Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/2010/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 22.02.2021. Зареєстровано: 23.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 24.02.2021.
Дата набрання законної сили: 10.02.2021
Номер судового провадження: 11421/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		10 лютого 2021 р.Справа № 440/2010/20
		Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		 
		Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
		Суддів: Григорова А.М. , Чалого І.С. ,
		за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 року, головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко, м. Полтава, повний текст складено 04.08.20 року по справі № 440/2010/20
		 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" 
		до Головного управління ДПС у Полтавській області 
		про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.12.2019 року №0005590502 та №0005580501.
		Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат". Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 21 грудня 2019 року №0005590502 та №0005580501. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" витрати зі сплати судового збору в сумі 21020,00 (двадцять одну тисячу двадцять гривень нуль копійок) грн.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Полтавській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 року та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає на необґрунтованості рішення суду першої інстанції, прийнятого без детального та глибокого аналізу обставин справи, що свідчить про порушення судом першої інстанції норм матеріально та процесуального права, а саме: п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.103.1 ст.103, пп.141.4.1 та пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПК України; ст.ст. 72, 73, 75, 90 КАС України. Вказує, що підприємством до складу рядка 2250 «Фінансові витрати» звіту Форми 2 за Іпівр. 2019 безпідставно віднесено суму відкоригованих відсотків, які обліковувались на бухгалтерському рахунку 1518 «капітальні інвестиції», згідно бухгалтерської довідки за № 151 від 01.06.2019 па загальну суму 12 578 903 грн, в якій зазначено лише бухгалтерські проводки на коригування витрат: Дт 9511 «відсотки за кредит» Кт 1518 «капітальні інвестиції» на загальну суму 12 578 902,62 грн, Дт 792 «фінансовий результат» Кт 9511 «відсотки за кредит» на загальну суму 12 578 902,62 гривень, однак до перевірки не надано будь-яких первинних документів та розрахунків щодо і підтвердження проведених коригувань за відповідний період. На запит податкового органу підприємством надано копію бухгалтерської довідки за від 01.06.2019 № 151 на 1 аркуші та пояснення, в якому зазначено, що дані коригування проведено помилково у зв`язку з і трансформацією балансу. В ході перевірки встановлено, що підприємством до складу фінансових витрат віднесені нараховані відсотки, які не підтверджені виписками, розрахунками, довідками чи іншими розрахунковими документами за відповідний період. Зважаючи той факт, що нараховані відсотки не відповідають фактичному руху (його відсутності в дійсності) активів, останні не можуть враховуватися в даних податкового обліку. Підприємством порушено вимоги п. 44.1 ст.44. пп. 134.1.1. п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-XIV (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТО В «Біланівський ГЗК» завищено витрати показника р.2250 Звіту про фінансові результати (Ф №2) «Фінансові витрати» на загальну суму 12 578 903 гривень. Також, вважає , що товариством в порушення вимог пп. 103.1 ст 103. пп.141.4.1, п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України, з урахуванням п.7 ст.11 «Проценти» Конвенції між урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна, під час виплати на користь компанії «Ferrexpo Finance Рlс» доходів з джерелом їх походження з України (проценти) у загальній сумі 131 695 601 гри. неправомірно не утримано та не сплачено до бюджету податок з такого доходу за ставкою в розмірі 15 відсотків від його суми та за його рахунок на загальну суму 19 754 340 гри, в тому числі:-2 півріччя 2017 року - 5 731 761 гри;- 2018 рік - 9 568 542 гри; - 1 півріччя 2019 року - 4 454 037 грн. Оскільки, встановлено факт порушення підприємством вимог пп. 103.1 ст 103. пп.141.4.1. п.п.141.4.2 п.141.4 ст. 141 Податкового кодексу України, з урахуванням п.7 ст.11 «Проценти» Конвенції між урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії, то відповідно до п.127.1 ста 127 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції, які склали 14 125 116,11 гривень. Просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати, відмовити TOB «Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат» у позові повністю, судові витрати покласти на Позивача.
		23.11.2020 року до суду апеляційної інстанції надійшли додаткові письмові пояснення Головного управління ДПС у Полтавській області, якими доповнює свою позицію, викладену в апеляційній скарзі та звертає увагу на необхідні акценти, при цьому підстави, зміст та предмет апеляційної скарги залишаються незмінними
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат" подало до суду відзив на апеляційну скаргу, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 року без змін. 
		Сторони про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
		Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 18.10.2019 №540 у жовтні-листопаді 2019 року відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Біланівський ГЗК" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.07.2017 по 30.06.2019. За результатами перевірки, 22.11.2019 складено акт №1453/16-31-05-01-10/36601298 (далі по тексту  акт перевірки) яким встановлено ряд порушень, а саме: п.п. 103.1 ст. 103, п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПК України, з урахуванням п. 7 ст. 11 "Проценти" Конвенції між урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна (надалі  Конвенція), під час виплати на користь компанії "Ferrexpo Finance PLC" доходів з джерелом їх походження з України (проценти), а саме занижено податок на прибуток з доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України на загальну суму 19754340 грн., в тому числі за ІІ півріччя 2017 року в сумі 5731761 грн., за 2018 рік в сумі 9568542 грн., за І півріччя 2019 року в сумі 4454037 грн. та п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 12578903,00 грн., в тому числі за півріччя 2019 року в сумі 12578903,00 грн.
		Підставою для вищевказаних висновків слугувало те , що ТОВ "Біланівський ГЗК" здійснило запозичення грошових коштів у резидента Великобританії "Ferrexpo Finance PLC". Сплачуючи відсотки за користування кредитом комбінат, не нараховує та не сплачує податок на прибуток, з доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, користуючись преференцією наданою ч. 1 ст.11 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування (далі по тексту - Конвенція) у якій зазначено, що податки сплачуються лише у одній із договірних держав тобто або в Україні або Великобританії.
		Запозичення коштів здійснено ТОВ "Біланівський ГЗК" саме з метою одержання переваг Конвенції, а тому посилаючись на ч.7 ст.11 Конвенції, вказує про не можливість застосування пільгового оподаткування, відсотків які сплачуються на користь нерезидента компанії "Ferrexpo Finance PLC".
		Відповідач зазначаючи ряд обставин, які на його думку свідчать про правомірність його позиції, а саме: рішення про отримання ТОВ "Біланівський ГЗК" кредиту, прийнято материнською компанією "Ferrexpo AG" (арк.13-14 акту); дані фінансової звітності підтверджують, що компанія "Ferrexpo Finance PLC" не мала достатніх коштів для фінансування позики українському ТОВ "Біланівський ГЗК" та змогла профінансувати кредит лише із залученням зовнішніх запозичень (арк.17 акту); дані фінансової звітності підтверджують, що Компанії "Ferrexpo Middle East FZE" та "Ferrexpo AG" станом на початок 2013 року мали більше можливостей для видачі позики на користь ТОВ "Біланівський ГЗК" (арк.18 акту); ризики, пов`язані з можливим непогашенням боргу БГЗК несли саме "Ferrexpo Middle East FZE" і "Ferrexpo AG", тому що "Ferrexpo Finance PLC" не змогла б погасити кредити перед своїми кредиторами в разі дефолту української компанії (арк.18 акту).
		Вказані висновки, зроблені на підставі листів компетентних органів Сполученого Королівства Великої Британії листи №S002108 від 30.03.2017, №S002108/APR від 16.06.2017, № S002108 від 21.11.2017, № S000656 від 19.09.2015, Об`єднаних Арабських Еміратів лист №UA-2015-009 від 31.03.2017, а також консолідованих фінансових звітів компаній "Ferrexpo Finance PLC" за 2013-20115 роки та "Ferrexpo Middle East FZE" за 2012-2018 роки. 
		Крім того, відповідач стверджує, що ТОВ "Біланівський ГЗК" завищив показник у рядку 2250 "фінансові витрати", Звіту про фінансові результати /ф.2/ за І півріччя 2019 року, на загальну суму 12578903,00 грн, у зв`язку із безпідставним віднесенням до витрат, суми відкоригованих відсотків, облік яких проводився на бухгалтерському рахунку 1518 "капітальні інвестиції".
		На підставі висновків акту перевіркиподатковим органом від 21.12.2019 винесено податкові повідомлення-рішення №0005580501, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 12578903,00 грн та №0005590502, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 33879456,11 грн (в тому числі за основним зобов`язанням 19754340,00 грн та за штрафними санкціями 14125116,11 грн). 
		Позивач не погоджуючись з вказаними рішеннями звернувся до суду з цим позовом. 
		Задовольняючи позовні вимоги . суд першої інстанції виходив з того , що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені всупереч приписів чинного законодавства.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.
		Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України врегульовано статтею 103 Податкового кодексу України.
		Відповідно до п. 103.1. ст. 103 Податкового кодексу України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.
		Пунктом 103.2 статті 103 Податкового кодексу України особі (податковому агенту) надано право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
		При цьому застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті. 
		Підпунктом 141.4.1. п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України встановлено , що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є:
		а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом;
		б) дивіденди, які сплачуються резидентом;
		в) роялті;
		г) фрахт та доходи від інжинірингу;
		ґ) лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди;
		д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;
		е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до цього розділу;
		є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;
		ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України;
		з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;
		и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;
		і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї);
		ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів;
		й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв`язку чи міжнародного інформаційного забезпечення, а також крім субсидій для повернення частини кваліфікованих витрат, передбаченихЗаконом України"Про державну підтримку кінематографії в Україні".
		Підпунктом 141.4.2. п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України встановлено, що резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб`єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа - підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
		Абзац "а" пп.141.4.2. п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України визначає, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом.
		Згідно із пп.14.1206 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна до процентів включаються платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит.
		Згідно матеріалів справи основним видом господарської діяльності ТОВ "Біланівський ГЗК" є добування залізних руд. Підприємство є резидентом України відповідно до п.п. 14.1.213 п.п. 14.1. ст. 14 ПК України. Учасниками ТОВ "Біланівський ГЗК" є "Ferrexpo AG" (частка у статутному капіталі складає 99,9999%) і ТОВ "Феррекспо Сервіс" (частка у статутному капіталі складає 0,0001%).
		В 2012 році позивачем досягнуто домовленості, з компанією "Ferrexpo Finance PLC" /резидент Великобританії/, щодо отримання позики у розмірі 50000000 доларів США.
		Відповідно до п. 11.5.15 статуту ТОВ "Біланівський ГЗК" до компетенції загальних зборах учасників належить надання Дирекції або будь-якій іншій особі згоди на укладення договору або іншої угоди, витрату коштів або відчуження майна, сума (вартість) якого дорівнює або перевищує еквівалент 1500000,00 доларів США у гривнях (однією операцією) за курсом Національного банку України на дату надання такої згоди; в разі укладення такого договору або іншої угоди, витрати коштів або відчуження майна без такої попередньої згоди Зборів Учасників, цей договір, угода, витрата коштів, відчуження майна є недійсним з моменту такого укладення, витрати, відчуження, зокрема у випадках, коли третя особа  контрагент Товариства знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
		26.06.2012 відбулись загальні збори учасників ТОВ "Біланівський ГЗК". За результатами загальних зборів, учасники ТОВ "Біланівський ГЗК", відповідно до повноважень наданих п. 11.5.15 Статуту підприємства, надали дозвіл ТОВ "Біланівський ГЗК" на укладення договору позики з "Ferrexpo Finance PLC" на загальну суму 50000000 доларів CША.
		На підставі вищезазначеного протоколу загальних зборів між ТОВ "Біланівський ГЗК" та "Ferrexpo Finance PLC" 26.06.2012 укладено договір позики № В/06/12. 
		Тобто, рішення про отримання кредиту зі сторони товариства, прийнято його засновниками "Ferrexpo AG" та ТОВ "Феррекспо Сервіс", що у свою чергу спростовує доводи контролюючого органу про прийняття рішення щодо отримання кредиту одноособово компанією "Ferrexpo AG".
		На виконання умов договору №В/06/12, "Ferrexpo Finance PLC" надало ТОВ "Біланівський ГЗК" позику на загальну суму 38000000 доларів США. 
		Відповідно до п. 2.5. договору №В/06/12, ТОВ "Біланівський ГЗК" сплатило на користь "Ferrexpo Finance PLC" відсотки за користування позикою, на загальну суму 131695600,5 грн.
		Вказана обставина не заперечується сторонами по справі.
		Так, матеріали справи свідчать, що ТОВ "Біланівський ГЗК", виконуючи свої зобов`язання за договором №В/06/12, сплатило відсотки (131695600,5 грн) за користування кредитом, разом з тим, не нараховувало та не сплачувало податок на прибуток, з доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, встановлений пп. 141.4.2. п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
		ТОВ "Біланівський ГЗК", надавало під час перевірки та надало суду докази на підтвердження статусу "Ferrexpo Finance PLC", як компанії нерезидента за 2017, 2018, 2019 роки, що не заперечується відповідачем. 
		Статус "Ferrexpo Finance PLC", як податкового резидента Великобританії, підтверджується вищенаведеними довідками та під сумнів контролюючим органом не ставиться.
		10.02.1993 між Україною та Сполученим Королівством Великобританії і Північної Ірландії підписано Конвенцію про "Усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна" (набуття чинності 11.08.1993) (далі по тексту  Конвенція).
		Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
		Пунктом 3 статті 2 Конвенції визначено, що її дія поширюється, зокрема, на (i) податок на прибуток (доходи) підприємств, що сплачуються в Україні.
		Згідно пункту 1 статті 4 для цілей Конвенції термін "резидент однієї Договірної Держави" означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або будь-якого аналогічного критерію; цей термін, разом з тим, не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки якщо ця особа одержує доходи або приріст вартості майна з джерел у цій Державі.
		Статтею 11 Конвенції врегульовано порядок оподаткування процентів: проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись тільки в цій другій Державі, якщо такий резидент має фактичне право на ці проценти і підлягає оподаткуванню в цій другій Договірній Державі у відношенні цих процентів. 
		Факт, що "Ferrexpo Finance PLC" є бенефіціарним власником сплачених процентів, сторонами по справі під сумнів не ставиться. 
		Крім того, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2017 та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2018 по справі №816/795/17 встановлено, що компанія "Ferrexpo Finance PLC" не є номінальним транзитером грошових коштів.
		Таким чином, оскільки "Ferrexpo Finance PLC" є бенефіціарним власником відсотків, отриманих від позивача, є резидентом Великобританії в розумінні Конвенції, у ТОВ "Біланівський ГЗК", відповідно до ст. 11 Конвенції, на час виплати доходу резиденту Великої Британії, у формі процентів по кредитному договору №В/06/12, були наявні усі правові підстави, передбачені Податковим кодексом України та Конвенцією для не утримання податку з доходів неризедента, із джерелом походження з України.
		Щодо доводів контролюючого органу з посиланням на те, що запозичення коштів здійснено ТОВ "Біланівський ГЗК" з метою одержання переваг Конвенції, у зв`язку із чим, посилаючись на ч. 7 ст. 11 Конвенції, що вказує про не можливість застосування пільгового оподаткування, відсотків які сплачуються на користь нерезидента компанії "Ferrexpo Finance PLC", колегія суддів зазначає наступне.
		Зі змісту акту податкової перевірки, встановлено, що до висновків про укладення кредитного договору №В/06/12 з метою отримання переваг конвенції, контролюючий орган дійшов проаналізувавши листи уповноваженого органу Сполученого Королівства Великої Британії та фінансову звітність "Ferrexpo Finance PLC".
		З тексту листа Королівської податкової та митної служби Великої Британії від 19.09.2015 №14062/5/99-99-12-01-02-16, судом встановлено, що компанія "Ferrexpo Finance PLC" була створена 29.09.2003. Інформація про будь  які розслідування податкових справ щодо компанії відсутня. Компанія "Ferrexpo Finance PLC" своєчасно виконує всі свої зобов`язання відповідно до законодавства про оподаткування доходів від трудової діяльності. 
		В Королівській податковій та митній службі Великої Британії є інформація про надання довідок у зв`язку з Конвенцією між Сполученим Королівством та Україною про уникнення подвійного оподаткування від 28.01.2013 та від 19.02.2013. За 2013 рік компанія сплатила податки на суму 1107783,93 фунтів стерлінгів. Факт включення отриманих відсотків до прибутку компанії "Ferrexpo Finance PLC" у 2012 та 2013 роках Королівською податковою та митною службою Великої Британії підтверджено. 
		Зі змісту листа Королівської податкової та митної служби Великої Британії від 16.06.2017 №S002108 встановлено наступне: Компанії "Ferrexpo Finance PLC" за період з 01.01.2013 по 16.06.2017 є резидентом Великобританії відповідно до статті 4 Конвенції, яка існує між Великобританією та Україною. Мета компанії полягає в тому, щоб виступати в якості фінансової компанії для Групи Феррекспо. Компанія як залучає, так і розподіляє фінансування з використанням ряду своїх власних співробітників і покриттям фінансових витрат зі своїх власних доходів. Компанія заснована у Великобританії, щоб скористатися перевагами фінансових ринків Лондона і забезпечити захист кредиторів Групи Феррекспо. Відсутність загального часу між її надходженнями і платежами означає, що вона несе відповідальність за забезпечення грошей, необхідних для виплати сум у встановлені терміни. При цьому, компанія "Ferrexpo Finance PLC" не має ніяких обов`язків щодо використання будь  якої частини грошей, отриманих компанією, для сплати певної заборгованості. 
		На думку спеціаліста з міжнародного оподаткування Королівської Податково  Митної Служби, який підписав зазначений лист, Компанія "Ferrexpo Finance PLC" не є кондуїтною компанією, тобто такою що не має бенефіціарного права власності до дохід. Компанія заснована і є податковим резидентом в Великобританії з комерційних причин, у зв`язку з чим вона має перевагу в системі договорів стосовно подвійного оподаткування в Великобританії і, як вважає спеціаліст, компанія не брала та видавала кредити для того, щоб отримати неналежні переваги в системі договорів щодо подвійного оподаткування в Великобританії.
		Також, в листі зазначено, що фінансова звітність компанії "Ferrexpo Finance PLC" свідчить, що вона є більше, ніж штучне юридичне тлумачення. Компанія має 5 співробітників, які отримують винагороду в розмірі 1,47 млн. доларів США та заробляють на адміністративних зборах 4,77 млн. доларів США від інших компаній групи  це не включає дохід від процентів.
		Відсотки, отримані від позик, наданих дочірнім компаніям Феррекспо, - це дохід, який слід враховувати, використовуючи тест "Індофуд". Тому компанія "Ferrexpo Finance PLC" має "повний привілей безпосереднього отримування прибутку". Кредити, надані українським дочірнім компаніям, були профінансовані за рахунок передекспортної кредитної лінії та гарантійних векселів ряду фінансових установ третьої сторони. Дані позики та отримане фінансування не пов`язані або не співпадають. Виплати відсотків, що сплачуються компанії, здійснюються головним чином щомісяця, тоді як виплати відсотків компанією відбуваються з різною періодичністю  щомісяця, щоквартально та раз на два роки. Тому компанія "Ferrexpo Finance PLC" має повний привілей отримувати прибуток від отриманого доходу, оскільки компанія може використовувати ці гроші, доки не будуть сплачені власні платежі, і, фактично, записи про компанію свідчать, що компанія мала значні грошові суми на депозитах.
		Також, зазначено, що хоча компанія "Ferrexpo Finance PLC" повинна використовувати відсотки, отримані від внутрішньо групових позик, вона має задовольняти виплати, які їй належало сплатити, за рахунок власного фінансування, це відбувається на тій же основі, що і з будь  якою фінансовою компанією, яка бере на себе позику для подальшого кредитування (наприклад, банк). Тому вона не зобов`язана передавати "дохід", оскільки компанія фактично зобов`язана здійснювати виплати з "доходу", що є іншим поняттям.
		Узагальнюючи вищевикладене необхідно зазначити, що податковий орган Великої Британії, у листах на які посилається відповідач у акті перевірки, зазначає, що компанія "Ferrexpo Finance PLC" є добросовісним платником податків, не є фіктивною компанією і створена не з метою отримання переваг конвенції, а з метою отримання переваг ринку Лондона та Сполученого королівства.
		Також , на користь доводів позивача свідчить висновок юридичної фірми "Allen & Over LLP", щодо діяльності компанії "Ferrexpo Finance PLC" у 2013  2016 роках, зі змісту якого судом встановлено, що у компанії "Ferrexpo Finance PLC" працює 5 кваліфікованих спеціалістів, також компанія користується послугами ще 10 інших професійних працівників. Компанію було засновано в Лондоні (де знаходиться її офіс) з метою забезпечити доступ до розвиненого фінансового сектору та ринків позичкового капіталу Сполученого Королівства. Компанія на думку експертів була "фактичним власником" відсотків, які отримувала з внутрішньогрупових кредитів упродовж відповідного періоду, як відповідно до англійського права, так і у міжнародному фінансовому значенні цього терміну. Компанія "Ferrexpo Finance PLC мала законну, економічну та комерційну свободу (зважаючи на значні періоди між отриманням і сплатою відсотків) оплачувати інші витрати, реінвестувати отримані відсоткові платежі та отримувати з них прибуток для власної користі. 
		Крім того, компанія несе справжній комерційний ризик, а саме: оплачує власні видатки (зарплату, накладні витрати, судові витрати та гонорари за консультації) і не має права на відшкодування цих витрат за Внутрішньогруповими кредитами; несе ризик відсоткової ставки; несе ризик рефінансування з огляду на різні терміни погашення внутрішньогрупових кредитів і кредитів "Ferrexpo Finance PLC"; несе ризик невиконання зобов`язань за внутрішньогруповими кредитами як щодо сплати відсотків чи своєчасного погашення основної суми; несе ризик, пов`язаний із внесенням змін у законодавство, валютним регулюванням та змінами нормативно  правової бази. 
		З аналізу аудійованої фінансової звітності "Ferrexpo Finance PLC" за 2012, 2013, 2014, 2015 роки, судом встановлено, що компанія "Ferrexpo Finance PLC" має юридичну адресу SW1Y 6QL, Лондон, Кінг Стріт, 2-4. Основною діяльністю компанії було фінансування Групи компаній "Феррекспо" та надання управлінських послуг. 
		Податки сплачені у Великій Британії за 2012 рік склали 1596000 доларів США, 2013 рік - 2006000 доларів США, 2014 рік - 2980000 доларів США, 2015 рік  2086000 доларів США.
		Отже, "Ferrexpo Finance PLC" сплачує у Великій Британії податки у декілька разів більші ніж донараховано ТОВ "Біланівський ГЗ" спірним податковим повідомленням-рішенням.
		Таким чином, різниця у фактично сплаченій "Ferrexpo Finance PLC" сумі податків та нарахованій контролюючим органом ТОВ "Біланівський ГЗ" в повній мірі нівелює позицію контролюючого органу, стосовного того що запозичення ТОВ "Біланівський ГЗК" коштів, у "Ferrexpo Finance PLC", відбулося з метою одержання переваг Конвенції, оскільки "Ferrexpo Finance PLC" у ОСОБА_1 сплачує податків набагато більше, ніж було б сплачено позивачем в Україні без застосування преференції наданих ч. 1 ст. 11 Конвенції.
		Вищевикладене свідчить про те, що компанія "Ferrexpo Finance PLC" створена з метою надання фінансових послуг та фінансування підприємств групи "Ferrexpo", як за рахунок своїх коштів так і за рахунок запозичених, що не заборонено законом. 
		Щодо доводів контролюючого органу з посиланням на те, що дані фінансової звітності компанії "Ferrexpo Middle East FZE" та "Ferrexpo AG" станом на початок 2013 року підтверджують, що останні компанії мали більше можливостей для видачі позики ТОВ "Біланівський ГЗК" (арк.18 акту), а ризики, пов`язані з можливим непогашенням боргу позивачем несли саме "Ferrexpo Middle East FZE" і "Ferrexpo AG", тому що "Ferrexpo Finance PLC" не змогла б погасити кредити перед своїми кредиторами в разі дефолту української компанії (арк.18 акту) , колегія суддів зазначає , що такі доводи ґрунтуються на припущеннях податкових ревізорів-інспекторів та моделюванні ситуацій які навіть не настали. Суд звертає увагу відповідача на те, що у відповідності до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Отже, обираючи кому давати кредит та у кого його брати учасники відповідного правочинну діють на власний ризик, а податковий орган не вправі вирішувати за суб`єктів господарювання хто й у кого та на яких умовах братиме кредит. 
		Суд першої інстанції вірно врахував, що фінансова звітність "Ferrexpo Middle East FZE" та лист компетентних органів Об`єднаних Арабських Еміратів №UA-2015-009 від 31.03.2017 на підставі яких відповідач дійшов вищенаведених висновків на неодноразові вимоги суду відповідачем так і не надані.
		Враховуючи викладене , колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що твердження фіскального органу про відсутність у "Ferrexpo Finance PLC" достатніх коштів для фінансування кредиту для ТОВ "Біланівський ГЗК" та доцільність його отримання кредиту напряму від "Ferrexpo Middle East FZE" є безпідставними та не обґрунтованими, тому висновки податкового органу , викладені в акті перевірки , є помилковими , а податкове повідомлення-рішення №0005590502 , прийняте на підставі таких висновків , підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
		Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню №0005580501, судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що ТОВ "Біланівський ГЗК" у червні 2019 року відповідно до бухгалтерської довідки №151 від 01.06.2019 віднесло з бухгалтерського рахунку 15 "Капітальні інвестиції" на рахунок 95 "Фінансові витрати" витрати на позики у січні  травні 2019 року на суму 12578903 грн. В подальшому вказана сума була віднесена з бухгалтерського рахунку 95 "Фінансові витрати" на рахунок 79 "Фінансові результати". Вказані витрати складаються частини витрат ТОВ "Біланівський ГЗК" на позики, понесені відповідно до наступних договорів: № В/06/12 від 26.06.2012 року з "Ferrexpo Finance PLC"; б/н від 19.03.2014 року з PrivateExportFundingCorporation.
		Вказані витрати були віднесені на рахунок 95 "Фінансові витрати" в наступних розмірах в розрізі договорів:
		Відповідно до ч. 2 ст. 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
		Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
		Відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами.
		Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.10.2019 №1005809505 ТОВ "Біланівський ГЗК" має КВЕД: 07.10 Добування залізних руд.
		Отже, фінансова звітність та консолідована фінансова звітність позивачем складається за міжнародними стандартами.
		В п. 1 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 23 (МСБО 23) "Витрати на позики" сформульовано основний принцип розмежування витрат на позики і віднесення їх на поточні витрати або в склад собівартості кваліфікованого активу: витрати на позики, що безпосередньо відносяться до придбання, будівництва або виробництва кваліфікованого активу, є частиною собівартості такого активу. Інші витрати на позики визнаються як витрати.
		Відповідно до п.п. 5-6 МСБО 23: 
		Витрати на позики - витрати на сплату відсотків та інші витрати, понесені суб`єктом господарювання у зв`язку із запозиченням коштів.
		Кваліфікований актив - це актив, який обов`язково потребує суттєвого періоду для підготовки його до використання за призначенням чи для реалізації.
		6. Витрати на позики можуть включати:
		а) витрати на сплату відсотків, обчислені за допомогою методу ефективного відсотка, як описано в МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка";
		г) фінансові витрати, пов`язані з фінансовою орендою і визнані згідно з МСБО 17 "Оренда";
		ґ) курсові різниці, які виникають унаслідок отримання позик в іноземній валюті, якщо вони розглядаються як коригування витрат на сплату відсотків.
		Відповідно до п. 9 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 39 (МСБО 39) "Фінансові інструменти: визнання та оцінка" метод ефективного відсотка - це метод обчислення амортизованої собівартості фінансового активу або фінансового зобов`язання (або групи фінансових активів чи фінансових зобов`язань) та розподілу доходу чи витрат від відсотків на відповідний період. Підходи визначення ефективної ставки відсотка описано в пунктах К35-К38 МСБО 39.
		Відповідно до п. 8 МСБО 23 суб`єкт господарювання капіталізує витрати на позики, які безпосередньо відносяться до придбання, будівництва або виробництва кваліфікованого активу як частина собівартості цього активу. Суб`єкт господарювання визнає інші витрати на позики як витрати в тому періоді, у якому вони були понесені.
		Відповідно до п.п. 10-15 МСБО 23:
		Витрати на позики, які безпосередньо відносяться до придбання, будівництва або виробництва кваліфікованого активу, є тими витратами на позики, яких можна було б уникнути, якби не робилися витрати на кваліфікований актив. Якщо суб`єкт господарювання позичає кошти конкретно з метою отримання певного кваліфікованого активу, тоді витрати на позики, які безпосередньо відносяться до цього кваліфікованого активу, можна легко ідентифікувати.
		Може бути важко визначити прямий зв`язок між певними позиками та кваліфікованим активом і визначити позики, яких за інших обставин можна було б уникнути. Такі труднощі виникають, наприклад, при централізованій координації діяльності суб`єкта господарювання з фінансування. Труднощі можуть також виникати, якщо група використовує різні боргові інструменти з різними ставками відсотка і позичає ці кошти іншим суб`єктам господарювання групи на різних умовах. Інші ускладнення спричиняються використанням позик, наданих в іноземній валюті або пов`язаних з нею, якщо група функціонує в умовах високого рівня інфляції й обмінний курс коливається. У результаті визначення суми витрат на позики, яка безпосередньо пов`язана з придбанням кваліфікованого активу, ускладнюється - і треба діяти на основі судження.
		Якщо кошти позичені взагалі й використовуються з метою отримання кваліфікованого активу, то суму витрат на позики, яка підлягає капіталізації, слід визначати шляхом застосування норми капіталізації до витрат на цей актив. Норма капіталізації повинна бути середньозваженою величиною витрат на позики стосовно всіх непогашених позик суб`єкта господарювання протягом цього періоду, а не лише позик, які були здійснені конкретно з метою отримання кваліфікованого активу. Сума витрат на позики, капіталізована суб`єктом господарювання протягом періоду, не повинна перевищувати суму витрат на позики, понесених протягом цього періоду.
		За деяких обставин доречно включати всі позики материнського підприємства та його дочірніх підприємств у розрахунок середньозваженої величини витрат на позики; за інших обставин доречно кожному дочірньому підприємству використовувати середньозважену величину витрат на позики, яка відноситься до його власних позик.
		Відповідно до п. 24 МСБО 23 якщо суб`єкт господарювання здійснює будівництво кваліфікованого активу частинами і кожна частина може використовуватися, коли ще ведеться будівництво інших частин, суб`єкт господарювання припиняє капіталізацію витрат на позики, якщо він завершив, головним чином, усю діяльність, необхідну для підготовки цієї частини до її запланованого використання або реалізації.
		Відповідно до п. 29 МСБО 23 суб`єкт господарювання застосовує цей стандарт для річних періодів, які починаються 1 січня 2009 року або пізніше.
		Тобто, відповідно до вказаних норм МСБО 23, витрати на позики є частиною собівартості кваліфікованого активу у випадку, якщо дані запозичення безпосередньо відносяться до створення кваліфікованого активу і це можливо достовірно визначити. Якщо кошти позичені взагалі й використовуються з метою отримання кваліфікованого активу, то суму витрат на позики, яка підлягає капіталізації, слід визначати шляхом застосування норми капіталізації до витрат на цей актив. Норма капіталізації повинна бути середньозваженою величиною витрат на позики стосовно всіх непогашених позик суб`єкта господарювання протягом цього періоду, а не лише позик, які були здійснені конкретно з метою отримання кваліфікованого активу. Якщо спорудження частини кваліфікованого активу завершено і може використовуватися самостійно, капіталізація фінансових витрат в цій частині припиняється. Витрати на позики не пов`язані зі створенням кваліфікованого активу визнаються як витрати звітного періоду.
		Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства.
		Наказом генерального директора ТОВ "Біланівський ГЗК" від 29.12.2018 №555 затверджено Положення про облікову політику ТОВ "Біланівський ГЗК".
		Розділ ХІІІ Положення передбачає порядок розрахунку витрат на позики за наступною формулою:
		Витрати на позики = Нк* (БР(і))
		де:
		(Нк) Норма капіталізації фінансових витрат
		(БР(і)) - База для розрахунку суми капіталізованих витрат на позики
		База для розрахунку суми капіталізованих витрат на позики (БР(і))  сума коштів фактично витрачених в зв`язку зі створенням кваліфікованого активу, що включає, зокрема, але не виключно: суми виконаних робіт підрядними організаціями, заробітну плату та відрахування на соціальні заходи, вартість обладнання та матеріалів та інші витрати. База для розрахунку визначається за наступною формулою:
		БР(і)= Сальдо Дт 15 на кінець звітного місяця  Амортизація, що пов`язана зі створенням кваліфікаційного активу  Накопичена сума капіталізованих відсотків на кінець звітного місяця.
		Норма капіталізації фінансових витрат (Нк) частка від ділення величини фінансових витрат та середньозваженої суми всіх непогашених запозичень (крім тих, що безпосередньо пов`язані з кваліфікаційним активом або мають цільове призначення) підприємства протягом звітного періоду, яка розраховується: норма капіталзації місячна (%) = витрати на позики на відповідний місяць поділені(/) на середньозважену суму непогашених запозичень за звітний місяць помножені (*)100.
		Для цілей обліку ТОВ "Біланівський ГЗК" приймає спрощений підхід для розрахунку суми капіталізації витрат, в якому норма капіталізації фінансових витратвстановлюється ідентичною для прийнятої норми по групі Ferrexpo.
		Протягом січня-травня 2019 року ТОВ "Біланівський ГЗК" використовувало спрощений підхід для розрахунку норми капіталізації фінансових витрат шляхом використання відповідної норми капіталізації по групі Ferrexpo, яка була обчислена за допомогою методу ефективного відсотка, як описано в МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка" (наведена нижче у таблиці).
		Вказані норми капіталізації фінансових витрат (Нк) по групі Ferrexpo підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями розрахунків, відповідно до яких, норма капіталізації у 1 кварталі 2019  0,82%, у 2 кварталі 2019  0,76%.
		Відповідно до протоколу Загальних зборів учасників ТОВ "Біланівський ГЗК" №1 від 25.11.2009 компанія "Феррекспо АГ" / FerrexpoAG була одним із засновників ТОВ "Біланівський ГЗК", основною господарською діяльністю якого є добування залізних руд Біланівського родовища.
		Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на даний момент "Феррекспо АГ" залишається учасником ТОВ "Біланівський ГЗК". Розмір статутного капіталу ТОВ "Біланівський ГЗК" складає 1476401470 грн. Частка компанії "Феррекспо АГ" / FerrexpoAG у статурному капіталі позивача складає 99,99 % (1476399396,98 грн.).
		Відповідно до п. 12.7 Статуту ТОВ "Біланівський ГЗК" рішення з питань, що входять до компетенції Загальних зборів учасників приймаються 50-75% голосів (залежно від питання).
		Таким чином, компанія "Феррекспо АГ" / FerrexpoAG має право під час проведення Загальних зборів учасників самостійно вирішування будь-яке питання щодо господарської діяльності ТОВ "Біланівський ГЗК", оскільки вона володіє 99,99% голосів.
		Також, компанія "Феррекспо АГ" / FerrexpoAG є володільцем контрольного пакету акцій (часток) інших гірничодобувних підприємств, які здійснюють свою діяльність на території України, зокрема ПрАТ "Полтавський ГЗК" та ТОВ "Єристівський ГЗК".
		Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГК України "Феррекспо АГ" / FerrexpoAG є холдинговою компанією, оскільки є публічним акціонерним товариством, яке володіє, користується, а також розпоряджається холдинговими корпоративними пакетами акцій (часток, паїв) двох або більше корпоративних підприємств.
		Отже, "Феррекспо АГ" / FerrexpoAG є холдинговою компанією, яка володіє контрольним пакетом акцій (часток) ПрАТ "Полтавський ГЗК", ТОВ "Єристівський ГЗК", ТОВ "Біланівський ГЗК" і таким чином утворює підконтрольну групу підприємств Феррекспо /Ferrexpo.
		Таким чином, ТОВ "Біланівський ГЗК" визначило вартість витрат на позики по кредиту відповідно до договору №В/06/12 від 26.06.2012 з "Ferrexpo Finance PLC", які визнаються витратами звітного періоду шляхом визначення різниці між витратами на позики звітного періоду і витратами на позики, які підлягають капіталізації з застосуванням норми капіталізації по групі Ferrexpo, яка була обчислена за допомогою методу ефективного відсотка, як описано в МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка", що відповідає вимогам МСБО 23 "Витрати на позики" і Положення про облікову політику ТОВ "Біланівський ГЗК", затвердженого наказом генерального директора ТОВ "Біланівський ГЗК" від 29.12.2018 №555.
		З матеріалів справи вбачається, що Договір позики б/н від 19.03.2014 з PrivateExportFundingCorporation не був укладений з метою придбання, будівництва або виробництва кваліфікованих активів ТОВ "Біланівський ГЗК", а тому витрати на позики за даним договором протягом січня-травня 2019 року у розмірі 461871,44 грн не входять до собівартості кваліфікованих активів, а відповідно до п.п. 1, 8 МСБО 23 відносяться до "інших витрат на позики".
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що позивачем правомірно витрати на позики в сумі 12578903 грн ТОВ "Біланівський ГЗК" віднесло з бухгалтерського рахунку 15 "Капітальні інвестиції" на рахунок 95 "Фінансові витрати", а потім з бухгалтерського рахунку 95 "Фінансові витрати" на рахунок 79 "Фінансові результати", у зв`язку чим висновки податкового органу , викладені в акті перевірки , є необґрунтованими , а податкове повідомлення-рішення №0005580501 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
		З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач, відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірність винесених податкових повідомлень- рішень належним чином в суді не довів, у зв`язку з чим оскаржувані податкові повідомлення  рішення підлягають скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
		Доводи апеляційної скарги є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, підлягає скасуванню у зв`язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміст апеляційної скарги , який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції , містить виключно суб`єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі абсолютно не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які ж висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
		Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
		Суд зазначає, що доводи апеляційної скарги є ідентичними тим, які були висловлені в суді першої інстанції та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи, інших обґрунтувань в апеляційній скарзі наведено не було.
		Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
		Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		 
		Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
		Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 року по справі № 440/2010/20 залишити без змін.
		. 
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис)  (підпис) А.М. Григоров   І.С. Чалий   Повний текст постанови складено 22.02.2021 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...