Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/450/20 : Господарські справи (до 01.01.2019); Застосування антимонопольного законодавства; оскарження рішень Антимонопольного комітету або його територіальних органів.
Надіслано для оприлюднення: 19.02.2021. Зареєстровано: 19.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.02.2021.
Дата набрання законної сили: 18.02.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 лютого 2021 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  910/450/20 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: 
		Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
		за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
		 
		представників учасників справи:
		позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Ново - Водолажський масло - жировий комбінат»  - Межерицький А.А., адвокат (ордер від 10.01.2020),
		відповідача - Антимонопольного комітету України  - Атаманюк Г.В., в порядку самопредставництва,
		 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні 
		касаційну скаргу Антимонопольного комітету України
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 (колегія суддів: Яковлєв М.Л.(головуючий), Куксов В.В., Тищенко А.І.)
		зі справи № 910/450/20
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ново - Водолажський масло - жировий комбінат»  (далі - ТОВ  «Ново - Водолажський масло - жировий комбінат»)
		до Антимонопольного комітету України (далі - Комітет)
		про визнання недійсним та скасування рішення.
		Згідно з розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 15.02.2021 № 29.3-02/169 проведено повторний автоматичний розподіл справи № 910/450/20 у зв`язку з перебуванням судді Малашенкової Т.М. у відпустці.
		1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		ТОВ  «Ново - Водолажський масло - жировий комбінат» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Комітету про визнання недійсним та скасування рішення тимчасової адміністративної колегії Комітету від 20.11.2019 № 82-р/тк «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу» (далі - Рішення АМК).
		Позовні вимоги обґрунтовані наявністю визначених статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підстав для визнання Рішення АМК недійсним. 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		Рішенням господарського суду міста Києва від 19.06.2020 зі справи                           № 910/450/20 у задоволенні позову відмовлено, з посиланням на його необґрунтованість.
		Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову: визнано недійсним та скасовано Рішення АМК; стягнуто з Комітету на користь ТОВ  «Ново - Водолажський масло - жировий комбінат» 2   102,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви, 3   153,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
		Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано з посиланням на: неповне з`ясуванням Комітетом обставин, що мають значення для справи; невідповідність викладених в оскаржуваному рішенні висновків обставинам справи.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, 25.11.2020 Комітет звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив зазначене рішення суду апеляційної інстанції скасувати, як таке, що постановлене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
		2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		За доводами скаржника, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права (приписів статті 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції») у подібних правовідносинах.
		Скаржник не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, покладеними в основу судового рішення щодо неналежності доказів у вигляді результатів опитування споживачів та конкурентів; стосовно не з`ясованих Комітетом питань та не доведених ним обставин конкуренції між позивачем та іншими виробниками подібної продукції;  щодо оцінки експертного висновку, зробленого на замовлення позивача; стосовно відповідності маркування продукції позивача вимогам технічних умов.
		Доводи інших учасників справи
		У відзиві на касаційну скаргу ТОВ  «Ново - Водолажський масло - жировий комбінат» просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін, зазначаючи, зокрема, про її законність та обґрунтованість, дотримання судом апеляційної інстанції у розгляді справи норм матеріального та процесуального права.
		У судовому засіданні 28.01.2021 оголошувалася перерва до 18.02.2021.
		3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Рішенням АМК:
		- визнано дії ТОВ  «Ново - Водолажський масло - жировий комбінат», які полягали у повідомленні до 2019 року невизначеному колу осіб на споживчих етикетках продукту «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової» неправдивих відомостей щодо назви продукту (твердження «Оцет»), який містив у складі кислоту оцтову синтетичну харчову, внаслідок обраного способу викладення, та могли вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб`єкта господарювання, порушенням законодавства, передбаченим статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» у вигляді поширення інформації, що вводить в оману;
		- за вчинене порушення на ТОВ  «Ново - Водолажський масло - жировий комбінат» накладено штраф у розмірі 250   000,00 грн.
		Рішенням АМК встановлено, зокрема, що:
		- за дорученням в.о. голови Комітету від 08.08.2016 № 08-01/210-АМ, у додатку до якого містилося звернення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України із заявою громадянина ОСОБА_1 про порушення «Ново - Водолажський масло - жировий комбінат» законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, Відділення уповноважено провести дослідження щодо поширення названим Товариством на етикетці продукції інформації (позначень «Оцет» та «Оцтова кислота»);
		- відповідачем в антимонопольній справі є ТОВ  «Ново - Водолажський масло - жировий комбінат», який є суб`єктом господарювання у розумінні статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції»;
		- органом АМК у розгляді антимонопольної справи встановлено, що ТОВ  «Ново - Водолажський масло - жировий комбінат» поширювало інформацію, яка вводить в оману;
		- так, у листі від 25.08.2016 № 455/8 на запит органу АМК ТОВ  «Ново - Водолажський масло - жировий комбінат» зазначило, що у господарській діяльності використовує такі торговельні марки: «Жирновъ», «Завжди літо», «Колос». Під вказаними торговельними марками назване Товариство виготовляло продукт під назвою «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової» (в асортименті);
		- на етикетках оцтових продуктів, вироблених з синтетичної оцтової кислоти, міститься слово «Оцет» у словосполученні «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової»;
		- замовником дизайну макета етикетки продукту «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової» є ТОВ  «Ново - Водолажський масло - жировий комбінат», також назване Товариство погоджує оригінал - макет етикетки;
		- відповідальність за розміщену на етикетці інформацію несе Товариство (лист від 09.01.2018 № 10/1);
		- виробництво оцтів в Україні регламентується ДСТУ 2450:2006 «Оцти  з харчової сировини. Загальні технічні умови», що є обов`язковим для виконання всіма суб`єктами господарювання на всій території України;
		- згідно з цим нормативним документом для виробництва оцту не передбачено використання «кислоти оцтової синтетичної харчової»;
		- водночас стандартом Мінагрополітики України «Замінники оцту, одержані з оцтової кислоти. Технічні умови СОУ 15.87-411:2006» встановлено, що замінники оцту (у тексті технічних умов СОУ їх розробником застосовано скорочення словосполучення - замінники із застосуванням запашних речовин чи без них словом «оцет») виготовляють шляхом розведення водою харчової оцтової кислоти із застосуванням запашних речовин чи без них, фасовані і призначені для реалізації через торговельну мережу, систему громадського харчування. Залежно від технології виробництва ці замінники оцту поділяють на такі групи: столовий та столовий ароматизований;
		-  для виготовлення замінників оцту використовують таку сировину: кислоту оцтову лісохімічну харчову 70% і 80% (есенцію) згідно з ГОСТ 6968; кислоту оцтову х.ч. льодову згідно з ГОСТ 61 (оцтову синтетичну харчову); запашні речовини: свіжа або сушена рослинна сировина, натуральні екстракти і настої з рослинної сировини, плодоягідні соки, свіжі і сухі прянощі, ароматичні харчові есенції, ефірні масла, синтетичні запашні речовини та інші харчові продукти згідно з чинними нормативними документами та дозволом центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров`я України для використання на цьому виробництві; воду питну згідно з ГОСТ 2874 та ДСанПіН;
		- тобто, СОУ 15.87-411:2006 «Замінники оцту, одержані з оцтової кислоти. Технічні умови» регулює питання виробництва замінників оцту, а не оцту;
		- Міністерство аграрної політики та продовольства України та Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у листі від 29.06.2016 № 60-1-4-2-14/4658, адресованому Комітету, у зв`язку з багатократністю порушення питання щодо неправильного маркування оцту, зазначили, що до 2013 року позначення ТУ на оцти здійснювалися відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг 016-97, який містив поняття «оцет столовий» у категорії «замінники оцту» (15.87.11.902). Зазначений класифікатор наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 № 457 скасовано і з 01.01.2013 діє новий класифікатор ДК 016:2010, відповідно до якого існують лише два поняття: оцти та замінники оцту, виготовлені з вина (10.84.11-30.00) та оцет і замінники оцту (крім виготовлених з вина) (10.84.11-90.00). Отже, немає норми, яка б допускала існування поняття «оцет столовий». Однак СОУ 15.87-411:2006 передбачається, що незалежно від технології виробництва оцет поділяється на «столовий» та «столовий ароматизований», що суперечить чинному ДК 016:2010;
		- у 2015 році ТОВ  «Ново - Водолажський масло - жировий комбінат» реалізовано продукції «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової» 34850 кг - 9%, 159   490,00 грн., та 2208 кг - 3%, 18   216,00 грн., у 2016 році (на 22.08.2016):  115   174 кг - 9%, 525   836,40 грн. та 2   144 кг - 3%, 17688,00 грн., у 2017 році реалізовано 80   376,4 кг 9% оцту з кислоти оцтової синтетичної харчової, вартість вказаної продукції становила 380   775,04 грн.;
		- дохід від реалізації Товариством продукції із позначенням «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової» у 2018 році становив 797   153,21 грн. з ПДВ;
		- у листі від 25.08.2016 № 455/8 Товариство повідомило, що «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової» реалізується виключно у Харківській області, займає незначне місце в обсязі реалізації продукції Товариства;
		- весь обсяг виготовленої продукції реалізовано ФОП Токар О.В. (м. Харків);
		- органом АМК також проаналізовано інформацію, отриману від торговельних мереж щодо реалізації вказаної продукції;
		- ринок оцтової продукції, виробленої із синтетичної оцтової кислоти в Україні є висококонкурентним, у торговельних мережах України (як регіональних, так і в міжрегіональних) ця продукція зазвичай представлена різними торговельними марками;
		- за результатом аналізу органом АМК етикеток продукції ідентичної з тією, яку виготовляє Товариство (продукти виготовлені із синтетичної сировини), слово «оцет», зокрема, у словосполученнях, відсутнє;
		- територіальними відділеннями Комітету на виконання доручення голови Комітету проведено опитування споживачів щодо розуміння ними позначення на етикетці «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової». Так, загальна кількість респондентів становила 239 осіб; 80,8% опитаних вважають, що оцтом може називатися продукт, який одержаний з натуральної харчової сировини (етилового ректифікованого спирту з харчової сировини, яблучних та виноградних виноматеріалів, зброджених соків тощо) методом окислення (аеробного) оцтовокислими бактеріями; 84,9% опитаних вважають, що продукт, одержаний з натуральної харчової сировини (етилового ректифікованого спирту з харчової сировини, яблучних та виноградних виноматеріалів, зброджених соків тощо) методом окислення (аеробно - оцтовокислими бактеріями) та продукт, одержаний  шляхом розведення водою питною кислоти оцтової синтетичної харчової та необхідної концентрації без або з додаванням ароматизаторів чи добавок, - це різні продукти в частині споживчих властивостей, якості; 72,8% опитаних зазначили, що інформація на етикетці продукту у вигляді напису «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової» може вплинути на їх намір щодо придбання такого продукту; на запитання: «Чи може, на Вашу думку, слово «Оцет» у назві продукту «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової», який виготовлений з двох інгредієнтів: води питної синтетичної оцтової кислоти харчової концентрованої, ввести Вас в оману при виборі такого продукту відповідно до своїх потреб?» Ствердно відповіли 63,6% опитаних. Серед опитаних переважають жінки - 64%; вік респондентів становить 19-67 років; респонденти мають переважно вищу освіту - 75% та мешкають в обласному центрі або місті;
		- також, з метою з`ясування ставлення інших учасників ринку виробництва та/або реалізації оцтових продуктів до поширення на етикетках продукції інформації у вигляді напису «Оцет» у словосполученні «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової», у той час як продукт виготовляється не з натуральної харчової сировини, а із синтетичної оцтової кислоти харчової концентрованої, органом АМК надіслані звернення до суб`єктів господарювання - учасників ринку, продукція яких (у тому числі та, що вироблена на замовлення під торговельними брендами замовників) реалізовувалася, зокрема, у тих же територіальних межах, що й ТОВ  «Ново - Водолажський масло - жировий комбінат»;
		- опитані учасники ринку висловилися про недопустимість таких дій;
		- позначення на етикетці продукту «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової» виробництва Товариства, внаслідок обраного способу викладення, містить неправдиву інформацію щодо назви та споживчих властивостей цього продукту, що може призвести до унеможливлення визначення покупцем справжнього призначення продукту та придбання продукту, що не є оцтом (замінника оцту), будучи впевненим, що придбано оцет. Зазначене є поширенням інформації, що вводить в оману невизначене коло осіб;
		- отже, з огляду на викладене, дії Товариства у вигляді поширення на етикетках продукту інформації «Оцет» у словосполученні «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової», у той час як ця продукція не є оцтом з харчової сировини, та поширення таким способом неправдивих відомостей щодо назви товару та його споживчих властивостей, внаслідок обраного способу викладення, можуть призвести до отримання неправомірних переваг перед іншими учасниками ринку виробництва оцтів;
		- згідно з поясненнями Товариства, згідно з абз. другим п. 7 Технічного регламенту, назва харчового продукту повинна відповідати назві, у тому числі, установленій нормативними документами. Продукт «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової» виготовляється відповідно до нормативного документа                                            ТУ У 15.8-32339338-002-2009 (зі змінами № 001:2013), тобто власних технічних умов, які погоджені відповідним органом сертифікації та стандартизації. Згадане ТУ має назву «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової», саме тому вказана назва і використовується на етикетці; 
		- ТОВ  «Ново - Водолажський масло - жировий комбінат» зазначало про те, що, маркуючи свою продукцію «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової», назване Товариство не порушує нормативного документа - ТУ У 15.8-32339338-002-2009 (зі змінами № 001:2013) «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової»; етикетки містять не лише слово «Оцет» (вилучене з  контексту етикетки), а єдиний змістовий вираз - «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової»;
		- проте, яка зазначив Комітет у своєму рішенні, розроблені технічні умови повинні відповідати вимогам закону, у тому числі, законодавству про захист від недобросовісної конкуренції, а не використовується як підстава для його порушення. Крім того, у межах провадження розглядається питання щодо притягнення ТОВ  «Ново - Водолажський масло - жировий комбінат» до відповідальності за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, а не за порушення у сфері стандартизації;
		- отже, у назві продукту «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової» об`єднано поняття оцту та продукту, що не є оцтом, оскільки такий продукт виготовляється з кислоти оцтової синтетичної харчової. Слово «Оцет» не може бути складовою частиною назви продукту, який за своєю природою є замінником оцту, як би він не називався. Оцет та продукт, виготовлений з синтетичної оцтової кислоти харчової, - це різні продукти і пропонування до реалізації другого з них з використанням назви першого може ввести споживачів в оману під час вибору ними харчового продукту  відповідно до своїх потреб та надати Товариству неправомірні переваги в конкуренції порівняно з учасниками ринку, маркування продуктів яких не вводить в оману споживачів;
		- листом від 12.08.2019 б/н Товариство повідомило орган АМК про те, що дохід від реалізації ним продукції з позначенням «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової» у 2018 році становив 797   153,21 грн. з ПДВ;
		- у 2019 році продукцію з назвою «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової» Товариство не реалізовувало;
		- у зв`язку з тим, що випуск продукції «Розчин кислоти оцтової синтетичної харчової» відповідно до ТУ У 15.8-32339338-002-2009 зі змінами № 002:2018 розпочався 28.03.2019, саме тому етикетки, марковані відповідно до змін                              № 002:2018 до ТУ використовуються з 28.03.2019;
		- як зазначило Товариство, утилізація етикеток не проводилася. Товариство пояснило, що «у зв`язку з невеликими обсягами виробництва оцтовмісної продукції, належним плануванням діяльності щодо виробництва оцту з кислоти синтетичної харчової на підприємстві, розуміючи, що з 02.12.2018 закінчиться дія змін № 001:2013 до ТУ У 15.8-32339338-002-2009 «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової. Технічні умови», Товариство розрахувало кількість етикеток, на яких було зазначено, що продукція випущена відповідно до ТУ У 15.8-32339338-002-2009 зі змінами № 001:2013, аби не допустити випуск такої продукції за межами дії змін № 001:2013»;
		- з 27.03.2019 Товариство не відкликало продукцію «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової»;
		- залишки продукції «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової» та етикеток у Товариства відсутні;
		- за висновком Комітету, встановленими у справі обставинами, в їх сукупності, доводиться, що дії ТОВ  «Ново - Водолажський масло - жировий комбінат», які полягали у повідомленні до 2019 року невизначеному колу осіб на споживчих етикетках продукту «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової» неправдивих відомостей щодо назви продукту (твердження «Оцет»), який містив у складі кислоту оцтову синтетичну харчову, внаслідок обраного способу викладення, та могли вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб`єкта господарювання, є порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.
		Судами попередніх інстанцій у розгляді справи також встановлено, що згідно з  висновком експертного товарознавчого дослідження від 08.11.2019 № 21161, яке проведене на замовлення позивача, експерт дійшов висновку про те, що маркування на зразках, наданих для дослідження копій 4 етикеток з назвою харчового продукту «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової» не вводить споживачів в оману, у назві продукту міститься інформація щодо синтетичного його походження, що відповідає вимогам нормативно - технічного документа ТУ У 15.8-32339338-002-2009 «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової. Технічні умови» зі змінами № 001:2013 та вимогам законів України, що регулюють обіг харчових продуктів в Україні.
		4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків апеляційного господарського суду
		Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним та скасування Рішення АМК.
		Як вбачається із з`ясованого попередніми судовими інстанціями змісту Рішення АМК, згідно з останнім дії позивача кваліфіковано за ознаками статті 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» (далі - Закон № 236/96) у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, у зв`язку з чим на ТОВ  «Ново - Водолажський масло - жировий комбінат» накладено штраф. З цього, зокрема, виходить суд касаційної інстанції у розгляді даної справи.
		За доводами скаржника, які викладені у касаційній скарзі, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права (приписів статті 15-1 Закону № 236/96, статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції») у подібних правовідносинах.
		Верховний Суд зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі № 910/3040/16.
		Під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, слід розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.
		Щодо визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правової позиції, викладеної у мотивувальних частинах постанов Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 305/1180/15-ц (абзац 18), від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16 (пункт 5.5), від 12.12.2018 у справі  № 2-3007/11(абзац 20), від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц (абзац 18).
		Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет). 
		Судом з`ясовано, що висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права (приписів статті 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції») у подібних правовідносинах відсутній.
		Відповідно до Закону № 236/96 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):
		- недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності (стаття 1);
		- відносини, пов`язані захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються цим Законом, Законом України «Про захист економічної конкуренції», Законом України «Про Антимонопольний комітет України», Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України (стаття 3); 
		- поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб`єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб`єкта господарювання. 
		Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які: 
		містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору; 
		містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб`єкта господарювання; 
		приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають; 
		містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації (стаття 15-1);
		- вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Законом (стаття 20);
		- вчинення суб`єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п`яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб`єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. 
		Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав відомостей про розмір доходу (виручки), штраф, передбачений частиною першою цієї статті, накладається у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 
		Накладення штрафу здійснюється відповідно до частин третьої - сьомої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції». 
		Суми стягнутих штрафів та пені за прострочення їх сплати зараховуються до державного бюджету (стаття 21);
		- процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (стаття 27);
		- органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов`язкові для виконання рішення про: визнання факту недобросовісної конкуренції, накладення штрафів (абзаци 1, 5 частини першої статті 30). 
		Відповідно до Господарського кодексу України:
		- державний контроль за дотриманням антимонопольно - конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом (частина перша статті 40). 
		Згідно із Законом України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон                      № 2210):
		- при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи (частина друга статті 35);
		- доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. 
		Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. 
		Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі. 
		Збір доказів здійснюється Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів. 
		Особи, які беруть участь у справі, мають право надавати докази та доводити їх достовірність (об`єктивність, стаття 41);
		- підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції»; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (частина перша статті 59). 
		Для кваліфікації дій суб`єктів господарювання як, зокрема, недобросовісної конкуренції, не є обов`язковим з`ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.
		Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 11, 13-15 і 19 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»), або можливості настання зазначених наслідків у зв`язку з відповідними діями таких суб`єктів господарювання (частини перші статей 6 і 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», статті 4, 6, 8, 151, 16, 17 і 18 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»). Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.11.2018 зі справи № 915/1253/17, від 02.06.2020 зі справи № 915/1889/19.
		Водночас згідно з пунктом 1 статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
		Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про державну допомогу суб`єктам господарювання», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
		Згідно з частиною першою статті 23 названого Закону унормовано, що діяльність стосовно виявлення, запобігання та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, проводиться Антимонопольним комітетом України, його органами та посадовими особами з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України про захист економічної конкуренції.
		Відповідно до статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема:
		- розгляд заяв і справ про надання дозволу, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проведення досліджень за цими заявами і справами; 
		- прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
		Стаття 19 цього Закону визначає гарантії здійснення повноважень Антимонопольного комітету України.
		Відповідно до частин пункту 23 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням АМК від 19.04.1994 № 5 унормовано, що службовцями Комітету, відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об`єктивне з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін. Зокрема у справах можуть проводитися такі дії: дослідження регіонального або загальнодержавного ринку; одержання від сторін, третіх осіб, інших осіб письмових та усних пояснень, які можуть фіксуватися в протоколі; вилучення письмових та речових доказів, зокрема документів, предметів чи інших носіїв інформації, що можуть бути доказами чи джерелами доказів у справі; накладення арешту на предмети, документи, інші носії інформації, що можуть бути доказами чи джерелами доказів у справі. 
		Місцевий господарський суд, з огляду на відповідні законодавчі приписи, встановлені фактичні обставини, з урахуванням виключних повноважень органів АМК щодо оцінки та кваліфікації наявних дій як відповідного порушення, враховуючи те, що органи Антимонопольного комітету України здійснюють контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі, законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, в частині виявлення та припинення поширення інформації, що вводить в оману, дослідивши встановлені Комітетом обставини щодо поширення ТОВ «Ново - Водолажський масло - жировий комбінат» інформації, що вводить споживачів в оману шляхом повідомлення до 2019 року невизначеному колу осіб на споживчих етикетках продукту «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової» неправдивих відомостей щодо назви продукту (твердження «Оцет»), який містив у складі кислоту оцтову синтетичну харчову, внаслідок обраного способу викладення, що могли вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб`єкта господарювання, - дійшов неспростовного висновку про відсутність правових підстав для визнання Рішення АМК недійсним.
		У свою чергу, суд апеляційної інстанції:
		- зазначивши, в обґрунтування підстав для задоволення позову, про відсутність доказів на підтвердження наявності спеціальних знань, навичок, відповідної освіти у працівників органу АМК, які проводили опитування, невідповідність питань ключовим методологічним основам проведення опитування, недоведеність обставин щодо неупередженості та незаінтересованості осіб у результатах опитування,  - не врахував приписи статті 41 Закону № 2210, згідно з якими доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення; збір доказів здійснюється Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів; те, що жоден законодавчий чи інший нормативний акт не виключає результати проведених опитувань з числа доказів у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.03.2019 зі справи № 910/23532/13), а також те, що спеціальним законодавством у сфері захисту економічної конкуренції не визначено вимог, яким має відповідати опитування споживачів, як і не передбачено вимог до працівників органів АМК для проведення опитування, у той час як органи АМК самостійно визначають джерела та засоби, які є необхідними для повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, та які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення;
		- вказавши про те, що експертний висновок, наданий на замовлення позивача, порівняно з анкетуванням, проведеним органом АМК та ставленням інших учасників ринку, є належним та допустимим доказом у справі, - залишив поза увагою виключні повноваження органів АМК щодо оцінки та кваліфікації наявних дій як відповідного порушення (з урахуванням зібраних органом АМК доказів);
		- стверджуючи про відсутність в діях Товариства інкримінованого Комітетом порушення (з огляду на маркування позивачем продукції словосполученням «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової» у відповідності до ТУ У                                                    15.8-32339338-002-2009 «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової. Технічні умови» зі змінами № 001:2013), - не врахував того, що  розроблені технічні умови повинні відповідати вимогам закону, у тому числі, законодавству про захист від недобросовісної конкуренції, а не використовуватися як підстава для його порушення;
		- залишив поза увагою встановлені у Рішенні АМК обставини, відповідно до яких оцет та замінник оцту (як би останній не називався), - це різні продукти, і пропонування до реалізації другого з них з використанням у назві першого може ввести споживачів в оману.
		З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції безпідставно скасував законне та правильне по суті рішення суду першої інстанції, що є підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції зі справи.
		Доводи позивача, викладені у відзиві на касаційну скаргу про дотримання судом апеляційної інстанції у розгляді справи норм матеріального та процесуального права суд касаційної інстанції відхиляє, як необґрунтовані. 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		Касаційна скарга Комітету підлягає задоволенню.
		Постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати, залишивши в силі рішення місцевого господарського суду. 
		Судові витрати
		Понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на ТОВ  «Ново - Водолажський масло - жировий комбінат», оскільки касаційна скарга підлягає задоволенню.
		Судові витрати, пов`язані з розглядом справи в суді першої та апеляційної інстанцій покладаються на позивача, у зв`язку з відмовою в позові.
		Поворот виконання постанови суду апеляційної інстанції Касаційним господарським судом не здійснюється за відсутності відповідної заяви Комітету та документа, який підтверджував би те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку (частина шоста статті 333 ГПК України), що не позбавляє Комітет права, за наявності відповідних підстав, звернутися до суду першої інстанції із заявою про поворот виконання постанови суду апеляційної інстанції у відповідності до приписів частин дев`ятої та десятої статті 333 ГПК України.
		Керуючись статтями 129, 300, 308, 312, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задовольнити.
		2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 зі справи № 910/450/20 скасувати.
		3. Рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2020 зі справи                          № 910/450/20 залишити в силі.
		4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ново - Водолажський масло - жировий комбінат» на користь Антимонопольного комітету України 4   204,00 грн. судового збору з касаційної скарги.
		5. Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Суддя                                                                                                       І. Колос
		 
		 
		Суддя                                                                                                        І. Бенедисюк
		 
		 
		Суддя                                                                                                        І. Булгакова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...