Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/22651/15-ц : Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Надіслано для оприлюднення: 25.02.2021. Зареєстровано: 25.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2021.

Номер судового провадження: 6-713/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/22651/15-ц 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		11 лютого 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого - судді Вовк С. В.,
		за участю секретаря судових засідань Брачуні О. О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі судових засідань цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України у виконавчому провадженні ВП № 56412319 з примусового виконання рішення Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/22651/15-ц,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України у виконавчому провадженні ВП № 56412319 з примусового виконання рішення Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/22651/15-ц.
		Заява обґрунтовувалась тим, що ОСОБА_1 не ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/22651/15-ц. Існує об`єктивна необхідність у закордонних поїздках ОСОБА_1 , з метою отримання правової допомоги та участі у судових процесах. Обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України порушує його конституційні права за відсутності обґрунтованих підстав.
		Згідно з частиною шостою статті 441 ЦПК України суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця.
		Сторони та виконавець в судове засідання не з`явились, про розгляд заяви неодноразово повідомлялись належним чином. Представник заявника подав заяву про вирішення питання за його відсутності.
		Судом встановлено, що на виконанні у державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 56412319 з примусового виконання виконавчого листа № 757/22651/15-ц, виданого Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Державний ощадний банк України" заборгованості за кредитним договором № 151210-Л2 від 15.12.2010 року про відкриття та ведення кореспондентського рахунку в сумі 948 005 232 грн. 40 коп., заборгованості за договором № 151210-Л1 від 15.12.2010 року про відкриття та ведення кореспондентського рахунку у сумі 11 797 984,90 доларів США та 12 446 648,40 євро та судові витрати.
		У березні 2020 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченко Дмитро Євгенович звернувся до Печерського районного суду м. Києва з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина для виїзду за кордон на строк до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом № 757/22651/15-ц, виданого 08.12.2017 року Печерським районним судом м. Києва.
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.04.2020 року у задоволенні подання головного державного виконавця відмовлено.
		Постановою Київського апеляційного суду 02 грудня 2020 року ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 02 квітня 2020 року про відмову у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України по цивільній справі за поданням Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа - скасовано. Ухвалено нове судове рішення.
		Подання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа - задоволено.
		Тимчасово обмежено ОСОБА_1  ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон на строк до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом № 757/22651/15-ц, виданим 08 грудня 2017 року Печерським районним судом міста Києва.
		Відповідно до частин першої-третьої, п`ятої статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
		Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.
		Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
		Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
		Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
		Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
		Згідно зі статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
		Статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання.
		Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи своєю власну.
		На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
		Права, викладені в пункті 1, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
		Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов`язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.
		Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.
		У справі «Гочев проти Болгарії» Європейський Суд підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, яке обмежують свободу пересування наступним чином:
		У відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв`язку з неоплаченими боргами, Європейський Суд у пункті 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише остільки, оскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (див. рішення Європейського Суду від 13 листопада 2003 року за справою «Напияло проти Хорватії» (Napijalo v. Croatia), скарга N 66485/01, §§ 78 - 82).
		Окрім того, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (див. рішення Європейського Суду за справою «Луордо проти Італії » (Luordo v. Italy), скарга N 32190/96, § 96, ECHR 2003-IX), рішення Європейського Суду за справою «Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини» (Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary), скарга N 41463/02, § 35, ECHR 2006, рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», § 121).
		Надалі у пункті 50 вказаного рішення Європейський Суд з прав людини підкреслив, що у будь-якому випадку влада країни зобов`язана забезпечити те, що порушення права особи залишати його або її країну було від самого початку і протягом всієї тривалості - виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.
		Влада не може продовжувати на довготривалі строки заходи, що обмежують свободу пересування особи без регулярної перевірки їх обґрунтованості (див. згадуване вище рішення європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», § 124 і згадуване вище рішення Європейського Суду "Фельдеш и Фельдешне Хайлик против Венгрии", § 35). Така перевірка має, як правило, проводитися судами принаймні, в останній інстанції, оскільки вони забезпечують найкращі гарантії незалежності, неупередженості й законності процедури (див. Рішення Європейського Суду від 25 січня 2007 г. за справою «Сіссаніс проти Румунії»), скарга № 23468/02, § 70).
		Охоплення судової перевірки має дозволити суду взяти до уваги всі фактори, що відносяться до справи, включаючи ті, що стосуються співмірності обмежувального заходу (див. з необхідним змінами Рішення Європейського Суду від 23 червня 1981 р. за справою «Ле Конт, Ван Лейвен і Де Мейере проти Бельгії» (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium), Series A, N 43, § 60)...».
		Тобто, застосовуючи статтю 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, суд зобов`язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.
		Задовольняючи подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межу України боржника, апеляційний суд враховував, що боржник свідомо ухиляється від виконання рішення суду, а також вчиняє дії, як роблять неможливим та ускладнюють його виконання, що є неприпустимим в силу вимог закону і порушують права стягувача на своєчасне виконання судового рішення і одержання власних коштів від боржника
		Під час вирішення питання про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України заявник надав докази того, що на все його майно накладено арешт в межах виконавчих проваджень, тобто він не має об`єктивної можливості його реалізувати, а кошти направити на погашення заборгованості. Отже, відсутній факт ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх зобов`язань.
		ОСОБА_1 є стороною та/або свідком у трьох судових спорах за кордоном, які розглядаються у:
		- Міжнародному центрі з урегулювання інвестиційних спорів, справа № ARB/18/9 проти Республіки Білорусь;
		- Англійському господарському суді, позов № CL-2018-000699;
		- Англійському господарському суді, позов № CL-2019-000632.
		У цих спорах ОСОБА_1 потребує правової допомоги від іноземних адвокатів, зокрема адвокатів компанії Joseph Hage Aaronson LLP.
		Зважаючи на вказане, ОСОБА_1 проводить короткочасні зустрічі із юристами компанії Joseph Hage Aaronson LLP у м. Стамбул, Турецька Республіка.
		Наведені обставини у сукупності із необхідністю бути присутнім та отримати кваліфіковану юридичну допомогу за межами України, оцінка якій не надавалася апеляційним судом під час вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межу України боржника, вказує на відсутність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього відповідним судовим рішенням, та має намір виїзжати за межі України з метою невиконання цього рішення.
		Враховуючи вищевикладене, відповідно до вимог ст.ст. 3, 8, 9, 21, 30, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 1-23, 353, 441 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		Заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України у виконавчому провадженні ВП № 56412319 з примусового виконання рішення Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/22651/15-ц - задовольнити.
		Скасувати тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон на строк до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом № 757/22651/15-ц, виданим 08 грудня 2017 року Печерським районним судом м. Києва, застосоване Постановою Київського апеляційного суду у справі № 757/22651/15-ц.
		Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва (з дня функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи безпосередньо до суду апеляційної інстанції) шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали .
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
		 
		Суддя С. В. Вовк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...