Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/1122/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин.
Надіслано для оприлюднення: 22.02.2021. Зареєстровано: 22.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.02.2021.
Дата набрання законної сили: 15.06.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		09.02.2021                                                                                справа № 914/1122/20 
		 
		За позовом:Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу, Вашингтон, Округ Колумбія, Сполучені Штати Америкипозивач-2:Представництво Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, м. Львів,до відповідача-1:Львівської міської ради, м. Львів,до відповідача-2:Приватного підприємства «Наш ринок», м. Львів,про:1) визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради № 809 від 10.05.2007 «Про затвердження ТзОВ «Наш ринок» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Я. Раппопорта, 8, у м. Львові»; 2) визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради № 3318 від 19.04.2018 «Про продовження ПП «Наш ринок» терміну оренди земельної ділянки на вул. Я. Раппопорта, 8»; 3) визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради № 5377 від 11.07.2019 «Про внесення змін до договору оренди землі від 20.06.2018 № Ш-4094/1»; 4) визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 20.06.2018 № Ш-4094/1, укладеного між Львівською міською радою та Приватним підприємством «Наш ринок», зі змінами та доповненнями, та застосування наслідків його недійсності (застосування реституції); 5) скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий № 4610137500:01:001:0058 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 30.04.2015, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 629775446101, номер запису про інше речове право - 9561172; 6) скасування записів про проведену державну реєстрацію права оренди земельної ділянки № 4610137500:01:001:0058, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 629775446101, номер запису про інше речове право - 9561172.Суддя Козак І.Б.
		При секретарі Пришляк Ю.-М.
		Представники сторін:
		Від позивача 1: Могінська Т.А., Шейхет М. - представники,
		Від позивача 2: Шумелда Р. Р. - представник (довіреність б/н від 21.11.2017),
		Від відповідача 1: Кубай Ю. - представник,
		Від відповідача 2: Павлишин І.А. - представник.
		 
		 
		На розгляд господарського суду Львівської області Об`єднанням Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу, Представництвом Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу подано позов до Львівської міської ради, до ПП «Наш ринок» про визнання незаконними та скасування ухвал ЛМР, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди, скасування записів про проведену державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.
		Ухвалою суду від 13.05.2020р. залишено позов без руху. 27.05.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 23.06.2020. Ухвалою суду від 13.10.2020р. закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті на 27.10.2020р. Розгляд справи по суті відкладався на 08.12.2020р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду по даній справі.
		Правова позиція позивача 1.
		У судове засідання 09.02.2021р. представник позивача 1 з`явився, позовні вимоги підтримав. Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Прийняті Львівською міською радою ухвали № 809 від 10.05.2007 «Про затвердження ТзОВ «Наш ринок» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Я. Раппопорта, 8, у м. Львові», № 3318 від 19.04.2018 «Про продовження ПП «Наш ринок» терміну оренди земельної ділянки на вул. Я. Раппопорта, 8», № 5377 від 11.07.2019 «Про внесення змін до договору оренди землі від 20.06.2018 № Ш-4094/1», договір оренди земельної ділянки від 20.06.2018 № Ш-4094/1, укладений  між Львівською міською радою та Приватним підприємством «Наш ринок», зміни та доповнення до нього, укладено з порушенням вимог земельного, пам`яткоохоронного законодавства, чинних міжнародних договорів; порушують права та охоронювані законом інтереси позивачів, а тому, ухвали підлягають визнанню незаконними та скасуванню, а договір зі змінами та доповненнями - недійсними, в судовому порядку. Позивачі стверджують, що Міністерство культури України затвердило Паспорт об`єкта та облікову картку, де зазначено площу та розташування об`єкта культурної спадщини ?Старе Єврейське кладовище м. Львів?. Вказані документи, стали підставою для занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, як пам`ятки історії місцевого значення, на підставі наказу Міністерства культури і туризму України від 21.12.2010р. № 1266/0/16 - 10. МК внесло пам`ятку - Старе Єврейське кладовище XIV століття - 1855 рік між вулицями Рапопорта, Базарна, Броварна та Клепарівська до Реєстру як Пам`ятку історії, охоронний № 2951 -Лв. Старе єврейське кладовище розташоване між сучасними вулицями Я.Рапопорта, Базарної, Броварної, Клепарівської, територія кладовища, чітко відокремлена вулицями. Також, містобудівна документація для розроблення проекту землеустрою вже виготовлена, а земельна ділянка, передана в оренду відповідачу 2 спірними рішеннями, розташована в межах історичного ареалу м. Львова, а також в межах охоронної (буферної) зони об`єкта ЮНЕСКО. Таким чином, функціональне використання земельної ділянки, визначене в оскаржуваних ухвалах, не відповідає Генеральному плану м. Львова. Також, територія, в межах якої було надано земельну ділянку відповідачу 2, віднесена до земель історико-культурного призначення, що свідчить про необхідність зміни цільового призначення, однак така зміна проведена не  була, що є порушенням ст.20 ЗК України, та відповідно підставою для визнання недійсними оскаржуваних ухвал ЛМР та договору оренди земельної ділянки з наступними змінами та доповненнями. Порушення порядку та зміни цільового призначення земель, відповідно до ст.21 ЗКУ є підставою для визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування та договорів оренди землі. Оскільки оскаржувані ухвали та договір оренди зі зміна позивачі вважають незаконними, то також простять скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий № 4610137500:01:001:0058 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 30.04.2015; скасувати записи про проведену державну реєстрацію права оренди земельної ділянки № 4610137500:01:001:0058, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 629775446101, номер запису про інше речове право - 9561172.
		 
		Правова позиція позивача 2.
		Представник позивача 2 повністю підтримав заявлені позовні вимоги, викладені в позові.
		 
		  Попередній розрахунок суми судових витрат, які позивачі понесли становить 25' 224,00 грн. - сума сплаченого судового збору.
		Правова позиція відповідача 1 (Львівської міської ради).
		Відповідач у судове засідання 09.02.2021р. не з`явився, причин неприбуття не повідомив. У відзиві на позов (вх.№20284/20 від 03.06.2020, а.с. 101-120, т.ІІ) проти позову заперечив повністю з таких підстав:
		- станом на сьогодні проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій історико-культурного призначення (охоронні зони), якими би були встановлені межі, режим використання та охорони території «Старого Єврейського кладовища, XIV століття -1855 р., між вулицями Я.Раппопорта, Базарна, Броварна та Клепарівська» відсутній. Науково-проектна документація «Історико-архітектурний  опорний план м.Львова» Міністерством культури України не затверджена, як і не затверджена ЛОДА зона охорони пам`ятки місцевого значення - «Старе Єврейське кладовище». Чітко ідентифікувати межі «Старого Єврейського кладовища» неможливо, докази знаходження спірної ділянки на вул.Раппопорта, 8 у м.Львові в межах ввказаного кладовища відсутні. Охоронна зона не визначена, тому нема підстав вважати, що оскаржувані ухвали ЛМР порушують режим використання та охорони території «Старого Єврейського кладовища».
		- межі історичного ареалу м.Львова не погоджені у встановленому законом порядку без погодження Міністерства культури України.
		- на момент прийняття ухвали ЛМР №809 від 10.05.2007р. на земельній ділянці по вул.Рапопорта, 8 у м.Львові площею 0,4276га були відсутні об`єкти культурної спадщини. Підтвердженням цьому є акт обстеження технічного стану ділянки на вул.Раппопорта, 8 для обслуговування ринку №06/179-3, складений ЛКП «Археологічно-архітектурна служба м.Львова» від 27.10.2006р.
		- як убачається з витягу з Генерального плану м.Львова, територія між вул.Раппопорта, Базарна, Броварна та Клепарівська - територія громадських центрів, комплексів та об`єктів. Відповідно до плану зонування Шевченківського р-ну дана земельна ділянка розміщена в зоні Г-6 (зона об`єктів торгівлі) та частково в зоні ТР-2 (зона транспортної інфраструктури, вулична мережа). Отже, оскаржувані ухвали відповідають вимогам містобудівної документації.
		- рішення Комісії з питань збереження спадщини Америки, яким «Старе Єврейське кладовище» внесено до пам`яток №UA13010101 та рекомендацій Комісії щодо зобов`язання Уряду України ввести негайний і абсолютний мораторій на будь-яку забудову або приватизацію місць, ідентифікованих тепер або в минулому, як єврейські цвинтарі, носять виключно рекомендаційних характер, не мають жодної юридичної сили та не створюють жодних зобов`язань для останнього. Аналогічно, не можуть застосовуватися судом у даній справі норми Публічного закону Сполучених Штатів 99-83.
		- мета діяльності Корпорації (Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу, позивача 1), не має нічого спільного з угодою між Урядом України та Урядом США про охорону і збереження культурної спадщини.
		- чинне на момент прийняття ЛМР ухвали №809 від 10.05.2007р. та №3318 від 19.04.2018р. не надавало історичному центру м.Львова, включеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, правового статусу пам`ятки національного значення.
		- позивачами не представлено жодного документа, яким «Старому Єврейському кладовищу» було би надано статус кладовища. Відсутнє будь-яке рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування про створення і функціонування кладовища між вулицями вул.Раппопорта, Базарна, Броварна та Клепарівська. Крім того, «Старе Єврейське кладовище» набуло статутсу об`єкта культурної спадщини на підставі наказу Міністерства культури та туризму України від 21.12.2010р. №1266/0/16-10, тобто, після прийняття ЛМР ухвали від 10.05.2007р. №809 та після прийняття ухвали №86 від 16.12.2010р., тому ці ухвали зовсім не порушують норми ЗУ «Про поховання та похоронну справу».
		- прийнявши оскаржувані ухвали та уклавши договір оренди, ЛМР не відчужувала речові права на земельну ділянку, тому остання була і залишається у комунальній власності територіальної громади м.Львова.
		- на земельній ділянці на вул..Раппопорта, 8, знаходяться будівлі літ. «О-2», «Г-1», які перебувають у комунальній власності територіальної громади м.Львова. Спірна ділянка не надавалася в оренду для обслуговування цих будівель, а була надана ПП «Наш ринок» в оренду для обслуговування ринку. Тому, на думку відповідача 1, з позовом про порушення прав в такому випадку може звертатися лише орендар будівель літ. «О-2», «Г-1». Права позивачів жодним чином не зачіпаються.
		- щодо обсягу дієздатності, то ЛМР має повний обсяг дієздатності на вчинення правочинів зі спірною ділянкою, оскільки остання перебуває у комунальній власності територіальної громади м.Львова.
		У відповіді на відзив ЛМР (вх.№23532/20 від 04.08.2020р., а.с.176-192, т.ІІ) позивач 2 повністю заперечив проти аргументів міської ради, викладених у відзиві на позов.
		Правова позиція відповідача 2 (ПП «Наш ринок»).
		У судове засідання 09.02.2021р. представник відповідача 2 з`явився, проти позову повністю заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов (вх.№24589/20 від 18.08.2020р., а.с.200-214, т.ІІ).
		У письмових поясненнях (вх.№28797/20 від 06.10.2020р.) відповідач 1 Львівська міська рада дала наступні пояснення по суті позовних вимог:
		·          в матеріалах справи відсутні акт технічного стану та довідка про майнову цінність об`єкта, а долучена позивачем  облікова картка об`єкта культурної спадщини «Старе єврейське кладовище» та паспорт, в супереч вимогам пунктів 5, 6 Порядку, не містять охоронного номера об`єкта, дату і номера рішення, відповідно до якого об`єкт взято на державний облік. Натомість, вказано, що об`єкт на державний облік не взято, охоронний номер не присвоєно. В порушення вимог п. 6 цього Порядку, до паспорта не додано матеріали фотофіксації, генеральний план з позначенням зон охорони. Крім того, на момент прийняття Львівською міською радою оскаржуваної ухвали від 10.05.2007 № 809 «Про затвердження ТзОВ «Наш ринок» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Я.Раппопорта, 8 у м. Львові» наказу Міністерства культури України від 21.12.2010 року № 1266/0/16-10 не існувало, а до Державного реєстру нерухомих пам`яток України не було включено такої пам`ятки як «Старе Єврейське кладовище».
		·          Угодою від 1994 року чітко врегульовано процедуру внесення об`єктів до списку об`єктів культурної спадщини, а саме шляхом прийняття рішення Спільною комісією з питань культурної спадщини. повідомляємо суд про те, що Спільна комісія з питань культурної спадщини створена не була. Список майна затверджений не був. Відповідно, рішення про внесення до списку майна такої пам`ятки культурної спадщини як «Старе Єврейське кладовище, XIV століття -1855 рік, між вулицями вул. Я. Рапопорта, Базарна, Броварна та Клепарівська» Спільна комісія з питань культурної спадщини не приймала, і таке рішення по дипломатичних каналах передано не було. Отже, вищевказаний об`єкт не набув статусу охорони на цій підставі. Комісією з питань збереження американської спадщини за кордоном було лише складено Перелік єврейських цвинтарів, синагог та місць масових захоронень в Україні, у який внесено інформацію про такий об`єкт - номер обстеження комісією ІІА 13010101, Львівська область, м. Львів, найстаріший надгробок - 1938 р., суцільна мурована стіна, ворота не замикаються, жодного позначення або знаку, сучасне використання - промислове або комерційне. При цьому, об`єкт з номером обстеження комісією ІМ 13010101 не вказаний як єврейський цвинтар, територія чи земельна ділянка між вулицями вул. Я. Рапопорта, Базарна, Броварна та Клепарівська.
		·          Представництвом Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу та Об`єднанням Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу не надано доказів того, що вони є організаціями, на які покладена відповідальність за охорону пам`яток культури та забезпечення виконання Угоди від 1994 року з боку України.
		·          Дійсно, до Переліку пам`яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, який затверджений Законом України від 23 вересня 2008 року № 574Л/І, включено «Будівлю єврейського шпиталю» на вул. Я. Рапопорта, 8, охоронний № 1242. Однак, вказана пам`ятка «Будівля єврейського шпиталю» не знаходиться на земельній ділянці кадастровий № 4610137500:01:001:0058 на вул. Рапопорта, 8 у м.Львові, яка перебуває в оренді ПП «Наш ринок». Крім того, межі території пам`яток та їх охоронних зон визначаються науково- проектною документацією «Історико-архітектурний опорний план м. Львова» (Історико-архітектурний опорний план м. Львова з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів). Оскільки науково-проектна документація «Історико-архітектурний опорний план м. Львова» Міністерством культури України не затверджена, а охоронна зона не визначена, то відсутні докази того, що земельна ділянка кадастровий № 4610137500:01:001:0058 на вул. Рапопорта, 8 у м. Львові, яка перебуває в оренді ПП «Наш ринок», знаходиться в межах охоронної зони пам`ятки «Будівля єврейського шпиталю». Слід зазначити, що «Будівля єврейського шпиталю» знаходиться на іншій земельній ділянці комунальної власності кадастровий № 4610137500:01:001:0073.
		·          На спірній земельній ділянці на вул. Я. Раппопорта, 8, не знаходяться будівлі літ. «0-2» та літ. «Г-1», які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Львова. Вказана земельна ділянка не надавалася в оренду для обслуговування цих будівель, а була надана ПП «Наш ринок» в оренду для обслуговування ринку».
		У відповіді на пояснення ЛМР (вх.№29643/20 від 13.10.2020р.) позивачі звернули увагу суду на таке. Лікарня, що за адресою м. Львів, вул. Раппопорта, 8, охоронний № 1242, визнана пам`яткою архітектури 17.07.1990р. на підставі рішення виконавчого комітету Львівської обласної Ради народних депутатів №227 від 17.07.90 «Про взяття під охорону держави споруд Львівської області, що мають наукову, історичну, художню і містобудівельну цінність». А вже у 2008році, єврейський шпиталь, час створення - 1913 рік, місце розташування - м. Львів, вул. Я. Раппапорта, 8, охоронний номер - 1242, внесено до Переліку пам`яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України від 23.09.2008 року № 574-УІ. Земельна ділянка, передана в оренду відповідачу 2 спірними рішеннями, розташована в межах охоронної (буферної) зони об`єкта ЮНЕСКО. Об`єкт культурної спадщини «Старе Єврейське кладовище XIV століття - 1855 рік між вулицями Рапопорта, Базарна, Броварна та Клепарівська», охоронний № 2951-Лв, занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, як пам`ятку історії місцевого значення, на підставі наказу Міністерства культури і туризму України від 21.12.2010р. № 1 2 6 6 /0 /1 6 - 10. Дана пам`ятка є в Реєстрі нерухомих пам`яток місцевого значення; з Реєстру не виключена, а правомірність внесення до Реєстру доведенню в даній справі не підлягає. Доводи позивача про те, що спірна земельна ділянка, що є об`єктом спірних ухвал ЛМР, належить до земель історико-культурного призначення, підтверджується наступними фактами,зокрема тим, що така розташована:
		1. в межах території пам`ятки історії, охоронний № 2951-Лв, - тобто, набула статусу охорони в Україні за національним законодавством;
		2. на території пам`ятки національного значення - Будівля єврейського шпиталю, час створення - 1913 рік, місце розташування - м. Львів, вул. Я. Рапопорта, 8, охоронний номер -1242, що внесено до Переліку пам`яток культурної спадщини, щ оне підлягають приватизації, затвердженого Законом України від 23.09.2008р. № 574-УІ;
		3. в межах історичного ареалу м. Львова, - тобто, набула статусу охорони в Україні за національним законодавством;
		4. на території пам`ятки, внесеної до переліку пам`яток американської культурної спадщини за кордоном № ІІА13010101 - тобто, набула статусу охорони за законодавством США;
		5. в межах охоронної зони об`єкта ЮНЕСКО - тобто, набула статусу охорони, згідно міжнародних договорів.
		Окрім того, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року № 462/3403/16-а, залишеною без змін постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 травня 2018 року, визнано бездіяльність виконавчого комітету Львівської міської ради в частинні організації та встановлення меж території історико-культурного призначення - Старого єврейського кладовища в порядку визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1094 віл 25 серпня 2004 року протиправною; зобов`язано Львівську міську раду дати дозвіл замовнику - Об`єднанню Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу та Представництву Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу на розробку проекту землеустрою.
		 
		Обставини справи.
		31.01.2002 року Львівською міською радою прийнято ухвалу № 1460 «Про користування земельною ділянкою Комунальною 3-ю міською клінічною лікарнею на вул. Рапопорта, 8 в м.Львові», якою відповідно до погодженої технічної документації (реєстраційний №1590) було передано у постійне користування Комунальній 3-й міській клінічній лікарні земельну ділянку площею 24181 кв. м на вул. Рапопорта,8 в м. Львові для обслуговування будівель лікарні, в тому числі 1273 кв. м в межах червоної лінії з обмеженнями, а земельну ділянку площею 1742 кв.м залишено у спільному користуванні (проїзд).
		21.09.2006 року Львівською міською радою прийнято ухвалу № 202 «Про погодження ТзОВ «НАШ РИНОК» місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки на вул. Я.Раппопорта,8 у м. Львові». Вказаною ухвалою погоджено товариству з обмеженою відповідальнютю «НАШ РИНОК» місце розташування земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки на вул. Я.Раппопорта, 8 в оренду терміном на 3 роки за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання - землі комерції, для обслуговування ринку.
		Ухвалою Львівської міської ради № 809 від 10.05.2007р. «Про затвердження ТзОВ «Наш ринок» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул.Я.Раппопорта, 8 у м.Львові» вирішено: вилучити за згодою з користування комунальної 3-ї міської клінічної лікарні м. Львова земельну ділянку площею 0,4276 га та зарахувати до земель міста; затвердити Товариству з обмеженою відповідальністю «Наш ринок» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати земельну ділянку площею 0,4276 га (у тому числі площею 0,0506 га у межах червоних ліній з обмеженнями) на вул.Я.Раппопорта, 8 в оренду терміном на З роки для обслуговування ринку за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання - землі комерції; Товариству з обмеженою відповідальністю «Наш ринок» у місячний термін укласти з Львівською міською радою договір оренди землі та провести його державну реєстрацію тощо.
		На підставі ухвали Львівської міської ради від 10.05.2007року №809 від 22.05.2007року між Львівською міською радою та ТзОВ "Наш ринок" було укладено договір оренди землі, зареєстрований за №04:08:438:00069 від 25.04.2008 року в книзі записів №04-4.
		16.12.2010р., розглянувши  звернення приватного підприємства «Наш ринок» від 11.10.2010 № 5-10379, технічну документацію на землекористування, Львівська міська рада прииняла ухвалу № 86 «Про користування ПП «Наш ринок» земельною ділянкою на вул. Я.Раппапорта, 8». Вказаною ухвалою надано ПП «Наш ринок» земельну ділянку площею 0,4138 га (у тому числі площею 0,0468 га у межах червоних ліній) на вул. Я.Раппапорта, 8, в оренду терміном на З роки для обслуговування ринку за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання - землі комерції.
		24.12.2010 року між Львівською міською радою та ПП «Наш ринок» було укладено договір оренди землі, зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Львів 14.07.2011 року за №461010004000297.
		23.04.2015р., розглянувши звернення Приватного підприємства "Наш ринок" 29.08.2013р.  Львівська міська рада прийняла ухвалу "4522 "Про продовження ПП "Наш ринок" терміну оренди земельної ділянки на вул.Раппапорта, 8", якою продовжила ПП «Наш ринок» на 3 роки термін  земельної ділянки площею 0,4138 га (у тому числі площею 0,0468 га у межах червоних ліній) на вул. Я.Раппапорта, 8 для обслуговування ринку за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання - землі комерції.
		На підставі вищевказаної ухвали міської ради 29.04.2015 року між Львівською міською радою та ПП «Наш ринок» був укладений договір оренди землі, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.04.2015р., реєстраціинии номер об`єкта нерухомого майна 629775446101, номер запису про інше речове право 9561172).
		Ухвалою Львівської міської ради № 3318 від 19.04.2018 «Про продовження ПП «Наш ринок» терміну оренди земельної ділянки на вул.Я. Раппапорта, 8» вирішено: продовжити приватному підприємству «Наш ринок» на З роки термін оренди земельної ділянки площею 0,4138 га (у тому числі площею 0,0347 га у межах червоних ліній з обмеженнями без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень) на вул. Я. Раппапорта, 8 (кадастровий номер 4610137500:01:001:0058), для обслуговування ринку (код КВЦПЗ 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі).
		На підставі вказаної ухвали міської ради був укладений договір оренди землі, який зареєстрований у Львівській міській раді 20.06.2018 за № Ш-4094/1 (книга записів реєстрації Договорів оренди землі Ш-4) та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.04.2015р. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 629775446101, номер запису про інше речове право 9561172).
		11.07.2019р., на підставі звернення відповідача 1 від 19.06.2019р., ЛМР прийняла ухвалу №5377 «Про внесення змін до договору оренди землі від 20.06.2018р. №Ш-4094/1». Цією ухвалою внесено зміни до договору оренди землі від 20.06.2018р., а саме слова « 3 роки» замінено словами « 5 років» у відповідних відмінках».
		08.08.2019р. між відповідачем 1 та відповідачем 2 був укладений договір про внесення змін до договору оренди землі, зареєстрований у ЛМР 20.06.2018р. №Ш-4094/1.
		З Витягу з Реєстру нерухомих пам`яток місцевого значення «Старе єврейське кладовище», дата XIV століття - 1855 рік, між вулицями Рапопорта, Базарна, Броварна та Клепарівська», охоронний № 2951-Лв, занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, як пам`ятку історії місцевого значення, на підставі наказу Міністерства культури і туризму України від 21.12.2010р. № 1266 /0 /1 6 - 10.
		Законом «України «Про Перелік пам`яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» від 23.09.2008р., до цього Переліку внесено Будівлю єврейського шпиталю, час створення 1913р., місце розташуваня - м.Львів, вул.Раппопорта, 8, охоронний номер 124.          
		Оцінка суду.
		Для встановлення правомірності та підставності  заявлених позивачами позовних вимог слід дослідити наявність порушеного права/інтересу позивачів 1 та 2 у цій справі.
		Як зазначено у позовній заяві (т.І), спірні ухвали ЛМР та договори порушують права та інтереси позивачів - Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу та Представництва Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, вимоги земельного та цивільного законодавства, законодавства з питань охорони культурної спадщини, а також вимог міжнародного права з огляду на наступне.
		Уряд України і Уряд Сполучених Штатів Америки, бажаючи посилити охорону культурної спадщини і забезпечити недискримінаційний доступ до скарбів національної та світової культури, 04.03.1994р. уклали Угоду «Про охорону і збереження культурної спадщини». Відповідно до умов цієї Угоди сторони взяли на себе зобов`язання щодо охорони та збереження культурної спадщини; права сприяти охороні  культурної спадщини; доступу до неї громадськості. Поняття «культурна спадщина» в межах цієї Угоди, означає культові заклади, місця історичного значення, пам`ятники, кладовища та меморіали загиблим, а також архівні матеріали, які мають до цього відношення. Комісією Сполучених Штатів з питань збереження американської спадщини за кордоном Старе Єврейське кладовище XIV століття внесено до переліку пам`яток за № ІІА13010101. Комісією зазначено, що Уряд України ввів негайний і абсолютний мораторій на будь-яку забудову або приватизацію місць, ідентифікованих тепер або в минулому як єврейські цвинтарі.
		Саме в рамках зазначеної вище Угоди і діють Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу та Представництво Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу. Також ст.11 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» права громадських організацій на участь в охороні культурної спадщини є гарантованими.
		Враховуючи наведене, суд вважає доведеними інтереси позивачів 1 та 2 у звернення з цим позовом до суду.
		Щодо позовної вимоги про визнання незаконними та скасування ухвал ЛМР, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди, скасування записів про проведену державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, слід встановити правовий режим спірного об`єкта пам`ятки місцевого значення «Старе єврейське кладовище».
		У судовому засіданні 09.02.2021р. в розгляді справи по суті представник позивача 1 повідомила, що при формулюванні позовної вимоги про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради № 809 від 10.05.2007 «Про затвердження ТзОВ «Наш ринок» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Я. Раппопорта, 8, у м. Львові» помилково зазначила дану ухвалу суду для оскарження.
		З проекту землеустрою вбачається, що його затвердження здійснювалося за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш ринок», тоді як відповідачем 2 у цій справі є Приватне підприємство «Наш ринок», тобто, йдеться про іншу юридичну особу. Крім того, ухвалою ЛМР №809 від 10.05.2007р. затверджувався проект землеустрою щодо земельної ділянки по вул.Раппопорта, 8 у м.Львові кадастровий №4610137500:01:001:0042 площею 0,4276га, тоді як спірною є надана в оренду відповідачу 2 земельна ділянка  кадастровий №4610137500:01:001:0058.
		Як пояснив представник ПП «Наш ринок», при виділенні їм земельної ділянки було зменшено її площу, а у випадках зменшення площі земельної ділянки їй присвоюється новий кадастровий номер і виготовляється новий проект землеустрою, що і мало місце у даному випадку. Тобто, ухвала ЛМР №809 від 10.05.2007р. не порушує прав позивачів, оскільки стосується земельної ділянки з іншим кадастровим номером та виділялася іншій юридичній особі. Зазначене є підставою для відмови у задоволенні цієї позовної вимоги.
		Представник позивача 2 підтримав позицію позивача 1 щодо помилкової позовної вимоги про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради № 809 від 10.05.2007 «Про затвердження ТзОВ «Наш ринок» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Я. Раппопорта, 8, у м. Львові» виникла помилка.
		Щодо решти позовних вимог.
		Об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність (ст.1 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»).
		За видами об`єкти культурної спадщини, зокрема, бувають історичні - будинки, споруди, їх комплекси (ансамблі), окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих та померлих (загиблих) військовослужбовців (у тому числі іноземців), які загинули у війнах, внаслідок депортації та політичних репресій на території України, місця бойових дій, місця загибелі бойових кораблів, морських та річкових суден, у тому числі із залишками бойової техніки, озброєння, амуніції тощо, визначні місця, пов`язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів.
		Державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. Відповідно до ст.13 згаданого вище Закону об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями 1) національного та 2) місцевого значення пам`ятки.
		Як убачається з Витягу з Реєстру нерухомих пам`яток місцевого значення «Старе єврейське кладовище», дата XIV століття - 1855 рік, між вулицями Рапопорта, Базарна, Броварна та Клепарівська», охоронний № 2951-Лв, занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, як пам`ятку історії місцевого значення, на підставі наказу Міністерства культури і туризму України від 21.12.2010р. № 1266 /0 /1 6 - 10, що і не заперечується сторонами.
		Цей Наказ Міністерства культури і туризму України від 21.12.2010р. № 1266 /0 /1 6 - 10 оскаржено до окружного адміністративного суду м.Києва і ухвалою суду від 21.02.2020р. було відкрито провадження у справі №640/3329/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемберг медікал центр" до Міністерства культури, молоді та спорту України про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 21.12.2010р. №1266/0/16-10 "Про затвердження науково-проектної документації меж і режимів використання зон охорони памяток та занесення обєктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих памяток України" в частині додатку №5, яким до державного реєстру нерухомих памяток України за критерієм місцевого значення занесено обєкт культурної спадщини "Старе єврейське кладовище", що розташований за адресою: м.Львів, між вулицями Рапопорта, Базарна, Броварна та Клепарівська. Станом на дату винесення рішення рішення у справі №640/3329/20 не прийнято. Суд не зупиняв провадження у цій справі через оскарження згаданого вище наказу, адже для задоволення цього позову є ряд інших підстав.
		Законом «України «Про Перелік пам`яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» від 23.09.2008р., до цього Переліку внесено Будівлю єврейського шпиталю, час створення 1913р., місце розташуваня - м.Львів, вул.Раппопорта, 8, охоронний номер 1242. 
		Старе єврейське кладовище розташоване між сучасними вулицями Я. Раппапорта, Базарної, Броварної, Клепарівської, територія кладовища чітко відокремлена вулицями. Площа території - 4,7 га, під захоронення використовувалось - 4,3 га; цвинтар з західної, північної та східної сторони огороджено цегляним парканом, який зберігся. Охоронна зона не визначена.
		Окрім того, Комісією Сполучених Штатів з питань збереження американської спадщини за кордоном Старе Єврейське кладовище XIV століття внесено до переліку пам`яток за № UA13010101. Комісією зазначено, що Уряд України ввів негайний і абсолютний мораторій на будь-яку забудову або приватизацію місць, ідентифікованих тепер або в минулому, як єврейські цвинтарі.
		Окрему увагу учасників процесу суд звертає на Паспорт об`єкта культурної спадщини  «Старе єврейське кладовище» (а.с.191-197. Т.І). У Паспорті детально описано місцезнаходження об`єкта, площу (4.7га), користувачів, функціональне використання, історичні дані про об`єкт, дані про сучасний стан об`єкта, перелік складових ансамблю кладовища, зазначено про невизначеність охоронної зони через компактність міської забудови. Також додано графічні матеріали розміщення цвинтаря станом 1849 р. (Автро-Угорська імперія), 1928р. (Республіка Польща) , фото фрагментів старих споруд цієї пам`ятки. Зазначене свідчить про давність існування цього меморіального місця та не спростовує аргументів відповідачів про відсутність доказів для чіткої ідентифікації Старого єврейського кладовища, відсутність охоронної зони цієї пам`ятки, належно розробленої та погодженої дозвільної документації частині визначення межі історичних ареалів міста. Такий обов`язок належить уповноваженим органам державної влади та місцевого самоврядування, а не позивачам. До того ж, є загальновідомим факт розміщення Старого єврейського кладовища саме в цьому місці.
		В силу положень частини 1 ст. 13 Закону України "Про охорону культурної спадщини" об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Із занесенням до Реєстру на об`єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи поширюється правовий статус пам`ятки. Окрім того, частиною 4 ст. 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" встановлено, що у документах, які посвідчують право власності на пам`ятку, обов`язково вказуються категорія пам`ятки, дата і номер рішення про її державну реєстрацію. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини" землі, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.
		До земель історико-культурного призначення, відповідно до ст. 53 Земельного кодексу України, належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.
		Частинами 2, 3 статті 54 Земельного кодексу України обумовлено, що навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель; порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.          
		Місто Львів внесено до Списку історичних населених місць України, затвердженого постановою КМУ від 26.07.2001р. № 878. Львівською міською радою затверджено Генеральний план м. Львова, а також, межі історичного ареалу та зони регулювання забудови м. Львова, що підтверджується наступними рішеннями: ухвалою 14 сесії 4-го скликання № 2146 від 31.03.2005 "Про затвердження "Концепції розвитку міста" при корегуванні генерального плану м. Львова"; ухвалою 18 сесії 5-го скликання № 3924 від 30.09.2010 "Про затвердження містобудівної документації "Корегування генерального плану м. Львова" ІІ-стадія. Генеральний план"; рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради № 1311 від 09.12.2005р. "Про затвердження меж історичного ареалу та зон регулювання забудови м. Львова". Отже, Генеральний план м. Львова розроблено і затверджено, визначено, що дана територія - об`єкт культурної спадщини "Старе Єврейське кладовище м. Львів" входить в межі історичного ареалу міста, а також в межі охоронної зони об`єкта ЮНЕСКО.
		Тобто, містобудівна документація для розроблення проекту землеустрою вже виготовлена, земельна ділянка, виділена відповідачу-2 спірними рішеннями, розташована в межах історичного ареалу м. Львова, а також в межах охоронної зони об`єкта ЮНЕСКО. Таким чином, функціональне використання земельної ділянки, визначене в оскаржуваних ухвалах, не відповідає Генеральному плану м. Львова.
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 604-р від 20 липня 1998 року, органи місцевого самоврядування та державної влади зобов`язано: взяти на облік місця, де залишилися сліди давніх поховань, організувати їх обстеження та вивчення; провести роботу з вивчення стану закритих кладовищ, у тому числі і кладовищ національних меншин; продовжувати здійснювати заходи щодо облаштування цих місць, їх утримання та збереження; не допускати проведення будівельних робіт у місцях, де залишилися сліди давніх поховань та на території закритих кладовищ. Отже, спірні землі відносяться до земель історико-культурного призначення за Законом.
		Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року № 462/3403/16-а, залишеною без змін постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 травня 2018 року, визнано бездіяльність виконавчого комітету Львівської міської ради в частині організації та встановлення меж території історико культурного призначення - Старого єврейського кладовища в порядку визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 1094 від 25 серпня 2004 року протиправною; зобов`язано Львівську міську раду дати дозвіл замовнику - Об`єднанню Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу та Представництву Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу на розробку проекту землеустрою.
		Судами встановлено, що Старе єврейське кладовище розташоване між сучасними вулицями: Я. Раппапорта, Базарної, Броварної, Клепарівської, територія кладовища чітко відокремлена вулицями і є одним з двох найдавніших єврейських некрополів Старого Світу та є визначною культурною і духовною пам`яткою історії "національної" меншини України. За функціональною типологією об`єкт класифіковано, як місце поховань. Площа території - 4,7 га, під захоронення використовувалось - 4,3 га; цвинтар з західної, північної та східної сторони огороджено цегляним парканом, який зберігся. Охоронна зона не визначена. Судами також встановлено, що Старе єврейське кладовище розташоване на земельній ділянці, яка знаходиться в Державному реєстрі нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення за охоронним № 2951-Лв, на підставі Наказу Міністерства культури і туризму України від 21 грудня 2010 року № 12/66/0/16-10. Тому суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про те, що земельна ділянка, на якій розташоване Старе єврейське кладовище, набула статусу об`єкта культурної спадщини.
		Не потребують доказування преюдиціальні обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах).
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17(провадження № 12-144гс18): преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом; преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини; преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення.
		Крім того, у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 910/28079/14 зазначено, що не встановлюють залежності звільнення від доказування обставин справи від підстав і предмета позову у справах, подібності правовідносин тощо.
		Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		В процесі розгляду даної справи, із пояснень учасників справи встановлено, що рішення суду у справі № 462/3403/16-а Львівською міською радою не виконано.
		До компетенції органів місцевого самоврядування віднесено повноваження з утримання і дослідження місць поховань, цвинтарів тощо.
		Стаття 31 Закону України "Про поховання та похоронну справу" визначає заходи охорони місць поховань та передбачає заборону проведення будівельних робіт на місцевості із залишками слідів давніх поховань та на територіях закритих кладовищ, прилеглих територіях.
		Закон України "Про поховання та похоронну справу" не передбачає можливості ліквідації кладовищ, їх частин, чи зміни їх статусу, крім того, гарантує забезпечення схоронності місць, які містять сліди давніх поховань, як і не передбачає можливості нецільового використання земель кладовища, а також закриття останніх.
		Статтями 186, 186 1 Земельного кодексу України передбачено погодження документації із землеустрою відповідними органами, однак, в документації із землеустрою такі погодження відсутні.
		Статтею 19 Земельного кодексу України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема, землі історико-культурного призначення.
		За приписами статей 53, 54 Земельного кодексу України, до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані:  а) історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, меморіальні парки, меморіальні (цивільні та військові) кладовища, могили, історичні або меморіальні садиби, будинки, споруди і пам`ятні місця, пов`язані з історичними подіями; б) городища, кургани, давні поховання, пам`ятні скульптури та мегаліти, наскальні зображення, поля давніх битв, залишки фортець, військових таборів, поселень і стоянок, ділянки історичного культурного шару укріплень, виробництв, каналів, шляхів;  в) архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри, квартали, площі, залишки стародавнього планування і забудови міст та інших населених пунктів, споруди цивільної, промислової, військової, культової архітектури, народного зодчества, садово-паркові комплекси, фонова забудова. 
		Землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Навколо історико-культурних заповідників, меморіальних парків, давніх поховань, архітектурних ансамблів і комплексів встановлюються охоронні зони з забороною діяльності, яка шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання цих земель. Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.
		Частиною 1 ст. 20 Земельного кодексу України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
		Місто Львів внесено до Списку історичних населених місць України, затвердженого постановою КМУ від 26.07.2001р. № 878.
		Україна є учасницею Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини від 16 листопада 1972 року, Європейської конвенції про охорону археологічної спадщини від 16 січня 1992 року. На виконання своїх міжнародних зобов`язань прийнято Закони України "Про охорону культурної спадщини", „Про охорону археологічної спадщини". Об`єктом культурної спадщини Закон визнає місце, споруду, комплекс (ансамбль), їх частини, пов`язані з ними території, інші природні, природні упорядковані чи створені людиною об`єкти, незалежно від стану схоронності, що донесли до нашого часу цінність з антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, наукової та ін. точки зору, і зберегли свою автентичність.
		Відповідно до ч.2 ст. 2 Закону України "Про охорону культурної спадщини", до історичних об`єктів культурної спадщини відносяться окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих, визначні місця, пов`язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів. Поняття земель історико-культурного призначення наводиться у ст. 53 Земельного кодексу шляхом перелічення їхнього складу: до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані, зокрема, пам`ятки культурної спадщини.
		Правовий режим земель історико-культурного призначення, крім земельного, встановлюється також і законодавством про охорону культурної спадщини, на що вказує ч. 3 ст. 54 Земельного кодексу України. Для визначення категорії земель як земель історико-культурного призначення необхідні певні правові факти, які б установлювали, що той чи інший об`єкт відноситься до об`єктів, перелічених у ст. 53 Земельного кодексу України. Такими правовими фактами виступають: а) внесення історико-культурних об`єктів до Державного реєстру нерухомих пам`яток України; б) встановлення охоронних зон історико-культурних об`єктів; в) встановлення режиму заповідної охорони історико-культурних об`єктів; г) встановлення правового режиму охоронюваної археологічної території; ґ) встановлення правового режиму історичного ареалу населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених пунктів. Такі факти у спірних правовідносинах мали місце та підтверджуються, зокрема тим, що м. Львів внесено до Списку історичних населених місць України, затвердженого постановою КМУ від 26.07.2001р. № 878, Старе єврейське кладовище - внесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятки історії місцевого значення, на підставі наказу Міністерства культури і туризму України від 21.12.2010р. № 1266/0/16 - 10. 
		Таким чином, землі, на яких розташована пам`ятка культурної спадщини "Старе Єврейське кладовище XIV століття - 1855 рік між вулицями Раппапорта, Базарна, Броварна та Клепарівська", охоронний № 2951-Лв, належать до земель історико-культурного призначення за фактом знаходження на ній об`єкта, що є пам`яткою культурної спадщини. Крім того, Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року № 462/3403/16-а, залишеною без змін постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 травня 2018 року, встановлено, що земельна ділянка, на якій розташоване Старе єврейське кладовище, набула статусу об`єкта культурної спадщини.
		Оскарження наказу Мінкульту від 21.12.2010р. № 1266 /0 /1 6 не спростовує інших підстав позову у цій справі: факту розташування пам`ятки культурної спадщини "Старе Єврейське кладовище XIV століття - 1855 рік між вулицями Раппапорта, Базарна, Броварна та Клепарівська", розташування в межах історичного ареалу м.Львова, локацію в межах охоронної зони об`єкта ЮНЕСКО, не змінює преюдиційних фактів, встановлених у інших судових справах. Тобто, рішення у справі №640/3329/20 не впливає на зміну статусу пам`ятки, на статус території, на якій така пам`ятка розміщена.
		Всупереч вимогам законодавства та судовим рішенням, Львівська міська рада розпорядилася спірними землями для потреб, не пов`язаних із збереженням об`єктів історико-культурної спадщини, що суперечить вимогам ст.34 ЗУ "Про охорону культурної спадщини" та ст.ст.53, 54 ЗКУ.
		Повноваження на розпорядження землями такої категорії визначено ст.122 ЗКУ з урахуванням особливостей визначених ч. 2, З ст. 150 ЗКУ, та здійснюється за погодженням з Верховною Радою України. Як слушно зауважили позивачі, для набуття права розпорядження землями історико-культурного призначення комунальної власності шляхом відчуження речових прав на такі можливе лише за умови отримання відповідного погодження Верховної Ради України, однак у цій справі таке погодження відсутнє. Іншого відповідачами не доведено.
		Підсумовуючи наведене вище, позовні вимоги про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради № 3318 від 19.04.2018 «Про продовження ПП «Наш ринок» терміну оренди земельної ділянки на вул. Я. Раппопорта, 8» та про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради № 5377 від 11.07.2019 «Про внесення змін до договору оренди землі від 20.06.2018 № Ш-4094/1» підлягають задоволенню повністю, оскільки прийняті з порушенням ст.20 Земельного кодексу України (спірна земельна ділянка була передана відповідачем 1 відповідачу 2 без зміни цільового призначення). 
		Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). 
		Частинами 1, 4, 5 статті 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування; правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін; вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.
		Правочини вчинено з порушенням вимог Земельного та Цивільного кодексів України, а також особою, яка не має необхідного обсягу цивільної дієздатності, тобто з порушенням вимог ч.1, ч.2 ст. 2 0 3 ЦК України, що відповідно до ч. 1 ст. 2 1 5 ЦК України, ст.ст. 2 1 , 2 1 0 , 2 1 1 ЗК України, є підставою для визнання їх недійсними.
		Враховуючи наведене, позовна вимога про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 20.06.2018 № Ш-4094/1, укладеного між Львівською міською радою та Приватним підприємством «Наш ринок», зі змінами та доповненнями, та застосування наслідків його недійсності (застосування реституції) підлягає задоволенню повністю.
		Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (абз. 2 ч. 1 ст. 173 ГПК України).
		Щодо скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий № 4610137500:01:001:0058 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 30.04.2015, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 629775446101, номер запису про інше речове право - 9561172; скасування записів про проведену державну реєстрацію права оренди земельної ділянки № 4610137500:01:001:0058, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 629775446101, номер запису про інше речове право - 9561172, то ці дві позовні вимоги є похідними від попередніх та підлягають задоволенню повністю, так як ухвали ЛМР та укладений на їх підставі договір визнані недійсними. 
		Судові витрати.
		Відповідно до ч.7 ст.6 ЗУ «Про судовий збір» у разі, якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
		У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
		Позивачем 1 та позивачем 2 заявлено в позові 6 немайнових позовних вимог та сплачено в дохід держбюджету 25' 224,00 грн двома платіжними дорученнями:
		№2804 від 27.04.2020р. на суму 12612,00 грн., призначення платежу «за позовом представництва Америк. Об`єднання комітетів для євреїв бувшого Рад.Союзу»;
		№2804/1 від 07.05.2020р. на суму 12612,00 грн., призначення платежу «за позовом Об`єднання комітетів для євреїв бувшого Рад.Союзу».
		За позовною вимогою про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради № 809 від 10.05.2007 «Про затвердження ТзОВ «Наш ринок» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Я. Раппопорта, 8, у м. Львові», суд закрив провадження у справі в цій частині на підставі п.4 ч.1 ст.231 ГПК України. Оскільки позивач 1 відмовився від позову вже на стадії розгляду справи по суті, сплачений за цю вимогу судовий збір залишається за позивачами та не покладається на відповідачів.
		Відтак, оскільки судом задоволено 5 позовних вимог немайнового характеру, сплачений позивачами 1 та 2 судовий збір покладається на відповідача 1, оскільки спір у цій справі виник з його неправомірних дій, в розмірі 21020,00 грн.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 236-241 Господарського процесуального кодексу України,  суд                                                                                                                                                                                                                          
		ВИРІШИВ:
		1.          Позовні вимоги задовольнити частково.
		2.          Визнати незаконною та скасувати ухвалу Львівської міської ради № 3318 від 19.04.2018 «Про продовження ПП «Наш ринок» терміну оренди земельної ділянки на вул. Я. Раппопорта, 8».
		3.          Визнати незаконною та скасувати ухвалу Львівської міської ради № 5377 від 11.07.2019 «Про внесення змін до договору оренди землі від 20.06.2018 № Ш-4094/1».
		4.          Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 20.06.2018 № Ш-4094/1, укладеного між Львівською міською радою та Приватним підприємством «Наш ринок», зі змінами та доповненнями, та застосувати наслідки його недійсності (реституцію).
		5.          Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий № 4610137500:01:001:0058 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 30.04.2015, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 629775446101, номер запису про інше речове право - 9561172.
		6.          Стягнути з Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1; код ЄДРПОУ № 04055896) на користь Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу (2200 Pennsylvania Avenue NW East Tower, 4 th Floor Washington DC 20037) в особі Представництва Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу (79054, м. Львів, вул. О. Кульчицької, буд. 1, кв. 94; код ЄДРПОУ № 21720365) 10510,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.
		7.          Стягнути з Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1; код ЄДРПОУ № 04055896) на користь Представництва Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу (79054, м. Львів, вул. О. Кульчицької, буд. 1, кв. 94; код ЄДРПОУ № 21720365) 10510,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.
		8.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		9          Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		10          Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
		11          Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.
		          
		Повний текст рішення складено та підписано 19.02.2020р.
		      Суддя                                                                                        І.Б. Козак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...