Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 619/1415/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 24.02.2021. Зареєстровано: 25.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2021.
Дата набрання законної сили: 23.02.2021
Номер судового провадження: 22-ц/818/326/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		_________________________________________________________________
		 
		П О С Т А Н О В А
		 
		Іменем України
		 
		23 лютого 2021 року
		 
		м. Харків
		 
		справа № 619/1415/19
		 
		провадження № 22-ц/818/326/21
		 
		Харківський апеляційний суд у складі:
		 
		Головуючого: Маміної О.В. 
		 
		суддів: Кругової С.С., Пилипчук Н.П.,
		 
		за участю секретаря  Огар І.В.
		 
		учасники справи:
		 
		позивач  ОСОБА_1 ,
		 
		відповідач Русько-Лозівськасільрада Дергачівськогорайону Харківськоїобласті, правонаступником якої є Дергачівська міська рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доРусько-Лозівськоїсільради Дергачівськогорайону Харківськоїобласті, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 провизнання недійснимта скасуваннярішення ХVсесії VІІскликання Русько-Лозівськоїсільради Дергачівськогорайону Харківськоїобласті від30.11.2016«Про затвердженнятехнічної документаціїіз землеустроющодо встановленнямеж земельноїділянки внатурі намісцевості длябудівництва таобслуговування житловогобудинку,господарських будівельі спорудв АДРЕСА_1 та передачуїї уприватну власність ОСОБА_2 » за апеляційною скаргою ОСОБА_1 нарішення Дергачівськогорайонного судуХарківської областівід 24червня 2020 року, постановлене під головуванням судді Кононихіної Н.Ю., в залі суду в місті Дергачі Харківської області , -
		в с т а н о в и в:
		У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Русько-Лозівської сільради Дергачівського району Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування рішення ХV сесії VІІ скликання Русько-Лозівської сільради Дергачівського району Харківської області від 30.11.2016 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 та передачу її у приватну власність ОСОБА_2 ».
		Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 24 червня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
		Посилається наневідповідність висновківсуду обставинамсправи,порушення судомпершої інстанціїнорм матеріальногота процесуальногоправа;зазначає,що правовласності ОСОБА_2 на земельнуділянку по АДРЕСА_1 було набутоз порушеннямвимог закону.Крім тогородиною ОСОБА_4 постійно порушуваласьмежа земельноїділянки.Передаючи увласність ОСОБА_2 земельну ділянкупо  АДРЕСА_1 сільрадою були визначені її межі по факту використання. Акт погодження меж земельної ділянки від 29 серпня 2006 року не був підписаний суміжним землекористувачем. У зв`язку з чим слід визнати незаконним рішення ХV сесії VІІ скликання Русько-Лозівської сільради Дергачівського району Харківської області від 30.11.2016 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 та передачу її у приватну власність ОСОБА_2 ».
		Відзиву на апеляційну скаргу не надано.
		Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст.367ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Відмовляючи узадоволенні позовнихвимог,суд першоїінстанції виходивз того,щопозивачем не конкретизовано, в чому саме він вбачає порушення його прав у зв`язку із набуттям права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1675 га з кадастровим номером 6322082001:00:000:1473 за адресою: АДРЕСА_2 . А непідписання суміжним власником та/або землекористувачем ОСОБА_5 та ОСОБА_1 актів узгодження меж земельної ділянки і передачі межових знаків - саме по собі не є підставою для визнання недійсним як державного акту на право власності на земельну ділянку, так і визнання недійсним та скасування рішення ХV сесії VІІ скликання Русько-Лозівської сільради Дергачівського району Харківської області від 30.11.2016 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 та передачу її у приватну власність ОСОБА_2 ». 
		Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_2 , на підставі договору дарування від 08.12.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Дергачівського нотаріального округу Маренич Г.П. за реєстром № 4295 (а.с.9-10 т.1). 
		Вказаний житловий будинок належав дарувальнику - ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності, після смерті ОСОБА_6 , та розташований на земельній ділянці розміром 4000 кв.м. 
		Присадибна земельна ділянка площею 0,40 га по АДРЕСА_2 була передана безоплатно у приватну власність ОСОБА_5 на підставі рішення виконавчого комітету Русько-Лозівської сільради Дергачівського району Харківської області № 22 від 23.02.1996 року (а.с.11 т.1).
		Позивач не заперечує, що набувши право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , він не оформив право власності на земельну ділянку за вказаною адресою.
		Рішенням державного кадастрового реєстратору відділу у Дергачівському районі ГУ Держгеокадастру в Харківській області № РВ-6300934702017 від 09.08.2017 року та № РВ- 6300974122017 від 31.08.2018 року розглянуто заяву позивача ОСОБА_1 про внесення відомостей до Державного земельного кадастру і прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру на підставі невідповідності документів вимогам закону, склад документації не відповідає ст. 55 ЗУ «Про землеустрій», акт погодження меж земельної ділянки не заповнений, згідно кадастрової карти не визначена система координат або зона (а.с.12-15 т.1).
		При цьому сторони не заперечують, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 межує із земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 .
		Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом №1-1116 від 06.11.2012 року, ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є спадкоємцем ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Спадщина відповідача ОСОБА_2 складається з житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . 
		За даними витягу №35173772 реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого 15.08.2012 року Дергачівським комунальним підприємством технічної інвентаризації «Інвенрос», на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , розташований житловий будинок літ. «А- 1» - цегла, розміром житлової площі 47,7 кв.м., розміром загальної площі 92,0 кв.м. До цього будинку примикають надвірні будівлі: літ Б - літня кухня, літ. В - сарай, літ. Г - сарай, літ. Ґ - вигрібна яма, літ. Д - сарай, літ. Є - погріб, літ. Ж - душ, літ. З - вбиральня, літ. № - колонка, літ. 1 -№2 - огорожа. Житловий будинок з надвірними будівлями належить спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Дергачівською державною нотаріальною конторою Харківської області 13.06.2007 за реєстром №1-1448, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно, Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий Дергачівським комунальним підприємством технічної інвентаризації «Інвенрос» 16.10.2007 року, номер витягу 16304362, номер запису 1230 в книзі 10.
		26 лютого 2016 року Рішенням №5 на засіданні V сесії VII скликання Русько- Лозівської сільської ради, відповідно до статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 12, 118 Земельного кодексу України, розглянувши заяву, прийняли рішення надати ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення технічної документації з встановленням меж в натурі (на місцевості) земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (орієнтовно площею 0,15 га) в АДРЕСА_2 .
		Рішенням IX Сесії VII скликання Русько-Лозівської сільської ради від 23.06.2016 року № 99 відмовлено ОСОБА_2 в внесенні змін в рішення № 5 V сесії VII скликання від 26.02.2016, а саме в зміні площі з 0,15 га на 0,2239 га., та надано дозвіл на виготовлення технічної документації з встановленням меж в натурі (на місцевості) земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_2 .
		На підставі кадастрової зйомки та відповідно до рішення №35 від 03.08.2016 року на засіданні XI сесії VII скликання Русько-Лозівської сільської ради «Про внесення змін в рішення №5 V сесії VII скликання від 26.02.2016 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації з встановленням меж в натурі (на місцевості) земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 », змінено площу з 0,15 га на 0,1675 га.
		Рішенням №15 від 30.11.2016 року на засіданні XV сесії VII скликання Русько- Лозівської сільської ради, розглянувши заяву ОСОБА_2 , затверджено виготовлену Приватним підприємством «ГЕО-МАЙСТЕР» Московкіною Іриною Сергіївною технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2 ; передано ОСОБА_2 безоплатно у приватну власність земельну ділянку, кадастровий номер 6322082001:00:000:1473 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0,1675 га в АДРЕСА_2 .
		Відповідно договору довічного утримання від 21.08.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Дерачівського нотаріального округу Смоляною В. В., укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3  земельна ділянка у АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6322082001:00:000:1473 належить ОСОБА_3 , яке право зареєстровано 21.08.2017 ( а.с.92 т.1).
		На підставі вказаного договору ОСОБА_3 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку та відповідні обтяження згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.08.2017 року та Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень від 22.08.2017 року.
		Як на підставу позовних вимог, ОСОБА_1 посилався на те, що рішення щодо передачі ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 0,1675 га., яка розташована за адресою: в АДРЕСА_2 , порушує його право на користування земельною ділянкою АДРЕСА_2 , у зв`язку із чим підлягає скасуванню. Крім того, рішення Русько-Лозівської сільської ради про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки були прийняті фактично відносно частини земельної ділянки АДРЕСА_2 , якою він користується на законних підставах. При цьому позивач наголошує, що тільки Акт погодження меж між спірними земельними ділянками від 29.08.2006 року з встановленням межових знаків - був правильним, який виконаний у присутності сторін-користувачів земельних ділянок та представників земельної комісії Русько-Лозівської сільради Дергачівського району Харківської області. Спір про межу між земельними ділянками по АДРЕСА_2 і АДРЕСА_2 не вичерпаний, позивач не погоджується з рішенням сільради від 30.11.2016 року про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1675 га, у той час як їй повинно бути передано у власність тільки 0,15 га, що підтверджують дані по господарської книги сільради. У зв`язку з цим ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним та скасувати рішення Русько-Лозівської сільської ради від 30.11.2016 року (XV Сесії VII скликання) «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_2 та передачу її у приватну власність ОСОБА_2 » щодо земельної ділянки 0,1675 га, кадастровий номер 6322082001:00:000:1473.
		Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.
		Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		Згідно ст. ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
		У разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном співвласник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права.
		Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
		Відповідно до частин першої та третьої статті 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
		Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
		Положеннями ч.3 ст.103 ЗК України визначено що власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них.
		Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (ч.2 статті 90 Земельного кодексу України).
		Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України (надалі ЗК України) держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.
		Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
		Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь яких усунень порушень його права власності від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним.
		Визначальним для захисту права на підставі цієї норми, є:
		- наявність у позивача права власності та
		- встановлених судом перешкод у користуванні власником своєю власністю.
		Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_2 , на підставі договору дарування від 08.12.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Дергачівського нотаріального округу Маренич Г.П. за реєстром № 4295 (а.с.9-10 т.1).
		Позивач не заперечує, що набувши право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , він не оформив право власності на земельну ділянку за вказаною адресою.
		Власником суміжноїземельної ділянкиза адресою: АДРЕСА_1 наразі є ОСОБА_3  за договором довічного утримання від 21.08.2017 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( а.с.92 т.1).
		При цьому рішенням №15 від 30.11.2016 року на засіданні XV сесії VII скликання Русько- Лозівської сільської ради, розглянувши заяву ОСОБА_2 , затверджено виготовлену Приватним підприємством «ГЕО-МАЙСТЕР» ОСОБА_8 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2 та передано ОСОБА_2 безоплатно у приватну власність земельну ділянку, кадастровий номер 6322082001:00:000:1473 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0,1675 га в АДРЕСА_2 .
		Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.07.2019 року та Кадастрового плану земельної ділянки, який є додатком до вищезазначеного Витягу, ОСОБА_3 набуто право власності на земельну ділянку в розмірі та конфігурації, в яких вона була набута відповідачем ОСОБА_2 .
		Зі змісту технічної документації та кадастрового плану земельної ділянки ОСОБА_3 вбачається, що межі цієї земельної ділянки не перетинаються - як із суміжними земельними ділянками, так і із будівлями чи об`єктами нерухомого майна.
		Предметом спірних правовідносин є межі суміжних землекористувачів. У зв`язку з цим ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним та скасувати рішення Русько-Лозівської сільської ради від 30.11.2016 року (XV Сесії VII скликання) «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_2 та передачу її у приватну власність ОСОБА_2 » щодо земельної ділянки 0,1675 га, кадастровий номер 6322082001:00:000:1473.
		Відповідно до вимог частин першої, другої статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статті 122 цього кодексу. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
		У статті 106 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.
		На виконання статті 106 ЗК України наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за N 391/17686, затверджено Інструкцію про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками.
		У пункті 3.13. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками від 18 травня 2010 року № 376 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою. Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур`єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки. Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез`явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.
		Аналіз вказаних норм свідчить, що погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Не надання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.
		Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду при розгляді аналогічної справи № 580/168/16-ц, викладеної у постанові від 23.01.2019 року. 
		З матеріалів справи убачається, що на стадії складання акту погодження меж земельної ділянки від 06.08.2016 року виконавцем технічної документації було встановлено межі земельної ділянки ОСОБА_2 , позначені на плані точками. На плані, складеному до вказаного Акту, межа від літери В до літери Г - земельна ділянка АДРЕСА_2 , ОСОБА_9 , зазначена як землі Русько-Лозівської сільської ради правомірно, навіть з урахуванням договору дарування будинку по АДРЕСА_2 позивачу ОСОБА_1 , який не надав відповідні документи до сільради.
		16.08.2016 року за заявою ОСОБА_1 , який діяв на підставі довіреності, при цьому будучи власником будинку по АДРЕСА_2 - було проведено обмір земельних ділянок ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_10 , із встановленням межових знаків - металевих стовбурів, які відображені на ескізі. У разі непогодження з даним Актом землекористувачам запропоновано звернутися до суду. Даний Акт в судовому порядку не оскаржено. При цьому позивач ОСОБА_1 не сповістив Русько-Лозівську сільраду про зміну власника житлового будинку по АДРЕСА_2 та фактичного користувача земельною ділянкою за договором дарування ще у 2008 році.
		03.10.2016 року Актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання ОСОБА_2 передано межові знаки земельної ділянки з кадастровим номером 6322082001:00:000, розташовану за адресою її проживання. При цьому власниками/користувачами суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено. В акті з помилкою вказано, що даний документ складений у присутності користувача земельної ділянки по АДРЕСА_2 ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а фактичним користувачем земельної ділянки АДРЕСА_2 був ОСОБА_1 , як власник домобудування за договором дарування від 2008. Дану помилку було виправлено, та 05.10.2016 року комісією Русько-Лозівської сільської ради складено Акт про те, що у зв`язку із смертю ОСОБА_5 у вересні 2016 року неможливо підписати Акт погодження меж земельної ділянки ОСОБА_2 та про відсутність претензій з боку інших сусідів. При цьому позивач ОСОБА_1 знову не сповістив Русько-Лозівську сільраду про зміну власника житлового будинку по АДРЕСА_2 та фактичного користувача земельною ділянкою за договором дарування ще у 2008 році, а також не надав точні відомості щодо дати смерті батька ОСОБА_5 .
		За таких обставин висновок суду про те, що непідписання суміжним власником та/або землекористувачем ОСОБА_5 та ОСОБА_1 актів узгодження меж земельної ділянки і передачі межових знаків - саме по собі не є підставою для визнання недійсним як державного акту на право власності на земельну ділянку так і визнання недійсним та скасування рішення ХV сесії VІІ скликання Русько-Лозівської сільради Дергачівського району Харківської області від 30.11.2016 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 та передачу її у приватну власність ОСОБА_2 », - відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
		Крім того з кадастрового плану земельної ділянки убачається, що межа земельної ділянки відповідачки проходить майже впритул до стіни її житлового будинку, побудованого у 1950 році. Підстав вважати, що будинок побудований на земельній ділянці позивача, не вбачається.
		Клопотання про призначення експертизи позивачем не заявлялось.
		Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		Статтею 16 ЦК України встановлено, що звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту права на вчинення певних дій позивач, в силу ст. 12 ЦПК України, зобов`язана довести правову та фактичну підставу своїх вимог.
		Висновок суду першої інстанції про безпідставність та недоведеність позовних вимог, - відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
		Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
		Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
		Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
		п о с т а н о в и в:
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_1  залишити без задоволення.
		Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 24 червня 2020 року  залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
		 
		Головуючий: О.В. Маміна 
		 
		 
		 
		Судді:                                   С.С. Кругова
		 
		 
		 
		Н.П. Пилипчук
		 
		 
		 
		Повне судове рішення виготовлено 24.02.2021 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...