Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/652/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори.
Надіслано для оприлюднення: 25.02.2021. Зареєстровано: 25.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2021.
Дата набрання законної сили: 25.02.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 лютого 2021 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  922/652/18 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,
		розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 (головуючий - Фоміна В. О., судді Крестьянінов   О. О., Шевель О. В.) у справі
		за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полі-Тен"
		про стягнення  349658,13 грн.
		Короткий зміст і підстави позовних вимог
		1. 20.03.2018 заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 Харківської області (далі - Прокурор, позивач) звернувся в інтересах держави в особі Харківської міської ради (далі - Харківська міськрада, Міськрада) до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полі-Тен" (далі - ТОВ "Полі-Тен", Товариство) про стягнення з відповідача 349659,13 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, з посиланням на положення статей 182, 319, 1212, 1214 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 12, 120, 122, 124, 125, 126, 152, 155, 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 14, 269, 287, 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
		2. Позовна заява обґрунтовується тим, що ТОВ "Полі-Тен" у період з 01.04.2015 по 28.02.2018 без правовстановлюючих документів використовувало земельні ділянки за адресою: м. Харків, вул. Лодзька, 7 (далі - спірні земельні ділянки), з метою обслуговування належних відповідачу нежитлових приміщень, відтак Товариство безпідставно використовує спірні земельні ділянки та зберігає кошти, не сплачуючи орендної плати за користування земельними ділянками за відсутності укладеного договору, тим самим збільшує вартість власного майна, а Харківська міськрада втрачає належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження коштів у розмірі орендної плати за рахунок Міськради.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		3. Суди розглядали справу неодноразово. Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.12.2019 (суддя Байбак О. І.), залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2019(головуючий -Чернота Л. Ф.    судді Пелипенко Н. М., Пушай В. І.), позов задоволено повністю у зв`язку з обґрунтованістю позовних вимог. 
		4. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.04.2019 (головуючий - Пільков К. М., судді Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.) касаційну скаргу ТОВ "Полі-Тен" задоволено частково. Скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 14.06.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 у справі №   922/652/18, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
		Постанова Верховного Суду мотивована тим, що: 1) оскаржувані судові рішення не містять встановлених обставин щодо визначених меж і кадастрового номера земельної ділянки, що складається із земельних ділянок, не містять встановлених обставин щодо занесення інформації стосовно земельної ділянки, що складається із земельних ділянок, до Державного земельного кадастру, а також не містять встановлених обставин щодо формування цієї земельної ділянки у розумінні статті 791 ЗК України; 2) апеляційний суд, не врахувавши встановлений законом порядок визначення розміру нормативної грошової оцінки як основи визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, визнав позовні вимоги доведеними, не перевіривши відповідність здійснених Прокурором нарахувань визначеному вище порядку визначення розміру нормативної грошової оцінки як основи визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності; 3) у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №   629/4628/16-ц, від 13.02.2019 у справі №   320/5877/17 викладено висновок про те, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.
		5. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Харківської області від 09.12.2019 (суддя Аюпова Р. М.) у задоволені позову відмовлено повністю. Стягнуто з Прокуратури Харківської області на користь ТОВ "Полі-Тен" 9594,10 грн витрат на професійну правничу допомогу та 18357,06 грн витрат зі сплати судового збору.
		6. Рішення аргументоване посиланням на положення статей 11, 1212, 1214 ЦК України, статей 79, 791, 31, 93, 125, 206 ЗК України, статей 13, 20, 23 Закону України "Про оцінку земель", застосовуючи які суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що здійснений позивачем розрахунок суми втрат бюджету за користування земельною ділянкою є недоведеним, зокрема у частині застосування нормативної грошової оцінки, оскільки відповідна земельна ділянка не сформована як об`єкт цивільних прав, що виключає можливість обчислення розміру безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за землю.
		7. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2019 та ухвалено нове рішення про залишення позову Прокурора без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
		8. Постанова мотивована непідтвердженням судом підстав для представництва Прокурором інтересів держави відповідно до положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру", що зумовлено відсутністю обґрунтування Прокурором бездіяльності компетентного органу (Харківської міськради) щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, оскільки: 1) з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 26.06.2019 у справі   587/430/16-ц і від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, Прокурором не було надано органу місцевого самоврядування розумного строку для розгляду повідомлення та вжиття відповідних заходів щодо захисту інтересів держави або надання мотивованої відповіді, позаяк матеріали справи не містять доказів направлення Прокурором Харківській міськраді повідомлення від 19.03.2018 № 04-08-1063-18 будь-яким способом (поштовим, електронним або безпосередньо врученим), а також отримання його Міськрадою, що свідчить про необізнаність позивача про намір прокурора звернутися до суду з цим позовом, а тому і про неможливість Харківської міськради реалізувати свої повноваження щодо вжиття відповідних заходів захисту інтересів держави або надання прокурору мотивованої відповіді; 2) у листі-попередженні від 27.07.2017 позивачем висловлено намір звернення до суду за захистом порушених Товариством прав територіальної громади м. Харкова у разі неусунення відповідачем порушень вимог земельного законодавства, а з відповіді Харківської міськради від 03.01.2018 № 7/0/226-18 на запит Харківської місцевої прокуратури № 3 від 20.12.2017 № 03-07-7175-17 (матеріали справи не містять цього запиту) не вбачається інформації про те, що Міськрада не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави і звертатися до суду з позовом до відповідача, тоді як сама по собі обставина незвернення з позовом протягом певного часового періоду (з жовтня 2017 року по січень 2018 року) не свідчить про неможливість виконання позивачем функцій із захисту інтересів держави; 3) таким чином, ще до звернення Прокурора до Харківської міськради (20.12.2017) позивач вчиняв дії щодо встановлення обставин користування відповідачем спірними земельними ділянками та виявлення відповідних порушень.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		9. Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, заступник керівника Харківської обласної прокуратури (далі - скаржник) звернувся з касаційною скаргою, у якій просить зазначену постанову скасувати і передати справу до  Східного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційна скаргу
		10. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а саме статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 11, 53, 76- 79, 226, 236, 269 ГПК України, наголошуючи, що: 1) під час ухвалення оскаржуваної постанови апеляційний суд не врахував висновку щодо застосування положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру", викладеного у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, від 21.01.2019 у справі № 909/516/18; 2) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.03.2018 у справі № 922/1361/17; 3) апеляційний суд не врахував наведений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №   826/11885/16 висновок про те, що земля є об`єктом права власності Українського народу, тому умови щодо використання даного природного ресурсу є особливо суворими; 4) посадові особи Харківської міськради достовірно знали про факт безоплатного користування ТОВ "Полі-Тен" землями комунальної власності протягом тривалого періоду часу, а саме з 18.12.2017 (дата складання акту обстеження спірних земельних ділянок), та маючи відповідні повноваження, не вжили заходів цивільно-правового характеру щодо стягнення безпідставно збережених коштів, що свідчить про нездійснення захисту інтересів держави (бездіяльність) компетентним органом.
		Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		11. Позивач і відповідач не подали відзивів на касаційну скаргу.
		Розгляд справи Верховним Судом 
		12. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.12.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 у справі № 922/652/18 та призначено здійснювати розгляд цієї справи у порядку письмового провадження.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		13. ТОВ "Полі-Тен" з метою експлуатації об`єктів нерухомості використовувало земельну ділянку на підставі договору на право тимчасового користування землею від 22.10.2001 (реєстраційний № 2551). 
		14. Рішенням Харківської міськради від 27.04.2005 № 88/05 і від 22.11.2006 №         179/06 припинено право користування ТОВ "Полі-Тен" частинами земельної ділянки площею 0,6674 га і 0,1009 га відповідно по вул. Лодзькій, 7 у м. Харкові та припинено дію договору на право тимчасового користування землею від 22.10.2001 № 2551. 
		Зазначеними рішеннями зобов`язано Товариство оформити в установленому порядку право користування земельними ділянками, що залишилися у користуванні.
		15. Згідно з листом Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міськради від 22.08.2017 № 7843, за наявними архівними матеріалами право власності на нежитлові будівлі літ. "Л-2" загальною площею 1361,0 м2, літ. "М-1" загальною площею 319,6 м2, літ. "Т-1" загальною площею 880,3 м2, нежитлові приміщення № 1-5 в літ. "З-1" площею 31,8 м2 по вул. Лодзькій, 7 у м. Харкові зареєстровано за ТОВ "Полі-Тен" на підставі свідоцтва про право власності від 08.05.2001, виданого виконавчим комітетом Харківської міськради.
		16. Відповідно до інформації Східної ОДПІ Головного управління ДФС у Харківській області від 06.09.2017 відповідач не обліковується як платник земельного податку чи орендної плати за земельні ділянки, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Лодзька, 7. ТОВ "Полі-Тен" є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 %, зокрема, за період 2015- 2017рр. сплатив єдиний податок у таких розмірах: за 2015 рік - 5661 грн, за 2016 рік - 8700 грн, за 2017 рік - 23500 грн.
		17. 18.12.2017 Департамент територіального контролю Харківської міськради (далі - Департамент) здійснив обстеження земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Лодзька, 7, та встановлено, що земельна ділянка площею 0,0037 га по вул. Лодзькій, 7 у м. Харкові використовується ТОВ "Полі-Тен" для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень № 1- 5 в літ. "З- 1" площею 31,8 м2; земельна ділянка площею 0,0312 га по вул. Лодзькій, 7 у м. Харкові використовується ТОВ "Полі-Тен" для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "М- 1" площею 319,6 м2; земельна ділянка площею 0,2160 га по вул. Лодзькій, 7 у м. Харкові використовується ТОВ "Полі-Тен" для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "Т- 1" площею 880,3 м2, літ. "Л- 2" площею 1361 м2. Межі земельних ділянок визначено відповідно до зовнішніх меж будівель. Координати точок знімальної основи визначались супутниковим методом з прив`язкою до сертифікованої мережі в системі CK- 63 ХАРКІВ (КНВА) із застосуванням GPS приймача GNSS S86S № S86367102013814. Вся апаратура супутникових радіонавігаційних систем, що використовувалась для виконання топографо-геодезичних робіт зареєстрована та обліковується у Держгеокадастрі України (Реєстр апаратури супутникових радіонавігаційних систем геодезичного коду 9015. Реєстраційний номер 1012 (S86S № S86367102013814).
		За результатами обстеження 18.12.2017 складено акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Лодзька, 7.
		18. 07.06.2017 Департамент звернувся до ТОВ "Полі-Тен" з вимогою про надання інформації щодо права власності (користування) земельною ділянкою по вул.   Лодзькій, 7 у м. Харкові.
		19. Листом від 27.07.2017 № П-330/17 Департамент попередив ТОВ "Полі-Тен" про виявлення факту використання земельної ділянки по вул. Лодзькій, 7 у м. Харкові з порушенням земельного законодавства та вимагав у строк до 07.08.2017 надати документи щодо фактичної оплати за користування зазначеною земельною ділянкою (земельний податок, орендна плата) за останні три роки, а також повідомив Товариство, що у разі неврегулювання питання погашення наявної заборгованості, Департаментом буде ініційовано питання щодо стягнення зазначених коштів у судовому порядку.
		20. Упродовж серпня-вересня 2017 року між Департаментами Харківської міськради, Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, Головним управлінням ДФС у Харківській області велося листування з приводу виявлення інформації щодо наявності/відсутності укладених договорів оренди або рішень щодо продажу земельної ділянки по вул. Лодзькій, 7 у м. Харкові, наявності/відсутності на обліку ТОВ "Полі-Тен" як платника плати за землю за спірні земельні ділянки, а також щодо розташування на цих земельних ділянках нерухомого майна, яке належить Товариству на праві власності.
		21. З листа-відповіді Департаменту від 03.01.2018 № 7/0/226-18, надісланого на запит Харківської місцевої прокуратури № 3 від 20.12.2017 №03-07-7175-17 про надання інформації та копій документів стосовно здійснення Департаментом заходів самоврядного контролю щодо використання земельної ділянки по вул.   Лодзькій, 7 у м. Харкові (матеріали справи не містять цього запиту), Департамент направив прокуратурі документи (на 21 аркушах) стосовно вжиття заходів самоврядного контролю за використанням ТОВ "Полі-Тен" земельної ділянки комунальної власності площею орієнтовно 0,6010 га, розташованої по вул.   Лодзькій, 7 у м. Харкові.
		22. Прокурор додав до позовної заяви оригінал направленого Харківській міськраді листа-повідомлення від 19.03.2018 № 04-08-1063-18 про намір звернутися до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Полі-Тен" 349658,13 грн за використання Товариством спірних земельних ділянок без правовстановлюючих документів за період з 01.04.2015 по 28.02.2018.
		Позиція Верховного Суду
		23. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
		24. В основу оскаржуваної постанови покладено висновки апеляційного суду про те, що: 1) з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у пунктах 76- 81 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, для підтвердження підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення. Таке повідомлення за своїм характером має спонукати уповноважений орган до вчинення відповідних дій зі вжиття заходів щодо захисту інтересів держави і лише явно немотивоване "ігнорування" цього повідомлення (попередження) вказаним органом або неналежне (не відповідно до закону) реагування на нього, дає підстави прокурору для самостійного (субсидіарного) вжиття заходів, зокрема шляхом звернення до суду з позовом; 2) з відповіді Департаменту від 03.01.2018 №   7/0/226-18 на запит Харківської місцевої прокуратури № 3 від 20.12.2017 № 03-07-7175-17 (матеріали справи не містять цього запиту) не вбачається інформації про те, що Міськрада не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави і звертатися до суду з позовом до відповідача, а сама по собі обставина незвернення з позовом упродовж певного часового періоду (з жовтня 2017 року по січень 2018 року) не свідчить про неможливість самостійного виконання позивачем функцій із захисту інтересів держави, позаяк ще до звернення Прокурора до Харківської міськради (20.12.2017) позивач вчиняв дії щодо встановлення обставин користування відповідачем спірними земельними ділянками та виявлення відповідних порушень; 3) зважаючи на подання позову наступного дня після складання попереднього повідомлення, Прокурор не надав органу місцевого самоврядування розумного строку для розгляду такого повідомлення та вжиття відповідних заходів з метою захисту інтересів держави або надання мотивованої відповіді.
		25. Колегія погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
		26. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Згідно з підпунктом "в" пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
		27. У пунктах 67, 77- 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №   912/2385/18 сформульовано такий правовий висновок:  
		"Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.
		Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. 
		Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
		Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. 
		Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. 
		Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".
		28. Касаційна інстанція вважає, що, ураховуючи зазначену правову позицію Великої Палати Верховного Суду, суд апеляційної інстанції на підставі пункту 2 частини 1 статті 226  і частини 4 статті 236 ГПК України дійшов правильного висновку про відсутність обґрунтування Прокурором бездіяльності компетентного органу (Харківської міськради) щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах і зумовлене цим непідтвердження судом виключних підстав для представництва Прокурором інтересів держави відповідно до положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру", та, як наслідок, залишив позов Прокурора без розгляду.
		29. Адже з матеріалів справи не вбачається, судами не встановлено та скаржником не доведено направлення у період з 20.12.2017 до 18.03.2019 Прокурором на адресу Харківської міськради звернення, у якому зазначалося би про необхідність Міськради у розумний строк відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення земельного законодавства, виявлених Прокурором, та подальшого самостійного вжиття заходів для виправлення ситуації, в тому числі шляхом подання позову про стягнення безпідставно збережених грошових коштів у розмірі орендної плати.
		30. При цьому апеляційний суд цілком правомірно виходив з того, що матеріали справи навіть не містять запиту Харківської місцевої прокуратури № 3 від 20.12.2017 № 03-07-7175-17 про надання інформації та копій документів стосовно здійснення Департаментом заходів самоврядного контролю щодо використання земельної ділянки по вул.   Лодзькій, 7 у м. Харкові, у відповідь на який (запит) Департамент листом від 03.01.2018 №   7/0/226-18 направив прокуратурі належним чином засвідчені копії документів (на 21 аркушах) стосовно вжиття у червні-липні 2017 року заходів самоврядного контролю за використанням ТОВ "Полі-Тен" земельної ділянки комунальної власності площею орієнтовно 0,6010 га, розташованої по вул.   Лодзькій, 7 у м. Харкові. Зокрема, у листі-попередженні від 27.07.2017 № П-330/17 Департамент чітко висловив намір звернутися до суду за захистом порушених Товариством прав територіальної громади м. Харкова у разі неусунення відповідачем порушень вимог земельного законодавства, а саме у випадку неврегулювання ТОВ "Полі-Тен" питання погашення наявної заборгованості за фактичне користування спірними земельними ділянками (земельний податок, орендна плата) за останні три роки.
		31. Водночас суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що з огляду на подання позову наступного дня після складання повідомлення від 19.03.2018 № 04-08-1063-18 про намір звернутися до суду з цим позовом, направленого Харківській міськраді, Прокурор не надав органу місцевого самоврядування розумного строку для розгляду такого повідомлення та вжиття відповідних заходів з метою захисту інтересів держави або надання мотивованої відповіді.
		32. Верховний Суд зауважує, що звернення Прокурора до господарського суду з цим позовом 20.03.2018, тобто наступного дня після складання листа-повідомлення від 19.03.2018 № 04-08-1063-18, не може вважатися наданням компетентному органу розумного строку для реагування на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, або вчинення дій для виправлення ситуації, тому наявне звернення до Міськради зі вказаним листом майже одночасно з поданням позову до Господарського суду Харківської області позбавило позивача можливості відреагувати на звернення Прокурора.
		33. З огляду на викладене, колегія суддів не бере до уваги як такі, що не мають істотного значення для справи, доводи скаржника про те, що посадові особи Харківської міськради достовірно знали про факт безоплатного користування ТОВ "Полі-Тен" землями комунальної власності протягом тривалого періоду часу, а саме з 18.12.2017 (дата складання акта обстеження спірних земельних ділянок), та маючи відповідні повноваження, не вжили заходів цивільно-правового характеру щодо стягнення безпідставно збережених коштів, що свідчить про нездійснення захисту інтересів держави (бездіяльність) компетентного органу.
		34. Зміст оскаржуваної постанови переконливо свідчить про те, що фактичні обставини відсутності направлення Прокурором повідомлення про необхідність вжиття Харківською міськрадою у розумний строк заходів для захисту інтересів держави свідчать про те, що суд апеляційної інстанції переглянув рішення місцевого господарського суду відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №   912/2385/18, врахувавши цей висновок належним чином згідно з частиною 4 статті 236 ГПК України.
		35. Колегія суддів відхиляє твердження скаржника про неврахування апеляційним судом під час ухвалення оскаржуваної постанови висновку щодо застосування положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру", викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №   903/129/18 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 909/516/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, а також висновку, сформульованого у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №   826/11885/16, з огляду на таке.
		36. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет і підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №   696/1693/15-ц (провадження №   14-737цс19).
		37. У зв`язку з цим касаційна інстанція відхиляє посилання скаржника на неврахування висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №   903/129/18 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 909/516/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, а також висновку, сформульованого у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №   826/11885/16, оскільки предмет і підстави позову, фактичні обставини, які формують зміст спірних правовідносин, та матеріально-правове регулювання спірних правовідносин у зазначених справах і в розглядуваній справі є різними, що виключає як подібність спірних правовідносин, так і підстави для застосування вказаних правових позицій під час вирішення цього спору.
		38. Водночас у аспекті посилання скаржника на неврахування висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №   903/129/18 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, колегія суддів додатково зазначає таке.
		39. Відповідно до статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду: 1) у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права; 2) діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції; 3) аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює узагальнення судової практики; 4)   здійснює інші повноваження, визначені законом.
		40. Таким чином, саме Велика Палата Верховного Суду є спеціально створеним колегіальним органом Верховного Суду, метою діяльності якого є забезпечення однакового застосування судами норм права.
		При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №      755/10947/17 зазначила, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
		41. Зі змісту пунктів 33, 34, 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №   912/2385/18 вбачається, що у вказаній постанові сформульовано уточнюючий висновок щодо питання застосування положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру" саме з метою врегулювання розбіжностей у правових позиціях, викладених, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №   903/129/18 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18.
		42. За таких обставин колегія суддів вважає, що під час касаційного перегляду судових рішень у цій справі врахуванню при застосуванні норми статті 23 Закону України "Про прокуратуру" підлягає наразі остання правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №   912/2385/18.
		43. Щодо доводів скаржника про застосування судом апеляційної інстанції положень Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила), без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.03.2018 у справі №   922/1361/17, касаційна інстанція зазначає наступне.
		44. Вміщений у постанові Верховного Суду від 01.03.2018 у справі №   922/1361/17 висновок щодо застосування пунктів 2, 73 Правил ґрунтується виключно на встановлених судами фактичних обставинах підтвердження направлення листа Ізюмської місцевої прокуратури від 12.04.2017 № 03-07-3892вих17 на адресу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, зданого у поштове відділення згідно з реєстром Ізюмської місцевої прокуратури на просту кореспонденцію  №22(22-50)1025-17.
		Натомість з матеріалів цієї справи вбачається, що лист-повідомлення Харківської місцевої прокуратури № 3 від 19.03.2018 № 04-08-1063-18, який є поштовим відправленням з оголошеною цінністю, надіслано 19.03.2018 на адресу Харківської міськради разом з копією позовної заяви, що підтверджується наявним у матеріалах справи описом вкладення в цінний лист від 19.03.2018 (а.с.15 том 1).
		45. Наведене свідчить про різні фактичні обставини, які формують зміст спірних правовідносин у справах №   922/1361/17 і №   922/652/18, які (правовідносини) відповідно не є подібними, що, у свою чергу, виключає застосування при вирішенні цього спору висновку, сформульованого у постанові Верховного Суду від 01.03.2018 у справі №   922/1361/17.
		46. Водночас викладене також свідчить про помилковість висновку апеляційного суду про те, що матеріали справи не містять доказів направлення Харківській міськраді Прокурором повідомлення від 19.03.2018 № 04-08-1063-18 будь-яким способом (поштовим, електронним або безпосередньо врученим), а також його отримання Міськрадою, що свідчить про необізнаність позивача про намір прокурора звернутися до суду з цим позовом, а тому і про неможливість Харківської міськради реалізувати свої повноваження щодо вжиття відповідних заходів захисту інтересів держави або надання прокурору мотивованої відповіді.
		47. Разом з тим відповідно до частини 2 статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		48. Ураховуючи вимоги частини 2 статті 309 ГПК України та викладені у пунктах 29- 32 цієї постанови висновки про те, що: 1) Прокурор не довів направлення у період з 20.12.2017 до 18.03.2019 на адресу Харківської міськради звернення, у якому зазначалося би про необхідність Міськради у розумний строк відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення земельного законодавства, виявлених Прокурором, та подальшого самостійного вжиття заходів для виправлення ситуації, в тому числі шляхом подання позову про стягнення безпідставно збережених грошових коштів у розмірі орендної плати; 2) подавши позов наступного дня після складання повідомлення від 19.03.2018 № 04-08-1063-18 про намір звернутися до суду з цим позовом, направленого Харківській міськраді, Прокурор не надав органу місцевого самоврядування розумного строку для розгляду такого повідомлення та вжиття відповідних заходів з метою захисту інтересів держави або надання мотивованої відповіді, які (висновки) не спростовано скаржником і свідчать про обґрунтованість оскаржуваної постанови, то колегія суддів не вбачає достатніх підстав для скасування правильної по суті постанови з одних лише формальних міркувань.
		49. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що наразі виключає скасування оскаржуваної постанови саме з цієї підстави, однак разом з тим не свідчить про необхідність закриття касаційного провадження у цій справі у частині зазначеної підстави касаційного оскарження, позаяк суд апеляційної інстанції переглянув рішення місцевого господарського суду відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №   912/2385/18.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		50. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		51. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, натомість апеляційний суд ухвалив оскаржувану постанову з урахуванням висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №   912/2385/18.
		52. Колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про відсутність передбачених законом виключних підстав для звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави та зумовлене цим обґрунтоване залишення без розгляду позову Прокурора у цій справі. Такий висновок ґрунтується на вимогах чинного законодавства та дослідженні усіх обставин і зібраних у справі доказів та доводів учасників справи.
		53. Таким чином, доводи, викладені скаржником у поданій касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження і не спростовують висновок апеляційного суду щодо залишення позову без розгляду, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови немає.
		54. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		55. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		56. За наведених обставин висновок суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для залишення без розгляду позову заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 Харківської області відповідає положенням статей 226, 236 ГПК України, як наслідок, оскаржувану постанову ухвалено судом апеляційної інстанції з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушення норм процесуального права, а тому підстав для задоволення касаційної скарги немає.
		Розподіл судових витрат
		57. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат у виді сплаченого скаржником судового збору не здійснюється.
		Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 309, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення.
		Постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 у справі №   922/652/18 залишити без змін. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                      Ю. Я. Чумак
		 
		 
		 
		Судді                                                                                                    Т. Б. Дроботова
		 
		 
		 
		                                                                                                              В. А. Зуєв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...