Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/2787/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності.
Надіслано для оприлюднення: 26.02.2021. Зареєстровано: 26.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.03.2021.
Дата набрання законної сили: 26.02.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 лютого 2021 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  916/2787/19 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.Б.,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шипкова Юрія Михайловича (далі - ФОП Шипков Ю.М., відповідач, скаржник)
		 
		на рішення  Господарського суду міста Києва від 14.08.2020 (головуючий - суддя Підченко Ю.О.) та
		постанову Північного апеляційного господарського суду   від 10.11.2020 (головуючий - суддя Грек Б.М., судді: Остапенко О.М., Отрюх Б.В.)
		 
		у справі  №916/2787/19
		за позовом  Общества з ограниченной ответственностью «Студия анимационного кино «Мельница» (далі - ООО «Мельница», позивач)
		до ФОП Шипкова Ю.М.
		про    стягнення 174 662,73 грн.
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		1. Короткий зміст позовних вимог
		 
		1.1. ООО «Мельница» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до ФОП Шипкова  Ю.М. про стягнення суми компенсації в розмірі                            174 662,73 грн.
		1.2.   На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про порушення відповідачем виключних майнових прав позивача, як власника аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу « Лунтік і його друзі », шляхом публічного показу та пропонування послуг із зображенням персонажу з означеного аудіовізуального твору на належному відповідачеві вебсайті «horosho.od.ua».
		 
		1.3. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.11.2020 справу №916/2787/19 передано за встановленою підсудністю на розгляд Господарському суду міста Києва.
		 
		2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		 
		2.1.  Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.08.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 у справі № 916/2787/19, позовні вимоги задоволено.
		 
		2.2.  Судові рішення мотивовано тим, що відповідач під час провадження своєї господарської діяльності здійснив розповсюдження товарів із зображенням персонажу мультиплікаційного серіалу «Лунтік та його друзі», чим порушив вимоги  статті 426 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України),  статті 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права»  (далі - Закон №3792-ХІІ) та виключні майнові авторські права позивача, оскільки він ніколи не отримував жодних дозволів від позивача, тобто не укладав у відповідності до вимог статей 31,  32 Закону №3792-ХІІ та Розділу 75 ЦК України авторський або ліцензійний договори на право розповсюдження товарів із використанням об`єктів авторського права, що належать позивачу.
		 
		3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		3.1.  ФОП Шипков Ю.М., посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 у справі №  916/2787/19, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		 
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		 
		4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу:
		 
		4.1.  касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки на даний час розглядається низка судових справ за позовами ООО «Мельница» про стягнення компенсації за порушення авторського права за схожих обставин, а тому виникає необхідність забезпечення єдності та сталості висновків Верховного Суду при розгляді справи з цієї ж категорії;
		 
		4.2.  оскаржувані судові рішення ухвалені без врахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 02.06.2020 у справі № 916/807/19 (суди не перевірили правовий статус за законодавством Російської Федерації наданих позивачем прокатного посвідчення та посвідчення національного фільму);
		 
		4.3. оскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, внаслідок чого суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про належність позивачу виключного майнового авторського права на спірний твір, про вчинення відповідачем дій, що порушують права позивача, та здійснили необґрунтований розрахунок розміру компенсації, що є підставою для скасування судового рішення на підставі частини першої статті 311 ГПК України;
		 
		4.4. на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (щодо решти оскаржуваних рішень, зокрема щодо порядку обрахування розміру компенсації, як паушальної суми).
		 
		5. Позиція інших учасників справи
		 
		5.1.  У відзиві  на касаційну скаргу ООО «Мельница» заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		 
		6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		6.1.  Відповідно до прокатного посвідчення Федерального агентства культури і кінематографії Державного реєстру кіно і відеофільмів від 21.11.2006 №214057306, кіновідеофільм «Лунтик и его друзья» (на мові оригіналу тут і далі по тексту) випущено в Російській Федерації у 2006 році, а права на фільм належать ООО «Студия анимационного кино «Мельница» на строк дії авторського права на твір.
		 
		6.2. У матеріалах справи наявне посвідчення національного фільму Міністерства культури Російської Федерації №10998, відповідно до якого продюсером анімаційного фільму «Лунтик и его друзья» є ООО «Мельница».
		 
		6.3. Згідно з експертним висновком Дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів та адрес» № 156/2019-ЕВ від 09.09.2019 проведено фіксацію і дослідження змісту вебсторінок за наступними адресами у мережі Інтернет: https://horosho.od.ua/ (далі - вебсторінка №1) та  https://liorosho.od.ua/iventy/detskij-prazdnik/luntik/  (далі - вебсторінка №2) та    за результатами дослідження вебсторінки №  2 встановлено, що в її структурі міститься, зокрема, наступний текст: «ОРГАНИЗАЦИЯ ПРАЗДНИКОВ.... Лунтик… Одесса… Цена 2200 за персонажа за 1 час… 063 532 97 02....С радостью поможем организовать Ваш Праздник!... Позвоните нам 063 532 97 02… Заказать Лунтика в Одессе вы сможете у нас    Мы приезжаем со всей музыкальной аппаратурой и проводим программу от 1 до 2 часов». При цьому на досліджуваній вебсторінці №  2 завантажується зображення персонажу « Лунтік », який є персонажем аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу « Лунтік і його друзі ».
		 
		6.4. 13.08.2019 позивачем направлено звернення до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з проханням здійснити позаплановий захід державного нагляду (контролю) - перевірити дотримання власником інтернет-сайту horosho.od.ua обов`язку передбаченого  статтею 52 Закону України «Про авторське право та суміжні права», а саме: розміщення у вільному доступі на власному вебсайті та (або) в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) достовірної інформацію про себе, передбачену цією статтею.
		 
		6.5. У листі Міністерство економічного розвитку і торгівлі України зазначило, що згідно з відповіддю від хостинг-провайдера абонентом (споживачем) послуг ТОВ «Хостінг Україна», який зареєструвався на їх сайті, прийняв умови договору щодо надання послуг для сайту «horosho.od.ua» та здійснює оплату таких послуг, є Шипков Юрій Михайлович .
		 
		6.6. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видом діяльності ФОП Шипкова Ю.М. зазначено - 93.29 «Організування інших видів відпочинку та розваг (основний)».
		 
		6.7. 01.01.2017 позивачем та ТОВ «Той-Хауз» укладено договір про надання ліцензії на використання фільму, предметом якого є надання позивачем ліцензіату - ТОВ «Той-Хауз» ліцензії на використання фільму «Лунтик и его друзья» згідно з пунктом 3.1. цього договору протягом ліцензійного строку на ліцензійній території. Ліцензіат в свою чергу приймає ліцензію та виплачує роялті у відповідності до розділу 4 договору у розмірі 50% від доходу (додаток №1).
		 
		6.8. В матеріалах справи міститься договір № 02.11.2018, укладений ТОВ «Той Хауз» (ліцензіар) та Індивідуальним підприємцем Беліковою Ольгою Микитівною (ліцензіат), предметом якого є надання ліцензіаром ліцензіату невиключної ліцензії на використання зображень героїв анімаційних фільмів «Лунтик и его друзья» при організації, проведенні заходів (в тому числі, але не виключно, свят: вистав; постановок; шоу і ін.), на узгодженій території та в обумовлений термін, а ліцензіат зобов`язується виплатити ліцензіару винагороду, передбачену цим Договором.
		 
		6.9. Відповідно до пункту  3.1. договору № 02.11.2018 за надання ліцензії на умовах даного договору ліцензіат зобов`язався сплачувати ліцензіару винагороду в розмірі 300 000,00 руб. Розмір винагороди є фіксованим, не підлягає зменшенню, не стає у залежність від кількості заходів, часу проведення, кількості задіяних охоронюваних елементів, території, а також будь-яких інших критеріїв. Розмір винагороди є мінімальним для використання охоронюваних елементів у встановленій договором діяльності. 
		 
		7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
		 
		7.1.  Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		7.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
		 
		8.1. Причиною виникнення спору у цій справі стало питання щодо наявності чи відсутності правових підстав для стягнення з відповідача   компенсації за порушення ним майнових авторських прав позивача на об`єкт авторського права - персонаж аудіовізуального твору « Лунтик » - мультиплікаційного серіалу «Лунтик и его друзья» шляхом публічного показу та пропонування послуг із зображенням цього персонажу з означеного аудіовізуального твору на належному відповідачеві вебсайті «horosho.od.ua».
		 
		8.2. Згідно зі статтею 1 Закону №3792-ХІІ автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.
		 
		8.3. За приписами частини першої статті 8 Закону №3792-ХІІ об`єктом авторського права є зокрема, аудіовізуальні твори.
		8.4. Суб`єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права (стаття 7 Закону №3792-ХІІ).
		 
		8.5. Згідно зі статтею 9 Закону №3792-ХІІ частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.
		 
		8.6. Відповідно до статті 45 Закону №3792-ХІІ суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.
		 
		8.7. За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону №3792: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).
		 
		8.8. З огляду на приписи ГПК України щодо обов`язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи, зокрема про захист авторського права, слід враховувати таке:
		 
		1) позивач повинен довести належність йому авторського права чи права на їх захист, а також факт використання об`єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов`язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;
		 
		2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону №3792-ХІІ при використанні ним твору; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
		 
		8.9. За приписами ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини перша і третя статті 13).
		 
		8.10. Посилаючись на прокатне посвідчення і посвідчення національного фільму (пункти 6.1. та 6.2. цієї постанови), виданих органами Російської Федерації, суди попередніх інстанцій встановили наявність у ООО «Мельница» виключних майнових авторських прав на аудіовізуальний твір мультиплікаційний серіал «Лунтик и его друзья» та на його складові частини, в тому числі і на персонаж «Лунтик», а отже і наявність права захищати свої права, у тому числі шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
		 
		Дійшовши таких висновків, суди послались на положення Закону №3792-ХІІ та Закону України «Про міжнародне приватне право», частину другу статті 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, учасниками якої є Україна та Російська Федерація, частину першу статті 5 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (Паризький Акт від 24.07.1971, змінений 2 жовтня 1979 року).
		 
		Проте, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що вказані висновки зроблені судами передчасно без повного дослідження усіх зібраних у справі доказів та з`ясування необхідних фактичних обставин справи, оскільки судами попередніх інстанцій не з`ясовано правового статусу наданих позивачем документів, а саме прокатного посвідчення і посвідчення національного фільму, виданих органами Російської Федерації, а також чи можуть ці документи виступати належним підтвердженням наявності у позивача відповідних авторських прав, у тому числі можливості їх видачі й тій особі, яка таких прав не має; не встановлено чи автор (фізична особа, яка створила об`єкт авторського права) передавав позивачу у встановленому порядку майнові авторські права на твір та його складові частини (у даному випадку на юридично значимий охоронюваний елемент і об`єкт цього аудіовізуального твору - « персонаж Лунтик »), і якщо передав, то які саме і в якому обсязі.
		 
		Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.06.2020 у справі № 916/807/19.
		 
		8.11. Верховний Суд також зазначає, що згідно з частиною першою статті 1107 ЦК України розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється, зокрема, на підставі ліцензійного договору.
		 
		Відповідно до частини першої статті 1108 ЦК України особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об`єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності; частина).
		 
		За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону (частина перша статті 1109 ЦК України).
		 
		8.12. Як убачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, попередніми судовими інстанціями встановлено факт укладення позивачем і ТОВ «Той-Хауз» ліцензійного договору від 01.01.2017, за умовами якого останньому надано виключну ліцензію на використання фільму «Лунтик и его друзья» на узгодженій території.
		 
		Водночас суди попередніх інстанцій не з`ясували чи могло ООО «Мельница» виступати позивачем у цій справі, і зокрема, чи мало місце порушення саме його прав та/або законних інтересів, за захистом яких воно звернулося, чи іншої особи, враховуючи умови зазначеного вище договору.
		 
		Верховний Суд також зазначає, що Верховний Суд вже неодноразово звертав увагу судів та наголошував на необхідності з`ясування ними належності позивачеві авторського права на об`єкт чи права на його захист, а також встановлення правового статусу наданих на їх підтвердження документів у справах про захист виключних майнових прав позивача як власника об`єктів авторського права.
		 
		8.13. Судами попередніх інстанцій також вказано, що наявність оголошення на сайті з пропозицією щодо надання послуг із використанням персонажу аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу «Лунтик и его друзья», а також вид діяльності відповідача, в сукупності свідчать про те, що Шипков Юрій Михайлович здійснював використання персонажу аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу «Лунтик и его друзья» з комерційною метою, а саме з метою надання послуг, тобто здійснював таку діяльність як фізична особа-підприємець.
		 
		Однак судами не перевірено належним чином і не спростовано належними засобами доказування доводи відповідача про те, що він не є належним відповідачем у справі, оскільки як встановлено судами попередніх інстанцій, власником інтернет-сайту horosho.od.ua є відповідач як фізична особа, а не як фізична особа-підприємець. Крім того, судами не встановлено та не перевірено належним чином на підставі наявних у справі доказів фактичне використання відповідачем персонажу «Лунтик», зокрема шляхом проведення дитячих свят за участі цього персонажу тощо, а також отримання прибутку відповідачем за його використання. 
		8.14. Положеннями частини першої статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено можливість звернення в установленому порядку суб`єктів авторського права та суміжних прав до суду та інших органів відповідно до їх компетенції за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав.
		 
		При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право, зокрема, подавати позови:
		- про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду;
		- стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав;
		- виплату компенсацій.
		 
		Як установлено судами попередніх інстанцій, під час звернення до суду за захистом свого порушеного права, позивачем з поміж інших форм відповідальності за порушення авторського права і суміжних прав, обрано саме компенсацію.
		 
		Пунктом «г» частини другої статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом як паушальна сума на базі таких елементів, як подвоєна, а у разі умисного порушення - як потроєна сума винагороди або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
		 
		Стягуючи з відповідача компенсацію у розмірі 174  622,73 грн, суди попередніх інстанцій виходили з такого:
		- 01.01.2017 ООО «Мельница» уклало з ТОВ «Той-Хауз» договір про надання ліцензії на використання фільму, предметом якого є надання ООО «Мельница» ліцензіату - ТОВ «Той-Хауз» ліцензії на використання фільму «Лунтик и его друзья» на протязі ліцензійного строку на ліцензійній території. Ліцензіат в свою чергу приймає ліцензію та виплачує роялті у відповідності до розділу 4 договору у розмірі 50% від доходу (додаток №1);
		- 02.11.2018 (хоча із копії договору вбачається « 05.04.2018») ТОВ «Той Хауз» (ліцензіар) та Індивідуальний підприємець Белікова Ольга Микитівна (ліцензіат) уклали договір, предметом якого є надання ліцензіаром ліцензіату невиключної ліцензії на використання зображень героїв анімаційних фільмів «Лунтик и его друзья» при організації, проведенні заходів (в тому числі, але не виключно, свят: вистав; постановок; шоу і ін.), на узгодженій території та в обумовлений термін, а ліцензіат зобов`язується виплатити ліцензіару винагороду, передбачену цим договором. Відповідно до пункту 3.1. цього договору за надання ліцензії на умовах даного договору ліцензіат зобов`язався сплачувати ліцензіару винагороду в розмірі 300  000,00 руб. Розмір винагороди є фіксованим, не підлягає зменшенню, не стає у залежність від кількості заходів, часу проведення, кількості задіяних охоронюваних елементів, території, а також будь-яких інших критеріїв. Розмір винагороди є мінімальним для використання охоронюваних елементів у встановленій договором діяльності;
		- мінімальна сума винагороди, яку отримає позивач за використання ліцензії становить 150    000 руб. (50% відсотків доходу, які сплачуються відповідно до додатку №1 до договору про надання ліцензії    на використання твору);
		- з урахуванням курсу НБУ на час подання позову, сума винагороди, яку позивач зміг би реально одержати за звичайних обставин за використання зображень героїв мультиплікаційного серіалу «Лунтик и его друзья», в тому числі персонажу « Лунтик », якби його права не були порушені, становить 58  220, 91 грн. Отже, розрахунок суми позовних вимог складає: 58  220, 91 (мінімальна сума винагороди, яка була б сплачена, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання об`єктів авторського права) х 3 (потроєна сума винагороди за умисне порушення авторського права відповідно до пункту «г» частини другої статті 52 Закону України «Про авторське і суміжні права») становить 174 662,73 грн.
		 
		Однак судами попередніх інстанцій не встановлено та не обґрунтовано, які юридичні наслідки може встановлювати для позивача та відповідача договір від 05.04.2018, укладений ТОВ «Той Хауз» та Індивідуальним підприємцем Беліковою Ольгою Микитівною, для визначення підстав і розміру компенсації, яка, за висновками судів, підлягала до стягнення. 
		 
		8.15. Таким чином, колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог передчасними, зробленими без урахування зазначених норм права та без встановлення вище вказаних обставин справи. 
		 
		Відтак доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду справи. 
		 
		8.16. Верховний Суд зауважує, що згідно із положеннями статтею 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. 
		 
		Верховний Суд також зазначає, що за відсутності встановлених судами попередніх інстанцій таких обставин та фактичних даних Суд позбавлений можливості визначити наявність або відсутність підстав для формування відповідного правового висновку щодо застосування норм права, зазначених у касаційній скарзі. 
		 
		8.17. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		Вимогами процесуального закону визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
		 
		Однак, ухвалені у справі судові рішення таким вимогам в повній мірі не відповідають, оскільки не з`ясувавши всіх обставин, що мають значення для справи, не дослідивши пов`язані з ними докази та без належного мотивування, попередні судові інстанції припустилися порушення вимог статей  86, 236 ГПК України щодо повного та всебічно дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного вирішення даної справи. 
		 
		8.18. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		 
		8.19. Порушення попередніми судовими інстанціями норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, такі недоліки не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції. Верховний Суд позбавлений можливості самостійно встановити обставини справи, що перешкоджає прийняттю законного рішення у справі, тому ухвалені судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		8.20. Під час нового розгляду справи, судам попередніх інстанцій слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи.
		 
		8.21. З мотивів викладених у цьому розділі та з огляду на межі перегляду справи, які встановлені статтею 300 ГПК України Верховним Судом відхиляються аргументи викладені у відзиві на касаційну скаргу.
		 
		9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		 
		9.1. Доводи ФОП Шипкова Ю.М. щодо порушення судами норм права при прийнятті оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку знайшли своє підтвердження з мотивів, викладених у розділі 8 цієї постанови. 
		 
		9.2. За таких обставин, вирішення інших питань у справі без дослідження наведених обставин справи є передчасним. У зв`язку із наведеним суд касаційної інстанції позбавлений можливості визначити наявність або відсутність підстав для формування відповідного правового висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, про відсутність якого заявлено скаржником.
		 
		9.3. З огляду на те, що суди попередніх інстанцій не встановили обставин, що є визначальними і ключовими у цій справі, ураховуючи доводи касаційної скарги, які є нерозривними у їх сукупності, Суд вважає за можливе з огляду на повноваження, визначені ГПК України, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		 
		Під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, перевірити зазначені в цій постанові доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, вирішити спір відповідно до закону.
		 
		9.4. За змістом частини третьої статті 310 зазначеного Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
		 
		10. Судові витрати
		 
		10.1. Оскільки рішення та постанова судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд, то розподіл судових витрат у справі, в тому числі й судового збору, сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який ухвалює рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
		 
		Керуючись статтями 300, 308, 310, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шипкова Юрія Михайловича задовольнити частково. 
		 
		2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 у справі №916/2787/19 скасувати.
		 
		3. Справу направити до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                                          Т. Малашенкова 
		 
		Суддя                                                                                                          І. Бенедисюк
		 
		Суддя                                                                                                                            І. Булгакова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...