Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 203/3808/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; до засобів масової інформації.
Надіслано для оприлюднення: 24.02.2021. Зареєстровано: 25.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2021.
Дата набрання законної сили: 12.08.2021
Результат оскарження 12.08.2021 Дніпровський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/0203/223/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 203/3808/20
		Провадження № 2/0203/223/2021
		 
		КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		23 лютого 2021 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська, в особі судді Колесніченко О.В., розглянувши у спрощеному порядку в письмовому провадженні у м.Дніпрі взалі судуцивільну справуу паперовійформі запозовом за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газета «Наше місто» про захист честі, гідності та ділової репутації, -
		В С Т А Н О В И В:
		У жовтні 2020 року позивач пред`явив через суд зазначений позов про захист прав на повагу до його гідності та честі і недоторканність його ділової репутації ТОВ «Газета «Наше місто» (ЄДРПОУ 19087191) з підстав поширення в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_1 на своєму веб-сайті nashemisto.dp.ua з посиланням: https://nashemisto.dp.ua/2020/10/ ІНФОРМАЦІЯ_2 / зведеного на позивача наклепу без надання жодного доказу цьому шляхом розміщення на сайті статті під заголовком «Старые методы в силе: Загид ОСОБА_2 подкупает избирателей продуктовыми наборами с крупами (Фотофакт)» зі змістом про опублікування мешканки міста ОСОБА_3 у соціальній мережі Facebook інформації про отримання нею продуктового набору з крупами та соняшниковою олією від представників політичної партії Загіда Краснова «Громадська Сила», який також містив чіткі інструкції про правильне голосування за політсилу на виборах, а також зі змістом про відкриття Дніпровським відділом поліції ГУНП в Дніпропетровській області кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12020040030001903, передбаченого ч.1 ст. 160 КК України, за фактом прямого підкупу виборців лідером політичної партії «Громадська сила» та кандидатом в мери міста Дніпра Загідом Красновим, яких було зареєстровано 60 порушень, в тому числі і у місті Дніпрі та підтверджено показаннями свідків і доказами спостерігачів, та що бізнесмену, який має «кримінальне минуле» і звертається до всіляких «чорних» схем заради підвищення своїх гірких рейтингів, подібні методи «боротьби» за владу притаманні, як то «заманливі» пропозиції за неділю до місцевих виборів продати свій голос за 1000 гривень та прийти в день виборів на дільницю, поставити галочку біля прізвища ОСОБА_2 та відправити фотозвіт куратору, доказом чого стали публікації скринів повідомлень від куратора ОСОБА_2 в мережі Інтернет обурених громадян, натомість ОСОБА_2 , проявивши свої бандитські замашки, відмовився виплачувати обіцяні кошти, тим самим «кинувши» людей, про що ІНФОРМАЦІЯ_3 розмістили на сайті статтю з посиланням: https://nashemisto.dp.ua/2020/10/21/ ІНФОРМАЦІЯ_4 , під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_5 », правдивість чого не може бути достеменно перевірена, контент публікації не відповідає дійсності (щодо особи позивача) та створює у широкого кола осіб ( кому вказана інформація стала відома) викривлене уявлення про особу позивача. 
		В обґрунтування завідомої недостовірності поширеної інформації, позивач також категорично заперечував факт наявності будь-якого кримінального провадження щодо нього, тим більше з ухваленням вироку суду, що набрав законної сили. Доводи про негативність такої інформації аргументував формою і способом її подачі як масової для створення у необмеженої кількості читачів хибного уявлення про прояв позивачем зневаги до чинного законодавства і про грубе його порушення, нібито пійманим на недоброчесності з викриттям, таким чином, в аморальності і протиправній діяльності, яка має обвинувальний нахил і сприймається, як звинувачення позивача у вчиненні злочину, що несумісне з презумпцією невинуватості позивача.
		Вимоги про спростування масової інформації у спосіб, яким вона була поширена, з визнанням її недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача первісно пред`явлені до ТОВ «Газета «Наше Місто», з покладенням на нього відповідальності з видалення цієї інформації, що розміщена 18 та ІНФОРМАЦІЯ_3 на веб-сайті nashemisto.dp.ua з посиланням https://nashemisto.dp.ua/2020/10/21/ ІНФОРМАЦІЯ_4 / та https://nashemisto.dp.ua/2020/10/18/starye-metody-v-sile-zagid-krasnov-podkupaet-izbiratelej-produktovym-naborom-s-krupami-fotofakt/.
		З відкриттям спрощеного позовного провадження ухвалою суду від 27 жовтня 2020 року з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності проведена її письмова підготовка з обміном учасниками справи змагальними заявами по суті справи.
		26 листопада 2020 року відповідач, ТОВ Газета «Наше місто», у відзиві в повному обсязі позов не визнав, заперечуючи тим, що дійсно 18 та 21 жовтня 2020 року на сайті під наведеними позивачем заголовками була розміщена інформація, яка відповідачем взята з відкритої інформації мережі Інтернет, яку мешканка району Ігрень м. Дніпра ОСОБА_4 на власній сторінці соціальної мережі Facebook опублікувала та розмістила фото пакету з крупами та олією з політичною агітацією за ПП «Громадська Сила», тобто з макетом виборчого бюлетеню з позначкою для голосування навпроти «Громадська Сила», як і поширення інформації щодо відкриття кримінального провадження за підкуп виборців, що базується на отриманій адвокатом ОСОБА_5 офіційній інформації з листа ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 21 жовтня 2020 року за вих.№45/2-Аз-204 про те, що внесені відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 160 КК України, за фактом опублікування публікації про те, що 18 жовтня 2020 року представники політичної партії Загіда Краснова «Громадська Сила» на території ж/м Ігрень та Самарського району м. Дніпра на легковому автомобілі марки Форд організували видачу масових подарунків для потенційних виборців під виглядом продовольчих товарів.
		Разом з цим, відповідач зазначає про те, що позивач є публічною особою, яка на момент публікації була зареєстрована кандидатом на посаду Дніпровського міського голови та кандидатом у депутати Дніпровської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, включеним до виборчих списків ДМОП «Громадська Сила» на підставі постанов Дніпровської міської територіальної виборчої комісії Дніпровського району Дніпропетровської області №18 та №19 від 21 вересня 2020 року. В своїх публікаціях відповідач згадував позивача лише як публічну особу, з особистістю якого у суспільстві ототожнюється діяльність політичної партії «Громадська Сила» та Всеукраїнської громадської організації «Громадська Сила», який має бути готовим до підвищеного рівня критики, у порівнянні з приватною особою, в тому числі і до критики у грубій формі, оскільки публічна особа є об`єктом прискіпливості, інколи доскіпливої уваги суспільства, на яку він погодився, коли обирав політичну кар`єру, тому відповідач вважає, що інформація, розміщена на веб-сайті, є достовірною, не є конфіденційною та не може порушувати особисті немайнові права позивача або завдавати шкоди відповідним особистим немайновим благам, перешкоджати позивачеві повно та своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, що позивачем не спростовано доданими до позовної заяви доказами.
		Суд, дослідивши зібрані докази, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України дійшов висновку про вирішення справи в межах заявлених вимог за наявними в ній матеріалами з відмовою у позові, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.
		Судом встановлено, що 21 вересня 2020 року о 12 год. 26 хв. постановою голови комісії Дніпровської міської територіальної комісії Дніпровського району Дніпропетровської області під №18 ОСОБА_1 , який висунутий Дніпровською міською організацією партії «Громадська Сила», зареєстровано кандидатом на посаду Дніпровського міського голови Дніпровського району Дніпропетровської області на перших виборах депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року(а.с.30,31).
		Того ж дня, о 12 год. 38 хв. постановою голови комісії Дніпровської міської територіальної комісії Дніпровського району Дніпропетровської області під №19 зареєстровано кандидатів у депутати Дніпровської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, включених до виборчих списків Дніпровської міської організації партії «Громадська Сила», у єдиному багатомандатному виборчому окрузі та територіальних виборчих округах на перших виборах депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних і міських голів 25 жовтня 2020 року(а.с.28,29).
		18 жовтня 2020 року о 18 годині 05 хвилини в мережі Інтернет редакція ТОВ «Газета «Наше Місто» по праву реєстранта доменного імені nashemisto.dp.ua на веб-сайті інтернет-видання «Головна газета Дніпра «Наше місто» в адресному просторі з режимом доступу URL:https://nashemisto.dp.ua/2020/10/18/starye- ІНФОРМАЦІЯ_2  під заголовком «Старые методы в силе: Загид ОСОБА_2 подкупает избирателей продуктовыми наборами с крупами (Фотофакт)» розмістила публіцистичну новинну статтю наступного змісту: 
		«Старые методы в силе: Загид раснов покупает избирателей продуктовым набором с крупами (Фотофакт).
		Казалось бы, давно забытый метод покупа избирателей гречкой  в далеком прошлом! Но только не для человека, который уже не знает, как удержаться в тонущей лодке.
		Так, однак из жительниц днепровского района ОСОБА_6 в Facebook заявила, что получила продуктовый набор с крупами и подсолнечным маслом от представителей политической партии Загида ОСОБА_2 Громадська сила.
		Внутри пакета она обнаружила инструкцию с указанием, как правильно проголосовать за указанную политсилу.»(а.с.24-27).
		ІНФОРМАЦІЯ_3 о 13 годині 33 хвилині в мережі Інтернет редакція ТОВ «Газета «Наше Місто» по праву реєстранта доменного імені nashemisto.dp.ua на веб-сайті інтернет-видання «Головна газета Дніпра «Наше місто» в адресному просторі з режимом доступу URL:https://nashemisto.dp.ua/2020/10/21/oficialno- ІНФОРМАЦІЯ_6  під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_5 » розмістила публіцистичну новинну статтю наступного змісту: 
		«Согласно ч.1 ст. 160 Уголовного кодекса Украины, за подкуп избирателей правонарушителю грозит наказание в виде лишения свободы сроком до 3 лет. Тем людям, которые совершили продажу своего голоса, также грозит наказание  в виде штрафа или даже свободы до двух лет.
		По данным наблюдателей, уже было зафиксировано 60 подобных правонарушений, в том числе и в Днепре.
		И не смотря на то, что ОСОБА_2 всячески отрицает причастность к подкупам в своем видеообращении, факты подтверджены свидетелями и уликами.
		Примечательно, что бизнесмену с криминальным прошлым вовсе не чужды подобные методы борьбы за власть. В надежде хоть как-то повысить свои печальные рейтинги, господин ОСОБА_2 , по многочисленным сообщениям в СМИ и соцсетях, прибегает ко всевозможным черным схемам покупки голосов.
		Так, за неделю до местных выборов в интернете возмущенные граждане опубликовали скрин сообщения от куратора Загида с заманчивым предлоджением продать свой голос за 1000 гривен. Все, что требуется  прийти в день выборов на участок, поставить галочку напротив фамилии ОСОБА_7 отправить куратору фото бюллетеня.
		Позже выяснилось, что и в этой схеме проявились бандитские замашки ОСОБА_2  депутат отказался выплачивать обещанные деньги, тем самым кинув людей. Впрочем, поступил как обычно  наобещал, но слова не сдержал.
		Напомним, несмотря на все старания зацепиться за власть, Загиду Краснову социологи пророчат тотальный првал  выше пятого места этому кандидату не подняться.»(а.с.20-23).
		Разом з новинною інформацією відповідачем опубліковані також фото ОСОБА_8 , скрин повідомлення громадянам зі змістом про пропонування голосувати за ОСОБА_8 , фотокартку галочки в бюлетені, яку надіслати на зворотній зв`язок, за що буде сплачено 1000 грн., а також фото змісту пакету з продуктами та примірником бюлетеню з вказівками голосування саме за «Громадську Силу» під номером «02».
		Натомість, відповідачем до відзиву на позов надані друкований витяг з соціальної мережі Facebook користувача ОСОБА_9 з заголовком « ОСОБА_10 » з хештегом « ОСОБА_11 », де зазначено коментар користувача: «Времена меняются, а принципы нет! Или как проводится предвыборка на ОСОБА_12 ! Кто остался без прод.продуктов? Интересно какая категория вошла в списки и кто их выдавал?», під яким розміщено фото змісту пакету, в якому знаходиться олія, крупи, борошно та інше з примірником виборчого бюлетеню, в якому під номером «02» зазначена політична партія «Громадська Сила» та галочка, нібито, виборця за надання виборчого голосу за зазначену партію. Разом з цим фото міститься і фото автомобіля марки Форд з державним номером НОМЕР_1 , яким, нібито, розвозили пакети з продуктами від партії «Громадська Сила».
		Крім цього, відповідачем надана фотокопія листа ДВП ГУНП в Дніпропетровській області за вих. №45/2-Аз-204 від 21 жовтня 2020 року, підписаного заступником начальника ДВП ГУНП в Дніпропетровській області  начальником слідчого відділу підполковником поліції Ю.Захаренком, наданого на запит адвоката Костюченко Н.О. від 20 жовтня 2020 року за вх.№Аз-204, в якому повідомляється про надання Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом опублікування публікації про те, що 18 жовтня 2020 року представники політичної сили Загіда Краснова «Громадська Сила» на території ж/м Ігрень та Самарського району м. Дніпра на легковому автомобілі марки Форд організували видачу масових подарунків для потенційних виборців під виглядом продовольчих товарів. 19 жовтня 2020 року СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі матеріалів, наданих Самарським ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування по кримінальному провадженню №12020040030001903, внесеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 160 КК України. 
		Суд відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України на основі встановлених вище обставин, які знайшли своє безсумнівне пряме підтвердження, тісно пов`язаних з копією на папері веб-сторінок з оприлюдненими на них публіцистичними статтями з оспорюваною інформацією, яка супроводжувалася фотографіями позивача, пакетами з продуктами з покладеним на них примірником бюлетеню виборця, та в їх сукупності з офіційними фактичними даними ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, дійшов стійкого внутрішнього переконання у пасивному способі доведення засобами комунікації до необмеженого кола осіб в аналогічному пресі медіа-середовищі Інтернет мережі електронної інформації щодо політичної діяльності позивача.
		Відповідно достатті 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		Згідно зістаттею 68 Конституції Україникожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституціїта законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Кожен має право на свободу вираження поглядів в розумінністатті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
		За положеннямистатті 29 Закону України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 року N 2657-XII, суспільство має право на отримання суспільно необхідної інформації і предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.
		При цьому суспільство також має право на отримання інформації яка відповідає дійсності та надає можливість суспільству здійснити її оцінку самостійно на основі усіх фактів та різноманіття думок щодо оцінки такої інформації та її значення для суспільства, тому так важливо щоб інформація, яка розповсюджується будь-ким, а особливо засобами масової інформації або лідерами суспільної думки, посадовими особами, державними службовцями, відповідала дійсності з одного боку, а з іншого була суспільно значуща та задовольняла попит суспільства на необхідність контролю за діяльністю державних органів та їх посадових осіб.
		За таких обставин, з огляду на необхідність громадського контролю за діяльністю державних органів та посадових осіб інформація, яка розповсюджується щодо державних посадовців, публічних осіб є суспільно важливою інформацією, а обмеження щодо розповсюдження цієї інформації та межі критики та оцінки поведінки є більш ширшими ніж межі критики та оцінки поведінки пересічного громадянина.
		Публічна особа, державний службовець, повинен бути готовим до підвищеного рівня критики, у тому числі у грубій формі, прискіпливої уваги суспільства і підвищеної зацікавленості суспільства його діяльністю та/або особистим життям тощо, адже вони обираючи кар`єру публічної особи погодились на таку увагу.
		Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, визначається характер такої інформації та з`ясовується, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, чи критикою та чи є вона такою, що виходить за межі допустимої критики за встановлених судами фактичних обставин справи.
		Відповідно до частини другої статті 47-1Закону України "Про інформацію"оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Таким чином, згідностатті 277 ЦК Українине є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положеньстатті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, особливо якщо такі висловлювання стосуються публічної особи, або посадової особи рівня суспільного значення та його діяльність представляє суспільний інтерес.
		Суд уважно розрізняє факти та оціночні судження і критику у поєднанні з дотримання розумних меж цих суджень.
		Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованогостаттею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лінгенс проти Австрії").
		Відповідно до частини першоїстатті 277 ЦК Українифізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		Пленум Верховного Суду України у пункті 15постанови від 27 лютого 2009 року N 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи"роз`яснив судам, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Таку позицію висловив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові 757/22307/17-ц від 22 травня 2019 року. 
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 є публічною особою, відомим у суспільстві у сфері політики, а відповідно межа допустимої критики та обсяги поширеної інформації щодо нього є значно ширшими, оскільки він безпосередньо відіграє важливу роль у політичній діяльності, та його безпосередні дії становить суспільний інтерес.
		У разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен ураховувати положення Декларації, а також рекомендації, що містяться у Резолюції N 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя.
		У Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
		У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися "виставити" себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.
		Проблеми, пов`язані з особливостями реалізації права громадян на свободу вираження поглядів і критику стосовно дій (бездіяльності) посадових та службових осіб, неодноразово були предметом розгляду Європейського суду з прав людини.
		Застосовуючи положення статті 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод урішеннях "Газета "Україна-центр" проти України","Нікула проти Фінляндії","Яновський проти Польщі"та інших, Суд підкреслює, що межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян.
		Свобода дотримуватися своїх поглядів є основною передумовою інших свобод, гарантованихстаттею 10 Європейської конвенції з прав людини, і вона користується майже абсолютним захистом у тому сенсі, що можливі обмеження, закладені в пункті 2 цієї статті. Крім того, поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів.
		Європейський суд з прав людини 2 червня 2016 року ухвалив рішення у справі N 61561/08 "Інститут економічних реформ проти України", де розглядаючи питання забезпечення балансу між свободою вираження поглядів та захистом репутації особи, зазначив, що відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції, існує мало можливостей для обмеження політичних висловлювань чи дебатів з питань, що становлять суспільний інтерес, при цьому високий рівень захисту свободи вираження поглядів буде надаватися у випадках, коли висловлювання стосуються питання, що становить суспільний інтерес.
		В даному випадку слід провести відмінність між твердженнями про факти і оціночними судженнями. Існування фактів можна довести, тоді як правдивість оціночних суджень не підлягає доведенню. Оціночне судження не може бути доведене, це порушує саму свободу думки, яка є основною частиною права, гарантованого статтею 10 Конвенції.
		Для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацію фактів.
		З урахуванням наведених норм матеріального права, прецедентної практики Європейського суду з прав людини, суд, дослідивши та оцінивши надані сторонами докази, дійшов висновку про те, що поширена відповідачем інформація на підставі даних відповідача знаходиться в межах допустимої критики позивача, як політичного діяча, в період виборчих перегонів. Таке поширення та оцінка отриманої інформації була зроблена з посилання на сторінку користувача Facebook, що є оціночними судженнями відповідача, які ґрунтуються на його особистому трактуванні отриманої з інших джерел і є у площині критики публічної особи політичного діяча.
		Кожен згідно ст.ст.269,297,299 ЦК України має право на повагу до його гідності та честі, недоторканість ділової репутації, що відносяться до особистих немайнових прав, які за ст.275 цього Кодексупідлягають захисту від протиправних посягань інших осіб способом адекватним порушенню і спричиненим ним наслідкам з тим, щоб такий спосіб правового захисту, визначений главою 3 ЦК України, був ефективним. 
		Відповідач ТОВ «Газета «Наше Місто» випускає зареєстровану у встановленому порядку газету «Наше місто», з огляду на що екранне (інтернет) видання «Головна газета Дніпра «Наше місто», як засіб комунікації для розповсюдження інформації, за розширеного тлумачення ч. 3 ст.1 Закону про пресу визнається носієм інформації друкованого видання того ж виду, на який за висновками Верховного Суду, викладеними 13.02.2019 в постанові Касаційного цивільного суду № 61-5189св18, розповсюджуються гарантії діяльності засобів масової інформації, а так само обов`язки і відповідальність. На веб-сторінці видання «Головна газета Дніпра «Наше місто» інформація опублікована без зазначення автора у формі редакційної статті, тому за відсутності офіційних відомостей про статус юридичної особи у такої редакції з висновків Пленуму Верховного Суду України в п. 9 зазначеної постанови № 1 від 27.02.2009, які підтримав Верховний Суд у постанові Касаційного цивільного суду № 61-48133св18 від 30.09.2019, слідує відповідальність за її випуск у світ у ТОВ «Газета «Наше Місто» за правом власника веб-сайту і як за власну електронну інформаційну продукцію, і як власника засобу комунікації її розповсюдження.
		Виходячи у з`ясованих обставинах із статусу відповідача, скористатися у цій справі застереженнями про умовний імунітет ЗМІ від цивільної відповідальності, сформульований в §65 рішення Європейського Суду з прав людини від 05.05.2011 у наведеній вище справі «Редакції газети "Правоє дело" та Штекель проти України», відповідач ТОВ «Газета «Наше Місто» вправі з посиланням на ст. 42 Закону про пресу і ст. 35 Закону України «Про інформаційні агентства».
		В свою чергу, спростування недостовірної інформації за ст. 277 ЦК України належить до змісту абсолютного особистого (немайнового) суб`єктивного права і здійснюється незалежно від вини особи, яка поширила таку інформацію, чи мети дій такої особи, а тому за висновками Пленуму Верховного Суду України в п. 22 зазначеної постанови № 1 від 27.02.2009 не відноситься до способів цивільно-правової відповідальності, звільнення від якої у вичерпному переліку випадків передбачене для засобів масової інформації включно з інформаційними агентствами, означаючи неможливість покладення на них в цих випадках обов`язку винагороди за збитки чи відшкодувати моральну шкоду, у зв`язку з чим правила ст. 277 ЦК України застосовуються залежно від виду посягання у системному зв`язку з критеріями відмежування оціночних суджень від недостовірної інформації (тверджень про факти) відповідно до ст. 30 Закону України «Про інформацію» та Конвенції, чим згідно ст.ст. 12, 13 ЦК України визначені межі здійснення права на інформацію, від яких залежать об`єктивні і суб`єктивні ознаки юридичного складу правопорушення.
		Позитивні обов`язки професійних учасників інформаційних відносин підлягають виконанню в обсязі, встановленому від протилежного правилом ч. 2 ст. 37 Закону про пресу, за якого спростування на вимогу потерпілого зобов`язана опублікувати редакція, яка не має доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають дійсності, чого має дотримуватися інформаційне агентство в силу бланкетної норми статті 21 Закону України «Про інформаційні агентства» щодо обов`язків його журналістів за більш суворим стандартом добросовісності згідно ст. 33 цього Закону, за яким має бути спростована лише та інформація, що не відповідає дійсності, незалежно від наявності в розпорядженні інформаційного агентства будь-яких доказів протилежного.
		Допустимі межі прийнятної критики в діях відповідача за практикою їх тлумачення Європейським Судом з прав людини в рішенні від 27.02.2001 у справі «Єрузалем проти Австрії» визначаються лише у випадку поширення оціночних суджень, правдивість яких не може бути ані доведена, ані спростована, до яких за статтею 30Закону України «Про інформацію» не відносяться ті з висловлювань, що не містять фактичних даних, які складають наклеп, тобто завідомо неправдиві вигадки про начебто вчинений протиправний чи аморальний вчинок або інші ганебні відомості, що може бути спростований. 
		В той же час функцію засобів масової інформації за усталеною практикою Європейського Суду з прав людини в §37 рішення від 24.02.97 у справі «De Haes and Gijsels v. Belgium» [Де Хаєс и Гійселс проти Бельгії] складає передача інформації стосовно будь-яких питань і тем, які викликають інтерес громадськості, у спосіб, відповідний їх «обов`язкам і відповідальності», не порушуючи межі особливо в тому, що стосується репутації і прав інших осіб, а тому з вимогою отримання інформації з надійних джерел не сумісна відсутність достатнього підтвердження в якості фактичної основи для висловлених у статті тверджень, а так само добросовісно здійсненого перед опублікуванням дослідження, що в іншій справі «Dorota Kania v. Poland (№. 2)» за рішенням Європейського Суду з прав людини від 04.10.2016 допускає втручання у свободу слова в інтересах захисту репутації.
		З огляду на викладене та враховуючи, що така оцінка є вираженням суб`єктивної думки відповідача, фактично коментарем на фотокартки та коментарі, розміщені на сторінці користувача ОСОБА_13 , тобто є не твердженням, висловленим про факт порушення передвиборчої кампанії ОСОБА_1 , як кандидатом у депутати міської ради та кандидата на посаду Дніпровського міського голови, а є оцінкою отриманої інформації та власними висновками від цієї інформації, що стосується і отримано інформації щодо порушення кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 160 КК України, то такі висновки не можуть бути а ні спростовані ані підтверджені, а тому не можуть бути предметом спору.
		Поширення таких висновків відповідачем повинно оцінюватись з точки зору суспільно відповідальної поведінки будь якої особи перед суспільством, а аналіз таких висновків повинен здійснюватися суспільством на основі усієї інформації отриманої з різних джерел, з чого суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.
		Судові витрати за правилами п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України покладаються на позивача.
		Керуючись ст. ст. 3, 4, 11-13, 81, 141, 209, 258, 263-265, 268, 274 ЦПК України, суд,  
		В И Р І Ш И В:
		В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газета «Наше місто» про захист честі, гідності та ділової репутації - відмовити.
		Судові витрати покласти за рахунок ОСОБА_1 .
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги у паперовій формі до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повне рішення складено та підписано 23 лютого 2021 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		   Суддя                              О.В. Колесніченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...