Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 202/2965/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано судом: 24.02.2021. Зареєстровано: 25.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2021.
Дата набрання законної сили: 23.02.2021
Номер судового провадження: 22-ц/803/2482/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 22-ц/803/2482/21 Справа № 202/2965/19   Суддя у 1-й інстанції - Слюсар Л. П. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 лютого 2021 року                                м. Дніпро
		 
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
		 головуючого судді Єлізаренко І.А.,
		 суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.,
		 за участю секретаря Заворотного К.Я.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та її представника  адвоката Нагорного Олександра Костянтиновича на рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 13 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів, отриманих без достатньої правової підстави 
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		У травні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, отриманих без достатньої правової підстави.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у травні 2018 року він, громадянин США, під час перебування у відрядженні в ОСОБА_3 - столиці ОСОБА_4 (Африка), познайомився з громадянкою України ОСОБА_1 , яка, за її словами, перебувала там на медичній конференції. За час знайомства у них склалися дружні стосунки. Відповідач запропонувала йому придбати в Україні на вигідних умовах квартиру, яку можна здавати в оренду та регулярно отримувати високу орендну плату. Він погодився на пропозицію відповідача, яка обіцяла організувати придбання нерухомого майна для нього. Однак, ОСОБА_1 ввела його в оману щодо можливості самостійного укладання договору купівлі-продажу від його імені та на його користь без необхідності укладання між сторонами договору доручення, оформлення довіреності, тощо, а він добросовісно помилявся щодо цього. У подальшому, 27 липня 2018 року, він надав банку «Рок Каньон Банк» (Rock Canyon Bank), в якому у нього відкритий рахунок № НОМЕР_1 , платіжний документ о.2018-07-27.000322 на здійснення банківського переказу грошових коштів відповідачу на рахунок № НОМЕР_2 в ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК» в сумі 65000 доларів США з призначенням платежу «придбання квартири», а банк здійснив переказ коштів. Протягом серпня 2018  січня 2019 року, під час зустрічей та спілкування телефоном, він вимагав у відповідача надати документи, які б підтвердили придбання нею квартири. ОСОБА_1 спочатку обіцяла це зробити, а згодом відмовилась, але грошові кошти не повернула. Оскільки між ними не укладалися жодні правочини, а усні домовленості не були остаточно погоджені у визначеній законодавством України формі, то у відповідача відсутні будь-які підстави для утримання грошових коштів у сумі 65000 доларів США. ОСОБА_1 набула майно за його рахунок без достатньої правової підстави, тому зобов`язана повернути грошові кошти. На підставі ст.ст.11, 83, 202,205, 625, 1212,1213 ЦК України позивач просив суд: стягнути з ОСОБА_1 на свою користь грошові кошти у розмірі 66480,00 доларів США, з яких: 65000 доларів США  грошові кошти, отримані без достатньої правової підстави; 1480 доларів США  три відсотки річних; покласти на ОСОБА_1 всі судові витрати по справі, зокрема 9989,20 гривень  витрати з оплати судового збору, що на момент подання цього позову складає 375,26 доларів США, та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3250 доларів США.
		Рішенням  Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 13 жовтня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 66480 доларів США, з яких: 65000 доларів США  грошові кошти, отримані без достатньої правової підстави; 1480 доларів США  три проценти річних. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 53098,50 гривень, з яких: 9605 грн  витрати з оплати судового збору; 43493,50 грн  витрати на професійну правничу допомогу.
		В апеляційних скаргах ОСОБА_1 та її представник  адвокат Нагорний О. К. просять скасувати рішення суду від 13 жовтня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог  ОСОБА_2 ,посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права.
		У відзиві на апеляційну скаргу представник  ОСОБА_2  адвокат Омелян І.В. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обгрунтованість.
		Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
		Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, згідно з вихідним банківським переказом о. 2018-07-27.000322 ОСОБА_5 27 липня 2018 року переведено ОСОБА_6 на рахунок НОМЕР_2 в ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК» 65000 доларів США з призначенням платежу: придбання квартири (т.1 а.с.11-12).
		Відповідно до виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 за період з 27 липня 2018 року по 10 січня 2018 року, яка надана 17 липня 2019 року ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК» на виконання ухвали Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 18 червня 2019 року, кошти за банківським переказом НОМЕР_3 надійшли 30 липня 2018 року в розмірі 64993 дол. США (т.1 а.с.79-80).
		Згідно з Договором про відступлення права вимоги від 06 серпня 2018 року укладеного між ОСОБА_1 (новий інвестор), ОСОБА_7 (первісний інвестор) та ТОВ «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» (пайовик), первісний інвестор передав належне йому право вимоги згідно з Основним договором, а новий інвестор приймає право вимоги, що належне Первісному інвестору за Основним Договором ( п.2.1). Даний Договір передбачає компенсацію з боку нового інвестора за відступлення первісним інвестором право вимоги в розмірі 308654 грн. 74 коп. (т.2 а.с. 111).
		Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер витягу:135811264, сформованого 29.08.2018 року державним підприємством «СЕТАМ», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1631507380000, підставою виникнення права власності на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1 є Угода про відступлення прав та обов`язків за угодою про пайову участь у будівництві №46-3-32 Г від 12 жовтня 2005 року, серія та номер:46-3-32 Г, виданий 12 лютого 2012 року, видавник ТОВ «Архітектурно-будівельна спілка», ТОВ «ТОТЕМ» та ОСОБА_7 , Додаткова угода до Угоди про пайову участь у будівництві №46-3-32Г від 12 жовтня 2005 року, серія та номер:1, виданий 26.09.2014, видавник: ТОВ «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ», ПрАТ«ДОМОБУДІВЕЛЬНИЙ КОМБІНАТ №1», ТОВ «АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНА СПІЛКА», ОСОБА_7 ; Додаткова угода до Угоди про пайову участь у будівництві №46-3-32Г від 12 жовтня 2005 року, серія та номер: 2, виданий 06.10.2014, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ», ОСОБА_7 ; Договір про відступлення права вимоги, серія та номер: б/н, виданий 06.08.2018, видавник: ТОВ «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ», ОСОБА_1 , ОСОБА_7 ; Акт прийняття-передачі об`єкту інвестування, серія та номер: 534, виданий 07.08.2017, видавник: ТОВ «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ», ОСОБА_1 ; Довідка, серія та номер: б/н, виданий 06.08.2018, видавник: ТОВ «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ»; Угода про пайову участь у будівництві, серія та номер 46-3-32Г, виданий 12.10.2005, видавник:ТОВ «ТОТЕМ», ОСОБА_7 (т.3 а.с.95-135).
		11 червня 2019 року, ОСОБА_1 подарувала належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_8 , що підтверджується договором дарування ННМ 996562, посвідченого 11 червня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пшеничною В. Р., зареєстрованого в реєстрі за № 300 (т.1 а.с. 85).
		Звернувшись до суду із вказаними позовними вимогами, позивач зазначав, що він надав банку «Рок Каньон Банк» (Rock Canyon Bank), в якому у нього відкритий рахунок № НОМЕР_1 , платіжний документ о.2018-07-27.000322 на здійснення банківського переказу грошових коштів відповідачу на рахунок № НОМЕР_2 в ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК» в сумі 65000 доларів США з призначенням платежу «придбання квартири», а банк здійснив переказ коштів на рахунок відповідача. Однак, квартира на його ім`я придбана не була, а відповідач ОСОБА_1 відмовилась повернути йому грошові кошти. 
		Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
		Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
		Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
		Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
		Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
		Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
		Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія
		особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Згідно із частинами першою та другою статті 205 ЦК України правочин може
		вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму
		правочину, якщо інше не встановлено законом.
		Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма,
		вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання
		відповідних правових наслідків.
		Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин
		вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в
		одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
		Згідно зі статтею 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. 
		Відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.
		Відповідно до вимоги від 28 травня 2019 року ОСОБА_9 вимагав від ОСОБА_1 повернути кошти у сумі 65000 доларів США, перераховані без будь-яких правових підстав. Згідно з квитанцією поштового відправлення та даними відстеження поштових відправлень «Укрпошти», вимога отримана відповідачем 01 червня 2019 року (т.1 а.с.59-61).
		Представником відповідача та допитаною у суді першої інстанції в якості свідка ОСОБА_1 не заперечувався факт отримання відповідачем грошових коштів від позивача у сумі 65000 доларів США, однак заперечувалася дата переказу та призначення платежу, зазначалося, що переказ був вчинений 25 липня 2018 року та ці кошти є подарунком, оскільки сторони перебували у романтичних відносинах.
		Встановлено та вбачається із наданих відповідачем доказів, позивач з відповідачем в період з 14 липня 2018 року по 26 лютого 2019 року спільно відпочивали в різних містах та країнах світу, позивачем бронювалися номери в готелях на двох осіб ( т.1 а.с.239-250, т.2 а.с.1-218).
		Під час розгляду справи відповідач зазначала, що отримані нею від позивача кошти є подарунком. Відповідачем надано форму безготівкового грошового переказу ОСОБА_10 на ім`я отримувача ОСОБА_11 від 25 липня 2018 року на суму 65000 доларів США з призначенням платежу «особиста допомога» та розписку ОСОБА_12 від 26 листопада 2018 року про перерахування 25 липня 2018 року грошових коштів у розмірі 65000 доларів США (т.1 а.с.113,114, т.2 а.с.100). 
		Як вбачається із виписки по особовому рахунку № НОМЕР_2 ОСОБА_1 за період з 27 липня 2018 року по 10 серпня 2018 року, яка надана ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК», кошти в розмірі 64993 доларів США надійшли 30 липня 2018 року за банківським переказом о20180727000322 від 27 липня 2018 року, з призначенням платежу «придбання квартири».
		Слід зазначити, доказів на підтвердження того, що перераховані позивачем відповідачу кошти у розмірі 65 000 доларів США були перераховані для придбання квартири відповідачем ОСОБА_1 саме у її власність матеріали справи не містять. 
		Відповідно до положень ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів творчої діяльності, завдання шкоди іншій особі, інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо із актів цивільного законодавства (ч.3 ст.11 ЦК України), а у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду (ч.5ст.11 ЦК України).
		Згідно ч. 1 ст. 717 ЦПК України за договоромдарування однасторона (дарувальник)передає абозобов`язуєтьсяпередати вмайбутньому другійстороні (обдаровуваному)безоплатно майно(дарунок)у власність. 
		Предметом договору дарування є дарунок.
		Згідно ч.1 ст. 718 ЦК України дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.
		Відповідно до ч. 5 ст. 719 ЦК України договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п`ятидесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
		Сума спірних грошових коштів перевищує п`ятидесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а відтак договір дарування такої суми грошей має укладатись у письмовій формі із нотаріальним посвідченням. Натомість сторонами не укладалось договору дарування у встановленій законом формі, таким чином грошові кошти були отримані відповідачем без достатньої правової підстави та не є дарунком в розумінні вказаних вимог закону. 
		Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази, суд дійшов обгрунтованого висновку, що кошти у сумі 65000 доларів США були отримані ОСОБА_1 від ОСОБА_2 без достатньої правової підстави, а тому, відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України, підлягають поверненню позивачеві.
		Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний
		сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час
		прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір
		процентів не встановлений договором або законом.
		Стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, тому у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3% річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК. 
		Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. При цьому при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума у валюті, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.
		3% річних розраховуються з урахуванням простроченої суми, визначеної у відповідній валюті, помноженої на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим для виконання зобов`язання, до дня ухвалення рішення, помноженого на 3, поділеного на 100 та поділеного на 365 (днів у році).
		Вказані правові висновки викладені у постановах Великої Палата Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 та 16 січня 2019 року у справі №373/2054/16-ц.
		Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних від суми заборгованості за час існування обов`язку з повернення безпідставно одержаних коштів та правильно визначився з їх розміром, що становить 1480 доларів США (65000 х 277 х (3% : 365). 
		Зазначені висновки суду відповідають обставина справи, узгоджуються з нормами матеріального права, які правильно застосовані судом першої інстанції.
		Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
		Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
		Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
		Відповідно достатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
		Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
		Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
		Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьоїстатті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		Відповідно до ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
		1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
		2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
		3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
		4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чипов`язані ці витрати з розглядом справи;чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
		Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Відповідно до договору про надання правничої допомоги № 2-JO від 28 березня 2019 року, укладеного між ОСОБА_2 , громадянином США (клієнт) та адвокатом Омеляном І. В., предметом договору є здійснення адвокатом представництва клієнта, зокрема у всіх судових органах України за позовом Клієнта до відповідача ( ОСОБА_1 ) про повернення (стягнення) перерахованих відповідачу без достатньої правової підстави кошти в сумі 65000 доларів США та надання інших видів правничої допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та компенсувати фактичні витрати адвоката, необхідні для виконання Договору (т.1 а.с. 17-21).
		Відповідно до п.5.1 Договору за правничу допомогу, що надається за цим Договором клієнт сплачує гонорар в розмірі 3250 доларів США, що на день укладання цього договору за офіційним курсом Національного банку України складає еквівалент 88010 гривень. Клієнт сплачує гонорар Адвокату двома рівними траншами до 05 квітня 2019 року клієнт зобов`язується сплатити Адвокату в безготівковій формі першу частину гонорару в розмірі 1625 доларів США (п.5.2.1 Договору). Протягом п`яти банківських днів з дня повернення Клієнту Боргу безпосередньо відповідачем, третьою особою чи виконавцем судового рішення, Клієнт сплачує Адвокату другу частину гонорару в розмірі 1625 дол. США ( п.5.2.2 Договору).
		Відповідно до вихідного банківського переказу о.2019-04-10.000263 від 04 жовтня 2019 року ОСОБА_13 відправлено позивачем 1625 доларів США у якості оплати гонорару адвоката (т.1 а.с. 22, 23).
		Згідно з довідкою-розрахунком №1 зазначено перелік послуг на стадії досудової підготовки справи, які адвокат Омелян І.В. станом на 30 квітня 2019 року надав ОСОБА_2 на виконання договору про надання правової допомоги № 2-JO від 28 березня 2019 року (т.1 а.с. 28).
		Враховуючи вимоги діючого законодавства, оцінюючи наявні у справі докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача сплачених та документально підтверджених витрат на правову допомогу у розмірі 43493,50 грн., що еквівалентно 1625 доларів США.
		Доводи апеляційних скарг стосовно того, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що отримані ОСОБА_1 грошові кошти від позивача є подарунком належними доказами у справі не підтверджуються.
		Слід зазначити, між сторонами не укладалося жодних правочинів, а усні домовленості не були остаточно погоджені у визначеній законом формі, отже у відповідача відсутні будь-які підстави для утримання грошових коштів у сумі 65000 доларів США, що належать позивачеві.
		Доводи апеляційних скарг щодо неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, незаконності та необґрунтованості рішення суду є безпідставними.
		Приведені в апеляційних скаргах інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
		Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційних скаргах не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, апеляційні скарги залишити без задоволення.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367,374,375,381,382,384ЦПК України,колегія суддів 
		               
		 
		 
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		Апеляційні скарги ОСОБА_1 та їїпредставника адвоката НагорногоОлександра Костянтиновича - залишити без задоволення.
		Рішення Індустріальногорайонного судум.Дніпропетровськавід 13жовтня 2020року - залишити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		Головуючий суддя
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...