Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 404/2214/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 01.03.2021. Зареєстровано: 01.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.03.2021.
Дата набрання законної сили: 01.04.2021
Номер судового провадження: 2/404/547/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа № 404/2214/19 
		Номер провадження 2/404/547/19 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		заочне   
		 
		16 лютого 2021 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
		головуючого судді -   Іванової Н.Ю.
		при секретарі           -   Чайка О.І.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення сплаченої за виконання робіт та матеріали грошові суми, пені (неустойки), моральної шкоди та розірвання договору побутового підряду, -
		 
		                                                                           ВСТАНОВИВ:
		 
		У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ФОП ОСОБА_2 про стягнення сплаченої за виконання робіт та матеріали грошові суми, пені (неустойки), моральної шкоди та розірвання договору побутового підряду, просила розірвати договір побутового підряду, укладений між нею та відповідачем від 12 грудня 2017 року, стягнути з відповідача на її користь 13 000 грн., 3809 грн. неустойки за прострочення виконання зобов`язання передбачених договором, 2000 грн. моральної шкоди. 
		В обґрунтування поданого позову зазначено, що 12 грудня 2017 року між позивачем та відповідачем укладений договір підряду, згідно п.1.1 якого відповідач зобов`язався організувати дії, тобто заміряти, розрахувати, підібрати матеріал для утеплення фасаду за розцінками виконавця, а також доставка і розвантаження цих матеріалів. 
		У відповідності п.2.2 позивач передала відповідачу завдаток в розмірі 13 000 грн., а відповідач зобов`язався згідно п.3.2 доставити матеріал на протязі 30 робочих днів з моменту підписання договору, тобто до 25 січня 2018 року. 
		Проте, ФОП ОСОБА_2 свої зобов`язання у встановлений договором термін не виконав, вимогу повернути суму отриманого завдатку ігнорував, гроші не повернув. У відповідності до п.4.2 договору в разі невиконання відповідачем у встановлений строк своїх зобов`язань, відповідач зобов`язаний виплатити неустойку в розмірі 0,1% від вартості даного договору за кожний робочий день прострочки. В зв`язку з чим, позивач змушена звернутись до суду. 
		Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 березня 2019 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. 
		Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 листопада 2019 року залучено по справі в якості співвідповідача ФОП ОСОБА_3 .
		Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 січня 2020 року замінено по справі неналежного відповідача ФОП ОСОБА_3 на належного ОСОБА_3 . 
		06 березня 2020 року від відповідача ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Вказано, що будь-яких договірних відносин у нього з позивачем не має, а тому будь-які претензії до нього з її боку є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. 
		Вказано, що відповідача ОСОБА_2 він знав і деякий час з ним спілкувався. Факт надходження на його рахунок грошових коштів від ОСОБА_1 в сумі 13 000 не заперечує, так як дійсно в грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до нього з проханням надати йому мобільний термінал для отримання грошових коштів від замовника. З його слів один з клієнтів мав банківську картку «Приватбанк», а у нього був в наявності мобільний термінал «Ощадбанку» і для того, щоб клієнт не втрачав відсотки на комісії іншого банку попросив надати йому термінал. Після надходження грошових коштів, він знявши готівку в сумі 13000 грн. передав їх ОСОБА_2 . Після цього будь-яких питань з даного приводу не виникало.
		Вважає, що є неналежним відповідачем, так як будь-яких договірних зобов`язань між ним та позивачем не має, з відповідачем ОСОБА_2 у нього також договірні зобов`язання відсутні. 
		Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 жовтня 2020 року закрито підготовче справдження, справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні. 
		В судове засідання позивач не з`явилась, повідомлялась належним чином. 
		Представник позивача надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити. Не заперечувала проти ухвалення заочного рішення. 
		Відповідачі у судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином. 
		  Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.  
		Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		Судом встановлено, що 12 грудня 2017 року між позивачем та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір підряду.
		Згідно п.1.1 вказаного договору відповідач зобов`язався організувати дії, тобто заміряти, розрахувати, підібрати матеріал для утеплення фасаду за розцінками виконавця, а також доставка і розвантаження цих матеріалів. 
		У відповідності п.2.2 договору позивач передала відповідачу завдаток в розмірі 13 000 грн., а відповідач зобов`язався згідно п.3.2 доставити матеріал на протязі 30 робочих днів з моменту підписання договору, тобто до 25 січня 2018 року. 
		Відповідно до квитанції на виконання умов указаного договору позивачем на користь відповідача були сплачені грошові кошти в сумі 13 000 грн.
		Станом на день розгляду даної справи судом, договір підряду не виконаний, грошові кошти позивачу не повернуті.
		Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
		Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
		Положеннями статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
		Згідно із частиною першою статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
		Статтею 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
		Частиною 2 статті 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
		Як передбачено статтею 865 ЦК України, за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір побутового підряду є публічним договором. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
		Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.
		У разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
		Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.
		З урахуванням наведених норм права та встановлених судом обставин щодо невиконання ФОП ОСОБА_2 умов договору у визначений строк, суд дійшов висновку, що право позивача на належне виконання умов договору підряду порушене з боку відповідача, тому підлягає захисту. Враховуючи обставини того, що відповідач не виконав роботу у строк, обґрунтованими є вимоги позивача про розірвання договору підряду та стягнення збитків у вигляді сплачених позивачем на виконання договору підряду грошових коштів.
		Також, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені на підставі п.4.2 договору в розмірі 0,1 % від вартості договору за кожний робочий день прострочки, що становить 3809 грн.,  виходячи з наступного розрахунку: 01,% від суми вартості виробів 13000 грн. становить 13 грн., 13*293 дні = 3809 грн. 
		Що стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.
		Відповідно до частини першої та пункту 9 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу з застосуванням, зокрема, такого способу захисту, як відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		За загальним правилом зобов`язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. При цьому одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і немайновій сферах, тобто виступати підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди одночасно.
		Заподіяння моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат може мати місце як в договірних, так і в деліктних правовідносинах (поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин).
		Згідно з частинами першою та другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Відповідно до частин третьої, четвертої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Відповідно до статті 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом. 
		Тобто законодавець указує на два випадки компенсації моральної шкоди - вони визначені умовами договору або випливають із положень законодавства (зокрема статті 4, 22 Закону про захист прав споживачів).
		Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону про захист прав споживачів чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц дійшла наступних висновків, які відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України мають враховуватися судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
		Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.
		Дана ситуація позначила негативні зміни у житті позивача, зокрема, щоденні думки про способи повернення своїх коштів, пошуку виходу з ситуації, негативні переживання безвихідності ситуації, постійна тривога, фіксованість уваги на проблемі, знижений нестійкий настрій, порушення сну, нервозність, дратівливість.
		Таким чином, суд дійшов висновку, що знайшов підтвердження факт заподіяння позивачу моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду, що вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя та відновлення порушеного права.
		Визначаючи розмір моральної шкоди, суд, виходить з характеру правопорушення, глибини душевних страждань, а також враховуючи вимоги розумності і справедливості вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 2000 грн. для відшкодування моральної шкоди.
		За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що право позивача порушене і підлягає захисту шляхом розірвання укладеного між сторонами договору, стягнення з відповідача на користь позивача 13 000 грн., 3809 грн. неустойки за прострочення виконання зобов`язання передбачених договором, 2000 грн. моральної шкоди. 
		При цьому суд відмовляє у вимогах до відповідача ОСОБА_3 , оскільки він не є стороною договору. 
		Оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору за подачу позовної заяви, тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення сплаченої за виконання робіт та матеріали грошові суми, пені (неустойки), моральної шкоди та розірвання договору побутового підряду - задовольнити частково.
		Розірвати між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 договір побутового підряду від 12 грудня 2017 року.
		Стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 13000 грн. сплачених нею за договором коштів, 3809 грн. пені та 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
		Стягнути з ФОП ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати у розмірі 1816 грн. 
		У вимогах до відповідача ОСОБА_3 - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		Відомості про учасників справи:
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,  ІПН: НОМЕР_1 .
		Відповідач: ФОП ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_2 . 
		Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , ІПН: НОМЕР_3 .
		Повний текст судового рішення складено 01.03.2021 року. 
		 
		Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова
		районного суду 
		м.Кіровограда

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...