Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/26391/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров’я населення; Порушення правил щодо карантину людей.
Надіслано для оприлюднення: 25.02.2021. Зареєстровано: 26.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.03.2021.
Дата набрання законної сили: 25.02.2021
Номер судового провадження: 33/801/168/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 127/26391/20 
		Провадження № 33/801/168/2021
		Категорія: 
		Головуючий у суді 1-ї інстанції Ковальчук Л. В.
		Доповідач: Оніщук В. В.
		 
		 
		ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 лютого 2021 року                                        м. Вінниця
		 
		Суддя Вінницького апеляційного суду Оніщук В.В., з участю секретаря судового засідання Очеретної М.Ю., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 27 січня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 27 січня 2021 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
		Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 грн. на користь держави.
		У постанові суду зазначено, що 11 листопада 2020 року в період часу з 10:00 год. до 11:30 год. ОСОБА_1 , будучи організатором мирної акції по вул. Соборна, 70 в м. Вінниця, не вжила заходів щодо дотримання соціальної дистанції, і на акції кількість людей перевищувала 20 осіб, чим допустила порушення ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
		Не погоджуючись із вказаною постановою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповноту з`ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просила постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 27 січня 2021 року скасувати і провадження у справі закрити.
		Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, яка просить задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав та закрити провадження у справі, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд приходить до таких висновків.
		Згідно ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
		Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.
		Положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
		Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. (ст. 252 КУпАП).
		Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 44-3 КУпАП полягає у порушенні правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
		Також слід зазначити, що стаття 44-3 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 44-3 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.
		При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актів, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
		В результаті дослідження матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено такі обставини.
		Із протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР №393372 від 11 листопада 2020 року вбачається, що 11 листопада 2020 року в період часу з 10:00 год. до 11:30 год. ОСОБА_1 , будучи організатором мирної акції по вул. Соборна, 70 в м. Вінниця, не вжила заходів щодо дотримання соціальної дистанції, і на акції кількість людей перевищувала 20 осіб, чим порушила підпункт 1 пункту 14 Постанови Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020.
		Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкриміновано порушення п.п.1 п.14 постанови КМ України № 641 від 22 липня 2020 року, відповідно до якого на території регіону (адміністративно-територіальної одиниці), на якій установлено "помаранчевий" рівень епідемічної небезпеки, додатково до протиепідемічних обмежень, передбачених для "зеленого" та "жовтого" рівня епідемічної небезпеки, забороняється: проведення масових (культурних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів за участю більш як 20 осіб (у разі проведення заходів з кількістю учасників до 20 осіб організатор забезпечує дотримання між учасниками фізичної дистанції не менше ніж 1,5 метра).
		Відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» із змінами, внесеними Постановою КМУ №1100 від 11.11.2020, виключено пункти 11-14.
		Таким чином, на дату вчинення інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, положення п.п.1 п.14 постанови КМ України № 641 від 22 липня 2020 року, якими заборонялося: проведення масових (культурних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів за участю більш як 20 осіб (у разі проведення заходів з кількістю учасників до 20 осіб організатор забезпечує дотримання між учасниками фізичної дистанції не менше ніж 1,5 метра), втратили чинність.
		Відповідно до ст. 94 Конституції України Закони стають обов`язковими та набувають законної сили негайно після офіційного прийняття й опублікування тексту закону, якщо інше не передбачено самим законом. При цьому, набуття законом чинності означає, що із цього моменту ним повинні керуватися, виконувати його й дотримуватися всі юридичні та фізичні особи. Загальновизнаним є і те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше. Тому, втрата законом чинності означає, що із цього моменту він не може застосовуватися.
		Конституція України, закріпивши ч. 1 ст. 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Закріплений в Конституції України принцип неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів узгоджується з міжнародно-правовими актами, зокрема Міжнародним пактом про громадянські та політичні права (ст.15), Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст.7). Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього. До того ж актом, який пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення є акт, що виключає з санкції більш суворі стягнення або додаткові стягнення.
		Статтею 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
		Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
		Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
		Пунктом 6 частини 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із скасуванням акту, який встановлює адміністративну відповідальність.
		З огляду на викладене, оскільки положення нормативно-правового акту, а саме п.п.1 п.14 постанови КМ України № 641 від 22 липня 2020 року, якими встановлювалися певні заборони та обмеження направлені на посилення протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, втратили чинність, а диспозиція ст. 44-3 КУпАП носить бланкетний характер, тому інкриміновані ОСОБА_1 порушення заборон та обмежень на даний час не мають юридичних наслідків. 
		Таким чином постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 27 січня 2021 року підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю із підстав передбачених пунктом 6 частини першої статті 247 КУпАП.
		Керуючись ст. 8, 247, 294 КУпАП, апеляційний суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 27 січня 2021 року скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 44-3 КУпАП закрити на підставі пункту 6 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку із скасуванням акту, який встановлює адміністративну відповідальність.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		   Суддя Вінницького
		   апеляційного суду:                         В. В. Оніщук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...