Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 902/384/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 24.02.2021. Зареєстровано: 24.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.02.2021.
Дата набрання законної сили: 18.02.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		 
		18 лютого 2021 року Справа № 902/384/20 
		 
		Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В. , суддя Мельник О.В. 
		 
		секретар судового засідання Берун О.О.,
		 
		представники учасників справи:
		позивач- Мукомел А.П.; 
		відповідач- Дворніков А.О.;
		третя особа 1- не з`явився;
		третя особа 2- не з`явився;
		прокурор- Манжаюк Д.Л., 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Заступника прокурора Вінницької області на рішення господарського суду Вінницької області від 20.10.2020, повний текст якого складено 30.10.2020, у справі №902/384/20 (суддя Міліціанов Р.В.)
		 
		за позовом Заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави, в особі -
		Державної екологічної інспекції у Вінницькій області м.Вінниця
		до Відокремленого підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція» 
		Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» м.Львів
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - 
		1. Департамент агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів 
		Вінницької обласної державної адміністрації м.Вінниця
		2. Державне агентство водних ресурсів України в особі сектору у 
		Вінницькій області м.Вінниця
		про відшкодування збитків, завданих державі внаслідок самовільного водокористування,-
		 
		 
		 
		У квітні 2020 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Зас-тупника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспек-ції у Вінницькій області (надалі в тексті  Екоінспекція) до Відокремленого підрозділу «Ладижин-ська теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (надалі в тексті  Електрична станція) про стягнення 2 171 383 грн 02 коп. матеріальних збитків, завданих внаслідок використання води (пропуск через турбіни ГЕС для виробництва електроенергії) без затверджених дозволом на спеціальне водокористування лімітів пропуску води через гідровузли.(т.1, арк.справи 1-8).
		Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 19.05.2020 відкрито провадження у справі №902/384/20, а протокольною ухвалою від ухвалою від 10.06.2020 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Від-повідача: Департамент агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької об-ласної державної адміністрації (надалі в тексті  Департамент) та Державне агентство водних ресурсів України в особі сектору у Вінницькій області.(т.2, арк.справи 50-52, 63).
		Рішенням господарського суду Вінницької області від 20.10.2020 у справі №902/384/20 в задоволенні позову відмовлено. Ухвалюючи рішення суд першої інстанції врахував, що звернення з клопотанням про погодження умов на одержання дозволу на спеціальне водокористування; надання розрахунку потреби у воді для отримання дозволу на спецводокористування для Ладижин-ської ГЕС та перевірка цих документів органом виконавчої влади (Департаментом екології та при-родних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації) і видача Висновку про можливість видачі дозволу на спеціальне водокористування та Дозволу №1157 від 22.12.2015, в якому відсутні такі відомості  спростовують твердження Позивача про вину і протиправну поведінку Відпові-дача. На переконання суду першої інстанції, Відповідач діяв добросовісно та вжив усіх належних заходів для доведення до відома державних інституцій обсягу потреб у водокористуванні через турбіни ГЕС для виробництва електроенергії. Тому, відсутність зазначених відомостей у виданому Дозволі спричинена не діями Відповідача, а є наслідком неуважного ставлення спеціалістами Департаменту екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації до виконання своїх посадових обов`язків. Отже, відсутня така обов`язкова ознака як вина, котра є неодмінною складовою суб`єктивної сторони складу цивільного правопорушення, а також проти-правна поведінка, як невід`ємна частина об`єктивної сторони правопорушення. Таким чином, наявні у справі докази виключають можливість покладення на Акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» в особі Відокремленого підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція» цивіль-ної відповідальності у вигляді стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок використання води без затверджених Дозволом на спеціальне водокористування №1157 від 22.12.2015 лімітів пропуску води через гідровузли. З огляду на зазначені обставини, суд відмовив в задоволенні позову у повному обсязі.(т.4, арк.справи 13-30).
		Не погоджуючись із рішенням, Прокурор подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 20.10.2020 у даній справі та ухвалити нове рішення про задоволення позову.(т.4, арк.справи 43-52).
		Обґрунтовуючи скаргу, Прокурор зазначає, що господарський суд першої інстанції неповно з`ясував всі обставини справи, ухваливши рішення із порушенням норм матеріального та проце-сульного права. Наголошує, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову. На думку скаржника суд не врахував, що у дозволі не зазначено ліміту пропуску води через гідровузли (пропуск через турбіни Ладижинської ГЕС для виробництва електроенергії). Відсутність у дозволі одного з видів спеціального водокористування підтверджує використання водних ресурсів за відсутності дозвільного документа. Судом дослід-жувалось дотримання Відповідачем процедури отримання дозволу на спеціальне водокористування, що не є предметом спору у даній справі. Натомість, предметом спору у даній справі є саме стяг-нення з Відповідача 2 171 383 грн. 02 коп. збитків, завданих внаслідок використання води без зат-верджених дозволом лімітів. Прокурор наголошує, що за період з 31.10.2017 по 16.12.2018 Відпо-відач використав 383,9 м3 води з річки Південний Буг для вироблення електроенергії, що ствердь-жується звітом №2ТП-водгосп за 2017-2018 роки. Таким чином державі заподіяно збитків на суму 2 171 383 грн. 02 коп.
		Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.12.2020 відкрито провадження у справі №902/384/20, а ухвалою від 02.02.2021 розгляд справи відкладено на 18.02. 2021.(т.4, арк.справи 79, 156).
		12.02.2021 на адресу апеляційного суду надійшов відзив Відповідача, у якому він просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.(т.4, арк.справи 89-100).
		26.01.2021 на адресу суду надійшли пояснення Прокурора на відзив, у яких він додатково підтримує свою апеляційну скаргу.(т.4, арк.справи 134-143).
		У судових засіданнях апеляційної інстанції 02 та 18 лютого 2021 року Прокурор та представ-ник Позивача підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі та надали пояснення в обґрунтування правової позиції. Представник відповідача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги та надав свої пояснення.
		Треті особи не забезпечили явку своїх уповноважених представників у судові засідання, проте, така неявка не перешкоджає розгляду справи, позаяк присутність представників сторін не визнавалась обов`язковою, а матеріалів справи достатньо для розгляду скарги по суті.
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстан-ції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
		ВСТАНОВИВ:
		Як вбачається з матеріалів справи, 23.11.2015 до Департаменту екології та природних ресур-сів Вінницької обласної державної адміністрації ВП «Ладижинська теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» подало заяву на отримання дозволу на спеціальне водокористування (реєстраційний номер №51-02.667) відповідно до ст.7 Закону України «Про доз-вільну систему у сфері господарської діяльності».(т.2, арк.справи 87).
		До заяви додано клопотання про погодження умов та одержання дозволу на спеціальне водокористування із конкретно визначеними об`ємами забору води  45216,813 тис.м3/рік із обґрун-туванням потреби води, згідно якого  метою водокористування (водопостачання, відведення сто-ків та ін.) є охолодження конденсаторів турбін та допоміжного обладнання водо постачання здійснюється з Ладижинського водосховища на річці Південний Буг за допомогою власної БНС (берегова насосна станція) безпосередньо біля головного корпусу ТЕС; для питних, господарсько-побутових потреб підприємства, а також підприємств та населення м.Ладижин водозабір здійсню-ється в селі Маньківка (Тульчинський район, Вінницька область), на відстані 13 км від головного корпусу ТЕС вище за течією річки за допомогою ВФС (водофільтрувальна станція): гідровузол  м.Ладижин. Для біологічної очистки господарсько-побутових та виробничих стічних вод, що надходять від ТЕС та населення і підприємств у м. Ладижин Ладижинська ТЕС має власні очисні споруди повної біологічної очистки потужністю 8000,0 м3/добу. Забір води проводиться з Лади-жинського водосховища річки Південний Буг (для технологічних потреб ТЕС  м.Ладижин; для питних, господарсько-побутових потреб підприємства, а також підприємств та населення м. Лади-жин  с.Маньківка); випуск №1 здійснюється у водосховище на р.Південний Буг в межах насе-леного пункту (територія ТЕС, 400 м нижче берегової насосної станції (БНС)): випуск №2 здійс-нюється у водосховище на р.Південний Буг в межах населеного пункту (територія ТЕС, 100 м вище берегової насосної станції (БНС)); випуск №3 здійснюється у водосховище на р. Південний Буг в межах населеного пункту (територія ТЕС, північно-східна частина); випуск №4 здійснюється у водосховище на р.Південний Буг в межах населеного пункту (територія ТЕС, район пристані): випуск №5 здійснюється у р.Південний Буг в межах населеного пункту (300,0 м нижче греблі водосховища, мікрорайон «Прибережний»); випуск №6 здійснюється у р.Південний Буг за межами населеного пункту (8 км нижче греблі, в районі «Швейцарія»); випуск №7 здійснюється у р.Сіль-ниця за межами населеного пункту (на відстані 500 м від золошлаковідвалу в південному нап-рямку): випуск №8 здійснюється у водосховище р.Південний Буг за межами населеного пункту (на відстані 6 км від багерної насосної станції 3-го підйому в північно-східному напрямку).(т.2, арк. справи 88).
		Обґрунтування потреби води підтверджується розрахунками потреби води для отримання дозволу на спецкористування для Ладижинської ТЕС від 11.11.2015, довідкою з переліком спожи-вачів, що отримують послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за договорами укладеними з ДТЕК «Ладижинська ТЕС».( т.2, арк.справи 98-115).
		Матеріали справи свідчать, що 27.11.2015 Департамент екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації звернувся до Державного агентства водних ресурсів України у Вінницькій області з листом №7788/07 про надання висновку спеціального водокорис-тування ВП «Ладижинській ТЕС» ПАТ «ДТЕК Західенерго».(т.2, арк.справи 121).
		10.12.2015 Державним агентством водних ресурсів України на адресу Департаменту еколо-гії та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації надіслано висновок щодо можливості видачі дозволу на спеціальне водокористування №612/ВН/30-15 за змістом якого Дер-жавне агентство водних ресурсів України Департаменту екології вважає за можливим видачу Електричній станції дозволу на спеціальне водокористування.(т.2, арк.справи 122-126).
		22.12.2015 Департаментом екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації видано дозвіл на спеціальне водокористування ПАТ «ДТЕК Західенерго» №1157 із можливим обсягом забору води об`ємом 45216,813 тис.м3/рік.(т.1, арк.справи 127-131).
		В подальшому проведеною Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області пере-віркою додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища у господарській діяльності Електричної станції встановлено, що остання не додержується вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Водного кодексу Украї-ни.
		З Акту №125/ВН, складеного 21.02.2020 за результатами перевірки вбачається, що Елект-рична станція здійснювала використання води, а саме  пропуск через турбіни ГЕС для вироб-ництва електроенергії в м.Ладижин, без затверджених дозволом на спеціальне водокористування №1157 від 22.12.2015 з терміном дії до 22.12.2020, лімітів пропуску води через гідровузол, що є порушенням ст.44 Водного кодексу України.(т.1, арк.справи 16-37).
		Матеріалами справи стверджено, що 21.02.2020 Відповідачем надано зауваження №12-49 до Акту №125/ВН від 21.02.2020, в якому Електрична станція заперечує правомірність фіксації порушення в акті перевірки, оскільки належним чином сплачує рентну плату за фактично викорис-таний обсяг води, в т.ч. для пропуску через турбіни ГЕС, на підставі первинного обліку, а також подає статистичну звітність №2-ТП-водгосп у встановлені законодавством терміни та в діях остан-нього відсутні ознаки неекономного використання водних ресурсів.(т.1, арк.справи 60-61).
		Факт використання 383975776,5 м3 води з річки Південний Буг без затверджених дозволом на спеціальне водокористування лімітів пропуску води через гідровузли у період з 31.10.2017 по 16.12.2018 стверджується звітами про використання води Підприємства форми № 2ТП-водгосп за 2017-2018 та протоколом про адміністративне правопорушення №011437 від 13.02.2020.(т.1, арк. справи 53-57, 58).
		24.02.2020 постановою Державного інспектора з охорони навколишнього природного сере-довища Вінницької області Державної екологічної інспекції у Вінницькій області Пелешка В.О. закрито провадження у справі №04/039 на підставі п.7 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.(т.1, арк.справи 59).
		Матеріали справи містять розрахунок, проведений Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області від 21.02.2020 відповідно до «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне вико-ристання водних ресурсів», згідно якого розмір збитків, заподіяних державі Підприємством внас-лідок використання води (пропуск через турбіни ГЕС для виробництва електроенергії), без затверд-жених дозволом на спеціальне водокористування лімітів пропуску води через гідровузли, стано-вить 2 171 383 грн 02 коп.(т.1, арк.справи 62).
		Крім того, матеріали справи містять претензію №716/04 від 21.02.2020 Державної еколо-гічної інспекції у Вінницькій області про добровільне відшкодування 2 171 383 грн 02 коп. збитків, завданих внаслідок використання води (пропуск через турбіни ГЕС для виробництва електро-енергії), без затверджених дозволом на спеціальне водокористування лімітів пропуску води через гідровузли, на суму (т.1, арк.справи 63).
		Враховуючи бездіяльність Державної екологічної інспекції у Вінницькій області у питанні звернення до суду за захистом порушеного права держави, Прокурор виявив намір звернутись до суду і на виконання вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та у зв`язку із відсутністю у Позивача коштів на сплату судового збору  надіслав 10.04.2020 повідомлення про звернення із позовом до суду.(т.1, арк.справи 64-67).
		Вважаючи, що в період з 31.10.2017 по 16.12.2018 Відповідач здійснював спеціальне водо-користування на підставі Дозволу від 22.12.2015 №1157, виданого Департаментом екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації терміном дії з 22.12.2015 по 22.12.2020 без затверджених лімітів пропуску води через гідровузли, внаслідок чого державі зав-дано 2 171 383 грн 02 коп. збитків  Прокурор звернувся до суду з даним позовом.
		Як вже зазначалось, рішенням від 20.10.2020 господарський суд Вінницької області від-мовив у задоволенні позову.(т.4, арк.справи 13-30).
		 
		 
		 
		Перевіривши додержання судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга обґрунтована та підлягає задоволенню з огляду на наступне:
		Предметом даного спору є стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охо-рону навколишнього природного середовища.
		Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові осо-би зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Консти-туцією та законами України.
		За приписами ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континенталь-ного шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.
		Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та орга-ни місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
		Положення ст.50 Конституції України гарантують кожному право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
		Кожен, хто заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу, повинен відшкоду-вати шкоду в повному обсязі (ст.66 Конституції України).
		 
		Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті  ЦК України) встановлено, що цивільні права і обов`язки виникають безпосередньо з актів цивільного законодавства, а також внаслідок завдання майнової (матеріальної) шкоди.
		Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. (ст.16 ЦК України). Згідно із п.8 ч.2 ст.16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
		Аналогічні норми містяться також в статті 20 Господарського кодексу України (надалі в тексті  ГК України), якою встановлено, що кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування шкоди.
		Застосування цього способу захисту визначається положенням ст.22 ЦК України і прово-диться як у договірних зобов`язаннях (ст.611 ЦК України), так і в позадоговірних зобов`язаннях (гл.82 ЦК України), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду.
		Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбаче-них законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 ЦК України.
		 
		Відповідно до ч.1 ст.149 ГК України суб`єкти господарювання використовують у господар-ській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.
		За приписами ст.151 ГК України суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах).
		Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціа-льним законодавством.
		Водним кодексом України передбачено, що всі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ екологічного розвитку і соціа-льного добробуту.
		Завданням водного законодавства, згідно ст.2 Водного кодексу України  є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального вико-ристання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх нас-лідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.
		Водокористувачі зобов`язані на підставі ст.44 Водного кодексу України, зокрема, здійсню-вати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу та дотримуватись встановлених нор-мативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.
		Спеціальне водокористування  це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів (ч.1 ст.48 Водного кодексу України).
		Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарсь-ких та інших державних і громадських потреб.
		За змістом ст.49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюється ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. Спеціальне водокористування є платним.
		Усі води (водні об`єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров`ю людей, спри-чинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, погіршення умов існував-ня диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізик-них і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гід-рологічного і гідрогеологічного режиму вод.(ст.95 Водного кодексу України).
		Відповідальність за порушення водного законодавства встановлена ст.110 Водного кодексу України і передбачає дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відпові-дальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокорис-тування.
		Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фі-зичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо лік-відації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відпові-дальності не звільняє їх від обов`язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства (ст.111 Водного кодексу України).
		Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища згід-но ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, ци-вільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколиш-нього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
		Особливості застосування цивільної відповідальності визначено ст.69 цього Закону, зокрема, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стяг-нення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршен-ня якості природних ресурсів.
		Факт самовільного використання водних ресурсів без відповідного дозволу на спеціальне водокористування за законом є самостійною підставою для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
		Матеріалами справи стверджено, що 22.12.2015 Департаментом екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації видано дозвіл на спеціальне водокористу-вання ПАТ «ДТЕК Західенерго» №1157 із можливим обсягом забору води об`ємом 45216,813 тис.м3/рік на 5 років. (т.2, арк.справи 127-131).
		Для отримання дозволу Відповідачем подавалось клопотання про погодження умов та одер-жання дозволу на спеціальне водокористування із конкретно визначеними об`ємами забору води  45216,813 тис.м3/рік із обґрунтуванням потреби води, згідно якого метою водокористування (водо-постачання, відведення стоків та ін.) є охолодження конденсаторів турбін та допоміжного облад-нання водопостачання; для питних, господарсько-побутових потреб підприємства; для біологічної очистки господарсько-побутових та виробничих стічних вод.
		Звертаючись із позовом та апеляційною скаргою Прокурор наголошує, що у дозволі не зазначено ліміту пропуску води через гідровузли (пропуск через турбіни Ладижинської ГЕС для виробництва електроенергії). Відсутність у дозволі одного з видів спеціального водокористування підтверджує використання водних ресурсів за відсутності дозвільного документа. Прокурор заува-жує, що за період з 31.10.2017 по 16.12.2018 Відповідач без дозволу використав 383975,8 тис.м3 води з річки Південний Буг для вироблення електроенергії, що підтверджується звітом №2ТП-водгосп за 2017-2018 роки, завдавши таким чином збитків державі на суму 2 171 383 грн. 02 коп.
		 
		Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у ст.1166 ЦК Украї-ни, згідно з якою  майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фі-зичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її ви-ни.
		Відшкодування шкоди, заподіяною порушенням природоохоронного законодавства, за сво-єю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідаль-ністю. Права і обов`язки, що склалися між сторонами спору, виникли з позадоговірного зобов`я-зання.
		Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.
		За відсутності хоча б одного із зазначених елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
		З огляду на наведене  предметом доказування у справі про стягнення шкоди є наявність усіх складових елементів правопорушення.
		Винне діяння  це усвідомлений, вольовий вчинок, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
		Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважаєть-ся поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи
		Переглядаючи оскаржуване рішення, колегія суддів виходить з того, що положеннями Вод-ного кодексу України не встановлено виключень щодо отримання дозволу залежно від виду спе-ціального водокористування, тобто усі види такого використання мають здійснюватись на підставі дозволу. Отже, відсутність у дозволі одного з видів спеціального водокористування підтверджує використання водних ресурсів за відсутності дозвільного документа.
		Матеріалами справи стверджено, що Екоінспекцією проведено перевірку додержання ви-мог законодавства про охорону навколишнього природного середовища та 21.02.2020 складено акт №125/ВН, яким встановлено, що протягом спірного періоду Електрична станція використовувала воду, пропускаючи її через турбіни ГЕС для виробництва електроенергії в м.Ладижин, без зат-верджених дозволом на спеціальне водокористування №1157 від 22.12.2015 лімітів пропуску води через гідровузол, що є порушенням ст.44 Водного кодексу України.(т.1, арк.справи 16-37).
		Крім того, факт використання 383975776,5 м3 води з річки Південний Буг без затверджених дозволом на спеціальне водокористування лімітів пропуску води через гідровузли у період з 31.10. 2017 по 16.12.2018 стверджується звітами форми №2ТП-водгосп за 2017-2018 про використання Електричною станцією води та протоколом про адміністративне правопорушення №011437 від 13.02.2020.(т.1, арк.справи 53-57, 58).
		Колегія суддів враховує, що 24.02.2020 постановою Державного інспектора з охорони нав-колишнього природного середовища Вінницької області Державної екологічної інспекції у Вінниць-кій області Пелешка В.О.  провадження у справі №04/039 закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністратив-ного стягнення, передбачених ст.38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.(т.1, арк.справи 59).
		Відповідно до приписів статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім пере-конанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оці-нює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і заєм-ний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або вра-хування кожного доказу (групи доказів).
		Таким чином, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що у період з 31.10.2017 по 16.12.2018 Відповідач здійснював пропуск води через гідровузли, що не передбачено виданим йому дозволом на спеціальне водокористування.
		 
		Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового бла-га (життя, здоров`я тощо).
		Так, матеріали справи свідчать, що Державною екологічною інспекцією у Вінницькій об-ласті проведений від 21.02.2020 відповідно до «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне вико-ристання водних ресурсів», яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природ-ного середовища України від 20.07.2009 №389, згідно якого розмір збитків, заподіяних державі Електричною станцією внаслідок використання води (пропуск через турбіни ГЕС для виробництва електроенергії), без затверджених дозволом на спеціальне водокористування лімітів пропуску води через гідровузли, становить 2 171 383 грн 02 коп.(т.1, арк.справи 62).
		При цьому, дана методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі: самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних доку-ментів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористу-вання лімітів.
		Колегія суддів звертає увагу, що альтернативного розрахунку розміру збитків Відповідач не надав.
		 
		Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язко-вою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавала шкоди.
		Переглядаючи оскаржуване рішення колегія суддів вважає, що саме через використання Відповідачем 383975776,5 м3 води з річки Південний Буг без затверджених дозволом на спеціа-льне водокористування лімітів пропуску води через гідровузли у період з 31.10.2017 по 16.12.2018 державі завдано збитків в сумі 2 171 383 грн 02 коп.
		При цьому, на переконання колегії суддів є помилковими висновки суду першої інстанції щодо необхідності перевірки дотримання Відповідачем процедури отримання дозволу на ліміти використання води гідровузлом Лажижинської ГЕС і того, що оскільки Електрична станція вчи-нила всі можливі правомірні дії для своєчасного отримання дозволу на спеціальне водокористу-вання, то поведінка боржника не є протиправною, що виключає відповідальність за заподіяну шкоду, оскільки предметом даного спору є саме відшкодування збитків, а не правомірність дій відповідних органів при видачі дозволу на спеціальне водокористування №1157 від 22.12.2015 з терміном дії до 22.12.2020.
		 
		Натомість, колегія суддів звертає увагу, що Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затверджено постановою Кабінету міністрів України від 13 березня 2002 року №321, яка на момент виникнення спірних правовідносин діяла у редакції від 18.05.2013.
		Відповідно до п.3 Порядку, дозволи видаються за клопотанням водокористувачів з обґрун-туванням потреби у воді, яке погоджується: у разі використання поверхневих вод  з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства, територіальними органами басейнових управлінь водних ресурсів або обласними виробничими управліннями вод-ного господарства і меліорації (далі  органи водного господарства) містить опис процедури видачі дозволів на спеціальне водокористування юридичним та фізичним особам.
		Також, станом на 23.11.2015 (дата подачі заяви про видачу дозволу) діяла Інструкція про порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затверджена Наказом Міністерства водного господарства від 30.12.1983 №354.
		Матеріалами справи стверджується, що клопотання Відповідача не містить прохання про надання йому дозволу на пропуск води через турбіни ГЕС для виробництва електроенергії в м.Ладижин.
		 
		Колегія суддів дійшла висновку, що в діях Відокремленого підрозділу «Ладижинська тепло-ва електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» наявні всі елементи правопо-рушення  протиправна винна поведінка, яка полягає в усвідомленому використанні водних ресур-сів без відповідного дозволу на спеціальне користування, що спричинило завдання державі збитків в розмірі 2 171 383 грн 02 коп., що не було враховано судом першої інстанції, а тому рішення господарського суду Вінницької області від 20.10.2020 у справі №902/384/20 підлягає скасуванню, а позов  задоволенню.
		Вбачається, що вирішуючи даний спір, господарський суд першої інстанції залишив зазна-чені обставини поза увагою, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення, що зумовлює його скасування.
		Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та без-посередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).
		З мотивів зазначених вище, колегія суддів вважає, що наявні всі підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з підстав ст.277 ГПК України че-рез неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, визнання судом першої інстанції встановленими обставин, що мають значення для справи, які не були доведеними та невід повід-ності обставинам справи висновків, викладених у рішенні, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
		Крім того, на підставі статті 129 ГПК України, у зв`язку з задоволенням позову і апеляцій-ної скарги з Відокремленого підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» на користь Вінницької обласної прокуратури належить стягнути 35 570 грн 75 коп. витрат зі сплати судового збору та 48 856 грн 12 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
		Керуючись ст.ст. 34, 86, 129, 232, 233, 240, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуаль-ного кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Вінницької області на рішення господарського суду Вінницької області від 20.10.2020 у справі №902/384/20 задоволити.
		2. Рішення господарського суду Вінницької області від 20.10.2020 у справі №902/384/20 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
		3. Стягнути з Відокремленого підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція» (24321, Вінницька обл., місто Ладижин, вул.Наконечного, 173, код 05470928) Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (Україна, 79026, Львівська обл., місто Львів, вул.Козельницька, 15, код 23269555) до Державного бюджету України 2 171 383 грн 02 коп. шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства на рахунок: УК у м.Ладижин 24062100, код ЄДРПОУ 25878997, банк: Казначейство України, номер рахунку (ІВАN) UA 84899998033316933100000208.
		4. Стягнути з Відокремленого підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція» (24321, Вінницька обл., місто Ладижин, вул.Наконечного, 173, код 05470928) Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (Україна, 79026, Львівська обл., місто Львів, вул.Козельницька, 15, код 23269555) на користь Вінницької обласної прокуратури (Україна, 21050, Вінницька обл., місто Вінниця, вул.Монастирська, 33, код  02909909) 35 570 грн 75 коп. витрат зі сплати судового збору та 48 856 грн 12 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
		5. Надати місцевому господарському суду доручення про видачу відповідних наказів.
		6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.
		7. Матеріали справи №902/384/20 повернути до господарського суду Вінницької області.
		 
		 
		Головуючий суддя Грязнов В.В. 
		 
		Суддя Розізнана І.В. 
		 
		Суддя Мельник О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...