Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/5602/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів купівлі-продажу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2021.
Дата набрання законної сили: 18.02.2021
Номер судового провадження: 61-15158ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		18 лютого 2021 року
		м. Київ
		справа № 753/5602/18
		провадження № 61-15158св19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., 
		Мартєва С. Ю.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - Закрите акціонерне товариство «Українська будівельна компанія», 
		третя особа- ОСОБА_2 ,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16 квітня 2019 року в складі судді Петренко Н. О. 
		та постанову Київського апеляційного суду від 25 липня 2019 року в складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Андрієнко А. М., Соколової В. В.,
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		Короткий зміст позовних вимог
		У березні 2018 року  ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» (далі - 
		ЗАТ «Українська будівельна компанія»), третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення пені за порушення грошового зобов`язання.
		Позовна заява мотивована тим, що 22 вересня 2015 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу майнових прав, відповідно до умов якого 
		ЗАТ «Українська будівельна компанія» зобов`язалось передати ОСОБА_1 протягом 30 календарних днів після сплати ціни продажу (878 410 грн) майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , 
		а після прийняття будинку в експлуатацію (орієнтовний термін - ІІІ квартал 2016 року) та за умови сплати ціни продажу протягом 30 днів передати саму квартиру.
		Зазначав, що пунктом 4.6 укладеного між сторонами договору визначено сплату відповідачем пені у розмірі 0,5 % від фактично сплаченої позивачем суми за кожен день прострочення у випадку прострочення зобов`язання щодо строків введення будинку в експлуатацію понад 6 місяців.
		Станом на 09 березня 2017 року позивач виконав свої зобов`язання, сплативши повну вартість квартири, проте відповідач своїх зобов`язань не виконав, станом на 28 березня 2018 року будинок до прийняття 
		в експлуатацію не готовий. Вказував, що ЗАТ «Українська будівельна компанія» мало можливість виконати свої зобов`язання у погоджений сторонами строк, проте безпідставно утрималось від виконання таких дій, витративши внески власників майнових прав не на закінчення будівництва вищевказаного будинку, а на фінансування будівництва нових будинків 
		з метою залучення коштів нових інвесторів.
		На підставі викладеного  ОСОБА_1 просив стягнути із ЗАТ «Українська будівельна компанія» пеню за період прострочення виконання зобов`язання з 01 квітня 2017 року до 28 березня 2018 року в розмірі 1 589 922,10 грн.
		Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій 
		і мотиви їх прийняття
		Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 16 квітня 
		2019 року позов задоволено.
		Стягнуто із ЗАТ «Українська будівельна компанія» на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення виконання договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 22 вересня 2015 року в розмірі 878 410 грн та судовий збір 
		у розмірі 8 810 грн, а всього - 887 220 грн.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач порушив виконання взятих на себе зобов`язань, а сторони домовились про розмір та підстави відповідальності у зв`язку з порушенням зазначених зобов`язань, тому наявні правові підстави для стягнення визначеної договором пені, розмір якої підлягає зменшенню відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України.
		Постановою Київського апеляційного суду від 25 липня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив про безпідставність посилання відповідача на Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», оскільки норми указаного Закону щодо обмеження пені у грошових зобов`язаннях подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла 
		у період, за який сплачується пеня, поширюється на правовідносини, суб`єктами яких є лише підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання та фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності (підприємці). Разом з тим, сторони у цій справі не є суб`єктами, на правовідносини яких поширюється дія зазначеного Закону.
		При цьому суд апеляційної інстанції, посилаючись на пункти 5.4-5.6 договору від 22 вересня 2015 року, зазначив про погоджений сторонами обов`язок повідомляти іншу сторону протягом 5 календарних днів щодо перешкод, які знаходяться поза межами їхнього контролю. Інакше сторона, що зіткнулася з перешкодами, які знаходяться поза межами контролю, позбавляється права посилатися на своє виправдання. Разом з тим, відповідач не повідомляв позивача у визначений договором строк про наявність обставин та підстав, які унеможливлюють своєчасну здачу будинку в експлуатацію.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі ЗАТ «Українська будівельна компанія» просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди не правильно застосували норму частини третьої статті 551 ЦК України, визначена судами пеня 
		не може вважатися пропорційною мірою відповідальності вчиненому порушенню умов укладеного між сторонами договору.
		При цьому зазначення у договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 22 вересня 2015 року пені за порушення відповідачем зобов`язання 
		у розмірі 0,5 % від фактично сплаченої позивачем суми за кожен день прострочення є непомірним тягарем. Вказана умова була внесена до цього договору за пропозицією позивача та помилково узгоджена відповідачем 
		в силу недостатньої ретельності працівника відділу продажу.
		Стягнення з відповідача пені за несвоєчасне прийняття будинку в експлуатацію у розмірі 878 410 грн суперечить принципу правової визначеності, передбачуваності та послідовності правозастосування частини третьої статті 551 ЦК України.
		Позиція іншого учасника справи
		ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки вони є законними та обґрунтованими.
		Вказував, що між сторонами укладено договір, умови якого відповідач порушив, тому він зобов`язаний сплатити пеню, яка передбачена зазначеним правочином. При цьому суд застосував до спірних правовідносин частину третю статті 551 ЦК України та зменшив розмір пені. Відповідач не вказав жодної обґрунтованої причини, яка б перешкоджала йому виконати умови договору та здати будинок в експлуатацію у відповідний термін. Відповідач не повідомив позивача про затримку терміну здачі будинку в експлуатацію та не вжив жодних дій для внесення змін до договору.
		Інший учасник справи відзиву на касаційну скаргу не направив.
		Провадження у суді касаційної інстанції
		Касаційна скарга подана до Верховного Суду ЗАТ «Українська будівельна компанія» 13 серпня 2019 року.
		Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
		Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
		Суди встановили, що сторони 22 вересня 2015 року уклали договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру, а 17 лютого 2016 року - додаткову 
		угоду № 1 до цього договору, відповідно до умов яких ОСОБА_1 зобов`язався сплатити ЗАТ «Українська будівельна компанія» 878 410 грн, 
		а останнє, у свою чергу, зобов`язалось передати позивачу у власність майнове право на квартиру 
		АДРЕСА_1 . Сторони погодили орієнтовний термін прийняття будинку 
		в експлуатацію - ІІІ квартал 2016 року. 
		ОСОБА_1 у строк та у повному обсязі виконав свої зобов`язання перед 
		ЗАТ «Українська будівельна компанія», що не спростовується останнім.
		Відповідно до акта прийому-передачі майнового права від 06 квітня 
		2017 року ЗАТ «Українська будівельна компанія» передало, а ОСОБА_1 прийняв майнове право на отримання у власність новозбудованої квартири відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру 
		від 22 вересня 2015 року. ЗАТ «Українська будівельна компанія» 06 квітня 2017 року видала ОСОБА_1 довідку про сплату 100 % вартості майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 відповідно до умов договору. 
		Суди також встановили, що станом на час розгляду справи будинок АДРЕСА_2 знаходиться на стадії будівництва та не введений в експлуатацію. 
		Згідно з пунктом 4.6 договору у разі недотримання орієнтовного терміну прийняття будинку в експлуатацію понад 6 місяців від дати, зазначеної 
		у пункті 1.7 цього договору, ЗАТ «Українська будівельна компанія» сплачує пеню у розмірі 0,5 % від фактично сплаченої суми ОСОБА_1 за кожен день прострочення. За перші 6 місяців періоду прострочення від орієнтовного терміну прийняття будинку в експлуатацію пеня не нараховується та не сплачується.
		Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження 
		у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Задовольняючи заявлені у справі вимоги частково, суд першої інстанції, 
		з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідач порушив виконання взятих на себе зобов`язань, а сторони домовились про розмір та підстави відповідальності у зв`язку з порушенням зазначених зобов`язань, тому наявні правові підстави для стягнення із 
		ЗАТ «Українська будівельна компанія» на користь ОСОБА_1 визначеної договором пені, розмір якої підлягає зменшенню відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України.
		Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів, враховуючи наступне.
		Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, 
		в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
		При цьому цивільним законодавством закріплено пріоритет умов, визначених сторонами у договорі, що кореспондується з положеннями статей 6, 627 ЦК України щодо свободи договору.
		Як встановлено вище, сторони погодили орієнтовний термін прийняття будинку в експлуатацію - ІІІ квартал 2016 року, а разі недотримання цього орієнтовного терміну прийняття будинку в експлуатацію понад 6 місяців 
		ЗАТ «Українська будівельна компанія» зобов`язалося сплачувати 
		ОСОБА_1 пеню у розмірі 0,5 % від фактично сплаченої останнім суми за кожен день прострочення. Сторони також домовилися, що за перші 6 місяців періоду прострочення від орієнтовного терміну прийняття будинку 
		в експлуатацію пеня не нараховується та не сплачується.
		Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
		Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
		Суди також встановили, що відповідач порушив виконання своїх зобов`язань. Так, станом на час розгляду справи судами попередніх інстанцій будинок 
		АДРЕСА_2 знаходився на стадії будівництва та не був введений в експлуатацію.
		У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
		Згідно із частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
		Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
		Отже, частина третя статті 551 ЦК України, з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та норм процесуального права щодо обов`язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав, дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.
		Суди правильно керувалися тим, що згідно з наявними у справі доказами станом на час розгляду справи в суді зобов`язання за договором купівлі-продажу майнових прав від 22 вересня 2015 року відповідачем належним чином не виконано.
		Відповідно до наданого позивачем розрахунку розмір пені за порушення відповідачем зобов`язань становить 1 589 922,10 грн. Указаний розмір заборгованості не спростований відповідачем.
		Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача пені, нарахованої за період прострочення виконання зобов`язання з 01 квітня 
		2017 року до 28 березня 2018 року, та на підставі частини третьої статті 551 ЦК України, з урахуванням того, що розмір неустойки значно перевищував розмір збитків, та за наявності інших обставин, зменшив розмір пені, яка підлягає стягненню із ЗАТ «Українська будівельна компанія».
		Разом з тим, апеляційний суд вірно спростував заперечення відповідача, що прострочення виконання зобов`язання виникло не з вини останнього, про що наведено відповідні обґрунтування у мотивувальній частині оскаржуваної постанови.
		Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що суди не правильно застосували норму частини третьої статті 551 ЦК України, а визначена пеня не може вважатися пропорційною мірою відповідальності вчиненому правопорушенню, оскільки у справі правильно встановлено фактичні обставини, зокрема щодо невиконання взятих на себе зобов`язань відповідачем,який не довів наявності обґрунтованих підстав для порушення умов укладеного між сторонами договору від 22 вересня 2015 року. Також суди правильно застосували частину третьою статті 551 ЦК України.
		Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів 
		є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
		Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди попередніх інстанцій правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89, 367, 368 ЦПК України, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалили законні й обґрунтовані судові рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.
		Безпідставними є доводи касаційної скарги, що зазначення у договорі купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 22 вересня 2015 року пені за порушення зобов`язання відповідачем у розмірі 0,5 % від фактично сплаченої суми за кожен день прострочення є непомірним тягарем для останнього, 
		а вказана умова була внесена до цього договору за пропозицією позивача 
		та помилково узгоджена відповідачем в силу недостатньої ретельності працівника відділу продажу, оскільки зазначений правочин підписаний його сторонами та підлягає виконанню, а у матеріалах справах відсутні докази визнання недійсною умови цього договору про нарахування вищевказаної пені.
		Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом 
		(стаття 525 ЦК України).
		Під час вирішення справи судами дотримано розумного балансу між інтересами, зокрема майновими, сторін у справі, з урахуванням особливості предмета спору, ціни позову, а також враховуючи добросовісність дій позивача під час виконання умов договору (повної сплати вартості майнових прав на квартиру), який внаслідок неправомірних дій відповідача 
		(не побудував будинок та не здав його в експлуатацію у погоджений сторонами строк) позбавлений можливості отримати у власність проінвестовану квартиру.
		При цьому судами враховано визначену статтею 627 ЦК України свободу договору та з урахуванням засад та принципів цивільного судочинства (справедливості, добросовісності та розумності) майже вдвічі зменшено заявлену до стягнення пеню відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України.
		ЄСПЛ вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
		Інші наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження 
		в судах з наданням відповідної правової оцінки всім обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції та не є достатніми для скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду.
		Доводи касаційної скарги по суті зводяться до переоцінки зібраних у справі доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України перебуває поза межами компетенції суду касаційної інстанції.
		Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
		За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування судових рішень, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень без змін.
		Щодо судових витрат
		Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
		Керуючись статтями 141, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» залишити без задоволення.
		Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 липня 2019 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                   І. М. Фаловська
		                                                                                                С. О. Карпенко
		                                                                                                С. Ю. Мартєв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...