Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/12092/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 24.02.2021.
Дата набрання законної сили: 16.02.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  
		                                                                                                                      
		Справа № 759/12092/20                                                              Головуючий у 1-й інст. - Миколаєць І.Ю.
		Апеляційне провадження 22-ц/824/3697/2021                                                        Доповідач - Рубан С.М.
		 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		16 лютого 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого судді       Рубан С.М.
		суддів                             Заришняк Г.М., Мараєва Н.Є.  
		при секретарі                 Кравченко Н.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу  ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 27 липня 2020 року, постановлену у складі судді Миколаєць І.Ю. у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Національний антикорупційний портал «Антикор», про встановлення факту недостовірної інформації та її спростування, -  
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_1  звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження, в якій просить встановити факт, що інформація поширена на веб-сайті «Антикор» -Національний антикорупційний портал є недостовірною та спростувати її.
		Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 27 липня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявоюОСОБА_1 , заінтересована особа: Національний антикорупційний портал «Антикор», про встановлення факту недостовірної інформації та її спростування.
		Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Посилається на те, що незважаючи на всі вжиті заявником можливі й законні заходи встановити безпосереднього автора статей та чи його місце проживання (місцезнаходження) не виявилося можливим. При цьому частина опублікованої інформації  є анонімною (без зазначення автора). Будь - яких достатніх доказів, які б давали підстави стверджувати про належність веб -сайту https://antikor.com.ua/ та інформації, яка була поширена на ньому, конкретній особі, немає. Суд не взяв до уваги роз`яснення, викладені у п.13 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27.02.2009 року, відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 277 ЦК судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. Така заява розглядається за правилами, визначеними розділом IV ЦПК. Оскільки поширення негативної, недостовірної інформації щодо ОСОБА_1 мало місце в мережі Інтернет особою, яку не можливо ідентифікувати (є невідомою), то суд має право встановити факт недостовірності цієї інформації та спростувати її саме в порядку окремого провадження, враховуючи, що спростування цієї інформації в інший спосіб є неможливим. 
		 
		В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у апеляційній скарзі.
		Інші учасники процесу відзиву на апеляційну скаргу до суду не надали, в судове засіданні не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
		Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.
		 
		Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що заявник звертається до суду із спором про право, зокрема про право на повагу до гідності та честі (право на недоторканість ділової репутації), що не підлягає розгляду в порядку окремого провадження. Даний спір може бути вирішено шляхом подачі заяви в порядку позовного провадження до суду відповідно до положень статей 27,175,177 ЦПК України.
		Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги виходячи з наступного.
		ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту недостовірної інформаціїта її спростування, посилаючись на те, що встановити автора та особу, яка поширила недостовірну інформацію відносно ньогона сайті https://antikor.com.ua/ неможливо. При цьому, просив залучити заінтересованою особою Національний антикорупційний портал «Антикор», оскільки саме від його імені здійснюється інформаційна діяльність на веб сайті https://antikor.com.ua/.
		З відповіді Міністерства юстиції України від 14.04.2020 року вбачається, що відповідно до відомостей, які містяться у Реєстрі, Міністерством юстиції України» Національний антикорупційний портал «Антикор» не зареєстроване. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та Реєстру громадських об`єднань станом на 10 квітня 2020 року відомості щодо вищезгаданої Організації відсутні (а.с.118).  
		Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
		Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснено, що відповідно до   абзацу третього частини четвертої статті 277 ЦК судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної  інформації не виключається і в  разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні  анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи   встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. Така заява розглядається за правилами, визначеними розділом IV ЦПК.
		Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦК України якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.
		Відповідно до частин першої та другої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
		Відповідно до частин першої та другої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
		У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
		Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується з наступним вирішенням спору про право і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
		Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05 листопада 2018 року усправі № 560/1519/15-ц (провадження № 61-19664св18), у постанові від 28 березня 2019 рокуу справі № 200/18232/18 (провадження № 61-2441ск19) та у постанові від 30 вересня 2020 рокуу справі №373/1890/19.
		 
		Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
		Вказані положення цивільного процесуального закону узгоджуються з роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 січня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», згідно із якими в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, які не пов`язані з наступним вирішенням спору про право. У тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
		 
		З матеріалів поданої заяви вбачається, що заявник звертається до суду ізспором про право, зокрема про право на повагу до гідності та честі ( право на недоторканість ділової репутації). Таким чином, суд вирішуючи питання про відповідність поширеної про заявника інформації, яка на його думку не відповідає дійсності має здійснювати розгляд справи відповідно до положень глави 6 розділу 4 ЦПК України. В той же час, заява подана відповіднодо положень глави 4 розділу ЦПК України, що суперечить положенням ст. 315 ЦПК України. Право на повагу гідності та честі є конституційним правом особи, яке може захищатися лише в порядку позовного провадження, де має бути наявний суб`єкт поширення недостовірної інформації, як відповідач по справі. Розгляд питання про порушення права не вбачається можливим у порядку окремого провадження, оскільки в такому провадженні ЦПК України не передбачена особа, яка таку інформацію могла б поширити, та відповідно яку б можна було зобов`язати таку інформацію спростувати.
		Враховуючи, що з поданої заяви вбачається спір про право, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі за заявою поданою в порядку окремого провадження, оскільки даний спір може бути вирішено шляхом подачі заяви в порядку позовного провадження до суду відповідно до положень ст. ст. 27, 175, 177 ЦПК України.
		Вказане рішення узгоджується з правовою позицією, яка міститься в Постанові Верховного суду від 17.01.2019 року, у справі № 336/714/18.
		Відмова у відкритті провадження за заявою про встановлення факту поданою в порядку окремого провадження не позбавляє заявника права звернутися до суду у встановленому ЦПК України порядку із позовом про захист своїх прав.
		Доводи апеляційної скарги про те, що будь - яких доказів, які б давали підстави стверджувати про належність веб - сайту https://antikor.com.ua/ та інформації, яка була поширена на ньому конкретній особі немає, тому скаржник має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності інформації відповідно до положень ч.4 ст.277 ЦК України, апеляційний суд не приймає до уваги.
		Згідно довідки ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» №45/2020-д від 03.03.2020 року зроблено висновок, що Громадська організація «Комітет по протидії корупції в органах влади» та/або ОСОБА_2 можуть мати відношення до створення та функціонування веб - сайту https://antikor.com.ua/ та є ймовірним (-и) власником (-ами) останнього (а.с.62-65). 
		Твердження скаржника про те, що поштові листи з вимогою про спростування недостовірної інформації, адресовані ОСОБА_1 на поштову та електронну адресу Громадської організації «Комітет по протидії корупції в органах влади» та ОСОБА_2 повернулись без вручення, не є належним доказом підтвердження непричетності вказаних осіб до створення та функціонування веб - сайту https://antikor.com.ua/.    
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що з метою виявлення можливого зв`язку між Громадською організацією «Комітет по протидії корупції в органах влади» та Національним антикорупційним порталом «Антикор», а також можливої причетності Громадської організації  до функціонування веб - сайту https://antikor.com.ua/ ним на адреси даних суб`єктів направлені запити з відповідним колом запитань (як засобами поштового зв`язку, так і на електронну адресу       ІНФОРМАЦІЯ_1 ).  
		Проте, поштові листи повернулись без вручення. Також відповідна вимога про спростування негативної інформації була направлена до                 ОСОБА_2 , однак лист повернувся без вручення. 
		Встановити можливу причетність Громадської організації «Комітет по протидії корупції в органах влади» та/або ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до створення та функціонування веб - сайту https://antikor.com.ua/ не виявилося можливим.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» власник веб-сайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.
		Власник веб-сторінки - особа, яка є володільцем облікового запису, що використовується для розміщення веб-сторінки на веб-сайті, та яка управляє і (або) розміщує електронну (цифрову) інформацію в межах такої веб-сторінки. Власник веб-сайту не є власником веб-сторінки, якщо останній володіє обліковим записом, що дозволяє йому самостійно, незалежно від власника веб-сайту, розміщувати інформацію на веб-сторінці та управляти нею.
		Тобто, апеляційний суд вважає, що поширювач інформації, яку заявник вважає недостовірною, не встановлений саме ним, а не встановлений взагалі.
		За таких обставин, можливості встановлення поширювача інформації заявником на даний час не є вичерпаними, а отже він не позбавлений можливості після встановлення власників веб-сайтів (або веб-сторінок) звернутися до суду за захистом своїх прав в порядку позовного провадження відповідного судочинства.  
		За встановлених обставин доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи та порушення прав скаржника.
		Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленої у справі ухвали.
		           Оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
		 
		Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 379, 381-384 ЦПК України, суд,-
		 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
		Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 27 липня 2020 року - залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повний текст постанови складено 22 лютого 2021 року.
		 
		 
		            Головуючий                                     Рубан С.М. 
		  
		    Судді                                               Заришняк Г.М.
		 
		                  Мараєва Н.Є.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...