Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/2011/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.02.2021.
Дата набрання законної сили: 18.02.2021
Номер судового провадження: 61-685ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України 
		 
		18 лютого 2021 року
		м. Київ
		справа № 127/2011/20
		провадження № 61-685св21
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ,
		відповідач - ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - служба у справах дітей Вінницької міської ради,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_5 , на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області, у складі судді Сичука М. М., від 27 серпня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Голоти Л. О., Копаничук С. Г., Рибчинського В. П., від 16 грудня      2020 року.
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		У січні 2020 року  ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - служба у справах дітей Вінницької міської ради, про усунення перешкод у користуванні квартирою, стягнення частини доходу від здачі квартири в оренду.
		Свої вимоги позивач мотивувала тим, що ОСОБА_2 та                ОСОБА_4 є співвласниками по 1/2 частці квартири під номером АДРЕСА_1 . Право власності на зазначене майно ними набуто на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 . Зазначала, що відповідач по справі одноособово володіє, користується та розпоряджається квартирою, використовує квартиру у власних цілях та отримує прибуток від здачі квартири в оренду. Відповідач, не узгоджуючи жодних питань щодо використання квартири, яка перебуває у спільній власності неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , здала квартиру в найм (оренду) стороннім особам. Протягом трьох років отримує орендну плату та весь дохід одноособово привласнила.
		Позивач стверджувала, що протягом 2017-2019 років ОСОБА_3 отримувала орендну плата за здачу в оренду спільного майна, проте частину орендної плати позивачу не відшкодовано, а також протиправними діями відповідача завдано моральної шкоди, яка полягає у порушенні права власності.
		Із урахуванням зазначеного, позивач просила позов задовольнити, усунути перешкоди ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , в користуванні квартирою АДРЕСА_1 , шляхом забезпечення доступу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , до квартири АДРЕСА_1 , надати ключі від вхідних дверей квартири. Стягнути з ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , частини доходу від здачі квартири в оренду у розмірі 64 тис. грн та моральну шкоду у розмірі                  5 тис. грн.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області                     від 27 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , задоволено частково.
		Усунуто перешкоди ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , в користуванні квартирою АДРЕСА_1 , шляхом забезпечення доступу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , до квартири АДРЕСА_1 , з наданням ключів від вхідних дверей квартири. Стягнуто зі ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , моральну шкоду у розмірі 2 тис. грн. В іншій частині позову відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_3 чинить перешкоди позивачу у користуванні спірною квартирою, у зв`язку із чим її порушене право підлягає захисту у обраний нею спосіб шляхом зобов`язання відповідача надати ключі від вхідних дверей, що і забезпечить безперервний доступ до об`єкта права власності, 1/2 частини якого належить позивачу. 
		Вимога позивача про стягнення частини доходу від здачі квартири в оренду визнана необґрунтованою, не підтвердженою належними доказами про реальну можливість отримання відповідачем доходу від здачі квартири. Матеріали справи не містять доказів того, що договори оренди квартири були укладені і відповідно були правові підстави для отримання орендної плати, а тому вимоги про стягнення з ОСОБА_3 частини доходу від здачі квартири в оренду у розмірі 64 тис. грн до задоволення не підлягають.
		Враховуючи глибину душевних страждань позивача у зв`язку із неможливістю користування квартирою, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди визнанні такими, що підлягають до часткового задоволення у розмірі 2 тис. грн.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Вінницького апеляційного суду від 16 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_1 , залишено без задоволення, а заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 серпня          2020 року - без змін.
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що пред`явлення вимоги про стягнення частини доходу від здачі квартири в оренду покладає на особу обов`язок довести, що ці доходи є і дійсно були отримані відповідачем. Намір і очікування позивача отримати частину доходу від здачі квартири в оренду пов`язувались з укладенням договору оренди між відповідачем та іншими особами. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що договори оренди квартири були укладені. Вимога про стягнення частини доходу з відповідача за здачу квартири в оренду позивачем, відповідно до         частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, не доведена.
		Суд апеляційної інстанції зазначив, що правовіпідстави для збільшення розміру моральної шкоди, яку визначив суд першої інстанції, відсутні.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		13 січня 2021 року засобами поштового зв`язку до Верховного Суду            ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої             ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_5  подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 серпня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 16 грудня 2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення частини доходу від здачі квартири в оренду, а також моральної шкоди у розмірі 2 тис. грн і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих позовних вимог у повному обсязі. 
		Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначила неправильне застосування судами норм матеріального                     і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 761/16621/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
		Заявник стверджує, що матеріали справи містять докази здачі відповідачем квартири в оренду, яка знаходиться у спільній часткові власності сторін спору. Частково задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 2 тис. грн, суди попередніх інстанцій належним чином не обґрунтували свої рішення.
		Судові рішення у частині вирішення позовних вимог про усунення перешкод користування квартирою не оскаржуються, отже не є предметом касаційного перегляду згідно частини першої статті 400 ЦПК України.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
		У лютому 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Відзив на касаційну скаргу не надходив
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є співвласниками по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1 . Право власності на зазначене майно ними набуто на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 від 16 серпня 2017 року.
		Відповідно до копії особового рахунку № НОМЕР_1 від 09 вересня 2019 року в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані двоє осіб, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
		Відповідно до листа міського комунального підприємства «Управляюча компанія «Житло-Гарант» (далі - МКП «УК «Житло-Гарант»») від 10 вересня 2019 року № 755, згідно бази даних МКП «УК «Житло-Гарант» власником особового рахунку у квартирі АДРЕСА_1 є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка з 27 січня 2009 року знята з реєстрації. Також, син власника житла - ОСОБА_6 ,                    ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 21 лютого 2015 року знятий з місця реєстрації за вказаною адресою. У зазначеній квартирі зареєстровані та проживають ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внучка власника житла, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , невістка власника житла. Заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг відсутня.
		Відповідно листа Вишенського відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області                    від 16 вересня 2019 року, направленого адвокату ОСОБА_5 , в ході розгляду запиту було встановлено, що 05 серпня 2019 року о 22:27 год по спец. лінії «102» надійшло повідомлення про те, що в ініціатора виклику виник конфлікт з невідомими особами, які не пускають до квартири. При виїзді працівників патрульної поліції у м. Вінниці на місце події ініціатор повідомлення від написання будь-яких заяв та пояснень відмовилась, оскільки допомоги працівників поліції не потребувала, а в усній формі повідомила, що з приводу конфлікту з особами, які не пускали до квартири, буде звертатись до суду з цивільним позовом.
		Листом Вишенського відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області                        від 26 вересня 2019 року на звернення ОСОБА_1 від 08 серпня 2019 року, яке надійшло до чергової частини Вишенського ВП Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області по факту непорозуміння із ОСОБА_3 , повідомлено, що з громадянкою ОСОБА_3 було проведено бесіду профілактичного характеру з метою недопущення вчинення протиправної поведінки в майбутньому та роз`яснено, що вона може бути притягнена до відповідальності згідно з чинним законодавством. Також зазначено, що ОСОБА_1 може звернутися до Вінницького міського суду із цивільним позовом у рамках приватного звинувачення. 
		Відповідно до листа Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у Вінницькій області від 03 жовтня 2019 року за № 91/41/21/2019 стосовно подій, які мали місце 05 серпня 2019 року, близько 22:30 год, на лінію «102» надійшов виклик про конфлікт з невідомими особами, які не пускають заявника до квартири АДРЕСА_1 . Згідно електронного рапорту поліцейського, заявник повідомила, що по даному факту буде самостійно звертатись до суду в порядку цивільного судочинства.
		Згідно акту про фіксацію наявних перешкод власнику у користуванні житлом від 10 грудня 2019 року, при спробі доступу до житла представників власника ОСОБА_2 , якій належить 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , встановлено наступне: зі слів сусіда            із квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_10 в квартирі АДРЕСА_3 на даний час ніхто не проживає. Останній раз був чоловік. Раніше проживали квартиранти протягом чотирьох років. З`їхали із житла після появи поліції у серпні      2019 року. Комісією зафіксовано, що квартира АДРЕСА_3 закрита. Доступу до житла у представників співвласниці ОСОБА_2 немає. Фіксація наявних перешкод здійснювалась в присутності працівників поліції.
		Позивач 26 листопада 2019 року надсилала відповідачу лист-вимогу, в якому вимагала протягом семи днів з моменту отримання цієї                     вимоги надати ОСОБА_2 вільний доступ до квартири АДРЕСА_1 , надати ключі від вхідних дверей квартири, повідомити про наявність на момент доступу до квартири орендарів, повідомити умови та строки оренди квартири, виплати 50 % орендної плати, отриманої відповідачем за весь період здачі квартири в оренду без згоди позивача, починаючи із серпня 2017 року.
		Позиція Верховного Суду
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з положеннями пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у         пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою          статті 411 цього Кодексу.
		Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 
		У статті 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
		За змістом статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.
		Частиною першою статті 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
		Відповідно до частин першої, другої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння і користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
		Згідно зі статтею 359 ЦК України плоди, продукція та доходи від використання майна, що є у спільній частковій власності, надходять до складу спільного майна і розподіляються між співвласниками відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
		Відповідно до частини першої статті 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
		Частиною першою статті 811 ЦК України визначено, що договір найму житла укладається у письмовій формі.
		За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Частиною першою статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
		Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, обґрунтованого виходив із того, що позовні вимоги в частині стягнення 1/2 частини доходу, отриманого відповідачем від здачі в оренду квартири          АДРЕСА_1 , до задоволення не підлягають, оскільки позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог не надано належних доказів, що відповідачем на протязі 2017-2019 років було отримано дохід у розмірі 128 тис. грн від передачі в оренду третім особам зазначеної квартири, співвласниками якої є неповнолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
		ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ,  в обґрунтування заявлених вимог не надала доказів, які б безспірно свідчили про укладення договору оренди, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 , із третіми особами, а проживання у зазначеній квартирі осіб, які не є її власниками, не свідчить про те, що ними на протязі певного періоду часу сплачувалась орендна плата на користь відвідача за користування квартирою. Звернення до правоохоронних органів представника позивача щодо конфліктних ситуацій з приводу користування спірною квартирою не є належним доказом здачі спірної квартири в оренду та отримання доходу в заявленій сумі.
		При вирішенні спору судами попередніх інстанцій надано належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також показам свідків з приводу користування третіми особами спірною квартирою.
		Врахувавши обставини справи, суди попередніх інстанцій належним чином обґрунтували свій висновок про часткове задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди, визначивши її розмір у сумі 2 тис. грн, що не суперечить засадам розумності, виваженості і справедливості.
		Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться значною мірою до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.
		Висновки апеляційного суду не суперечать висновкам Верховного Суду, висловленим у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 761/16621/16-ц, на яку посилалася заявник у касаційній скарзі.
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_5 , залишити без задоволення.
		Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 серпня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 16 грудня            2020 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:Є. В. Синельников    С. Ф. Хопта   В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...