Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/9100/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 24.02.2021.
Дата набрання законної сили: 17.02.2021
Номер судового провадження: 61-6095ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем  України
		 
		17 лютого 2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 308/9100/19-ц
		 
		провадження № 61-6095св20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
		суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
		 
		учасники справи:
		заявник (боржник) - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ,
		представник заявника (боржника) - адвокат Гук Ольга Олегівна,
		суб`єкти оскарження: державний виконавець Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, 
		заінтересовані особи: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна експертна служба», товариство з обмеженою відповідальністю «Еталон»,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон» та ОСОБА_2 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 27 лютого 2020 рокуу складі судді Мацунича М. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.    Описова частина 
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У серпні 2019 рокупредставник фізичної особи - підприємця ОСОБА_1   (далі - ФОП ОСОБА_1 ) - адвокат Гук О. О., звернулася до суду із скаргою  на дії державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції                           у Закарпатській області щодо використання звіту про оцінку майна, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна експертна служба» (далі - ТОВ «Приватна експертна служба»), товариство з обмеженою відповідальністю «Еталон» (далі - ТОВ «Еталон»).  
		 
		Короткий зміст судових рішень
		 
		Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області             від 01 жовтня 2019 року у складі судді Деметрадзе Т. Р. скаргу представника ФОП ОСОБА_1 - адвоката Гук О. О., залишено без задоволення.
		 
		Постановою Закарпатського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року апеляційну скаргу представника ФОП ОСОБА_1 - адвоката Гук О. О., задоволено частково. 
		Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області                          від 01 жовтня 2019 року скасовано, провадження за скаргою закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України. 
		Роз`яснено ФОП ОСОБА_1 , що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. 
		 
		17лютого 2020 року ТОВ «Еталон» звернулася до апеляційного суду                         із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі про розподіл судових витрат на правову допомогу. 
		 
		Заява мотивована тим, що під час апеляційного розгляду ТОВ «Еталон» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 4 122,50 грн. 
		Крім того, під час розгляду скарги в суді першої інстанції ТОВ «Еталон» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 4 352,08 грн. 
		Ураховуючи викладене, ТОВ «Еталон» просило суд стягнути з ФОП                      ОСОБА_1 на його користь загальну суму витрат на правову допомогу                    у розмірі 8 474,58 грн.
		 
		19лютого 2020 року ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі про розподіл судових витрат на правову допомогу.
		 
		Заява мотивована тим, що внаслідок подання ФОП ОСОБА_1 апеляційної скарги він поніс витрати на правову допомогу у розмірі 18 520 грн,                       які просив стягнути з останнього на свою користь.
		 
		Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року               у задоволенні заяв ТОВ «Еталон» та ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі про розподіл судових витрат на правову допомогу відмовлено.
		 
		Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що відповідно до статті 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника. Проте у цій справі за результатом апеляційного розгляду провадження за скаргою було закрито і судом не ухвалювалось судове рішення про відмову в задоволенні скарги, тому відсутні правові підстави для покладення судових витрат на ФОП ОСОБА_1 .
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		 
		У квітні 2020 року ТОВ «Еталон» та ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційні скарги, в яких, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просили скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		 
		Підставою касаційного оскарження ухвали Закарпатського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року ТОВ «Еталон» та ОСОБА_2 зазначають неповне з`ясування судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи, неповне дослідження та надання правової оцінки наявним у справі доказам щодо позбавлення права заявників на компенсацію здійснених ними витрат на правову допомогу, пов`язяних із розглядом справи. 
		Вважали, що судом апеляційної інстанції невірно застосовано статтю 452 ЦПК України та не застосовано статтю 142 ЦПК України.  
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 червня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі за касаційною скаргою ТОВ «Еталон», витребувано цивільну справу № 308/9100/19-ц з Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
		Надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 червня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 . 
		Надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.
		 
		У червні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палатиКасаційного цивільного суду від 01 лютого 2021 року справу за заявами ТОВ «Еталон», ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за скаргою ФОП ОСОБА_1 на рішення та дії державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, заінтересовані особи: ТОВ «Приватна експертна служба», ОСОБА_2 , ТОВ «Еталон», призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними               у ній матеріалами. 
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи осіб, які подали касаційні скарги 
		 
		Касаційна скарга ТОВ «Еталон» мотивована тим, що порушення судом норм процесуального права полягає у тому, що всупереч положенням статті 142 ЦПК України товариству неправомірно відмовлено у задоволенні заяви             про ухвалення додаткового рішення, чим позбавлено його права                             на компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи.
		Апеляційний суд, закриваючи провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України, мав керуватися частиною п`ятою статті 142 ЦПК України, згідно з якою у разі закриття провадження             у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних  з розглядом справи, внаслідок необгрунтованих дій позивача.
		Апеляційний суд безпідставно відмовив товариству у компенсації понесених судових витрат.
		 
		Касаційна скарга  ОСОБА_2 мотивована тим, що апеляційний суд, закриваючи провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України, не застосував положення частини другої цієї статті й не вирішив питання про розподіл між сторонами судових витрат.
		Також апеляційний суд безпідставно відмовив йому у компенсації понесених судових витрат.
		 
		Відзив на касаційні скарги учасники справи до суду не подали.
		 
		2.    Мотивувальна частина 
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційні скарги ТОВ «Еталон» та ОСОБА_2  підлягають задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		 
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог                               і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Зазначеним вимогам закону ухвала апеляційного суду не відповідає.
		 
		Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд                             і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		 
		Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи                           чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної                в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		 
		Статею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
		Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини                         і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду                                             на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
		 
		У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
		 
		Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
		 
		Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
		 
		Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
		 
		Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
		 
		Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
		 
		Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору 
		на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).
		 
		Частинами першою та другою статті 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
		 
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		 
		Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету (частина друга статті 255 ЦПК України).
		 
		Судом установлено, що постановою Закарпатського апеляційного суду                 від 13 лютого 2020 року ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 жовтня 2019 року скасовано, провадження за скаргою закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України. 
		Роз`яснено ФОП ОСОБА_1 , що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. 
		 
		Проте апеляційним судом не вирішено питання про розподіл між сторонами судових витрат.
		 
		Загальне правило щодо компенсації судових витрат у разі закриття провадження передбачено частиною п`ятою статті 142 ЦПК України, згідно  з якою у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
		 
		Апеляційний суд керувався положенням статті 452 ЦПК України, проте ця спеціальна норма процесуального права стосується інших правових наслідків, а саме розгляду скарги на дії державного виконавця по суті.
		 
		У справі, яка переглядається, апеляційним судом закрито провадження                 з підстав порушення правил юрисдикції. 
		Отже, застосуванню підлягали загальні положення цивільного процесуального законодавства, а саме стаття 142 ЦПК України.   
		 
		Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи  з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 270 ЦПК України).
		 
		У зв`язку з цим Верховний Суд вважає, що апеляційний суд неналежним чином дослідив зазначене вище, не врахував вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про справедливий судовий розгляд і справедливі судові процедури та дійшов передчасного  висновку про відсутність підстав для покладення судових витрат на ФОП ОСОБА_1 , оскільки процесуальний закон передбачає можливість компенсації судових витрат у разі закриття провадження у справі.
		 
		Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційні скарги слід задовольнити, оскаржену ухвалу апеляційного суду скасувати і направити справу до апеляційного суду, оскільки суд не надав оцінки доводам й доказам, наданим ТОВ «Еталон» і ОСОБА_2 , а з формальних і невірних процесуальних підстав відмовив у задоволенні їхніх заяв про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правову допомогу, тому Верховний Суд у силу своїх процесуальних повноважень не може ухвалити власне судове рішення. 
		Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
		У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
		 
		За таких обставин ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України, постановлена з порушенням норм процесуального права, що в силу частини четвертої статті 406 ЦПК України є підставою для                       її скасування з передачею справи на розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Керуючись статтями 400, 406, 409, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон»                   та ОСОБА_2 задовольнити.
		 
		Ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року скасувати, справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції. 
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту                      її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                    Д. Д. Луспеник 
		Судді:                                                                                               І. А. Воробйова
		Б. І. Гулько 
		Г. В. Коломієць 
		Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...