Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/7528/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на доходи фізичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 25.02.2021. Зареєстровано: 28.02.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.03.2021.
Дата набрання законної сили: 18.02.2021
Номер судового провадження: К/9901/24935/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 лютого 2021 року 
		м. Київ
		справа № 826/7528/16
		адміністративне провадження № К/9901/24935/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Юрченко В.П.,
		суддів: Васильєвої І.А.,  Пасічник С.С., 
		 
		секретар судового засідання - Титенко М.П.,
		за участю:
		представника позивача - Клочай Н.І.
		представника відповідача - Румянцевої А.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2016 (суддя: Кобилянський К.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 (колегія суддів у складі: Ісаєнко Ю.А., Губська Л.В., Федотов І.В.) у справі №826/7528/16 за позовом  ОСОБА_1  до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення від 29.04.2016 №0001651201,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.04.2016 №0001651201.
		Позовні вимоги мотивовано тим, що грошові кошти, отримані за продаж частки у статутному капіталі товариства, що є резидентом України, є доходом з джерелом походження з України, а тому підлягає оподаткуванню за правилами пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України.
		Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016, адміністративний позов задоволено. 
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що дохід отриманий позивачем від відчуження корпоративних прав ТОВ «Різорт Ріал Істейт» слід вважати доходом отриманим з джерелом його походження з України, оскільки він отриманий він діяльності платника на території України. Оскільки сума отриманого доходу дорівнювала сумі понесених витрат, відповідно відсутній об`єкт оподаткування податком на доходи.
		Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що судові рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права.
		В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
		Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно протоколу №1 загальних зборів часників ТОВ «Різорт Ріал Істейт» від 19.11.2013 спільно із фізичною особою, громадянкою України ОСОБА_2 заснували Товариство з обмеженою відповідальністю «Різорт Ріал Істейт».
		ОСОБА_1 вніс внесок (вклад) до статутного капіталу названого товариства у грошовій формі у розмірі 71742825,00 грн., що становить 99,99% розміру статутного капіталу ТОВ «Різорт Ріал Істейт» та відповідає 9999 голосам при голосуванні на зборах.
		10.09.2014 між позивачем та Компанією «Реефіон Лімітед», яка є юридичною особою, належним чином зареєстрованою згідно законодавства Республіки Кіпр, було укладено договір купівлі-продажу частики у статутному капіталі ТОВ «Різорт Ріал Істейт».
		Відповідно до умов договору позивач продав частину належної йому частки у статутному капіталі ТОВ «Різорт Ріал Істейт» в розмірі 50% номінальною вартістю 35875000,00 грн.
		20.10.2014 між названими сторонами було підписано Додаткову угоду №1 до Договору купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Різорт Ріал Істейт», згідно з якою позивач продає Компанії «Реефіон Лімітед» частку, розмір якої становить 5,37% статутного капіталу ТОВ «Різорт Ріал Істейт» номінальною вартістю 3852975,00 грн. Ціна частки, яка підлягає сплаті Компанією «Реефіон Лімітед» ОСОБА_1 складає 297413,98 доларів США, оплата здійснюється шляхом перерахування на банківський рахунок фізичної особи.
		Згідно виписки по особовому рахунку фізичної особи ОСОБА_1 кошти надійшли 15.10.2014 у сумі 297413,97 доларів США з призначенням платежу - згідно Договору купівлі - продажу частки у статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ «Різорт Ріал Істейт».
		Позивачем подано до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2014 рік, в якій задекларував суми отриманого доходу та витрати від продажу частки у статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ «Різорт Ріал Істейт» в розмірі 3852975,00 грн. Розрахунок податку з отриманого прибутку за результатами продажу 5.37% частки Статутного капіталу оподатковано  за правилами п.п.170.2 ст. 170 ПК України, що встановлені для оподаткування інвестиційного прибутку.
		Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 з питання повноти та своєчасності сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб від доходів отриманих з продажу корпоративних прав за період з 01.01.2014 по 31.12.2014; за наслідками перевірки складено акт від 15 квітня 2016 №612/13-06/ НОМЕР_1 .
		Актом перевірки встановлено порушення позивачем пункту 14.1.55 пункту 14.1 статті 14, пункту 163.1 статті 163, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168, пункту 171.2 статті 171, пункту 170.11 статті 170 ПК України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб з отриманого доходу від продажу корпоративних прав ТОВ «Різорт Ріал Істейт» за 2014 рік на 654761,98 грн.
		В обґрунтування порушення контролюючий орган посилається на те, що оскільки сплата за продаж частки у розмірі 5,37% статутного капіталу ТОВ «Різорт Ріал Істейт» надійшла позивачу від покупця з джерел за межами України, то отримані кошти в рахунок сплати за продані корпоративні права слід вважати також доходом з джерел за межами України.
		29 квітня 2016 року відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0001651201, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 818452,48 грн, у тому числі за основним платежем 654761,98 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 163690,50 грн.
		Відповідно до підпунктів 162.1.1 та 162.1.2 пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
		Об`єктом оподаткування резидента відповідно до пункту 163.1 статті 163 ПК України є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
		Згідно абзацу «в» підпункту 14.1.54 пункту 44.1 статті 44 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів.
		У розумінні підпункту 14.1.55 пункту 14.1 статті 14 зазначеного Кодексу дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи, зокрема дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.
		Відповідно до підпункту 170.2.1 пункту 170.2 статті 170 ПК України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.
		Згідно підпункту 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 зазначеного Кодексу інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).
		Відповідно до підпункту 170.2.3 пункту 170.2 статті 170 ПК України якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими цією статтею, виникає від`ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.
		Таким чином, у разі здійснення операцій з продажу інвестиційних активів платник повинен здійснювати облік загального фінансового результату окремо від інших доходів і витрат, а отримане за результатами таких операцій позитивне значення фінансового результату (інвестиційний прибуток) включати до складу загального річного оподатковуваного доходу звітного періоду - календарного року.
		Верховний Суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, що оскільки ТОВ «Різорт Ріал Істейт» здійснює свою діяльність на території України, відтак дохід отриманий позивачем від відчуження корпоративних прав ТОВ «Різорт Ріал Істейт» слід вважати доходом отриманим з джерелом його походження з України, оскільки він отриманий він діяльності платника на території України. Відповідно дохід, отриманий резидентом від продажу корпоративних прав на території України є доходом з джерелом його походження з України, а тому оподаткування операцій з продажу корпоративних прав українських емітентів повинно регулюватися положеннями пункту 170.2 статті 170 ПК України.
		За таких обставин, суди дійшли правильного висновку, що об`єкт оподаткування податком на доходи у даному випадку відсутній, оскільки сума отриманого доходу дорівнювала сумі понесених витрат.
		Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.
		Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди в повному обсязі встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
		Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.
		 
		Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016  залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає
		 
		 
		СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва   С.С. Пасічник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...