Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/6290/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 01.03.2021. Зареєстровано: 02.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2021.

Номер судового провадження: 1-кс/761/4486/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020100020005028

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/6290/21
		Провадження № 1-кс/761/4486/2021
		 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   24 лютого 2021 року місто Київ
		   
		Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		підозрюваного ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду
		клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві майора поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , про продовження строку тримання під вартою
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Прип`ять, Чорнобильського району, Київської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.146, ч.3 ст.27 ч.2 ст.189 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 08.12.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12020100020005028, -
		В С Т А Н О В И В:
		До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві майора поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке обґрунтовується тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100020005028 від 08.12.2020 за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 187 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 357 КК України, та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 189 КК України.
		За обставин, викладених у клопотанні, 29.12.2020 ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 189 КК України.
		Підставами підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень є зібрані в кримінальному провадженні докази.
		У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний вчинив інкриміновані злочини, один з яких відноситься до категорії тяжких, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до семи років.
		У судовомузасіданні прокурор  ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених в ньому та зазначив, що підозра пред`явлена ОСОБА_6 є обґрунтованою і повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження.
		Захисник ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення вказаного клопотання та зазначив, що підозра пред`явлена ОСОБА_6 є необґрунтованою, а стороною обвинувачення не доведено, що на даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Також захисником надано документи, які характеризують підозрюваного. 
		Захисник ОСОБА_5 також заперечував проти задоволення вказаного клопотання та зазначив, що підозрюваний ОСОБА_12 співпрацює з стороною обвинувачення та надав неправдиві покази відносно ОСОБА_6 .
		Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав думку захисників та заперечував проти продовження строку запобіжного заходу. Крім того, просив звернути увагу, що йому не надається належна медична допомога, а його стан здоров`я погіршується.
		Заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
		Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києва проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12020100020005028 від 08.12.2020 за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 187 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 357 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 189 КК України.
		За обставин, викладених у клопотанні, 29.12.2020 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 189 КК України.
		Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 31.12.2020 ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Постановою заступника прокурора Київської міської прокуратури від 02.02.2021 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до трьох місцяв.
		Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 24.02.2021 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020100020005028 від 28.12.2020 до шести місяців.
		Частиною 2 статті 29 Конституції України визначено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
		Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
		Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, зокрема:
		-повідомленням по спецлінії «102», що надійшло 08.12.2020 о 12 годині 44 хвилини від громадянки ОСОБА_13 ;
		-рапортом інспектора роти УПП м. Києва ДПП ОСОБА_14 від 08.12.2020;
		-протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_15 від 08.12.2020;
		-протоколом допиту свідка ОСОБА_16  працівника поліції Дніпровського РВ УПО у місті Києві від 08.12.2020;
		-протоколом допиту свідка ОСОБА_17 - інспектора управління патрульної поліції у місті Києві ДПП від 08.12.2020;
		-протоколом допиту свідка ОСОБА_18 - інспектора управління патрульної поліції у місті Києві ДПП від 08.12.2020;
		-протоколом перегляду відеозапису від 09.12.2020 з камер відеоспостереження магазину «NOVUS»;
		-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_15 від 18.12.2020;
		-протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_15 від 09.12.2020;
		-карткою ДМС, згідно якої встановлено, що паспорт гр. України НОМЕР_1 виданий Московським РУ ГУ МВС України в місті Києві від 19.04.1997 належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_2 , який є уродженцем міста Прип`ять, Київської області, що підтверджується відповідним витягом з особової картки;
		-рапортом на виконання доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України оперативними працівниками УСР в місті Києві ДСР НП України проведеним оглядом мобільного телефону, вилученого у підозрюваного ОСОБА_12 ;
		-речовими доказами та документами, а саме: борговими розписками ОСОБА_15 на користь ОСОБА_6 , із зазначенням повних анкетних та паспортних даних, зокрема, номер паспорту громадянина України НОМЕР_3 , на суму 800 000 доларів США та дати написання 04.04.2020; двома предметами, схожих на ножі, мобільними терміналами, двома кульковими ручками;
		-протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 09.12.2020 - власника автомобіля «Toyota Land Cruiser 200», д.н.з. НОМЕР_4 ;
		-протоколом обшуку автомобіля «Toyota Land Cruiser 200», д.н.з. НОМЕР_4 , від 08.12.2020;
		-протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_11 від 08.12.2020 за вчинення кримінального правопорушення;
		-протоколом обшуку затриманої особи від 08.12.2020, відповідно до якого у підозрюваного ОСОБА_11 вилучено мобільні телефони, грошові кошти, тощо;
		-протоколом обшуку від 08.12.2020, проведеного за адресою: АДРЕСА_3 , а саме за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_11 ;
		-протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_12 від 08.12.2020;
		- протоколом обшуку від 08.12.2020, проведеного за адресою: АДРЕСА_4 , за місцем мешкання підозрюваного ОСОБА_12 ;
		-протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_9 від 08.12.2020;
		-протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_10 від 08.12.2020;
		-протоколом пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 09.12.2020 проведеного із потерпілим ОСОБА_15 ;
		-протоколом огляду від 24.12.2020, вилучених у підозрюваного ОСОБА_12 мобільних терміналів;
		-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_12 від 27.12.2020;
		-протоколом слідчого експерименту від 28.12.2020, проведеного із підозрюваним ОСОБА_20 ;
		-протоколом огляду від 14.12.2020, яким оглянуто мобільний термінал «Хiaomi Redmi», що 08.12.2020 виявлений та вилучений під час обшуку в порядку ст. 233 КПК України у приміщенні камери № 256 Київського СІЗО, а саме у камері, де утримувався ОСОБА_21 ;
		-протоколом огляду відеозапису від 28.12.2020 з нагрудних камер працівників поліції, згідно якого зафіксовано факт затримання автомобіля з підозрюваними та потерпілим, що мало місце о 14 год. 08 хв. 08.12.2020.
		Обґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, та встановлена слідчим суддею в ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва від 31.12.2020.
		Слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах.
		При цьому, на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. З огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень.
		Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		У свою чергу, відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
		Водночас, при вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя повинен переконатися, що існують ризики, передбачені ст.177КПКУкраїни тавідсутність обставин,які єпідставою для застосування більш м`яких запобіжних заходів.
		Наявність ризиків, передбачених у ст.177 КПК України, обґрунтовується характером вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними доказами в ході розслідування кримінального провадження.
		Зазначаючи про наявність ризиків та необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор зазначає про можливість підозрюваного:
		-переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, що обґрунтовується тим, що  ОСОБА_6 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, а саме: 30.01.2020 Держаним бюро розслідувань у кримінальному провадженні за № 62019100000000858 від 05.07.2019 направлено обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 до суду за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України. 
		Окрім цього, ОСОБА_6 перебуваючи на запобіжному заході  домашній арешт у кримінальному провадженні №42017000000004969 від 12.12.2017 розслідування якого здійснюється НАБУ, вчинив новий злочин.
		Також, він має фінансову та фізичну можливість на будь-якій стадії кримінального провадження перетнути кордон України та переховатися від органів досудового слідства та суду. 
		Вказаний ризик також підтверджується дослідженими Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду 29.04.2020, 29.05.2020 доказами, а саме:
		-з матеріалів провадження вбачається, що підозрюваний протягом останніх п`яти років понад 40 раз виїжджав за межі України, володіє декількома паспортами для виїзду за кордон, тому обізнаний з правилами перетину державного кордону;
		-при цьому суд враховує, що ОСОБА_6 володіє значними майновими активами. Наявність таких активів, в тому числі і за кордоном, дає підстави для висновку про достатність ресурсів для життя підозрюваного в умовах розшуку, що підвищує ймовірність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
		- знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується тим, що 29.12.2020 в ході проведення обшуку за місцем мешкання підозрюваного ОСОБА_6 , останній самостійно, всупереч законної вимоги слідчого, залишив місце проведення слідчої дії, за результатом проведення якої орган досудового розслідування так і не віднайшов, а ні мобільний термінал, а ні СІМ-карту із абонентським номером, що належать та перебували у постійному користуванні підозрюваного, що свідчить про те, що підозрюваний сховав речі, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Станом на теперішній день місцезнаходження вказаного мобільного терміналу із абонентським номером підозрюваного ОСОБА_6 органу досудового розслідування невідомі;
		-незаконно впливати на свідків, експертів, потірпілого, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що більшість осіб, що можуть бути свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні є особами, що можуть бути особисто та опосередковано знайомі з ОСОБА_6 , їх неправомірні дії нерозривно пов`язані між собою. Крім того, є достатньо даних вважати, що використовуючи свій вплив, ОСОБА_6 має можливість впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні з метою розроблення загальної, узгодженої стратегії уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки перебувають у матеріальній залежності. Вказане підтверджується рапортом старшого о/у УСР в м. Києві ДСР НП України ОСОБА_22 від 25.12.2020, про те, що ОСОБА_23 після викрадення 08.12.2020 громадянина ОСОБА_15 та затримання підозрюваних у цьому осіб, намагалась вирішити питання щодо надання потерпілим хибних показань завдяки яким, орган досудового розслідування не буде спроможний притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 , тощо. 
		Вказаний ризик також підтверджуються дослідженими Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду 29.04.2020, 29.05.2020 доказами, а саме:
		-суд оцінює висловлення підозрюваним намірів вбити інших осіб, які зафіксовані в ході проведення у вересні 2019 року стосовно ОСОБА_6 негласних слідчих (розшукових) дій, як реальні наміри (за стандартом доказування (переконання);
		-висновок про таку реальність цих намірів обумовлюється характером розмови та серйозністю сприйняття співрозмовниками висловлювань ОСОБА_6 . Зокрема, про такий намір ОСОБА_6 висловлює 23.09.2019 в розмові з рідною людиною. Зі змісту розмови вбачається, що у ОСОБА_6 з цією особою довірливі відносини та з нею підозрюваний є відвертим (щирим). Вказане підтверджується серед іншого тим, що цій особі відомо про його проблеми та вона зателефонувала ОСОБА_6 з пропозицією допомогти. Крім того, вона у розмові відмовляла підозрюваного від реалізації таких намірів, що додатково підтверджує сприйняття нею цих намірів як таких, що можуть бути реалізовані ОСОБА_6 ;
		-так само 23.09.2019 в розмові з іншою особою ОСОБА_6 висловив наміри знайти всіх ймовірно з метою розправи шляхом залучення до цього іншої особи як виконавця, а також повідомив їй про необхідність уберегти себе від цього в обмін на її допомогу;
		-зі змісту розмов можна дійти висновку про відсутність внутрішніх стримувачів у поведінці підозрюваного та про ймовірну можливість вирішення проблемних ситуацій у поза правовий спосіб шляхом вчинення злочинів проти життя людини. З розмов також зрозуміло про обізнаність ОСОБА_6 про те, що стосовно нього проводять негласні слідчі (розшукові) дії, проте навіть таке знання не стримало підозрюваного від висловлення відповідних намірів та погроз. Це додатково підтверджує про недієвість навіть таких стримувачів для його поведінки;
		-вказані фактичні дані в сукупності також дають достатні підстави для висновку про реальність намірів ОСОБА_6 щодо ймовірного вирішення проблемної ситуації в неправовий спосіб шляхом вчинення іншого кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким;
		-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що  ОСОБА_6 в ході проведення обшуку за місцем свого проживання: АДРЕСА_2 , 29.12.2020 на законну вимогу слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_24 щодо необхідності не залишати місце проведення слідчої дії, не підкорився слідчому та таємно залишив місце свого проживання та поїхав в невідомому напрямку з метою таким чином перешкоджати проведенню розслідування та збиранню доказів. Також, у ході вручення 29.12.2020 письмового повідомлення про підозру ОСОБА_6 намагався залишити місце знаходження та на пропозицію отримати у присутності його адвоката повідомлення про підозру відмовився, що свідчить про неналежну процесуальну поведінку та спробам перешкоджати кримінальному провадженню з метою не притягнення його та інших учасників злочину до передбаченої законом кримінальної відповідальності. 
		Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		У свою чергу, відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
		Водночас, при вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання під вартою підозрюваного, слідчий суддя повинен переконатися, що існують ризики, передбачені ст.177КПКУкраїни тавідсутність обставин,які єпідставою для застосування більш м`яких запобіжних заходів.
		Так, частина 3 статті 199 КПК України передбачає, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
		1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
		2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
		Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
		Практикою Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
		Так, слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи в статусі підозрюваного до якого застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в рамках іншого кримінального провадження вчиняв дії, які підтверджують наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України (порушив обов`язок утриматись від спілкування з іншими підозрюваними), що установлено ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29.04.2020. Крім того, вищевказаною ухвалою установлено, що ОСОБА_6 володіє значними майновими активами. Наявність таких активів, в тому числі і за кордоном, дає підстави для висновку про достатність ресурсів для життя підозрюваного в умовах розшуку, що підвищує ймовірність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
		Крім того, як вбачається з рапорту старшого о/у УСР в м. Києві ДСР НП України ОСОБА_22 від 25.12.2020, ОСОБА_23 , яка є дружиною підозрюваного, після викрадення 08.12.2020 громадянина ОСОБА_15 намагалась вирішити питання щодо надання потерпілим хибних показань, завдяки яким органи досудового розслідування не будуть спроможні притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 .
		З огляду на вказане є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 усвідомлюючи тяжкість покарання, у випадку доведення його вини може впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні.
		Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому ОСОБА_6 підозрюється, слід зазначити, що вказаний ризик є обґрунтованим з тих підстав, що перебуваючи в статусі підозрюваного до якого застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в рамках іншого кримінального провадження, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інших кримінальних правопорушень.
		При цьому, при оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому чинний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
		За таких обставин, слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
		Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , дані, які характеризують останнього як особу, суспільний інтерес, вік, стан здоров`я підозрюваного, його соціальні зв`язки, майновий стан, а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування і суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється. З метою запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу.
		Слідчим суддею також враховано, що кримінальні правопорушення, які інкримінуються ОСОБА_6 , вчинено із погрозою застосування та застосуванням насильства, що в силу положень ч. 4 ст. 183 КПК України надає право слідчому судді не визначати розміру застави у кримінальному провадженні.
		Отже, на думку слідчого судді, застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак про наявність підстав для задоволення клопотання про його продовження.
		При цьому, слідчий суддя враховує, що у визначений трьохмісячний строк досудового розслідування вчинити всі слідчі (розшукові) дії не виявилось можливим, оскільки за час здійснення досудового розслідування проведено 11 допитів, додаткових допитів, слідчий експеримент, 2 огляди відеозаписів, 5 обшуків, оглянуто 2 мобільних термінали, пред`явлено для впізнання речі та документи, оглянуто місце події, речі і документи, які вилучено в ході досудового розслідування, призначено та отримано висновок судово-медичної експертизи, підготовлено клопотання про продовження строків досудового розслідування, а також строків запобіжних заходів підозрюваним, розглянуто понад 30 клопотань адвокатів та інших учасників кримінального провадження, призначено 12 судових експертиз, прийнято участь у 10 судових засіданнях, що вказує на об`єктивну неможливість закінчення досудового розслідування у 3 місячний термін.
		Так, в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження у органу досудового розслідування є необхідність 
		- отримати висновки дванадцяти призначених експертних досліджень, в тому числі і комплексних;
		- отримати в порядку ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів, що зберігаються у операторів мобільного зв`язку України та здійснити їх аналіз;
		- отримати в порядку ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів, що зберігаються у органів ДМС України;
		- отримати в порядку ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів, що зберігаються у Головному слідчому правлінні Національної поліції України, зокрема доступ до кримінального провадження № 42020101060000157 від 14.05.2020, в рамках якого 08.12.2020 проведено обшук у камері Київського слідчого ізолятора, де серед інших арештованих осіб також перебував підозрюваний ОСОБА_21 , а за результатами обшуку у даному приміщенні виявлено та вилучено мобільний термінал типу смартфон марки «Xiaomi Redmi» із СІМ-картою, після чого здійснити його детальний огляд в рамках кримінального провадження № 12020100020005028 від 08.12.2020;
		- провести слідчий експеримент за участі потерпілого ОСОБА_15 ;
		- встановити всіх очевидців, які володіють інформацією з приводу вчинення кримінального правопорушення та допитати їх у процесуальному статусі свідків;
		- звернутись із клопотання до Шевченківського районного суду м. Києва для продовження дії застосованих запобіжних заходів щодо підозрюваних ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , ОСОБА_6 ;
		- з урахуванням висновків вищевказаних експертних досліджень та проаналізованої інформації, що буде здобута в ході тимчасового доступу до речей і документів, сформулювати остаточну підозру ОСОБА_12 , ОСОБА_10 ,
		ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_21 , що перекласти на зрозумілу для останніх мову, про що повідомити останніх за участі адвокатів та допитати підозрюваних з даного приводу;
		- завершити збирання характеризуючих матеріалів на підозрюваних осіб;
		-скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, який перекласти на зрозумілу для підозрюваних мову.
		Водночас, продовжуючи строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя виходить з того, що строк досудового розслідування кримінального провадження №12020100020005028, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.12.2020 року, продовжено ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24.02.2021 до шести місяців, а тому строк дії ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід встановити в межах терміну досудового слідства, як це передбачено положенням ст. 197 КПК України, та обчислювати його з дня постановлення цієї ухвали.
		Крім того, враховуючи надані стороною захисту медичну довідку та заяви підозрюваного про стан здоров`я останнього, керуючись ч.6 ст.206 КПК України слідчий суддя вбачає необхідність в невідкладному проведенні медичного обстеження підозрюваного.
		 
		Керуючись частиною другою статті 376, статтями 2, 7, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 372,532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
		У Х В А Л И В:
		Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві майора поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  задовольнити.
		Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою визначити тривалістю до 24квітня 2021року включно.
		Зобов`язати посадових осіб ІТТ ГУ НП у м.Києві або іншої установи попереднього ув`язнення за місцем утримання ОСОБА_6 забезпечити невідкладне проведення медичного обстеження та відповідного лікування згідно встановленого діагнозу.
		Контроль за проведенням медичного обстеження та лікування підозрюваного ОСОБА_6 покласти на прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 .
		Повідомити слідчого суддю про вжиті заходи.
		На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
		Повний текст ухвали оголошено 01 березня 2021 року.
		 
		Слідчий суддя                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...