Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/8553/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Розбій.
Надіслано для оприлюднення: 24.02.2021. Зареєстровано: 24.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.02.2021.
Дата набрання законної сили: 31.05.2021
Номер судового провадження: 1-кп/522/349/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015160330000570

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 523/8553/16-к
		Провадження № 1-кп/522/349/21
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		23 лютого 2021 року                                місто Одеса
		Приморський районний суд м. Одеси у складі:
		Головуючого судді -             ОСОБА_1 , 
		секретарі судового засідання:     ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,                                      ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одеса кримінальне провадження, яке зареєстроване в ЄРДР за №12015160330000570 від 25.04.2015 року, по обвинуваченню:
		ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Садове, Білгород-Дністровського району, Одеської області, громадянин України, з неповною вищою освітою, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий 
		-у вчиненні злочинів передбачених, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187 КК України,
		ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Березівка, Одеської області, громадянин України, з середньою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
		- вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 09.03.2006 року за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ст. 395 на підставі ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 14.07.2009 року умовно-достроково, не відбувши 6 місяців 29 днів;
		- у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187 КК України.
		Учасники процесу:
		прокурори:                 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,                              ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,                              ОСОБА_15 ,
		обвинувачені:                 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 
		захисник:                 ОСОБА_16 ,
		потерпілий:                 ОСОБА_17 ,
		в с т а н о в и в:
		формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:
		1.Так, 24 квітня 2015 року приблизно о 19 годині на мобільний телефон № НОМЕР_1 ОСОБА_17 , який на той момент був директором Фонтанського сільського будинку культури, керівником Громадської організації «Охорона громадського порядку державного кордону «Комітет.С.» та депутатом Комінтернівської районної ради Одеської області, зателефонував ОСОБА_8 із мобільного номеру № НОМЕР_2 та запропонував зустрітися з ним та ОСОБА_7 біля автозаправної станції «Тат нафта», за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, вул. Семенова, 1 з метою обговорення питань, пов`язаних з його депутатською діяльністю. ОСОБА_17 не сприймаючи вказану зустріч як загрозу його життю і здоров`ю, оскільки він був раніше з ними знайомий, погодився на зустріч, куди направився на своєму автомобілі «ВАЗ 21013» р.н. НОМЕР_3 .
		2.Цього ж дня, приблизно о 19 год. 30 хв. прибувши на місце зустрічі ОСОБА_17 підійшов до припаркованого автомобіля марки OPEL темно-зеленого кольору, державний номерний знак якого був заклеєний наліпкою «ПТНХ», який належить ОСОБА_8 та сів на заднє сидіння салону автомобіля, при цьому ОСОБА_8 знаходився на водійському сидінні, а ОСОБА_7 на передньому пасажирському сидінні. Після нетривалої розмови, з обох сторін автомобілю на заднє сидіння салону сіли двоє невстановлених осіб, тим самим обмежили можливість пересування ОСОБА_17 . Після цього, вказані особи, за вказівкою ОСОБА_7 , почали наносити удари по різних частинах тіла та по голові потерпілого ОСОБА_17 , а ОСОБА_8 в цей час, розпочав рух до с. Олександрівка, Комінтернівського району Одеської області. Усвідомлюючи, що існує реальна загроза життю і здоров`ю, потерпілий намагався чинити опір та відкрити задні дверцята, щоб покинути автомобіль, а ОСОБА_7 , намагаючись припинити опір потерпілого зробив по ньому три постріли зі зброї травматичної дії, тим самим спричинив потерпілому три вогнепальні сліпі поранення спини і правої нижньої кінцівки, що є легкими тілесними ушкодженнями, які спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		3.Після цього, ОСОБА_8 зупинив автомобіль біля двору будинків по АДРЕСА_3 , де ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 та іншими особами витягли потерпілого із салону автомобіля і продовжили наносити тілесні ушкодження. У цей час, на місце події приїхав автомобіль марки «Nissan Maxima» сірого кольору, із салону якого вийшли двоє невстановлених осіб, які спільно зі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та іншими особами, зав`язали потерпілому зап`ястя рук пластиковим затиском з фіксатором, тим самим спричинили йому легкі тілесні ушкодження у виді саден областей обох променезап`ясткових суглобів. Продовжуючи свої дії, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інші особи, заштовхали потерпілого до салону автомобіля марки OPEL, наділи на голову тканинний мішок чорного кольору, обмотавши його липкою стрічкою по типу «скотч», та направились до м. Одеси. Під час подальшого руху, невстановлені особи, які сиділи поруч із потерпілим, продовжували наносити останньому тілесні ушкодження, при цьому заволоділи його двома сім-картами мобільних операторів «Київстар» та «Life» вартістю 30 гривень.
		4.Прибувши до Приморського району м. Одеси, більш точного місця не встановлено, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, витягли із салону автомобіля потерпілого ОСОБА_17 , та повели його до підвального приміщення, продовжуючи наносити тілесні ушкодження, висловлювати погрози вбивством, і виражались нецензурною лайкою, що принижувало честь та гідність потерпілого. Утримуючи потерпілого у підвальному приміщенні, понад п`ять годин, із застосуванням фізичного та психологічного насильства до нього, невстановлені особи разом зі ОСОБА_7 і ОСОБА_8 вимагали від ОСОБА_17 виконати їх умови і добровільно скласти з себе депутатські повноваження та припинити будь-яку службову діяльність. При цьому, з метою залякування ОСОБА_17 , вказані особи здійснювали демонстрацію зброї шляхом прикладання її до голови потерпілого, та здійснили один постріл поряд з його головою. Також, з метою спричинення фізичних страждань потерпілому, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 та невстановленими особами використовуючи плоскогубці здавили палець кисті правої руки, чим спричинили ОСОБА_17 закрите пошкодження зв`язкового апарату першого міжфалангового суглоба другого пальця правої кисті, що є легким тілесним ушкодженням, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. 
		5.Крім цього, за вказаних фактичних обставин, в ході тривалого примусового утримання потерпілого, знущань та нанесення тілесних ушкоджень, вказані особи, умисно, з корисливих мотивів із застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоров`я потерпілого, вчинили напад на останнього та відкрито заволоділи його майном шляхом обшуку його речей і одягу, а саме банківською картою «ПриватБанку», грошовими коштами у розмірі 300 грн., та дозволом на носіння пістолета «Форд 12», чим спричинили матеріальну шкоду потерпілому.
		6.Незаконні дії вказаних осіб, були припинені тільки після погіршення стану здоров`я потерпілого ОСОБА_17 внаслідок спричинення йому закритої черепно-мозкової травми у формі струсу мозку, синців і саден обличчя, забитої рваної рани крила носа, множинних саден сідниць, передньої поверхні правої гомілки, синців нижніх кінцівок, і дані ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		7.Після цього, ОСОБА_7 , ОСОБА_18 та інші особи, залишили потерпілого у підвальному приміщенні, та через деякий час повернувшись за ним вивели його до автомобіля і відвезли в невідомому напрямку. Після зупинення автомобіля, невстановлені особи відвели ОСОБА_17 на територію Червоного скверу, по вул. Чорноморського козацтва, 68, у м. Одесі та погрожуючи, що у разі невиконання раніше висунутих вимог щодо добровільного складення депутатських повноважень та припинення будь-якої службової діяльності до нього та членів його родини будуть застосовані більш жорсткі дії направлені на спричинення тілесних ушкоджень та позбавлення життя. 
		8.З урахуванням координованості та злагодженості злочинних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та невстановлених осіб, встановлено, що вказані особи діяли за заздалегідь обумовленим планом, за попередньою змовою, ролі між якими були розподілені і доведені до кожного учасника, однак розмежувати їх дії не виявилось можливим у зв`язку із застосуванням засобів конспірації, які виражались в обмеженні візуального спостереження ОСОБА_17 , за навколишніми подіями, маршрутом його пересування діями кожного із учасників групи та обставинами скоєних ними злочинів.
		9.Крім цього, в невстановлені дату, час та місці, ОСОБА_7 , умисно, без передбаченого законом дозволу, у невстановлений спосіб незаконно придбав вогнепальну зброю  пістолет «ЕРМА 459-С» №б/н, калібру 9 мм Р.А., виробництва ТОВ «ЕРМА-Інтер» м. Київ, 7 патронів калібру 9 мм Р.А. та патрон калібру 5,45 мм., які незаконно переніс та зберігав за місцем свого мешкання в кв. АДРЕСА_4 .
		10. В подальшому, 08 вересня 2015 року в ході санкціонованого обшуку житла, за місцем мешкання ОСОБА_7 а саме кв. АДРЕСА_4 , працівниками поліції, було виявлено та вилучено самозарядний пістолет «пістолет «ЕРМА 459-С» №б/н, калібру 9 мм Р.А., виробництва ТОВ «ЕРМА-Інтер» м. Київ, який є нестандартною переробленою короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю, 7 патронів калібру 9 мм Р.А. та патрон калібру 5,45 мм., які є боєприпасами.
		 
		Позиція обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . 
		11. Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 , свою провину категорично заперечив, суду дав показання, що у 2015 році він займався громадською діяльністю був членом та головою Одеського осередку ГО «Правий Сектор». Його знайомий ОСОБА_8 повідомив що ОСОБА_17 бажає допомогти їх громадській діяльності, і з цих підстав вони зустрілися, і вирішили всі необхідні питання. Ніяких перешкод в роботі депутата ОСОБА_17 він не спричиняв, а мав тільки особисте негативне ставлення до його політичних поглядів. Вважає, що дане кримінальне провадження є способом тиску на нього. Що стосується незаконного зберігання зброї, то ОСОБА_7 зазначив, що чинним законодавством України не визначено поняття вогнепальна зброя, і дане питання не врегульовано відповідно до Закону. Вказаний пістолет він випадково знайшов поруч із домом, під час обшуку він віддав його правоохоронцям, вважає, що експертиза вказаного пістолета проведена із порушеннями, і на підтвердження своїх слів надав висновок спеціаліста. Крім цього, вважає, що у випадку наявності в його діях складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв`язку із малозначністю. 
		12. Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_8 свою провину заперечив, дав суду показання, що у 2015 році він був членом ГО «Правий сектор» в Лиманському районі. Знайомий зі ОСОБА_7 з 2014 року. З потерпілим теж раніше був знайомий та кілька раз з ним зустрічався. За вказаних обставин він домовився про зустріч із ОСОБА_17 , під час якої вони вирішили необхідні питання, жодних перешкод в діяльності депутата не здійснював, викладені у вироку обставини щодо вчинення злочинів заперечує. 
		 
		Досліджені судом докази та мотиви суду.
		13. Так, потерпілий ОСОБА_17 , суду пояснив, що у 2015 році він займався громадською діяльністю і був депутатом Лиманської районної ради. На вказаний період часу він знав обвинувачених і що вони займаються громадською діяльністю, крім цього він був безпосередньо знайомий із ОСОБА_8 , з яким кілька разів навіть бачився. За викладених обставин, йому зателефонував ОСОБА_8 , та попросив зустрітися з ним і ОСОБА_7 щодо проведення благочинної акції біля ТЦ «Рів`єра». Приблизно у період часу між 19.30 год. до 20.00 год. вони зустрілись в с. Фонтанка, куди потерпілий приїхав на власному авто, а обвинувачені на автомобілі марки «Опель». Він сів на заднє крісло салону автомобіля, за кермом був ОСОБА_8 а ОСОБА_7 на передньому пасажирському, при цьому в нього була рація. В цей час, до авто сіли двоє невідомих людей по обидві сторони від потерпілого, і почали його бити. Крім цього, ОСОБА_7 тричі вистрілив у нього, дві кулі попали в ногу, а одна в спину. ОСОБА_8 керуючи автомобілем направився в сторону с. Олександрівка. Прибувши до вказаного села, під`їхало ще одне авто. Після цього, йому на голову накинули чорний мішок, зав`язали руки, та із застосуванням насильства заставляли відмовитись від посади депутата. В подальшому, його привезли до підвалу, де продовжуючи бити, заставляли скласти з себе повноваження депутата, забрали карточки мобільних операторів, банківську карточку та грошові кошти. В результаті протиправних дій, йому були спричинені численні тілесні ушкодження, крім цього, він двічі втрачав свідомість поки йому наносили удари. Приблизно о 05 годині ранку його відвезли до скверу, звідки він на попутніх авто доїхав додому та звернувся до правоохоронних органів. 
		14. Так, відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.04.2015 року, ОСОБА_17 звернувся до чергової частини Комінтернівського РВ ГУМВС України в Одеській області із заявою про те, що 24.04.2015 року приблизно о 19 годині 30 хвилин біля автозаправочної станції «Татнафта» по вул.. Незалежності в с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області невстановлені особи із заподіянням йому фізичних страждань та застосуванням травматичної зброї, викрали його, позбавили волі та привезли до м. Одеси. Вказані обставини також зазначені в протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 25.04.2015 року, та в протоколі проведення слідчого експерименту від 25.04.2015 року. 
		15. Під час проведення огляду місця події від 26.04.2015 року у період часу з 16:00 до 16:30, на узбіччі навпроти автомобільної мийки по вул. Незалежності в с. Фонтанка, Комінтернівського району Одеської області ніяких слідів злочину не виявлено, що зафіксовано протоколом слідчого Комінтернівського РВ ГУМВС в Одеській області ОСОБА_19 , із фото таблицею вказаний протокол відповідає вимогам ст.ст. 104-106, 223, 234, 237 КПК України.
		16. Під час проведення слідчого експерименту від 25.04.2015 року у присутності понятих потерпілий ОСОБА_17 повторив та показав обставини при який його було незаконно позбавлено волі, нанесено тілесні ушкодження, що зафіксовано протоколом слідчого Комінтернівського РВ ГУМВС в Одеській області ОСОБА_19 , із фото таблицею стопкадрів. Вказаний протокол відповідає вимогам ст.ст. 104-106, 223, 240 КПК України. 
		17. Потерпілий ОСОБА_17 у присутності двох понятих, впізнав особу на фотознімку №2 ( ОСОБА_7 ) за рисами обличчя, по тілобудові, зачісці, як особу, яка 24.04.2015 року причетна до його побиття та незаконного позбавлення волі, що зафіксовано протоколом пред`явлення особи для впізнання від 25.04.2015 року. Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 104-106, 223, 228, 231 КПК України. 
		18. Потерпілий ОСОБА_17 у присутності двох понятих, впізнав особу на фотознімку №4 ( ОСОБА_8 ) за рисами обличчя, по тілобудові, зачісці, як особу, яка 24.04.2015 року причетна до його викрадення та катування, що зафіксовано протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.04.2015 року. Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 104-106, 223, 228, 231 КПК України. 
		19. Потерпілий ОСОБА_17 добровільно видав органу досудового розслідування спортивні штани чорного кольору марки «Адідас», спортивну куртку чорного кольору марки «Адідас», футболку синього кольору марки «Адідас» та вилучену резинову кулю від травматичного пістолета у пластиковій коробочці, два телефони марки «Нокіа» 6700 і 1280, що зафіксовано заявою від 25.04.2015 року.
		20. Під час огляду предмета за участі потерпілого ОСОБА_17 , слідчий встановив, що у наданих мобільних телефонах «Нокіа» 1280 та 6700 відсутні сім-карти оператора мобільного зв`язку, номера ІМЕІ: НОМЕР_4 та ІМЕІ: НОМЕР_5 відповідно; на наданій резиновій кулі є сліди нашарування штучного походження синього та чорного кольорів; на футболці, штанах і куртці є сліди речовини бурого кольору та пошкодження у вигляді отворів, що зафіксовано протоколом огляду предмета із фото таблицями від 25.04.2015 року. Вказаний протокол відповідає вимогам ст. ст. 104-106, 223 КПК України.
		21. Відповідно до висновку судово-трасологічної експертизи за експертною спеціальністю «Дактолоскопічні дослідження» № 14 від 01.06.2015 року, на поверхнях дослідних об`єктів  мобільних телефонів НОМЕР_6 та Нокіа 1280 будь-яких папілярних узорів придатних для ідентифікації особи не виявлено.
		22. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №87 від 28.05.2015 року, на підставі наявної медичної документації у потерпілого ОСОБА_17 1984 р.н., виявлені пошкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: струс головного мозку, синці на повіках лівого ока, на слизистій оболонці верхньої губи справа, крововилив в склери лівого ока, зовнішня забійна рвана рана в області правого крила носа, садна в області тім`я справа, на червоній каймі верхньої губи справа, в лобній області зліва; забійні рани в області попереку справа на зовнішній поверхні правого бедра (дві) в середній третині; множинні синці в області сідниць, на передній поверхні лівої голені в середній третині, в області правого променезап`ясткового суглобу по зовнішній поверхні, в області лівого променезап`ясткового суглобу по передній поверхні, в нижній третині правого передпліччя на передньо-зовнішній поверхні; синці на передній поверхні правої голені в верхній та середній третинах, на задній поверхні основної фаланги ІІ пальця правої кисті, на передній поверхні лівої голені в верхній і середній третинах. Спричинені тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми утворилися від дії тупих предметів, конструктивні особливості яких не відобразились, відносяться до легких тілесних ушкоджень які спричинили короткочасний розлад здоров`я. Забійні рани в області попереку, і на зовнішній поверхні правого бедра (дві) в середній третині могли бути утворені при вистрілах із пристрою для відстрілення патронів з резиновими пулями, та відносяться до легких тілесних ушкоджень які спричинили короткочасний розлад здоров`я. Інші тілесні ушкодження є легкими тілесними ушкодженнями.
		23. Відповідно до висновку судової балістичної експертизи №341-Б від 11.06.2015 року, добровільно виданий ОСОБА_17 предмет від 25.04.2015 року є частиною патрону травматичної дії  еластичною кулею, якою споряджаються патрони несмертельної дії калібру 9 ОСОБА_20 , дана куля могла бути відстріляна із пристрою травматичної дії калібру 9 ммР.А.
		24. Згідно з висновком судово-медичної експертизи №1503 від 10.08.2015 року, у ОСОБА_17 1984 р.н., були наступні тілесні ушкодження: закрита черепно мозкова травма в формі струсу мозку, синці і садна обличчя, забійна рвана рана в області правого крила носа, три вогнепальні сліпі поранення спини (1) і правої нижньої кінцівки (2), множинні садна сідниць, передньої поверхні лівої голені, областей обох променезап`ясткових суглобів, закрите пошкодження зв`язкового апарату першого міжфалангового суглоба другого пальця правої кисті, синці нижніх кінцівок. Закрита черепно мозкова травма в формі струсу мозку, синці і садна обличчя, забійна рвана рана в області правого крила носа, синці нижніх кінцівок спричинені ударною дією тупих, твердих предметів. Три вогнепальні сліпі поранення спини і правої нижньої кінцівки спричинені дією вогнепальних снарядів відстріляних із вогнепальної зброї травматичної (не смертельної) дії. Закрите пошкодження зв`язкового апарату першого міжфалангового суглоба другого пальця правої кисті могло бути спричинено шляхом перерозгинання і обертання вказаного пальця. Садна областей обох променезап`ясткових суглобів спричинені шляхом тертя и ковзання по шкірі тупих предметів, якими могли бути пластикові хомути. закрита черепно мозкова травма в формі струсу мозку, синці і садна обличчя, забійна рвана рана в області правого крила носа, три вогнепальні сліпі поранення спини (1) і правої нижньої кінцівки (2) та закрите пошкодження зв`язкового апарату першого міжфалангового суглоба другого пальця правої кисті є легкими тілесними ушкодженнями, які спричинили короткочасний розлад здоров`я. Інші вказані ушкодження є легкими тілесними ушкодженнями. Тілесні ушкодження у ОСОБА_17 могли утворитися в період часу з 19:30 24.04.2015 року до 03:30 год. 25.04.2015 року. 
		25.  ОСОБА_17 у присутності двох понятих впізнав серед чотирьох пістолетів - пістолет з якого ОСОБА_7 здійснив три постріли по кольору та конфігурації (предмет під №1), що зафіксовано протоколом пред`явлення речей для впізнання від 23.12.2015 року. Вказаний протокол відповідає вимогам ст. ст. 104-106, 223, 229, 231 КПК України.
		26. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №3177 від 16.01.2016 року, на підставі опису локалізації вогнепальних поранень а також сформованих на їх місці рубців, слід вважати, що в момент пострілів ОСОБА_17 був звернений правою задньою бічною поверхнею тіла до дульного зрізу зброї або знаходився в положенні близькому до такого. 
		27. 09.06.2015 року, у період часу між 15 год. та 15 год. 10 хв., свідок ОСОБА_21 у присутності двох понятих, показала, як розвивалися події 24.04.2015 року, а саме: вона знаходилась за своїм місцем мешкання, та через відкрите вікно квартири почула знайомий голос ОСОБА_17 який кричав і кликав на допомогу. Через вікно квартири вона побачила два автомобіля темного кольору один з яких «Ніссан Максіма» р.н. НОМЕР_7 . Після цього, вона вийшла в двір і поруч з фасадом будинку, побачила в другому автомобілі через відчинені дверцята боротьбу ОСОБА_17 та невідомих осіб у камуфляжній формі. Після того, як ОСОБА_17 побороли, обидва автомобілі вирушили у невідомому напрямку. Вказані події відбувались поміж будинками АДРЕСА_5 та АДРЕСА_3 , що зафіксовано протоколом проведення слідчого експерименту. Вказаний протокол відповідає вимогам ст.ст. 104-106, 223, 240 КПК України.
		28. Як вбачається із статистичної таблиці і трафіку з`єднань абонентських номерів, сформованої на підставі отриманої від операторів телекомунікацій інформації в порядку ст. 71 КПК України: абонентський номер НОМЕР_8 ( ОСОБА_7 ) 24.04.2015 року, о 19:11 та 19:13 здійснював виклики, в зоні покриття базової станції телекомунікаційних мереж ТОВ Lifecell (далі  базової станції), за адресою: АДРЕСА_3 ; у цей же період: 24.04.2015 року, о 19:14 абонентський номер НОМЕР_9 ( ОСОБА_8 ) здійснив виклик на абонентський номер НОМЕР_10 ( ОСОБА_17 ). який теж перебував межах базової станції за цією адресою. Крім цього, абонентський номер ОСОБА_17 отримував вхідні смс-сповіщення , в межах даної базової станції до 19:28 24.04.2015 року. 
		Після цього, абонентський номер НОМЕР_8 ( ОСОБА_7 ) здійснював Інтернет-зв`язок, вхідні та вихідні виклики у межах базової станції за адресою: АДРЕСА_6 , у період часу 20:17 до 20:31, та з 20:50 до 23:39 24.04.2015 року. 
		Абонентський номер 38063-507-3196 ( ОСОБА_8 ) отримував вхідний виклик у межах базової станції за адресою: АДРЕСА_6 , о 21:04. У період часу з 22:06 24.04.2015 року до 00:50 25.04.2015 року, вказаний абонентський номер знаходився в умовах переадресації.
		Абонентський номер НОМЕР_10 ( ОСОБА_17 ). отримував вхідний виклик у межах базової станції за адресою: АДРЕСА_6 , о 19:52 24.04.2015 року. У період часу з 20:16 24.04.2015 до 03:18 25.04.2015 року (включно), вказаний абонентський номер знаходився в умовах переадресації.
		Абонентський номер НОМЕР_11 ( ОСОБА_17 )., будь-яких викликів чи Інтернет-зв`язків у період, який підлягає доказуванню, не мав.
		29. Також, як вбачається із схематичного зображення районів ймовірного перебування користувачів абонентських номерів на карті місцевості, виданого на доручення старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_22 від 01.12.2015 року, абонентський номер НОМЕР_8 ( ОСОБА_7 ) 24.04.2015 року, о 19:11 та 19:13 здійснював виклики, в зоні покриття базової станції телекомунікаційних мереж ТОВ Lifecell (далі  базової станції) в районі с. Фонтанка, а о 19:39 -19:40 24.04.2015 року в районі вул. Миколаївської дороги, що в м. Одесі.
		30. 08 вересня 2015 року, в період часу з 13:40 до 14:40, у приміщенні квартири АДРЕСА_4 , в ході санкціонованого обшуку у присутності двох понятих слідчий виявив і вилучив мобільний телефон «Samsung» IMEI № НОМЕР_12 з сім  карткою оператора мобільного зв`язку «Life № НОМЕР_13 ; мобільний телефон «iPhone 6» IMEI № НОМЕР_14 карткою оператора мобільного зв`язку «Life»; пістолет чорного кольору «EPMA 459-C» кал. 9 мм РА з магазином до нього, в якому знаходяться сім гумових куль; упаковка сріблястого кольору з написом «Буторфанолу тартрат, розчин для ін`єкцій 0,2 %, шприц-тюбик»; ніж з рукояткою коричневого кольору; кинджал з рукояткою чорного кольору бочко образної форми; слот для сім  картки оператора мобільного зв`язку «Life» за № НОМЕР_15 ; слот для сім  картки оператора мобільного зв`язку «Life» за № НОМЕР_16 ; ноутбук марки «Lenovo» s/n CB 16238009 p/w 59331306; портативний зарядний пристрій золотистого кольору «10400»; ноутбук «Asus» чорного кольору без серійного номеру; дубинка чорного кольору з написом «Police 50000 KV BL-1109»; ноутбук марки «Lenovo» В 580 s/n WB08759511; патрон калібру 5.45 мм; стріляна гільза калібру 7.62 мм; стріляна гільза калібру 5.45 мм; диктофон «Wave/mp3 recorder R-05»; блокнот з написом «Спільна мета»; аркуш паперу з рукописним текстом; системний блок від персонального комп`ютера; автомат «Юнкер-2» № НОМЕР_17 , що зафіксовано протоколом обшуку від 08.09.2015 року. Вказаний протокол відповідає вимогам ст. ст. 104-106. 223, 233-236 КПК України.
		31. Відповідно до висновку судово-балістичної експертизи №195-Д/628-Б/1393-Х від 07.10.2015 року, на поверхні предметів наданих на дослідження слідів папілярних узорів рук не виявлено, наданий на дослідження пістолет, що був вилучений 08.09.2015 року під час обушку за адресою: АДРЕСА_7 є нестандартною короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю, стартовим (шумовим) пістолетом «ЕРМА 459-С» калібру 9 мм Р.А. №б/н., конструктивні особливості якого виключають проведення пострілів, виключно шумовими патронами через викручування втулки з каналу ствола, та з вказаного пістолета можливо проводити постріли шумовими патронами калібру 9 мм Р.А., патронами калібру 9 ммР.А., що споряджаються гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами, а також патронами роздільного спорядження, вказаний пістолет виготовлений промисловим способом і конструктивні зміни до нього не вносились. Наданими на дослідження 7 патронами калібру 9 ммР.А. можливо стріляти із вказаного пістолета. Надана на дослідження куля, добровільно видана ОСОБА_17 25.04.2015 року, виготовлена з полімерного матеріалу, який на своїй поверхні не відображає особливості внутрішньої поверхні каналу ствола. Пошкодження на носильних речах, добровільно наданих потерпілим ОСОБА_17 є механічними пошкодженнями з мінус матеріалу, які були утворені внаслідок зіткнення з перешкодами, та містять сліди продуктів пострілу з використанням нітроцелюльозного пороху, що свідчить про те, що вказані пошкодження могли бути утворені внаслідок пострілу зі зброї з вогнепальним принципом метання снаряду. 
		32. Протоколом огляду предмету, мобільних телефонів марки «Samsung» IMEI № НОМЕР_12 з сім  карткою оператора мобільного зв`язку «Life № НОМЕР_13 ; та «iPhone 6» IMEI № НОМЕР_14 , старший слідчий в ОВС СУ ГУМВС в Одеській області від 06.2015 року у присутності двох понятих, зафіксував огляд телефонної книги контактів, стартового пістолету «ЕРМА 459-С», автомату ЮНКЕР-2, упаковки з написом «Буторфанол тартат», багету з руків`ям коричневого кольору, який складається з клинка обмежувача та руків`я, ножа, та інших вилучених в ході обшуку предметів. Вказаний протокол відповідає вимогам ст. ст. 104-106, 223, 237 КПК України.
		33. Відповідно до оригіналу договору оренди від 05.04.2015 року, ОСОБА_7 орендував квартиру за адресою: АДРЕСА_8 .
		34. Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		35. У ст. ст. 87 -88 КПК України перелічені випадки визнання недопустимими доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини і доказів та відомостей, які стосуються особи підозрюваного, обвинуваченого.
		36. Під чассудового розгляду,сторона захисту: ОСОБА_7 та йогозахисник заявиликлопотання провизнання недопустимимдоказами:протокол обшукуза місцемпроживання ОСОБА_7 з тихпідстав,що впорушення вимогст.87КПК України,останньому небуло наданоможливість залучитизахисника,чим порушенойого правона захист;висновків судово-медичнихекспертиз №87 від 28.05.2015 року та №1503 від 10.08.2015 року у зв`язку із недотриманням вимог щодо використання державної мови, що свідчить про порушенням вимог кримінального процесуального законодавства; висновка судової балістичної експертизи №195-Д/628-Б/1393-Х від 07.10.2015 року з тих підстав, що, на думку сторони захисту, експерти самостійно вносили зміни до пістолета шляхом викручування втулки з каналу ствола.
		37. Що стосується таких порушень, то суд зазначає наступне.
		Відповідно до ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини
		У частині другій вказаної статті перелічені випадки, які свідчать про істотність порушення прав та свобод людини, одним із яких є порушення права на захист.
		Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» №2213-VIII від 16 листопада 2017 року, з метою вирішення проблемних питань та підвищення рівня захисту суб`єктів господарювання (та інших осіб) під час досудового розслідування кримінального провадження, законодавцем однією із обов`язкових підстав для визнання доказу недопустимим вказано і факт недопущення адвоката до участі у проведенні обшуку на підставі ухвали слідчого судді.
		В той же час, відповідно до ст. 5 КПК України, яка визначає дію Кодексу у часі, процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
		Відповідно до ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться верховенство права та забезпечення права на захист.
		Статтею 8 КПК України, регламентовано, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Крім цього, одним із найважливіших прав, зазначених у Кримінальному процесуальному кодексі України, Конституції України та Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є право на захист.
		У статті 20 КПК України, право на захист реалізується шляхом забезпечення права підозрюваного, обвинуваченого, виправданого чи засудженого надавати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
		Відповідно до п. «С» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.
		Так, на момент проведення санкціонованого обшуку а саме 08.09.2015 року, законом не передбачалась можливість залучення адвоката. Окремо суд зазначає, що незважаючи на безспірне погодження із тим, що така участь адвоката є важливою гарантією дотримання прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, суд не може визнати вказаний обшук незаконним, так як згідно зі дією Кодексу у часі, на момент його проведення, вказані обставини не були порушенням. Крім цього, як вбачається із реєстру прийнятих в ході досудового розслідування процесуальних рішень, 08.09.2015 року старший слідчий в ОВС СУ ГУМВС в Одеській області ОСОБА_22 залучив захисників для забезпечення права на захист. 
		38. Крім цього, як суд зазначав вище, у ст. 87 КПК України чітко наведений перелік підстав для визнання доказів недопустимими.
		Вимоги щодозмісту іоформлення висновкуексперта містятьсяу спеціальнихнормах Кримінальногопроцесуального кодексу,а саме уст.101та 102.Ось,кілька ізних:висновком експерта-є докладнийопис проведенихекспертом дослідженьта зробленіза їхрезультатами висновки,обґрунтовані відповідіна запитання,поставлені особою,яка залучилаексперта,або слідчимсуддею чисудом,що доручивпроведення експертизи.  Висновокповинен ґрунтуватисяна відомостях,які експертсприймав безпосередньоабо вонистали йомувідомі підчас дослідженняматеріалів,що булинадані дляпроведення дослідження.Експерт даєвисновок відсвого іменіі несеза ньогоособисту відповідальність.  Висновокексперта неможе ґрунтуватисяна доказах,які визнанісудом недопустимими.  Висновокексперта надаєтьсяв письмовійформі,але кожнасторона маєправо звернутисядо судуз клопотаннямпро викликексперта длядопиту підчас судовогорозгляду дляроз`яснення чидоповнення йоговисновку.У висновкуексперта обов`язковоповинно бутизазначено,що вінпопереджений провідповідальність зазавідомо неправдивийвисновок тавідмову безповажних причинвід виконанняпокладених нанього обов`язків.  Якщо при проведенні експертизи будуть виявлені відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких не ставилися питання, експерт має право зазначити про них у своєму висновку. Висновок підписується експертом.
		Жодних інших вимог, Кримінальний процесуальний кодекс України, до висновку експерта не пред`являє. 
		Суд погоджуєтьсяіз твердженнямсторони захиступро те,що використаннядержавної мовиє обов`язковимзасобом спілкуванняна всійтериторії України,при здійсненніповноважень органамидержавної владита органамимісцевого самоврядування(моваактів,роботи,діловодства,документації тощо),а такожв іншихпублічних сферахсуспільного життя.З метоюзабезпечення врегулюванняпорядку застосуванняукраїнської мови,Верховною РадоюУкраїни прийнятоЗакон України« Прозабезпечення функціонуванняукраїнської мовияк державної»№ 2704-VIIIвід 25квітня 2019року. В той же час, як суд зазначав раніше, за загальним правилом, і відповідно до Конституції України, закони не мають зворотної сили і не можуть визначати критерії, по яким здійснюється оцінка законності виконання будь-яких повноважень, в тому числі надання висновків експертами.
		Також, правильно зазначив обвинувачений ОСОБА_7 про те, що у ст. 29 КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою. 
		Однак, згідно зі ст. 3 КПК України стороною кримінального провадження з боку обвинувачення є слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом.
		Таким чином, експерт є незацікавленим учасником кримінального провадження, який може бути залучений будь-якою із сторін, а тому на момент дачі висновку, відповідно до КПК України він не повинен був складати висновок виключно державною мовою, а тому підстав для визнання висновків судово-медичних експертиз недопустимими доказами у суду немає.
		39. Окремо обвинувачений ОСОБА_7 зазначив про те, що матеріали справи містять ознаки сфабрикованості, так як відповідно до медичної документації ОСОБА_17 25.04.2015 року перебував на стаціонарному лікуванні, і в той же день брав участь у слідчій (розшуковій) дії щодо огляду місця події у АДРЕСА_9 . 
		Суд не може погодитись із даним твердженням, так як ОСОБА_17 не перебував у такому фізичному стані, що не міг відлучатися із медичного закладу. Крім цього, після подій, що ставляться у провину ОСОБА_18 та ОСОБА_23 , ОСОБА_17 самостійно направився додому із місця, де його висадили невстановлені особи, що теж свідчить про фізичну можливість потерпілого брати участь у слідчих (розшукових) діях за необхідності. Також суд зазначає, що вказана медична документація ні стороною обвинувачення, ні стороною захисту не була надана до суду, для можливості більш детальної оцінки викладених обвинуваченим порушень. 
		40. Обидва обвинувачені зазначали про те, що показання ОСОБА_17 є необ`єктивними, надуманими і не відповідають дійсності, однак суд критично ставиться до таких пояснень обвинувачених з огляду на наступне.
		Відповідно дост.94КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Судом здійсненоретельний аналізнаданих досуду письмовихдоказів тапоказань,які судсприймав безпосередньо.Висновки щодовідповідності доказіввимогам належностіі допустимостісудом наведенопри переліченнітаких доказів.Не зважаючи,на те,що певнііз наданихдоказів немістили всобі підтвердженьобставин,які підлягаютьдоказуванню,суд тежнавів їху вирокудля забезпеченнявимог повнотита об`єктивностівикладення вироку.Однак,і притаких умовахсуд невбачає підставдля визнанняпоказів потерпілогонедостовірними,так якостанній бувдопитаний здотриманням приписівст.ст.352-353КПК України,тобто приведенийдо присяги,був попередженийпро кримінальнувідповідальність зазавідомо неправдивеповідомлення провчинення злочину,а томуйого показиє доказамиу розмінніст.84КПК України,а такожвони логічні,послідовні тазмістовні.Крім іншого,його показипідтверджуються:протоколом проведенняслідчого експерименту,в ходіякого ОСОБА_24 зазначила,що бачиладва транспортнізасоби та ОСОБА_17 у присутностіневідомих осіб;трафіком з`єднаньосіб,у межахпокриття базовихстанції,чим підтверджується,що абонентськіномера,якими користуються ОСОБА_7 , ОСОБА_18 та ОСОБА_17 знаходились однихі тихже місцяхпокриття базовихстанцій протягомперіоду покиостанній бувнезаконно викрадений;висновками експертизщодо тілеснихушкоджень іможливих способівїх отримання.Крім цього,протоколи пред`явленнядля впізнанняосіб зафотокартками єспособом документуванняпідтвердження того,що ОСОБА_17 справді впізнаєпідозрюваних.Що стосуєтьсязаперечень сторонизахисту щодопроведеного протоколупред`явлення длявпізнання предмета,з тихпідстав,що ОСОБА_17 не маввідповідних знань,суд вважаєїх надуманими.Крім цього,в ходізлочину,у потерпілогобуло вилученодозвіл назброю,що підтверджуєнаявність уостаннього мінімальнонеобхідних знаньдля прийняттявказаного протоколуяк достовірногодоказу.  
		41. Захисник ОСОБА_16 та обвинувачений ОСОБА_7 зазначили проте,що останнійне можебути притягнутийдо кримінальноївідповідальності занезаконне поводженнязі зброєютак яквідповідний закон,який регулюєповодження зізброєю неіснує.Вказана обставинатакож виключаєможливість притягненнядо відповідальностіз точкизору Конвенціїпро захистправ людиниі основоположнихсвобод тапрактики Європейськогосуду проправа людини,щодо «ніякогопокарання беззакону».Крім цього,існують підставидля звільнення ОСОБА_7 від кримінальноївідповідальності узв`язкуіз добровільноювидачою пістолетапід часобшуку,та узв`язкуіз малозначністювчиненого.Також висновокбалістичної експертизине єдопустимим доказом. На підтвердження недопустимості висновку судової балістичної експертизи №195-Д/628-Б/1393-Х від 07.10.2015 року, сторона захисту надала висновок спеціаліста ОСОБА_25 від 12.11.2020 року, у якому останній зазначає про неправильність проведеного дослідження. 
		42. Що стосується висновку спеціаліста, суд не може брати вказаний документ як доказ, з огляду на наступне.
		Відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		В той же час, спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками і може надавати консультації та висновки під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок. 
		Однак, висновок спеціаліста не може спростовувати висновок експерта з огляду на більш сувору відповідальність експерта, який в обов`язковому порядку повідомляється про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, а висновок експерта окремо визнається процесуальним джерелом доказів.
		Згідно із системними вимогами ст. ст. 332 та 242 КПК України, сторона захисту з метою спростування чи перевірки відомостей викладених у висновку експерта мала право звернутися до суду із клопотанням про проведення повторної експертизи.
		Так, кримінальне провадження здійснюється із застосуванням принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
		Крім цього, відповідно до принципу змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Відповідно до частини другої статті 92КПК обов`язок доведення допустимості доказів покладено на сторону, що їх подає.
		Таким чином, суд приходить до переконання, що сторона захисту, не використала своє право щодо залучення експерта у встановленому законом порядку для підтвердження своїх висновків і позицій. Суд, в свою чергу, не володіє такими спеціальними знаннями і немає підстав сумніватися у викладеному експертами висновку, з огляду на його відповідність змісту і формі, які викладені у ст. ст. 101-102 КПК України, про які суд зазначав вище, а тому підстав для визнання цього доказу недопустимим судом не встановлено.
		43. Що стосується відсутності конкретного закону, суд зазначає наступне.
		Суд при ухваленні вироку, враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Великої палати Верховного Суду.
		У постанові Великої Палати Верховного суду по справі №288/1158/16-к від 03.07.2019 року, сформований наступний правовий висновок.
		Так, об`єктивну сторону злочину, передбаченого частиною першою статті 263 КК, утворює носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв (далі - зброя) без передбаченого законом дозволу. Конструкція наведеної правової норми є бланкетною, тобто містить відсилання до спеціального закону, яким установлено одержання дозволу на зазначені вище дії.
		Поняття «закон» на нормативному рівні не визначено. У теорії права існують два основних підходи до визначення цього терміна, що ґрунтуються на широкому та вузькому розумінні його змісту.
		У вузькому значенні законом є письмовий нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України або всеукраїнським референдумом, підписаний та оприлюднений у порядку, встановленому Конституцією України та Законом України «Про регламент Верховної Ради України».
		У широкому значенні поняття «закон» охоплює все законодавство і включає як закони у вузькому розумінні, так і підзаконні нормативно-правові акти - постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, накази міністерств та інших органів виконавчої влади тощо.
		У КК термін «закон» використовується як у широкому, так і у вузькому значенні.
		Якщо в КК поняття «закон» вжито у вузькому розумінні, нормативно-правовий акт конкретизується - обов`язково зазначається назва закону або ж за словом «закон» слідує слово «України».
		У зазначений спосіб сконструйовані бланкетні норми, що містяться, зокрема, в абзаці другому частини першої статті 55 (строк позбавлення права обіймати певні посади як додаткового покарання у справах, передбачених Законом України «Про очищення влади»), частині третій статті 59 (визначення законом України переліку майна, що не підлягає конфіскації), частині першій статті 74 і частині першій статті 86 (застосування амністії на підставі закону України), пункті другому Примітки до статті 2181 (вживання терміну «пов`язана з банком особа» у значенні, визначеному Законом України «Про банки і банківську діяльність»), статті 3661 (подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції»).
		Коли ж у тексті КК слово «закон» вживається лише як узагальнююче поняття, воно використовується у широкому значенні, тобто може охоплювати як власне закони, так і інші акти чинного законодавства, і у такому значенні слово «закон» вжито у статті 263 КК. У розумінні цієї статті «передбаченим законом дозволом» на поводження зі зброєю варто вважати дозвіл, що може бути встановлений будь-яким нормативно-правовим актом, у тому числі підзаконним.
		Виходячи зі змісту статті 92Конституції України правовий режим обігу зброї не належить до кола питань, які визначаються виключно законами України, тобто законами у вузькому розумінні.
		Порядок поводження зі зброєю, в тому числі підстави і процедуру одержання спеціальних дозволів на її придбання, носіння і зберігання, на даний час установлено Положенням про дозвільну систему, затвердженим постановою КабінетуМіністрів Українивід 12жовтня 1992року №576 з наступними змінами (далі - Положення), та Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом Міністерствавнутрішніх справУкраїни від21серпня 1998року №622 (далі - Інструкція).
		Зазначені Положення та Інструкція, зміст яких не суперечить Конституції України та іншим нормативно-правовим актам вищого рівня, у контексті застосування статті 263КК охоплюються поняттям «закон».
		Зміст і призначення закріпленої у статті 263КК кримінально-правової заборони полягає насамперед у захисті суспільства й держави від найтяжчих насильницьких злочинів, умови для вчинення яких створює неконтрольований обіг зброї. Такі злочинні діяння є особливо небезпечними, адже ставлять під загрозу життя і здоров`я невизначеного кола осіб. Натомість згідно зі статтею 3Конституції України людина, її життя, здоров`я та безпека належать до найвищих соціальних цінностей. З огляду на викладене, поводження з вогнепальною зброєю як предметом, пов`язаним із підвищеними ризиками, вимагає державного регулювання у спеціально дозвільний спосіб.
		Крім цього,відповідно дочастини другоїстатті сьомоїКонвенції прозахист правлюдини таосновоположних свобод«Ніякого покараннябез закону», ця стаття не є перешкодою для судового розгляду, а також для покарання будь-якої особи за будь-яку дію чи бездіяльність, яка на час її вчинення становила кримінальне правопорушення відповідно до загальних принципів права, визнаних цивілізованими націями.
		Згідно із загальними принципами права, свавільний і нерегламентований (будь-яким із передбачених джерел права) обіг вогнепальної зброї, боєприпасів і вибухових речовин є недопустимим у цивілізованому суспільстві. Таким чином, посилання сторони захисту на безпідставність притягнення до кримінальної відповідальності за вказаною статтею не знайшли свого підтвердження.
		44. Щодо звільнення від кримінальної відповідальності за малозначність, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 2 ст. 11 КК України, не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі. 
		Відповідно до санкції частини першої статті 263 КК України, такий злочин є тяжким так як карається виключно позбавленням волі на строк від трьох до семи років. Сам факт придбання (будь-яким способом: за матеріальну винагороду, шляхом знахідки, обміну і т.д.), носіння (перенесення між місцем придбання і місцем проживання в т.ч.), зберігання (при собі чи за місцем проживання і т.д.) є сам по собі дією, яка визнається незаконною, тобто злочин має формальний склад і не потребує настання суспільно-небезпечних наслідків, що теж підтверджує підкреслену законодавцем тяжкість такого злочину, і виключає можливість застосування вимог ч. 2 ст. 11 КК України, для звільнення від кримінальної відповідальності за його вчинення.
		45. Стосовно добровільної видачі ОСОБА_7 своєї зброї, суд повинен звернути увагу на наступне.
		Згідно з ч. 3 ст. 263 КК України, звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила злочин, передбачений частинами першою або другою цієї статті, якщо вона добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.
		Так, відповідні висновки щодо застосування такої норми права є у рішенні Першої палати Кримінального касаційного суду Верховного суду від 04 грудня 2018 року по справі №161/3885/16-к.
		Відповідно до ч. 3 ст. 263 КК України добровільна здача зброї означає, що людина має можливість і надалі безперешкодно її зберігати, проте за власним бажанням (незалежно від причин та мотивів) передає зброю відповідному державному органу. 
		Як вбачається із ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_26 від 28 серпня 2015 року, метою обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 було, в тому числі, виявлення і вилучення пістолету травматичної дії, гумових куль від набоїв травматичної дії. 
		Тобто, за кілька днів до проведення обшуку, у органу досудового розслідування уже були підстави вважати, що за вказаною адресою є зброя, і ці підстави були обґрунтовані таким чином, що переконали слідчого суддю у можливості віднайдення цих предметів. 
		Посилання ОСОБА_7 що він добровільно видав пістолет із набоями не зафіксовані жодним чином. Як вбачається із протоколу обшуку, один із перших виявлених і вилучених предметів є пістолет (на першій сторінці протоколу обшуку від 08.09.2015 року). Жодних зауважень, заперечень до даного протоколу ОСОБА_7 не надано, так як і понятими, які брали участь у цій слідчій (розшуковій) дії. Таким чином, на думку суду, ОСОБА_7 визнав факт зберігання ним зброї і боєприпасів тоді, коли вже не мав можливості надалі безперешкодно їх зберігати, а тому видача зброї за таких обставин не є добровільною і підстав для звільнення від кримінальної відповідальності згідно зі ч. 3 ст. 263 КК України судом не встановлено.
		46. Таким чином, всі наведені судом докази в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного, об`єктивно підтверджують надані потерпілим покази та дають можливість суду прийти до однозначного висновку про те, що вина обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 187 та ч. 2 ст. 146 КК України, є доведеною у повному обсязі, крім цього, вина обвинуваченого ОСОБА_7 , у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України є теж доведеною у повному обсязі.
		 
		Статті Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за злочини, винними у вчиненні яких визнаються ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
		47. Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 146 КК України як: викрадення людини, незаконне позбавлення волі, вчинене з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, способом небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, що супроводжувалося заподіянням фізичних страждань, із застосуванням зброї протягом тривалого часу.
		48. Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 187 КК України як: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.
		49.Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України як: носіння, зберігання, придбання зброї та боєприпасів без передбаченого законом дозволу.
		50. Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_8 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 146 КК України як: викрадення людини, незаконне позбавлення волі, вчинене з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, способом небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, що супроводжувалося заподіянням фізичних страждань, із застосуванням зброї протягом тривалого часу.
		51. Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_8 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 187 КК України як: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.
		 
		Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
		52. Обставин, що пом`якшують покарання  ОСОБА_7  відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено
		53. Обставиною, що обтяжує покарання  ОСОБА_7 відповідно до ст. 67 КК України є вчинення злочину у зв`язку з виконанням потерпілим службового та громадського обов`язку.
		54. Обставинам, що пом`якшують покарання  ОСОБА_8  відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлено. 
		55. Обставинами, що обтяжую покарання  ОСОБА_8  відповідно до ст. 67 КК України є рецидив злочинів, та вчинення злочину у зв`язку з виконанням потерпілим службового та громадського обов`язку. 
		 
		Мотиви призначення покарання.
		56. Суд, при визначенні заходу примусу від імені держави обвинуваченому ОСОБА_7 відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу обвинуваченого, та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		57. У відповідності до вимог Закону України про кримінальну відповідальність, покарання має на меті не тільки кару, а повинне забезпечити перевиховання обвинуваченого, задля недопущення повторення протиправної поведінки з його сторони. Покарання повинно бути справедливим.
		58. Судом встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, які є умисними і посягають на різні охоронювані Законом права. Крім цього, суд враховує, що згідно із наданих довідок ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності раніше не притягався, є активним учасником суспільного життя і характеризується позитивно, є особою молодого віку, і юристом по спеціальності. В той же час, вказані обставини не виправдовують вчинених дій і не можуть зменшити ступінь тяжкості таким чином, щоб особа була повністю звільнена від відповідальності. Судом встановлено обтяжуючу обставину. Крім цього, обвинувачений в судовому засіданні зазначив, що він негативно ставиться до політичної партії, до якої колись входив потерпілий. Суд є безстороннім, не надаючи ніякої оцінки тим обставинам, яких поглядів дотримуються ті чи інші особи, повинен зазначити, що згідно зі ст. 15 Конституції України суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов`язкова. Не може бути жодної расової, релігійної чи іншої дискримінації. Вчинення злочину щодо особи у зв`язку із виконанням нею суспільного обов`язку може бути розцінено як дискримінація, зважаючи на певні обставини встановлені і наведені судом. З урахуванням вище викладеного, суд вважає за необхідне призначати покарання у межах санкції статті із застосуванням вимог ст. 70 КК України. При визначенні розміру обов`язкового додаткового покарання у виді конфіскації майна, суд бере до уваги матеріальний стан обвинуваченого та розмір заподіяних злочином збитків, і вважає, що достатнім буде конфіскація у розмірі Ѕ всього належного йому майна. Таким чином, саме призначення найбільш суворого покарання, в даному випадку відповідає морально-етичним і правовим нормам, та буде забезпечувати однаковий (рівний) для будь-кого із громадян обов`язок понести за вчинений злочин відповідальність в межах санкції відповідної статті кримінального закону.
		Крім цього, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло п`ять років, у разі вчинення злочину нетяжкого злочину (злочину середньої тяжкості).
		Судом встановлено, що 24.04.2015 року ОСОБА_7 вчинив злочин за ч. 2 ст. 146 КК України який карається позбавленням волі на строк від трьох до п`яти років і який згідно з вимогами ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
		Протягом кримінального провадження ОСОБА_7 не перебував у активному розшуку та не притягався у встановленому законом порядку до кримінальної відповідальності на підставі вироку суду, який набрав законної сили, тобто обмежень зазначених у частині 2 та 3 ст. 49 КК України, судом не встановлено.
		Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 74 КК України та ст. 49 КК України, суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_7 від покарання за ч. 2 ст. 146 КК України у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		 
		59. Суд, при визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_18 відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу обвинуваченого, та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		60. Так, ОСОБА_8 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, хоча судимість є непогашеною тільки за один злочин. Вказана обставина відповідно до ст. 67 КК України є обтяжуючою і враховується судом при визначенні покарання. Крім цього, судом встановлено наявність обтяжуючої обставини, щодо вчинення злочину у зв`язку із виконанням потерпілим службового та громадського обов`язку. Відповідно до наданої характеристики за місцем проживання, ОСОБА_8 характеризується посередньо, скарги чи заяви щодо негативної поведінки стосовно нього не надходили. З урахуванням даних про особу, відсутності пом`якшуючих обставин, наявності двох обтяжуючих обставин, тяжкості вчиненого суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченого буде призначення покарання у виді позбавлення волі. При визначенні розміру обов`язкового додаткового покарання у виді конфіскації майна, суд бере до уваги матеріальний стан обвинуваченого та розмір заподіяних злочином збитків, і вважає, що достатнім буде стягнення у розмірі Ѕ всього належного йому майна.
		При цьому, ОСОБА_8 теж підлягає звільненню від покарання на підставі ст. 74 та п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України за ч. 2 ст. 146 КК України, і обмежень передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 49 КК України судом не встановлено.
		 
		Мотиви ухваленняінших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		61. Рішення щодо речових доказів прийняти на підставі ст. 100 КПК України.
		62. Витрати за проведення судових експертиз, стягнути із обвинувачених - солідарно.
		63.У зв`язку із призначенням покарання пов`язаного із ізоляцією від суспільства, з метою забезпечення виконання покарання суд вважає за необхідне застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 та ОСОБА_18 взявши під варту у залі суду.
		64. Заставу сплачену за обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 повернути  скасувавши такий запобіжний захід.
		65. При цьому, суд відповідно до ст. 72 КК України, повинен прийняти рішення щодо зарахування строку попереднього ув`язнення.
		Відповідно до ст. 1 Закону України від 30 червня 1993 року № 3352-XII «Про попереднє ув`язнення» таке ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
		Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_18 визнаються винними за вчинення злочинів які мали місце 24.04.2015 року.
		Великою палатою Верховного суду, по справі №663/537/17 від 29.08.2018 року, зазначено, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то підчас зарахуванняпопереднього ув`язненняу строкпокарання застосуваннюпідлягає ч.5 ст.72КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такомуразі Закон №838-VIII має переживаючу(ультраактивну)дію.Застосування дотаких випадків Закону №2046-VIII є неправильним,оскільки зворотнадія Закону №2046-VIII як такого,що «іншимчином погіршуєстановище особи»,відповідно доч.2 ст.5КК України не допускається. 
		Зважаючи на вимоги Закону України про кримінальну відповідальність та кримінального процесуального кодексу України, суд вважає за доцільне строк відбування покарання обраховувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_7 , та ОСОБА_18 . В строк відбування покарання на підставі ст. 72 КПК України, зарахувати строк попереднього ув`язнення (застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою) у період з 19.02.2021 року по день набрання вироком законної сили, та період перебування під вартою під час досудового розслідування а саме з 08.09.2015 року по 11.09.2015 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		На підставі ст. ст. 49, 68, 70, 71, 72 (в ред. Закону № 838-VIII), 74 КК України, керуючись ст. ст. 100, 349,367-368,370-371,373-376,395,532 КПК України, суд -
		У Х В А Л И В:
		1. ОСОБА_7  визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, призначити йому покарання за:
		- ч. 2 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією Ѕ всього належного йому майна;
		- ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки. 
		2. На підставі ч. 5 ст. 74, п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України  ОСОБА_7  звільнитивід покаранняза ч. 2 ст. 146 КК України у зв`язку із закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності.
		3. На підставі ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити покарання ОСОБА_7 у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 3 (три) місяці, з конфіскацією Ѕ всього належного йому майна.
		4. Строк відбування покарання  ОСОБА_7  рахувати з моменту фактичного затримання по вказаному кримінальному провадженню тобто з 23 лютого 2021 року.
		5. ОСОБА_8  визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 3 (три) місяці з конфіскацією Ѕ всього належного йому майна;
		6. На підставі ч. 5 ст. 74, п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України  ОСОБА_8  звільнитивід покаранняза ч. 2 ст. 146 КК України у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		7. Строк відбування покарання  ОСОБА_8  рахувати з моменту фактичного затримання по вказаному кримінальному провадженню тобто з 23 лютого 2021 року.
		8. Стягнути солідарно зі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення судової трасологічної експертизи № 578б від 06.11.2015 у розмірі 982,08 грн. (дев`ятсот вісімдесят дві гривні вісім копійок) .
		9. Стягнути солідарно зі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи № 14 від 01.06.2015 у розмірі 491,04 грн. (чотириста дев`яносто одна гривні чотири копійки).
		10. Стягнути солідарно зі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення судової експертизи № 195-Д/628-Б/1393-Х від 07.10.2015 у розмірі 3379,20 грн. (три тисячі триста сімдесят дев`ять гривень двадцять копійок).
		11. Стягнути солідарно зі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення судової балістичної експертизи № 341/Б від 11.06.2015 у розмірі 491, 04 грн. (чотириста дев`яносто одної гривні чотири копійки).
		12. Стягнути солідарно зі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення судової експертизи № 1367 від 28.09.2015 у розмірі 1841, 14 грн. (одна тисяча вісімсот сорок одна гривня чотирнадцять копійок).
		13. Речові докази: пістолет чорного кольору «ЕРМА 459-С» калібру 9 мм РА з магазином до нього, 7 гумових куль, патрон калібру 5,45 мм, стріляна гільза калібру 7,62 мм; стріляна гільза калібру 5,45 мм, гумова куля калібру 9 мм РА, тампон з протиранням стволу пістолету «ЕРМА 459-СҐ» без втулки, тампон з протиранням втулки стволу пістолету «ЕРМА 459-С», які зберігаються у Комінтернівському ВП ГУНП в Одеській області  знищити;
		пневматичну гвинтівку «ЮНКЕР-2» № НОМЕР_17 , ніж з рукояткою коричневого кольору, кинджал з рукояткою чорного кольору бочкообразної форми  повернути володільцю ОСОБА_7 за належністю. 
		оптичні носії, а саме CD-R з опрацьованою інформацією з УОТЗ ГУНП в Одеській області, компактний диск CD-R з опрацьованою інформацією, компактний диск CD-R 26248 ВК, компакт диск CD-R KS 2902, компакт диск CD-R KS 2903  зберігати в матеріалах кримінального провадження; 
		мобільні телефони марки Нокіа 1280 та 6700 передані на відповідальне зберігання ОСОБА_17 - вважати переданими за належністю;
		мобільний телефон «Samsung GT-S5830i», мобільний телефон «Samsung», паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ідентифікаційний код № НОМЕР_18 на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; посвідчення № НОМЕР_19 на ім`я ОСОБА_8 , видане 23.10.2014; тимчасове посвідчення № НОМЕР_20 на ім`я ОСОБА_8 передані на відповідальне зберігання ОСОБА_18  вважати переданими за належністю;
		диктофон, портативний зарядний пристрій, дубинка чорного кольору, пластикові картки від мобільних операторів, ноутбук марки «Lenovo», ноутбук «Asus» - перредані на відповідльне зберігання ОСОБА_7  вважати переданими за належністю;
		ноутбук марки «Lenovo» з персональним блоком живлення передані на відповідальне зберігання ОСОБА_27 - вважати переданими за належністю.
		14. Запобіжний захід  ОСОБА_7  у вигляді застави  скасувати.
		Повернути ОСОБА_7 заставу у розмірі 60 900 гривень, внесену 11.09.2015 року на підставі ухвали апеляційного суду Одеської області від 10.09.2015 року.
		15. Запобіжний захід  ОСОБА_8  у вигляді застави - скасувати.
		Повернути ОСОБА_8 заставу у розмірі 48 720 гривень, внесену 11.09.2015 року на підставі ухвали апеляційного суду Одеської області від 10.09.2015 року.
		16. Застосувати щодо  ОСОБА_7  запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, без визначення розміру застави, взявши під варту у залі суду.
		17. Застосувати щодо  ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, без визначення розміру застави, взявши під варту у залі суду. 
		18. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України( в ред. - Закону №838-VIII ) в строк відбуття покарання зарахувати строк утримання  ОСОБА_7  по даному кримінальному провадженню в Одеській установі виконання покарань в період з 08.09.2015 року по 11.09.2015 року, та з 23.02.2021 року по набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		19. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України( в ред. - Закону №838-VIII ) в строк відбуття покарання зарахувати строк утримання  ОСОБА_8  по даному кримінальному провадженню в Одеській установі виконання покарань в період з 08.09.2015 року по 11.09.2015 року, та з 23.02.2021 року по набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		20. Вирок може бути оскаржений сторонами судового провадження з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його оголошення, а для особи, яка утримується під вартою - протягом тридцяти днів з моменту отримання копії такого рішення.
		21. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги у випадку її відсутності.
		22. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		23. Копію вироку негайно вручити обвинуваченим та прокуророві.
		24. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		Суддя Приморського 
		районного суду м. Одеси                         ОСОБА_1 
		23.02.2021

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...