Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/2410/21 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 24.02.2021. Зареєстровано: 24.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.02.2021.
Дата набрання законної сили: 24.02.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		УХВАЛА
		про забезпечення позову 
		м. Київ
		24.02.2021Справа №  910/2410/21Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянувши у нарадчій кімнаті заяву про забезпечення позову Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (ікюо 43067985)
		за позовними матеріалами (вх № 910/2410/21)
		за позовної заяви Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (ікюо 43067985; 49000, м. Дніпро, узвіз Крутогірний, буд.28, кв, 136)
		до Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (ікюо 14360570, вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, 01001)
		та Кабінету Міністрів України (ікюо відсутній, вул..Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008) 
		про зобов`язання вчинити дії 
		 
		без виклику представників сторін,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовні вимоги профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (далі - Позивач, Профспілка) до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" у якій позивач просить суд:
		- Заборонити Акціонерному товариству «Приватбанк» проводити закритий конкурс на заміщення посади Голови Правління Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк».
		- Зобов`язати Кабінет Міністрів України провести конкурсний відбір Голови Правління AT КБ «Приватбанк» згідно постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2008 р. № 777(в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2019 р. № 927 «Про проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки».
		Відповідачем також визначається Кабінет Міністрів України та наводяться доводи про залучення до участі у справі в якості третьої особи, як не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Національного Банку України  
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийняття рішення Наглядовою радою АТ КБ «Приватбанк» про призначення нового Голови правління Банку за допомогою закритого конкурсу, є незаконним, оскільки КМУ встановлений порядок проведення відкритих конкурсів на посади керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіка до якого слід віднести Банк.
		Профспілкою подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої остання просить суд забезпечити позов шляхом заборони Акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» та Кабінету Міністрів України до набрання рішенням у справі законної сили вчиняти будь-які дії з обрання та призначення Голови правління Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк».
		Заява про забезпечення позову мотивована тим, що вірогідно за наслідками незаконного проведення закритого конкурсу та призначення Голови правління банку в подальшому, буде необхідним нове/інше звернення до суду з новим позовом - про визнання конкурсу недійсним та скасування його результатів.
		Крім того, як зазначає заявник незаконне проведення закритого конкурсу матиме наслідком порушення прав і інтересів осіб, які візьмуть участь у конкурсі та, зокрема, особи, яка стане переможцем конкурсу.
		Заявник вказує, що у разі не вжиття заходів забезпечення позову захист прав судом у цій справі може бути не ефективним.
		З огляду на те, що забезпечення позову вказаним вище способом не тягне за собою витрат для Відповідача, воно не потребує зустрічного забезпечення.
		Господарський суд міста Києва вивчивши вказану заяву виходить з такого.
		Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
		Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Відповідно до ст. 137 Господарського процесуального кодексу України 
		1. Позов забезпечується:
		1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
		2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
		3) виключено;
		4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;
		5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
		6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
		7) виключено;
		8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;
		9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
		10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		2. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.
		3. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
		4. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
		5. Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:
		1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;
		2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства;
		3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;
		4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
		6. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів) Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій.
		7. Не допускається забезпечення позову шляхом:
		1) накладення арешту на майно (активи), у тому числі грошові кошти, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, або банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яке належить або підлягає передачі чи сплаті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або банку, віднесеному до категорії неплатоспроможних, банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", і знаходиться у нього чи інших осіб;
		2) встановлення заборони або обов`язку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, банку, віднесеному до категорії неплатоспроможних, банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", їх посадовим особам, іншим особам під час реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна (активів) банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, вчиняти певні дії або встановлення обов`язку для таких осіб утримуватися від вчинення певних дій;
		3) зупинення дії рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання таких рішень Кабінету Міністрів України, індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з таких рішень/актів.
		8. Майно (активи), у тому числі грошові кошти, клієнта банку, на яке судом накладено арешт до дня віднесення цього банку до категорії неплатоспроможних або дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), може бути передано приймаючому або перехідному банку у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передане майно (активи), у тому числі грошові кошти, залишається обтяженим відповідно до ухвали суду про накладення арешту.
		9. Суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу.
		10. Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.
		11. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
		12. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
		 
		«Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя та задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення». Такий висновок щодо розуміння сутності інституту забезпечення позову зробив Верховний Суд у своїй постанові від 22.08.2018 р. (справа №924/150/17).
		У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Варто зазначити, що фундаментальну правову позицію щодо можливості застосування заходів забезпечення позову при позовних вимогах нематеріального характеру виклав Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у своїй постанові від 16.08.2018 р. (справа №910/1040/18).
		Згідно з цією правовою позицією, у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, не підлягає дослідженню така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може значно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. В цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може значно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		Як вбачається з сформульованих позовних вимог предметом спору є заборона проводити закритий конкурс на заміщення посади Голови Правління Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», який вірогідно проводиться всупереч встановленому КМУ порядку.
		При цьому, вимогою заяви про забезпечення позову є заборона Банку та КМУ вчиняти будь - які дії направлені на обрання та призначення Голови Правління Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк».
		Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
		В силу об`єктивних обставин існує ймовірність обрання Голови Правління Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» за наслідками проведення закритого конкурсу і визначення переможця, що у разі встановлення незаконності такого конкурсу призведе до необхідності вжиття інших заходів в т.ч. судового захисту подання позову про оскарження результатів конкурсу.
		Наведене призведе до необхідності нових позовів, неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову, а також може зумовити необхідність звернення позивача з іншим позовом для захисту його порушених прав.
		Суд враховує, що предметом позову і заяви про забезпечення позову не є припинення, відкладення, зупинення чи інше втручанні у проведення конкурсу, публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс чи іншу публічну конкурсну процедуру, оскільки у даному разі конкурс проводить Банк, а КМУ є власником пакета акцій, а отже і діє як суб`єкт цивільних правовідносин (ст.167 ЦК України).
		Щодо ознак очевидної протиправності проведення закритого конкурсу, що є предметом оскарження, то оцінка може бути надана судом лише за наслідками розгляду відповідної господарської справи.
		Що стосується заборони Банку і КМУ реалізувати рішення про призначення Голови Правління Банку - вчиняти будь які дії по обранню переможця конкурсу і призначенню Голови Правління Банку, то суд вважає, що вказана заборона відмежована від предмету позову та сприяє розумінню, що будь-які дії на власне завершення конкурсу будуть вважатись протиправними.
		Суд дійшов висновку, що обрані позивачем заходи до забезпечення позову співвідносяться з предметом позову, а, отже, існує конкретний зв`язок між заходами до забезпечення позову і предметом позову, тому суд вважає, що наведені заходи до забезпечення позову спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.
		Вищенаведені заходи забезпечення позову не суперечать  вимогам ч. 1 ч. 5 ст. 137 ГПК України та сприяють ефективному захисту і відновленню порушених прав та інтересів заявника.
		Разом з цим, суд не знайшов підстав для вжиття зустрічного забезпечення.
		З огляду на наведене, господарський суд дійшов висновку,що наведені доводи є достатніми підставами для задоволення заяви про забезпечення позову
		Керуючись статтями 136, 137, 139 та 140 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		1.Заяву Первинної профспілкової організації співробітників Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (ідентифікаційний код 43067985; 49000, м. Дніпро, узвіз Крутогірний, буд.28, кв, 136) про забезпечення позову задовольнити.
		 
		2.Забезпечити позов шляхом заборони Акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» (ікюо 14360570, вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, 01001) та Кабінету Міністрів України (ікюо відсутній, вул..Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008) до набрання рішенням у справі законної сили вчиняти будь-які дії з обрання та призначення Голови правління Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк».
		 
		Стягувачем за даною ухвалою є Первинна профспілкова організація співробітників Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (ідентифікаційний код 43067985; 49000, м. Дніпро, узвіз Крутогірний, буд.28, кв, 136).
		 
		Боржником за даною ухвалою є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (ікюо 14360570, вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, 01001).
		 
		Боржником за даною ухвалою є Кабінет Міністрів України (ікюо відсутній, вул..Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008).
		 
		Ця ухвала набрала законної сили 24.02.2021 є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред`явлена до виконання до 24.02.2024.
		 
		Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом десяти днів з дня проголошення.
		 
		Повне судове рішення складено 24.02.2021
		 
		Суддя                                                                                     Курдельчук Ігор Данилович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...