Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/127/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про визнання права власності на земельну ділянку.
Надіслано для оприлюднення: 22.02.2021. Зареєстровано: 22.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.02.2021.
Дата набрання законної сили: 22.02.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		УХВАЛА
		м. Київ
		22.02.2021Справа № 910/127/21
		Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши заяву першого заступника керівника Київської міської прокуратури від 16 лютого 2021 року           № 15/1-6224-20 про вжиття заходів забезпечення позову в справі № 910/127/21 за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації до Національної академії внутрішніх справ про припинення права користування земельними ділянками та зобов`язання вчинити дії,
		 
		без повідомлення учасників справи,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У грудні 2020 року заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної академії внутрішніх справ     (далі - Академія) про припинення права постійного користування відповідачем земельними ділянками, площею 6,196 га (кадастровий номер 8000000000:90:305:0002) та площею                 23,716 га (кадастровий номер 8000000000:90:305:0001), які розташовані на 22 км Харківського шосе у Дарницькому районі міста Києва, а також зобов`язання останнього повернути вказані земельні ділянки з приведенням їх у придатний для використання стан шляхом знесення будівель і споруд.
		В обґрунтування своїх позовних вимог заступник керівника Київської міської прокуратури посилався на те, що Академія, як постійний землекористувач, використовує вищевказані земельні ділянки не за цільовим призначенням, оскільки на їх території проводиться будівництво багатоквартирних житлових будинків, що виходить за межі цільового призначення, яке було встановлено при наданні відповідачу спірних земельних ділянок у постійне користування.    
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 січня 2021 року позовну заяву Прокурора прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/127/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11 лютого 2021 року.
		У засіданні 11 лютого 2021 року судом без виходу до нарадчої кімнати було постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 11 березня 2021 року.
		Разом із тим, після подання позовної заяви через загальний відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява першого заступника керівника Київської міської прокуратури (далі - Прокурор) від 16 лютого 2021 року № 15/1-6224-20, в якій останній просив суд забезпечити пред`явлений ним позов шляхом заборони Академії та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори про здійснення будівельних робіт на земельних ділянках, площею 6,196 га (кадастровий номер 8000000000:90:305:0002) та площею 23,716 га (кадастровий номер 8000000000:90:305:0001), розташованих на 22 км Харківського шосе у Дарницькому районі міста Києва, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних та вишукувальних робіт для будівництва.
		В обґрунтування цієї заяви Прокурор посилався на те, що спірні земельні ділянки використовуються відповідачем для комерційного будівництва багатоквартирних житлових будинків, тобто не за цільовим призначенням, визначеним у правовстановлюючих документах на землю. Отже, на його думку, забудова вказаних земельних ділянок протягом розгляду даної справи унеможливить повернення їх державі у тому стані, в якому вони були до надання у постійне користування Академії, а також зробить неможливим виконання рішення Господарського суду міста Києва у разі задоволення цього позову. 
		Розглянувши заяву Прокурора про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.
		Частиною 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що заява про забезпечення позову після відкриття провадження у справі подається до суду, у провадженні якого перебуває справа.
		Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Згідно з частиною 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною відповідачу вчиняти певні дії.
		Як було зазначено вище, обґрунтовуючи подану заяву, Прокурор посилався на наявність правових підстав для забезпечення позову та існування загрози того, що невжиття таких заходів унеможливить виконання судового рішення у даній справі в разі задоволення позову.
		У зв`язку з наведеним слід зазначити, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
		При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 73, 74, 76-79 ГПК України, які передбачають обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
		Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. 
		У той же час заявником в установленому законом порядку не було надано суду жодних доказів на підтвердження того, що невжиття вказаних ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених прав або інтересів позивача в обраний останнім спосіб. 
		Також Прокурором не доведено та не обґрунтовано, яким чином стан спірних земельних ділянок, які знаходяться у постійному користуванні відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Крім того, суд зазначає, що однією з позовних вимог Прокурора є зобов`язання відповідача повернути вищевказані земельні ділянки з приведенням їх у придатний для використання стан шляхом знесення будівель і споруд, оскільки вказані будівлі і споруди вже існували на спірних земельних ділянках на час звернення до суду.
		Частиною 4 статті 137 ГПК України встановлено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
		Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом,  визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. 
		У свої заяві про забезпечення позову Прокурор вказував на те, що зазначені будівельні та вишукувальні роботи на спірних земельних ділянках проводяться на підставі дозволу від    9 серпня 2019 року № ІУ 113192210997, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України. Водночас з матеріалів справи вбачається, що оскарження вищезазначеного дозволу не є предметом розгляду даного спору.
		Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті                 79 ГПК України).
		Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
		Враховуючи наведене вище, суд зазначає, що заявником у заяві про забезпечення позову не наведено належних обґрунтувань та не доведено належними доказами того факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи поновлення порушених й оспорюваних прав або інтересів.
		На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви.
		Відповідно до частини 6 статті 140 ГПК про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
		Зважаючи на викладене та керуючись статтями 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		У задоволенні заяви першого заступника керівника Київської міської прокуратури від 16 лютого 2021 року № 15/1-6224-20 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України.
		 
		Дата підписання: 22 лютого 2021 року.
		 
		 
		Суддя                                                                                                                           Є.В. Павленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...