Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 912/1592/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про визнання незаконним акта, що порушує право користування земельною ділянкою.
Надіслано для оприлюднення: 01.03.2021. Зареєстровано: 03.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2021.
Дата набрання законної сили: 24.02.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 лютого 2021 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  912/1592/20 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Уркевича В. Ю. - головуючого, Мачульського Г. М., Краснова Є. В.,
		за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства «Авілан»
		на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24.09.2020 (суддя Поліщук Г. Б.) і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2020 (головуючий суддя Кощеєв І. М., судді Широбокова Л. П., Чус О. В.) у справі
		за позовом Фермерського господарства «Авілан»
		до 1) Державного реєстратора Петрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області Кундас Вікторії Андріївни; 2) Фермерського господарства «Олена-5»; 3) Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області,
		за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 2 - Бобринецької районної державної адміністрації,
		 
		про визнання протиправним та скасування рішень, визнання права користування земельною ділянкою, зобов`язання поновити запис,
		 
		за участю представників:
		позивача - Кобця Р. Ю. (адвокат),
		відповідача-1 - не з`явився,
		відповідача-2 - не з`явився,
		відповідача-3 - не з`явився,
		третьої особи - не з`явився,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.          Фермерське господарство «Авілан» (далі - ФГ «Авілан», позивач) звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Державного реєстратора Петрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області Кундас Вікторії Андріївни (далі - державний реєстратор Кундас В. А., відповідач-1), Фермерського господарства «Олена-5» (далі - ФГ «Олена-5», відповідач-2), Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, третя особа) про:
		- визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора                    Кундас В. А. від 17.09.2019, індексний номер рішення: 48724835 та поновлення запису про оренду земельної ділянки, кадастровий номер 3520886000:02:000:9010, номер запису 326732;
		- визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора                 Кундас В. А. від 17.09.2019, індексний номер рішення: 48724694 та поновлення запису про суборенду земельної ділянки, кадастровий номер 3520886000:02:000:9010, номер запису 25825435;
		- визнання за ФГ «Авілан» права користування земельною ділянкою загальною площею 95,43 га, у тому числі 95,43 га ріллі, кадастровий номер земельної ділянки 3520886000:02:000:9010, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Павлогірківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області (далі - Павлогірківська сільрада) до 25.05.2021 на підставі договору суборенди землі від 15.11.2012; 
		- зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, зокрема державних кадастрових реєстраторів відділу у Бобринецькому районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, поновити запис у Державному земельному кадастрі про державну реєстрацію земельної ділянки загальною площею 95,43 га, у тому числі 95,43 га ріллі, кадастровий номер земельної ділянки 3520886000:02:000:9010, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Павлогірківської сільради.
		2.          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.11.2012 між ФГ «Олена-5» (орендар) та ФГ «Авілан» (суборендар) укладено договір суборенди земельної ділянки площею 95,43 га, кадастровий номер 3520886000:02:000:9010, за умовами якого орендар, у користуванні якого на підставі договору оренди від 14.04.2011, укладеного з Бобринецькою районною державною адміністрацією, перебувала вказана земельна ділянка, надає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Павлогірківської сільради. Строк дії договору суборенди відповідно до умов пункту 8 - до 25.05.2021, у межах дії строку оренди.
		3.          Право оренди та суборенди було зареєстровано Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, проте 17.09.2019 право оренди та суборенди на земельну ділянку було припинено на підставі рішення державного реєстратора Кундас В. А. Підставою для прийняття рішень щодо припинення права оренди та суборенди зазначена нотаріально посвідчена заява ФГ «Олена-5» про надання згоди на вилучення земельної ділянки для подальшої передачі її у приватну власність учасникам антитерористичної операції.
		4.          На думку ФГ «Авілан», заява ФГ «Олена-5» про надання згоди на вилучення земельної ділянки для подальшої передачі її у приватну власність учасникам антитерористичної операції не є підставою для припинення договору оренди та, відповідно, договору суборенди землі, а вказані дії відповідачів позбавляють ФГ «Авілан» права користування земельною ділянкою, за захистом якого позивач звернувся до суду.
		5.          Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 01.07.2020 залучено до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 - Бобринецьку районну державну адміністрацію (далі - Бобринецька РДА).
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		6.          14.04.2011 між Бобринецькою РДА та ФГ «Олена-5» укладено договір оренди землі (далі - договір оренди), за змістом якого в оренду передається земельна ділянка площею 95,43 га.
		7.          Договір укладено строком на десять років (пункт 8 договору оренди).
		8.          Договір оренди зареєстрований у Відділі Держкомзему у Бобринецькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.05.2011 за номером 352088604000419. 
		9.          Розпорядженням голови Бобринецької РДА від 07.11.2012 надано згоду на передачу в суборенду ФГ «Авілан» трьох земельних ділянок, орендованих ФГ «Олена-5» на території Павлогірківської сільради, згідно з договорами оренди земельних ділянок від 14.04.2011, в тому числі й зареєстрованого 25.05.2011 за                                        № 352088604000419.
		10.          15.11.2012 між ФГ «Олена-5» (орендар) та ФГ «Авілан» (суборендар) укладено договір суборенди землі (далі - договір суборенди), за умовами якого орендар надає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку (суборенду) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Павлогірківської сільради.
		11.          Земельна ділянка, яка передається у суборенду, надана в оренду орендареві згідно з договором оренди землі від 14.04.2011, укладеного між Бобринецькою РДА (орендодавець) та ФГ «Олена-5» (орендар), зареєстрованого 25.05.2011 за                              № 352088604000419 у відділі Держкомзему у Бобринецькому районі, на термін дії 10 років (пункт 1.1 договору суборенди).
		12.          Пунктом 1.2 договору суборенди визначено, що згоду на передачу земельної ділянки, орендованої ФГ «Олена-5», в суборенду ФГ «Авілан», надано орендодавцем - Бобринецькою РДА згідно з розпорядженням від 07.11.2012 № 659-р.
		13.          Відповідно до пункту 2 договору суборенди в суборенду передається земельна ділянка загальною площею 95,43 га, у тому числі 95,43 га ріллі. Кадастровий номер земельної ділянки 3520886000:02:000:9010.
		14.          Договір суборенди укладено на строк до 25.05.2021 у межах дії строку оренди (пункт 8 договору суборенди).
		15.          Пунктами 38 і 39 договору суборенди визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором; внаслідок випадкового знищення, пошкодження суборендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених договором. Розірвання договору суборенди землі в односторонньому порядку допускається у разі систематичної несплати орендної плати або припинення діяльності юридичної особи-орендаря.
		16.          Згідно з витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 20.04.2018 право суборенди за вказаним договором зареєстровано 20.04.2018, строк дії до 25.05.2021.
		17.          28.08.2019 директором ФГ «Олена-5» підписано заяву, якою від імені господарства надано згоду на вилучення земельної ділянки з кадастровим номером 3520886000:02:000:9010 загальною площею 95,4306 га з користування для подальшої передачі її у приватну власність учасникам антитерористичної операції (в тому числі учасникам бойових дій) з метою забезпечення їм державою соціальних гарантій. Ця заява посвідчена приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Мамченко А. А. 28.08.2019.
		18. На підставі вказаної заяви 17.09.2019 державним реєстратором Кундас В. А. внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права оренди ФГ «Олена-5» та припинення права суборенди ФГ «Авілан» на вищевказану земельну ділянку. 
		19.          На переконання позивача, заява орендаря про надання згоди на вилучення земельної ділянки не є підставою для припинення договору оренди землі, та, відповідно, договору суборенди.
		20.          Суди встановили, що ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області на підставі заяв 48 громадян було видано накази про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок даним громадянам у власність орієнтовною площею по 2,00 га для ведення особистого селянського господарства. За рахунок площі земельної ділянки, кадастровий номер 3520886000:02:000:9010, сформовано 48 інших земельних ділянок та присвоєно їм нові кадастрові номери.
		Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
		21.          Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 24.09.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2020, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
		22.          Судові рішення мотивовано тим, що задоволення позову призведе до захисту прав особи, за захистом якого така особа не зверталася. Так, відновлення поза волею ФГ «Олена-5» його статусу орендаря автоматично призведе до поновлення його обов`язків, визначених договором оренди, як-то своєчасна сплата орендної плати та відповідальність за її несвоєчасну сплату, необхідність поновлення даних агроекологічного паспорта та відповідальність за ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини тощо.
		23.          Суди також зазначили, що позивач набув права тимчасового користування земельною ділянкою на умовах суборенди. При цьому право суборенди земельної ділянки є похідним від права оренди земельної ділянки та не існує поза існуванням права оренди; наявність договору суборенди за загальними правилами не може обмежувати чи перешкоджати реалізації орендарем його волевиявлення на зміну чи припинення орендних правовідносин. Разом з тим підстави позову, наведені позивачем, про допущені порушення чинного законодавства при припиненні права оренди, стосуються прав ФГ «Олена-5», а не позивача, чиї права як суборендаря припинилися в силу приписів законодавства з припиненням основних орендних правовідносин. ФГ «Олена-5» добровільно відмовилось від права користування земельною ділянкою. У процесі розгляду справи відповідач-2 підтвердив наявність волевиявлення щодо припинення правовідносин за договором оренди від 14.04.2011, так само як і інша сторона правовідносин - ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області.
		Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
		24.          У січні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ФГ «Авілан», в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24.09.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2020 у справі № 912/1592/20 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Доводи касаційної скарги
		25.          Підставами касаційного оскарження є пункти 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
		26.          Скаржник вважає, що судами неправильно застосовано норми статті 141 Земельного кодексу України, статті 31 Закону України «Про оренду землі» без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 04.05.2020 у справі              № 816/1331/17 та від 12.06.2020 у справі № 480/303/19.
		27.          При цьому позивач також зазначає про висновки щодо припинення права користування земельною ділянкою з підстав систематичної несплати земельного податку або орендної плати, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17.
		28.          ФГ «Авілан» також посилається на правові висновки щодо застосування способу захисту порушеного права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі          № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі №     916/3156/17.
		29.          Крім цього, у касаційній скарзі ФГ «Авілан» зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 152 Земельного кодексу України щодо способу захисту прав на земельні ділянки саме суборендарями як землекористувачами земельних ділянок та співвідношення прав захисту орендаря та суборендаря земельних ділянок; щодо застосування статті 79-1 Земельного кодексу України в частині визначення моменту, з якого у разі поділу попередня земельна ділянка перестає бути об`єктом цивільних прав.
		30.          У судовому засіданні представник позивача підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити. 
		31.          Інші учасники справи правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченого статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися, у судове засідання своїх представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
		32.          Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		33.          Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково з огляду на таке.
		34.          Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою ФГ «Авілан» оскаржує судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій, зокрема, з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
		35.          У поданій касаційній скарзі позивач, обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказав, що судами неправильно застосовано норми статті 141 Земельного кодексу України, статті 31 Закону України «Про оренду землі» без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 04.05.2020 у справі № 816/1331/17 та від 12.06.2020 у справі №480/303/19.
		36.          Як встановлено судами попередніх інстанцій, 14.04.2011 між Бобринецькою РДА та ФГ «Олена-5» укладено договір оренди, за змістом якого в оренду передається земельна ділянка площею 95,43 га.
		37.          Договір укладено строком на десять років (пункт 8 договору оренди).
		38.          Договір оренди зареєстрований у Відділі Держкомзему у Бобринецькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.05.2011 за номером 352088604000419.
		39.          28.08.2019 директор ФГ «Олена-5» підписав заяву, якою від імені господарства надано згоду на вилучення земельної ділянки з кадастровим номером 3520886000:02:000:9010 загальною площею 95,4306 га з користування для подальшої передачі її у приватну власність учасникам антитерористичної операції (в тому числі учасникам бойових дій) з метою забезпечення їм державою соціальних гарантій. Ця заява посвідчена приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Мамченко А. А. 28.08.2019.
		40.          На підставі вказаної заяви 17.09.2019 державним реєстратором Кундас В. А. внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права оренди ФГ «Олена-5» та припинення права суборенди ФГ «Авілан» на вищевказану земельну ділянку. 
		41.          Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанції, посилаючись, зокрема на пункт «а» статті 141 Земельного кодексу України, вважали, що договір оренди припинив дію, оскільки ФГ «Олена-5» добровільно відмовилось від права користування земельною ділянкою, а відповідач-2 у процесі розгляду справи підтвердив наявність волевиявлення щодо припинення правовідносин за договором оренди від 14.04.2011, так само як і інша сторона правовідносин - ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області.
		42.          Колегія суддів Верховного Суду не погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи таке.
		43.          Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є)     використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.
		44.          Відповідно до пункту «а» статті 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.
		45.          Згідно із частинами третьою та четвертою статті 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
		46.          Відповідно до частин третьої та четвертої статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. 
		47.          Пунктом 37 договору оренди визначено, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання земельної ділянки у власність; викуп земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
		48.          Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (пункт 38 договору оренди).
		49.          За змістом пункту 39 договору оренди умовами розірвання договору оренди в односторонньому порядку є: систематична несплата орендної плати, припинення діяльності юридичної особи-орендаря.
		50.          Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору (пункт 40 договору оренди).
		51.          У постановах від 04.05.2020 у справі № 816/1331/17 та від 12.06.2020 у справі № 480/303/19 Верховний Суд дійшов висновку, що припинення права користування орендованою земельною ділянкою не настає автоматично в силу добровільної відмови від права користування земельною ділянкою. Добровільна відмова є лише підставою для розірвання договору оренди та прийняття власником рішення про припинення права користування земельною ділянкою.
		52.          Разом з тим суди попередніх інстанцій вказаного висновку суду касаційної інстанції не врахували, не дослідили, чи повідомив орендар належним чином орендодавця про добровільну відмову від права користування орендованою земельною ділянкою, чи приймалося орендодавцем рішення про припинення права користування земельною ділянкою, чи був договір оренди достроково розірваний за взаємною згодою сторін. 
		53.          Посилання судів на те, що ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області в процесі розгляду справи підтвердив наявність волевиявлення щодо припинення правовідносин за договором оренди, не свідчить про прийняття відповідачем-3 відповідного рішення про припинення права користування земельною ділянкою та про розірвання договору оренди за взаємною згодою сторін.
		54.          Відповідно до частин першої, другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		55.          Таким чином, Верховний Суд позбавлений можливості з`ясувати усі істотні обставини справи щодо припинення як права користування земельною ділянкою, так і дострокового розірвання договору оренди, що мало би своїм наслідком припинення права суборенди земельної ділянки, та встановити їх обґрунтованість, чого не зробили й суди попередніх інстанцій.
		56.          За змістом статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		57.          Відповідно до частини третьої статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
		58.          Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. 
		59.          Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і в разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
		60.          У Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) надано офіційне тлумачення поняття «охоронюваний законом інтерес» як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовленого загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкованого у суб`єктивному праві простого легітимного дозволу, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
		61.          Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		62.          Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
		63.          Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
		64.          Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
		65.          Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
		66.          Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 923/364/19 та від 16.06.2020 у справі № 904/1221/19.
		67.          Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. подібні висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі                            № 338/180/17(пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23) від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (пункт 67).
		68.          За змістом частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		69.          Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Тому суд повинен установити, чи були порушені невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
		70.          Як встановили суди попередніх інстанцій, позивач набув права тимчасового користування земельною ділянкою на умовах суборенди. Суборенда земельної ділянки, виходячи з положень статті 8 Закону України «Про оренду землі», обмежується умовами договору оренди земельної ділянки та не може суперечити йому, а чинність договору суборенди припиняється при припиненні договору оренди земельної ділянки.
		71.          Отже, суди дійшли обґрунтованого висновку, що право суборенди земельної ділянки є похідним від права оренди земельної ділянки та не існує поза існуванням права оренди, а наявність договору суборенди за загальними правилами не може обмежувати чи перешкоджати реалізації орендарем його волевиявлення на зміну чи припинення орендних правовідносин. 
		72.          Разом з тим, враховуючи передчасний висновок судів попередніх інстанцій про припинення договору оренди, висновки про відсутність порушеного права позивача, чиї права як суборендаря припинилися в силу приписів законодавства з припиненням основних - орендних правовідносин, є необґрунтованими.
		73.          Також суд апеляційної інстанції вказав, що ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області посилалося на те, що його дії стосовно надання дозволів на розроблення проекту 48 особам є цілком правомірними та такими, що відповідають порядку, визначеному статтями 116, 118, 121 Земельного кодексу України. В подальшому земельну ділянку, кадастровий номер 3520886000:02:000:9010, було поділено та за рахунок її площі сформовано 48 інших. Таким чином, земельна ділянка, кадастровий номер 3520886000:02:000:9010, припинила своє існування як об`єкт цивільних прав в розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України одночасно зі здійсненням державної реєстрації вищевказаних земельних ділянок, а отже, здійснення дій щодо розпорядження нею або тою чи іншою її часткою не є можливим, так само як і здійснення тих чи інших реєстраційних дій щодо неї в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяження.
		74.          Натомість Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у пункті 46 постанови від 27.07.2020 у справі №912/686/17 зазначив, що формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб. Такого правового висновку дотримується й Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (провадження                               № 14-376цс18 (пункт 56)) та від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17 (провадження № 12-2гс19 (пункт 7.36)).
		75.          Звідси касаційна скарга ФГ «Авілан» є частково обґрунтованою, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, отримала підтвердження під час касаційного провадження. Рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням наведених норм матеріального та процесуального права.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		76.          Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		77.          Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
		78.          Зважаючи на викладене, касаційну скаргу ФГ «Авілан» слід задовольнити частково, судові рішення попередніх інстанцій - скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Щодо судових витрат
		79.          Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України оскільки за результатами розгляду касаційної скарги спір у цій справі не вирішено, розподіл судових витрат у справі, у тому числі й сплачених за подання апеляційної та касаційної скарг, має здійснюватися господарським судом, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314- 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		1.          Касаційну скаргу Фермерського господарства «Авілан» задовольнити частково.
		2.          Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2020 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24.09.2020 у справі                       № 912/1592/20 скасувати, справу направити на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                                      В. Ю. Уркевич
		Судді:                                                                                 Г. М. Мачульський
		                                                                      Є. В. Краснов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...