Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/13817/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано для оприлюднення: 01.03.2021. Зареєстровано: 01.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.03.2021.
Дата набрання законної сили: 10.06.2021
Результат оскарження 10.06.2021 Північний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		16.02.2021Справа №  910/13817/20Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Ципки А.М., розглянувши матеріали господарської справи 
		 
		за позовом           Антимонопольного комітету України
		до                    Міністерства інфраструктури України
		про                    зобов`язання виконати рішення
		 
		Представники:
		від позивача:          Прохоров Є.І.
		від відповідача:          не з`явився
		 
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		Антимонопольний комітет України    звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства інфраструктури України про зобов`язання виконати рішення.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано рішення Антимонопольного комітету України від 06.02.2020 № 113-р по справі № 130-26.13/126-17, з огляду на що позивач просить суд зобов`язати відповідача виконати пункт 2 резолютивної частини зазначеного рішення, а саме: розробити та затвердити прозору і недискримінаційну методику розрахунку розмірів ставок портових зборів, які справляються у морських портах.
		За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
		Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
		Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
		Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції. 
		Зважаючи на наведені імперативні приписи пункту 5 ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, дана справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.
		Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 20.10.2020.
		09.10.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
		13.10.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про продовження строку на подачу відзиву.
		У підготовче засідання 20.10.2020 прибули представники сторін.
		Частинами 1, 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
		За наслідками розгляду клопотання відповідача про продовження строку на подачу відзиву, суд прийшов до висновку про його задоволення.
		Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
		З метою належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні 20.10.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 27.10.2020.
		27.10.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо клопотання ТОВ СП «Нібулон» про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог.
		У підготовче засідання 27.10.2020 прибули представники сторін.
		Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, суд зазначає наступне.
		Відповідно до частин 1-3 статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
		У вирішенні відповідного питання щодо наявності юридичного інтересу у третьої особи, суд з`ясовує, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення у даній справі таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.
		Обґрунтовуючи заяву, заявник вказує, що рішення Антимонопольного комітету України від 06.02.2020 № 113-р було прийнято за результатом розгляду матеріалів справи № 130-26.13/126-17, заявником у якій було ТОВ СП «Нібулон», відтак, рішення у справі № 910/13817/20 може вплинути на права ТОВ СП «Нібулон» (як власника суден та морського терміналу) у відносинах з Міністерством інфраструктури України.
		Так, суд зазначає, що заявником не обґрунтовано, яким чином рішення суду у даній справі може вплинути на права та обов`язки ТОВ СП «Нібулон», який ініціював розгляд Антимонопольним комітетом України справи № 130-26.13/126-17 щодо порушення Міністерством інфраструктури України законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, якими правами/обов`язками буде наділено ТОВ СП «Нібулон»/змінено його права чи обов`язки/позбавлено прав чи обов`язків за наслідками розгляду спору у даній справі, враховуючи, що в межах справи № 910/13817/20 будуть досліджуватися лише процедурні аспекти дотримання відповідачем положень ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» без перегляду справи № 130-26.13/126-17 по суті, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання ТОВ СП «Нібулон» судом відмовлено.
		У підготовчому засіданні оголошено перерву до 17.11.2020.
		30.10.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив.
		09.11.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
		12.11.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
		У підготовче засідання 17.11.2020 прибули представники сторін.
		Представник позивача подав клопотання про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон», як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
		За наслідками розгляду клопотань ТОВ СП «Нібулон» та позивача про залучення до участі у справі третьої особи, судом відмовлено в їх задоволенні з підстав того, що рішення у даній справі не матиме безпосереднього впливу на права або обов`язки зазначеної особи щодо однієї із сторін, про що судом було зазначено під час розгляду заяви ТОВ СП «Нібулон», яка 09.10.2020 надійшла через відділ діловодства суду.
		У підготовчому засіданні оголошено перерву до 08.12.2020.
		У підготовче засідання 08.12.2020 прибули представники сторін.
		Представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив та просив поновити строк на їх подання.
		У підготовчому засіданні 08.12.2020 судом задоволено клопотання відповідача про поновлення строку та, поряд з цим, з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України. 
		Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
		Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
		За наслідками підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.01.2021.
		30.12.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення.
		26.01.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи та клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог.
		У судове засідання 26.01.2021 прибули представники сторін.
		З метою надання позивачу можливості ознайомитися з документами, поданими відповідачем та підготувати письмові заперечення, у судовому засіданні оголошено перерву до 16.02.2021.
		15.02.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження у справі в частині.
		15.02.2021 електронною поштою до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання через неможливість прибуття представника відповідача, оскільки, він є тимчасово непрацездатним.
		У судове засідання 16.02.2021 прибув представник позивача, представники відповідача в судове засідання не прибули.
		Розглянувши в судовому засіданні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд зазначає, що відповідачем не наведено тих обставин та не надано відповідних доказів, наявність яких в силу ст. 183 Господарського процесуального кодексу України є підставою для відкладення підготовчого засідання, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання відповідача судом відмовлено.
		За наслідками розгляду клопотання відповідача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, судом відмовлено в його задоволенні з підстав, що будуть зазначені у мотивувальній частині рішення.
		За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 16.02.2021, за відсутності представника відповідача, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.
		У судовому засіданні 16.02.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення. 
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням Антимонопольного комітету України від 06.02.2020 № 113-р у справі № 130-26.13/126-17 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» (далі - Рішення):
		визнано дії Міністерства інфраструктури України, які полягали у встановлені розмірів ставок портових зборів та знижок до них, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316 «Про портові  збори», за відсутності затвердженої Методики розрахунку розмірів ставок портових зборів, порушенням, передбаченим частиною першою статті 15, пунктом 3 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних дій органу влади, які можуть призвести до спотворення конкуренції;
		зобов`язано Міністерство інфраструктури України припинити порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, а саме: протягом 4 місяців розробити та затвердити прозору і недискримінаційну методику розрахунку розмірів ставок портових зборів, які справляються у морських портах.
		Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. 
		Рішення разом з листом Антимонопольного комітету України від 14.02.2020 № 130-26/02-2430 було надіслано відповідачеві 17.02.2020 (поштове відправлення №0303509053599), та було отримано відповідачем 18.02.2020.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем всупереч приписам чинного законодавства не виконано рішення Антимонопольного комітету України від 06.02.2020 № 113-р по справі № 130-26.13/126-17, з огляду на що позивач просить суд зобов`язати відповідача виконати пункт 2 резолютивної частини зазначеного рішення, а саме: розробити та затвердити прозору і недискримінаційну методику розрахунку розмірів ставок портових зборів, які справляються у морських портах.
		Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що визначений Комітетом у рішенні строк його виконання (4 місяці) не ґрунтується на вимогах законодавства про державну регуляторну політику та суперечить йому; розроблення Методики в такий строк є неможливим, оскільки, воно передбачає цілу низку послідовних дій, при цьому, відповідач не може впливати на строки їх вчинення, а, відтак, і нести відповідальність за дії, які від нього не залежать; поряд з цим, прострочення виконання Рішення зумовлене впровадженням на території України карантинних заходів.
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.
		Судом встановлено, що Рішення разом з листом Антимонопольного комітету України від 14.02.2020 № 130-26/02-2430 було надіслано відповідачеві 17.02.2020 (поштове відправлення №0303509053599), та було отримано відповідачем 18.02.2020, отже, строк виконання зобов`язання, встановленого Рішенням закінчився 18.06.2020.
		Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
		Пунктом 21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» визначено, що вирішуючи спори, пов`язані із зобов`язанням виконати рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення або про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт неоскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов`язковість виконання рішення названого Комітету чи його територіального відділення, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Однак господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України "Про захист економічної  конкуренції"), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.
		З цього приводу суд зазначає, що відповідач Рішення Комітету № 113-р у судовому порядку не оскаржував.
		Отже, Рішення Комітету № 113-р є законним та відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» є обов`язковим до виконання, а доводи відповідача щодо невідповідності зазначено рішення законодавству про державну регуляторну політику, судом до уваги не беруться, оскільки, відповідач не скористався своїм правом та не оскаржив Рішення Комітету у передбачений законом строк.
		Більше того, в Рішенні № 113-р Комітет зазначає, що з метою запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, 24.06.2014 надав відповідачу обов`язкові для розгляду рекомендації № 14-рк, відповідно до яких останньому було рекомендовано вжити заходів щодо розроблення порядку (методики) формування ставок портових зборів у морських портах.
		На виконання зазначених рекомендацій відповідач листом від 30.07.2014 № 8355/27/10-14 повідомив Комітет, що підтримує рекомендації Комітету, однак, станом на 10.11.2017 не розробив та не затвердив порядок (методику) формування ставок портових зборів у морських портах, з огляду на що розпорядженням державного уповноваженого Комітету від 10.11.2017 № 07/229-р було розпочато розгляд справи за ознаками вчинення Міністерством інфраструктури України порушення, передбаченого ч. 1 ст. 15, п. 3 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
		При цьому, як зазначає відповідач, незважаючи на рекомендації Комітету від 26.06.2014, проведену органами державної влади, суб`єктами господарювання, Асоціаціями тощо протягом 2014-2019 років роботу щодо узгодження редакції проекту Методики, 18.09.2019 відповідач повідомив Комітет про те, що він дійшов висновку щодо недоцільності введення в дію розрахункових ставок та передчасності проведення роботи щодо розроблення проекту Методики, у зв`язку з чим, у спірному рішенні Комітетом було встановлено строк його виконання.
		Поряд з цим, судом встановлено, що відповідач звертався до Комітету щодо перенесення терміну розроблення та затвердження Методики, який був визначений п. 2 резолютивної частини Рішення № 113-р (листи від 27.04.2020 № 5545/46/10-20, від 17.06.2020 № 8214/46/10-20).
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України з власної ініціативи чи за заявами осіб можуть переглянути рішення, прийняті ними у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та у заявах, справах про узгоджені дії, концентрацію, у разі:
		якщо істотні обставини не були і не могли бути відомі органам Антимонопольного комітету України, що призвело до прийняття незаконного або необґрунтованого рішення;
		якщо рішення було прийнято на підставі недостовірної інформації, що призвело до прийняття незаконного або необґрунтованого рішення;
		невиконання учасниками узгоджених дій, концентрації вимог і зобов`язань, якими було обумовлене рішення органів Антимонопольного комітету України щодо узгоджених дій, концентрації відповідно до частини другої статті 31 цього Закону;
		якщо обставини, на підставі яких було прийняте рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб`єктів господарювання, вже не існують;
		наявності інших підстав, передбачених законами України.
		Однак, як зазначає Комітет, лист, у якому є лише посилання на ч. 1 ст. 58 Закону України «Про захист економічної конкуренції» без зазначення жодних підстав, передбачених даною нормою Закону не може вважатися заявою про перегляд рішення Комітету.
		Ураховуючи, що як станом на дату звернення з позовом до суду, так і станом на дату розгляду справи по суті Рішення не виконане, суд доходить висновку про наявність підстав для звернення позивачем з даним позовом до суду для зобов`язання відповідача виконати Рішення.
		При цьому, суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі № 910/13817/20 в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача розробити прозору і недискримінаційну методику розрахунку розмірів ставок портових зборів, які справляються у морських портах, з огляду на таке.
		Обґрунтовуючи клопотання про закриття провадження у справі, відповідач зазначає, що листом від 26.01.2021 № 189/46/14-21 ним було надіслано до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Антимонопольного комітету України, Міністерства фінансів України та Міністерства цифрової трансформації України доопрацьований з урахуванням зауважень, наданих Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (лист від 09.10.2020 № 3822-06/61708-03), Антимонопольним комітетом України (лист від 09.10.2020 № 130-29/01-13777), представниками бізнесової спільноти, проект наказу Міністерства інфраструктури України «Про деякі питання портових зборів», який підтверджує обставини розроблення відповідачем Методики та надсилання її до компетентних органів для погодження в установленому законодавством порядку.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
		Суд зазначає, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові.
		Позивач проти закриття провадження у справі в частині заперечує, оскільки, відповідача зобов`язано не лише розробити черговий варіант методики розрахунку розмірів ставок портових зборів, які справляються у морських портах, але й затвердити таку методику.
		Так, судом встановлено, що Комітет листом від 05.02.2021 № 130-29/01-1867 «Щодо розгляду проекту наказу» у відповідь на лист від 26.01.2021 № 189/46/14-21 надав Міністерству інфраструктури України основні зауваження і пропозиції до Методики та Порядку, а також зазначив, що вони потребують суттєвого доопрацювання.
		З огляду на викладене, суд зазначає, що відповідачем не доведено обставину того, що надіслана комітету Методика є саме прозорою і недискримінаційною та такою, що підлягає затвердженню в наданій відповідачем редакції, а, отже, підстави для закриття провадження у справі № 910/13817/20 в частині позовних вимог відсутні.
		Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Враховуючи викладене, вимоги позивача про зобов`язання відповідача виконати рішення є обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи, та підлягають задоволенню.
		Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позову.
		Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242  Господарського процесуального кодексу України,  суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Зобов`язати Міністерство інфраструктури України (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14; ідентифікаційний код: 37472062) виконати пункт 2 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 06.02.2020 № 113-р, а саме: розробити та затвердити прозору і недискримінаційну методику розрахунку розмірів ставок портових зборів, які справляються у морських портах.
		3. Стягнути з Міністерства інфраструктури України (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14; ідентифікаційний код: 37472062) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45; ідентифікаційний код: 00032767) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.
		4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
		 
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		Повне рішення складено: 26.02.2021
		 
		 
		Суддя                                                                                                         Ю.В. Картавцева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...