Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/3464/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 26.02.2021. Зареєстровано: 28.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.03.2021.
Дата набрання законної сили: 25.02.2021
Номер судового провадження: A/855/23546/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010,  м. Київ,  вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
		 
		Головуючий у першій інстанції: Лапій С.М.
		                                                                                                                               Суддя-доповідач: Епель О.В.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		25 лютого 2021 року                                                                                    Справа № 320/3464/20
		 
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: 
		Головуючого судді:            Епель О.В., 
		суддів:                                    Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,
		за участю секретаря           Сакевич Ж.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі 
		 
		за позовом            ОСОБА_1 
		 
		до                     Секретаріату Конституційного суду України
		 
		про           визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Історія справи.
		ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Секретаріату Конституційного суду України (далі - відповідач) про:
		- визнання протиправною бездіяльності Секретаріату Конституційного Суду України щодо розподілу його конституційного звернення від 21.09.2019 між суддями Конституційного Суду України та щодо передачі його конституційного звернення від 21.09.2019 на розгляд Конституційного Суду України у складі суддів Конституційного Суду України;
		- зобов`язання Секретаріату Конституційного Суду України здійснити розподіл його конституційного звернення від 21.09.2019 між суддями Конституційного Суду України і здійснити передачу його конституційного звернення від 21.09.2019 на розгляд Конституційного Суду України у складі суддів Конституційного Суду України протягом десяти днів після набрання рішенням суду законної сили.
		Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено. 
		Разом з тим, суд вийшов за межі позовних вимог:
		- визнав протиправною бездіяльність Секретаріату Конституційного Суду України щодо не здійснення реєстрації конституційного звернення гр. ОСОБА_1 від 21.09.2019 шляхом внесення інформації про нього до автоматизованої системи «Документообіг КСУ» із проставленням автоматично сформованого унікального реєстраційного індексу, дати та часу надходження;
		- зобов`язав Секретаріат Конституційного Суду України внести інформацію про конституційне звернення гр. ОСОБА_1 від 21.09.2019 до автоматизованої системи «Документообіг КСУ».
		Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Секретаріатом Конституційного Суду України не було зареєстровано звернення позивача, а тому права позивача підлягають захисту саме шляхом визнання протиправною відповідної бездіяльності відповідача та зобов`язання його внести інформацію про конституційне звернення гр. ОСОБА_1 від 21.09.2019 до автоматизованої системи «Документообіг КСУ».
		Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його частково скасувати та змінити в мотивувальній частині та в резолютивній частині, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі та залишивши в силі спосіб захисту, який суд застосував, вийшовши за межі заявлених позовних вимог. 
		В обґрунтування своїх апеляційних вимог позивач зазначає, що судом першої інстанції при розгляді цієї справи не було прийнято до уваги, що звернення з конституційним поданням є складовою прав і свобод людини, гарантії яких визначають зміст і спрямованість діяльності держави, утвердження і забезпечення яких є головним обов`язком держави.
		Також апелянт зазначає, що звернення з конституційним поданням є складовою права знати свої права, що не можуть бути обмежені.
		При цьому, позивач зазначає, що Положення про Секретаріат КС України на нього не поширюється та не може врегульовувати відносини, однією зі сторін в яких є позивач.
		Разом з тим, позивач вважає, що судом першої інстанції не було застосовано законодавчі норми, які підлягали застосуванню, зокрема ст.ст. 8, 19, 21, 22, 34, 38, 55, 57, 64, 68 Конституції України та практику Європейського суду з прав людини.
		З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
		Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
		КС України подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити скаргу без задоволення, наполягаючи на необґрунтованості доводів апелянта. 
		При цьому, КС України у своєму відзиві зазначає, що конституційне звернення позивача було зареєстровано Секретаріатом КС України.
		08.02.2021 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про розгляд цієї справи без його участі та про залишення без розгляду відзиву, поданого відповідачем на його апеляційну скаргу.
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2021 було продовжено строк судового розгляду цієї справи та відкладено судовий розгляд справи на 23.02.2021 о 13:25 год.
		18.02.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшли витребувані в нього докази.
		18.02.2021 через канцелярію суду від апелянта надійшла заява про часткову відмову від його апеляційної скарги, в якій він просить скасувати та змінити рішення суду першої інстанції і задовольнити його позовні вимоги у викладеній ним редакції без виходу за їх межі.
		23.02.2021 о 13:25 год. учасники справи в судове засідання не з`явилися.
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2021, яка занесена про протоколу судового засідання, вирішено перейти розгляду цієї справи в прядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини першої статті 311 КАС України.
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2021, яка занесена про протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні заяви позивача про залишення без розгляду відзиву, поданого відповідачем на його апеляційну скаргу.
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2021 заяву позивача про часткову відмову від його апеляційної скарги - задоволено, апеляційне провадження в частині апеляційних вимог щодо залишення без змін рішення суду першої інстанції у частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення реєстрації конституційного звернення  позивача та зобов`язання відповідача зареєструвати таке звернення - закрито.
		Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.
		Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
		Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 21.09.2019 позивач через засоби поштового зв`язку звернувся до Конституційного Суду України з конституційним зверненням, в якому просив надати офіційне тлумачення частини першої статті 64 Конституції України та частини першої статті 157 Конституції України у взаємозв`язку з пунктом 14 розділу 1 ЗУ «Про внесення змін до Конституції України від 02.06.2016, а також надати офіційне тлумачення частини другої статті 150 Конституції України в редакції ЗУ «Про внесення змін до Конституції України від 02.06.2016 в частині того, чи є зазначений перелік суб`єктів права на конституційне подання з питань офіційного тлумачення Конституції України є вичерпним, та   в частині того, чи встановлює така редакція ч. 2 ст. 150 Конституції України фактичні обмеження щодо звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства та юридичних осіб до Конституційного Суду України з питань офіційного тлумачення Конституції України.
		Листом від 18.10.2019 № 15/5-18/4424 Секретаріат Конституційного Суду України повідомив позивача, що згідно з частиною другою статті 150 Конституції України, пунктом 2 частини першої статті 51, статтею 52 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року № 2136-VIII (далі - Закон) Конституційний Суд України здійснює офіційне тлумачення Конституції України виключно за конституційними поданнями Президента України, щонайменше сорока п`яти народних депутатів України, Верховного Суду, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Цей перелік суб`єктів права на конституційне подання є вичерпним.
		Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення розподілу його конституційного звернення між суддями КС України та щодо нездійснення його передачі на розгляд КС України у складі суддів КС України, звернувся до суду з цим позовом.
		Нормативно-правове обґрунтування.
		Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 № 2136-VIII (далі - Закон № 2136-VIII), Регламентом Конституційного Суду України, ухваленим на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України Постановою Конституційного Суду України від 22 лютого 2018 року № 1-пс/2018 (далі - Регламент) та Положенням про Секретаріат Конституційного Суду України, затвердженим постановою Конституційного Суду України від 11.04.2019   № 13-п/2019 (далі - Положення).
		Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених цією Конституцією випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до цієї Конституції.
		Діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, обґрунтованості та обов`язковості ухвалених ним рішень i висновків.
		Статтею 151-1 Конституції України передбачено, що Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України (конституційність) закону України за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України. Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано.
		Згідно зі статтею 153 Конституції України порядок організації та діяльності Конституційного Суду України, статус суддів Суду, підстави і порядок звернення до Суду, процедура розгляду ним справ і виконання рішень Суду визначаються Конституцією України та законом.
		Відповідно до статті 50 Закону № 2136-VIII формами звернення до Суду є конституційне подання, конституційне звернення, конституційна скарга.
		Статтею 52 Закону № 2136-VIII передбачено, що відповідно до     Конституції України     суб`єктами права на конституційне подання є: Президент України, щонайменше сорок п`ять народних депутатів України, Верховний Суд, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим.
		Заява народного депутата України про відкликання свого підпису під конституційним поданням не має юридичних наслідків.
		Згідно зі статтею 53 Закону № 2136-VIII Конституційним зверненням є подане до Суду письмове клопотання про надання висновку щодо:
		1) відповідності Конституції України чинного міжнародного договору України або міжнародного договору, що вноситься до Верховної Ради України для надання згоди на його обов`язковість;
		2) відповідності Конституції України (конституційності) питань, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою;
		3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;
		4) відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України;
		5) порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України;
		6) відповідності нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим Конституції України та законам України.
		У конституційному зверненні зазначаються:
		1) суб`єкт права на конституційне звернення;
		2) відомості про представника суб`єкта права на конституційне звернення;
		3) документи і матеріали, на які посилається суб`єкт права на конституційне звернення, із зазначенням повного найменування, номера, дати ухвалення, джерела офіційного видання акта;
		4) перелік документів і матеріалів, що додаються.
		У конституційному зверненні про відповідність Конституції України міжнародного договору зазначаються конкретні положення договору, які належить перевірити на відповідність Конституції України, та конкретні положення Конституції України, на відповідність яким належить перевірити договір, а також обґрунтування тверджень щодо неконституційності міжнародного договору (його окремих положень).
		У конституційному зверненні про відповідність Конституції України (конституційність) питань, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою, зазначаються ті питання, конституційність яких оспорюється, та конкретні положення Конституції України, на відповідність яким належить перевірити ці питання, а також обґрунтування тверджень щодо невідповідності Конституції України (неконституційності) питань, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою.
		До конституційного звернення щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту додаються:
		1) матеріали щодо ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;
		2) документи про створення та роботу спеціальної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для проведення розслідування, висновки і пропозиції цієї комісії;
		3) матеріали про розгляд Верховною Радою України висновків і пропозицій відповідної тимчасової слідчої комісії;
		4) рішення Верховної Ради України про звинувачення Президента України у вчиненні державної зради або іншого злочину;
		5) рішення Верховної Ради України про звернення до Конституційного Суду.
		У конституційному зверненні про порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України зазначається обґрунтування тверджень щодо порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України.
		У конституційному зверненні щодо відповідності нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим Конституції України та законам України зазначаються акт Верховної Ради Автономної Республіки Крим (його конкретні положення), що належить перевірити на відповідність Конституції України та законам України, та конкретні положення Конституції України та законів України, на відповідність яким належить перевірити акт Верховної Ради Автономної Республіки Крим (його окремі положення), а також обґрунтування тверджень щодо невідповідності Конституції України та законам України акта Верховної Ради Автономної Республіки Крим (його окремих положень).
		Згідно з частиною першою статті 54 Закону № 2136-VIII суб`єктами права на конституційне звернення є:
		1) Президент України - за пунктами 1, 2, 6 частини першої статті 53 цього Закону, що випливає із статей 137, 151 Конституції України;
		2) Верховна Рада України - за пунктами 3, 4, 5 частини першої статті 53 цього Закону, що випливає з пункту 28 частини першої статті 85, статей 151, 159 Конституції України;
		3) Кабінет Міністрів України - за пунктом 1 частини першої статті 53 цього Закону, що випливає із статті 151 Конституції України;
		4) щонайменше сорок п`ять народних депутатів України - за пунктами 1, 2 частини першої статті 53 цього Закону, що випливає із статті 151 Конституції України.
		Відповідно до статті 55 Закону № 2136-VIII конституційною скаргою є подане до Суду письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб`єкта права на конституційну скаргу.
		У конституційній скарзі зазначаються:
		1) прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса зареєстрованого місця проживання особи (для іноземця чи особи без громадянства - місця перебування) або повна назва та місцезнаходження юридичної особи, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
		2) відомості про уповноважену особу, що діє від імені суб`єкта права на конституційну скаргу;
		3) короткий виклад остаточного судового рішення, в якому було застосовано відповідні положення закону України;
		4) опис перебігу розгляду відповідної справи в судах;
		5) конкретні положення закону України, які належить перевірити на відповідність Конституції України, та конкретні положення Конституції України, на відповідність яким належить перевірити закон України;
		6) обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих     Конституцією України прав людини, на думку суб`єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону;
		7) відомості про документи і матеріали, на які посилається суб`єкт права на конституційну скаргу, із наданням копій цих документів і матеріалів;
		8) перелік документів і матеріалів, що додаються.
		Копія остаточного судового рішення у справі суб`єкта права на конституційну скаргу має бути засвідчена в установленому порядку судом, що його ухвалив.
		Згідно зі статтею 56 Закону № 2136-VIII суб`єктом права на конституційну скаргу є особа, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України (його окремі положення) суперечить Конституції України.
		До суб`єктів права на конституційну скаргу не належать юридичні особи публічного права.
		Конституційну скаргу фізична особа підписує особисто.
		Якщо суб`єктом права на конституційну скаргу є дієздатна фізична особа, яка за станом здоров`я або фізичною вадою не в змозі особисто підписати конституційну скаргу, її підписує уповноважена в установленому законом порядку особа, що діє від її імені.
		Конституційну скаргу юридичної особи підписує уповноважена на це особа, повноваження якої має бути підтверджено установчими документами цієї юридичної особи та актом про призначення (обрання) на посаду уповноваженої особи.
		У статті 57 Закону № 2136-VIII визначено, що звернення до Суду надсилаються поштою або подаються безпосередньо до Секретаріату.
		Попередню перевірку звернень до Суду здійснює Секретаріат.
		Якщо конституційна скарга за формою не відповідає вимогам цього Закону, керівник Секретаріату повертає її суб`єкту права на конституційну скаргу.
		Повернення конституційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до Суду з дотриманням вимог цього Закону.
		Відповідно до ст. 1 розділу Положення, Секретаріат Конституційного Суду України (далі - Секретаріат) здійснює організаційне, аналітичне, юридичне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Конституційного Суду України (далі - Суд) відповідно до Закону України „Про Конституційний Суд України".
		Згідно з п. 10.2 ст. 10 розділу Основні завдання та повноваження Секретаріату Положення, Секретаріат у сфері аналітичного забезпечення діяльності Суду, зокрема, здійснює попередню перевірку всіх форм звернень, що надійшли до Суду, готує попередні висновки про наявність підстав для відкриття конституційного провадження у справі або відмови у відкритті конституційного провадження у справі.
		Порядок прийняття звернень до Суду передбачено главою 4 Регламенту.
		Відповідно до параграфу 39 глави 4 Регламенту передбачено, що до розгляду в Суді приймаються звернення до Суду від суб`єктів права на такі звернення, визначених  статтями 52,  54,  56  Закону.
		Конституційні подання за формою і змістом повинні відповідати вимогам, встановленим  статтями     51,  52,  частиною першою статті 74  Закону.
		Конституційні звернення за формою і змістом повинні відповідати вимогам, встановленим  статтями  53,  54,  частиною першою статті 74  Закону.
		Конституційні звернення щодо відповідності  Конституції України  (конституційності) питань, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою, подаються в строк, визначений  статтею 79  Закону.
		Конституційні скарги за формою і змістом повинні відповідати вимогам, встановленим  статтями 55,  56,  частиною першою статті 74  Закону, та вважаються прийнятними за умов, визначених  статтею 77  Закону.
		Звернення до Суду надсилаються поштою або подаються безпосередньо до Секретаріату.
		Звернення до Суду безвідносно до форми невідкладно реєструються Секретаріатом шляхом внесення інформації про них до автоматизованої системи "Документообіг КСУ" із проставленням автоматично сформованого унікального реєстраційного індексу, дати та часу надходження.
		Інформація про звернення до Суду із зазначенням дати надходження та реєстраційного номера кожного з них розміщується на Веб-сайті.
		Секретаріат перевіряє конституційні скарги на відповідність за формою вимогам     Закону     впродовж одного робочого дня з дня їх реєстрації.
		Конституційне подання, конституційне звернення, а також конституційна скарга у разі її відповідності за формою вимогам  Закону  після попередньої перевірки, але не пізніше наступного робочого дня з дня реєстрації, передається Судді-доповідачу згідно з розподілом.
		Параграфом 40 глави 4 Регламенту передбачено, що якщо конституційна скарга за формою не відповідає вимогам  Закону, керівник Секретаріату повертає її суб`єкту права на конституційну скаргу із зазначенням, яким вимогам Закону вона не відповідає.
		Статтями 58, 59 Закону № 2136-VIII передбачено, що розгляд звернення до Суду здійснюється у Колегії, до складу якої входить відповідний Суддя-доповідач.
		Суддя-доповідач у справі визначається шляхом розподілу звернень до Суду між Суддями почергово, в алфавітному порядку з урахуванням прізвища, імені та по батькові, за датою надходження та номером реєстрації безвідносно до форми звернення у порядку, встановленому Регламентом.
		Відповідно до статей 61, 62 Закону № 2136-VIII питання щодо відкриття конституційного провадження у справі вирішуються на засіданнях колегій, сенатів, Великої палати.
		Підставами для відмови у відкритті конституційного провадження у справі є, зокрема, звернення до Суду неналежним суб`єктом.
		Відповідно до параграфу 41 глави 4 регламенту суддя-доповідач у справі визначається шляхом розподілу звернень до Суду між суддями Конституційного Суду почергово, в алфавітному порядку з урахуванням прізвища, імені та по батькові, за датою надходження та номером реєстрації безвідносно до форми звернень до Суду. Розподіл звернень до Суду здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня реєстрації.
		Звернення до Суду після їх розподілу невідкладно передаються суддям-доповідачам у справах.
		Конституційні скарги, які за формою не відповідають вимогам     Закону     і повертаються суб`єктам права на конституційну скаргу керівником Секретаріату, між суддями Конституційного Суду не розподіляються.
		Згідно параграфу 42 глави 4 Регламенту Секретаріат здійснює підготовку попереднього висновку про наявність підстав для відкриття конституційного провадження у справі або відмови у відкритті конституційного провадження у справі за конституційними скаргами, які за формою відповідають вимогам     Закону, а також за конституційними поданнями та конституційними зверненнями.
		Підготовка попереднього висновку здійснюється протягом семи робочих днів.
		Відповідно до пункту 3 параграфу 43 глави 4 Регламенту Суддя-доповідач у справі вивчає звернення до Суду у двадцятиденний строк з дня визначення його Суддею-доповідачем у справі. Протягом вказаного строку Суддя-доповідач у справі повинен передати на засідання Колегії проект ухвали про відкриття конституційного провадження у справі або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі.
		Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством чітко визначено процедуру прийняття конституційного звернення Секретаріатом КС України, яка передбачає здійснення його реєстрації, перевірку на відповідність вимогам законодавства щодо форми такого звернення та, у разі дотримання форми, проведення розподілу конституційного звернення між суддями КС України та його передачу на розгляд КС України.
		При цьому, до повноважень Секретаріату КС України належить виключно здійснення перевірки щодо відповідності конституційного звернення формальним вимогам, визначеним законодавством. Вирішення усіх інших питань, зокрема щодо наявності в особи, якою воно подано, відповідного права, належить до компетенції суддів КС України, яка реалізується при вирішенні питання щодо наявності підстав для відкриття конституційного провадження у справі.
		Обставини справи, установлені судом апеляційної інстанції.
		Перевіряючи доводи апеляційної скарги та усуваючи неповноту з`ясування судом першої інстанції обставин цієї справи, колегія суддів установила, що 26.09.2019 до КС України надійшло конституційне звернення позивача від 21.09.2019.
		26.09.2019, тобто в день надходження, зазначене звернення було зареєстроване Секретаріатом КС України за № 18/6006 /т. 1 а.с. 189/.
		Розподіл вказаного конституційного звернення позивача між суддями КС України Секретаріатом КС України не здійснювався, відповідно, воно не було передано на розгляд КС України.
		18.10.2019 листом Секретаріату КС України № 15/5-18/4424 конституційне звернення від 21.09.2019 № 18/6006 було повернуто позивачу як таке, що подано особою, яка не є суб`єктом конституційного звернення /т. 1 а.с. 188/. 
		Висновки суду апеляційної інстанції.
		Отже, Секретаріатом КС України після реєстрації конституційного звернення позивача не було здійснено його розподілу між суддями та передачі на розгляду КС України у відповідному складі суддів, як таке прямо передбачено Законом № 2136-VIII та Регламентом. 
		Разом з тим, відповідачем проведено перевірку належності суб`єкта подання конституційного звернення позивача, що Законом № 2136-VIII, зокрема ст. 62, віднесено до компетенції суддів КС України, а не Секретаріату.
		Тобто, питання щодо наявності у позивача відповідного права на подання конституційного звернення від 21.09.2019 підлягало перевірці саме суддями КС України після розподілу між ними цього звернення та його передачі на розгляд КС України. 
		Водночас, Секретаріат КС України є лише структурним підрозділом КС України, який здійснює організаційно-технічні функції та не наділений компетенцією щодо прийняття рішень та/або вирішення процесуальних питань, віднесених до компетенції безпосередньо КС України у відповідному складі суддів.
		При цьому, колегія суддів наголошує, що пунктом 1 частини першої статті 62 Закону № 2136-VIII прямо передбачено, що звернення до КС України неналежним суб`єктом може бути підставою для відмови КС України у відкритті конституційного провадження, а не для повернення Секретаріатом такого звернення особі, якою воно подано, та/або для нездійснення Секретаріатом розподілу звернення між суддями КС України та передачі його на розгляд відповідному складу Суду. 
		З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що в цьому випадку наявні достатні та необхідні правові підстави для визнання протиправною бездіяльності Секретаріату КС України щодо нездійснення розподілу конституційного звернення ОСОБА_1 від 21.09.2019 між суддями КС України та щодо передачі цього конституційного звернення на розгляд КС України, для відновлення порушеного права позивача шляхом зобов`язання Секретаріату КС України вчинити такі дії та для задоволення позову в цій частині позовних вимог.
		Разом з тим, позовні вимог ОСОБА_2 щодо необхідності визначення десятиденного строку, у межах якого він просить зобов`язати відповідача передати його звернення на розгляд КС України, колегія суддів вважає необґрунтованими і наразі передчасними, оскільки відповідні дії на підставі та на виконання цього рішення суду повинні бути вчинені відповідачем за процедурою, визначеною Законом №  2136-VIII і Регламентом шляхом здійснення ним своїх дискреційних повноважень, які на теперішній час не реалізовані.
		Також апеляційний суд вважає необґрунтованими і неправильно сформульованими позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача передати звернення позивача на розгляд КС України у складі суддів КС України, оскільки, як убачається з норм Закону № 2136-VIII розгляд конституційних звернень здійснюється саме суддями КС України, визначеними за результатами розподілу скарги, який наразі Секретаріатом не здійснений. Тобто, за результатами розподілу звернення позивача між суддями КС України має бути визначений конкретний склад Суду (суддя), якому передається його скарга.
		Тож, задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у вказаній редакції призведе до складнощів і суперечностей при виконанні судового рішення.
		З огляду на викладене, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
		Перевіряючи рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги, з урахуванням поданої ним заяви про відмову від частини апеляційних вимог, апеляційний суд зазначає, що оскільки, як було встановлено вище, Секретаріатом КС України звернення позивача було зареєстровано в день його надходження до Суду, то висновки суду першої інстанції щодо необхідності виходу за межі позовних вимог і визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення реєстрації звернення позивача та зобов`язання його зареєструвати є безпідставними та помилковими.
		Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
		Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.
		З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді цієї справи було неповно встановлено обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому і є правовою підставою для скасування судового рішення.
		Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне встановлення обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. 
		          Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року - скасуванню, а позов - задоволенню частково.
		Розподіл судових витрат.
		Відповідно до частин першої, шостої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Таким чином, за результатами розгляду цієї справи судові, з огляду на задоволення апеляційним судом основної позовної вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі (про визнання протиправною бездіяльності), понесені ним судові витрати в розмірі 1262,20 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, який є суб`єктом владних повноважень в цій справі.
		Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
		Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року - скасувати та ухвалити постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Секретаріату Конституційного суду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.
		Визнати протиправною бездіяльність Секретаріату Конституційного Суду України щодо здійснення розподілу конституційного звернення ОСОБА_1 від 21.09.2019 між суддями Конституційного Суду України та щодо передачі цього конституційного звернення на розгляд Конституційного Суду України.
		Зобов`язати Секретаріат Конституційного Суду України здійснити розподіл конституційного звернення ОСОБА_1 від 21.09.2019 між суддями Конституційного Суду України і здійснити передачу цього конституційного звернення на розгляд Конституційного Суду України.
		У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Секретаріату Конституційного Суду України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1262,20 (одна тисяча двісті шістдесят дві гривні та двадцять копійок) грн.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
		Cудове рішення виготовлено 25 лютого 2021 року.
		 
		 
		Головуючий суддя                                        О.В. Епель
		 
		Судді:                                                            О.В. Карпушова
		 
		                                                                                          А.Г. Степанюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...