Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 290/1128/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження.
Надіслано для оприлюднення: 24.02.2021. Зареєстровано: 25.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2021.
Дата набрання законної сили: 25.03.2021
Номер судового провадження: 1-кп/290/60/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020065150000056

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УКРАЇНА
		Романівський районний суд Житомирської області 
		290/1128/20 
		 
		В И Р О К
		Іменем України
		22 лютого 2021 року     смт. Романів
		Романівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого  судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні на підготовчому провадженні в залі суду в смт. Романів кримінальне провадження відносно:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця смт. Романів Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не військовозобов`язаного, не працюючого, не судимого, 
		по обвинуваченню у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 3 статті 357 Кримінального кодексу України (далі КК України),-
		В С Т А Н О В И В :
		22 жовтня 2020 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_5 укладено угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним, в якій сформульовано обвинувачення та зазначено кримінальне правопорушення у вчинені якого обвинувачується особа, зокрема зазначено, що 19 жовтня 2020 року у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на таємне, незаконне заволодіння паспортом ОСОБА_5 .
		Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння паспортом ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_4 19.10.2020 близько 14 год. 00 хв. перебуваючи у будинку розташованому по АДРЕСА_2 , виявив біометричний паспорт громадянки України на ім`я ОСОБА_5 , № НОМЕР_1 , виданий 04.11.2019, органом 1835, яким вирішив умисно, таємно, незаконно заволодіти.
		В подальшому, без розриву у часі, ОСОБА_4 скориставшись відсутністю власника паспорта та інших осіб, що могли б перешкодити вчиненню кримінального правопорушення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони не будуть помічені сторонніми особами, із шафи у кімнаті будинку, таємно, умисно, викрав біометричний паспорт громадянки України на ім`я ОСОБА_5 тим самим незаконно заволодівши ним.
		З викраденим біометричним паспортом на ім`я ОСОБА_5 , ОСОБА_4 зник з місця вчинення кримінального правопорушення та розпорядився ним на власний розсуд.
		Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною 3 статті 357 КК України, як умисні дії, які виразилися у незаконному заволодінні паспортом.
		Згідно з даною угодою потерпіла та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за частиною 3 статті 357 КК України. Обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення та зазначив, що кримінальне правопорушення було скоєно за тих обставин, які вказані в обвинувальному акті і угоді, сторони угоди примирилися, шкода відшкодована. Також, сторонами угоди визначене узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.
		Розглядаючи в порядку, визначеному пунктом 1 частини 3 статті 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.
		Відповідно до правил статей 468, 469 КПК України у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
		В судовому засіданні прокурор не заперечував щодо затвердження угоди і вважає, що визначена в угоді міра покарання відповідає санкції статті та особі обвинуваченого. Потерпіла вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просила угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
		Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 357 КК України в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.
		Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із статтею 12 КК України є кримінальним проступком.
		Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим обвинувачений, цілком розуміє права обвинуваченого, визначені статтею 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені статтею 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені статтею 476 КПК України.
		З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди та вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_4 вчинив незаконне заволодіння паспортом, а тому ці його дії кваліфікує за частиною 3 статті 357 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_4 узгоджену сторонами угоди про примирення міру покарання.
		Згідно вимог статті 100 КПК України визнаний речовим доказом біометричний паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , що переданий на зберігання потерпілій, після набрання вироком законної сили, слід залишити останній.
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 100, 314, 373, 374 та 475 КПК України, суд, -
		У Х В А Л И В :
		Затвердити угоду про примирення від 22 жовтня 2020 року, укладену між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 . 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 3 статті 357 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення покарання у вигляді 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.
		Речовий доказ - біометричний паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , що переданий на зберігання потерпілій, після набрання вироком законної сили  залишити у потерпілої ОСОБА_5 .
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених частиною 4 статті 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		Головуючий ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...