Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 585/2683/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.02.2021.
Дата набрання законної сили: 19.02.2021
Номер судового провадження: 61-7612ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		19 лютого 2021 року
		м. Київ
		справа № 585/2683/19
		провадження № 61-7612св20
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В., 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 , 
		відповідач - Державна установа «Роменська виправна колонія (№ 56)», 
		розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 24 жовтня 2019 року у складі судді Євтюшенкової В. І.та постанову Сумського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року у складі колегії суддів: Левченко Т. А.,  Кононенко О. Ю. , Криворотенка В. І.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У липні 2019 року  ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до Державної установи «Роменська виправна колонія (№ 56)» (далі - ДУ «Роменська ВК (№ 56)») про відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням його права на таємницю кореспонденції. 
		Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанції 
		Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 24 жовтня 2019 року, яка залишена без змін постановою Сумського апеляційного суду від 30 квітня                    2020 року, позов залишено без розгляду. Роз`яснено позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.
		Залишивши позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про залишення його позову без розгляду, тому відповідно до пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України суд задовольнив його клопотання.
		Суд першої інстанції зазначив, що твердження позивача про обмеження йому доступу до правосуддя шляхом відстрочення судового збору не відповідає дійсності, оскільки така процесуальна дія не перешкоджає повному і об`єктивному розгляду його справи по суті. Крім  того, у випадку встановлення під час розгляду справи неплатоспроможності позивача питання про звільнення його від сплати судового збору у повному обсязі суд міг вирішити таке питання. Твердження позивача про небажання мати матеріальний обов`язок перед державою може свідчити про зловживання ОСОБА_1 процесуальними правами, а саме про безпідставне подання позову, оскільки позивач не наполягає на його розгляді по суті саме з мотивів небажання виникнення матеріального обов`язку перед державою.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвали Роменського міськрайонного суду від 18 липня 2019 року та                                 від 24 жовтня 2019 року, постанову Сумського апеляційного суду від 30 квітня                   2020 року, просив оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними, ухвалені з порушенням норм процесуального права.
		Вказав, що 24 жовтня 2019 року у підготовчому судовому засіданні він заявив клопотання про залишення його позову без розгляду, оскільки через відсутність грошових коштів він не міг виконати ухвалу суду від 18 липня 2019 року про сплату судового збору до закінчення розгляду справи, а стягнення судового збору погіршить і без того його скрутне матеріальне становище. 
		У Роменському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області перебувають виконавчі провадження №№ 59988203 та 59083941 про стягнення з нього судового збору, тому збільшення боргу перед державою матиме для нього негативні наслідки, через що він був змушений подати суду клопотання про залишення позову без розгляду.
		Суддя Євтюшенкова В. І. залучила до участі у справі як представника відповідача юрисконсульта ДУ «Роменська ВК (№ 56)» Трухан Л. С., яка є сторонньою особою                та відповідно до закону не може бути представником юридичної особи у справах загального позовного провадження.
		Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що ухвала суду першої інстанції не може бути оскаржена в апеляційному порядку, оскільки це рішення не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, але рішення по суті не ухвалювалося.
		Вважає, що він має право на оскарження в апеляційному чи касаційному порядку будь-якого рішення суду, яке стосується його цивільних прав.
		Аргументи інших учасників справи
		Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
		Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції
		У підготовчому судовому засіданні 24 жовтня 2019 року від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про залишення його позову без розгляду, у зв`язку з тим, що, на його думку, відстрочення сплати судового збору є перешкодою для здійснення права на судовий захист, оскільки у випадку відмови в позові за наслідками розгляду справи по суті суд стягне з нього судовий збір, а він не бажає мати матеріальні зобов`язання перед державою.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2020 року звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору. Відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 липня 2019 року. Відкрито касаційне оскарження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Роменського міськрайонного суду Сумської області від 24 жовтня 2019 року та постанови Сумського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року. Витребувано матеріали справи.
		Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2020 року виправлено у третьому абзаці резолютивної частини ухвали Верховного Суду від 16 червня 2020 року описку, а саме зазначено «Відкрити касаційне провадження»: замість: «Відкрити касаційне оскарження».
		Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2020 року касаційну скаргу  ОСОБА_1 , яка надійшла 05 травня 2020 року, повернено.
		У липні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду. 
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Згідно з частиною четвертою статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема,                    у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
		Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
		Відповідно до пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
		Згідно з частиною другою статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
		Оскільки заяву про залишення позову без розгляду ОСОБА_1 подав до початку розгляду справи по суті, то відповідно до цивільного процесуального закону суди дійшли правильного висновку про задоволення такої заяви та залишення позову без розгляду.
		Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 , що він вимушений був подати заяву про залишення його позову без розгляду, з огляду на неможливість надалі виконати вимоги ухвали від 18 червня 2019 року, якою відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі не впливають на правильність висновків судів про залишення позову без розгляду.
		Установивши, що позивач реалізував своє право на залишення позову без розгляду  в суді першої інстанції, суд обґрунтовано прийняв його заяву про залишення позову без розгляду, роз`яснивши наслідки реалізації ОСОБА_1 відповідних процесуальних прав.
		Суд апеляційної інстанції обґрунтовано вказав, що суд не перевіряє підстави подання заяви про залишення позову без розгляду. Отже, посилання ОСОБА_1 в касаційній скарзі, що заяву про залишення позову без розгляду він надав у зв`язку з тим, що не зможе сплатити судовий збір, не має правового значення, оскільки позивач реалізував відповідне процесуальне право відповідно до ЦПК України.
		За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого                            у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Крім того, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (принцип диспозитивності цивільного судочинства). Тому суд зобов`язаний залишити заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням.
		Відповідний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду                                 від 11 квітня 2019 року у справі № 712/13263/17, провадження № 61-29936св18,                  від 17 липня 2020 року у справі №№ 585/2152/19, провадження №61-4450св20.
		Отже, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, вирішив клопотання про залишення позову без розгляду згідно з пунктом 5                  частини першої статті 257 ЦПК України.
		Посилання заявника на те, що оскаржувані судові рішення порушують його право на доступ до суду є необґрунтованими, оскільки залишення позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду.
		Доводи заявника стосовно того, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що ухвала суду першої інстанції не може бути оскаржена в апеляційному порядку, оскільки це рішення не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, проте рішення по суті не ухвалено, Верховний Суд відхиляє з огляду на таке.
		Як випливає з постанови від 30 квітня 2020 року, суд апеляційної інстанції не надавав правової оцінки тому, чи може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції, це питання не ставилося на обговорення. Суд апеляційної інстанції переглянув ухвалу суду першої інстанції відповідно до вимог законодавства, залишивши її без змін.
		Щодо посилання в касаційній скарзі на те, що ОСОБА_1 має право на оскарження                 в апеляційному чи касаційному порядку будь-якого рішення суду, яке стосується його цивільних прав, Верховний Суд зазначає таке.
		У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які                           є конституційними гарантіями права на судовий захист.
		Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та                               у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		Аналогічна норма закріплена у статті 2 ЦПК України (пункти 8, 9 частини третьої).
		У статтях 352-353 ЦПК України зазначено про право на апеляційне оскарження судових рішень із зазначенням ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду.
		Про право на касаційне оскарження судових рішень зазначено у статті 389 ЦПК України.
		Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України  кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Отже, позивач має право на оскарження судових рішень, які стосуються його цивільних прав у порядку передбаченому законодавством.
		Порушення норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення питання про права заявника у справі, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення,                  а оскаржуваних судових рішень без змін.
		Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
		Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 24 жовтня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:                                                                                                             А. С. Олійник
		   І. Ю. Гулейков
		 В. В. Яремко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...