Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 906/1135/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин.
Надіслано для оприлюднення: 24.02.2021. Зареєстровано: 25.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2021.
Дата набрання законної сили: 14.06.2021 (частково)
Результат оскарження 14.06.2021 Північно-західний апеляційний господарський суд: скасовано рішення місцевого суду частково та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Господарський суд
		Житомирської області
		_______________________________________
		___________________________________________________________________
		10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
		E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"11" лютого 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1135/20 
		Господарський суд Житомирської області у складі:
		судді Вельмакіної Т.М. 
		секретар судового засідання: Антонова О.В.
		за участю представників сторін:
		прокурор: Рудченко М.М. - службове посвідчення №058865 від 21.12.2020; 
		від відповідача1: Окушко О.В.- довіреність №03-26/141 від 17.01.2020;
		від відповідача2: Кушніренко А.В. - ордер АМ №10056693 від 19.10.2020;
		Шкаврон В.А. паспорт ВН№ 541098 від 02.11.2011,
		 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
		за позовом Керівника Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави 
		до 1) Коростишівської міської ради
		 2) Фермерського господарства "Здвиж"
		про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок 
		 
		Керівник Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом, згідно якого просить:
		- визнати незаконним та скасувати рішення 94 сесії 7 скликання Коростишівської міської ради від 02.06.2020 №1002 "Про затвердження документації щодо поділу земельної ділянки";
		- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №361 від 16.06.2020,укладений між Коростишівською міською радою та Фермерським господарством "ЗДВИЖ", на підставі якого 16.06.2020 в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено записи про речове право (оренду) ФГ "ЗДВИЖ" за №36932710;
		- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №362 від 16.06.2020,укладений між Коростишівською міською радою та Фермерським господарством "ЗДВИЖ", на підставі якого 16.06.2020 в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено записи про речове право (оренду) ФГ "ЗДВИЖ" за №36932371.
		Ухвалою від 21.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.10.2020.
		Ухвалою від 20.10.2020 відкладено підготовче засідання на 19.11.2020.
		У зв`язку з перебуванням судді Вельмакіної Т.М. у відпустці з 16.11.2020 по 23.11.2020, справа №906/1135/20, призначена на 19.11.2020, в судове засідання не вносилась.
		Ухвалою від 24.11.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та призначено підготовче засідання на 21.12.2020.
		Ухвалою від 21.12.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 19.01.2021.
		В судовому засіданні 19.01.2021 оголошувалась перерва до 11.02.2021.
		У судовому засіданні 11.02.2021 прокурор позов підтримав у повному обсязі.
		Представники відповідачів позовні вимоги заперечували.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора та пояснення представників сторін, господарський суд
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У позовній заяві зазначено, що Коростишівською місцевою прокуратурою в ході вивчення стану дотримання вимог земельного законодавства на території Коростишівського району Житомирської області встановлено, що в поза конкурентний спосіб, на підставі рішення Коростишівської міської ради від 02.06.2020№1002 "Про затвердження документації щодо поділу земельної ділянки", Коростишівською міською радою (орендодавець, відповідач-1) та ФГ "ЗДВИЖ" (орендар, відповідач-2) укладено договори оренди землі.
		Зокрема, як вказує прокурор, 16.06.2020 відповідачами укладено договора оренди земельної ділянки №361 та №362, за якими ФГ "Здвиж" передано в строкове платне користування земельну ділянку площею 4,7958 з кадастровим номером 1822582000:03:000:0191 та земельну ділянку площею 6,5482 га з кадастровим номером 1822582000:03:000:0193.
		На думку прокурора, вищевказане рішення ради не відповідає вимогам ч.1 ст. 116, 124, 134, 135 ЗК України, тому є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а укладені договори оренди підлягають визнанню недійсними на підставі ч.1 ст. 203, ч.1 ст. 215 ЦК України, оскільки при розпорядженні спірними земельними ділянками у Коростишівської міської ради не існувало підстав, визначених Конституцією та законами України для надання (передачі) їх у користування ФГ "ЗДВИЖ" на умовах оренди поза процедурою проведення земельних торгів (аукціону). 
		Вказує, що ст. 37-1 Земельного кодексу України та ЗУ "Про оренду землі" не передбачають право орендаря на отримання земельної ділянки в позаконкурсному порядку.
		Наголошує, що згідно з ч.1 ст. 134 ЗК України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті, яка визначає вичерпний перелік таких випадків.
		Аналогічні доводи прокурор навів у відповіді на відзив (а.с. 52-84, т.2).
		При обґрунтуванні заявлених вимог, прокурор, зокрема, зсилається на приписи ч.2 ст. 19 Конституції України, ст. 7 ЗУ "Про фермерське господарство", ч.1 ст. 116, ст. 124, 134 Земельного кодексу України, ч.1 ст. 21, ч.1 ст. 202, ч.1 ст. 203, ч.1 ст. 215 ЦК України.
		Додатково, у відповіді на відзиви (а.с. 95-97, т.2), наголосив на тому, що положення ч. 5 ст.37-1 ЗК України та абз.28 ч.2 ст. 134 ЗК України не поширюються на спірні правовідносини, а вказані земельні ділянки ФГ "ЗДВИЖ" мало отримати у визначеному законом порядку - на конкурентних засадах.
		Відповідач-1, у відзиві на позовну заяву (а.с. 116-123, т.1) та відповіді на відзив (а.с. 87-88, т.2), вказав, що позовна заява не містить жодних посилань на неправомірність п.1 та п. 2 вирішальної частини оскаржуваного рішення №1002, відповідно до яких затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 6,7958 га та 6,6982 га, відповідно. Зауважив, що позивач у позові не врахував, що стосовно земельної ділянки площею 6,7958 га, вищевказаним рішенням затверджено поділ на земельні ділянки площею 2,0000 га та площею 4,7958 га, а стосовно земельної ділянки площею 6,5482 га - на земельні ділянки площею 6,5482 га та площею 0,15 га.
		Пояснив, що зазначені поділи були здійснені з метою розмежування земель різної категорії, виключно у відповідності до вимог ст. 56 Закону України "Про землеустрій", за рішенням Коростишівської міської ради №805 від 03.09.2019 року, з внесеними змінами рішенням №832 від 17.09.2019, щодо надання згоди на поділ земельних ділянок. 
		Також зауважив, що згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 22.12.2018 №6-5017/14-18-СГ, акта приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 22.12.2018 та Додатку до акта від 22.12.2018, було передано у землі запасу ділянку площею 6,7958 га (№96 в додатку до Акта, що включає сільське кладовище та сільськогосподарські землі, які знаходяться в масиві земель, що перебувають у користуванні ФГ "ЗДВИЖ" та ділянку площею 6,6982 га (№ 19 в додатку до Акта), що включає польову дорогу та сільськогосподарські землі, які знаходяться в масиві земель, що перебувають у користуванні ФГ "ЗДВИЖ". Враховуючи наведене, а також те, що законність дій міської ради в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок прокурором не оскаржується, відповідач-1 вважає позовні вимоги щодо скасування рішення Коростишівської міської ради від 02.06.2020 №1002 "Про затвердження документації щодо поділу земельної ділянки", безпідставними.
		З приводу тверджень позивача щодо передачі ФГ "ЗДВИЖ" земельної ділянки площею 4,7958 га та земельної ділянки площею 6,5482 га поза процедурою проведення земельних торгів (аукціону) зазначив, що посилання позивача на норми Закону України "Про фермерське господарство" не регулюють питань щодо використання земель у масивах земель сільськогосподарського призначення. Пояснив, що з 01.01.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", яким керувались сторони при передачі земельних ділянок в оренду.
		Вказав, що до заяви ФГ "ЗДВИЖ", крім установчих документів та викопіювання було додано копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, щодо реєстрації договорів оренди землі, укладених між ФГ "ЗДВИЖ" та власниками земельних паїв, після опрацювання яких було з`ясовано, що спірні земельні ділянки розташовані в масиві земель, орендованих ФГ "ЗДВИЖ".
		Просить суд врахувати рішення сімдесят сьомої сесії Коростишівської міської ради сьомого скликання від 23.07.2019 року №783 "Про затвердження переліку земельних ділянок розташованих на території Коростишівської об`єднаної територіальної громади призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами", в який не було включено ні оскаржувані земельні ділянки ні земельні ділянки, на які здійснено поділ.
		Вважає, що позиція прокуратури несе загрозу рейдерських захоплень земель сільськогосподарського призначення.
		Відповідача-2, у відзиві на позовну заяву (а.с. 204-209, т.1), також наголосив, що спірні земельні ділянки знаходяться у масиві земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у користуванні ФГ "Здвиж", тому при винесенні оскаржуваного рішення та при укладенні договорів оренди, відповідачі керувалися вимогами ст.37-1 Земельного кодексу, ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", ЗУ "Про оренду землі", ЗУ "Про землеустрій", які у даних правовідносинах є спеціальними та регулюють особливості використання та розпорядження земельними ділянками, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, а також полезахисними лісовими смугами, які обмежують такий масив та не передбачають у такому випадку проведення конкурсу чи аукціону.
		За вказаного відповідач-2 вважає, що його право на отримання земельних ділянок у користування відповідає закону, а процедура оформлення спірних договорів оренди не суперечить вимогам закону.
		Зауважив, що вказуючи на порушення вимог ст. 124, 134, 135 ЗК України при укладенні оскаржуваних договорів та прийнятті оспорюваного рішення, позивач не звернув увагу на визначений законом інший порядок укладення договорів оренди землі, за умов, встановлених у ст. 37-1 ЗК України та ЗУ "Про оренду землі". 
		Також відповідачі вважають, що наведена прокурором судова практика не може бути застосована, оскільки стосується інших правовідносин, які мали місце до набрання чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні".
		Щодо правомірності звернення прокурора з даним позовом в інтересах держави, суд враховує таке.
		Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
		Відповідно до п. 3 ч.1 ст.131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		За змістом ч.3 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
		Відповідно до ч.ч.3-4 ст.53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
		Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
		Згідно з ч. 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті.
		За змістом ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
		Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п.3 ч.2 ст.129 Конституції України).
		Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
		- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;
		- у разі відсутності такого органу.
		Таким чином, передумовою звернення прокурора з позовом до суду є юридичний факт порушення законного інтересу держави або загрози порушення такого інтересу.
		У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
		Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
		Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись із позовною заявою в інтересах держави, прокурор зазначив, що: 
		- листом від 07.09.2020 №03-27/1690 Коростишівська міська рада повідомила, що заявляти аналогічний позов остання не планує, а буде брати участь у справі в якості відповідача;
		- Коростишівська міська рада, до звернення Прокуратури з позовом до суду, не вживала жодних заходів для вирішення вказаних спірних правовідносин та не планує їх вживати;
		- порушення прав територіальної громади беззаперечно свідчить про порушення державних інтересів, оскільки таке порушення суперечить конституційному обов`язку держави щодо забезпечення прав людини та гарантування належного функціонування, що потребує реагування у межах наданої Конституцією України компетенції.
		Вказав, що оскільки порушено інтереси об`єднаної територіальної громади міста Коростишів Житомирської області, яка позбавлена можливості вільно володіти, користуватись та розпоряджатися спірними земельними ділянками, беручи до уваги лист Коростишівської міської ради від 02.07.2020 №03-26/1245 та заяву гр. Путято від 18.06.2020 №4580-20, з метою поновлення державних інтересів, визнання незаконним спірного рішення органу місцевого самоврядування та визнання недійсними спірних договорів оренди землі, вбачається необхідність у зверненні Коростишівської місцевої прокуратури до суду в інтересах держави, оскільки вказані порушення склались через дії Коростишівської міської ради, яка в даному випадку є органом, уповноваженим на вирішення даних спірних правовідносин, однак остання самостійно допустила порушення інтересів держави, тому в даних правовідносинах остання виступає відповідачем.
		За вказаного прокурор вважає, що його звернення до суду в інтересах держави у сфері регулювання земельних відносин і охорони землі, спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо порядку та правомірності розпорядження земельними ділянками шляхом скасування відповідного рішення ради та визнання недійсними договорів оренди землі.
		При цьому, пояснив, що враховуючи норми Земельного кодексу України, ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель" Держгеокадастр не наділений правом звернення до суду з позовними вимогами про визнання незаконним, скасування рішення та визнання недійсними угод.
		Аналізуючи підстави звернення прокурора із даним позовом, суд враховує, що матеріалами справи підтверджено відсутність у Коростишівської міської ради намірів звертатися до суду для усунення порушень у спірних відносинах, а також, що остання виступає стороною оскаржуваного договору та є відповідачем у даній справі, тому прокурор набуває статусу позивача.
		За приписами ст. 5 Конституції України, носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
		Відповідно до статті 172 ЦК України, територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом. Відтак, територіальна громада як власник об`єктів права комунальної власності делегує відповідній раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.
		Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.
		Коростишівська міська рада, представляючи територіальну громаду, діє в її інтересах суспільних (п.3.2 мотив. частини Рішення КСУ від 1 грудня 2004 року18-рп/2004 у справі1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес).
		Європейський суд з прав людини у п.54 рішення від 02.11.2004 у справі "Трегубенко проти України" категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".
		Отже, правильне застосування Коростишівською міською радою законодавства у сфері розпорядження землями комунальної власності беззаперечно становить суспільний інтерес.
		За вказаних обставин, враховуючи предмет та підстави позову, зважаючи також на те, що Коростишівська міська рада заперечує позовні вимоги, не вбачає порушення законодавства та законних прав і інтересів громади, звертаючись до суду із цим позовом, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 ГПК України, обґрунтував та підтвердив наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, водночас зазначивши, що такий орган є відповідачем у даній справі. Разом з тим, Коростишівська міська рада не може бути одночасно позивачем і відповідачем у справі, оскільки таке поєднання позивача та відповідача в одній особі свідчить про відсутність спору, що, за встановлених обставин, не відповідає дійсності.
		З огляду на наведене, у даному випадку, прокурор правомірно звернувся з позовом на захист прав та інтересів держави. Наведене узгоджується з вимогами ст.131-1 Конституції України, які покладають на органи прокуратури обов`язок представництва інтересів держави у спірних правовідносинах, шляхом пред`явлення та підтримання у суді відповідного позову та набуття прокурором статусу позивача.
		Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, з огляду на таке.
		Предметом розгляду даної справи є визнання незаконними та скасування рішення міської ради, а також визнання недійсними договорів оренди землі, з підстав недотримання встановленого законодавством порядку надання земельної ділянки в оренду, а саме без дотримання конкурентних засад (земельних торгів/аукціону).
		Згідно з ч. 1 ст. 3 ЗК України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
		Частиною 1 ст. 83 ЗК України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
		Статтями 13, 41 Конституції України передбачено, що від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
		Згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
		Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 06.02.2020 Коростишівська міська рада Коростишівського району Житомирської області прийняла рішення №1002, згідно якого вирішено:
		- затвердити ФГ "ЗДВИЖ" технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 6,7958 га, яка поділяється на земельну ділянку №1 площею 4,7958 га (кадастровий номер Земельної ділянки 1822582000:03:000:0191) та земельну ділянку №2 площею 2,0000 га (кадастровий номер земельної ділянки 1822582000:03:000:0190) для ведення товарного сільськогосподарського призначення (код КВЦПЗ - 01.01) на Території Коростишівської міської ради (за межами населеного пункту с. Здвижка);
		- надати ФГ "ЗДВИЖ" земельну ділянку площею 4,7958 га (кадастровий номер земельної ділянки 1822582000:03:000:0191) на території Коростишівської міської ради (за межами населеного пункту с. Здвижка) для ведення товарного сільськогосподарського призначення (код КВЦПЗ - 01.01) у користування на умовах оренди;
		- зобов`язати ФГ "ЗДВИЖ" на протязі 60 календарних днів з дня прийняття даного рішення укласти договір оренди земельної ділянки терміном на 7 років та провести його державну реєстрацію у встановлений законодавством термін;
		- встановити орендну плату за використання земельної ділянки у розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;
		- у разі невиконання пункту 1 цього рішення-п. 1.1 втрачає чинність;
		- контроль за виконанням пункту 1.2. цього рішення покласти на відділ правової та кадрової роботи Коростишівської міської ради (Окуплю О.В.);
		- затвердити ФГ "ЗДВИЖ" технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 6,6982 га, яка поділяється на земельну ділянку №1 площею 6,5482 га (кадастровий номер земельної ділянки 1822582000:03:000:0193) та земельну ділянку №2 площею 0,1500 га (кадастровий номер земельної ділянки 1822582000:03:000:0192) для ведення товарного сільськогосподарського призначення (код КВЦПЗ - 01.01) на території Коростишівської міської ради (за межами населеного пункту , с. Здвижка);
		- надати ФГ "ЗДВИЖ" земельну ділянку площею 6,5482 га (кадастровий номер земельної ділянки 182^582000:03:000:0193) на території Коростишівської міської ради (за межами населеного пункту с. Здвижка) для ведення товарного сільськогосподарського призначення (код КВЦПЗ - 01.01) у користування на умовах оренди;
		- зобов`язати ФГ "ЗДВИЖ" на протязі 60 календарних днів з дня прийняття даного рішення укласти договір оренди земельної ділянки терміном на 7 років та провести його державну реєстрацію у встановлений законодавством термін;
		- встановити орендну плату за використання земельної ділянки у розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;
		- у разі невиконання пункту 2 цього рішення - п. 2.1. втрачає чинність;
		- контроль за виконанням пункту 2.2. цього рішення покласти на відділ правової та кадрової роботи Коростишівської міської ради ( ОСОБА_1 ,);
		- контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію з питань земельних відносин, екології та використання природних ресурсів та на першого заступника міського голови Підковича Є.В.
		На виконання вищевказаного рішення, 16.06.2020 між Коростишівською міською радою та ФГ "Здвиж" укладено договори оренди земельної ділянки №362 та № 631 (а.с. 31-34, 74-77), згідно яких останньому надано в строкове платне користування на умовах оренди земельні ділянки сільськогосподарського призначення, площею 6,5482 га та 4,7958 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим №1822582000:03000:0193 та № 822582000:03000:0191, які розташовані на території Коростишівської міської ради за межами населеного пункту с. Здвижка Коростишівського району Житомирської області.
		За п. 8 Договорів, останні укладено строком на 7 років.
		Враховуючи наведене відповідачами обґрунтування підстав та порядку передачі земельних ділянок в оренду, слід зазначити, що відповідно до абз. 8 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про землеустрій", масив земель сільськогосподарського призначення - сукупність земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що складаються з сільськогосподарських та необхідних для їх обслуговування несільськогосподарських угідь (земель під польовими дорогами, меліоративними системами, господарськими шляхами, прогонами, лінійними об`єктами, об`єктами інженерної інфраструктури, а також ярами, заболоченими землями, іншими угіддями, що розташовані всередині земельного масиву), мають спільні межі та обмежені природними та/або штучними елементами рельєфу (автомобільними дорогами загального користування, полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, водними об`єктами тощо).
		Наявними в матеріалах справи публічними кадастровими картами, Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, схематичним планом земельних ділянок (а.с. 213-248, т1, а.с. 1-28, т.2), підтверджено, що спірні земельні ділянки входять до масиву земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у користуванні ФГ "Здвиж" ".
		Вказане прокурором не заперечувалось та не спростовувалось. Доводи останнього, як зазначалося вище, обґрунтовано тим, що розпорядження земельними ділянками, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення також має здійснюватися за результатами проведення земельних торгів (аукціону).
		За таких обставин, суд враховує, що 10.07.2018 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" 2498-VIII (далі - ЗУ 2498-VIII), внесено зміни до Земельного кодексу України, зокрема, главу 5 останнього доповнено статтею 37-1 і визначено особливості використання та розпорядження земельними ділянками, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, а також полезахисними лісовими смугами, які обмежують такий масив. 
		Так, згідно з ч. 1 ст.37-1 ЗК України, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, призначені для ведення особистого селянського господарства, фермерського господарства, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення, можуть використовуватися їх власником, землекористувачем також для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни цільового призначення таких земельних ділянок.
		Відповідно до ч. 4 ст. 37-1 ЗК України, особа, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, має право орендувати інші земельні ділянки сільськогосподарського призначення, розташовані у такому масиві, а у разі якщо інші земельні ділянки перебувають в оренді, - на одержання їх у суборенду, за умови передачі їх власнику (орендарю) у користування (оренда, суборенда) іншої земельної ділянки, розташованої у цьому ж масиві, на такий самий строк та на таких самих умовах, якщо внаслідок черезсмужжя невикористання таких земельних ділянок створює перешкоди у раціональному використанні земельних ділянок, що перебувають у користуванні цієї особи. Право оренди землі набувається в порядку, встановленому Законом України "Про оренду землі". Особою, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, є землекористувач, якому належить право користування (оренда, емфітевзис) земельними ділянками, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, загальною площею не менш як 75 відсотків усіх земель масиву.
		Також Законом України № 2498-VIII доповнено Закон України "Про оренду землі" статтею 8-2 "Особливості набуття і реалізації права оренди на земельні ділянки, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення".
		Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 8-2 ЗУ "Про оренду землі", особа, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, має право орендувати інші земельні ділянки сільськогосподарського призначення, розташовані у такому масиві, а у разі якщо інші земельні ділянки перебувають в оренді, - на одержання їх у суборенду, за умови передачі їх власнику (орендарю) у користування (оренда, суборенда) іншої земельної ділянки, розташованої у цьому ж масиві, на такий самий строк та на таких самих умовах, якщо внаслідок черезсмужжя невикористання таких земельних ділянок створює перешкоди у раціональному використанні земельних ділянок, що перебувають у користуванні цієї особи.
		Крім того, у ч. 4 ст. 8-2 ЗУ "Про оренду землі" в імперативному порядку зазначено, що за наявності пропозиції іншої особи щодо укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки, особа (крім особи, яка має переважне право на поновлення договору оренди відповідно до статті 33 цього Закону), якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, має п е р е в а ж н е право на укладення договору оренди на умовах, не гірших, ніж умови для зазначеної особи. За наявності пропозиції особи, яка має переважне право на поновлення договору оренди відповідно до статті 33 цього Закону, на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки п е р е в а ж н е право, встановлене цією частиною, не застосовується.
		Зважаючи на обґрунтування позовних вимог, суд також враховує, що згідно з ч.1 ст. 135 ЗК України, земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував н а й в и щ у ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів, що не узгоджується зі змістом норм ЗУ 2498-VIII, яким внесено зміни до Земельного кодексу України та ЗУ "Про оренду землі", за яким основним критерієм визначення права оренди особи є право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення.
		Відповідно до ч.2 ст. 135 ЗК України, продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу. При цьому, у абзаці 2 ч.2 ст. 135 ЗК України зазначено, що на земельних торгах н е м о ж е бути використане п е р е в а ж н е право купівлі, тому суд дійшов висновку, що ст. 135 ЗК України не підлягає застосуванню, зокрема, до ч.4 ст. 8-2 ЗУ "Про оренду землі".
		При цьому порядок укладення договору оренди землі визначено ст. 16 ЗУ "Про оренду землі", згідно ч. 1, 2 якої, укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку; укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі р і ш е н н я відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, а б о за результатами аукціону.
		Оскільки ст.37-1 Земельного кодексу, ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", ст. 8-2 ЗУ "Про оренду землі", у даних правовідносинах є спеціальними, так як регулюють особливості використання та розпорядження земельними ділянками, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, суд дійшов висновку, що внесеними змінами до Земельного кодексу України та ЗУ "Про оренду землі" не передбачено, що у спірних відносинах передача в оренду земельних ділянок які входять до масиву земель має здійснюватися на підставі аукціону чи земельних торгів, тому доводи прокурора в цій частині є безпідставними. 
		Слід також зазначити, що оскаржуваним рішенням №1002 від 02.06.2020, крім передачі спірних земельних ділянок в оренду, вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 6,7958 га, яка поділяється на земельну ділянку №1 площею 4,7958 га та земельну ділянку №2 площею 2,0000 га, а також земельну ділянку площею 6,6982 га, яка поділяється на земельну ділянку №1 площею 6,5482 га та земельну ділянку №2 площею 0,1500 га, натомість недійсність рішення в цій частині прокурор не обґрунтовує, однак просить скасувати рішення ради вцілому.
		Крім того, суд враховує, що рішення №1002 від 02.06.2020 приймалося у відповідності до рішення Коростишівської міської ради №805 від 03.09.2019 року, з внесеними змінами рішенням №832 від 17.09.2019, щодо надання згоди на поділ земельних ділянок. 
		Узгоджується оскаржуване рішення і з рішенням Коростишівської міської ради №783 від 23.07.2019, яким затверджено перелік земельних ділянок, розташованих на території Коростишівської об`єднаної територіальної громади, призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами, до якого не включено ні оскаржувані земельні ділянки, ні земельні ділянки, на які здійснено поділ (а.с. 29-32, т.2).
		За вказаного, суд не встановив обґрунтованості наведених прокурором підстав для визнання незаконним та скасування рішення 94 сесії 7 скликання Коростишівської міської ради №1002 від 02.06.2020 "Про затвердження документації щодо поділу земельної ділянки".
		Водночас суд вважає за необхідне звернути увагу на зміст ч.1 ст. 21 ЦК України, згідно якої суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Тобто, з наведеної статті вбачається, що для визнання незаконним правового акту індивідуальної дії необхідно дві умови, в їх сукупності, а саме: 1) суперечність такого правового акта актам чинного законодавства; 2) порушення таким правовим актом цивільних прав або інтересів.
		Аналогічна позиція викладена у пункті 2 роз`яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", згідно якого підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
		Натомість, у позовній заяві єдиною підставою для визнання оскаржуваного рішення та договорів недійсними, прокурор вказав недотримання передбаченої земельним законодавством процедури надання в користування земельних ділянок, тобто недотримання приписів законодавства. Які саме права та інтереси держави порушено вищевказаним рішенням, прокурором не зазначено. В процесі розгляду справи додаткових підстав визнання оскаржуваного рішення недійсними наведено не було.
		Згідно практики Європейського суду з прав людини, принцип "належного урядування", як правило не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі "Москаль проти Польщі"). Потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської республіки"). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської республіки"; "Гаші проти Хорватії" та ін.
		Щодо вимоги про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки №361 та №362 від 16.06.2020, то її обґрунтовано ч.1 ст. 203 та ч.1 ст. 215 ЦК України, з посиланням на незаконність рішення ради №1002 від 02.06.2020, з наведених вище підстав. 
		Згідно з ч.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Оскільки вказаних прокурором порушень, як при прийнятті оскаржуваного рішення, так і при укладанні зазначених договорів оренди суд не встановив, зазначена вимога також не підлягає задоволенню.
		Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
		Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Оскільки прокурором не доведено незаконність рішення 94 сесії 7 скликання Коростишівської міської ради №1002 від 02.06.2020 "Про затвердження документації щодо поділу земельної ділянки", у задоволенні вимоги про його скасування суд відмовляє.
		За вищенаведеного, відсутні підстави і для задоволення позову в частині вимоги про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки №361 та №362 від 16.06.2020,тому у її задоволенні суд відмовляє.
		Витрати по сплаті судового збору з відповідачів не стягуються.
		Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні позову Керівника Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Коростишівської міської ради та до Фермерського господарства "Здвиж" відмовити.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне рішення складено: 22.02.21 
		 
		Суддя Вельмакіна Т.М. 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		1 - у справу;
		2 - Коростишівській місцевій прокуратурі - (рек.);
		3 - відповідачу1 - ( рек.);
		4 - відповідачу2 - (рек.);
		5 - Жит. обл. прокуратурі (рек.)

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...