Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 466/10732/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу.
Надіслано для оприлюднення: 25.02.2021. Зареєстровано: 26.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.03.2021.
Дата набрання законної сили: 22.03.2021
Номер судового провадження: 2/466/887/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 466/10732/20
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		     17 лютого 2021 року                                                                    м.Львів
		Шевченківський районний суд м. Львова
		у складі: головуючого - судді                   Невойта П.С.,
		  секретаря  с/з                                             Лелик О.М.,
		справа №466/10732/20,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м.Львові в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
		за участю позивача                           ОСОБА_1 ,
		відповідача                                        ОСОБА_2 ,-
		                                                          в с т а н о в и в:
		позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 та просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 19 квітня 2012  року міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис 287, стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частки заробітку /доходу/ щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати пред`явлення позову від 31.12.2020 і до досягнення дитиною відповідного віку.
		В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що від шлюбу у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Сімейне життя з відповідачем з об`єктивних причин, зумовлених різними характерами та поглядами на життя, безпричинними сварками не склалося та постійно погіршувалося і в результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин, сім`я розпалася, сторони проживають окремо, а шлюб існує лише формально. Спільне господарство не ведеться. Просить розірвати шлюб.
		Щодо позовних вимог про стягнення аліментів, зазначає, законом передбачено обовязок батьків отримувати дітей, а тому такі витрати у відповідності до вимог ст.181 Сімейного кодексу України необхідно розділити з відповідачем.
		Відповідач подав відзив на позовну заяву. В обгрунтування відзиву зазначає, що збереження шлюбу не суперечать їх інтересам та інтересам їх доньки. Вважає, що причиною їх сварок є батьки дружини, які постійно втручаються у їх сімейне життя. Щодо стягнення аліментів, то зазначає, що ніколи немав німіру ухилятися від утримання доньки, завжди сприяв гармонійному її розавитку та достатку
		Ухвалою судді від 16.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі.
		Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала просила задовольнити у повному обсязі, надала пояснення аналогіні викладеним у позовний заяві.
		Відповідач в  судовому засіданні не заперечив щодо розірвання шлюбу. Щодо стягнення аліментів, то просив такі присудити відповідно до закону.
		Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд приходить такого. 
		Як вбачається із свідоцтва про шлюб, такий зареєстрований 19 квітня 2012  року міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис 287/арк.спр.27/.
		Від шлюбу у подружжя народилася ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується свідоцтвом про народження, копія якого міститяся  в матеріалах справи /арк.спр.11/. 
		Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом ( ст. 81 ЦПК України).
		Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.
		Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.
		Аналогічні приписи викладені у ст.24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
		Виходячи із змісту ч.3, 4 ст.56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
		Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
		Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них,  що мають істотне значення. 
		У судовому засіданні суд установив, що сімейне життя  з відповідачем з об`єктивних причин, зумовлених різними характерами та поглядами на життя, безпричинними сварками не склалося та постійно погіршувалося і в результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин, сім`я розпалася, сторони проживають окремо, а шлюб існує лише формально. Спільне господарство не ведеться. Причиною неможливості спільного проживання подружжя є різні погляди на життя та сім`ю. 
		Між подружжям відсутнє взаєморозуміння та довіра. Примирення між сторонами не можливе. 
		З урахуванням наведеного суд вважає, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, відповідача, їх дитині, що мають істотне значення.
		Щодо позовних вимог про стягнення аліментів суд дійшов такого.
		Суд встановив, що дитина зареєстрована та проживає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 /арк.спр.28/.
		У відповідності до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. 
		Частиною 3 зазначеної вище статті передбачено, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
		Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України кожен з батьків повинен утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Даний обов`язок не залежить від матеріального становища батьків. Отже, обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері так і батька.
		Згідно з статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
		1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;
		2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;
		3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
		3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
		3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
		4) інші обставини, що мають істотне значення.
		Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
		Визначаючи розмір аліментів, суд враховує матеріальне становище позивача - донька проживає разом з матір`ю та перебуває на утриманні матері. Також суд враховує: матеріальне становище платника аліментів - він є працездатним, працевлаштований, має стабільний дохід,  протипоказань за станом здоров`я немає. 
		За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.
		Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.
		Згідно з частиною другою та третьою статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
		Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
		Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
		Відповідно до ст.8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. 
		Відповідачем не подано суду жодних доказів, які б підтверджували неможливість сплачувати аліменти.
		Згідно ст. ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		У відповідності зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		При визначенні розміру аліментів суд відповідно до вимог ст. 182, 200 СК України враховує майновий стан позивача, відповідача, стан здоров`я .
		З урахуванням зазначених обставин суд приходить до переконання, що позов    ОСОБА_1 підлягає до  задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж  50 % прожиткового мінімуму, встановлено для дитини відповідного віку, починаючи з 31 грудня 2020 року до досягнення дитиною повноліття.
		Відповідно до ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за 1 місяць.  
		Разом з тим, суд роз`яснює, що у відповідності до ст.193 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
		Щодо вирішення питання про стягнення витрат на правову допомогу.
		В силу ч. 1 ст.ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		Як убачається з матеріалів справи, 24 грудняч 2020 року, між ОСОБА_1 та адвокатом Горалем Тарасом Зеновійовичем укладено Договір про надання правничої правової допомоги №7602103 /арк.спр.17-18/.
		Відповідно до ст. 134 Цивільного процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
		Згідно Детального опису робіт /наданих послуг/, виконаних адвокатом від 30 грудня 2020 року виконавцем в інтересах Клієнта, згідно Договору, виконано такі зобовязання вартість послуг складає 1000гривень /арк.спр.20/.
		В підтвердження понесення витрат на правову допомогу та оплату гонорару згідно наведених вище договору та акту суду надано меморіальний ордер №@2PL592985  /арк.спр.19/.
		Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
		1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
		2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
		3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
		4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
		Зважаючи на викладене, суд вважає розмір заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу,  є співмірним, пропорційним та розумним в цілях покладення його на відповідача
		У відповідності до ст.141  ЦПК України суд стягує з відповідача судовий збір в доход держави в сумі 454,00  гривень.
		Керуючись ст. 3, 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-266, 268, 430 ЦПК України, ст.110,112, 180, 184 СК України, суд, -
		                                                          у х в а л и в :
		позов задовольнити.
		Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований 19 квітня 2012 року міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис 287.
		Після розірвання шлюбу залишити прізвище позивачу - ОСОБА_1 .
		Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж  50 % прожиткового мінімуму, встановлено для дитини відповідного віку, починаючи з 31 грудня 2020 року до досягнення дитиною повноліття.
		Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць. 
		Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 420,40 грн. судового збору та 1000 грн. судових витрат, а всього 1420,40 грн.
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в доход держави 454 (чотириста пятдесят чотири гривні 00 коп.) судового збору.
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
		Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 . зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
		Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
		Рішення  суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Суддя  П.  С.  Невойт

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...