимогою (фактично іншим позовом), а не заявою про об`єднання кількох вимог чи заявою про зміну предмета позову. Більше того, суд звертає увагу, що така самостійна вимога ще й стосується самостійного суб`єкта, який не є учасником даного провадження. Клопотання заявника про залучення до участі у справі співвідповідача  власника майна є нерозривно пов`язаним саме із вимогою про витребування майна. Тобто, подана заява фактично не спрямована на зміну предмета позову, а є по своїй суті самостійною вимогою із новою підставою позову, предметом позову та з новим складом учасників. Наведене унеможливлює як прийняття до провадження заяви Приватного акціонерного товариства Виробничо-наукова компанія Розточчя СТ про зміну предмету позову, так і задоволення заяви про залучення співвідповідача. Зазначене відповідає правовим висновкам, які наведені в постановах Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 910/18802/17 та від 28.03.2019 у справі № 910/23066/17.
		3. Крім цього, суд враховує, що відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. І саме частиною другою вказаної статті визначено, що спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно вирішує господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. 
		Суд звертає увагу, що в даному складі суд здійснює виключно розгляд заяви Приватного акціонерного товариства Виробничо-наукова компанія Розточчя СТ в межах справи про банкрутство на новому розгляді відповідно до вказівок суду касаційної інстанції, і не може вважатися тим судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. 
		Суддя Матвіїв Р.І. не входить до колегії господарського суду Львівської області з розгляду справ про банкрутство та не має такої спеціалізації, а дану заяву розглядає в результаті повторного автоматизованого розподілу справи між усіма суддями через неможливість застосування спеціалізації, та виключно в частині розгляду даної заяви Приватного акціонерного товариства Виробничо-наукова компанія Розточчя СТ на новому розгляді. 
		Оскільки суд зробив висновок про те, що заява про зміну предмету позову має ознаки нової (самостійної) позовної заяви (заяви), то прийняття до провадження заяви про зміну предмету позову судом в складі судді Матвіїва Р.І. порушуватиме правила розподілу справ, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно вирішує господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. 
		Наведене додатково унеможливлює прийняття судом до провадження заяви Приватного акціонерного товариства Виробничо-наукова компанія Розточчя СТ про зміну предмету позову.
		Щодо судового рішення за результатами розгляду заяви про зміну предмету позову суд звертає увагу на те, що частиною 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено право позивача на зміну предмета або підстави позову шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання. Зазначене свідчить, що одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Однак, Господарський процесуальний кодекс України не визначає чітко формулювання резолютивної частини судового рішення щодо неможливості одночасної зміни і предмета, і підстав позову. Заявник у заяві про зміну предмету позову просить фактично прийняти до провадження спільно із вимогами, які вже розглядаються судом, нові вимоги. У випадку задоволення заяви про зміну предмету позову суд мав би ухвалити судове рішення, результатом якого було би прийняття нових вимог до провадження поряд із вимогами, провадження щодо яких вже судом відкрите. Тому суд вважає, що процесуальною формою відмови заявнику у зміні предмету позову, про необхідність чого суд вже зробив висновок вище, має бути судове рішення (ухвала) із резолютивною частиною «відмовити у прийнятті до провадження заяви про зміну предмета позову». Саме таке формулювання резолютивної частини ухвали найбільш точно відображає суть судового рішення, відповідає процесуальній дії суду та забезпечує розгляд заяви. 
		Керуючись ст. ст. 2, 46, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ухвалив:
		відмовити у прийнятті до провадження заяви Приватного акціонерного товариства Виробничо-наукова компанія Розточчя СТ про зміну предмета позову та про залучення співвідповідачів від 24.11.2020 року, поданої суду 25.11.2020 року, з клопотаннями про уточнення від 07.12.2020 року та від 12.01.2021 року, поданим суду 13.01.2021 року.
		 
		Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
		Повне судове рішення складено 19.02.2021 року.
		 
		 
		Суддя Р.І. Матвіїв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...