Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/17366/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Перегляд постанови (ухвали) за нововиявленими (виключними) обставинами; Істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.03.2021. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2021.
Дата набрання законної сили: 17.02.2021
Номер судового провадження: 61-646ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		(додаткова)
		 
		17 лютого 2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 522/17366/13-ц
		 
		 
		провадження № 61-646св19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Червинської М. Є.,
		суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
		 
		учасники справи:
		позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,
		відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження клопотання ОСОБА_2 про стягнення судових витрат,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
		 
		Позов мотивовано тим, що 27 грудня 2007 року між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - ЗАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого відповідачці було надано кредит у розмірі 55 000,00 доларів США зі строком користування до 27 грудня 2022 року та сплатою 5,99 % + FIRD річних. На забезпечення виконання зобов`язань за цим договором  27 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки. 
		 
		29 червня 2010 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ПАТ «ОТП Факторинг Україна», правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна») було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за умовами якого до ПАТ «ОТП Факторинг Україна» перейшло право вимоги за вказаними кредитним та забезпечувальним договорами. 
		 
		Оскільки позичальник порушив умови кредитного договору і допустив заборгованість, позивач просив достроково стягнути з відповідачів заборгованість у сумі 2 504 246,95 грн.
		 
		Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 19 березня 2014 року, з урахуванням ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 14 липня 2014 року про виправлення описки, позовні вимоги задоволено.
		 
		Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором у розмірі 
		2 504 246,95 грн.
		 
		Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» судові витрати в розмірі 3 441,00 грн.
		 
		Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 11 березня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено.
		 
		Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 19 березня 2014 року залишено без змін.
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 вересня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилено.
		 
		Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 19 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 11 березня 2015 року залишено без змін.
		 
		Постановою Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року заяву ОСОБА_2 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 вересня 2015 року задоволено.
		 
		Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 19 березня 2014 року, ухвалу апеляційного суду Одеської області від 11 березня 2015 рокута ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 вересня 2015 року в частині вимог до поручителя ОСОБА_2 скасовано.
		 
		У задоволенні позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
		 
		15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року 
		№ 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
		 
		Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		11 квітня 2019 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду клопотання, у якому просить стягнути з ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» на свою користь судові витрати у загальному розмірі 37 656,79 грн, а саме:
		 
		- за відправлення судової кореспонденції через «Укрпошта» у розмірі 35,82 грн;
		 
		- за відправлення судової кореспонденції через «Укрпошта» у розмірі 18,48 грн;
		 
		- за відправлення судової кореспонденції через «Укрпошта» у розмірі 21,78 грн;
		 
		- за відправлення судової кореспонденції через «Укрпошта» у розмірі 10,40 грн;
		 
		- сплату судового збору до Приморського районного суду міста Одеси у розмірі 275,61 грн;
		 
		- за сплату судового збору до Приморського районного суду міста Одеси у розмірі 243,60 грн та комісію щодо переведення коштів у розмірі 20,00 грн;
		 
		- сплату судового збору за подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в розмірі 2 557,80 грн;
		 
		- за сплату судового збору до Верховного Суду України у розмірі 4 473,30 грн;
		 
		- за надання правової допомоги згідно договору у розмірі 30 000,00 грн.
		 
		Колегія суддів, вивчивши заявлене клопотання, перевіривши матеріали справи, дійшла таких висновків.
		 
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
		 
		Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
		 
		Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.
		 
		Згідно з частинами першою, третьою статті 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
		 
		Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 209 ЦПК України).
		 
		Таким чином цивільним процесуальним законодавством обмежено можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому судовому рішенні саме після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
		 
		Підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України визначено, що постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		щодо витрат пов?язаних з правничою допомогою
		 
		Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
		 
		Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року 
		№ 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
		 
		Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
		 
		Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		 
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		 
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		 
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 
		1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 
		2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		 
		Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		 
		Тож, законодавцем визначено процесуальний наслідок не заявлення до закінчення судових дебатів вимоги на відшкодування судових витрат на правничу допомогу або подання доказів таких витрат із пропуском п`ятиденного строку з момент у винесення рішення у справі. В такому випадку суд залишає заяву сторони про винесення додаткового судового рішення без розгляду.
		 
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження 
		№14-382цс-19) та у постанові Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі 
		№ 520/8309/18.
		 
		Вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ де судові дебати відсутні. Така практика запроваджена у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 квітня 2019 року у справі № 817/1889/17.
		 
		Оскільки станом на час прийняття Верховним Судом України постанови 
		від 07 вересня 2016 року ОСОБА_2 не надано суду доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, а такі докази ним надані лише до клопотання про розподіл судових витрат, яке подано до Верховного Суду через засоби поштового зв?язку лише 11 квітня 2019 року, тобто більше ніж через 2 роки після ухвалення у справі остаточного рішення, Верховний Суд дійшов висновку про залишення без розгляду вимоги 
		ОСОБА_2 щодо стягнення з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 30 000,00 грн витрат понесених заявник на правничу допомогу.
		 
		щодо стягнення судових витрат (судового збору) в розмірі 275,61 грн, 243,60 грн та комісії щодо переведення коштів у розмірі 20,00 грн
		 
		Тлумачення статей 133, 141 ЦПК України та статті 1 Закону України «Про судовий збір» свідчить про те, що судовий збір - це витрати, які сплачуються учасником справи згідно норм чинного законодавства в межах розгляду однієї справи.
		 
		Матеріали справи не містять доказів того, що судові витрати (судовий збір) в розмірі 275,61 грн та в розмірі 243,60 грн ОСОБА_2 було сплачено в межах розгляду справи № 522/17366/13-ц.
		 
		В матеріалах справи № 522/17366/13-ц наявні копії квитанцій:
		 
		- від 03 березня 2015 року № N0MOG39960 про сплату ОСОБА_2 
		243,60 грн; призначення платежу вказано «суд збір за позовом ОСОБА_2 » (т. 2. а. с. 43);
		 
		- від 03 березня 2015 року № N0MOG39960 про сплату ОСОБА_2 
		20,00 грн комісії;
		 
		- від 21 березня 2016 року № N1ALF53921 про сплату ОСОБА_2 275,61 грн; призначення платежу вказано «судовий збір за позовом ОСОБА_2 » 
		(т. 2, а. с. 46).
		 
		При цьому, з матеріалів справи слідує, що судові витрати в розмірі 243,60 грн понесені ОСОБА_2 за подання позову до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання поруки припиненою, а судові витрати в розмірі 275,61 грн понесені ОСОБА_2 за подання клопотання про забезпечення доказів у справі 
		№ 522/4348/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання поруки припиненою.
		 
		Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.
		 
		Оскільки заявником не надано доказів, що судові витрати (судовий збір) в розмірі 275,61 грн та 243,60 грн було сплачено в межах розгляду справи 
		№ 522/17366/13-ц, у задоволенні клопотання ОСОБА_2 щодо стягнення з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 275,61 грн, 243,60 грн судових витрат та 20,00 грн комісії слід відмовити.
		 
		щодо стягнення витрат за відправлення судової кореспонденції через «Укрпошта» в заявленому загальному розмірі 86,48 грн
		 
		ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
		 
		Заявником не надано доказів про те, що витрати за відправлення судової кореспонденції через «Укрпошта» в заявленому загальному розмірі 86,48 грн були понесені саме ОСОБА_2 , оскільки наявні в матеріалах справи копії квитанцій ДП «Укрпошта» (т. 2, а. с. 39, 40, 41, 47) не містять відомостей що платником коштів, у розмірі, вказаних у квитанціях є саме ОСОБА_2 .
		 
		Оскільки заявником не надано доказів на підтвердження того, що витрати в заявленому загальному розмірі 86,48 грн за відправлення судової кореспонденції через «Укрпошта» понесені саме ОСОБА_2 , Верховний Суд відмовляє у задоволенні клопотання в цій частині.
		 
		щодо судових витрат, понесених заявником за подання касаційної скарги та зави про перегляд судових рішень
		 
		За правилами частини п?ятої статті 88 ЦПК України 2004 року, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		 
		Аналогічне правило міститься в частині тринадцятій статті 141 ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.
		 
		Установлено, що за подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_2 було сплачено судовий збір в розмірі 2 557,80 грн (квитанція від 02 квітня 2015 року № 13455670 т. 1, а. с.196), а за подання до Верховного Суду України заяви про перегляд судових рішень, ОСОБА_2 сплатив 4 473,30 грн (квитанція 
		від 11 березня 2016 року № 0.0.518193621.1, т. 1, а. с. 241). 
		 
		Оскільки Верховним Судом України під час прийняття постанови від 07 вересня 2016 року питання щодо розподілу судових витрат вирішено не було, Верховний Суд згідно правил статті 141 ЦПК України дійшов висновку про стягнення з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на користь ОСОБА_2 2 557,80 грн судових витрат понесених заявником за подання касаційної скарги та 4 473,30 грн судових витрат понесених заявником за подання заяви про перегляд судових рішень, а всього - 7 031,10 грн.
		 
		Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Клопотання  ОСОБА_2 задовольнити частково.
		 
		Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (Код ЄДРПОУ 36789421) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 7 031,10 грн (сім тисяч тридцять одна гривня десять копійок) судових витрат, понесених відповідачем у зв?язку з подачею касаційної скарги та заяви про перегляд судових рішень .
		 
		У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» витрат, понесених за відправлення судової кореспонденції через «Укрпошта» - відмовити.
		 
		Клопотання ОСОБА_2 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судових витрат пов?язаних з професійною правничою допомогою залишити без розгляду.
		 
		Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ГоловуючийМ. Є. Червинська      Судді: С. Ю. Бурлаков       А. Ю. Зайцев       Є. В. Коротенко       В. М. Коротун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...