Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/13642/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Розбій.
Надіслано судом: 22.02.2021. Зареєстровано: 22.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.02.2021.

Номер судового провадження: 1-кп/308/1132/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020070170001065

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/13642/20
		 
		У Х В А Л А 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		18 лютого 2021 року                             м. Ужгород
		Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
		головуючого судді             ОСОБА_1 ,
		при секретарі          ОСОБА_2 ,
		за участі прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинувачених             ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		захисників                     ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді матеріали кримінального провадження №12020070170001065, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 187, ч.2 ст. 345, ч.1 ст. 343 КК України, ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст. 187 КК України,
		встановив:
		В провадженні суду на стадії судового розгляду перебуває вищевказане кримінальне провадження.
		16.02.2021 прокурор ОСОБА_3 подав до суду клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 та обвинуваченому ОСОБА_5 . Мотивує клопотання обґрунтованістю підозри, а також посилається на продовження існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України, та неможливістю їх запобіганню, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. З огляду на вказане, прокурор просить продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на 60 днів.
		В судовому засіданні прокурор підтримав вказані клопотання, зазначив, що перебуваючи на волі обвинувачені можуть здійснити незаконний вплив на потерпілих, вчинити інший злочин тощо. 
		В судовому засіданні захисники обвинувачених адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заперечили щодо заявлених прокурором клопотань, оскільки наведені таким ризики необґрунтовані. 
		Так, адвокат ОСОБА_7 вказав, що клопотання необґрунтоване, ризики недоведені, а тому просив відмовити у задоволенні такого щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .
		В свою чергу адвокат ОСОБА_6 зазначив, що обвинувачений ОСОБА_5 потребує лікування, а тому просить застосувати до такого домашній арешт. 
		Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримали позицію своїх захисників. 
		Заслухавши клопотання та пояснення прокурора, думку обвинувачених та їх захисників щодо заявлених клопотань, суд приходить до наступних висновків.
		Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. За ч. 2 вказаної статті вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
		У відповідності до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
		Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1ст. 177 КПК.
		Ухвалою суду від 28.12.2020 обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави. Строк дії запобіжного заходу визначено до 25.02.2021 включно.
		Підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу щодо обвинувачених визначено наявність «обґрунтованості підозри» в інкримінованих останнім злочинах, а також існування ризиків незаконного впливу обвинувачених на потерпілих, свідків та інших учасників кримінального провадження; вчинення іншого кримінального правопорушення; можливого переховування від суду тощо. 
		При розгляді клопотань прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених, судом враховано «обґрунтованість підозри» обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 187, ч.2 ст. 345, ч.1 ст. 343 КК України та обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст. 187 КК України, оскільки така підтверджується зокрема тим, що зібрані на досудовому розслідуванні докази про обставини інкримінованих їм діянь, знайшли своє достатнє обґрунтування для пред`явлення обвинувачення, скерування обвинувального акту до суду, а також призначення такого до судового розгляду.
		Перевіряючи доводи розглядуваних клопотань прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що такі є обґрунтованими і з часу обрання судом запобіжного заходу обвинуваченим не зменшилися та продовжують існувати.
		Так, обвинувачений ОСОБА_4 згідно з обвинувальним актом має непогашену судимість, отже раніше притягався до кримінальної відповідальності, не має офіційного джерела доходу, обвинувачується серед іншого у вчиненні розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, що в своїй сукупності створює загрозу продовження вчинення ним злочинної діяльності, зокрема й вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
		Окрім цього обвинувачений ОСОБА_4 може вступати у позапроцесуальні контакти з іншим обвинуваченим у злочині, передбаченому ч. 3 ст. 187 КК України - ОСОБА_5 з метою формування у суду викривленої позиції щодо дійсних обставин інкримінованого їм діяння; а також застосовувати заходи психологічного та фізичного впливу на потерпілих та інших учасників кримінального провадження, задля зміни даних ними показів під час досудового розслідування, що породжує ризик не тільки незаконного впливу на учасників кримінального провадження, а й може призвести до перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки потерпілі та свідки на даний час судом не допитані, і можуть надати суду недостовірні покази, що унеможливить встановлення дійсних обставин розглядуваних злочинів (п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України). 
		В свою чергу обвинувачений ОСОБА_5 згідно з обвинувальним актом є тимчасово непрацюючим, тобто не має офіційного джерела доходу, обвинувачується у пособництві в розбійному нападі, вчиненому з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, що в своїй сукупності створює загрозу продовження вчинення ним злочинної діяльності, зокрема й вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
		При цьому задля уникнення кримінальної відповідальності за ч.3 ст. 187 КК України обвинувачений ОСОБА_5 може вступати у позапроцесуальні контакти з іншим обвинуваченим у вказаному злочині - ОСОБА_4 для формування у суду викривленої позиції щодо дійсних обставин інкримінованого їм діяння, а також здійснювати незаконний вплив на потерпілих у даному кримінальному провадженні, які наразі судом не допитані, що призведе до надання ними суду неправдивих показів, у зв`язку з побоюванням психологічного та фізичного насильства, а відтак утруднить встановлення судом дійсних обставин справи (п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України). 
		Судовий розгляд по даному кримінальному провадженню щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебуває на початковій стадії, наразі ні обвинувачені, ні потерпілі судом не допитані, а відтак вищеописані ризики на даний час продовжують існувати, стороною захисту, в свою чергу, не спростована наявність таких, що свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.
		Також суд оцінює в сукупності всі обставини передбачені ст. 178 КПК України, зокрема приймає до уваги, що обвинувачений ОСОБА_5 неодружений, дітей та утриманців не має, офіційно не працевлаштований, що вказує на відсутність міцних соціальних зв`язків та посилює вищевказані ризики та свідчить про те, що більш м`який запобіжний захід, зокрема домашній арешт не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
		В свою чергу обвинувачений ОСОБА_4 одружений, має двох неповнолітніх дітей, однак має непогашену судимість та офіційно не працевлаштований, що також свідчить про те, що більш м`який запобіжний захід, зокрема домашній арешт не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
		З огляду на вказане продовження строку тримання обвинувачених під вартою є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризик якого наявний з огляду на серйозний характер загрози для суспільного порядку протиправних діянь, в яких ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та особливої тяжкості злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, в якому такі обвинувачуються.
		Разом з цим, суд вважає, що вік та стан здоров`я обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не перешкоджають подальшому утриманню таких під вартою.
		При цьому судом розглянуто наданий захисником ОСОБА_6 16.02.2021 лист начальника ДУ «УВП №9» від 04.02.2021, в якому серед іншого зазначено, що обвинувачений ОСОБА_5 потребує проведення огляду лікарем травматологом та невропатологом у плановому порядку, а медична частина УВП не надає вузькопрофільну медичну допомогу.
		Щодо вказаної інформації суд вважає за необхідне зазначити, що незадовільний стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_5 не спростовує вищеописані судом ризики та не є самостійною підставою для зміни йому запобіжного заходу. Зазначена обставина сама по собі не є перешкодою для тримання особи під вартою, а має враховуватись з іншими обставинами в їх взаємозв`язку. Докази, які б вказували про неможливість перебування обвинуваченого ОСОБА_5 в умовах тримання під вартою у вказаному листі відсутні. Будь-яких підтверджень того, що обвинувачений ОСОБА_5 за станом здоров`я не може утримуватися під вартою, а також того, що останній потребує госпіталізації до закладу охорони здоров`я, суду ненадано. 
		Враховуючи вищенаведені ризики і обставини, які у своїй сукупності беруться до уваги судом при вирішенні питання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з метою запобігання вищеописаним ризикам, задля забезпечення дієвості кримінального провадження та належної процесуальної поведінки обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , суд вважає за необхідне продовжити строк застосування щодо таких запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Обираючи обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання від вартою ухвалою суду від 28.12.2020, суд керуючись положеннями ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначив розмір застави можливої для внесення обвинуваченими або заставодавцем, оскільки такі обвинувачуються у вчиненні злочинів із застосуванням насильства. Наразі, при розгляді клопотань щодо продовження утримання обвинувачених під вартою, суд не знаходить підстав для перегляду позиції суду в цій частині.
		Позиція захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу його підзахисному на домашній арешт та доводи в їх обґрунтування не можна визнати такими, що ставлять під сумнів вищенаведені висновки суду про «обґрунтованість підозри» та наявність ризиків для кримінального провадження, а відтак суд вважає за необхідне у вказаному клопотанні відмовити.
		Керуючись ст.ст. 27, 176-178, 194, 314, 331, 369-372, 392 КПК України, суд
		постановив:
		Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, до 17 квітня 2021 року включно. 
		Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, до 17 квітня 2021 року включно.
		Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення. 
		 
		Суддя Ужгородського 
		міськрайонного суду ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...