Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/5402/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано судом: 02.03.2021. Зареєстровано: 03.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 04.03.2021.
Дата набрання законної сили: 24.02.2021
Номер судового провадження: A/855/24574/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/5402/20                                          Головуючий у 1 інстанції - Щавінський В.Р. 
		                                                                                    Суддя-доповідач - Василенко Я.М.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  24 лютого 2021 року                                                                                            м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого                              Василенка Я.М.,
		суддів                                        Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
		за участю секретаря                    Шляги А.О.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бучанської міської ради в особі відділу державного архітектурно-будівельного контролю та відділу містобудування та архітектури, третя особа - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування приписів та наказів, -
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: 
		- визнати протиправними дії Бучанської міської ради Київської області, в особі відділу державного архітектурно-будівельного контролю та відділу містобудування та архітектури щодо винесення припису № С1-2505 від 25.05.2018, №С2-2505 від 25.05.2018, № 0806-1 від 08.06.2018, №02-1206/н від 12.06.2018, №С1-0708 від 07.08.2018, №С2-0708 від 07.08.2018;
		- визнати протиправним та скасувати припис відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бучанської міської ради Київської області № С1-2505 від 25.05.2018;
		- визнати протиправним та скасувати припис відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бучанської міської ради Київської області № С2-2505 від 25.05.2018;
		- визнати протиправним та скасувати наказ відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області №0806-1 від 08.06.2018 року;
		- визнати протиправним та скасувати наказ відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бучанської міської ради Київської області №02-1206/н від 12.06.2018;
		- визнати протиправним та скасувати припис відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бучанської міської ради Київської області №С1-0708 від 07.08.2018;
		- визнати протиправним та скасувати припис відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бучанської міської ради Київської області №С2-0708 від 07.08.2018.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Бучанської міської ради в особі відділу державного архітектурно-будівельного контролю та відділу містобудування та архітектури, третя особа - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування приписів та наказів - залишено без розгляду.
		Не погоджуючись із зазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану ухвалу, як таку що постановлена з порушенням норм процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. 
		Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що позивачем був без поважних причин пропущений шестимісячний строк звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України.
		Колегія суддів погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
		Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Отже, колегія суддів зазначає, що в справах щодо, зокрема, захисту прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк звернення до суду.
		При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
		Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
		Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
		З матеріалів справи вбачається, що 12.03.2018 відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Бучанської міської ради ОСОБА_2 надано будівельний паспорт, реєстраційний номер 03/07, на житовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером: 3210800000:068:0156.
		В подальшому, 16.03.2018 ОСОБА_2 зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.
		На підставі заяви ОСОБА_2 від 21.05.2018 земельну ділянку з кадастровим номером: 3210800000:068:0156 поділено на 11 частин та присвоєно окремі кадастрові номери та окремі поштові адреси по кожній з них.
		25.05.2018 на підставі наказу (розпорядження) Бучанського міського голови № 103 та № 104 від 16.05.2018 завідувачем відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бучанської міської ради Київської області видано направлення № 1-25/05 для здійснення позапланової перевірки щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 .
		В той же день (25.05.2018) відповідачем, за результатами позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час підготовчих та будівельних робіт, складено акт № Т-1-25/05 відповідно до якого, за адресою: АДРЕСА_1 ., земельна ділянка з кадастровим номером: 3210800000:068:0156, з боку ОСОБА_2 встановлено порушення вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		На підставі зазначеного акта відповідачем складено припис № С 1-2505 від 25.05.2018, згідно якого ОСОБА_2 зобов`язано усунути порушення до 30.05.2018 та припис № С 2-2505 від 25.05.2018, згідно якого ОСОБА_2 зобов`язано привести будівництво у відповідність до будівельного паспорта до 25.07.2018.
		08.06.2018 наказом відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Бучанської міської ради № 0806-1 на підставі акта № Т-1-25/05 від 25.05.2018 скасовано наданий ОСОБА_2 будівельний паспорт № 03/07 від 12.03.2018.
		12.06.2018 наказом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бучанської міської ради № 02-1206/н скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, що зареєстровано 16.03.2018 за №КС061180750997.
		06.08.2018 відповідачем за результатами позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час підготовчих та будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 ., земельна ділянка з кадастровим номером: 3210800000:068:0156, відносно ОСОБА_2 складено ще один акт № Т-1-0708.
		На підставі зазначеного акта відповідачем складено припис № С 1-0708 від 07.08.2018 та припис № С 2-0708 від 07.08.2018, відповідно до яких ОСОБА_2 зобов`язано усунути порушення, шляхом приведення земельної ділянки до попереднього стану до 07.09.2018.
		В серпні 2018 року на підставі вищевказаних приписів відповідачем подано до Ірпінського міського суду Київської області позовну заяву до ОСОБА_2 про знесення самовільно збудованої будівлі та заяву про забезпечення позову.
		Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 20.08.2018, до відкриття провадження у справі, задоволено заяву Бучанської міської ради Київської області про забезпечення позову та накладено заборону на здійснення будівельних робіт на земельних ділянках, які належали на той час на праві власності ОСОБА_2 , до розгляду справи по суті.
		Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 11.10.2018 відкрито провадження у цивільній справі № 367/5889/18 за позовом Бучанської міської ради Київської області до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_4 , про знесення самовільно збудованої будівлі.
		Як вбачається з матеріалів справи, 14.01.2019 земельні ділянки які належали ОСОБА_2 відчужено, згідно договорів купівлі-продажу земельних ділянок, ОСОБА_1 .
		Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 18.04.2019 у цивільній справі № 367/5889/18 ОСОБА_1 залучено до участі у справі в якості співвідповідача.
		Відповідно з цього часу позивачу стало відомо про існування оскаржуваних приписів та наказів.
		Таким чином, про існування обставин, які на думку позивача, порушують його права, позивачу було відомо ще з квітня 2019 року, однак, згідно відмітки на конверті позивач звернувся із даним позовом лише 23.06.2020, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, що вірно встановлено судом першої інстанції.
		Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції, відкриваючи спрощене позовне провадження фактично визнав, що такий строк пропущено з поважних причин, а тому залишення в подальшому даного позову без розгляду є безпідставним, колегія суддів не бере до уваги, оскільки у суду наявні повноваження перевірити дотримання позивачем вимог процесуального законодавства щодо звернення до суду з позовною заявою в межах шестимісячного строку після відкриття провадження. При цьому, оскільки вище було встановлено факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України, то суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду, діяв у відповідності до вимог КАС України.
		Згідно із ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		З огляду на предмет спору у даному провадженні та зважаючи на дату звернення позивача до суду з адміністративним позовом - 23.06.2020, тобто, з пропуском визначеного частиною 2 статті 122 КАС України строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, а також враховуючи недоведеність існування підстав вважати причини пропуску строку поважними, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі вимог ст. 123 КАС України.
		Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. 
		Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
		Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий:                                                                      Василенко Я.М.
		                            
		Судді:                                                                                Ганечко О.М. 
		 
		                                                                                          Кузьменко В.В.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Повний текст постанови виготовлений 01.03.2021.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...